151. Реалізація непу в економіці південних районів України: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.М. Зеркаль; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комплексний історико-статистичний аналіз основних етапів впровадження нової економічної політики у південних районах України у 1921 - 1928 рр. Проаналізовано політичні та економічні аспекти суперечливого розвитку елементів ринкової економіки у даний період. Проаналізовано позитивні здобутки та негативні наслідки впровадження нової економічної політики за умов однопартійності та тоталітарного режиму. Показано, що найефективнішими формами розвитку промисловості та сільського господарства Півдня України зазначеного періоду були приватні підприємства та різноманітні форми кооперативів. Доведено, що ефективному розвитку усіх форм господарювання сприяють розроблені програми кредитування, впровадження єдиного сільськогосподарського податку, поєднання тендерів на державне замовлення для промисловості та сільського господарства (на основі наданих кредитів і дотацій) та права реалізації виробленої продукції усіма товаровиробниками через біржові торги та на ринках за вільними цінами. Вперше у науковий обіг введено значну кількість невідомих раніше історичних документів. Виявлено, що закономірності впровадження непу у південно-західному регіоні України повторюють загальну динаміку розвитку економіки СРСР, але з запізненням на рік, що обумовлено голодом 1921 - 1923 рр.

152. Реформування економічних відносин в Польщі наприкінці 80-х - на початку 90-х років XX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Р.С. Стрільчук; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено інноваційний характер реформування економічних відносин у Польші на першому етапі перехідного періоду від тоталітаризму до демократії та розглянуто особливості утворення сучасних механізмів господарювання, впровадження яких сприяє вирішенню актуальних соціальних проблем і формуванню ефективної фінансової системи держави. Встановлено відповідність пріоритетів нової державної політики 1989 - 1993 рр. проектам європейської економічної інтеграції. Розглянуто правові засади підприємництва та рівноправності різних форм власності та ринкових механізмів з урахуванням національних потреб. Проаналізовано економічну політику провідних країн Заходу та США щодо реформування польських економічних відносин. Показано вплив економічних реформ у Польщі на результати польсько-українського співробітництва та встановлення партнерських відносин між державами. Зроблено висновок про пріоритетну роль реформування польської економіки у процесі подолання централізованої системи управління виробничими відносинами, що закладалися упродовж сорока п'яти років (з 1944 р.) і супроводжувались постійними господарськими та політичними кризами. Доведено, що впровадження "шокової терапії" - радикального зламу економічного механізму, який супроводжувався приватизацією, лібералізацією ринкових відносин, введенням конвертованості національної валюти, демонтажем попередньої системи управління є основою формування нового економічного укладу, що забезпечує країні стабільний розвиток і прогрес.

153. Рецепція спадщини Київської Русі в Україні кінця XVI - XVII ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.В. Савченко; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Відтворено образ Київської Русі та уявлення про "давньоруську спадщину", які функціонували в суспільній свідомості у період ранньомодерної доби. Відзначено роль даних чинників в активізації націо- та культуротворчих процесів в Україні у даний період. Особливу увагу приділено вивченню православної, римокатолицької та уніатської полемічної літератури як історичним пам'яткам. Запропоновано розглядати концепції історії Давньої Русі католицьких і православних релігійних діячів як альтернативні до тих націо- та культуротворчих моделей, що істотно вплинули на процеси формування національної ідентичності. Реконструйовано прояви "давньоруської спадщини" в руській та московській традиції та історіографічних творах. Розкрито специфіку різних ідеологічних уявлень про історичне минуле Київської Русі.

154. Римо-католицька церква на Поділлі кінця XVIII - початку XX ст.: економічний, суспільний та культурний аспекти: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Е.О. Зваричук; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Комплексно досліджено певні аспекти діяльності Римо-Католицької Церкви (РКЦ) на Поділлі, а саме: економічний, суспільний та культурний. Вивчено процес формування відносин між римо-католицьким духовенством, самодержавством, Православною церквою та українським селянством. З використанням великої джерельної бази розглянуто у комплексі економічні та правові зміни, що відбулися у Римо-Католицькій церкві після приєднання краю до складу Російської імперії, а також заходи російського самодержавства щодо зменшення економічного, суспільного та духовного впливу римо-католицького духовенства на населення Поділля, проаналізовано його участь у польських повстаннях 1830 - 1831 рр. та 1863 - 1864 рр., революції 1905 - 1907 рр., а також опозиційному русі поляків на теренах краю. Показано благодійницько-просвітницьку діяльність РКЦ та простежено динаміку змін чисельності та географію розміщення духовенства, віруючих-католиків, монастирів, костьолів і каплиць.

155. Рівні та форми історичного пізнання в контексті постнекласичної науки (філософсько-історичний аспект): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / І.І. Литус; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розроблено концепцію еволюції рівнів і форм історичного пізнання у контексті сучасної постнекласичної науки. Здійснено комплексну характеристику предмету та методів історичного пізнання. Проаналізовано розвиток історичної науки, досліджено зміни рівнів і форм історичного пізнання постнекласичного періоду та на етапі становлення постмодерного (інформаційного) суспільства. Виокремлено передтеоретичний та теоретичний рівні історичного пізнання та розглянуто його основні форми: міф, опис, теологічну інтерпретацію, філософію історії, наукову історіографію. Встановлено їх гносеологічну амбівалентність і взаємодоповнюваність. Доведено, що філософія історії постнекласичного періоду є невід'ємною частиною сучасного історичного пізнання і суттєво впливає на визначення його предмету та методів. Розкрито міждисциплінарний характер предмету постнекласичного історичного пізнання та здійснено його сегментацію.

156. Різці на пам'ятках пізнього палеоліту Північно-Західного Причорномор'я: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / І.В. Піструїл; НАН України. Ін-т археол. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Вивчено різці пізньопалеолітичних пам'яток Північно-Західного Причорномор'я. На основі колекції різців пізньопалеолітичного поселення Анетівка 2 створено багаторівневу топологічну класифікацію цих виробів з урахуванням максимальної кількості значущих морфологічних ознак. На підставі результатів експериментів проаналізовано процеси виготовлення та переоформлення різців, а також пояснено деякі моменти стосовно окремих ознак, які неоднозначно трактуються дослідниками. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки щодо закономірностей формоутворення різців на пам'ятках Північно-Західного Причорномор'я та з'ясовано можливості їх залучення для хронології та культурно-історичної атрибуції пам'яток пізнього палеоліту. За більшістю ознак стоянки поділено на 2 групи, а саме: Ліски, Анетівка 1 (верхній і нижній горизонти) - з однієї сторони і Анетівка 2, Велика Акаржа, Івашково VI - з іншої. У загальних рисах два варіанти (лінії) виготовлення та переоформлення різців співпадають з двома технокомплексами Північного Причорномор'я та Приазов'я - оріньякоїдним та граветоїдним.

157. Розвиток кустарної промисловості в Харківській губернії у другій половині XIX - на початку XX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.В. Малишев; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 17 с. - укp.
Комплексно досліджено історію кустарної промисловості та системи професійно-ремісничої освіти у Харківській губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. З використанням широкого кола архівних і опублікованих матеріалів детально проаналізовано розвиток кустарної промисловості регіону, охарактеризовано її підтримку органами влади, виявлено комплекс регіональних особливостей її еволюції. Висвітлено специфіку розвитку професійно-ремісничої освіти у Харківській губернії. Значну увагу приділено розвитку мережі земських Олександрівських ремісничих училищ як найбільш цілісної, уніфікованої системи професійно-ремісничої освіти регіону, а також результатам і питанням ефективності її роботи за умов Харківської губернії кінця XIX - початку XX ст.

158. Розвиток селянського самоврядування в 1921 - 1929 роках: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Олійник; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2005. - 21 с. - укp.
Уперше комплексно досліджено діяльність органів селянського самоврядування в Україні у період НЕПу. Проаналізовано значення кооперативного самоврядування українського селянства у розвитку аграрного сектору економіки УСРР. Розглянуто самоврядні форми соціальної допомоги на селі за умов НЕПу. Визначено ступінь впливу земельних громад на характер та напрямки розвитку сільського господарства та громадського життя на селі. Зроблено висновок щодо ефективності демократичних принципів діяльності організацій селянського самоврядування на селі у 1921 - 1929 рр. і правильність вибору ними шляхів розв'язання складних соціально-економічних проблем.

159. Розвиток середньої освіти на Харківщині у другій половині XIX - на початку XX століття: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І.С. Мартинова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 15 с. - укp.
З використанням широкого кола архівних і опублікованих документів, матеріалів періодичної преси розглянуто процес організації та діяльності основних типів середніх навчальних закладів У Харківській губернії у пореформений період - у другій половині XIX - на початку XX ст. Проаналізовано вплив урядових заходів, органів місцевого самоврядування, приватної ініціативи на процес створення мережі середніх начальних закладів і формування їх матеріальної бази, учнівського контингенту, педагогічного складу. Висвітлено динаміку кількісних і якісних характеристик навчальних закладів, їх учительського та учнівського складу, а також навчання та виховання учнів середніх навчальних закладів Харківської губернії.

160. Розвиток системи освіти в німців на півдні України. 1789 - 1938 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І.П. Задерейчук; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто процес становлення, діяльності та занепаду німецької системи освіти. Вивчено питання впливу законотворчої діяльності держави на розвиток навчальних закладів та шляхів забезпечення шкіл педагогічними кадрами. Охарактеризовано механізм фінансування навчальних закладів. Висвітлено деякі зміни у поширенні мережі навчальних закладів і кількості учнів. Розкрито причини створення й механізм діяльності спеціальних закладів для підготовки педагогічних кадрів. Проаналізовано особливості діяльності шкіл для навчання жінок, зокрема, причини відкриття, навчальні програми, забезпечення вчителями, кількість учениць. Увагу приділено питанням діяльності спеціальних училищ для глухонімих дітей. Вивчено проблеми підготовки спеціалістів для сільського господарства та промислових підприємств.

161. Розвиток форм і способів збройної боротьби у війнах у зоні Перської затоки у 90-х роках XX ст. - початку XXI ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / А.В. Слюсаренко; Нац. акад. оборони України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше у вітчизняній історіографії комплексно досліджено і розкрито форми та способи збройної боротьби у війнах у зоні Перської затоки у 1990-х рр. - на початку XXI ст. Охарактеризовано основні фактори, що вплинули на застосування військ у війнах зазначеного періоду. Визначено тенденції розвитку форм і способів збройної боротьби за досвідом війн у зоні Перської затоки. Розроблено рекомендації щодо можливих напрямків використання вивченого досвіду у воєнній теорії та практиці підготовки Збройних Сил України.

162. Розвиток харчової промисловості на Правобережній Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.М. Москалюк; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено розвиток харчової промисловості на Правобережній Україні у другій половині XIX - на початку XX ст., процес капіталізації харчової промисловості, проаналізовано динаміку її розвитку. Вивчено роль і місце харчової промисловості в економіці регіону, а також в цілому країни. Досліджено розвиток сировинної бази та розкрито процес формування кадрів й умови їх праці у даній промисловості. Проаналізовано основні чинники, які впливали на ринок харчової промисловості та особливості його розвитку.

