158. Психолого-педагогічні умови гармонізації етнічної самосвідомості старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ю.О. Михальчук; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано проблему формування етнічної самосвідомості старшокласників, розроблено й емпірично досліджено концептуальну модель гармонізації етносамосвідомості у ранньому юнацькому віці. Показано, що організація спеціальної інформативно-творчої діяльності, спрямованої на підвищення когнітивної складності особистості та збагачення її ціннісно-смислової сфери, сприяє гармонізації зазначеної особистісної якості школярів. З метою розвитку у старших школярів медіативно-діалогічного, творчого, критичного переосмислення етноцентричних стереотипів розроблено розвивально-виховну програму з метою гармонізації їх етнічної самосвідомості. Експериментально доведено, що застосована програма сприяє її діалого-культурологічній самоорганізації та формуванню толерантної особистості, відкритої до міжкультурного діалогу.

159. Психолого-педагогічні умови корекції особистісних дисгармоній вчителів загальноосвітніх шкіл: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.А. Савчук; Ін-т психології АПН України ім. Г.С.Костюка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто чинники формування дисгармонійних утворів психіки у вчителів загальноосвітньої середньої школи, особливості їх психодіагностичного виявлення та психолого-педагогічні умови ефективної корекції. Установлено факторну структуру дисгармонійних психічних утворів, що вібдображає тісні взаємозв'язки та взаємоузгодженість дисгармонійних поєднань властивостей особистості, психічних станів й особливостей педагогічної діяльності, виявлених шляхом поєднання відомих психодіагностичних процедур, контент-аналізу самозвітів досліджуваних та експертних оцінок. Побудовано й апробовано модель психічної корекції виявлених у вчителів дисгармоній залежно від застосованих до них психокорекційних підходів та технік. Розглянуто можливості психопрофілактики розвитку професійного "синдрому емоційного вигоряння", невротичних і психосоматичних розладів у вчителів.

160. Психомоторно-рівнева структура активності та свободи суб'єкта: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / А.І. Шинкарюк; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 32 с. - укp.
Обгрунтовано теоретичні засади взаємовпливу зростання моторних можливостей й активності психіки у філо- та онтогенезі шляхом утворення нових ступенів психомоторної свободи суб'єктів активності з урахуванням рівнів побудови рухів. Розвинуто положення про участь ієрархії рівнів побудови рухів у функціонуванні психомоторики та психіки як орієнтувально-дослідницької діяльності, зростання спроможності до якої у філо- та онтогенезі є показником збільшення активності психіки. Уперше встановлено участь рівнів побудови рухів і орієнтувально-дослідницької діяльності у функціональних органах, що забезпечують реалізацію рухової функції людини, її психомоторної активності та свободи і в яких відбувається об'єктивація психіки. З'ясовано вплив ефективності орієнтувально-пошукової активності, що визначає спроможність суб'єктів до перебудови психомоторного стереотипу письма на найвищому кортикальному рівні Е на результативність виконання ними трудової та спортивної діяльності. Розвинуто уявлення про вікові особливості спроможності до перебудови психомоторного стереотипу письма, провідником якого є рівень Е. Одержано підтвердження, що довільне обмеження ступенів свободи рухів у суглобах сприяє збільшеню кількості помилок за писемного мовлення, а також ситуативної тривожності у дітей II класу.

161. Психосемантичні особливості сприймання студентами народної орнаментальної символіки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.Г. Польшина; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Проведено дослідження психосемантики сприймання української орнаментальної символіки шляхом побудови семантичних просторів деяких орнаментальних мотивів. Виявлено закономірності поєднання абстрактних зображень, понять і кольорів у межах орнаментальних символів. Досліджено можливі психологічні джерела виникнення та вплив індивідуального та вікового чинників на особливості сприймання і присвоєння смислів українським орнаментальним символам. Доведено взаємозв'язок між преферентним орнаментом та особистісними характеристиками й емоційним станом студентів. Побудовано семантичні простори 14 орнаментальних символів і проведено їх порівняння з описаними в етнографічній літературі. На підставі одержаних даних підтверджено теорію К.Г.Юнга про архетиповість традиційних витворів культури. Виявлено залежність між особистісним чинником і переважним уподобанням графічних форм орнаментів, а також вплив емоційного стану на вибір кольорової гами. Встановлено гендерні відмінності у сприйманні орнаментальних символів. Основні результати наукового дослідження рекомендовано використовувати для подальшого психологічного вивчення пам'яток матеріальної культури, а також як психологічні та психотерапевтичні методи.

162. Раннє прогнозування труднощів у навчанні дошкільників з церебральними паралічами: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.08 / Т.В. Скрипник; Ін-т спец. педагогіки АПН України. - К., 2005. - 22 с. - укp.
Розроблено систему нейропсихологічних і психолого-педагогічних засобів раннього прогнозування труднощів у навчально-пізнавальній діяльності дітей з церебральним паралічем й обгрунтовано шляхи превентивного впливу на їх розвиток. Систематизовано сучасні підходи щодо питань методології наукового прогнозування та, прогностичної спрямованості психолого-педагогічних досліджень. Запропоновано новий підхід щодо опрацювання проблеми раннього прогнозування труднощів у навчанні дітей з ДЦП на основі нейропсихологічної концепції про сукцесивно-симультанні структури, які у будь-якій діяльності забезпечують перебіг двох принципово відмінних типів сприймання та переробки інформації. Розроблено комплекс завдань для дослідження стану розвитку синтетичної діяльності дітей віком 2,5 - 3,5 роки. Визначено закономірності становлення синтезів у ранньому онтогенезі у нормі та з'ясовано особливості їх функціонування у дітей з ДЦП. На підставі виявлених помилок, допущених під час виконання завдань діагностичного комплексу, встановлено їх нейропсихологічні чинники та систематизовано групи найближчих і віддалених труднощів відповідно до різновидів пізнавальних дій (перцептивних, мнемічних і мисленнєвих), що забезпечуються сукцесивними або симультанними структурами. Розроблено програму корекційно-превентивного впливу, основу якої становлять аналітична складова сукцесивно-симультанних структур як достатньо зріла у дітей з ДЦП та система корекційно-розвивальних засобів.

163. Регуляція навчально-пізнавальної діяльності: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.Ю. Усік; Харк. ун-т повітр. сил ім. І.Кожедуба. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Базуючись на міждисциплінарному підході, досліджено феномен регуляції навчально-пізнавальної діяльності студентів за умов використання інноваційної освітньої моделі. Запропоновано визначення цього феномену. Специфіку регуляції обгрунтовано на підставі діалектичної природи самої навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ. Показано відмінності механізмів її регуляції у традиційній (класичній) та інноваційній системах освіти. Доведено регулятивну роль гуманістичних і ліберальних цінностей відносно характеру, змісту та цілей навчально-пізнавальної діяльності студентів. Визначено складові механізму регуляції даної діяльності в інноваційній моделі освіти, які відображають складну діалектичну єдність керованих і некерованих процесів у ході навчання, вільних і детермінованих вчинків суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності, взаємодію духовних і тілесних аспектів спілкування її суб'єктів. Запропоновано принципи регуляції цієї діяльності студентів. Доведено, що практична реалізація цих принципів найбільшою мірою є ефективною за умов впровадження інноваційної концепції вищої освіти.

