21. Війна Української Народної Республіки зі Збройними Силами Півдня Росії (осінь 1919 р.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.А. Ковальчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Вперше у вітчизняній історіографії досліджено причини виникнення воєнного конфлікту між Українською Народною Республікою (УНР) та Збройними Силами Півдня Росії (ЗСПР) під командуванням генерала Денікіна восени 1919 р. На підставі вивчення широкого кола історичних джерел, вперше залучених до наукового обігу архівних матеріалів і мемуарів встановлено причини виникнення війни між УНР та ЗСПР і розглянуто основні етапи боротьби українських збройних сил з білогвардійськими військами Півдня Росії. Досліджено бойову діяльність військ УНР та української Галицької армії, спрямовану на захист національної державності, у боротьбі проти білогвардійців. Визначено роль і місце даних подій у подальшому розвитку українських національно-визвольних змагань та показано їх вплив на перебіг громадянської війни в Росії у 1917 - 1920 рр. Встановлено причини поразки УНР у війні проти ЗСПР, виявлено ряд суттєвих неточностей і фальсифікацій в історіографії щодо висвітлення досліджуваної проблеми. До наукового обігу введено значну кількість документів і матеріалів, на підставі яких відтворено один з найменш досліджених періодів боротьби за українську державність у 1917 - 1921 рр.

22. Військо Запорозьке Низове і київські чоловічі монастирі в XVII - XVIII ст.: еволюція взаємовідносин: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.С. Кузьмук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Досліджено аспект взаємозв'язків київських чоловічих монастирів і Війська Запорізького Низового у XVII - XVIII ст. З'ясовано причини обрання низовими козаками Межигір'я як парафіяльного монастиря. Показано різні сфери діяльності межигірських ченців на території Запоріжжя. Досліджено проблему поділу "духовної" влади над січовиками між ставропігійним Межигірським і кафедральним Св.-Софійським монастирями. Розглянуто місце начальників січових церков, настоятелів амарського монастиря та старокодацьких намісників у структурі управління церковними справами Війська Запорозького Низового. Установлено, що у період "атакування Січі" Церква на Запоріжжі була підконтрольна Київським митрополитам. З'ясовано, що інші київські чоловічі обителі не брали участь в управлінні Церквою на Запоріжжі. З'ясовано умови збору милостині та Січі київськими монахами, а також розглянуто зворотний бік зв'язку - постриг запорожців у ченці та їх паломництва до київських святинь. Спростовано традиційний погляд на виключну релігійність низових козаків у порівнянні з іншими верствами населення тогочасної України.

23. Військово-інженерна справа Київської Русі (IX - перша половина XIII ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / В.Л. Топальський; Нац. акад. оборони України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі дослідження джерельної бази проаналізовано й узагальнено погляди учених стосовно місця та ролі військово-інженерної справи Давньоруської держави під час ведення оборонних і наступальних дій. Узагальнено дані про її складові. Досліджено їх походження та тенденції розвитку. З'ясовано призначення, будову та місце оборонних споруд у системі оборони окремих регіонів, а також держави в цілому. Виявлено вплив сусідніх народів на вдосконалення теорії та практики оборонного будівництва. Надано практичні рекомендації щодо використання у національному та військово-патріотичному вихованні військовослужбовців ЗС України.

24. Військово-політичні стосунки Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством (кінець ХІІ - ХІІІ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / М.М. Волощук; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 16 с. - укp.
Досліджено місце східнослов'янських земель у зовнішньополітичних планах угорської династії Арпадів. Комплексно вивчено питання щодо відносин феодальної еліти Галичини та Волині до присутності на території Подністров'я угорських впливів. З залученням нових письмових і археологічних джерел досліджено військово-політичні відносини з Арпадами князів Романа Мстиславича, Данила Романовича, Мстислава Удатного і Лева Даниловича. Уперше з'ясовано роль і місце "Золотих булл" 1222 р. і 1231 р. у системі військово-політичних і дипломатичних зв'язків обох сторін. Досліджено їх вплив на зовнішньополітичні орієнтації галицької та волинської знаті. Установлено, що русько-угорські військово-політичні взаємини еволюціонізували у тісному взаємозв'язку з міжнародними подіями, що мали місце у Центрально-Східній Європі.

25. Влада і православна церква в Україні (1917 - 1930 рр.): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / В.І. Силантьєв; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 38 с. - укp.
Проведено дослідження процесів виникнення, функціонування та еволюції різних моделей державно-церковних відносин в Україні у 1917 - 1930 рр. Представлено найбільш повну історіографію проблеми, у науковий обіг введено нові, переважно архівні, джерела. Встановлено причини розколу православної церкви, загальні риси та специфічні особливості різних церковно-релігійних течій. Досліджено розвиток взаємовідносин державних і церковних владних структур. Проаналізовано програмні настанови політичних партій щодо церковно-монастирської власності, зокрема українських національних урядів 1917 - 1920 рр. Розглянуто діяльність органів радянської влади, спрямовану на руйнування економічних підвалин православної церкви. Висвітлено церковне життя, діяльність релігійних громад і парафіяльного духовенства. Вивчено процес формування правової основи державно-церковних відносин в УСРР та обмеження політичних та економічних прав духовенства. Досліджено особливості утворення та функціонування радянських органів антирелігійної пропаганди, проаналізовано основні напрями та форми їх діяльності, показано роль даної системи у тотальному наступі більшовицької партії на православну церкву, сутність і структура якої на початку 1930-х рр. зазнала кардинальних деформацій. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення та подальшої гармонізації державно-церковних відносин в Україні, визначено перспективні напрямки наукового дослідження у даній сфері.

26. Внесок греків в економічний розвиток Північного Приазов'я (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / С.В. Новікова; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано господарську діяльність греків у Північному Приазов'ї у другїй половині XIX - на початку XX ст. Встановлено передумови її виникнення, а також загальні принципи, напрями розвитку та результативність у зв'язку з суспільно-політичними процесами, що відбувалися у Російській державі у 1860 - 1870-х рр. Визначено чинники, що вплинули на заселення та освоєння греками регіону, виділено основні етапи даного процесу. Розкрито характерні риси та особливості ведення господарства у сільських громадах. Показано роль грецьких купців та підприємців у розвитку промисловості та торгівлі в Північному Приазов'ї, визначено головні напрями, тенденції, загальні та специфічні принципи формування даних галузей. Доведено суттєвий вплив греків на розвиток торгового судноплавства в Азовському морі та діяльність портових міст. Обгрунтовано помітну роль Північного Приазов'я у зовнішньоекономічних відносинах Російської імперії та Греції, оскільки через порти регіону вивозилася значна частка вітчизняних товарів, представлених в основному сільськогосподарською продукцією та сировиною.

27. Внесок підприємців в освітньо-культурний розвиток України (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Т.М. Ніколаєва; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено діяльність підприємців та їх представницьких об'єднань на українських землях в останній третині XIX - на початку XX ст. у сфері освіти й культури. Розглянуто умови, за яких відбувалося формування підприємницького прошарку, чинники, які сприяли його активній участі у громадській діяльності, насамперед благодійності. Проаналізовано організаційні та фінансові заходи промисловців і купців, їх внесок у розширення мережі початкових, середніх загальноосвітніх навчальних закладів, ремісничих, технічних і комерційних училищ. Висвітлено роль підприємців України у розвитку міської інфраструктури, зокрема, фінансово-комерційного та соціального спрямування. Розглянуто меценатську діяльність і колекціонування творів мистецтва окремими підприємцями, показано їх вагомий внесок до культурної та духовної спадщини України.

28. Внесок робітників України у зміцнення воєнно-економічної могутності СРСР в роки Другої світової війни 1939 - 1945: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / П.М. Чернега; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 40 с. - укp.
Комплексно досліджено місце та роль робітників України у розвитку економіки, створенні потужного воєнно-промислового комплексу СРСР у роки Другої світової війни. На підставі аналітично-критичного вивчення широкого кола джерел і літератури, нових методологічних підходів здійснено аналіз усієї сукупності питань виробничої діяльності матеріально-побутового становища робітників у воєнний період. Розкрито форми, зміст, характер і наслідки участі продуктивних сил України в організаційній і структурно-функціональній перебудові промисловості. Визначено роль трудівників у посиленні боєздатності збройних сил, зміцненні зв'язків тилу з фронтом. Доведено, що робітники та трудові ресурси республіки були одним з найважливіших чинників розбудови воєнної економіки СРСР та перемоги над ворогом. Розкрито суперечності й особливості участі робітників у забезпеченні функціонування адміністративно-командної економіки. Обгрунтовано висновок, що її продуктивна робота була досягнута не лише внаслідок мобілізаційних і репресивних заходів, здійснених державними органами, а й завдяки масовим виробничим змаганням, підготовці нових робітничих кадрів, участі трудівників у організації праці й управлінні виробництвом. Проаналізовано діяльність державних і господарських органів щодо упорядкування технічного нормування й удосконалення системи матеріального заохочення й оплати праці виробників. З'ясовано стан охорони праці та техніки безпеки у промисловості, розкрито проблеми й узагальнено результати соціального страхування робітників і членів їх сімей. Висвітлено матеріально-побутове становище трудівників, роль державних і господарських органів у забезпеченні їх продовольчими і промисловими товарами, житлом, створенні елементарних побутових умов життя.

29. Вплив протестантизму на становлення державності в Німеччині (ХVІІІ - ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / О.М. Литвяк; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено проблему впливу протестантизму на становлення державності у Німеччині (XVIII - XX ст.). Висвітлено історію зародження антикатолицької ідеології - протестантизму, виникнення нових капіталістичних відносин у надрах феодального суспільства та перетворення його на ідеологію нового класу - буржуазії. Проведено комплексний аналіз протестантизму як релігійного, а також соціально-політичного явища у Німеччині. Зроблено спробу розв'язати проблему впливу економічного, політичного та культурного фактора протестантизму на німецьке суспільство у різні періоди німецької історії. Базуючись на працях ідеологів обох конфесій, досліджено концесійні дебати між протестантами і католиками. Визначено, що національний німецький характер протестантизму є головною причиною його історично-прогресивної ролі. Показано, що послаблення впливу протестантизму на суспільство було спричинено антинародною політикою нацистів. Виявлено провідну роль протестантського фактора у політичному й ідеологічному житті післявоєнної Німеччини (ФРН).

30. Галицьке військо і визвольні змагання на території Правобережної України (липень 1919 - травень 1920 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.В. Олійник; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено участь галицького війська у визвольних змаганнях на території Правобережної України (липень 1919 - травень 1920 рр.), а також його вимушене підпорядкування антиукраїнським силам. На підставі узагальнення літературних джерел визначено бойовий шлях галицького війська, а також його внесок у підтримку боротьби за українську державність. Розглянуто питання побуту, матеріально-технічного забезпечення і відносин між вояками та місцевим населенням. Проаналізовано причини припинення функціонування та ліквідації даної військової структури.

31. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII - початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / В.В. Томозов; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано здобутки вітчизняної історіографії у галузі козацько-старшинської генеалогії протягом другої половини XVII - початку XXI ст. Визначено особливості та специфіку наукових підходів найбільш яскравих представників українського родознавства, показано поступове зростання наукового рівня їх праць, розширення джерельної бази розвідок, посилення критичного ставлення до джерел, застосування методологічних їі теоретичних здобутків загальноєвропейської генеалогії. Розглянуто праці російських і українських діаспорних істориків з дослідженої проблематики. Визначено найважливіші чинники, що сприяли зміні дисциплінарного статусу української генеалогії. Висвітлено основні тенденції, притаманні кожному етапу козацько-старшинського родознавства, з'ясовано її хронологічні межі. Узагальнено та систематизовано методологічні засади сучасної генеалогії, способи фіксації родовідного матеріалу. Розглянуто історію формування різних груп джерел, проаналізовано їх соціальну спрямованість, рівень інформативності та достовірності, ступінь дослідженості, а також основні класифікаційні схеми джерел для реконструкції козацько-старшинських родовидів, визначено їх переваги та недоліки.

32. Голокост на території Київщини: загальні тенденції та регіональні особливості (1941 - 1944 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М. Гончаренко; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2005. - 20 с. - укp.
З використанням широкої джерельної бази досліджено особливості реалізації складових частин політики Голокосту на території Київщини протягом усього періоду її окупації (1941 - 1944 рр.). Показано політико-ідеологічну обумовленість, основі етапи та результати репресивних заходів окупантів. Сформульовано висновок, що у політиці Голокосту на Київщині мали прояв тенденції загального порядку, характерні для України у цілому, а також регіональні особливості, наявність яких була спричинена переважно факторами технічного, суб'єктивного, адміністративного та військово-тактичного рівнів. Виявлено особливості правового становища єврейського населення у краї. Вивчено участь цього населення регіону у спротиві нацистському терору, у радянському підпільному та партизанському русі. З'ясовано мотивацію, що спонукала окремі категорії місцевого населення до участі у порятунку, дотриманні нейтралітету та участі у переслідуванні євреїв. Доведено відсутність безпосереднього взаємозв'язку між виявами побутового антисемітизму й участю окремих представників місцевого населення у виявлені та переслідуванні євреїв. За результатами дослідження зроблено узагальнення та висновки щодо регіональних особливостей, складових частин, а також суспільно-політичних, соціально-економічних, демографічних і морально-етичних наслідків Голокосту в Україні та Київщині.