163. Розвиток церковно-історичного краєзнавства на Чернігівщині у другій половині XVII - на початку ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.С. Гейда; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
На підставі вивчення значної кількості наукових джерел уперше комплексно досліджено основні тенденції та напрямки розвитку церковно-історичного краєзнавства на Чернігівщині протягом другої половини XVII - початку XX ст. Проаналізовано внесок українських дослідників, місцевої церковної періодики, князя чернігівського, Братства святого Михайла, Чернігівської церковно-археологічної комісії та Чернігівського церковно-археологічного товариства у процес вивчення та популяризації церковної історії краю. Визначено й охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку церковно-історичного краєзнавства на Чернігівщині. Відзначено необхідність детального вивчення та використання наукової спадщини місцевих дослідників церковної старовини на сучасному етапі розвитку історичної науки та краєзнавчих досліджень в Україні.

164. Роль системи народної освіти у подоланні дитячої безпритульності в 20-х - першій половині 30-х рр. XX ст. в Україні: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.С. Паращевіна; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 17 с. - укp.
Уперше у вітчизняній історіографії зроблено спробу комплексного визначення ролі системи народної освіти України у подоланні дитячої безпритульності у 1920 - 1930-х рр. у контексті реалізації певних аспектів, зокрема, політичних, економічних, соціальних, психологічних, рішень партійно-державного керівництва та соціальних аномалій радянського суспільства. Систематизовано інформацію про діяльність органів і установ народної освіти України шляхом дослідження субкультури зазначених дітей, а також процесу соціалізації та умов проживання в дитячих закладах освіти. Висвітлено питання щодо правового захисту безпритульних правопорушників, визначення місця, структури, функцій народної освіти у державній системі подолання дитячої безпритульності. Класифіковано головні види відповідної діяльності установ народної освіти.

165. Роль університетських історичних наукових товариств України в українському національному відродженні (остання третина ХІХ ст. - 1917 р.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.З. Медалієва; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено роль університетських історичних наукових товариств (УІНТ), що існували на території України в останній третині ХІХ ст.- 1917 р. в українському національному відродженні. На підставі всебічного аналізу архівних матеріалів і наукових публікацій вивчено історію системи УІНТ. Проаналізовано організацію й особливості її функціонування, а також наукову, просвітницько-громадську та видавничу діяльність. Показано, що роль УІНТ у даному періоді визначається їх функціонуванням у системі наукових товариств історичного напряму та вагомими результатами їх діяльності.

166. Румунські дослідники традиційної культури і побуту населення Буковини другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / А.А. Мойсей; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2005. - 20 с. - укp.
Вперше проведено вивчення етнографічної спадщини С.Ф.Маріана, І.Г.Сбієри, Д.Дана, С.Нікуліце-Воронки, Л.Боднерєску, А.Горовея, Т.Памфіле в контексті порівняльного аналізу основних рис культури та побуту буковинських румунів та українців. Удосконалено та поглиблено комплексну розробку історіографії проблеми. Визначено ареал дослідження румунських учених на Буковині та роль І.Г.Сбієри як ученого-етнографа, на противагу його загальноприйнятого сприйняття в науковому світі як дослідника фольклору. Доведено, що у С.Ф.Маріана існувала група послідовників, які продовжили вивчення розпочатої тематики та перейняли методику роботи вченого. Вперше до наукового обігу введено музейно-архівні матеріали меморіально-документального фонду С.Ф.Маріана будинку-музею ученого в Сучаві (Румунія), фонду рукописів етнографа Національної бібліотеки Румунської академії наук і фондів Державного архіву Чернівецької області, які доповнюють етнологічну науку принципово новими теоретичними знаннями.

167. Рух української громадськості за національну початкову освіту кінець XIX ст. - початок 1917 р.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М. Гайдай; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 17 с. - укp.
Проаналізовано історичний період кінця XIX ст. - початку 1917 р., відзначено зростання культуро-освітньої діяльності громадських організацій на околицях імперії, основною метою яких було становлення національної самосвідомості пригноблених народів. Показано, що після революції 1905 - 1907 рр. у Російській імперії почався недовгий період парламентаризму. Фронт громадських організацій України, що не переслідував ціль відмови від культурно-національної автономії, оформився в політичні організації та партії, що ставили перед собою вже більш радикальні цільові настанови. За результатами дослідження визначено реальні позиції політичних партій зазначеного періоду щодо формування початкової національної школи. До наукового обігу введено статистичні дані та таблиці, укладені шляхом обробки періодичних друкованих видань: журналів, газет, альманахів, бюлетенів з'їздів народної освіти. Показано зміну репрезентативності проблем правового забезпечення функціонування народної освіти в парламентських дебатах Державної Думи I, II, III і IV скликань. Висвітлено головні історичні дані, що висвітлюють реальне становище початкової школи в Російській імперії на прикінці XIX - на початку XX ст.

168. Самоврядування вірменської громади у місті Львові (ХІV - ХVІІІ ст.): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / М.С. Демкова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 19 с. - укp.
З'ясовано передумови становлення інститутів самоврядуування вірменської громади на території Львова у XIV - XVIII ст. Відзначено безпосередній вплив привілею Каземира III від 17 червня 1356 р. про надання Львову магдебурзького права на становлення інститутів самоврядування вірменської громади. Виявлено особливості застосування актів королівського законодавства Польщі, яке визначало правове становище львівських вірмен. Визначено інститути самоврядування вірменської громади та визначено їх правовий статус, охарактеризовано основні джерела вірменського права у Львові. Досліджено порядок здійснення судочинства у вірменському суді, юридичну природу судових рішень та актів, які мають юридичне значення.

169. Селянство Півдня України в період нової економічної політики (1921- 1929 рр.): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Ю.В. Котляр; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 34 с. - укp.
На підставі вивчення документальних та історичних джерел проведено дослідження взаємовідносин державної влади та багатонаціонального сільського населення Півдня України за умов непу. З'ясовано психолого-ментальні особливості сільського населення регіону. Проаналізовано специфіку реалізації комплексу політичних, економічних, юридичних та адміністративних заходів, спрямованих на вилучення основних ресурсів аграрного сектору на користь індустріалізації та ліквідацію самостійності та міцності одноосібної системи господарювання. Вказано на позитивні риси ведення господарства колоністами. Проаналізовано масові репресії проти всіх верств сільського населення Півдня України (поміщиків, "куркулів", середняків, незаможників). Доведено, що селянство у період непу проявило себе як особивий організований суспільний стан, який формував власні політичні організації. Досліджено процес активного та пасивного руху опору селянства в 1920-х рр. на Півдні України. Зроблено висновок про значення економічної політики як спроби втілення нового ідеалу селянського господарювання, що базувався на прадавніх духовних основах. Відзначено потенційну можливість перевтілення нової аграрної системи в "новий економічний режим", за якого домінують організаційні форми індивідуального господарства, кооперації та ринкової економіки.

170. Селянське господарство Харківської губернії в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.О. Куліков; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Уперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексне дослідження історії селянського господарства Харківської губернії другої половини XIX - початку XX ст. Надано демографічну характеристику сільського населення. Проаналізовано баланс та структуру робочої сили селянського господарства. Визначено функції сільської громади та поземельної селянської общини, установлено її значення для розвитку селянського господарства. Розглянуто стан виробничої бази й ефективність її використання. Досліджено динаміку сільськогосподарського виробництва у даному господарстві. Визначено соціально-економічний лад селянського господарства. Побудовано імітаційно-прогностичну модель динаміки селянського сільськогоподарського виробництва. З'ясовано суть і причини аграрного питання та можливі шляхи його подолання.

171. Селянський рух в Харківській губернії (1917 - 1921 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Я.В. Мотенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Доведено, що невирішені проблеми у сфері аграрних відносин спричинили селянський рух і розгортання збройного громадянського конфлікту на Харківщині у 1917 - 1921 рр. Порівняно ступінь активної участі у революційних подіях у даному регіоні різних соціальних груп населення. Обгрунтовано тезу, що у період Української революції 1917 - 1921 рр. представники лівих політичних партій вживали поняття "куркуль" для визначення власників індивідуальних селянських господарств, які бажали зберегти приватну власність на землю й активно захищали свої економічні, політичні та національні права. Доведено, що невирешеність національного питання була одним з важливих чинників посилення селянського руху у Харківській губернії. Досліджено взаємозв'язок селянського повстанського руху сусідніх регіонів з селянським рухом у Харківській губернії та доведено, що найбільш впливовими та популярними серед сільського населення регіону було махновське і "уенерівське" повстанство. Розглянуто процес радикалізації селянського руху у 1917 - 1921 рр., висвітлено пасивні й активні, нелегальні та легальні форми боротьби селянства за свої економічні, політичні та національні інтереси. Узагальнено наслідки дослідженого селянського руху.

172. Сільське населення Степового Побужжя кінця XVIII - початку ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М. Марченко; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено історію формування та розвитку сільського населення Степового Побужжя. На підставі аналізу наукових джерел з'ясовано шляхи, чинники та форми заселення району. Показано суттєвий вплив об'єктивних обставин (історичних, природно-географічних та геополітичних умов) на розвиток господарства та традиційної культури району. З'ясовано особливості соціально-економічного розвитку окремих груп населення регіону, досліджено їх вплив на культуру та окремі її складові елементи і комплекси. Показано тенденції в еволюції звичаєвого права та сільського управління в краї. Встановлено суттєвий вплив державної політики Російської імперії після приєднання територій Степового Побужжя на зміни національного складу та соціального стану населення. З'ясовано тенденції у міжетнічних зв'язках між представниками різних груп району, а також умови сталості власного етнічного досвіду кожної з них. Досліджено специфіку адаптування до умов Степового Побужжя різних верств сільського населення: козаків, воєнізованих поселенців, іноземних колоністів, державних і поміщицьких селян, орендарів-десятинщиків. Проаналізовано зміни культурно-побутових реалій різних етнічних груп населення в кінці XVIII - на початку XX ст. у контексті вивчення механізмів відродження традицій та формування інноваційного досвіду. Простежено спадкоємність в господарчих та культурно-побутових традиціях населення за умови суттєвих адміністративно-політичних зрушень, що можна вважати однією з особливостей Степового Побужжя. Розглянуто історію козацько-селянського населення та його культури повсякденності. Показано регіональну, соціальну та етнічну специфіку різних груп сільського населення Степового Побужжя в історичній динаміці.

173. Скіфський сакральний центр Екзампай в контексті культурної спадщини України: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.12 / В.І. Петрук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексне, теоретичне й експедиційне дослідження, а також перевірку даних "Скіфського логосу" (IV, 52;81) Геродота з його "Історій" з метою локалізації річки Екзампей та виявлення географічного розташування і призначення Екзампаю - головного культурного центру Великої Скіфії. З'ясовано, що цим географічним місцем була вершина вододілу річок Чорний Ташлик і Мертвовод, позначена курганом з географічною міткою (висота 269 м) біля с.Вільні Луки Новоукраїнського р-ну Кіровоградської області - найвищої точки у правобережних степах. Власне р. Екзампеєм є р. Мертвовод з її верхньою притокою р. Кам'яно-Костуватою. Зазначено, що гіркота їх води наростає за течією внаслідок мінералізації. Наведено докази реальності факту виготовлення та встановлення царем Аріантом в Екзампаї постійної сакральної пам'ятки - великого Священого казана, а також розрахунки його розмірів та кількості населення Великої Скіфії. Обгрунтовано версію про щорічне спорудження саме у святилищі Екзампаї храму та жертовника Богу війни Арею, відтворено його реальний вигляд і розміри з використанням матеріалів: українських, давньоіранських і частково римської етнографії. За нартівським епосом відновлено фрагменти ритуалу святкування скіфами Новрузу - весняного Нового року. Відзначено близькість географічних центрів Великої Скіфії та сучасної України, що свідчить про територіальну сталість геополітичного праобразу країни, незважаючи на великий хронологічний розрив.