164. Рефлексивні компоненти професійного самовизначення старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / З.Л. Становських; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2005. - 22 с. - укp.
Вивчено особливості змістово-функціональних особливостей рефлексивної регуляції професійного самовизначення старшокласників. Обгрунтовано положення про рефлексивну ситуацію як сукупність психологічних умов для входження самосвідомості у "рефлексивний режим". Розроблено модель функціонування рефлексивних компонентів професійного самовизначення старшокласників. Розглянуто психологічні критерії прояву рефлексії у його структурі. Запропоновано й апробовано психодіагностичний інструментарій. Виявлено індивідуальні профілі даних компонентів професійного самовизначення та його види (проблемний, адаптивний, рефлексивно-гармонійний). Створено навчально-розвивальну програму розвитку здатності старшокласників до рефлексивної регуляції професійного самовизначення, яка містить навчальні діалоги, індивідуальне консультування та психологічний тренінг. Зауважено, що методичні рекомендації, що пропонуються вчителям, практичним психологам, батькам, дають змогу визначити шляхи розвитку рефлексивних механізмів самосвідомості старшокласників, які є необхідними умовами ефективного професійного самовизначення.

165. Рефлексія метафізики держави І.Канта (історико-філософський аспект): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / В.В. Дутчак; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 18 с. - укp.
Здійснено комплексний історико-філософський аналіз рефлексії ідеальної держави І.Канта. Розглянуто теоретичні, методологічні й онтологічні розробки видатного німецького вченого у контексті європейської філософської традиції, що дало змогу представити його вчення в історико-філософській та культурно-соціальній перспективах. Відзначено, що предметним полем полеміки онтологічного виміру та теоретико-методологічного аналізу бачення ідеї державності І.Канта є онто-гносеологічний внесок філософської культури Нового часу й епохи Просвітництва - Ж.-Ж.Руссо, Т.Гоббса, Ш.Л.Монтеск'є, Дж.Локка, Г.Лейбніца - з якими він вступав у імпліцитну полеміку. З використанням критичного підходу висвітлено проблематику засадничих соціально-культурних і філософсько-правових ідей державної влади та державного управління у контексті проблем свободи та необхідності, природи та культури, влади та свавілля, справедливості та закону. Проведено розмежування даної проблематики за двома основними рівнями: особистісним (людина - громадянин) та супільним (громадянське суспільство).

166. Ризик в умовах соціальної нестабільності (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Т.Л. Ріктор; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 17 с. - укp.
Проаналізовано особливості феномену ризику у соціально-філософському контексті, що дозволило представити його як специфічний засіб впливу на суспільні процеси та розробити модель функціонування соціального ризику. Опрацьовано концепцію прийнятного та необхідного ризику, яка визначає, що стратегічно позитивний ризик за умов динамічного розвитку суспільства є фактором сталого розвитку. Встановлено, що ризик виступає як засіб раціонально-практичного розкриття "таємниці" стратегічного творення нової дійсності, яка набула форми глобалізації, ризикогенної за своєю природою. Вдосконалено класифікацію ситуацій невизначеності як домінувальної характеристики ризику, розуміння векторів детермінування кризової ситуації як невід'ємного компонента ризику та критерії визначення ризикових наслідків глобалізації. Надано практичні рекомендації, які сприятимуть формуванню стійкості соціального розвитку.

167. Рівні та форми історичного пізнання в контексті постнекласичної науки (філософсько-історичний аспект): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / І.І. Литус; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розроблено концепцію еволюції рівнів і форм історичного пізнання у контексті сучасної постнекласичної науки. Здійснено комплексну характеристику предмету та методів історичного пізнання. Проаналізовано розвиток історичної науки, досліджено зміни рівнів і форм історичного пізнання постнекласичного періоду та на етапі становлення постмодерного (інформаційного) суспільства. Виокремлено передтеоретичний та теоретичний рівні історичного пізнання та розглянуто його основні форми: міф, опис, теологічну інтерпретацію, філософію історії, наукову історіографію. Встановлено їх гносеологічну амбівалентність і взаємодоповнюваність. Доведено, що філософія історії постнекласичного періоду є невід'ємною частиною сучасного історичного пізнання і суттєво впливає на визначення його предмету та методів. Розкрито міждисциплінарний характер предмету постнекласичного історичного пізнання та здійснено його сегментацію.

168. Розвиток емоційної сфери учнів при переході до основної школи в умовах різних типів навчання: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ю.А. Гімаєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 21 с. - укp.
Уточнено зміст емоційних ефектів, обумовлених розвивальним і традиційним навчанням (РН і ТН). Проаналізовано емоційні властивості особистості учня, сформовані в результаті застосування РН у початковій школі, а також внаслідок зміни типу навчання на традиційний на етапі переходу до основної школи. Вперше одержано дані про рівень стійкості зазначених емоційних властивостей особистості учнів. Зафіксовано емоційні ефекти, що супроводжують зміну типу навчання під час переходу з початкової школи в основну, досліджено їх динаміку. Проведено порівняльний аналіз змісту та зміни емоційних властивостей у дітей, що навчалися в початковій школі за типом РН та учнів, які навчались весь час за типом ТН. Виявлено факторну організацію емоційної сфери учнів у зв'язку з типами навчання та їх зміною (РН на ТН). Вперше встановлено залежність характеру та динаміки емоційних властивостей особистості школяра під впливом додаткового соціально-психологічного чинника у вигляді рекомбінації складу класних груп. Показано, що емоційні властивості особистості дітей, що навчалися в початковій школі за системою РН за умов подальшого навчання в класах з незмінним складом відрізняються від емоційних властивостей особистості колишніх учнів РН, що продовжують навчання в одних класах з дітьми, що навчались увесь час традиційно. Зазначено, що емоційні властивості особистості в дітей - учнів системи ТН, так само розрізняються залежно від того, чи продовжують вони вчитися в однорідних класах або разом з колишніми учнями РН.

169. Розвиток креативності у молодших школярів із порушеними соціальними зв'язками: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.І. Булка; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). - О., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено проблему застосування розвитку творчого потенціалу у психологічній реабілітації дітей молодшого шкільного віку з порушеними соціальними зв'язками. Здійснено аналіз змісту, структури та умов розвитку креативності у цих дітей. Проаналізовано поняття порушених соціальних зв'язків, детермінанти їх виникнення, форми прояву та методи реабілітації у різних психологічних напрямках. Розроблено теоретико-методологічні засади та програму розвитку креативності для сприяння поновленню порушених соціальних зв'язків. Установлено, що ці зв'язки зумовлені дією комплексу взаємопов'язаних зовнішніх і внутрішніх факторів та можуть бути відновлені на основі розвитку креативності як здатності до творчості, що є інтегральною властивістю особистості.

170. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Р.В. Павелків; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 40 с.: рис. - укp.
Систематизовано та узагальнено наукові підходи до вивчення суті та розвитку моральної регуляції. Висвітлено наукові надбання психологічної науки у сфері когнітивно-ціннісного й емоційного становлення моральності особистості. Поглиблено наукові уявлення про внутрішній план моральної діяльності особистості, структуру моральної свідомості та моральної самосвідомості, взаємозв'язок цих конструктів, їх інтелектуальний і прагматичний рівні існування. Вивчено вікові аспекти цих диспозиційних характеристик, розуміння дітьми центральних моральних принципів: обов'язку, справедливості, гуманізму, заступництва, цінності людського життя. Виявлено особливості їх функціонування у період молодшого шкільного віку. З'ясовано закономірності розвитку когнітивно-ціннісних та емоційних аспектів моральної свідомості та моральної самосвідомості протягом даного вікового періоду. Установлено рівні сформованості психічних передумов моральної поведінки. Розглянуто взаємозв'язок розвитку моральної свідомості й інтелектуального розвитку дітей. Проаналізовано перспективний шлях сприяння переходу моральних інстанцій у реальні форми моральної поведінки. Розроблено загальну схему розвивально-коригуючих впливів на моральну свідомість та самосвідомість дітей (на прикладі категорії заступництва) з метою інтенсифікації процесу присвоєння моральних категорій дітьми молодшого шкільного віку.