33. Громадсько-політична діяльність Андрія Чайковського: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.В. Седляр; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше в українській історіографії на підставі узагальнення значної кількості нововиявлених архівних матеріалів, преси та літературних джерел здійснено комплексне дослідження громадсько-політичної діяльності А.Чайковського та подано його маловідомий образ. Проаналізовано стан українського національного руху в окремих галицьких повітах, зокрема, на Бережанщині у період 1880 - 1914 рр.

34. Громадсько-політична діяльність М.Міхновського: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.П. Ситнік; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Досліджено громадсько-політичну діяльність фундатора й ідеолога самостійницької течії в українському національному русі кінця XIX - початку XX ст. М.Міхновського (1873 - 1924 рр.). На підставі широкої джерельної бази та завдяки історіографії здійснено цілісний системний аналіз основних напрямків і форм його суспільної активності у різні історичні переходи, зокрема, його участь у "Братстві Тарасівців" у 1890-х рр., а також державотворчі зусилля у добу УНР. Значну увагу приділено особливостям його тактики за різних історичних обставин та стабільної послідовності у реалізації стратегічної мети самостійницького руху - побудові суверенної, соборної, демократичної Української держави. Показано, що надаючи пріоритет вирішенню національного питання, М.Міхновський не вважав його самоціллю, а лише засобом побудови розвинутого соціально справедливого демократичного суспільства. Наголошено, що радикалізм діяча мав переважно конструктивний характер. Зазначено, що досвід ідеологічної, просвітницько-пропагандистської, практично-організаційної діяльності М.Міхновського повинен бути критично переосмислений і врахований у практиці суспільних трансформацій сучасної України.

35. Громадсько-політичне життя в УСРР та РСФСР в першій половині 20-х рр. ХХ ст. (на матеріалах Харківської та Воронезької губерній: порівняльний аналіз): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Т.В. Арзуманова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комплексне дослідження громадсько-політичного життя в УСРР та РСФРР у першій половині 1920 рр. на матеріалах Харківської та Воронезької губерній як прикордонних регіонів двох республік. На підставі вивчення широкої джерельної бази з'ясовано характер ставлення громадян до більшовицького режиму й опозиційних політичних партій. Встановлено причини та умови виникнення масового збройного протистояння різних верств, груп і класів радянській владі на початку 1920 рр. Визначено особливості організації, соціального складу, змісту програм і вимог законів збройної опозиції. Розглянуто процес соціалізації жінок та шляхи залучення жіночого населення до громадської діяльності. Встановлено наявність протидії процесу руйнування стереотипів щодо місця і ролі жінки у суспільстві. Оцінено реальний внесок громадських організацій (зокрема, створених національними меншинами) у процеси демократизації суспільства та залучення широких верств населення до участі у громадсько-політичному житті. Висвітлено протиріччя між демократичними гаслами більшовицької партії та реальними діями державної влади.

36. Давньоруське Пониззя середини XII - середини XIII ст.: соціально-економічний, військово-політичний і культурно-духовний аспекти: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.Л. Баженов; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено життєдіяльність населення Пониззя в економічному, соціальному, військово-політичному та культурно-духовному аспектах. Висвітлено етапи формування території Пониззя, побут та етнічний склад його населення і демографічні процеси. З використанням широкої джерельної бази проаналізовано боротьбу Галицького й інших князівств за володіння Пониззям, протистояння за владу між князями та боярством. Розглянуто народні рухи, особливості містобудування, християнізації краю, а також роль і значення Пониззя в історії Південно-Західної Русі - України, і, зокрема Галицького, а згодом об'єднаного Галицько-Волинського князівств та причини зникнення даного адміністративно-територіального регіону з карти України у другій половині XIII ст.

37. Денаціоналізація системи відносин сім'ї і школи в умовах радянізації освіти в УСРР (20-ті - початок 30-х років XX століття): Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.12 / Т.Д. Антонюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Проаналізовано вплив радянізації шкільництва на взаємини сім'ї та школи 1920 - 1930-х рр., а також на уніфікацію та денаціоналізацію освітньо-виховного процесу. До наукового обігу введено значну кількість неопублікованих малодосліджених матеріалів, які на тлі загальних тенденцій розвитку висвітлюють стосунки сім'ї та школи даного періоду. З використанням сучасних наукових методик висвітлено концепції основних ідеологів становлення радянської системи освіти. Здійснено порівняльно-історичний аналіз концепцій українського шкільництва часів Української революції та більшовицько-радянських, що були втілені в практику. Висвітлено характер протистояння, спричиненого трьома основними підходами до розвитку шкільництва у даний період, що передбачали: розвиток українського шкільництва на засадах національно-демократичних, закладених у проектах нової української школи періоду Української революції; формування української радянської школи за проектами українських радянських діячів, керівників Наркомосу УСРР, які певною мірою намагалися поєднати національні та інтернаціональні чинники; будівництво українського шкільництва за російськими радянськими зразками, з подальшою трансформацією в суто радянські. Висвітлено роль тотальної радянізації українського суспільства щодо розвитку шкільництва, що призвело до повної уніфікації системи освіти в межах СРСР та денаціоналізації шкільництва. Доведено, що теорія та практика стосунків сім'ї та школи мала негативні наслідки для подальшого розвитку шкільництва в Україні й формуванні світогляду дитини.

38. Депортації та переміщення населення західних земель України 40-х - початку 50-х рр. ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.А. Сивирин; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено депортації та переміщення населення західних земель України, які відбувались у 1940 - 1950 рр. у контексті етнонаціональних змін у регіоні внаслідок репресій сталінського тоталітарного режиму, німецької окупації, післявоєнної радянської державної політики. З'ясовано зміст і методи реалізації міграційної політики тоталітарного режиму, проаналізовано наслідки суттєвих перетворень в етнічній структурі населення західних земель України. Встановлено роль і місце переселенців в економічному, культурному та духовному житті УРСР. Показано, що міграційна політика радянського керівництва щодо населення Західної України спрямовувалась на придушення національно-визвольного руху в регіоні шляхом переселення у західні області російськомовного населення.

39. Державні утворення в Криму наприкінці 1918 - в 1920 рр.: історико-правове дослідження: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Д.В. Велігодський; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі результатів історико-правового вивчення вперше введених до наукового обігу джерел розглянуто реформаторські тенденції Крайового уряду С.Крима, діяльність Раднаркому Кримської СРР та південноросійських владних структур протягом основних етапів громадянської війни наприкінці 1918 - в 1920 рр. Визначено сутність трьох моделей державності Криму: парламентської республіки з унітарною формою державного устрою та ліберально-демократичним типом державно-правового режиму С.Крима; територіальної автономії (Кримської СРР) з елементами тоталітарного режиму диктатури більшовицької партії; монархічної форми правління військово-авторитарного режиму А.Денікіна, доповнених ідеєю федеративного устрою та широким самоврядуванням у П.Врангеля. Теоретично обгрунтовано нову концепцію правового регулювання взаємовідносин між Крайовим урядом С.Крима та командуванням Добровольчої армії. Визначено спільні риси в законодавчій діяльності антибільшовицьких режимів, проаналізовано особливості їх використання державними апаратами законодавства Російської імперії. Досліджено основні етапи формування та функціонування державно-правового механізму Кримської СРР, зокрема проаналізовано нормативно-правове забезпечення організації та діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади та наведено оцінку політичного режиму республіки.

40. Динаміка національного складу населення Одеської області (1959 - 1989 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Ю.Ю. Богуславська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 19 с. - укp.
З залученням статистичних джерел вивчено національний склад населення, що мешкає за етнічними кордонами, на рівні мікрорегіонів. Проаналізовано зміни чисельності, етнічної структури, людності, ступеня урбанізації, мозаїчності населення мікрорегіонів Одещини протягом 1959 - 1989 рр. Відзначено наявність впливу політичних і соціальних факторів на просторове розташування населення. Значну увагу приділено питанням формування етнічної структури населення даного регіону, а також загальній характеристиці динаміки його національної структури. Розглянуто етнічний склад кожного мікрорегіону за часовими періодами, проведено їх зіставлення за районами й окремими населеними пунктами. Для здійснення аналізу просторового співвідношення анклавного та дисперсного розселення народів створено етнічні карти.

41. Діяльність місцевих органів влади і самоврядування на Півдні України у 1917 - 1920 рр.: соціально-економічний аспект: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.В. Господаренко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено проблеми діяльності місцевих органів влади та самоврядування на Півдні України в 1917 - 1920 рр. Охарактеризовано процес становлення української системи органів влади й управління, розглянуто сутність урядової муніципальної політики. Проаналізовано взаємовідносини місцевого самоврядування (МС) з державними органами влади та громадськими організаціями. Досліджено наслідки господарської діяльності МС за умов революційних перетворень. Розкрито участь МС у вирішенні соціальних проблем, зокрема, безробіття та забезпечення продовольством місцевого населення.

42. Діяльність молодіжних структур ОУН як складова українського національно-визвольного руху у 1939 - 1955 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.12 / О.С. Іщук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
На основі комплексного аналізу наукової літератури, опублікованих історичних джерел та архівних матеріалів досліджено участь української молоді у боротьбі за державну незалежність України у 1939 - 1955 рр. Встановлено причини утворення молодіжних структур ОУН, показано їх роль у вихованні свідомих громадян України та активізації національно-визвольного руху. Досліджено організаційну будову молодіжних структур ОУН, визначено їх основні завдання, напрямки діяльності, склад, поширеність, чисельність, динаміку розвитку. Проаналізовано еволюційні зміни молодіжних структур ОУН у період радянізації Західної Ураїни у 1939 - 1941 рр., під час німецької окупації у 1941 - 1944 рр. та в повоєнні роки. Розглянуто методи та основні форми діяльності молодіжних структур ОУН, визначено причини їх тактичних змін. Підтверджено певну залежність політичних процесів в Україні від участі в них молодих громадян. Встановлено значення молодіжних видань ОУН як засобу виховання української молоді. З'ясовано причини розгрому молодіжних структур ОУН органами державної безпеки УРСР у середині 1950-х рр.

43. Діяльність Семена Жука у національно-визвольному русі українського народу на Волині у міжвоєнний період XX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 09.00.12 / І.Б. Скакальська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено наукову біографію відомого діяча С.Жука. Показано його роль у національно-визвольному русі українського народу на Волині у міжвоєнний період XX ст. На підставі широкого кола джерел визначено фактори, які вплинули на формування поглядів С.Жука. Висвітлено його партійну, парламентську, кооперативну та просвітницьку діяльність, а також проаналізовано публіцистичну спадщину. Показано, що діяльність С.Жука була спрямована на захист національних інтересів, демократичних прав і свобод українців. Основні етапи його життєвого шляху розкрито на тлі суспільно-політичних подій на Волині у зазначений період.

44. Дослідження історії України в польській історіографії кінця XIX - початку XX століття: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / О.В. Руда; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 17 с. - укp.
Проаналізовано вивчення польськими дослідниками кінця XIX - початку XX ст. основних проблем історії України, зокрема, локалізації українських теренів, генези польсько-українських взаємин, впливу укладення Люблінської, Берестейської уній на розвиток польських і українських земель, виникнення та діяльності козацьких формувань, причин і наслідків козацьких повстань XVI - XVII ст., гайдамацького руху й українського національного відродження. Значну увагу приділено політичним подіям, проаналізовано соціально-економічні, культурні явища українського минулого, оскільки саме політичні події були головним предметом вивчення більшості тогочасних польських істориків. З'ясовано вплив на польську історичну науку методологічних змін у європейській історіографії зламу століть, а також тогочасних суспільно-політичних умов, що склалися у польських землях. Представлено діяльність і здобутки наукових інституцій, історичних товариств і шкіл, що тоді існували. За результатами дослідження визначено досягнення та втрати польської історіографії кінця XIX - початку XX с. у висвітленні історії України.

45. Еволюція трудових відносин на селі в добу непу: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.В. Десятніков; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2005. - 20 с. - укp.
Охарактеризовано становище наймитів у одноосібних селянських господарствах різних економічних груп. Висвітлено передумови скорочення та розгортання використання найманої праці у сільському господарстві України. З використанням широкої джерельної бази проаналізовано характер і особливості трудових відносин в українському селі у період непу. Спростовано сформовані радянською історіографією стереотипи стосовно виключно експлуататорського ставлення заможного селянства до найманих робітників. Розглянуто існуючі твердження щодо вигідніших умов праці й побуту наймитів у бідняцько-середняцьких господарствах та радгоспах у порівнянні з аналогічними умовами найманих робітників у господарствах заможного селянства. Зроблено висновок про закономірність характеру трудових відносин між наймачами та наймитами у період непу, а також умов праці й побуту найманих робітників.

46. Еволюція українсько-німецьких відносин в умовах Першої світової війни та Української революції: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.В. Перепадя; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано розвиток двосторонніх відносин від початку Першої світової війни до формального припинення українсько-німецьких відносин у 1920 р., розглянуто специфіку фінансових відносин у процесі їх розвитку. Подано періодизацію українсько-німецьких відносин у 1914 - 1920 рр., розглянуто питання конкуренції різних центрів державної влади Німеччини у процесі формування політики Берліну щодо України. Визначено, що одним з провідних факторів двосторонніх відносин були українсько-німецькі фінансові угоди 1918 р. Проаналізовано завдання, які ставили перед собою сторони у процесі формування та розвитку двосторонніх відносин, спільні українсько-німецькі зовнішньополітичні проекти та ініціативи.