174. Слов'янофільська ідея історичного розвитку Росії: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.02 / О.Д. Каплін; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 35 с. - укp.
Вперше проведено комплексне дослідження слов'янофільства як явища релігійної світської російської суспільної думки XIX ст. У науковий обіг введено поняття "слов'янофільська ідея історичного розвитку Росії". Детально досліджено життєдіяльність і творчу спадщину найвидатніших слов'янофілів. Зроблено висновок, що слов'янофільство як напрямок російської громадської діяльності виник не наприкінці 1830-х рр. внаслідок суперечок про самобутність Росії, а на початку - в середині 1840-х рр. в результаті богословських протиріч і лише в даному контексті - про історичне призначення Росії. Доведено, що слов'янофільство необхідно розглядати з урахуванням особливостей розвитку загальної російської самосвідомості (церковної та світської) і не лише в протистоянні з західництвом. Відзначено, що подолання розірваності російського життя та самосвідомості, активізація діяльності освітянської громадськості щодо протидії згубному для країни західному впливу та повернення до історичних витоків давньої Русі є основними ідеями слов'янофільства.

175. Словацький автономістський рух в роки першої Чехословацької республіки (1918 - 1938 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / І.О. Шніцер; Ужгород. нац. ун-т. - Ужгород, 2005. - 22 с. - укp.
Розкрито історичні, політичні, соціально-економічні та релігійні передумови виникнення словацького автономістського руху у роки першої Чехословацької республіки (1918 - 1938 рр.), а також головні етапи його розвитку. З'ясовано, що головним виразником ідеї автономії Словаччини була людова партія. Відзначено тісний взаємозв'язок її членів з католицькою церквою. Охарактеризовано програмні документи Словацької людової партії (СЛП) та розглянуто діяльність щодо розв'язання словацького питання в державі конституційним шляхом. Проаналізовано взаємовідносини людової партії з празькою владою, проурядовими та опозиційними політичними силами республіки. Спростовано тезу про сепаратистський та фашистський характер автономістичного руху у першій ЧСР. Визначено роль внутрішньо- і зовнішньополітичних чинників у проголошенні та узаконенні автономії Словаччини у жовтні - листопаді 1938 р. Висвітлено історію автономістичного руху 1918 - 1938 рр. як один з етапів національно-визвольної боротьби словацького народу за власну суверенну державу.

176. Соціалізація статево-вікових груп в традиційній культурі українців другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / А.В. Забловський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено соціалізацію статево-вікових груп дітей і молоді як одну зі структурних одиниць статево-вікової стратифікації у традиційній культурі українців другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано проблеми соціалізації, вивчено концептуальні розробки у галузі етнографії дитинства та статево-вікової стратифікації радянських, а також зарубіжних дослідників. Здійснено комплексний аналіз основних етапів соціалізації людини від її народження до переходу у категорію одружених чоловіків і жінок. Установлено особливості та характер залучення дітей, підлітків та молоді до сільського соціуму, закріплення за ними певних трудових та обрядових ролей. Розглянуто парубочі та дівочі громади в українському традиційному суспільстві та з'ясовано специфіку підготовки неодруженої молоді до сімейного життя, а також висвітлено гендерно-комунікативні аспекти життєдіяльності молодіжної групи як необхідної передумови для успішної реалізації ними шлюбної стратегії.

177. Соціально-демографічні процеси в Донбасі в 1943 - 1955 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Н.Ф. Шипік; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Проведено дослідження соціально-демографічних процесів у Донбасі в 1943 - 1955 рр. На підставі аналізу даних поточної статистики населення регіону та України загалом, матеріалів опублікованих статистичних збірок і результатів найближчих переписів населення (1939, 1959 рр.) показано зміни в чисельності населення регіону на час визволення від окупації у порівнянні з довоєнним періодом. Відзначено високу інтенсивність заселення Донбасу, досліджено міграційну специфіку регіону. На підставі вивчення статистичних джерел і відповідних документів партійних і радянських органів розглянуто міграційні потоки не лише за місцем виходу, прибуття, а й сформованих під впливом державних механізмів - трудові та учбові мобілізації, оргнабір, сільськогосподарські переселення, демобілізація, репатріація. Показано позитивний вплив міграції на прискорення процесів відбудови промисловості та сільського господарства. Охарактеризовано роль таких найбільш характерних для післявоєнного періоду міграцій як демобілізація та репатріація, що суттєво поповнили населення Донбасу та його трудовий потенціал. Проаналізовано особливості воєнного та повоєнного заселення регіону у контексті вивчення найсуттєвіших відбудовчих процесів, за грандіозними успіхами яких часто ігнорувались людські інтереси та доля окремих осіб.

178. Соціально-економічна діяльність земств в Україні (1864 - 1917 рр.): історіографія: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Т.О. Шаравара; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Комплексно проаналізовано праці дорадянського, радянського та сучасного періодів, які є дослідженням ролі земств Ураїни у розв'язанні соціально-економічних питань. З'ясовано головні напрями вивчення даної теми, розкрито загальний стан та повноту її дослідження, визначено пропозиції щодо подальшої наукової розробки історії українського земства. Систематизовано, класифіковано та охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії органів місцевого самоврядування Російської імперії. З'ясовано внесок зарубіжних істориків у вивчення господарської діяльності даних органів.

179. Соціально-економічний і політичний розвиток Афганістану після Другої світової війни (1945 - 1978 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Джуінда Абдул Фарід; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
На підставі широкого кола архівних і опублікованих документів, матеріалів афганської, західної та радянської преси, вперше залучених до наукового обігу, зроблено комплексний аналіз соціально-економічного розвитку Афганістану. Проаналізовано та узагальнено основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики країни. Висвітлено особливості аграрних перетворень в Афганістані, показано наслідки введення курсу "керованої економіки" та ліквідації "групи АНБ". Визначено причини, що призвели країну до перевороту 1978 р., досліджено роль у ньому комуністичної Народно-демократичної партії Афганістану. З використанням статистичного матеріалу здійснено порівняльний аналіз матеріальної та фінансової допомоги США та СРСР Афганістану у його соціально-економічному розвитку. Виявлено значну кількість неточностей, похибок та фальсифікацій, які мали місце у радянській та зарубіжній історіографії.

180. Соціально-економічний розвиток міст Південної України в 1861 - 1900 рр. (за матеріалами Херсонської та Катеринославської губерній): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.Б. Надибська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 17 с. - укp.
Комплексно досліджено соціально-економічний розвиток міст Південої України у пореформений період (1861 - 1900 рр.). На базі опублікованих джерел, архівних матеріалів й на підставі аналізу літератури виявлено динаміку особливості розвитку міст регіону (Одеси, Катеринослава, Миколаєва, Херсона, Єлизаветграда). Наведено статистичні таблиці, які відображають еволюцію зовнішньої та внутрішньої торгівлі, промисловості та кількості населення. Висвітлено роль транспортної системи (залізниць і портів). Розглянуто національний і конфесійний склад населення окремих міст і губерній. Охарактеризовано спади у соціально-економічному розвитку міст, як спричинені наявністю загальних криз і регіональними факторами.

181. Соціально-економічний, суспільний та культурний розвиток Північної Бессарабії у другій половині XIX - на початку XX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І.В. Зибачинський; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 18 с. - укp.
На нових методологічних засадах з використанням неопублікованих документів з різноманітних джерел висвітлено розвиток суспільного та політичного руху Північної Бессарабії у другій половині XIX - на початку XX ст. У контексті неупереджених позицій відображено революцію 1905 - 1907 рр. на північнобессарабських землях та її наслідки. Охарактеризовано процес розвитку освіти та медицини регіону. Досліджено національний, соціальний і релігійний склад населення. Висвітлено процес розвитку економіки краю, розглянуто процес зародження та діяльності органів місцевого самоврядування. Подано динаміку змін характеру землеволодіння краю, висвітлено питання формування та діяльності органів земського самоврядування.

182. Соціально-економічні зміни в аграрному секторі України в 20-х роках ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.А. Лубчинський; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
На підставі вивчення документів більшовицької партії, законодавчих та виконавчих органів радянської влади, господарських установ та конкретних історичних матеріалів архівних фондів досліджено процес формування соціально-економічної структури в аграрному секторі України. Проаналізовано стан, специфічні особливості та тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва у середині 1920-х рр., показано вплив даних перетворень на зміну соціально-економчіних пріоритетів в українському селі. Охарактеризовано складові елементи структури сільськогосподарського виробництва як єдиної соціально-економічної системи аграрного сектору. Розкрито сутність та економічну доцільність аграрної політики уряду України в 1920-х рр., визначено ефективність механізму управління розвитком сільськогосподарського сектору економіки. Здійснено порівняльне дослідження аграрних програм існуючих політичних партій та альтернативних підходів представників різних наукових шкіл щодо соціально-економічних перетворень в аграрному секторі України, в яких перевага надавалась економічним факторам. Показано вплив землевпорядних заходів на розвиток орендних відносин, міграційних процесів та поглиблення соціально-економічної диференціації українського селянства. З'ясовано причини кризових явищ в аграрному виробництві та показано прорахунки влади щодо створення сільськогосподарської виробничої бази. Теоретично осмислено та інтерпретовано зміст понять "соціальна структура", "соціальна та майнова диференціація селянства", "індивідувальні селянські господарства", "кооперативні об'єднання селян за умов впровадження ринкових відносин".

183. Союз чорних клобуків (тюркське об'єднання на Русі в ХІ - ХІІІ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Т.Ю. Тайді; НАН України. Ін-т сходознавства ім. А.Кримського. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Досліджено історичний аспект союзу кочових племен "чорні клобуки". Розглянуто причини й умови запрошення тюрків на руську службу у другій половині XI ст. Визначено передумови й етапи формування союзу кочових племен на базі торченського корпусу. Виявлено функції військового тюркського контингенту на руській службі, головною з яких була боротьба з половцями. З'ясовані соціальні рівні чорних клобуків, простежено ступінь їх участі у суспільному житті Русі. Висвітлено рівень залежності чорних клобуків від великого київського князя та київського столу, їх зв'язок з Київською землею, а також ступінь впливу на чорних клобуків феодальної системи Русі та християнства. Історичну хронологію стану союзу після монгольської навали простежено за матеріалами археологічних розкопок у Пороссі, на Уралі, у Подністров'ї.

184. Спілка войовничих безвірників в антирелігійній пропаганді в Україні (20-ті - 40-ві роки ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Л.О. Дудка; Нац. ун-т "Києв.-Могилян. акад.". - К., 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено комплексний історичний і політико-правовий аналіз ролі та місця Спілки войовничих безвірників (СВБ) в антирелігійній політиці державно-партійних органів в Україні періоду 1920 - 1940 рр. З використанням архівних джерел і опублікованої фахової наукової літератури проаналізовано теоретичні принципи партії більшовиків щодо релігії та церкви. Досліджено процес становлення, організаційного оформлення та функціонування Спілки безвірників в Україні. Висвітлено аспект її хронології, періодизації, статусу, матеріального становища, кадрового забезпечення. Виявлено особливості та специфіку функціонування СВБ в Україні, її залежність від центральних органів влади та ЦР СВБ СРСР. Проаналізовано зміст і форми діяльності безвірницького товариства. Розглянуто взаємозв'язок процесів становлення радянської тоталітарної системи з організаційно-структурними та функціональними змінами, яких зазнавала Спілка безвірників упродовж свого існування.