171. Розвиток процесів ідентифікації і відособлення у підлітковому і ранньому юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.В. Клочек; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Вперше експериментально досліджено структуру процесу ідентифікації як чотирьохкомпонентну, яка включає інформаційну, мотиваційну, операційну й емоційну складові та їх підсистеми. Визначено критерії діагностування характеру перебігу процесів ідентифікації та відособлення у підлітковому та ранньому юнацькому віці, зокрема такі, як наявність або відсутність об'єкта ідентифікації, мотивація до ідентифікування, потреба у спілкуванні як засіб пізнання інших людей, емоційна сприйнятливість до ідентифікації, сприймання об'єкта ідентифікації, порівняння його суб'єктом з власною особистістю, ставлення до усамітнення як можливості проаналізувати власне буття та реалізувати своє "Я". Встановлено особливості гармонійного та дисгармонійного перебігу досліджуваних процесів. Обгрунтовано й апробовано програму психокорекції та профілактики відчуження у підлітковому та ранньому юнацькому віці як прояву дисгармонійного перебігу процесів ідентифікації та відособлення. Доповнено й узагальнено сучасні психологічні уявлення про явища ідентифікації та відособлення. Розглянуто онтогенетичний аспект досліджуваної проблеми, проаналізовано науково-теоретичні підходи щодо багатокомпонентності ідентифікації та багаторівневості відособлення. Конкретизовано рівні відособлення, зокрема рівень відособлення особистості в групі та форми його прояву - усамітнення та відчуження.

172. Розвиток психолого-педагогічної компетентності молодих учителів у системі післядипломної освіти: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н.І. Лісова; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено системний аналіз діяльності методичних служб на шкільному та міському/районному рівні стосовно розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих учителів. Обгрунтовано необхідність створення відповідної методики, а також представлено експериментально перевірену методику цього розвитку, показано її позитивний вплив на розвиток даної компетентності й успішну адаптацію та становлення. Розроблено рекомендації щодо підготовки супровідників (адміністрації школи, вчителів-наставників, керівників методичних форм роботи, методистів методичного кабінету, практичних психологів) до управління організаційним супроводженням молодих учителів у системі методичної роботи.

173. Розвиток у педагогів орієнтації на суб'єкт - суб'єктну взаємодію у процесі післядипломної освіти: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.М. Легун; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Теоретично обрунтовано й експериментально доведено доцільність застосування соціально-психологічного тренінгу партнерського спілкування як засобу переорієнтації педагогів з суб'єкт-об'єктної, маніпулятивної взаємодії на діалогічне, суб'єкт-суб'єктне спілкування у процесі післядипломної педагогічної освіти. Встановлено вплив рівня сформованості у вчителів рефлексивного ставлення до себе як до суб'єктів професійно-педагогічної діяльності на формування суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Проведено порівняльний аналіз можливостей традиційних методів навчання (лекцій і практичних занять) з інтерактивними, зокрема соціально-психологічним тренінгом у процесі формування свідомих орієнтацій педагогів на суб'єкт-суб'єктну взаємодію. Розроблено й апробовано методичний комплекс заходів для діагностування рівня розвитку особистісних орієнтацій педагогога на суб'єкт-суб'єктну взаємодію з учнем у процесі професійного спілкування. Обгрунтовано умови ефективного застосування активних форм і методів навчання суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

174. Розвиток усвідомленої саморегуляції довільної активності майбутніх вчителів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.І. Сидоренко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. - О., 2005. - 18 с. - укp.
Вивчено регуляторну специфіку властивостей особистості майбутніх вчителів та виявлено шляхи формування усвідомленої саморегуляції їх довільної активності. Саморегуляцію довільної активності майбутніми вчителями розглянуто як процес ініціації, побудови, підтримки та управління майбутніми вчителями всіма видами та формами зовнішньої та внутрішньої активності, спрямованими на досягнення навчально-професійних цілей, яка забезпечується розвитком в особистості таких психологічних механізмів, як планування та програмування навчально-професійної діяльності, створення суб'єктивної моделі значущих умов її здійснення, розробка суб'єктивних критеріїв досягнення мети діяльності, здійснення контролю та оцінки реальних результатів, прийняття рішення про корекцію системи саморегулювання. Здійснено емпіричне дослідження та встановлено відмінності у прояві усвідомленої саморегуляції довільної активності у студентів-педагогів, яка має прояв у суттєвому зростанні рівня всіх регуляторних процесів та регуляторно-особистісних властивостей протягом перших трьох років навчання професійним знанням та подальшій їх стабілізації у наступні роки. Виявлено специфічні особливості особистості, притаманні студентам з різним рівнем саморегуляції, а саме: інтернальність, емоційна стійкість, стриманість, ініціативність, схильність приховувати свої почуття у студентів з високим її рівнем; екстернальність, безініціативність, недостатній самоконтроль, соціабельність та залежність від групи студентів з низьким рівнем саморегуляції. Розроблено цілісну систему розвитку усвідомленої саморегуляції довільної активності студентів-педагогів, спрямовану на вдосконалення регуляторних процесів та створення умов для розвитку властивостей особистості, що сприяють саморегуляції (регуляторної гнучкості, самостійності, емоційної стійкості, емпатії, ініціативності, самоконтролю, інтернальності). Зазначено, що внаслідок апробації зазначеної системи виявлено позитивні зміни у саморегуляції своєї діяльності студентами-педагогами.

175. Розвиток функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення у майбутніх психологів: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / В.Д. Потапова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 36 с. - укp.
У теоретико-методологічному та методичному аспектах досліджено особливості інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке шляхом системного аналізу виокремлено з загального процесу психічного відображення. Теоретично й експериментально виявлено й охарактеризовано функціональну систему (ФС) психологічних механізмів, що забезпечує інтуїтивно-почуттєве відображення (ІПВ), виділено її складові, визначено змістово-процесуальні компоненти та умови розвитку. Показано, що розвиток ФС ІПВ відбувається за умов побудови навчання майбутніх психологів на засадах гуманістичної спрямованості та гуманітарної забезпеченості. Обгрунтовано переваги психомистецького підходу як такого, що забезпечує успішний розвиток ФС ІПВ як психічного новоутворення.

176. Роль ідеалізації в сучасній формальній епістемології: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.01 / Т.М. Білоус; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Розглянуто існуючі підходи щодо моделювання статики та динаміки переконань у сучасних формально орієнтованих напрямах аналітичної епістемології. Проаналізовано роль процедури ідеалізації у процесі утворення когнітивних структур раціонального агента пізнання. Доведено її значення як необхідної умови побудови формальних моделей, в яких на нормативному рівні визначено оптимальну поведінку раціональних агентів. Зазначено, що дані ідеалізовані моделі є предметом дослідження формальної епістемології. Встановлено відносну самостійність і науковий характер нової галузі та її тісний зв'язок з комп'ютерними дослідженнями. Доведено перспективність використання формальної епістемології у сфері комп'ютерного моделювання та теорії штучного інтелекту, які є методами її емпіричної перевірки як наукової дисципліни.

177. Самоосвіта особистості як соціокультурне явище: Автореф. дис... канд. філос. наук: 17.00.01 / О.В. Бурлука; Харк. держ. акад. культури. - Х., 2005. - 16 с. - укp.
Комплексно досліджено явище самоосвіти особистості, що впливає на становлення та розвиток загальної культури особистості та суспільства в цілому. З'ясовано ступінь наукової розробки та розглянуто методологічні засади дослідження самоосвіти особистості. Розкрито інформаційно-забезпечувальну природу даного явища (письмового, природного, соціокультурного). Обгрунтовано зміст і функції самоосвіти особистості. Здійснено філософсько-культурологічний аналіз самоосвіти. Проаналізовано процес її виникнення та історичного розвитку як соціокультурного явища. Досліджено становлення та розвиток основних технологій стратегій, моделей самоосвіти особистості та їх трансформацію у процесі соціокультурної динаміки світової та вітчизняної культури.