47. Екологічна культура українського етносу: ментальні джерела та техногенні перспективи: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.12 / Ю.С. Тагліна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Проведено дослідження екологічної культури українського етносу. Розглянуто культурологічний, історичний, соціально-економічний, антропологічний та екологічний підходи щодо вивчення українського етносу. Обгрунтовано доцільність використання діяльнісного підходу щодо вивчення екологічної культури українського народу, що базується на своєрідності співвідношень різних форм діяльності, що виникають у процесі розвитку етносу. Проаналізовано особливості розвитку української екологічної культури як однієї зі специфічних форм його діяльності. Розглянуто чинники її формування, особливу увагу приділено вивченню етнічного характеру і його специфічних рис (індивідуалізму, екзекутивності, інтровертивності, толерантності та емоційно-естетичної домінанти). Досліджено перспективи розвитку екологічної ситуації в Україні з урахуванням впливу економічних і політичних чинників розвитку сучасної екологічної культури. Відзначено, що для подальшого уточнення змісту екологічного імперативу та оптимального розв'язання проблем охорони навколишнього середовища в Україні необхідно враховувати особливості українського національного характеру, оскільки у разі їх ігнорування ефективність формування нового екологічного мислення суттєво зменшиться.

48. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.05 / В.О. Котигоренко; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2005. - 39 с. - укp.
Наведено результати досліджень етнічних протиріч і конфліктів в Україні, природа, зміст та динаміка яких зумовлені спадщиною комуністичної системи, специфікою розвитку етнодемографічної та етносоціальної структури українского суспільства, особливостями вітчизняної економіки і політики, культури та суспільної свідомості й психології, геополітичних і цивілізаційних викликів сучасності, активізацією енічних спільнот у демонструванні та обстоюванні своїх інтересів у процесі та після здобуття Україною незалежності. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади даного дослідження, сформульовано рекомендації щодо шляхів і механізмів розв'язання етнічних протиріч, запобігання їх переростанню у відкриті конфлікти та врегулювання конфліктних ситуацій.

49. Євреї в Донбасі (20 - 30-ті роки XX ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.Ю. Сучкова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комплексне дослідження з історії євреїв у Донбасі в 1920 - 1930 рр. Вперше простежено зміни чисельності єврейського населення ррегіону в зазначений період, з'ясовано рівень його урбанізації та асиміляції. Розглянуто питання національно-економічної політики радянської влади щодо євреїв. Вивчено соціальний склад єврейського населення регіону. Розглянуто процеси залучення євреїв до промисловості та в сільськогосподарський сектор Донбасу. Розкрито причини та форми прояву антисемітизму на побутовому рівні. Вперше висвітлено питання релігійного життя єврейської общини в Донбасі. Простежено зміни в єврейській національній освіті. Розглянуто особливості функціонування єврейських культурно-освітніх закладів та основні напрями діяльності релігійної общини єврейської національної меншини.

50. Єврейське громадське землеоблаштування в Україні (20-ті - 30-ті роки ХХ століття): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.О. Доценко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Комплексно досліджено діяльність Товариства щодо землеоблаштування єврейських трудящих України та державних структур стосовно здійснення ними політичних і соціокультурних перетворень. Проаналізовано механізм адміністративно-політичної та фінансово-господарської взаємодії товариства з органами радянської вертикалі управління, з іншими єврейськими громадськими організаціями у контексті здійснення політики залучення єврейських трудящих до сільськогосподарської праці у 1920 - 1930 рр. З використанням архівного матеріалу розкрито особливості проведення колективізації єврейських переселенських колективів. Висвітлено участь єврейських громадсько-політичних організацій у здійсненні аграрно-соціальних перетворень, реалізації культурницьких і переселенських програм більшовицького режиму у 1920 - 1930 рр.

51. Єврейське населення Лівобережної України (друга половина XIX - початок XX ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.В. Морозова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено правове становище єврейського населення Лівобережної України у другій половині XIX - на початку XX ст. Відзначено дискримінаційну політику царського уряду щодо місця проживання, пересування та занять окремими видами діяльності та позитивні зрушення у галузі освіти та віросповідання. Проаналізовано демографічні процеси, з'ясовано вплив на них соціальних та економічних факторів. Встановлено причини та проаналізовано наслідки еміграції євреїв. Визначено особливості та основні напрямки інтеграції єврейського населення в економіку регіону - промисловість, торгівлю та сільське господарство. Розглянуто історію утворення, діяльності та занепаду єврейських землеробних колоній Лівобережної України. Висвітлено питання розвитку національно-релігійної, загальної початкової та середньої освіти єврейським загалом регіону. Проаналізовано вплив держави на релігійно-духовне життя євреїв.

52. Єврейське населення Південно-Східної України. 1861 - 1917 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.В. Гончаров; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено періодизацію процесу формування єврейської громади Південного Сходу України протягом 1861 - 1917 рр. Проаналізовано роль стихійного процесу єврейської міграції та політики Російської імперії, спрямованої на формування єврейської громади регіону. Досліджено кількість єврейського населення, його локалізацію. Розглянуто зовнішні прояви діяльності євреїв, які були сформовані під тиском офіційної ідеології, а також зміни у вихованні та освіті, зумовленої на основі впливу релігійних чинників та історичній традиції. Визначено перехід єврейської громади регіону від традиційного суспільства до індустріального.

53. Життєвий шлях, громадсько-політична та науково-педагогічна діяльність Олександра Гнатовича Лотоцького (1870 - 1939): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.О. Дудко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено громадсько-політичну та науково-педагогічну діяльність О.Г.Лотоцького на підставі комплексного вивчення наукових джерел і документів у вітчизняних і польських архівах, а також мемуарів, періодичних видань, епістолярної та творчої спадщини ученого. Проаналізовано особливості формування та становлення світогляду О.Г.Лотоцького, досліджено його різнобічну діяльність у дореволюційний період та добу УНР 1917 - 1920 рр., спрямовану на захист автокефальної Української православної церкви. Вперше наведено дані про участь О.Г.Лотоцького в діяльності української діаспори у 1920 - 1930 рр. та його активну науково-педагогічну роботу у вищих навчальних закладах та установах.

54. Загальна Українська Рада: проблема консолідації національно-демократичних сил (1914 - 1916 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / П.М. Лепісевич; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено діяльність Загальної Української Ради (ЗУР) щодо консолідації національно-демократичних сил у 1914 - 1916 рр. Висвітлено теоретико-ідеологічні й організаційні засади створення та практичної діяльності Головної Української Ради і Загальної Української Ради. Проаналізовано розвиток загальних і особливих чинників конституювання ЗУР, а також основні програмні засади Ради щодо створення незалежної держави на всій українській етнічній території. З'ясовано культурно-освітній вплив ЗУР на населення північно-західних українських земель і військовополонених українців. Розглянуто питання співпраці наддністрянських і наддніпрянських політичних сил, що мала за мету здійснення програми самостійності та єдності українських земель. Розкрито основні причини втрати впливу ЗУР на український національний рух.

55. Загальноросійські партії есерів і меншовиків в українській національно-демократичній революції 1917 - 1920 років: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Г.О. Лебедєва; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 20 с. - укp.
Визначено місце та роль партій російських есерів і меншовиків у політичній структурі України на початку національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр., розглянуто взаємовідносини російських соціалістів з Центральною Радою під час прийняття I та II Універсалів. Висвітлено діяльність російських меншовиків і есерів у складі Центральної Ради після проголошення УНР та їх ставлення до III і IV Універсалів, а також у добу Гетьманату. Розглянуто діяльність російських соціалістів у добу Директорії УНР. Проаналізовано політичну кризу у лавах російських есерів та меншовиків наприкінці Української національно-демократичної революції. Зроблено висновок, що політика так званої третьої сили російських есерів і меншовиків гальмувала Українську революцію, була однією з основних причин її поразки.

56. Законодавчо-розпорядчі інституції України в контексті трансформації соціуму (90-ті роки ХХ - початок XXI століття): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Пекарчук; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. - Луганськ, 2005. - 20 с. - укp.
На підставі аналізу джерел та вивчення певних аспектів історіографії висвітлено суть, напрями, етапи зміни структури, форм і методів функціонування органів законодавчої та виконавчої гілок влади, показано їх роль у процесах утвердження принципів демократії та свобод і державотворення незалежної України. На підставі аналізу всіх аспектів проблеми зроблено висновок, що протягом дослідженого періоду функціонування законодавчих і виконавчих органів влади за впливу політичних і соціально-економічних чинників зазнало змін. Відзначено, що трансформація особливостей їх діяльності значною мірою сприяла формуванню державовтірних процесів, які спричинили кардинальні перетворення у суспільстві. Ці перетворення базувалися на демократичних засадах. Наголошено, що врішення концептуально нових завдань, які постали перед Україною у 2005 р., сприятиме форсуванню процесів у державі в євроінтеграційному напрямку.

57. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914 - 1939): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / О.С. Рубльов; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 33 с. - укp.
З використанням широкого кола архівних джерел та опублікованої історико-мемуарної й фахової наукової літератури висвітлено участь уродженців західноукраїнських земель, насамперед представників освічених верств та інтелектуальної верхівки, у загальнонаціональних політичних і культурних процесах періоду Першої світової війни, доби Української революції 1917 - 1921 р., подіях осені 1939 р. та "возз'єднанні" Західної України з УССР. Значну увагу приділено питанню щодо ролі галицької інтелігенції у здійсненні політики "українізації" в УССР, висвітлено аспект спілкування вчених ВУАН і НТШ у Львові та репресивні дії комуністичного тоталітарного режиму проти уродженців західноукраїнських земель на фоні сфабрикованої "справи" "Української військової організації" 1932 - 1934 рр. Зроблено висновок, що з часів Першої світової війни, за масової конфронтації східно-західної української ідентичності, до початку Другої світової війни безпосередні "тисячні особисті контакти між уродженцями східно-центральних і західних земель" України прискорювали розвиток національної ідеї й сприяли інтеграції нової свідомості українців. Відзначено щодо значної ролі у цьому процесі представників західноукраїнської інтелектуальної еліти.

58. Звичаєво-правова традиційна культура українців ХІХ - початку ХХ ст.: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.05 / М.В. Гримич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 30 с. - укp.
На підставі вивчення широкого кола історичних, етнолінгвістичних, етнографічних та історико-правових джерел проведено комплексне дослідження особливостей формування та становлення звичаєво-правової культури українців у XIX - на початку XX ст. Розглянуто питання народної правосвідомості, відтворено народний юридичний термінологічний словник і проаналізовано особливості українського звичаєвого інституту власності. Визначено характерні риси земельних відносин та історичні форми земельної власності. Досліджено сімейні звичаї поділу майна і спадкування, "жіноче право", інститут приймацтва, внутрішньосімейні та позасімейні договірно-зобов'язальні й економічні традиції. Проаналізовано загальноукраїнські моделі побутування звичаїв та їх локальну специфіку. Зазначено, що територіальні межі дослідження охоплюють усі етнічні території українців. Вперше простежено взаємодію звичаю та права. Обгрунтовано взаємозв'язок особливостей народно-звичаєвої культури з ментальністю українців, охарактеризовано сервітутне та чиншове право й обгрунтовано принципово нові уявлення про спільну власність у народній правосвідомості. До наукового обігу введено велику кількість маловідомих архівних джерел (переважно рішень волосних судів і матеріалів анкетування селян XIX - початку XX ст.) та запропоновано нові класифікаційні підходи щодо систематизації явищ звичаєво-правової культури українців на базі використання принципу емпатії.

59. Землеробство і тваринництво слов'ян Лівобережжя Дніпра другої половини I тис. н.е.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / С.А. Горбаненко; Ін-т археол. НАН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено особливості розвитку сільськогосподарської діяльності слов'ян Лівобережжя Дніпра у другій половині I тис. н.е. В науковий обіг введено значну кількість нового матеріалу. Вперше розроблено й апробовано спрощену типологію грунтів. На підставі поєднання нових теоретичних розробок з традиційними для археології джерелами інформації, міждисциплінарними дослідженнями та даними природничих наук суттєво розширено інтерпретаційну базу. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства у слов'ян відбувалася на межі VII - VIII ст., про що свідчить посилення значення перелогової системи землеробства у порівнянні з методом підсіки внаслідок розподілу та заселення раніше не використовуваних земель. На підставі кореляційного аналізу одержаних результатів і матеріалів вивчення інших регіонів України та деяких країн Європи зроблено висновок про завершення процесу формування технічної бази сільського господарства слов'ян Лівобережжя Дніпра до утворення Давньої Русі. Відзначено відсутність подальших суттєвих змін у сформованій системі землеробства та тваринництва.

60. Зміни в адміністративному устрої православної церкви в Україні в другій половині XIX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І.М. Шугальова; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено комплексне дослідження модернізаційних процесів, які відбувалися у православній церкві в Україні у період проведення ліберальних реформ 1860 - 1870 рр. та контрреформ 1880 - 1890 рр. Уперше визначено роль національного фактора у реформуванні адміністративного устрою православної церкви у другій половині XIX ст. Проаналізовано структуру церковної організації в українських єпархіях напередодні реформ. Визначено ступінь суспільного резонансу ідей реформування церковного устрою. Охарактеризовано зміст та етапи процесу проведення церковних реформ 1860 - 1870 рр., а також контрреформ 1880 - 1890 рр. в Україні. З'ясовано регіональну специфіку організаційної структури православних єпархій.