185. Становлення ідеології інтегрального націоналізму в інтелектуальній спадщині української еміграції (1920 - 1930 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.В. Мандрик; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комлексне дослідження історії організаційного й ідеологічного становлення українського націоналістичного руху у середовищі політичної еміграції міжвоєнної доби. Проаналізовано суспільно-політичні фактори виникнення осередків української політичної еміграції в Європі, Північній і Південній Америці, Далекому та Близькому Сході. Досліджено процес формування радикального групування та його відмежування від інших еміграційних об'єднань. На широкому історіографічному та фактичному матеріалі проаналізовано роль націоналістичних осередків у консолідації української еміграції з метою продовження визвольної боротьби. До наукового обігу введено політико-філософські та програмні надбання фундаторів ідеології інтегрального націоналізму.

186. Становлення незалежної грецької держави: 1797 - 1844 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / А.В. Пелешко; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Висвітлено період формування грецької держави, а саме - від утворення Республіки Семи З'єднаних островів до встановлення конституційної монархії 1797 - 1844 рр. З'ясовано передумови, особливості та напрями активізації національно-визвольного руху греків проти османського панування. Визначено, що створення Республіки Семи З'єднаних островів - першого незалежного утворення на території грецьких земель - стало важливим чинником, який стимулював визвольний рух у Греції. Розкрито характерні особливості створення та діяльності перших загальнонаціональних органів влади у революційній, а потім незалежній Греції. Розглянуто процеси державотворення: скликання Перших Національних Зборів, прийняття конституції та "Декларацію незалежності". Доведено, що використання "національних земель" як гарантії під позики європейських держав спричинило підпаданння Греції до економічної та політичної залежності від них. Доведено, що утворення грецької держави стало результатом складних процесів, що розгортались на Балканському півострові та у Східноєвропейському регіоні.

187. Становлення та діяльність товариств "Просвіта" Катеринославської губернії у 1905 - 1922 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Зелений; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 16 с. - укp.
Проаналізовано процес заснування товариств Катеринославщини, основні напрямки та форми їх діяльності у дореволюційний період, а також під час української національно-демократичної революції. Доведено, що просвітянська справа у межах губернії розвивалася у руслі загальноукраїнської культурно-просвітньої традиції з певною специфікою. Показано домінуючий вплив політичного чинника на процес створення та розвитку товариств у 1905 - 1922 рр. Проаналізовано організацію, структуру, джерела фінансування, склад учасників, форм і методи діяльності Просвіти. За результатами дослідження зроблено висновок, що товариства були провідниками ідей національного відродження у краї.

188. Становлення та розвиток міжрегіонального співробітництва прикордонних областей України і Російської Федерації (наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.О. Вовк; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
З використанням широкої джерельної бази вивчено процес становлення та розвитку прикордонного співробітництва України та Російської Федерації. Розкрито суть основних понять і категорій, досліджено механізми правового регулювання міжнародного, міждержавного, українського національного, російського національного, міжрегіонального та локального рівнів. Здійснено критичний аналіз відповідних нормативно-правових актів. Висвітлено недоліки національних законодавчих баз стосовно прикордонного співробітництва України та Російської Федерації. Розглянуто основні напрямки співпраці, а саме: торгово-економічний, екологічний, соціально-культурний. Показано роль Виконавчого комітету Ради керівників прикордонних областей України, Російської Федерації та Республіки Білорусь у розвитку міжрегіонального співробітництва прикордонних областей України та Російської Федерації. Відзначено, що це співробітництво у досліджений період було спрямовано на розвиток прикордонних регіонів шляхом налагодження та подальшого розширення торговельно-економічних, екологічних і соціально-культурних зв'язків. Зауважено, що підтримка етнічних українців, які мешкають у прикордонних областях Російської Федерації, сприяла процесу їх національної ідентифікації.

189. Старообрядницькі общини Південної Бессарабії у XIX - першій половині XX ст.: історико-конфесійний аспект: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.І. Федорова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 20 с. - укp.
З використанням результатів польових етнографічних досліджень, архівних матеріалів проаналізовано основні етапи становлення старообрядницьких поселень у Південній Бессарабії. Виявлено особливості політики різних урядів щодо старообрядців даного регіону. Розглянуто діяльність протирозкольницьких місіонерів південного регіону щодо привернення старообрядців на бік синодальної церкви, а також протидію цьому старообрядців. На підставі всебічного аналізу залучених документів розкрито діяльність старообрядницької Ізмаїльської єпархії, визначено дії єпископів у справі підтримки міцності старообрядництва. Грунтовно досліджено існування церков та монастирів як чинників консолідації старообрядців. Розглянуто побутову релігійність старообрядців, що дало змогу виявити притаманний їй дуалізм.

190. Створення Кримської АСРР: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Т.Б. Бикова; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі вивчення архівних та опублікованих джерел, наукової літератури, періодичних видань і мемуарів сучасників вперше здійснено комплексне дослідження питання державотворення в Криму під час громадянської війни. Проаналізовано вплив політичних процесів 1917 - 1921 рр. у кримському регіоні на формування національно-територіальних утворень. Досліджено розвиток національних і політичних партій та рухів на території півострова після Лютневої революції 1917 р. Простежено динаміку змін ідейних переконань їх керівного складу щодо державотворчої політики, зокрема висвітлено погляди керівників місцевої більшовицької партії на національно-державне будівництво та встановлення взаємозв'язку між Україною та Кримом. З'ясовано причини формування на території Криму так званих "буферних" держав, результатом функціонування яких стало утворення Кримської АСРР. Досліджено недостатньо висвітлені в історичній літературі питання щодо утворення Криму різними політичними силами нових державних інституцій. З'ясовано історичні передумови та причини виникнення у 1921 р. на території півострова нової радянської автономії - Кримської автономної республіки.

191. Столипінська аграрна реформа на Катеринославщині (1906 - 1916 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.В. Овдін; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше в історіографії досліджено питання підготовки Столипінської аграрної реформи на Катеринославщині періоду 1906 - 1916 рр. Визначено загальну кількість селян, що вийшли з общини та утворили одноосібні господарства на колишніх надільних землях даного регіону. Здійснено підрахунки кількості хуторів і відрубів, утворених у кожному з 8-ми повітів губернії, проаналізовано причини нерівномірності проведення реформи у різних повітах. Показано роль у процесі перетворень місцевої влади в цілому та катеринославських губернаторів В.В.Якуніна та О.М.Клінгенберга зокрема, наведено цікаві факти листування останнього з П.А.Столипіним з питання щодо методів здійснення індивідуалізації селянського землеволодіння. Проаналізовано конфлікти, які відбулися в селах Катеринославщини внаслідок Столипінської аграрної реформи та вивчено настрої місцевого селянства у період проведення перетворень. Здійснено узагальнююче та цілісне дослідження з історії проведення Столипінської аграрної реформи на території Катеринославської губернії у досліджений період.

192. Суспільно-політична діяльність Організації українських націоналістів (1929 - 1934 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.Я. Ходак; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено процес становлення і консолідації українських націоналістичних сил у 1920-х рр., виникнення Організації українських націоналістів (ОУН), вироблення її ідейно-політичної платформи, зовнішньополітичну стратегію, організаційний розвиток і суспільно-політичну діяльність на Західній Україні, Закарпатті, Буковині, в середовищі української еміграції. Охарактеризовано взаємовідносини ОУН з українськими політичними партіями та групами, реакції відповідних міжнародних, польських та українських чинників на форми й методи діяльності ОУН.

193. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни. 1939 - 1945 рр.: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / М.Л. Головко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 45 с. - укp.
Розглянуто фактори, що спричинили деформації суспільної свідомості та психології радянських громадян передвоєнної та воєнної доби, а саме: відсутність демократичних традицій; брак досвіду громадської самодіяльності, корпоративної та індивідуальної відповідальності й ініціативи серед різних верств населення; поєднання та переплетіння феодальних рудиментів з самодержавною формою правління, що підготувало підгрунтя для сталінської моделі суспільства та культу особи. Висвітлено процес розробки нових підходів і політичного інструментарію сталінського режиму стосовно неодержавлених громадських установ, які виявили лояльність до радянської влади. Розкрито особливості технології взаємин структур влади та громадських інституцій за екстраординарних умов війни. Зівставлено суспільно-політичні моделі німецько-румунського окупаційного та сталінського режимів, що дало змогу виявити кардинальні відмінності у їх підходах до обмеження компетенції громадських організацій. Запропоновано тезу, що основним параметром, яким визначалося місце та роль громадянської інституції в роки війни, була належність їх до певного політичного табору та апологетика ними відповідної ідеологічної платформи. Досліджено роль українських громадських установ самостійницької орієнтації у суспільно-політичних процесах не лише в західному, а й в інших регіонах України, а також боротьби за вплив на свідомість широких верств населення.

194. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни. 1939 - 1945 рр.: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / М.Л. Головко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 45 с. - укp.
Розглянуто фактори, що спричинили деформації суспільної свідомості та психології радянських громадян передвоєнної та воєнної доби, а саме: відсутність демократичних традицій; брак досвіду громадської самодіяльності, корпоративної та індивідуальної відповідальності й ініціативи серед різних верств населення; поєднання та переплетіння феодальних рудиментів з самодержавною формою правління, що підготувало підгрунтя для сталінської моделі суспільства та культу особи. Висвітлено процес розробки нових підходів і політичного інструментарію сталінського режиму стосовно неодержавлених громадських установ, які виявили лояльність до радянської влади. Розкрито особливості технології взаємин структур влади та громадських інституцій за екстраординарних умов війни. Зіставлено суспільно-політичні моделі німецько-румунського окупаційного та сталінського режимів, що дало змогу виявити кардинальні відмінності у їх підходах до обмеження компетенції громадських організацій. Запропоновано тезу, що основним параметром, яким визначалося місце та роль громадянської інституції в роки війни, була належність їх до певного політичного табору та апологетика ними відповідної ідеологічної платформи. Досліджено роль українських громадських установ самостійницької орієнтації у суспільно-політичних процесах не лише в західному, а й в інших регіонах України.

195. Територіальні структури Дунай-Дністровського межиріччя (кінець XIV - середина XVII ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.В. Паламарчук; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 20 с. - укp.
Комплексно досліджено історію формування територіальних структур у межиріччі Дунаю та Дністра у кінці XIV - середині XVII ст. як феномену виникнення історичної області - Бессарабії. Проаналізовано особливості її територіального, економічного, етнічного та культурного розвитку. З'ясовано, що процес формування територіальних структур відбувався за двома етапами: молдавським і османським. Відзначено, що виявлені структури розвивалися як окремі землі. Висвітлено початкову історію міст Аккермана (Білгорода), Кілії Нової, Ізмаїлу, невеликих фортець Татар-Бунара, Яник-Хісара та інших населених пунктів. Розглянуто проблему опанування степу тюркськими етносами. Визначено, що на другому етапі сформувались Аккерманська, Кілійська, Ізмаїльська й Буджацька татарські землі, які склали історичну область Бессарабію. Показано, що її специфіка була зумовлена особливостями історико-культурного розвитку на межі християнського і мусульманського світів.