178. Своєрідність естетичного в українській культурі XVII - XVIII століть: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.08 / І.А. Бондаревська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 31 с. - укp.
Проаналізовано методологічні проблеми історико-естетичного аналізу та сформульовано принципи дослідження, а також акцентовано увагу на питанні відтворення історично своєрідних структур існування - соціальних, культурних, екзистенціальних - як визначальних для аналізу почуттєвих практик періоду XVII - XVIII ст., а також формування концепту естетичного. На підставі структурно семіотичного аналізу текстів І.Вишенського, Ф.Прокоповича, Г.Сковороди відтворено типові для української барокової культури моделі існування та розкрито динаміку притаманних їм форм почуттєвих практик. Вивчено співвідношення риторичного й естетичного у письменстві й образотворчому мистецтві. Розкрито концепт естетичного в "Енеїді" І.Котляревського. Динаміку мистецької діяльності відтворено шляхом експлікації опозицій автор - читач, реальне - уявне, наслідування - творення. Досліджено співвідношення між духовною насолодою в ідеалі благочестя та специфікою естетичних станів. Виявлено тенденцію до формування концепту естетичного у культурі XVII - XVIII ст. та розкрито парадоксальність цього історичного процесу.

179. Семантика трансцендентного в соціальному бутті людини: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.В. Карівець; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 17 с. - укp.
Досліджено роль і значення трансцендентного у соціальному бутті людини. Діагностовано підходи, яких дають змогу найбільш повною мірою окреслити проблеми соціального буття у сенсі тлумачення ролі у ньому трансцентдентного. Зазначено, що значну увагу для з'ясування значення трансцендентного у соціальному бутті людини набуває філософсько-антропологічний підхід до буття людини та розуміння її як особистості. Запропоновано тезу, що концепція людини як особистості сприяє виявленню трансцендентних засад її соціальності. Стрижневим пунктом цієї концепції, яка покладається до основи соціальності людини, є персоніфіковане, особистісне Я як первісний і онтологічний початок. Проте цього недостатньо для конституювання соціальності людини. Термін "соціальне" у широкому значенні є синонімом "суспільного, у вузькому "соціальне" вживається стосовно комунікативної форми груп людей, найменшою з яких є діада Я - Ти. Тому соціальне буття розглянуто як свідомі міжособові стосунки на рівні відношення Я - Ти, в яких актуалізовані значення (феномени) трансдендентного, наприклад голос совісті, почуття справедливоті. Такі значення трансцентдентного уможливлюють екзистенційний діалог і сприйняття (розуміння) іншого як Ти.

180. Система освіти як засіб модернізації української культури: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / І.О. Бушман; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Запропоновано концепцію використання вищої освіти як засобу модернізації культури. Розв'язано комплекс теоретико-методологічних проблем філософії освіти, а саме: освіту розглянуто з використанням принципу системності та у сукупності контекстуальних культурних і глобалізаційних процесів сучасності. З'ясовано, що соціальні інститути освіти та культури функціонують в інструментальному форматі систем у межах більшої - суспільної - мегасистеми. Уперше виявлено, що взаємодія освітньої та культурної систем містить взаємопотенціюючі та взаємообмежувальні аспекти, які актуалізуються у відповідних конкретно-історичних формах залежно від сукупної взаємодії факторів впливу. Здійснено компаративістський аналіз основних концептуальних підходів до досліджуваної проблематики. На підставі аналізу основних вітчизняних і зурубіжних джерел з філософії освіти визначено пріоритети її розвитку. Запропоновано оригінальне значеннєве (сутнісне) та функціональне визначення освітньої парадигми як цілісної, об'єктивної картини культурного олюдненого світу, яка відтворює його крізь призму віднесення до соціокультурних цінностей і у цілому до когнітивного масиву. Згідно з аналізом структурної та функціональної моделі системи освіти уперше визначено соціокультурні та модернізаційні орієнтири її теоретичного й емпіричного дослідження, що полягають у концептуалізації освітньої політики, наданні їм перспективістських, евристичних, продуктивних ознак і механізмів реалізації.

181. Система соціально-психологічного забезпечення функціонування аеромобільних військових підрозділів в умовах збройних конфліктів: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.05 / В.В. Стасюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 34 с. - укp.
Проаналізовано методологічні, теоретичні та методичні засади системи соціально-психологічного забезпечення функціонування воєнних підрозділів у локальних війнах і збройних конфліктах. Висвітлено загальні підходи до аналізу суті такої системи. Вивчено вплив факторів сучасного бою на психіку військовослужбовців, показано особливості його змінювання. Розглянуто ефективність функціонування системи соціально-психологічного забезпечення аеромобільних військ на стратегічному, оперативно-тактичному та тактичному рівнях. Розроблено концепцію системи соціально-психологічного забезпечення військовослужбовців для функціонування у локальних війнах і збройних конфліктах. Сформульовано практичні рекомендації щодо її застосування.

182. Системна цілісність суспільства як фактор його прогресивного розвитку: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / І.Ю. Чайка; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено проблему прогресивного розвитку суспільства як соціальної системи та з'ясовано його фактори. Проведено класифікацію соціальних систем за ознакою цілісності. Обгрунтовано механізм розвитку соціальної системи, який передбачає трансформацію мети системи на інформаційно-знаковому рівні з наступною перебудовою інституціонального рівня та рівня матеріальної взаємодії. Доведено, що даний механізм існує завдяки наявності позитивного зворотного зв'язку між керівною та керованою підсистемами.

183. Соціальна детермінація наукової інновації: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.А. Кузьмічова; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено соціальну обумовленість науково-пізнавальної діяльності та її продуктів (інновацій) за умов суспільства, що розвивається. Соціальну детермінацію науки розглянуто в органічній єдності когнітивного та соціального аспектів. Відзначено, що наука є складовою макросередовища й усього універсуму, а також соціальним феноменом і соціальною підсистемою, що виконує певні функції та взаємодіє з усіма складовими цілісного соціального організму. У методологічному й соціокультурному аспектах науку осмислено як сферу миследії з виробництва та збереження наукового знання. Науково-пізнавальну діяльність висвітлено у контексті безперервної зміни становлення інновацій. Базуючись на когнітивних заходах сучасної науки (зокрема синергетичній теорії), розглянуто наукову інновацію з її гносеологічними та соціальними властивостями як фракталу, що виражає самоподібність усієї науки й моделює її динамізм й інноваційну орієнтацію, а також дозволяє зрозуміти інноваційне наукове знання як "творчий самопрояв світу".

184. Соціальна робота як фактор формування громадянського суспільства: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.В. Горпинич; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Здійснено комплексний аналіз формування громадянського суспільства та соціальної роботи як цілого, а також як частини у структурі соціального організму країни. Установлено їх єдину природу, структурні відмінності та функціональні залежності. Визначено топологічні параметри між ними та функціональні залежності між соціальною роботою та елементами алгоритму саморозгортання громадянського суспільства, установлено фази прямої та зворотної їх взаємодії. Розглянуто механізм взаємодії соціальної роботи та громадянського суспільства, виділено фази прямого (особистість людини - сім'я) - перехідного (трудові колективи) - зворотного (середній клас - еліта) руху. Виокремлено провідний фактор оптимізації формування громадянського даного суспільства засобами соціальної роботи в Україні - реалізація соціальних прав людини на основі Конституції (право у сфері житла, соціального захисту, зайнятості, охорони здоров'я та освіти), що призводить до зростання рівня соціальності української держави та реально сприяє можливості вступу її до Ради Європи.