61. Зміни виробничих відносин в українському селі (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.): історичний аспект: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.М. Зиза; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. - Луганськ, 2005. - 20 с. - укp.
На підставі вивчення маловідомих і вперше введених до наукового обігу джерел досліджено проблему трансформації організаційно-виробничих структур в аграрній сфері України у другій половині XX ст. - на початку XXI ст. Обгрунтовано шляхи удосконалення сільськогосподарських виробничих відносин з урахуванням історичного досвіду їх розвитку. Встановлено, що характерними особливостями аграрної політики періоду 1950 - 1980-х рр. є використання позаекономічних методів господарювання, непродумана реорганізація колгоспів у радгоспи, декларативна підтримка особистих підсобних господарств. Визначено характер протиріч у розвитку сільського господарства у 1980-х рр. Вперше комплексно в хронологічній послідовності показано вплив аграрної політики на зміни сутності та форми власності, виробничих відносин і методів господарювання. Доведено, що за радянської доби аграрна політика закріплювала монопольне право держави володіти та розпоряджатися засобами матеріального виробництва, зокрема земельними ресурсами, що суттєво впливало на суть і форми виробничих відносин та утвердження безправності сільськогосподарських товаровиробників. В історичному аспекті розкрито динаміку змін у характері виробничих відносин в агропромисловому комплексі у процесі реформування форм власності та господарювання, утвердження нових організаційно-виробничих структур в сільському господарстві на сучасному етапі. Досліджено нові виробничі відносини в аграрному секторі економіки та їх вплив на зміну соціально-професійного складу працівників і розвиток інфраструктури у сільській місцевості. Проаналізовано особливості радикального реформування аграрного сектора у 1990-х рр. Встановлено зміни форми власності та господарювання, зокрема формування нових організаційно-виробничих структур і соціальних груп (фермерів, орендарів, найманих робітників), утвердження приватної власності та набуття селянами статусу сільськогосподарського товаровиробника.

62. Зовнішньополітична діяльність уряду УСРР (1920 - 1923 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.Р. Купчик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Уперше відокремлено аспекти зовнішньополітичної діяльності уряду УССР у 1920 - 1923 рр., а саме: організацію роботи НКЗС, перипетії дипломатичних переговорів між представниками УСРР й іноземних країн, участь УСРР у радянській таємній зовнішній політиці. Розкрито малодосліджені напрями роботи урядових і партійних установ республіки - проведення підривних операцій на території іноземних держав, дезорганізацію української політичної та військової еміграції як засіб забезпечення державної безпеки УССР.

63. І.Г.Шульга як історик України: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Л.М. Товстопят; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Уперше всебічно висвітлено діяльність професора І.Шульги (1921 - 1993 рр.) як історика України, вивчено його творчу спадщину. З використанням матеріалів, виявлених в архівосховищах, з залученням спеціальної літератури проаналізовано всі аспекти наукової діяльності вченого, здійснено періодизацію його життя та творчості. Докладно охарактеризовано становлення та розвиток інтересів І.Шульги, його зв'язки з вітчизняними та зарубіжними вченими. Висвітлено різноманітність наукових інтересів історика в еволюції. Зауважено, що на ранньому етапі своєї творчості він розробляв питання соціально-економічної історії України, перебуваючи під впливом представників Львівської школи аграрної історії, а на пізньому етапі І.Шульга вивчав історію голодоморів початку - середини XX ст. Значну увагу приділено педагогічній діяльності І.Шульги, визначено його місце та роль у вітчизняній історичній науці.

64. І.І.Казас - просвітитель караїмів та кримських татар: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Д.А. Прохоров; НАН України. Ін-т сходознавства ім. А.Кримського. - К., 2005. - 15 с. - укp.
Висвітлено життя та діяльність відомого просвітителя караїмів і кримських татар середини XIX - початку XX ст. І.І.Казаса. З використанням численних джерел та на підставі синтезу історіографічної спадщини з даної проблеми зроблено висновок про особливе значення цієї неординарної особистості у суспільно-політичному та просвітянському русі караїмського та кримськотатарського народів. Охарактеризовано роль І.І.Казаса у створенні учбових закладів нового типу, розробці учбово-методичної літератури з використанням останніх наукових досягнень. Проведено компаративний аналіз політичних, соціально-економічних передумов розвитку російської державної системи освіти караїмів та кримських татар. Розглянуто діяльність І.І.Казаса у рамках Таврійської вченої архівної комісії - публікації ним різноманітних статей, архівну та музейну роботу, пропаганду історичних знань серед населення Криму. Відзначено, що просвітницька діяльність І.І.Казаса відображена його роботою з видання періодичної друкарської продукції, науково-популярних статей та поетичних творів. Наголошено, що діяч здійснив вагомий внесок у становлення кримсько-татарської національної преси.

65. Інкорпорація Криму Російською імперією у 1783 - 1796 рр.: політичний та етносоціальний аспекти: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Б.А. Короленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
На підставі аналізу широкого кола архівних джерел та опублікованих матеріалів досліджено процеси політичної та етносоціальної інкорпорації Криму Російською імперією в 1783 - 1796 рр. Розглянуто трансформації в адміністративно-політичному устрої, етносоціальному, демографічному та конфесійному становищі Криму, спричинені анексією 1783 р. Проаналізовано колонізаційну політику російського уряду, зокрема, заселення півострова поліетнічним населенням, насамперед українцями. Досліджено державну політику імперії щодо кримськотатарського населення у політичній, соціальній та конфесійній царині. Значну увагу приділено впливу зовнішньополітичних, ментально-психологічних і релігійних чинників на перебіг та наслідки інкорпорації Криму Російською імперією у досліджений період.

66. Історична думка і методологія історії в Україні (XIX - початок ХХ ст.): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.06 / С.П. Стельмах; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 33 с. - укp.
Досліджено процес становлення історичної науки в Україні в XIX - на початку XX ст. в конституційному аспекті та у контексті розвитку теорії та методології історії в європейському порівнянні, що дало змогу виявити її системотвірні елементи та здійснити періодизацію. Відзначено, що теоретико-пізнавальною основою розвиту історичної науки в Україні у даний період був "історизм", який необхідно розглядати також як світогляд. Його визначальними складовими ознаками були: ідея розвитку, історична герменевтика, примат політичної історії, художньо-образний характер історичного викладу. Показано, що професіоналізація та інституціоналізація історичної науки в Україні в XIX - на початку XX ст. відбувалися в університетах (Харківському, Київському, Одеському) шляхом фахової підготовки істориків-професіоналів, з'ясовано роль наукових товариств як комунікаційних центрів, які поєднували фазовий та аматорський дискурс, частково сприяли формуванню національного "образу" історичної науки та створенню панівного історичного наративу. Зазначено, що розглянуті процеси відрізнялися від таких у більшості європейських країн широким "одержавленням", яке охоплювало офіційні академічні інститути та напівпрофесійні наукові товариства, а також засоби комунікації. Висвітлено вплив теоретико-методологічних концепцій на дослідницьку практику вітчизняних вчених-істориків.

67. Історична необхідність формування сучасної професійної армії України: Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / О.М. Лойко; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі аналізу документів і матеріалів, наукових праць і різноманітних матеріалів досліджено питання трансформації та модернізації армій провідних країн світу. Узагальнено досвід військового будівництва США, Великобританії та Франції, проаналізовано соціально-економічні, бюджетно-фінансові, демографічні, зовнішньо та внутрішньополітичні фактори, які вплинули на військово-політичне керівництво провідних держав світу щодо прийняття рішення стосовно раціоналізації Збройних сил, покращення їх якісного компоненту на базі удосконалення озброєння та бойової техніки, професіоналізації регулярного війська та підвищення рівня його підготовки. Висвітлено передумови та суспільно-економічну ситуацію в Україні, що вплинули на процес формування та модернізації її Збройних сил протягом останнього десятиліття. З урахуванням сучасних політичних і економічних реалій, актуальних вимог у сфері національної безпеки та обороноздатності держави показано необхідність створення професійного війська України. Проаналізовано діяльність Верховної Ради та уряду держави щодо військового будівництва в Україні та побудови професійної вітчизняної армії. Визначено характерні риси та вимоги сучасного етапу професіоналізації Збройних сил України, а також напрями майбутнього розвитку української армії у контексті побудови професійного війська.

68. Історична регіоналістика в Україні: теоретико-методологічні проблеми: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / Я.В. Верменич; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 32 с. - укp.
На основі аналізу територіальної структури українських земель в історичній ретроспективі обгрунтовано завдання та функції нового наукового напряму - історичної регіоналістики, що вибудовується на межі історичного, географічного, економічного, культурологічного знання. Окреслено його науковий простір, об'єктно-предметну сферу, проаналізовано відповідний термінологічний інструментарій. В традиціях генетико-еволюційного підходу простежено тривалий процес становлення інформаційної системи та інфраструктури української регіоналістики, зроблено спробу його періодизації, осмислено доробок різних наукових шкіл (польських, російських, українських) у дослідженні регіональної специфіки, систему програмного і методичного забезпечення регіональних розробок. Досліджено місце історичної регіоналістики в ряді суміжних дисциплін (історичної та соціально-економічної географії, краєзнавства, етнології, пам'яткознавства), її теоретико-пізнавальний, прикладний, прогностичний потенціал.

69. Історіографія національно-демократичного руху за суверенізацію та незалежність України на рубежі 80 - 90-х років ХХ ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / В.М. Сімперович; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Здійснено узагальнення історіографічного процесу наукового дослідження історії національно-демократичного руху за суверенітет та незалежність України на межі 80 - 90-х рр. XX ст. Розроблено класифікацію історіографічних джерел періоду 1988 - 2004 рр. та з'ясовано їх інформативну та концептуальну значимість у процесі вивчення національно-демократичного руху та визначення його мети і ролі в утвердженні державної незалежності України. Проаналізовано історичні матеріали, присвячені дослідженню особливостей формування та діяльності "неформальних" організацій, що активно впливали на радикалізацію українського національно-демократичного руху. Визначено повноту та ступінь об'єктивності відображення в історіографічній літературі процесу створення Української Гельсінської Спілки. Узагальнено процес наукової розробки історії становлення й розвитку Народного руху України та показано його роль в утворенні політичної опозиції радянському комуністичному режиму, встановленні державної незалежності України та демократизації суспільства. Встановлено причини та умови формування багатопартійності, з'ясовано стан дослідженості теоретико-концептуальних і практичних аспектів політичних партій та їх внеску у здобуття незалежності України. Обгрунтовано подальші напрямки наукового дослідження історії національно-демократичного руху за суверенітет та незалежність України у зазначений хронологічний період.

70. Історіографія нумізматики України періоду середньовіччя: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Н.В. Турмис; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
Комплексно досліджено основні тенденції історіографії нумізматики України періоду середньовіччя, що відбувалися у XIX - XX ст. Виділено етапи становлення наукової нумізматики в нашій країні, проаналізовано концептуальні та методологічні засади середньовічної нумізматики України, а також розглянуто її розвиток - від вчення про монети у XIX ст. до науки. Розкрито проблеми грошового обігу у першій половині XX ст. та спеціальної історичної дисципліни у другій половині XX ст. Висвітлено процес наукової атрибуції та класифікації середньовічних монет вітчизняної емісії (давньоруських, галицько-руських, пізньосередньовічних київських, а також новгород-сіверських, джучидських і генуезько-кримських монет). Виявлено напрями, які є малоз'ясованими в історіографії: емісію подільських півгрошиків, литовських монет типу "колюмна" у Луцьку та контрамаркування монет.

71. Історія Закарпаття у крайовій угорськомовній історіографії XIX - початку XX століття: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / О.В. Ферков; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено становлення історичної науки Угорщини, виявлено та проаналізовано угорськомовні праці вчених Закарпаття. Вивчено етапи формування та зміст концепції історичного розвитку краю, якісного зростання досліджень, наявність дискусійних моментів та маловивчених питань. Значну увагу приділено розширенню джерельної бази, розглянуто питання виникнення нових напрямків у науці. Проаналізовано збірники документів періоду XIX - на початку XX ст. Надано оцінку джерелознавчих аспектів спадщини істориків. Показано місце доробку угорських вчених у вітчизняній та світовій історіографії. Зроблено висновок, що історична наука в Угорщині та на Закарпатті у XIX - на початку XX ст. існувала та плідно розвивалась. На підставі аналізу угорськомовних праць визначено, що історії Закарпаття приділялося особливе місце у скарбниці науки та культури Угорщини.

72. Календарні зимові свята та обряди українців Буковини: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / О.Г. Кожолянко; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2005. - 20 с. - укp.
На підставі вивчення широкого кола писемних, археологічних і польових етнографічних джерел проведено дослідження передріздвяної, різдвяної, новорічної та водохрещенської обрядовості українців Буковини. Вперше календарні зимові свята та обряди розглянуто як етнокультурне явище, що відображає форму втілення національної свідомості, загальноукраїнські риси та специфічні соціально-культурні особливості населення краю. З використанням методів порівняльно-історичного, типологічного, структурно-функціонального та картографічного аналізу простежено витоки та основи календарної обрядовості, зміни окремих елементів обрядодій, появу нових назв і свят під впливом різних факторів історичного, соціально-економічного та культурного розвитку Буковини. Визначено загальнонаціональні та локальні риси зимових календарних свят українців. Вперше на підставі вивчення етнологічного матеріалу показано специфіку передріздвяної, різдвяної, новорічної та водохрещенської обрядовості на досліджуваній території та розглянуто питання взаємозв'язку та взаємовпливу у сфері духовної культури найбільш чисельних етнічних груп краю - молдаван і румунів. До наукового обігу введено новий фактологічний матеріал, одержаний в результаті етнологічних експедиційних спостережень етнографічної експедиції Чернівецького національного університету.