196. Торговельно-економічні зв'язки Правобережної України наприкінці XVIII - 50-ті роки XIX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Т.В. Ігнатьєва; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено вплив змін у геополітичному розташуванні, інфраструктурі торгівлі та російському законодавстві щодо забезпечення контролю та регулювання торгівлі Правобережжя в межах торговельно-економічних інтересів Російської імперії кінця XVIII - 1850-их рр. З'ясовано механізми взаємодії між центром й суб'єктами торговельно-економічних відносин регіону та його макроекономічне становище. Висвітлено процес формування й етнічний склад купецького стану на фоні соціального відчуження й ізоляції більшості українців від торговельно-економічної діяльності. Проаналізовано вплив інкорпораційної політики самодержавства на характер, обсяги та напрямки розвитку торгівлі Правобережної України, особливості процесу реінтегрування торговельно-економічних зв'язків з підавстрійськими українськими землями та все більшої інтеграції з Лівобережною та Південною Україною й історично російськими губерніями та регіонами.

197. Трансформаційні процеси в православних конфесіях України в 90-ті роки ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Л.В. Прокопчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Комплексно проаналізовано трансформаційні процеси у православ'ї України. Значну увагу приділено питанням переходу компартійного керівництва наприкінці 1980 - початку 1990-х рр. до нової демократичної політики у релігійній сфері, відродження Української греко-католицької та Української автокефальної православної церков. Розглянуто процеси унезалежнення структур Російської Православної Церкви (УПЦ) в Україні, що мали місце на початку 1990-х р. та утворення Української православної церкви Київського патріархату. Висвітлено взаємовідносини між державою та Церквою, вплив Православних церков на політичне життя, стосунки між православними конфесіями, зростання релігійного населення та розширення мережі Православних церков, вплив православ'я на інші сфери культурного життя України. Досліджено проблему об'єднання Православних церков.

198. Україна в геополітичних інтересах країн Середнього Сходу: Туреччини, Ірану, Афганістану: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Р.В. Стадніченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано основні причини та результати впливу геополітичних інтересів держав Середнього Сходу на вибір української стратегії зовнішньополітичної поведінки. З'ясовано шляхи та методи захисту національних інтересів України в регіоні Середнього Сходу у контексті здійснення глобального міждержавного співробітництва з урахуванням життєво необхідних геополітичних інтересів Великих Держав. Проаналізовано особливості та специфіку геополітичних інтересів Туреччини, Ірану, Афганістану стосовно України. Розглянуто економічну, політичну, безпекову та гуманітарну складові інтересів досліджених держав та визначено домінуючу з них у процесі розвитку та поглиблення співпраці з Україною. Висвітлено перспективні напрями міждержавних відносин. Значну увагу приділено місцю та ролі дво- та багатостроннього співробітництва України з Туреччиною, Іраном, Афганістаном як фактора цивілізаційного інтегрування євразійського континенту. Визначено основні детермінанти геополітичної місії України як соціокультурного, політичного, економічного моста між Європою та Азією. Запропоновано шляхи вдосконалення існуючих відносин України з середньосхідними державами, надання їм динамізму та виведення на якісно новий рівень.

199. Україна і Польща: особливості розвитку двосторонніх відносин (1991 - 2004 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.Р. Гевко; Чернівец. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
З використанням архівних джерел і спеціальної літератури розглянуто перебіг українсько-польських відносин на міждержавному рівні протягом 1991 - 2004 рр.. Проаналізовано стан дослідження теми в українській і зарубіжній історіографії та певні джерела (документи українських і польських урядових установ, міждержавні угоди). Висвітлено історико-політичні передумови та чинники налагодження українсько-польської співпраці за нових геополітичних умов, основні закономірності та тенденції політичних взаємин, механізми формування та реалізації повноцінних двосторонніх відносин, їх трансформацію на рівень стратегічного партнерства. Показано місце українсько-польських стосунків у структурі міжнародних відносин та їх роль щодо забезпечення стабільності у Центрально-Східній Європі. Досліджено специфіку формування та розвитку військово-політичних і українсько-польських взаємин у контексті розширення НАТО. Висвітлено спільну діяльність українсько-польського миротворчого батальйону у різних країнах світу. Проаналізовано вплив процесу розширення Євросоюзу на розвиток відносин.

200. Україно-китайські відносини наприкінці ХХ - початку ХХІ століття: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Менг Хін; Київ. славістич. ун-т. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Здійснено всебічне вивчення та узагальнення основних напрямів і форм співробітництва України та КНР у 1992 - 2002 рр., проаналізовано низку міжурядових українсько-китайських угод, підписаних протягом зазначеного періоду, здійснено оцінку рівня їх реалізації. Визначено проблеми, для розв'язання яких є необхідною розробка нових міжурядових документів. Досліджено основні напрями й форми економічної співпраці та висвітлено результативність українсько-китайського економічного співробітництва. Досліджено основні напрями й форми культурної співпраці між Україною й КНР. Розглядаючи їх відносини у галузі науки, освіти, літератури та мистецтва, оцінено їх розвиток та з'ясовано найбільш успішні напрями співпраці. Констатовано досягнення та успіхи двостороннього співробітництва та зроблено спробу виявити нерозв'язані проблеми, а також визначити причини, що стримують його розвиток, з метою їх усунення у процесі подальших контактів між Україною й КНР. Уперше використано документи та матеріали китайською мовою архіву Посольства КНР в Україні, які відображають українсько-китайські відносини у 1992 - 2002 рр.

201. Українська еміграція Канади і США та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях (1914 - 1923): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / П.З. Гуцал; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича. Ін-т народознав. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Встановлено особливості еміграції українського населення до Канади та США у 1914 - 1923 рр. Встановлено її тимчасовий, заробітчанський характер у США та більшу стабільність у Канаді, на вільні землі якої переселялись назавжиди цілими родинними сім'ями. Розглянуто основні етапи формування сталої національної спільноти українців у складі місцевого поліетнічного населення. Досліджено утворення економічних, громадсько-політичних, релігійних, освітніх, кооперативних об'єднань української діаспори та показано їх суттєву роль у консолідації еміграції. Відзначено, що діаспора США (нейтральної у війні до квітня 1917 р. держави) створила фонд УСС, за її ініціативою президент США встановив у країні Український День, а в Канаді організували Фонд допомоги Україні. Проаналізовано морально-політичну та дипломатичну підтримку північноамериканською діаспорою України у боротьбі за державність у першій чверті XX ст., зокрема Західно-Української Народної Республіки та українського населення Східної Галичини, окупованої Польщею. Показано допомогу громадсько-політичних, кооперативних, культурно-освітніх, церковних та інших структур еміграції Західно-Українській Народній Республіці у боротьбі проти польської агресії, що фінансували діяльність її уряду в екзилі та дипломатії, а також лобіювали українську справу на мирних конференціях у Парижі 1919 р. та Генуї 1922 р.

202. Українська інтелігенція Галичини наприкінці XIX - на початку ХХ ст.: соціально-професійний аспект: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Н.Ф. Мисак; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
На базі широкого кола джерел і літератури подано соціально-професійну характеристику української інтелігенції в Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано вплив середніх і вищих навчальних закладів, студентських товариств на формування української інтелігенції, на підвищення її освітнього рівня та професійної кваліфікації. Уперше досліджено соціальне походження інтелігенції, основні тенденції в його змінах протягом зазначеного періоду. Охарактеризовано основні професійні групи інтелігенції, їх фаховий рівень, умови підготовки. Акцентовано увагу на професійній діяльності найкращих представників кожної з груп. Розкрито процес консолідації інтелігенції за фаховою ознакою від заснування спеціалізованих друкованих видань до створення пеших професійних організацій. Вивчено матеріальне становище різних груп інтелігенції, а також процес боротьби за його покращення, зокрема у середовищі вчителів початкових шкіл, умови праці та побуту, а також особливості проведення дозвілля інтелігенцією.

203. Українська національна ідентичність: компаративний аналіз націоналістичних дискурсів: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.12 / В.М. Горлова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 21 с. - укp.
Здійснено комплексний, синтетичний аналіз розвитку та функціонування української національної ідентичності (НІ) на сучасному етапі розвитку філософської думки як складного утворення, що тісно пов'язано з загальними етапами розвитку суспільства. Визначено зміст і теоретико-методологічні засади поняття національної ідентичності, показано її структурно-функціональну роль у націотворчих процесах. Розкрито суть понять романтичного, модерного та постмодерного націоналістичних дискурсів, а також наративну природу ідентичності як "оповіді про життя". На підставі використання змісту поняття нормативної ідентичності запропоновано метод аналізу української НІ для аналізу різних чинників формування НІ. Виділено три національних дискурси, на підставі яких проходить конструювання НІ, зокрема, романтичний, модерний, постмодерний. Проаналізовано наукові, художні та публіцистичні тексти, в яких описується НІ як наративна оповідь, а також особливості конструювання ідентичності як наратива в даних дискурсах.

204. Українська політична еміграція і Гетьманщина в 1710-1742 рр.: політико- дипломатичний аспект: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Г.М. Яценюк; Чернівец. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 19 с. - укp.
На підставі архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії розглянуто проблему виникнення та діяльності першого українського політичного еміграційного уряду першої половини XVIII ст. Висвітлено процес формування еміграційного уряду. Розкрито основні напрямки його діяльності у справі втілення основної мети - звільнення України з під влади Росії. Розглянуто динаміку розвитку зв'язків еміграційного уряду з країнами Європи та визначено роль їх допомоги у здійсненні планів П.Орлика та його сподвижників. Проаналізовано політичні відносини між еміграційним урядом та урядами Гетьманської України протягом 1710 - 1742 рр.

205. Українська реалістична проза другої половини XIX ст. як історичне джерело: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Г.І. Карпенко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 16 с. - укp.
З'ясовано інформативні можливості української реалістичної художньої літератури другої половини XIX ст. як історичного джерела на прикладі творів І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, а також запропоновано певний варіант джерелознавчої методики аналізу художніх творів. Розглянуто джерела відомостей І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного про сучасну їм дійсність, висвітлено аспект оцінки письменниками-реалістами наслідків буржуазних реформ 1860 - 1870-х рр. та показано характерні для другої половини XIX ст. стилі громадської поведінки, мислення, а також образи типових представників доби (на матеріалі художніх творів). Виявлено особливості боротьби двох суспільних тенденцій (консервативно-феодальної та капіталітичної) у свідомості селянства, розглянуто питання щодо уявлення українського суспільства того часу про суспільний ідеал та охарактеризовано специфіку художніх творів як джерела історичного знання.