185. Соціальне управління і особистісне самоврядування: проблеми взаємодії (філософсько-методологічний аналіз): Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / С.О. Завєтний; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 31 с. - укp.
Досліджено суть і специфіку соціального управління й особистісного самоврядування. З'ясовано проблеми їх взаємодії та шляхи вирішення. Розкрито безперспективність використання силового соціального управління та згубність розповсюдженого лінійного уявлення про нього. Запропоновано й обгрунтовано нову конфігурацію соціального управління, яка базується на філософії ненасильства. Обгрунтовано, що особистісне самоврядування є основою саморозвитку особистості. У такому контексті запропоновано та проаналізовано нову парадигму людини Homo villicus (людини управляючої). Подано історичний і логічний аналіз проблем взаємодії соціального управління та особистісного самоврядування. Обгрунтовано теоретичні положення автоантропосоціоекономіки як нового управлінського синтезу. Проведено змістовий та історичний аналіз суспільного самоврядування та доведено, що воно є вищою формою управління, за якої соціальне управління та особистісне самоврядування знаходить благодійний розвиток.

186. Соціальний прогрес в контексті китайської філософії: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Сюй Цюаньяо; Харк. ун-т повітр. сил. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано концептуальні підходи до розуміння соціального прогресу, що склалися у китайській філософії. Розкрито основні параметри традиційної китайської системи мислення, поглядів, поведінки, сприйняття та психології, на яких базується ідея соціального прогресу (конкретність філософських ідей і рекомендацій; практицизм думки та асоціативність мислення у поєднанні з виразним акцентом на соціо-етичних зобов'язаннях індивіда; принцип холізму, систематизації та класифікаційні схеми мислення, а також принцип дедуктивно-дидактичного ланцюга міркувань). Розглянуто особливості багатофакторного аналізу соціального прогресу в Китаї наприкінці XX - початку XXI ст. Висвітлено суть, зміст і основні характеристики нової екологічної парадигми суспільного прогресу, що базується на китайській філософській традиції. Визначено основні якості особистості як суб'єкта нової парадигми соціального прогресу в сучасній китайській соціальній філософії.

187. Соціально-педагогічні умови профілактики насильства щодо підлітків: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / В.І. Ролінський; Ін-т пробл. виховання АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто питання профілактики насильства щодо учнів-підлітків. Розроблено й експериментально апробовано соціально-педагогічні умови, форми та методи профілактики фізичного та психічного насильства щодо підлітків. Охарактеризовано вікові, гендерні та індивідуальні особливості прояву насильства у поведінці підлітків. Запропоновано методики дослідження сформованості відповідальної поведінки як засобу підвищення ефективності профілактичної роботи. Обгрунтовано необхідність удосконалення навчально-виховного процесу шляхом застосування комплексного підходу в процесі педагогічної діагностики та розширення соціального досвіду підлітків, а також формування життєвих навичок захисту своїх прав та інтересів у різних формах самоврядування. Встановлено доцільність реалізації потенціалу сімейного виховання у запобіганні випадкам та подоланні насильства щодо підлітків шляхом підвищення педагогічної культури батьків.

188. Соціально-психологічна корекція стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.М. Савчук; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2005. - 20 с.: рис. - укp.
Визначено шляхи оптимізації та виявлено засоби соціально-психологічної корекції детермінант змін психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства у сім'ї. Модифіковано тренінг асертивності. Розроблено модель комплексного втручання. Здійснено відбір тестових методик для оцінювання динаміки стану жінок. Проаналізовано зміну показників впевненості у собі, тривожності, самоактуалізації, самооцінки у жінок за умов використання методів корекції. Показано вплив комплексної корекційної програми, яка грунтується на поєднанні індивідуальної та групової взаємодії, на афективну, когнітивну та поведінкову сторони "Я-концепції" жінок. З'ясовано індивідуально-психологічні та методичні детермінанти змін психічного стану жінок. Поглиблено розуміння феномену співзалежності у контексті дисфункціональної моделі сім'ї та деструктивних насильницьких форм міжособистісної взаємодії. Описано персоналістичні типи жінок (рятівний, апатичний, контролюючий, мученицький), які визначають вибір оптимальних шляхів психологічної корекції.

189. Соціально-психологічна модель гендерної поведінки політичного лідера в уявленнях студентської молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.М. Скнар; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Вивчено гендерні особливості поведінки політичних лідерів. Визначено основні критерії розрізнення маскулінних і фемінінних рис особистості. Наведено критерії класифікації соціально-психологічних характеристик поведінки політичних лідерів. Проаналізовано результати теоретичних й емпіричних досліджень з питань політичного лідерства у гендерному вимірі. Виявлено стійкі спільні та відмінні гендерні критерії, за якими здійснюється оцінювання студентською молоддю політичних лідерів різної статі. Побудовано соціально-психологічну модель гендерної поведінки політичного лідера, яка є узагальненим відображенням сукупності моделей, одержаних емпіричним шляхом. Наведена модель передбачає врахування розроблених критеріїв оцінки гендерної поведінки політичного лідера. Запропоновано можливий перелік гендерних характеристик, за яким відбувається таке оцінювання.

190. Соціально-психологічний клімат в колективах працівників міліції та його оптимізація: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / О.В. Волошина; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2005. - 15 с. - укp.
Представлено результати теоретичного й експериментального аналізу психологічних детермінант соціально-психологічного клімату у колективах працівників міліції. Установлено домінуючі тенденції впливу згуртованості, окремих індивідуально-психологічних якостей працівників та застосування відповідного стилю керівництва підрозділом на оптимізацію соціально-психологічного клімату. Визначено ефективні напрями діяльності керівників і фахівців служби психологічного забезпечення щодо удосконалення соціально-психологічного клімату та формування позитивних міжособистих стосунків.

191. Соціально-психологічний супровід академічної групи як засіб розвитку культури спілкування студентів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Л.В. Власенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено теоретичне дослідження особливостей формування комунікативної культури студентів та її впливу на успішність їх подальшої професійної соціалізації. Проаналізовано основні структурні компоненти культури спілкування - комунікативну компетентність, систему моральних цінностей, соціально-психологічні (групові) характеристики. Досліджено такі складники комунікативної компетентності, як особистісно- та соціально-рефлективні уявлення щодо розкриття особистісних пріоритетів у соціальному контексті та уміння реалізовувати усвідомлені цінності у процесі спілкування. З'ясовано визначальний вплив на професійну соціалізацію випускників ВНЗ чинника успішного подолання кризи перехідного періоду від навчальної до професійної діяльності в результаті підвищення рівня розвитку особистісної та предметної (фахової) рефлексії, що проявляється засобами комунікації. Виявлено, що поєднання високої рефлективності з розвиненою комунікативною компетентністю сприяє успішній професійний соціалізації, а з низьким рівнем розвитку культури сплікування - ускладнює процес фахової адаптації. Обгрунтовано засоби формування рефлективності та комунікативної компетентності в прогармах психологічного супроводу академічних груп у ВНЗ. Встановлено, що за контрольованих умов соціально-психологічного супроводу навчального процесу актуалізація когнітивного дисонансу між цінностями навчання у ВНЗ та пріоритетами майбутньої професійної діяльності сприяє формуванню базисного новоутверення як основи процесу становлення індивідуально-психологічної адаптованості студентів до професійної кризи.