73. Київське товариство західних земств (1912 - 1919): науково-організаційні та концептуальні основи функціонування в галузі механізації сільського господарства: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.07 / Т.В. Хоменко; УААН. Держ. наук. с.-г. б-ка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розвинуто науково-організаційні засади Київського товариства західних земств у галузі механізації сільського господарства. Відображено основні прогресивні тенденції його розвитку на Україні, яке наприкінці XIX - на початку XX ст. вимагало більш широкого застосування сільськогосподарських машин, досягнень та пропозицій фундаментальної та прикладної наук (землеробської механіки, сільськогосподарського машинознавства). Досліджено передумови створення та розвитку сільськогосподарських товариств, які брали активну участь у розвитку сільськогосподарської науки та техніки. Висвітлено процес розвитку механізації сільського господарства у контексті соціально-політичної ситуації у країні. Проаналізовано процес формування наукової школи у галузі випробування сільськогосподарської техніки.

74. Князі Нижегородсько-Суздальської землі в кінці ХІV - середині ХV ст. (історико-генеалогічний дискурс): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / С.М. Келембет; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 21 с. - укp.
Вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексне дослідження історії правління роду князів Суздальських (правлячої династії Нижегородсько-Суздальської землі) у кінці XIV - середині XV ст. - складного історичного періоду перетворення регіону з самостійного державного утворення на провінцію Московської держави. Проаналізовано весь комплекс джерел та історіографію з досліджуваної теми, зокрема недостатньо вивчені актові документи. Відтворено генеалогію роду кн. Суздальских, вирішено ряд проблемних питань з хронології життя та правління окремих князів. З максимально можливою точністю встановлено дати першого приєднання до Московської держави Суздальського князівства і остаточної втрати політичної самостійності Нижегородсько-Суздальської землі. Проаналізовано основні етапи боротьби нижегородсько-суздальских "отчичів" за свої родові володіння з Московською державою. Показано вирішальну роль Золотої Орди та Казанського ханства в епізодичних успіхах князів Суздальських. Відзначено, що згадані держави були, по суті, їх єдиною опорою у боротьбі з Москвою. Доведено прямий зв'язок між успіхами московської централізаторської політики в регіоні та процесом поступового ослаблення влади ординських ханів. Розкрито причини успіхів і невдач князів Суздальських та їх остаточної поразки у боротьбі проти московської централізаторської політики, наслідком якої є втрата статусу суверенних правлячих князів та їх утвердження у складі верхівки московської службової аристократії.

75. Князівська влада і проблеми державотворення в Україні (XII - XIV ст.): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / В.М. Бодрухин; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 39 с. - укp.
Розглянуто питання історії розвитку вітчизняної державності доби феодальної роздробленості. Досліджено період XII - XIV ст. з початку феодального дроблення Київської Русі до реформи великого литовського князя Вітовта. Проаналізовано зміну форм державної організації, еволюції органів політичної влади. Описано модель взаємин південноруських князів з монгольськими ханами. Висвітлено роль Великого князівства Литовського в економічному, політичному, соціальному та релігійному житті українських земель.

76. Кочовики Південно-Східної Європи X - I пол. XIII ст. в українській і російській історіографії: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Н.Є. Мінєнкова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено дослідження донаукової традиції східних слов'ян як історіографічного джерела, що має певні історіографічні концепції, це дає змогу вивчити походження окремих наукових стереотипів дореволюційної, радянської та сучасної історіографії про печенігів, торків, половців, починаючи з донаукового періоду, коли авторами творів були непрофесійні вчені. З'ясовано, що дослідження історії, культури кочовиків Південно-Східної Європи X - першої половини XIII ст. у межах української та російської історіографії становило тривалий процес, який мав етапи донаукового та наукового вивчення, етапи й періоди якого характеризуються головними чинниками: загальним рівнем розвитку науки, соціальними, політичними умовами, методологічними парадигмами науковців. Висвітлено процес збагачення знання про номадів від перших фрагментарних відомостей про них у творах сучасників до концептуальної ідентифікації теми у межах сучасної вітчизняної та російської історіографії.

77. Країни Центральної Європи в політиці Європейського Союзу (1989 - 2004 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Т.Ф. Герасимчук; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 23 с. - укp.
На підставі системного підходу досліджено особливості та специфіку формування зовнішньополітичної стратегії країн Центральної Європи (ЦЄ) за умов геополітичних змін на європейському континенті. Встановлено вплив євроінтеграційного курсу на глибину суспільно-політичних та соціально-економічних трансформацій у країнах ЦЄ. Показано взаємозалежність зовнішньополітичної стратегії та трансформаційних процесів у країнах ЦЄ від східної політики Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано розвиток європейських інтеграційних процесів за умов посилення світової глобалізації, встановлено значення революційних змін 1989 - 1990 рр. у країнах ЦЄ та розглянуто шляхи розв'язання пролеми блокового протистояння для подальшого розвитку держав Центральної Європи та усього континенту. Досліджено урядові програми розвитку країн ЦЄ, спрямовані на реалізацію євроінтеграційної стратегії на шляху набуття повноправного членства в ЄС. Розкрито особливості переговорного процесу та виділено основні етапи розвитку відносин між країнами-кандидатами ЦЄ та ЄС. Висвітлено проблеми реалізації пріоритетних форм їх співробітництва, визначено місце та роль програм допомоги в інтеграції країн ЦЄ до ЄС.

78. Культура монастирів Галичини в контексті суспільно-історичних процесів XVI - XIX століть: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / О.Д. Чуйко; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. - Л., 2005. - 16 с. - укp.
Здійснено хронологічну періодизацію монастирської культури XVI - XIX ст. На підставі аналізу історичного досвіду культурної діяльності монастирів доведено історичний вплив ідеології чернецтва на суспільну свідомість, естетичні смаки різних верств населення та формування національних пріоритетів у розвитку церковної політики й обрядового мистецтва Галичини. Зроблено висновок, що чернечі осередки регіону синтезували досвід східного й західного християнства, що сприяло збереженню національно-релігійної ідентичності. За результатами дослідження показано, що монастирська культура краю є самобутною складовою вітчизняної духовної спадщини.

79. Культурно-мистецька спадщина Житомирщини у вимірах українського духовного життя XIX - першої третини ХХ ст.: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / П.Х. Даценко; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. - К., 2005. - 19 с. - укp.
На підставі аналізу музейних та архівних описів, історичної, фольклорно-етнографічної, краєзнавчої, мистецтвознавчої літератури здійснено комплексне дослідження культурно-мистецької спадщини Житомирщини у вимірах українського духовного життя XIX - першої третини XX ст. Обгрунтовано провідну роль української національної традиції у творчості митців регіону, проаналізовано професійні засади театрального, образотворчого та музичного мистецтва Житомирщини. Виявлено особливості розвитку просвітницьких і культурно-мистецьких здобутків національних меншин на території Житомирщини. Доведено, що протягом багатьох століть у регіоні поєднуються культура та мистецтво різних етносів - українського, російського, польського, єврейського, німецького, чеського. Окреслено художньо-світоглядні традиції митців краю (зокрема композиторів) та визначено місце професійного музичного мистецтва регіону в українському духовному житті у даний історичний період. Особливу увагу приділено дослідженню наукової діяльності істориків, етнографів, фольклористів та вивченню творчості письменників, художників, драматургів, композиторів, виконавців, диригентів, показано їх суттєвий вклад у культурно-мистецький розвиток Житомирщини.

80. Культурно-освітній розвиток українського селянства в період українізації: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Н.Г. Кукса; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 2005. - 20 с. - укp.
На підставі всебічного аналізу широкого кола архівних матеріалів, статистичних джерел, наукових публікацій зроблено спробу комплексного вивчення суті та обумовленості політики українізації, її впливу на громадсько-суспільне та освітньо-культурне життя населення УСРР. Проаналізовано діяльність культурно-освітніх закладів на селі, форми та методи їх роботи, розкрито процес ліквідації неписемності серед селян, розвиток загальноосвітніх шкіл у сільській місцевості. Зроблено висновок, що у період українізації культурно-освітній розвиток українського селянства значною мірою підвищився та якісно змінився у порівнянні з дореволюційним.

81. Культурно-освітня діяльність громадських організацій України в умовах НЕПу (1921 - 1929 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.К. Молоткіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
На підставі широкого кола джерел досліджено культурно-освітню діяльність громадських організацій України за умов непу: профспілок, комсомолу, організацій національного спрямування та добровільних товариств. Визначено типи, структуру та ідейні засади громадських організацій, що займались культурно-освітньою діяльністю, досліджено основні напрямки цієї діяльності. Проаналізовано форми, методи і засоби посилення впливу комуністичної ідеології на діяльність громадських організацій.

82. Масонські організації України (1900 - 1920): історіографія проблеми: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Т.Є. Богданова; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено істріографію історії масонського руху в Україні на початку XX ст. Здійснено порівняльний аналіз надбань вітчизняної та зарубіжної історіографії та виявлено позитивні та негативні риси праць науковців, що дотримуються різних підходів до висвітлення масонської проблеми, охарактеризовано здобутки та недоліки здійсненої ними джерелознавчої критики та методів дослідження, використаних в їх творах.

83. Менонітські колонії півдня України (1789 - 1917 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.В. Бєлікова; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 20 с. - укp.
З'ясовано історичні умови та процес формування населення менонітських округів. Досліджено еволюцію адміністративного устрою менонітських колоній, визначено особливості демографічних процесів у менонітських селах. Реконструйовано економічний розвиток менонітів, розкрито його еволюційні зміни. Розглянуто особливості культури та побуту менонітської етноконфесійної спільноти, реконструйовано культурні взаємовпливи етносоціальних груп регіону. Виявлено причини успіхів населення менонітських колоній в економічній та культурній сферах. Встановлено неоднозначність місця менонітів у розвитку півдня України.

84. Методика використання історичних документів на уроках історії України в загальноосвітній школі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л.В. Задорожна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Запропоновано методичну систему використання історичних документів на уроках історії України в X - XI класах загальноосвітньої школи. Проаналізовано історію розробки проблеми, її сучасний стан в Україні. Уточнено термінологічний апарат. Розроблено алгоритмізацію аналізу тексту історичного документа та вимоги щодо добору історичних писемних джерел до процесу навчання, систематизовано методичні прийоми їх використання. Здійснено типологізацію пізнавальних завдань, що базуються на вивченні історичних документів. Експериментально досліджено вплив розробленої методичної системи стосовно якості навчання з історії України учнів X - XI класів та показано ефективність її впровадження.

85. Методика розвитку пізнавальних інтересів учнів 5 - 8-х класів у процесі вивчення історії України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / В.І. Кобаль; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше теоретично обгрунтовано й експериметально підтверджено доцільність впровадження у V класі паралельно з пропедевтичним курсом історії України курсу "Історія рідного краю" з метою підвищення ефективності роботи стосовно розвитку пізнавальних інтересів учнів. Висвітлено джерела та шляхи стимуляції розвитку цих інтересів учнів середнього шкільного віку (V та VII класів). Запропоновано й експериментально перевірено відповідну методику для даних учнів на уроках історії рідного краю (на матеріалі Закарпатської області).

86. Методичні засади відбору і реалізації етнологічного змісту шкільного курсу історії України (7 клас): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Г.В. Сєрова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с.: рис. - укp.
Досліджено проблему відбору та структурування етнологічного навчального змісту курсу шкільної історії України та його реалізації в підручниках, посібниках, а також на уроках історії у VII класі. Теоретично обгрунтовано етнологічний підхід до даного відбору та структурування, визначено, класифіковано та систематизовано структурні компоненти етнологічної складової змісту курсу історії України, що їх розкривають. За даними експерименту проаналізовано вплив розроблених методичних підходів на якість навчальних досягнень учнів з історії України у VII класі та відзначено позитивний ефект впровадження результатів дослідження.

87. Метричні книги як джерело з історичної демографії Південної України другої половини XIX - початку XX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / С.Г. Гузенков; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 20 с. - укp.
Розкрито функції, які виконували метричні книги у суспільстві у другій половині XIX - на початку XX ст. на території Південної України, проаналізовано зміни, що відбувалися у формулярі метричних книг, систему контролю за їх веденням, засади зберігання метрик. З'ясовано порядок, згідно з яким здійснювалися записи актів у частині "Про народжених", "Про одружених", "Про померлих". Здійснено текстологічний аналіз метричних записів і показано особливості фіксації антропонімічних даних, "звання", випадків хрещення та поховання представників неправославних християнських конфесій. На підставі вивчення формалізованих даних метричних книг сільських парафій Катеринославської та Таврійської губерній установлено вік укладення першого шлюбу, розглянуто вплив пори року на укладення шлюбу, визначено напрямки шлюбних міграцій, показано "сезонні хвилі" народжуваності та смертності, проаналізовано вікову структуру смертності, порівняно рівень народжуваності та смертності. На підставі матеріалів неформалізованих даних метричних книг Різдво-Богородицької церкви села Деревецького Маріупольського повіту Катеринославської губернії вивчено історію 35-ти родин, що значилися не як мешканці дослідженого населеного пункту, однак постійно реєстрували акти у місцевій парафії, установлено їх коло спілкування, що дало змогу уточнити дані про склад населення зазначеного пункту.