206. Українська шабля XVII - XVIII ст. як історичне джерело: витоки, типологія, виготовлення та поширення (за матеріалами музейних колекцій України): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Д.В. Тоїчкін; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Створено сучасні класифікаційні схеми, методики опису холодної зброї. Розроблено українську зброєзнавчу термінологію, узагальнено наукові погляди щодо історичного розвитку шаблі. На підставі аналізу писемних джерел виявлено українські центри ремісничого виготовлення шабель, а саме : цехового та позацехового - Львів, Кам'янець, Київ, Стародуб; козацького - Канів, Київ, Корсунь; сільського - с.Шабельники на Черкащині. Досліджено шляхи поширення клинкової зброї в українських землях, розглянуто питання щодо значення шаблі у комплексі озброєння українського козака. Значну увагу приділено аналізу шабель з найбільших музейних колекцій України. Установлено, що як озброєння українських козаків використовувались шаблі турецьких типів, перські шамшири, польсько-угорські, карабелі, ординки, "шаблі орла" та гусарські карабелі. На підставі аналізу іконографічних джерел виявлено пріоритети використання певних типів шаблі різними верствами українського населення. Обгрунтовано поняття "українські козацькі шаблі", що визначені як "козацькі шаблі" (сукупність морфологічних типів шабель, що знаходилися на озброєнні козаків), змонтовані в українських зброярських центрах.

207. Українське питання в Галичині у політиці австрійського уряду в 1907 - 1914 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / У.Р. Уська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 19 с. - укp.
На підставі узагальнення літературних і архівних джерел досліджено різноманітні фактори формування політики австрійського уряду в українському національному питанні, особливості її реалізації та вплив на суспільно-політичне життя в Галичині у період 1907 - 1914 рр. Проаналізовано вплив офіційного Відня на реалізацію програм українських політичних партій, показано ставлення австрійської влади до політичної боротьби в середовищі галицьких українців.

208. Українське питання у польській консервативній суспільно-політичній думці міжвоєнного періоду (1918 - 1939): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / О.Ф. Юрчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
Комплексно досліджено формування та функціонування українського питання у суспільно-політичній думці польських консерваторів міжвоєнного періоду. Висвітлено головні складові консервативної ідеології та політики. Визначено роль і місце консервативного чинника у політичній системі міжвоєнної Польщі та рівень його впливу на національну політику держави. Досліджено генезу та функціонування етнічної (самоназви та проблеми етногенези), культурно-історичної (мови, культури, освітніх інституцій), суспільно-політичної (громадсько-політичних організацій та партій) та свідомісної складових українського питання у польському консерватизмі. Структуровано пропозиції та концепції вирішення української проблеми та проаналізовано перспективи їх реалізації за умов Польської держави у період між двома світовими війнами.

209. Українське студентство у суспільно-політичному житті Східної Галичини (60-ті роки XIX - початок ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І.Ф. Гурак; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2005. - 19 с. - укp.
Визначено місце українського студентства у політичному житті Східної Галичини, яке спричинило появу народовської та радикальної течій. Акцентовано увагу на важливості ролі студентства у процесі створення та ідеологічної еволюції партій. На основі історико-політологічного аналізу доведено, що у плані національно-політичної орієнтації студентство було відображенням всього галицького суспільства.

210. Український вербальний оберег: семантика і структура: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Є. Хомік; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше у вітчизняному мовознавстві комплексно охарактеризовано структуру та семантику українських вербальних оберегів, виявлено їх структурно-семантичні типи, визначено особливості оберегової лексики, специфіку її мотивації та семантичні моделі. Описано аналітичні та синтетичні номінації, до яких відносяться власні імена. З'ясовано будову та функціонально-семантичну значущість оберегових примовок, досліджено їх граматичні типи, простежено зв'язок з давніми віруваннями українського народу. Розглянуто тематичні групи оберегових замовлянь, міфопоетичну модель світу в українських оберегових замовляннях, вивчено композиційну будову оберегових текстів та основні засоби поетики. Проаналізовано зв'язок вербальних оберегів з предметними та акціональними оберегами, а також структурно-семантичні видозміни вербальних оберегів.

211. Українсько-китайські відносини (1949 - 1959): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / В.Б. Урусов; НАН України. Ін-т сходознав. ім. А.Кримського. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Відзначено, що за часів Радянського Союзу дослідження радянсько-китайських відносин у цілому і зокрема періоду 1950-х рр. проводилися істориками та китаєзнавцями традиційно з позицій історичного матеріалізму і являли собою найбільш системну, всеосяжну та впливову теорію історичного процесу. Зауважено, що спробу порівняльно-історичного процесу становлення та розвитку українсько-китайського співробітництва здійснено вперше. Українсько-китайські відносини того часу розглянуто не як відносини держав, а як відносини суспільств. Відзначено відсутність в українській історичній науці та українському китаєзнавстві вичерпного аналізу становлення та розвитку українсько-китайських відносин 1950-х рр. та впливу подій того часу на розвиток українсько-китайських відносин на сучасному етапі. Залучено до наукового обігу важливий документальний та фактичний матеріал та здійснено ретельний аналіз публікацій центральних видань, що розповсюджувалися в Україні.

212. Українсько-німецькі відносини у 90-х роках ХХ століття: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / В.В. Солошенко; Київ. славістич. ун-т. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено становлення та розвиток політичних, торговельно-економічних, науково-технічних і гуманітарних відносин між Україною та Німеччиною у 1990-х рр. Розглянуто основні напрями співробітництва. Визначено певні проблеми економічного характеру, які гальмували розвиток українсько-німецького співробітництва. Проаналізовано суттєві позитивні зрушення у ставленні ФРН до незалежної України, що спричинили формування нових політико-правових відносин, які сприяли розвитку торговельно-економічного співробітництва. Відзначено, що становлення торговельно-економічних зв'язків між обома країнами відбувалося за складних умов стагнації внутрішньої кон'юнктури у Німеччині та економічно нестабільного господарства України. Проаналізовано активне встановлення безпосередніх ділових стосунків інститутів і підрозділів Академії наук України з відповідними установами ФРН. Зауважено, що значну роль у розширенні культурного співробітництва відіграв німецький культурний центр Гете-інститут (м.Київ), німецькі фонди та об'єднання німців України. Відзначено, щодо необхідності вирішення проблеми, що стосується осіб німецького походження, які проживають в Україні. Нерозв'язаними залишилися питання реституції культурних цінностей, вивезених з обох країн у роки Другої світової війни. Наголошено на значенні домоги, наданої Україні Німеччиною у зв'язку з аварією на ЧАЕС. Досліджено розвиток науково-технічного та гуманітарного співробітництва, яке сприяло подоланню стеротипів минулого.

213. Урбанізація Донбасу у 1861 - 1917 роках: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.Х. Маргулов; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 19 с. - укp.
Розглянуто причини та передумови урбанізаційних процесів на Донбасі у 1861 - 1917 рр. Значну увагу приділено специфіці розвитку та розміщення продуктивних сил промислового перевороту за умов пореформенної Російської імперії, промислового перевороту й фінансового капіталу. Висвітлено особистісний внесок та значення історичних постатей у становлення промислово розвинутого Донбасу, вплив на формування міського способу життя, що сприяє відновленню історичної правди. Проаналізовано найвпливовіші населені пункти, виокремлено етапи їх формування. З'ясовано особливості становлення соціальної інфраструктури міст, стан задоволення медичних і освітніх потреб промислових робітників як найбільш значущий важель у формуванні міського способу життя.

214. Урбоекологічні проблеми Західного регіону України 1960 - 1990 рр.: історичний аспект: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Ю.Є. Гумен; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
З'ясовано характерні риси погіршення стану навколишнього середовища міст та селищ Західного регіону України в період тотальної індустріалізації регіону. Проаналізовано весь спектр урбоекологічних проблем регіону та їх вплив на соціально-політичний розвиток. Досліджено діяльність органів місцевої влади природоохоронних структур та організацій у вирішенні урбоекологічних проблем. Розкрито основні характеристики розвитку ряду міст регіону, динаміки забруднення довкілля найбільш проблемними промисловими об'єктами краю, ліквідації наслідків локальних та великих техногенних катастроф.

215. Утворення партії "Зелених" та її роль в суспільно-політичному житті ФРН (1977 - 1993 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Я.О. Чорногор; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено процеси зародження, становлення та ідейно-організаційної еволюції партії "Зелених" ФРН, методи її політичної діяльності, а також роль і місце цієї партії у суспільно-політичній структурі ФРН. Проаналізовано внутрішньопартійний розвиток "Зелених" та їх діяльність у період 1980 - 1993 рр. Встановлено фактори та мотиви оформлення загальнонімецької партії "Союз 90 / Зелені", яке відбулося в результаті об'єднання партії "Зелених" ФРН з партією "Союз 90" у 1993 р. На підставі аналізу всіх аспектів діяльності та розвитку партії "Зелених" визначено роль, яку вона відігравала у суспільно-політичному житті Німеччини у досліджений період.

216. Уявлення при надприродне в українській культурі X - XVIII ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Р.Й. Голик; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено функції уявлень про надприродне у процесі розвитку української релігійної та світської культури протягом X - XVIII ст. Простежено шляхи та форми їх теологічного, літературного та наукового переосмислення, а також прояви у суспільних ритуалах, мистецтві та мовній "картині світу" даного хронологічного періоду. Уявлення про надприродне розглянуто як елементи "магічного бачення світу" та "містичної семіотики" (релігійного розуміння знаків та їх функцій), що в багатьох аспектах визначали характер української домодерної культури. Доведено суттєвий вплив уявлень про надприродне на формування релігійних, соціально-політичних настроїв та інтелектуальних течій українського суспільства X - XVIII ст., а також його колективної підсвідомості. Встановлено специфічні риси сприймання надприродного у культурі X - XIII ст. Розкрито вплив візантійських агіографічних зразків на процес творення образів чудесного у давньоруській культурі. Проаналізовано наслідки еволюційних змін сутності поняття надприродного у процесі переходу від середньовічної до ранньоновітньої релігійності, показано вплив західних зразків на переосмислення досліджуваних категорій.

217. Ф.Ернст у пам'яткоохоронному русі України 1917 - 1933 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.Ж. Верезомська; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 17 с. - укp.
На підставі комплексного вивчення архівних джерел, значну кількість з яких вперше введено до наукового обігу, досліджено пам'яткоохорону, музейну та реституційну діяльність Ф.Ернста. Показано вагомий внесок науковця у справу збереження вітчизняної історико-культурної спадщини та розвитку національної культури за складних соціально-політичних умов української революції та тоталітарного сталінського режиму. Відзначено, що в 1917 - 1933 рр. діяльність пам'яткоохоронних інституцій була тісно пов'язана з вітчизняним музейним будівництвом. Висвітлено участь Ф.Ернста у формуванні колекцій художнього відділу Всеукраїнського історичного музею, а також популяризації художньої спадщини Т.Шевченка, Г.Нарбута, Г.Гольпайна, Гроте. Проаналізовано професійні досягнення ученого у справі розшуку та повернення історичних і мистецьких скарбів України.

218. Фільваркове господарство в Подільському воєводстві Речі Посполитої у XVIII ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Ю.В. Овсінський; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 19 с. - укp.
На прикладі магнатського комплексу Речі Посполитої XVIII ст. уперше в українській історіографії досліджено процес функціонування основних галузей фільваркового господарства у Подільському воєводстві, висвітлено питання щодо формування господарської структури такого комплексу. Проаналізовано адміністративну піраміду фільваркового господарства та її дієвість. Розглянуто проблеми стосовно продуктивного циклу основних галузей фільваркового виробництва та шляхів реалізації продукції. Переглянуто певні тези історіографії.