192. Соціально-психологічні детермінанти віктимної поведінки неповнолітніх жертв сексуальних злочинів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Ю.В. Воронова; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2005. - 21 с. - укp.
Здійснено аналіз соціально-психологічних і правових факторів, які впливають на формування та прояв віктимності у жертв сексуальних злочинів. Визначено, що умови виховання неповнолітніх від 14-ти до 18-ти років, їх взаємовідносини з батьками та однолітками є факторами, які впливають на рівень їх віктимності. Установлено, що діти, які живуть у сім'ях з низькою культурою, рівнем матеріального достатку й освіти батьків мають занижену самооцінку та за цього рівень віктимності у них високий. Відзначено, що дівчата, які живуть у сім'ях з матеріальним достатком високого рівня та освітою батьків, мають завищену самооцінку і теж достатньо високу ступінь віктимності. За результатами дослідження доведено індивідуально-психологічні умови та фактори віктимності, до яких належать ціннісні орієнтації, комунікативна, мотиваційна й емоційно-вольова сфера і Я-концепція. Чим вище рівень віктимності, тим більшою мірою зазначені психологічні фактори відрізняються від контрольних показників. Доведено, що визначення рівня віктимності слід проводити в осіб, які ще постраждали від сексуального злочину та в них немає негативних змін у психіці. Установлено, що згвалтування неповнолітніх призводить до виникнення у них посттравматичних стресових розладів, які можуть проявлятися через рік після скоєння злочину. Обгрунтовано методи боротьби з сексуальними злочинами, розглянуто сучасні технології соціально-психологічної та правової профілактики віктимності неповнолітніх.

193. Соціально-психологічні детермінанти синдрому "професійного вигорання" у вчителів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Т.В. Зайчикова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розкрито суть синдрому "професійного вигорання" як наслідку довготривалих професійних стресів. Вивчено зміст і структуру цього синдрому. Досліджено детермінанти його виникнення за групами: соціально-економічні, соціально-психологічні, індивідуально-психологічні. Показано, що синдром "професійного вигорання" є наявним у більшості вчителів вітчизняних закладів середньої освіти, а також має специфіку вияву у цій діяльності. Установлено, що розвиток професійного вигорання у вчителів відбувається через компонент синдрому - резистенцію, тобто, найбільш поширеними симптомами прояву синдрому у вчителів є неадекватне вибіркове емоційне реагування, редукція професійних обов'язків, розширення сфери економії емоцій. Відзначено, що підвищення рівня підготовки вчителів до попередження та подолання синдрому "професійного вигорання" можна забезпечити шляхом використання спеціальної соціально-психологічної програми, призначеної для оволодіння вчителями знаннями, що розкривають зміст і структуру зазначеного синдрому, а також методами його діагностики та засобами і прийомами профілактики й подолання.

194. Соціально-психологічні механізми політико-ідеологічного самовизначення молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Г.В. Циганенко; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено та систематизовано соціально-психологічні особливості політичного становлення молоді юнацького віку. З'ясовано специфічні соціально-психологічні механізми, які сприяють самовизначенню в політико-ідеологічній сфері. Розроблено спеціальний психодіагностичний інструмент - опитувальник визначення рівня політико-ідеологічного самовизначення, який сприяє з'ясуванню важливих параметрів соціально-психологічних механізмів. Побудовано рівневу модель політико-ідеологічного самовизначення молоді. Висвітлено вікову динаміку та гендерну специфіку дії соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення в ранній і середній юності.

195. Соціально-психологічні особливості культури спілкування учнів недільних релігійних шкіл: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.Г. Гуменюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано соціально-психологічні особливості культури спілкування учнів недільних релігійних шкіл. Поглиблено характеристики спілкування як соціально-психологічного феномену та форми задоволення духовних потреб молоді. Виявлено систему умов і чинників, що впливають на культуру спілкування учнів недільних релігійних шкіл. Запропоновано тезу, що релігійний компонент культури спілкування є важливою складовою духовної культури особистості. Розкрито значення релігійного макро- та мікросередовища у становленні культури спілкування.

196. Соціально-психологічні особливості мотивації професійного вдосконалення спеціалістів відділів освіти: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / В.М. Сич; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано методичні засади та результати емпіричного дослідження з проблем мотивації професійного удосконалення спеціалістів відділів освіти. Визначено соціально-психологічні особливості професійної діяльності управлінських працівників та відображено сутність і специфіку їх фахового удосконалення. Розкрито зміст і структуру мотивації даного процесу. На підставі результатів констатуючого експерименту виявлено змістовий та ієрархічний склад мотивації професійного удосконалення спеціалістів відділів освіти та визначено особливо значущі чинники покращення його ефективності. Досліджено особливості ставлення спеціалістів до різних аспектів професійної діяльності. Визначено соціально-психологічні чинники мотивації їх фахового удосконалення. Встановлено вплив соціально-демографічних, соціально-психологічних особистісних характеристик спеціалістів на розвиток сфери мотивації професійного удосконалення. Доведено доцільність та ефективність програми активного навчання спеціалістів відділів освіти з розвитку мотивації професійного удосконалення.

197. Соціально-психологічні умови профілактики нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / В.І. Тробюк; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічні підходи до вивчення військової дисципліни у психологічній науці. Розкрито сучасну системно-психологічну концепцію колективно-групової дисциплінованої поведінки. Виявлено та досліджено соціально-психологічні детермінанти виникнення нестатутних взаємовідносин у первинному військовому колективі. На підставі даних експериментального вивчення конфліктності, недисциплінованості у підрозділі, зумовлених певними чинниками, а саме - типом групи, полярністю взаємин, колективної думки та колективного настрою, психічної рівноваги - обгрунтовано психологічні умови підвищення ефективності управління військовослужбовцями первинних підрозділів. Розроблено методичні засади, принципи роботи та практичні рекомендації керівникам різних рівнів щодо попередження нестатутних взаємовідносин, адекватного використання сучасних індивідуально-групових методів психологічної корекції недисциплінованості.

198. Соціально-психологічні чинники виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.П. Матяш-Заяц; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Здійснено теоретичне обгрунтування й емпіричне вивчення соціально-психологічних чинників виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці. Розроблено й впроваджено тренінгову програму формування конфліктної компетентності сучасної молоді. Виявлено, що основний вплив на виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці має властивий особистості індивідуальний стиль спілкування, а також рівень конфліктності, взаємопов'язаний з іншими індивідуально-психологічними особливостями, та соціальний статус особистості у групі. Доведено, що значна кількість юнаків проявляє схильність до авторитарного стилю спілкування, прагне домінування, схильна до вибору компромісного стилю поведінки за конфліктних ситуацій, має недостатньо розвинені комунікативні й організаторські уміння, низький рівень саморегуляції у процесі спілкування, середній рівень конфліктності та високий рівень тривожності. Зазначено, що найбільш властивою формою агресивних реакцій є вербальна агресія. Більшість юнаків і дівчат мають низький соціальний статус у групі. Виявлено психолого-педагогічні умови запобігання й успішного розв'язання міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці, а саме: підвищення конфліктної компетентності особистості, оволодіння системою знань про закономірності сприймання людьми один одного у процесі спілкування, формування уміння адекватно виражати власні емоції та почуття, гнучкості у міжособистісній взаємодії, розширення самоусвідомлення. Розроблено й апробовано тренінгову програму формування конфліктної компетентності молоді.