88. Мешканки міст Харківської губернії: гендерна дискримінація та динаміка змін (1861 - 1917 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.С. Вороніна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено історію мешканок Харківського регіону у період першої хвилі фемінізму на теренах Російської імперії (1861 - 1917 рр.). Висвітлено більшість сфер життя та діяльності жіноцтва усіх соціальних груп Слобожанщини, окрім селянок. З'ясовано рівень гендерної дискримінації жінок владою, яка була презентована лише чоловіками-урядовцями. Висвітлено процеси її подолання, динаміку змін з приводу жіночої освіти усіх ступенів, працевлаштування, соціальної мобільності, соціального захисту материнства й дитинства, правового статусу у родині та суспільстві. Показано особливу роль емансипованої харківської громадськості у розв'язанні багатьох аспектів "жіночого питання" у межах губернії та держави.

89. Міграційні та етнічні процеси на Півдні України за доби радянської державності (на матеріалах Миколаївської та Херсонської областей): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Т.М. Пронь; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Уперше здійснено комплексне історико-етнологічне дослідження міграцій. Показано роль і значення держави у процесі формування поліетнічного складу населення Півдня та штучного створення інтернаціонального регіону за доби радянської державності. Детально розроблено періодизацію міграційних процесів, надано загальну характеристику та визначено особливості кожного з етапів. З'ясовано спонукальні мотиви та причини природних і штучних міграцій та їх вплив на динаміку населення краю. Значну увагу приділено психологічному аспекту міжнаціональних контактів мігрантів, впливу міграційних, асиміляційних, державотворчих, політичних та ідеологічних процесів на етногенез націй і народностей краю. Показано умови, за яких відбувалося становлення двох великих мовних груп: україномовної та російськомовної, їх зв'язок з етнічними складом наседення. Визначено особливість міграційних процесів на Півдні, які значною мірою вийшли за межі географічно локальних переселень і перетворилися на міжреспубліканські, міжобласні масштабні переміщення представників практично всіх національностей, що мешкають в Україні.

90. Міське громадянство Львова XV - XVIII ст. (за реєстрами прийняття до міського права): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.А. Заяць; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено функціонування інституту львівського міського громадянства у XV - XVIII ст. З використанням реєстрів новоприйнятих громадян та інших джерел встановлено, що львівське міське громадянство поділялося на ремісниче та купецьке, міське та передміське. З'ясовано, що існували також етно-конфесійні (некатолицькі) модифікації львівського громадянства - українське та вірменське. Зазначено, що механізм одержання громадянства у Львові був простіший для корінних львів'ян та складніший для прибулого населення. Вивчено питання інтенсивності прийняття міського громадянства та показано, що поповнення львівської громади відбувалося високими темпами. За цього установлено перевагу прибулого населення у порівнянні з місцевим, однак спостережено тенденцію до поступового зменшення між ними різниці у кількості. Відзначено, що серед прибулих домінували вихідці з південної частини Речі Посполитої, українці та вірмени становили незначну частку новоприйнятих громадян. Показано, що професійний слад львівських міщан був досить розмаїтим - міське громадянство приймали як купці, так і широкі ремісничі кола.

91. Н.В.Пігулевська - історик Візантії: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Л.В. Лебідь; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 18 с. - укp.
Уперше у вітчизняній історіографії комплексно досліджено життя та діяльність відомого радянського візантинознавця та сходознавця Н.В.Пігулевської (1894 - 1970 рр.). З використанням широкого кола архівних й опублікованих джерел висвітлено основні періоди біографії вченої, охарактеризовано її наукову, педагогічну й організаторську діяльність. Проаналізовано пріоритетні напрямки наукових студій Н.В.Пігулевської, надано оцінку її археографічним працям та з'ясовано особливості роботи з історичними джерелами. Визначено роль Н.В.Пігулевської у вітчизняному візантинознавстві 1920 - 1960-х рр. та складено повну бібліографію наукових праць дослідниці.

92. Народна педагогіка як етноформуючий чинник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / Н.В. Жмуд; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Рильського. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Систематизовано й узагальнено народно-педагогічний досвід українців як важливого компонента етнокультури. Це дало змогу з використанням методологічних засад сучасної етнологічної науки дослідити еволюцію етнопедагогіки та її роль у процесах етно- та культуротворення. Розкрито механізм творення національного виховання ідеалу на підставі аналізу основних ментальних структур, розроблених у процесі взаємодії родини та громадських соціальних інститутів. До наукового обігу вперше залучено різноманітну джерельну інформацію: матеріали Рукописного архіву Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М. Рильського НАН України, Рукописного фонду Народознавчого центру Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського та матеріали, одержані внаслідок проведених польових досліджень, які забезпечують всебічне вивчення ролі народної педагогіки (сім'ї, громади та інших соціальних інститутів як об'єктів і суб'єктів звичаєвого права, компонентів народної педагогіки) в етноформувальних і етноконсолідувальних процесах.

93. Народний Рух України: Волинська регіональна організація на зламі 80 - 90-х років: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / М.Г. Тиский; НАН України. Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
На основі переосмислення наукових здобутків вітчизняної історіографії з'ясовано основні етапи становлення та розвитку Волинської регіональної організації Народного Руху України (НРУ). Визначено соціально-політичні передумови виникнення громадсько-політичного об'єднання й основні етапи його формування. Проаналізовано програму, ідейні засади та організаційну структуру НРУ, охарактеризовано форми, методи, напрями та наслідки його діяльності у боротьбі за незалежність України та демократизацію суспільства. Встановлено особливості взаємодії НРУ з місцевими органами влади. До наукового обігу введено нові архівні документи та матеріали.

94. Населення черняхівської культури України за матеріалами антропології: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.09 / Т.О. Рудич; НАН України. Ін-т археології. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано антропологічний склад населення черняхівської культури, базуючись на даних чисельних серій (409 черепів). Краніологічні серії з 36-ти могильників черняхівської культури порівняно з 50-ма європейськими групами (III ст. до н.е. - V ст. н. е.). Проведено міжгруповий аналіз та з'ясовано змішаний характер антропологічного складу черняхівського населення, а також визначено, що основними напрямками його генетичних зв'язків були: північно-західний (балтські групи I - V ст., серії готів, вельбарська культура північної Польщі); західний (масломенчська група вельбарської культури, латенські групи Центральної Європи); південний (пізні скіфи, населення античних міст). Зазначено, що мезокранний тип, що домінує в жінок Західної України, за доби Київської Русі буде характерним для східних слов'ян.

95. НАТО в системі взаємовідносин Росії та США (1990-ті роки - початок ХХІ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / В.В. Орлик; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено роль і місце НАТО в системі російсько-американських відносин у аспекті становлення нової системи європейської безпеки. Висвітлено політичні аспекти розвитку ситуації у сфері безпеки європейського простору у 1990-х - на початку 2000-х рр. у контексті інтересів США і РФ. Визначено передумови, причини та витоки трансформації Північноатлантичного альянсу протягом 1990-х рр., які відобразилися на характері організації, внаслідок чого військово-політичний оборонний альянс набув рис організації колективної безпеки. Висвітлено основні моменти становлення та розвитку європейської системи безпеки у зазначений період. Розглянуто позиції світових лідерів та їх інтереси у розбудові безпекової складової європейського простору. Запропоновано прогноз розвитку тенденцій у сфері становлення системи міжнародної безпеки з урахуванням позицій провідних європейських держав, США та Росії.

96. Наукова та громадська діяльність Євфимія Йосиповича Сіцінського (70-ті рр. XIX - 30-ті рр. ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.М. Трембіцький; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 19 с. - укp.
У контексті українського національного відродження досліджено та з'ясовано роль Є.Сіцінського (1859 - 1937 рр.) як історика, краєзнавця, археолога, етнографа, мистецтво- та музеєзнавця, бібліографа та громадсько-просвітницького діяча наприкінці XIX ст. - 1930-х рр. Простежено процес його становлення як вченого, а також як організатора краєзнавчого руху та регіональних досліджень. Розглянуто участь Є.Сіцінського у наукових товариствах. Досліджено вплив В.Антоновича, М.Грушевського на формування його наукового світогляду. Визначено місце творчої спадщини у сучасній українській історичній науці й обгрунтовано наукову реабілітацію Є.Сіцінського.

97. Науково-освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919 - 1939): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.В. Портнов; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
До наукового обігу введено нові історичні джерела (зокрема з польських і чеських архівів), використані в процесі дослідження розвитку науково-освітньої діяльності української еміграції у Польщі в 1919 - 1939 рр. у контексті національної політики польського уряду й становища українського населення Східної Галичини та Волині. Проаналізовано процес формування української еміграції та специфіку її взаємодії з польським урядом. Встановлено причини та особливості створення еміграційних наукових та освітніх установ - закладів освіти в таборах інтернування, Студіуму православного богослов'я, Українського Наукового Інституту. Висвітлено еволюцію інституцій науково-освітньої діяльності української еміграції у міжвоєнній Польщі. Визначено вплив національної політики Польщі та зовнішньої політики Радянської України на розвиток науково-освітньої діяльності української еміграції. Виявлено характерні риси та специфіку розвитку української науки в еміграції та проаналізовано взаємозв'язки українських учених-емігрантів з західноукраїнськими та польськими науковцями. Проаналізовано погляди польської еліти щодо вирішення українського питання в українській еміграції. Висвітлено значення наукової діяльності учених-емігрантів у розвитку української науки та культури.

98. Науково-педагогічна інтелігенція УСРР 20 - 30-х рр. ХХ ст.: еволюція соціально-історичного типу: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / М.М. Кузьменко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 25 с. - укp.
Досліджено особливості радянської модернізації системи освіти в УСРР в 1920 - 1930 рр. Проаналізоваано рівень інтелектуального потенціалу українського суспільства у даний період. Встановлено соціально-професійний статус і культурно-освітній рівень професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, учителів загальноосвітньої школи, визначено їх роль і місце в суспільстві та науковий внесок у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін. Детально проаналізовано літературу 1920-х рр. Обгрунтовано значення терміну "науково-педагогічна інтелігенція", здійснено історіографічний аналіз праць радянських і зарубіжних учених. Досліджено теоретичну та практичну діяльність професорів академічних кафедр і вищих навчальних закладів, їх дослідну та викладацьку роботу. Зазначено, що науково-педагогічна інтелігенція є об'єктом та предметом дослідження у контексті соціальної історії, а сама вона розглядається як суб'єкт культурно-освітнього та суспільно-політичного життя, творець, носій і своєрідний власник інтелектуального потенціалу країни. Висвітлено персональний склад науковців вищої школи, їх освітній рівень і соціальне походження. Досліджено специфіку адаптації так званої "старорежимної" (дореволюційної) інтелігенції та "червоної професури" до нових політичних умов.

99. Національний рух середини 1980-х - початку 1990-х рр. у контексті відродження української державності: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Я.П. Секо; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комплексне дослідження становлення та формування національного руху середини 1980-х - початку 1990-х рр. у контексті відродження української державності. З'ясовано історичні передумови його актуалізації як сукупності інтегрально-національного, національно-демократичного та суверен-комуністичного напрямів громадської діяльності. Теоретично обгрунтовано структуру національного руху та проекти подальшого розвитку української державності. Узагальнено відомі й введено в науковий обіг нові факти, на підставі яких встановлено роль національного руху у проголошенні незалежності України, встановлено ступінь впливу даного чинника на формування національної свідомості громадян України й утвердження державницьких ідеалів в українському суспільстві. У процесі аналізу теорії та практики національного руху розроблено ряд рекомендацій з метою його активізації як консолідуючого чинника нації на сучасному етапі.

100. Національно-патріотичне підпілля Уманщини у Другій світовій війні (військово-політичний аспект): Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / Б.Д. Чорномаз; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2005. - 22 с. - укp.
Доведено існування розгалуженої підпільної мережі ОУН на Уманщині під час Другої світової війни. Виявлено архівні дані, на підставі яких зроблено висновок, що м.Умань з осені 1942 р. до середини 1943 р. було центром обласної організації ОУН. Визначено "ідеологічно невизначене" підпілля на Уманщині як національно-патріотичне внаслідок його тісної співпраці з ОУН. Доведено, що процес підпорядкування даного підпілля органам більшовицької влади відбувся під тиском загрози можливих репресій і переслідувань з боку карально-репресивних органів цієї влади. Запропоновано доповнити існуючі системні підходи до дослідження феномену національно-визвольних змагань шляхом розширення методологічних принципів, а також новою концепцією, що грунтується на засадах теорій та вчень загальновизнаних у світі соціологів-еволюціоністів.