219. Формування і розвиток державної системи народної освіти кримських татар (1870 - 1920 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Д.І. Абібуллаєва; НАН України. Ін-т сходознав. ім. А.Кримського. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено спробу комплексно дослідити становлення й розвиток державної системи народної освіти кримських татар у другій половині XIX - на початку XX ст. Систематизовано історіографічні дані, а також визначено етапи й проблематику висвітлення історії кримськотатарської народної освіти XIX - XX ст. у роботах дослідників історії імперської Росії, радянського періоду та сучасної України. Виявлено, систематизовано й оброблено нові факти й дані в українських і російських архівосховищах, до наукового обігу введено факти, матеріали й документи Державного архіву Автономної Республіки Крим (м.Сімферополь), Державного архіву Одеської області (м.Одеса), Російського державного історичного архіву (м.Санкт-Петербург). Вивчено процес виникнення й розвитку Сімферопольської татарської вчительської школи (СТВШ). Комплексно показано роль викладацького складу й почесних опікунів СТВШ у навчанні й вихованні національних педагогічних кадрів для російсько-татарських міністерських училищ (РТМУ), розглянуто основні навчальні посібники, а також стан бібліотечного фонду СТВШ у різні роки. Висвітлено законодавчу базу виникнення й розвитку РТМУ та навчання кримських татар російської мови. Під час її реалізації дітям-мусульманам значною мірою полегшувався доступ у загальноросійські навчальні заклади. Досліджено педагогічну діяльність учительського корпусу у навчанні й вихованні учнів у РТМУ. Систематизовано навчальні програми, предмети навчання й підручники даного навчального закладу.

220. Формування концепцій етногенезу українського народу (історіографія проблеми): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / А.П. Момрик; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Уведено до обігу в україніці науковій значний масив чеської, польської, староукраїнської та російської історичної літератури пізньосередньовічної та ранньомодерної доби рукописного та раритетного характеру. Комплексно розглянуто етногенетичні міфи та концепції походження українського народу, сформульовані літописцями, хроністами, книжниками та дослідниками Центрально-Східної Європи XII - середини XIX ст. Виділено дунайський, сарматський, промосковський, хозарський варіанти біблійної етногенетичної легенди та їх підваріанти. Пояснено причини їх появи, розвитку та занепаду протягом XII - XIII ст. Визначено місце етногенетичних поглядів у світогляді освіченої людини даної доби. Систематизовано погляди інтелектуалів переднаукового періоду, що стосуються етимології найбільш уживаних етнонімів і назв, з якими індентифікувало себе населення України. Розглянуто перші спроби окреслення української етнічної території і визначення етнопсихологічної характеристики українців у творах кінця XVIII ст. Виділено та систематизовано українські етногенетичні концепції ранньонаукового періоду. Запропоновано їх поділ на києвоцентричну та московоцентричну. Окреслено проміжну етногенетичну концепцію польського походження. Виокремлено позанаукові ідеологічні чинники, що вплинули на процес генезису концепцій.

221. Формування національної самосвідомості учнів 7 - 9 класів на уроках історії України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / П.І. Горохівський; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Обгрунтовано необхідність удосконалення ефективності національного виховання. Визначено зміст і структуру поняття "національна самосвідомість". Розглянуто філософський, психолого-педагогічний аспекти формування національної самосвідомості. З'ясовано роль уроків історії України у формуванні історичної самосвідомості учнів. Розроблено технологію її формування на уроках історії Укаїни. Визначено шляхи їх реалізації у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл.

222. Формування та діяльність органів влади і управління в Криму (1921 - 1929 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Пащеня; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 18 с. - укp.
Вперше у вітчизняній історіографії комплексно досліжено процес формування та діяльності органів державної влади та управління в Криму в 1921 - 1929 рр. Висвітлено особливості утворення та функціонування центральних законодавчих і виконавчо-розпорядчих органів влади Кримської АРСР. Проаналізовано діяльність Всекримських з'їздів рад зі створення та розвитку Кримської автономії. Розглянуто процес національно-державного та соціально-економічного будівництва на півострові. Показано динаміку участі громадян у виборах місцевих органів влади і вказано на обмеження участі у виборчому процесі різних категорій населення. Вперше досліджено діяльність робітничо-селянської інспекції Кримської АРСР у галузі контролю за будівництвом автономії та сфері реорганізації її дежавного апарату. В науковий обіг введено раніше не публіковані документи з історії формування та діяльності органів державної влади та управління.

223. Формування української фіскальної системи в добу Гетьманщини (друга половина XVII - початок XVIII ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.12 / В.В. Утвенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Висвітлено процес формування основних видів державних податків та повинностей, які існували на території Гетьманщини в другій половині XVII - на початку XVIII ст. Встановлено їх розмір, розглянуто механізм стягнення та вплив на матеріальне становище сільського та міського населення. Висвітлено особливості оподаткування різних груп міського населення та виконання ним повинностей на користь військ, центрального та місцевого урядів Лівобережної України. Розкрито особливості військової повинності козацького стану, інші державні повинності, а також податки, які сплачували до військового скарбу козаки.

224. Церковнопарафіяльні школи Лівобережної України в системі освітньої урядової політики царської Росії (1884 - 1917 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І.М. Петренко; Нац. пед. Ін-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше, базуючись на сучасній методології, розкрито особливості освітньої урядової політики Російської імперії, Синоду, місцевої влади та приватної ініціативи щодо церковонопарафіяльних шкіл Лівобережної України протягом 1884 - 1917 рр. Здійснено узагальнювальний аналіз процесу функціонування зазначених шкіл, визначено ступінь ефективності їх роботи у справі навчання та виховання підростаючого покоління. Зазначено щодо прагнення частини служителів церкви та передових вчителів на початку XX ст. до викладання у школах українською мовою. Спростовано кілька концептуальних положень радянської історіографічної науки щодо певних фактів діяльності церковно-парафіяльних шкіл та ролі духовенства стосовно поширення освіти.

225. Циганський етнос в Україні (історіографія та джерела): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Н.О. Зіневич; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Комплексно розглянуто історію становлення та розвитку циганознавчих студій в Україні. Висвітлено основні етапи історії народознавчих інституцій, в які здійснювались циганознавчі студії, простежено еволюцію та визначено специфіку українських циганознавчих студій у загальнонауковому контексті, зокрема, їх джерелознавчу та етнографічну спрямованість. Здійснено історіографічний аналіз праць з актуальних і дискурсивних питань етносоціального, суспільно-політичного й історико-культурного розвитку циган в Україні, а також проблем самоідентифікації циганської національної меншини в Україні та процесів етнічної маргіналізації. Проаналізовано специфіку джерельної бази циганознавства в Україні, а саме: архівних джерел з історії циган, матеріалів циганських музеїв та колекції, статистичних обліків, періодичної преси. Досліджено український фольклор з метою вивчення українсько-циганських міжетнічних взаємин.

1. Агрокультура українців Буковини (друга половина XIX - початок ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / І.Д. Воротняк; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2006. - 19 с. - укp.
Опрацьовано широке коло джерел і літератури та досліджено розвиток агрокультури українського населення Буковини. Значну увагу приділено проблемам впливу природних умов на розвиток землеробства. Висвітлено питання стосовно змін структури посівних площ, асортименту вирощуваних сільськогосподарських культур, а також щодо інноваційних систем землеробства. Розглянуто традиційні способи удобрення грунту. Проаналізовано динаміку розвитку народної агротехніки. Досліджено питання впровадження інновацій у сільське господарство краю та проаналізовано їх вплив на менталітет зі світогляду буковинського села. З'ясовано локальні та загальнослов'янські риси розвитку агрокультури українців Буковини. Охарактеризовано у порівняльному аспекті народну агротехніку, аграрні звичаї й обряди українського та східнороманського населення краю.

2. Виникнення арабо-єврейського конфлікту в Палестині (1897 - 1930 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Г.В. Батенко; Інститут сходознавства ім. А.Кримського НАН України. - К., 2006. - 18 с. - укp.
Розглянуто питання історії виникнення арабо-єврейського конфлікту під час мандатного керування Палестиною Лігою Націй та Великобританією в 1920-х рр. Висвітлено причини, проблеми мандатного управління Палестиною, взаємовідносини мандатної адміністрації, уряду Великобританії, Постійної мандатної комісії з арабською і єврейською громадами Палестини. Проаналізовано арабо-єврейські відносини у регіоні.

3. Громадсько-політична діяльність Осипа Назарука (1883 - 1940 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Л.В. Бурачок; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2006. - 20 с. - укp.
Уперше в українській історіографії досліджено громадсько-політичну діяльність відомого політика, журналіста, письменника О.Назарука на тлі суспільних процесів у Західній Україні, Наддніпрянщині, в українському еміграційному середовищі Канади та США. Охарактеризовано його місце у національному русі галичан на початку XX ст. та у Першій світовій війні, висвітлено державотвірну діяльність в Українській національній раді та уряді ЗУНР, а також у складі уряду директорії УНР. Розглянуто внесок О.Назарука у виконання місії "Позички національної оборони" в Канаді та у формуванні клерикально-монархічно-консервативного напряму в середовищі української еміграції Канади та США, а також після 1928 р. - у Західній Україні. Проаналізовано роль діяча у спробах консолідувати політичні сили Західної України в 1930-х рр. Досліджено проблеми студентського руху у боротьбі за український університет, а також діяльність політичних партій і організацій у краї та в еміграції, утвердження консервативного напрямку в українській суспільно-політичній думці XX ст.

4. Демографічні процеси в грецькій меншині Донеччини (90-ті роки ХХ ст. - початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.А. Цвигун; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2006. - 19 с. - укp.
На підставі результатів переписів населення 1989 р. та 2001 р. виявлено демографічні зміни у грецькій меншині Донеччини у контексті загальноукраїнських показників. Розглянуто питання національної ідентифікації у незалежній Україні. З'ясовано темпи асиміляції процесів серед греків Донеччини. Проаналізовано основні причини, масштаби та напрями сучасної міграції українських греків, наслідки їх виїзду за межі країни. Відображено сучасний стан проблеми репатріації громадян грецького походження даного регіону. Показано значення українського законодавства у розвитку грецької спільноти Донеччини. Висвітлено діяльність грецьких товариств цього краю у згуртуванні своєї меншини. Розкрито роль Всесвітньої Ради греків зарубіжжя, уряду, громадських об'єднань і приватних осіб Греції щодо соціально-економічної та культурної підтримки своїх співвітчизників в Україні.

5. Етнокультурні реконструкції ранньопервісного суспільства України (40 - 10 тис. років тому): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / Г.В. Індиченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 16 с. - укp.
На підставі археологічних джерел, доповнених етнографічними даними, проведено етнокультурні реконструкції ранньопервісних суспільств України. Запропоновано новий підхід до розуміння археологічної культури як комплексного поняття, яке є складовою господарсько-культурного типу й історико-етнографічної спільності. Відтворено етнічні риси людських колективів рівнинної території України на межі 40 - 10 тис. років тому. З використанням комплексного підходу в способі життя первісних мисливців на мамонта, північного оленя та бізона виявлено етнічні аспекти матеріальної та духовної культури даних колективів, які визначаються як палеоетнологічні. Зазначено, що такі специфічні риси відображаються у структурі поселень, облаштуванні жител, мисливських прийомах та навичках, способах обробки каменю, окремих видах крем'яних і кістяних виробів, характері пам'яток мистецтва, крою одягу та взуття, системах харчування. Запропоновано моделі реконструкції ранньопервісних угруповань мисливців на мамонта, бізона, північного оленя. У контексті етнокультурних реконструкцій розглянуто співвідношення господарсько-культурних типів та історико-етнографічних спільностей.