199. Соціально-психологічні чинники становлення професійної самосвідомості студентів технічних університетів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Н.І. Мащенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено проблему становлення професійної самосвідомості студентів технічних універстетів. Установлено, що соціально психологічними чинниками професійного становлення даних студентів є загальні уявлення про цінність їх фаху (аксіологічний фактор) і соціальні прояви діяльності (феноменологічний фактор). З'ясовано, що образ "я - фахівець" є стрижневим компонентом професійної самосвідомості, прагнення до зближення зазначеного ідеального образу й соціально заданого образу професійності набуває розгортання як "адаптація у середовищі". Саме останній тип адаптації фактично забезпечує професійне становлення. Показано, що успішне професійне становлення фахівців інженерних спеціальностей вимагає актуалізації особистісної, предметної та соціальної рефлексії. Зроблено висновок, що особистісна рефлексія взаємопов'язана з виробленням образу "я - фахівець", предмента рефлексія засвідчує успішність (правильність/неправильність) дій; соціальна рефлексія - значущість фаху, його роль у суспільному бутті.

200. Соціально-філософська концептуалізація реклами: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Л.А. Васильєва; Харк. ун-т повітр. сил. - Х., 2005. - 18 с. - укp.
Здійснено соціально-філософський аналіз загальних, фундаментальних характеристик реклами як феномена суспільної діяльності людей. Висвітлено проблеми, що стосуються логіко-лінгвістичного розгляду терміна та поняття "реклама", осмислення природи, суті та сенсу реклами як стійкої системи соціальної взаємодії людей. На підставі порівняльного аналізу праць провідних вітчизняних і зарубіжних філософів, соціологів і психологів виокремлено та проаналізовано особливості сучасної реклами (соціальні, інформаційні, прагматичні) та її вплив (позитивного та негативного характеру) на супільство та свідомість людини. Здійснено концептуально-аналітичне дослідження реклами та запропоновано її визначення як багатовимірного соціального явища. Розкрито структурні складові реклами, її функціональну заданість в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, уточнено зміст понять "рекламна творчість", "рекламна комунікація", "рекламний продукт" та їх значення в осмисленні феномену реклами в цілому.

201. Соціально-філософський вимір формування етнонаціональної свідомості в Україні: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Л.В. Ярошенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто соціально-філософський аспект проблеми формування етнонаціональної свідомості в Україні. Проаналізовано сучасні підходи щодо розгляду означеної проблеми в соціальній філософії та філософії історії. Обрунтовано зміст понять і структуру етнонаціональної свідомості. Проаналізовано співвідношення категорій етносу та нації, етнічного та національного, національного й інтернаціонального. Основну увагу зосереджено на проблемі генезису свідомості соціальної спільноти від етнічного до національного. Охарактеризовано складність і багаторівневість категоріального усвідомлення процесів формування етнічної та національної свідомості. На підставі соціально-філософського аналізу літописної та філософсько-літературної спадщини України XI - XVI ст. висвітлено питання подолання етно-національного відчуження українців і відродження національної ідентичності. Досліджено основні етапи формування національної свідомості особистості в сучасній Україні.

202. Соціально-філософські засади становлення національної суспільної свідомості на підгрунті етнорегіональної культури: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.А. Моргун; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено соціально-філософські засади розвитку національної суспільної свідомості у контексті вивчення духовно-ціннісних орієнтацій етно-територіальної культури. Встановлено теоретичні джерела формування змісту поняття та сутності національної суспільної свідомості, проаналізовано особливості її репрезентації в українських філософських дослідженнях Новітнього часу. Розглянуто комунікативний, аксіологічний, когнітивний, психогенний і креативно-реалізаційний модуси національної суспільної свідомості. Встановлено пріоритетне значення етнорегіонів як провідних суб'єктів-носіїв духовного розвитку українського суспільства, його соціогенеза у політичну націю. Простежено світоглядні трансформації національної свідомості з ведо-когнітивного рівня минулих часів до сучасного соціогуманітарного стану. Встановлено соціоісторичні закономірності формування національної суспільної свідомості у різних культурно-формаційних системах шляхом зміни духовного базису способом відтворення та форми соціокультурної організації суспільства.

203. Соціально-філософські погляди Дмитра Донцова: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / І.В. Козій; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 16 с. - укp.
Досліджено формування, утвердження та розвиток філософських поглядів Д.Донцова у контексті української національної ідеї. Висвітлено творчість і місце теоретика українського націоналізму в українській філософській традиції XIX - XX ст., а також характерні особливості його філософських пошуків протягом усього життя. Визначено головні для кожного етапу ідеї та методи їх вирішення. Проаналізовано основні складники філософської та суспільно-політичної ідеології мислителя. Розглянуто принципи волюнтаризму й ірраціоналізму, а також його морально-естетичні погляди. На підставі проведеного дослідження надано оцінку діяльності Д.Донцова у царині української політичної філософії.

204. Специфіка відображення православного архетипу у російській метафізичній традиції: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.Ю. Дубніченко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 19 с. - укp.
Обгрунтовано значення російського соціального архетипу як складної динамічної взаємодії тернарних (характерних для азіатського або східного менталітету) та бінарних (типових для європейського або західного світосприйняття) структур, внаслідок якої виникає постійний конфлікт християнсько-платонічної та гностико-маніхзейської неоплатонічної парадигм. Встановлено, що архетипова дисонансність, обумовлена геополітичним положенням і соціально-історичними контактами Росії, виявляється у структурі національної ідентичності як комплекс своєрідності та детермінує вибір месіанської онтології історії та соборного способу суспільного діяння з метою загального перетворення. Виявлено, що універсальний архетип матері, трансформований у російській православній свідомості у формі міфу "свята Русь" і відрефлексований як месіанський концепт "Москва - третій Рим", визначив теургічний характер соціальної й індивідуальної практики, орієнтованої на особисте обожнення та колективне перетворення. Доведено, що універсальний архетип самості прийняв форму міфа "народ-христосоносець" і розпався на два конфліктуючі соціальні архетипи свободи та влади. Відзначено, що наслідком такого перетворення став соціокультурний розкол. Встановлено наявність трьох аспектів ідеалу "соборності" (соціальний, ціннісний та метафізичний). Показано вплив проблеми людини, вирішеної у контексті співвідношення трансцендентного й іманентного, на формування метафізичного характеру та антропологічного спрямування російської філософії та утворення двох нових самостійних форм - метафізики всеєдності й екзистенційної метафізики. Обгрунтовано значення російської метафізичної філософії як спроби раціонально-дискурсивного синтезу бінарних і тернарних архетипічних структур у національній свідомості та як особливого православно-теургічного досвіду (способи трансценденції) у межах російської соціокультурної системи.

205. Становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.Г. Павлова; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. - О., 2005. - 19 с. - укp.
Проведено дослідження емоційної зрілості особистості в підлітковому та юнацькому віці з урахуванням впливу на формування даної якості статевих та індивідуальних чинників. Обгрунтовано визначення емоційної зрілості як інтегративної якості особистості, що характеризує ступінь розвиненості емоційної сфери на рівні адекватності емоційного реагування за певних соціокультурних умов. Досліджено особливості прояву таких властивостей емоційної зрілості, як експресивність, саморегуляція та емпатія. Визначено основні етапи її становлення (11 - 13, 14 - 15, 16 - 17, 18 - 23 роки) й охарактеризовано особливості динаміки емоційного зростання у кожний з даних періодів. Встановлено вплив екстраверсії та товариськості на формування емоційної сфери. Створено типологічну модель емоційної зрілості особистості, яка містить 7 типів (експресивний, саморегуляційний, емпатійний, гармонійний, саморегуляційно-емпатійний, експресивно-емпатійний та експресивно-саморегуляційний), визначено їх характерні властивості. Удосконалено методику діагностики емоційної зрілості, що дозволяє оцінити прояв її основних властивостей залежно від віку випробуваних.