101. Неоліт Південно-Східної України: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / В.О. Манько; НАН України. Ін-т археології. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Вивчено археологічні культури неоліту Південно-Східної України, проблеми їх генези, періодизації, хронології. Здійснено аналіз кременевих комплексів неолітних стоянок та виділено донецьку (4 етапи, остання третина VII - VI тис. до н.е.), тубинську (3 етапи, остання третина VII - VI тис до н.е.) і платовоставську (2 етапи, друга половина VII - перша половина VI тис до н.е.) культури. З'ясовано місце зазначених культур у неоліті Східної Європи. Відзначено, що Донецька і тубинська культури були складовими частинками дніпро-донецької культурно-історичної області, культури якої (керамічний етап кукрецької, яніславицька, києво-черкаська, донецька тубинська, лісогубівська, верхньодніпровська, Струміль) характеризувалися наявністю спільних елементів матеріальної культури у кременевих і керамічних комплексах; платовоставська - частиною нижньоволзької культурно-історичної області, культури якої (сіроглазівська, платовоставська, пам'ятки Чорноморського узбережжя Кавказу) мали спільні елементи виключно у комплексах кременевих знарядь.

102. Німецько-фашистський окупаційний режим (1941 - 1944 рр.) на території генеральної області "Київ" (Київська та Полтавська області): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Удовик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Вперше в українській історіографії досліджено проблему становища центральноукраїнських земель (Київського та Полтавського регіонів) у період нацистської окупації 1941 - 1944 рр. На підставі аналізу матеріалів періодики, архівних документів, мемуарів та інших джерел встановлено особливості соціально-економічної та культурної політики окупаційної влади на території генеральної області "Київ". До наукового обігу введено значну кількість архівних матеріалів, які мають велике значення як історичні джерела. Уточнено масові втрати населення деяких міст України. Встановлено роль української допоміжної адміністрації у проведенні окупаційної політики. Охарактеризовано соціально-економічне становище різних категорій населення за даних умов. Виявлено загальний занепад народного господарства, показано спроби його відбудови. З'ясовано, що ставлення окупаційної влади до різних соціальних категорій населення (селян, робітників, військовополонених та інтелігенції) залежало від їх кількості та прикладного значення результатів праці. Здійснено комплексний аналіз розвитку культури за нових умов. Відзначено, що сподіваючись на звільнення України від більшовизму українські національні сили з початком окупації активно відроджували народні культурні традиції. Висвітлено діяльність освітніх установ і закладів культури (театрів, кінотеатрів, музеїв, бібліотек) на окупованій території. Показано внесок української інтелігенції у відродження культурних традицій у перший період окупації.

103. Німецько-фінські відносини в 1933 - 1939 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Г.Я. Комар; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 24 с. - укp.
На підставі аналізу архівних документів, мемуарів, матеріалів періодичних видань, зарубіжної та вітчизняної історіографії та висвітлено взаємовідносини Німеччини та Фінляндії у 1933 - 1939 рр. Вивчено склади урядів, парламентів країн, політичних лідерів та їх вплив на зміну зовнішньополітичних орієнтирів країн. У контексті розвитку відносин між Берліном і Гельсінкі досліджено проблему "північного нейтралітету" як доповнення німецько-фінських відносин. Розглянуто питання щодо військових контактів даних країн. Як передумови військового зближення Суоми та Німеччини розглянуто проблеми мілітаризації Німеччини й оборони Фінляндії. Акцентовано увагу на ролі К.Г.Маннергейма у військовому партнерстві. З'ясовано, що менш активними та плідними були контакти в економічній і культурній сферах. Відзначено, що в економічному відношенні Німеччина залишалась для Фінляндії одним з головних торговельних партнерів, а Суоми розглядалась Німеччиною як сировинна база, оскільки мала родовища стратегічно важливих корисних копалин. У культурній сфері основним завданням для Берліна було залучення фінів до нордичної ідеї. З'ясовано, що дана спроба німецького уряду не мала значних наслідків, оскільки була очевидною наявність глибоких фінських самобутніх традицій, однак існувала різнопланова німецько-фінська культурна взаємодія. Здійснено вивчення відносин між Німеччиною та Фінляндією у контексті їх становища на міжнародній арені у 1930-х рр. та загострення міждержавних стосунків. Проаналізовано ставлення різних країн до німецько-фінського зближення.

104. Німецькомовні колоністи Півдня України в мультинаціональному оточенні: проблема взаємодії культур (ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / К.С. Лях; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано форми, прояви та результати економічної, соціально-політичної та культурної взаємодії німецькомовного населення Південної України з його поліетнічним оточенням протягом XIX - початку XX ст. Розглянуто соціокультурні характеристики німецьких колоністів і простежено зміни історичного етносу даної спільноти. Досліджено проблему ідентифікації та самоідентифікації німецьких поселенців. Запропоновано типологію міжкультурних контактів німецькомовних колоністів та їх мультикультурного оточення та описано основні форми їх прояву: господарські відносини, діяльність колоністів як "показових господарів", поземельні стосунки, релігійні взаємозв'язки, змішані шлюби, мовну взаємодію. Досліджено роль державного втручання у процес міжкультурної комунікації.

105. Обіг земельних володінь волинської шляхти у другій половині XVI ст. (на матеріалах Луцьких актових книг 1566 - 1599 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / А.В. Блануца; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Охарактеризовано зміни, що відбулися в територіально-адміністративному устрої Великого князівства Литовського (ВКЛ) після реформ 1564 - 1566 рр., а також особливості економіки та соціальної структури населення Луцького повіту. З'ясовано правові процедури та визначено типи операцій зі шляхетською земельною власністю. Установлено склад осіб, задіяних у операції з земельною власністю шляхти у луцькому повіті, проаналізовано динаміку укладення контрактів. Проаналізовано величину та ціну обігової власності. Надано оцінку формам і методам ділової активності учасників укладення контрактів у сфері обігових поземельних операцій. Досліджено процес перерозподілу земельних володінь луцької шляхти наприкінці XVI ст.

106. Обласні привілеї Волині та Київщини: генеза і функціонування в другій половині ХV - першій третині ХVІ cт.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Д.П. Ващук; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено питання походження й функціонування обласних привілеїв Волині та Київщини у другій половині XV - першій третині XVI ст., до видання Першого Литовського Статуту (у вересні 1529 р.), норми яких були визначені принципами судовоадміністративного та соціально-економічного життя кожного регіону. Здійснено порівняльний аналіз привілеїв з грамотами інших земель Великого князівства Литовського, загальноземським привілеєм 1447 р., Руською Правдою, Першим Литовським Статутом і запропоновано реконструкцію архетипних грамот, а також визначено терміни їх одержання. Розроблено постатейний розподіл грамот, систематизовано норми за спорідненими галузями права. Досліджено функціонування судової системи Волині та Київщини у контексті положень уставних грамот. Розглянуто питання реалізації артикулів, які визначали основні принципи податкової системи, повинностей і соціальних відносин.

107. Обновленський рух в Україні 20 - 30-х рр. XX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Г.І. Білан; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 20 с. - укp.
Уперше у вітчизняній історіографії здійснено дослідження, об'єктом якого є обновленський рух в Україні. Базуючись на значному масиві джерел, вивчено генезу та розвиток ліберального церковного руху, висвітлено процес його трансформації в бюрократичну, політично заангажовану обновленську Церкву. Проаналізовано чинники фіктивного симбіозу більшовицького уряду з представниками новаторськи налаштованого кліру. Систематизовано дані про головні організаційні заходи обновленства - Всеукраїнські Собори 1923 р. і 1925 р., Передсоборну нараду 1924 р. З'ясовано долі обновленських митрополитів Пімена (Пєгова), Йосипа (Кречетовича), Олександра (Чекановського) та деяких інших діячів руху.

108. Обрядові пісні Верхньоприп'ятської низовини (мелотипологія - мелогеографія культурогенеза): Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Ю.П. Рибак; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. - Л., 2005. - 16 с. - укp.
На підставі аналізу питомих наспівів регіону Західнопольської ентографічної області - Верхньоприп'ятської низовини, яка вважається одним з найактивніших осередків формування слов'янської спільноти, реконструйовано автентичну народнопісенну традицію, згідно з якою у сформованій за локальним принципом жанровій сітці містяться чисельні загальновідомі, але своєрідно пристосовані та деякі рідкісні місцеві мелотипи. За цього розглянуто кожен з найрозвиненіших обрядових пісенних циклів, приурочених до календарних (зими, весни, літа), сезоно-трудових (жнив, польових і збиральницьких лісових робіт) і родинних (весіль) обставин. За результатами мелогеографічних дослідів на верхньоприп'ятській території визначено три ієрархічно підпорядковані територіально-діалектологічні одиниці меншого рівня (наддіалект/район, діалект/округ, субдіалект/околиця). Музичні дані засвідчують впливовий статус верхньоприт'ятського басейну за тривалого етапу етногенези слов'янства, у чому активну роль відіграв консервативний осередок в епіцентрі низовини.

109. Окупаційний режим у військовій зоні України в 1941 - 1943 рр. (адміністративний, економічний та соціокультурний аспекти): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.А. Нестеренко; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 21 с. - укp.
З використанням документальних, літературних та інших джерел досліджено особливості управління, економічного та соціокультурного життя у північних і східних областях України, які не увійшли до рейхскомісаріату "Україна" та протягом всього періоду окупації перебували під управлінням військової адміністрації. Висвітлено процес формування органів окупаційної адміністрації та їх структури. Значну увагу приділено ролі допоміжних органів, які формувалися з місцевих жителів. Проаналізовано політику стосовно промисловості та сільського господарства. Показано, що провал "бліцкригу" змусив окупаційну владу переглянути початкові плани та вдатися до спроб відбудувати українські підприємства та реформувати сільськогосподарські відносини. Значну увагу приділено діяльності місцевої інтелігенції щодо відродження культурного життя у зазначених областях. Показано, що ці заходи знаходили певне розуміння у представників військової адміністрації.

110. Олександр Кониський у громадсько-політичному і культурно-освітньому житті України (друга половина XIX ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.О. Мисюра; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено життя і творчу діяльність видатного українського просвітителя О.Я.Кониського у контексті вивчення українського національного відродження другої половини XIX ст. Визначено чинники, що впливали на формування світогляду та громадських переконань О.Я.Кониського, висвітлено його наукову, громадсько-політичну та культурно-просвітницьку діяльність. До наукового обігу залучено раніше відомі, але не опубліковані особисті документи, на підставі яких комплексно досліджено громадівську, шевченкознавчу, видавничу діяльність,а також участь О.Я.Кониського у створенні Наукового товариства ім. Т.Шевченка та об'єднанні розмежованих українських земель. Висвітлено значний внесок громадського діяча у розвиток наукового та суспільно-політичного життя України. Досліджено творчі зв'язки О.Я.Кониського з західноукраїнською інтелігенцією та доповнено бібліографію наукових праць ученого.

111. Олександр Сергійович Грушевський - історик, організатор архівної та бібліотечної справи, педагог: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Л.Ф. Приходько; Держ. ком. архівів України. Укр. НДІ архів. справи та документознавства. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено наукову, організаційну діяльність О.Грушевського у сфері української історичної науки, архівної та бібліотечної справи, його роботу як педагога вищої школи, зокрема внесок у розвиток архівної освіти. З використанням джерельної бази висвітлено процес формування світогляду та особливості наукової творчості О.Грушевського. Проаналізовано педагогічну діяльність ученого в українському народному універстеті, Київському археологічному інституті, Вищому інституті народної освіти та Науково-дослідній кафедрі історії України ВУАН. Доведено, що вчений був одним з розробників концептуальних засад архівної та бібліотечної справи в УНР та Українській державі в 1917 - 1918 рр. Комплексно досліджено його науково-організаційний доробок, участь в організації Українського Наукового Товариства та наукових установ ВУАН. Вивчено багатогранну наукову творчість вченого з урахуванням конкретно-історичного й соціокультурного контекстів життя українського суспільства першої третини XX ст.

112. Організація управління Галичиною і Буковиною в складі Австрії (1772 - 1848 рр.): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / І.Ю. Настасяк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 17 с. - укp.
На підставі аналізу наукової літратури й архівних документів досліджено проблеми організації управління Галичиною й Буковиною у складі Австрії (1772 - 1848 рр.). Проаналізовано передумови й обставини створення королівства Галичини та Лодомерії. Розкрито особливості національного та соціального складу його населення. Висвітлено місце та роль вищих і місцевих органів управління Галичини та Буковини у державно-правовій системі Австрії. Розкрито їх компетенцію, структуру та порядок роботи. З'ясовано що управлінська діяльність на території коронного краю розвивалась у контексті традицій австрійського бюрократизму. Значну увагу приділено висвітленню діяльності галицьких і буковинських депутатів в австрійському парламенті. Доведено, що найбільш вагомими здобутками революції 1848 р. було скасування селянських повинностей, піднесення національно-визвольних рухів і часткова демократизація управління Галичиною та Буковиною.

113. "Палінодія" Захарії Копистенського як історичне джерело і пам'ятка української історіографії XVII ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / П.Я. Степенькіна; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Уперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження фундаментальної праці архімандрита Києво-Печерської лаври Захарії Копистенського "Палінодія или Книга Обороны святой апостолской Всходней церкви", яка була вершиною богословської та історичної думки на початку XVII ст. Уперше "Палінодія" була надрукована у 1878 р. у Петербурзі, а у 1987 і 1995 рр. видана церковнослов'янською та англійською мовами Бібліотекою Гарвардського університету. Завдяки вивченню тексту "Палінодії" визначено роки її написання: 1617 - 1624 рр. узагальнено й систематизовано відомості про життя та діяльність З.Копистенського, наголошено на неординарності цієї особи в історії України. На підставі аналізу джерел, якими користувався З.Копистенський під час написання "Палінодії" засвідчено його енциклопедичну освіченість, глибоке знання історіографії України, Православної Церкви. Зауважено, що дослідження "Палінодії" дало змогу виявити історичну концепцію З.Копистенського та його історичні погляди.