6. Етнопедагогічні традиції виховання підростаючого покоління у караїмів Криму: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Л.І. Редькіна; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2006. - 40 с. - укp.
Висвітлено народнопедагогічні традиції виховання підростаючого покоління у караїмів Криму, джерела зародження караїмської народної педагогіки, зокрема, фольклору, релігійної та морально-дидактичної літератури, традицій, звичаїв. Викладено основні положення виховання в караїмській етнопедагогіці в аспекті загальнолюдських цінностей та національних особливостей народу. Розкрито зміст народнопедагогічних традицій підготовки підростаючого покоління караїмів Криму до життя, досліджено їх спільні та відмінні риси з народнопедагогічними традиціями виховання кримських татар, євреїв та українців. Визначено основні тенденції становлення та розвитку караїмської школи на основі народних традицій виховання і навчання дітей та її утвердження в даному регіоні. Проаналізовано просвітницьку та педагогічну діяльність кримської інтелігенції в ХІХ - на початку ХХ ст., її роль у відродженні духовної спадщини народу, а також значущість ідей і цінностей караїмської етнопедагогіки.

7. Заможне селянство в сільськогосподарській кооперації України (1921 - 1929 рр.): соціально-економічний аспект: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.Є. Паскаленко; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2006. - 20 с. - укp.
Вивчено роль заможного селянства України у розбудові та господарсько-економічній діяльності сільськогоподарської кооперації 1921 - 1929 рр. Вивчено економічну політику більшовиків стосовно заможного селянства УССР, динаміку його членства у складі сільськогоподарської кооперації. Систематизовано й узагальнено характерні особливості участі даного селянства в універсальних, спеціалізованих, кредитних товариствах зазначеної кооперації.

8. Наукова та громадсько-політична діяльність І.В.Лучицького: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Н.А. Логунова; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. - К., 2006. - 19 с. - укp.
На базі грунтовного опрацювання джерел, що розміщені в архівах України та Росії, а також мемуарів, періодичних видань, аналізу багатогранної науково-публіцистичної спадщини І.В.Лучицького проаналізовано формування та розвиток його світоглядних позицій, історичних, суспільно-політичних поглядів, а також теоретико-методологічну базу досліджень історика. Висвітлено наукову, педагогічну, культурно-просвітницьку діяльність І.В.Лучицького, проаналізовано творчий доробок, показано його місце та роль в історичній науці та громадянському і політичному житті України.

9. Передшлюбна весільна обрядовість українців Буковини (кін. XIX -XX ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / О.В. Кожолянко; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2006. - 20 с. - укp.
На базі широкого кола джерел визначено локально-специфічні та загальноукраїнські риси передшлюбних весільних обрядів на основі відтворення структури передшлюбної весільної обрядовості українців Буковини. Реконструйовано й охарактеризовано передвесільні обряди (сватання, оглядини, заручини). Охарактеризовано особливі структурно-функціональні компоненти передшлюбної весільної обрядовості. Проаналізовано структуру передшлюбних обрядів (барвінковий і корованний обряди, запросини на весілля та дівич-вечір) українців регіону.

10. Персональний склад та генеалогія української козацької старшини (1648 - 1782 рр.): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.06 / В.В. Кривошея; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М.С.Грушевського. - К., 2006. - 33 с. - укp.
Здійснено системний науковий аналіз персонального складу та генеалогії козацької старшини Гетьманщини з залученням історичного матеріалу. Завдяки використанню нового джерельного матеріалу з застосуванням сучасних методологічних і методичних засад розкрито питання формування та функціонування генеральної, полкової та сотенної старшини за певних історичних умов становлення, стабілізації та занепаду держави. Реконструйовано її склад за територією та часом з урахуванням адміністративно-територіальних змін. Проаналізовано родоводи головних козацько-старшинних родів. Виявлено значну кількість невідомих раніше представників козацької еліти.

11. Політика Польської держави стосовно християнських конфесій (1918 - 1926 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Я.О. Вовк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 21 с. - укp.
Комплексно досліджено політику Другої Речі Посполитої стосовно християнських конфесій у контексті відновлення її державності (1018 - 1926 рр.). Висвітлено загальні стратегічні цілі Польської держави у релігійній сфері. Розглянуто характерні вектори та специфіку розвитку відносин Польської держави з окремими християнськими конфесіями - римо-католицьким костьолом, греко-католицькою, православною та протестанськими церквами. Вивчено технології практичної реалізації цілей держави у релігійній політиці. Розкрито характер використання досвіду відносин з церквами, які до 1918 р. підпорядковувалися конфесійному законодавсту Росії, Німеччини й Австро-Угорщини (частина земель цих країн увійшла до складу відродженої Польщі). Проаналізовано тактичні засоби та методи державної політики у Другій Речі Посполитій стосовно окремих конфесій. З'ясовано тенденції та умови їх розвитку.

12. Політичні репресії проти наукової інтелігенції в радянській Україні в 1920 - 1930-х роках (ідеологічні аспекти проблеми): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Н.М. Литвин; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2006. - 19 с. - укp.
Досліджено ідеологічні аспекти політичних репресій проти наукової інтелігенції у радянській Україні у 1920 - 1930-х рр. З використанням широкої джерельної бази та наявної історіографії висвітлено ідеологічну складову причин і передумов розв'язання партійно-радянським режимом політичного терору проти наукових працівників. Проаналізовано ідеологічне наповнення законодавчого підгрунтя політичних репресій. Показано вплив ідеологічного фактора на практику діяльності спеціальних і судових органів. З'ясовано форми та методи агітаційно-пропагандистської роботи партійних, радянських органів, громадських організацій, яка була спрямована на ідеологічне обгрунтування у суспільній свідомості політики репресій щодо наукової інтелігенції. Відзначено, що ідеологічний чинник відігравав головну роль в організації політичних репресій проти наукової інтелігенції та суттєво впливав на їх масштабність.

13. Поміщицьке господарство Харківської губернії в другій половині XIX - на початку ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.В. Горбаньов; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2006. - 19 с. - укp.
Проаналізовано зміни в соціально-економічному розвитку поміщицького господарства Харківщини в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено поступову еволюцію поміщицьких господарств, процес їх господарської переорієнтації на ринкові засади. Визначено місце поміщицьких господарств в соціально-економічному розвитку Харківської губернії. Розкрито основи економічного багатства поміщиків, розглянуто питання становлення підприємницької діяльності у сільському господарстві, промисловості, торгівлі.

14. Реформація і становлення Євангелічної Церкви та школи у Брауншвейзі (1517 - 1555 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / С.А. Каріков; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2006. - 19 с. - укp.
Вивчено розвиток Церкви та школи у середньовічному Брауншвейзі й охарактеризовано євангелічний рух у цьому місті, а також погляди та діяльність Йоганна Бугенхагена. Проаналізовано зміст Брауншвейзького церковного статуту 1528 р. і значення цього документу, визначено основні напрямки та результати розвитку Євангелічної Церкви та школи у Брауншвейзі у період пізньої Реформації. Доведено, що на різних етапах Реформації позиції міської влади міста змінювалися під впливом виступів бюргерства та курсу територіальної герцогської влади й євангелічних князів. Визначено, що регіональна модель церковної та шкільної освіти, що була вперше відображена у Брауншвейзькому статуті 1528 р., надалі реалізувалася у цьому місті та його окрузі, а також інших євангелічних територіях.

15. Роль іпотечних банків у проведенні столипінської аграрної реформи в Україні (1906 - 1916 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.Д. Терещенко; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2006. - 20 с. - укp.
Висвітлено основні аспекти ліквідаційної діяльності, посередницьких і кредитних операцій Селянського поземельного банку, її ролі у становленні та розвитку селянського господарства у 1906 - 1916 рр. Проаналізовано особливості соціального складу клієнтів банку, участі Селянського банку в організації переселенського руху українського селянства. Розкрито проблеми державного та недержавного іпотечного кредитування сільського господарства в Російській імперії на початку XX ст. Охарактеризовано питання співпраці іпотечних банків з установами дрібного сільськогосподарського кредиту, землевпорядними комісіями, земствами у справі кредитування сільського господарства.

16. Серби в Україні (XVIII - початок XIX ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.С. Дмитрієв; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2006. - 19 с. - укp.
Комплексно досліджено міграцію сербів, їх господарську та культурну діяльність в Україні в XVIII - на початку XIX ст. Вивчено передумови переселення сербів, а також форми військової, господарської та культурної діяльності. Проаналізовано динаміку їх чисельності на українських землях у XVIII - на початку XIX ст. Визначено регіони їх компактного поселення в Україні. Охарактеризовано соціальний статус сербських переселенців. Розглянуто особливості служби сербів у гусарських полках, участі у культурному та духовному житті України досліджуваного періоду. З'ясовано напрямки діяльності окремих сербських родин, які у XVIII - на початку XIX ст. переселились в Україну. Розкрито причини згортання сербських міграцій на українській землі у другій половині XVIII ст. Установлено ступінь взаємовпливу українського та сербського етносів у регіоні. Розглянуто причини швидкої асиміляції сербських переселенців місцевим населенням.

17. Символіка збройних сил України 1917 - 1920 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / М.В. Чмир; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 17 с. - укp.
З викристанням великої кількості архівного матеріалу досліджено символіку збройних сил України 1917 - 1920 рр. як сукупність конкретних матеріальних об'єктів. Розглянуто традиції у цій сфері. Визначено основні складові даної символіки, запропоновано й обгрунтовано періодизацію її розвитку. На підставі всебічного аналізу конкретних елементів військової символіки виявлено відображені певним чином ідеї історичного та політехнічного характеру. Базуючись на результатах дослідження, спростовано низку необгрунтованих тверджень, що містяться у працях з історії державної символіки, військової форми одягу та знаків розрізнення часів Української революції.

18. Трансформація музею як соціокультурного інституту (XX - початок XXI століття): Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / І.В. Пантелейчук; Київ. нац. ун-т культури і мистец. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Розглянуто процеси трансформації музею як соціокультурного інституту. На підставі аналізу наукових праць та джерельної бази розглянуто роль і місце музейних установ у контексті глобалізаційних процесів. Висвітлено зазначені процеси у вітчизняних музеях. Розкрито вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток музейної установи за певних соціокультурних умов. Розкрито можливості використання новітніх технологій у діяльності музею. Проаналізовано форми та методи фінансового забезпечення процесів трансформації музейних установ, що передбачають удосконалення нормативно-правової бази, оптимізацію кадрової політики.

19. Формування моделі державно-церковних відношень в Україні: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / С.М. Осиповський; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2006. - 17 с. - укp.
З використанням системного та порівняльного підходів вивчено особливості формування системи державно-церковних відношень в Україні у період переходу від тоталітарного до демократичного режиму. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти взаємодії держави та релігійних організацій, проведено порівняльні дослідження цих відношень у різних країнах світу та Україні. Показано еволюцію відношень між українською державою та релігійними організаціями. Запропоновано шляхи оптимізації цих відношень з урахуванням історичних і регіональних особливостей, а також вимог світового співтовариства.