114. Панський маєток на Східному Поділлі наприкінці XVIII - у першій третині XIX ст.: соціально-економічні та етноконфесійні відносини: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.С. Петренко; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - 19 с. - укp.
На підставі вивчення великої кількості відомих і маловідомих архівних документів вперше у вітчизняній історіографії проведено системне дослідження особливостей формування соціально-економічних та етноконфесійних відносин у панських маєтках Східного Поділля наприкінці XVIII - першій третині XIX ст. Визначено існуючі форми власності на землю та доведено абсолютну перевагу поміщицького землеволодіння у даному регіоні. Визначено особливості функціонування ренти та співвідношення її видів у різних маєтках, характерні для певного історичного періоду. Запропоновано визначення фільварку як центру організації панського господарства. Показано залежність рівня та форм кріпосницької експлуатації від колонізаційних процесів та ринкової кон'юнктури на сільськогосподарські товари. Визначено характерні економічно-юридичні типи господарств селян-кріпаків. Встановлено етнічний склад соціально-станових груп мешканців панських маєтків. Проаналізовано соціальне, економічне та правове становище жителів приватних міст і містечок. З'ясовано причини гальмування впровадження більш прогресивних форм господарювання та визначено загальні та специфічні тенденції функціонування панських маєтків і особливості їх залучення у товарно-грошові відносини.

115. Паперова промисловість України (ХVІ - ХХ ст.): Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / В.А. Студінський; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 34 с. - укp.
Досліджено особливості виникнення, становлення та розвитку паперової промисловості України в XVI - XX ст. Обгрунтовано зміст поняття "папірня", висвітлено особливості розвитку паперового виробництва різних організаційних форм - цехового, мануфактурного, фабричного та індустріального. Здійснено періодизацію історії формування паперової галузі України, визначено характерні ознаки виділених етапів. Розглянуто вплив соціально-політичних суспільних явищ на розвиток окремих видів виробництва та галузі в цілому, простежено взаємозв'язок її ресурсно-сировинного та виробничо-екологічного забезпечення. Узагальнено процес формування та розвитку галузевої науки протягом XX ст. Обговорено питання перспективності паперової промисловості й обгрунтовано шляхи удосконалення сучасних підходів щодо вивчення історії галузі та систематизації джерельної бази.

116. Пенітенціарна система Російської імперії в ХІХ - на початку ХХ ст. (на матеріалах українських губерній): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.В. Россіхін; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено процес розвитку та правове регулювання пенітенціарної системи Російської імперії, а також її реалізацію в українських губерніях у XIX - на початку XX ст. Висвітлено питання щодо якості централізованого управління пенітенціарною системою, виникнення якого взаємопов'язано з добою буржуазних реформ другої половини XIX ст. Значну увагу приділено систематизації імперського досвіду у пенітенціарній сфері. Показано основні види пенітенціарних установ Російської імперії. Всебічно охарактеризовано діяльність центральних і місцевих органів управління пенітенціарною системою, досліджено правове становище працівників даної системи Російської імперії, правове становище, режим і умови утримання арештантів. Сформульовано висновки з досліджуваних питань.

117. Пилип Васильович Клименко (1887 - 1955) - історик, джерелознавець, архівознавець: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Г.К. Волкотруб; Держ. ком. арх. України, Укр. НДІ архів. справи та документознавства. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено життя та творчість П.В.Клименка - талановитого вченого-історика, джереловознавця, архівознавця, археографа, організатора архівної справи в Україні 1920 - 1930-х рр., педагога. На підставі всебічного історіографічного аналізу, наукової спадщини вченого, з використанням широкої джерельної бази вивчено внесок П.В.Клименка у справу збереження архівів та пам'яток старовини. Досліджено проблеми соціально-економічної історії України XVII - XVIII ст., історію розвитку цехового ремесла, виробничого руху українського населення XVIII - початку XIX ст. Визначено пріоритетні напрями досліджень історика, реконструйовано процес становлення П.В.Клименка як історика та джерелознавця. Розкрито фактори, що вплинули на формування його світогляду та наукових поглядів, зміст і характер наукових студій. Уперше в українській історіографії систематизовано та комплексно досліджено творчу спадщину П.В.Клименка, проаналізовано його персональний внесок у науку.

118. Південно-Західний відділ Російського Географічного Товариства і його роль в українському національному відродженні: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Л.В. Чорна; Одес. нац. ун-т. - О., 2005. - 19 с. - укp.
Комплексно досліджено діяльність Південно-Західного Відділу Російського Географічного Товариства (ПЗВ РГТ) у контексті українського національного відродження, з'ясовано наукові та культурно-освітні досягнення колективу Відділу. Охарактеризовано діяльність його провідних членів. Визначено роль і місце Відділу у подальшому розвитку українського національно-визвольного руху. На підставі всебічного аналізу залучених документів розкрито перехід провідних діячів ПЗВ РГТ від освітньо-культурницької до суспільно-політичної роботи. Проаналізовано тогочасні політичні реалії, які впливали на спрямованість наукової діяльності Відділу.

119. Південь України кінця XIX - початку ХХ століття в контексті українського культурно-національного відродження: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / О.М. Караульна; Київ. нац. ун-т культури і мистец. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше на підставі даних комплексного дослідження процесу збереження та відродження національного фактора у культурі Південної України кінця XIX - початку XX ст. проаналізовано історіографічний доробок з даного питання. На підставі опублікованих і архівних матеріалів розкрито основні напрями та форми культурно-національних процесів краю зазначеного періоду. Запропоновано періодизацію націотворчих процесів у регіоні, що склалися у контексті українського культурно-національного відродження. З'ясовано роль наукової та культурної еліти у формуванні національного становлення краю. Узагальнено відомості про освітній, культурно-громадський потенціал та соціокультурну базу формування та збереження національного фактора у культурі Півдня України. Визначено внесок Півдня України в українське культурно-національне відродження кінця XIX - початку XX ст.

120. Північна Буковина і Хотинщина в роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І.П. Фостій; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено оцінку негативних соціально-економічних і політичних явищ внаслідок установлення у краї радянської влади, націоналізації фабрик, заводів, транспорту, зв'язку, землі, нав'язування комуністичної ідеології, переслідування громадян за політичні, релігійні та націоналістичні погляди, за заможний майновий стан, службу в державних органах Румунії, невдоволення діями нової влади, за спроби протестувати проти беззаконня, яке чинилося в області, належність до політичних патій, національних культурно-просвітніх, студенських чи спортивних товариств, а також за відстоювання ідеї стосовно Самостійної Соборної Української Держави. Показано руйнівну, антиукраїнську діяльність ВКП(б) та її репресивних органів. На підставі архівних документів висвітлено справжні людські втрати регіону у Другій світовій війні. Розкрито причини, які спонукали громадян краю почати національно-визвольну боротьбу. Висвітлено аспект щодо мобілізованих буковинців і бесарабців у Червоній армії та арміях її противників. Показано внесок Чернівецької області у перемогу над німецьким нацизмом і японським мілітаризмом.

121. Підготовка кадрів російської армії у другій чверті XIX століття: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / О.Г. Козинець; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 18 с. - укp.
Уперше у вітчизняній історіографії зроблено спробу охарактеризувати процес підготовки військових кадрів Російської імперії за наративними джерелами. Проведено систематизований аналіз процесу підготовки військових кадрів у період другої чверті XIX ст. Розглянуто опубліковані та архівні джерела з досліджуваної проблематики. Висвітлено усталені в історіографії концепції військової політики уряду Миколи I у галузі підготовки кадрів російської армії. Вивчено питання реакції сучасників стосовно перетворень в системі підготовки військових кадрів, оцінено проблему у контексті ментальності суспільства даного періоду.

122. Підготовка старшинських кадрів в українських національних державних утвореннях (березень 1917 - листопад 1920 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / М.В. Герасименко; Нац. акад. оборони України. - К., 2005. - 24 с. - укp.
Визначено соціально-економічні та воєнно-політичні умови становлення системи підготовки старшинських кадрів. У хронологічній послідовності висвітлено діяльність державного та військового керівництва з організації навчання та виховання командного складу армії - від українізації та реформування існуючих на території України військових шкіл колишньої російської армії до створення нової системи військової освіти, виявлено позитивні та негативні чинники, які впливали на якість цієї роботи. Зазначено, що в даний період в Україні було створено нормативно-правову базу, розроблено повний комплект навчально-методичних матеріалів для вишколу старшин, розгорнуто мережу військових навчальних закладів різного типу та рівня фахової підготовки командного складу для збройних сил, практична діяльність яких здійснювалася відповідно до конкретно-історичних умов воєнного часу. Висвітлено участь особового складу військово-освітніх закладів та установ у бойових діях по захисту української державності.

123. Пізній палеоліт степів південного заходу України: хронологія, періодизація і господарство: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.04 / І.В. Сапожников; НАН України. Ін-т археології. - К., 2005. - 32 с. - укp.
Досліджено пізній палеоліт степів південного заходу України, що базується на одержаних археологічних матеріалах. Запропоновано оновлену концепцію інтерпретації розвитку пізнього палеоліту регіону, яка стосується території усього півдня Східної Європи. Створено геохронологічну схему, на підставі якої реконструйовано картину природно-кліматичних змін, що мали місце у зоні степів в епоху пізнього палеоліту. Розроблено нову хронологічну колонку пам'яток, яка містить значною мірою уточнені датування кількох стоянок і комплексів. Узагальнено матеріали щодо залишків жител і господарсько-побутових комплексів зони степів, здійснено їх соціальну, функціональну та сезонну інтерпретацію. Базуючись на концепції історико-культурних областей, технокомплексів і археологічних культур одержано нові дані щодо послідовності культурних явищ на півдні Східної Європи протягом доби пізнього палеоліту. Розроблено оновлену триступеневу історичну періодизацію пізнього палеоліту регіону. Значною мірою уточнено та доповнено положення про степову пізньопалеолітичну природно-господарську область.

124. Політика австрійського уряду щодо шляхів сполучення на північному сході монархії в останній чверті XVIII - на початку 70-х років XIX ст.: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.02 / І.В. Жалоба; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 36 с. - укp.
Досліджено політику австрійського уряду щодо шляхів сполучення на північному сході монархії в останній чверті XVIII - на початку 1870-х рр. Висвітлено головні напрямки політики щодо традиційних комунікацій - грунтових і водних шляхів та засади, якими керувалися австрійські урядовці для їх вироблення. Вказано законодавчо-правові підстави, згідно з якими відбувалося регулювання відносин на скарбових і місцевих шляхах, а також лісосплавних ріках. Проаналізовано зміну пріоритетів урядової політики щодо залізничного питання Галичини та Буковини протягом 1840 - 1860-х рр., а також практичні заходи з розбудови залізниць від Відня через Краків, Львів і Чернівці до кордонів з Російською імперією та Дунайськими князівствами. Відзначено зовнішньо- та внутрішньополітичні фактори, які враховувалися віденськими урядовцями у разі прийняття рішень, що стосувалися будівництва залізничних ліній та регулювання діяльності акціонерних товариств залізниці Карла Людвіга та Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці. З'ясовано вплив комунікаційного фактора у міждержавних стосунках Габсбурзької монархії з Пруссією, Російською імперією та Молдовським князівством.

125. Політика Великобританії по відношенню до Палестини, 1915 - 1922 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / М.І. Русанова; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. - Луганськ, 2005. - 20 с. - укp.
На підставі результатів дослідження малодоступних джерел і літератури зроблено спробу проаналізувати політику Великобританії стосовно Палестини у 1915 - 1922 рр. Комплексно вивчено історичну епоху, а також з'ясовано роль визначних британських політичних і громадських діячів (Г.Асвіта, Д.Ллойд Джорджа, У.Черчілля) у формуванні та здійсненні палестинської політки Уайтхоллу. Розкрито роль представників Форін оффісу на місцях (Г.Семуеля, Г.Мак-Магона, Т.Лоуренса, Е.Алленбі, Д.Хогарта) у процесі розробки курсу щодо Палестини. Досліджено позицію провідних політичних партій та еволюцію британської громадської думки у процесі відпрацювання та здійснення політики Лондона стосовно Палестини, яку розглянуто у контексті міжнародних відносин того часу. Висвітлено точки зору не тільки урядових кіл, а й опозиції. Проаналізовано еволюцію британської громадської думки та її вплив на формування палестинського курсу Уайтхолу.

126. Політика партійно-державного керівництва Кримської АРСР щодо національних меншин (1921 - 1941 роки): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Д.В. Хованцев; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено політику партійно-державного керівництва Кримської АРСР щодо національних меншин у довоєнний період (1921 - 1941 рр.). Розглянуто ступінь вивчення даної проблеми в історіографії. Проаналізовано аспекти національної політики більшовиків, зокрема: щодо коренізації національних окраїн, переселення євреїв на Кримський півострів. Досліджено взаємозв'язок національної та земельної політики в Криму. Зроблено висновок про невідповідність політики коренізації інтернаціональному характеру Кримської АРСР. Надано негативну оцінку політики радянської влади стосовно національних меншин Криму,