206. Стилі організації подружнього життя представників творчих професій: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Л.Л. Пучкова; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено теоретичне дослідження організації життя подружжя представників творчих професій. Вивчено стильові її особливості залежно від типів ухвалення рішення подружжям. Здійснено емпіричне дослідження стильових особливостей діяльності щодо організації життя: психологічних механізмів і характеристик стилів організації, їх залежності від задоволеності подружніми стосунками. Розроблено діагностичне інтерв'ю, що дозволяє визначити стиль організації подружнього життя, на підставі типу прийняття рішення виділено 10 стилів: конфліктний, егоїстичний, кризовий, незавершений, ініціативний, оптимальний, нав'язаний, лідерський, затяжний, домінуючий.

207. Стратегії переозначування суб'єкта (роман Дж.Фаулза "Жінка французького лейтенанта" у перспективі лаканівського психоаналізу): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / О.О. Кирилова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Систематизовано сучасні інтерпретації теорії Ж.Лакана, досліджено особливості постмодерного тлумачення суб'єкта у контексті лаканівського психоаналізу й обгрунтовано оригінальні концепції переозначування. Простежено закономірність процесу означування у теорії Ж.Лакана шляхом введення понять "рухливого означника" й "означувального ланцюжка" та суттєво уточнено схему переносу або трансферу у практичних конструкціях сучасного психоаналізу. На матеріалі роману Дж.Фаулза "Жінка французького лейтенанта" відтворено модель катарсису екзистенційної травми суб'єкта способом зміни травматичного означника на новий, адекватний. Вперше поняття "переозначування" застосовано в контексті лаканівської теорії, в якій суб'єкт виступає активним агентом переносу. Зазначено, що раніше дане поняття використовувалось переважно у політологічних, соціологічних і мистецтвознавчих дослідженнях, в яких суб'єкт виступав не більш, ніж пасивним реципієнтом маніпулювання соціокультурними знаками. Виявлено необхідність окремого дослідження концепту "абсолютного простору переозначування" та доведено перспективність і плідність проблематики переозначування суб'єкта в контексті формування нової "науки про суб'єкта" на основі лаканівського психоаналізу.

208. Структурна феноменологія і типологія форм художнього образу: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.П. Опанасюк; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено дослідження структурної динаміки процесуального та субстанційного буття художнього образу. Визначено структуру процесу становлення культур, що включає чотири періоди: символічний, класичний, романтичний та інтенціональний. Доведено існування аналогічної четверної закономірності у структуруванні творчого процесу, зміст якої визначено термінами "принцип", "становлення", "означення", "спосіб існування". Визначено базовий принцип формування мистецьких явищ, реалізація якого передбачає виявлення та збереження єдиної ознаки (образу, ефекту). Запропоновано структурну модель художнього образу, зміст якої складає відношення тріади та тетрактиди. Розроблено типологію форм художнього образу й охарактеризовано зміст кожної з них. Вперше здійснено порівняльне дослідження закономірностей становлення культури, творчого процесу та художнього образу та виявлено спільний принцип їх формування, зміст якого розкривають структурно-смислові відношення складових тетрактиди.

209. Суспільна раціоналізація і право у процесі модернізації: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / Н.А. Бусова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 32 с. - укp.
Досліджено модернізацію в аспекті суспільної раціоналізації та ролі права як інструмента цілеспрямованих соціальних змін. Базуючись на синтезі методологічних підходів розуміючої теорії соціальноі дії, об'єктивуючої теорії систем і теорії комунікативної дії, розроблено теоретичну модель процесу суспільної раціоналізації як складної взаємодії трьох типів раціональності- комунікативної раіцональності, цілераціональності та системної раціональності. Розкрито головну роль права у раціоналізації суспільних відносин. Здійснено реконструкцію правової форми регулювання соціальних відносин у контексті історично мінливих критеріїв раціональності. Висвітлено діалектику взаємного конституювання сучасного права та демократії. Обгрунтовано способи демократичної легітимізації права на етапі рефлюксивної модернізації. Запропоновано ідею щодо необхідності концептуального відокремлення громадянського суспільства як організаційної основи публічної сфери не тільки від держави, але й ринкової економіки.

210. Сучасні концепції посткапіталістичного суспільства: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.Г. Кудря; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено соціально-філософське дослідження сучасних концепцій посткапіталістичного суспільства у контексті глобальної парадигми. Здійснено критичну реконструкцію провідних ідей основоположників постіндустріального вчення - від Д.Бела й О.Тофлера до П.Дракера й М.Кастельса. Проаналізовано особливості застосування базових принципів теорії посткапіталістичного суспільства в новітніх філософських, культурологічних і соціологічних концепціях. Особливу увагу приділено вивченню концепцій постіндустріальної парадигми в соціально-філософському аспекті. Обгрунтовано теоретичні засади дослідження якісно нового культурно-історичного типу суспільства. Проаналізовано прояви глобальності та специфічний інформаційно-мережний зміст посткапіталізму. З'ясовано сутність, генезу, особливості та перспективи розвитку нового напрямку постіндустріальної парадигми на базі використання комплексного й аксіологічного підходів, усвідомлення важливості культурно-ціннісних чинників та впливу глобалізації на розвиток модернізаційних процесів у пострадянському просторі, зокрема в Україні.

211. Творчість Ольги Кобилянської: калокагативне світовідчуття: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / К.С. Семенюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Здійснено естетико-етичний аналіз світоглядних засад у творчості О.Кобилянської. З'ясовано основні причини суперечностей в оцінках її творчості у літературно-художній критиці та визначено, що вони спричинені відсутністю розуміння цілісності світоглядних настанов художниці. Доведено, що формою осягнення світу є світовідчуття, визначальна характеристика якого - єдність "добра" та "краси", етичного й естетичного. Обгрунтовано думку, що така єдність на основі чуттєвості може бути визначена як "колагативне світовідчуття", що виражається у творчому доробку О.Кобилянської шляхом синтезу літературного, музикального та колористичного начал, поєднання реалізму, неоромантизму, символізму, імпрессіонізму, використання містицизму й міфологізму, надбання української та європейскої культур.

212. Телевізійний дискурс у культурному просторі постмодернізму: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.04 / І.Є. Побєдоносцева; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Здійснено аналіз сучасного явища - телебачення як середовища продукування численних аудіовізуальних образів у контексті культурної парадигми XX ст. Уперше в українському мистецтвознавстві відтворено динаміку розвитку телебачення від початкової стадії "віддзеркалення" реальності до сучасних формотвірних тенденцій у телевізійному полі, наявність яких призводить до виникнення нової "телевізійної реальності" у свідомості глядачів. Розглянуто характерні особливості сучасного телебачення, досліджено специфіку взаємодії між телебаченням і глядачем, проаналізовано телевізійні принципи утримання уваги та основні механізми глядацького сприйняття сучасного телебачення.

213. Теоретико-методичні засади педагогічної психогігієни: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / С.І. Болтівець; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 40 с. - укp.
Визначено зміст і суть педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, що базується на використанні цілісного підходу до вивчення психічного здоров'я учня та передбачає здійснення педагогічного впливу на базі індивідуальної норми його психічних станів. Висвітлено взаємозв'язки між ступенем психогенності середовища та рівнем освіченості, культурно-етнічними та соціальними особливостями референтних груп учнів, педагогів, батьків, а також психолого-педагогічну закономірність, що полягає у виділенні головного критерію індивідуальної психогігієни учня та найважливішого завданя педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи - міри вихованості індивідуальної здатності до саморегуляції та самовідновлення психічних станів дітей і підлітків. Розроблено інструментарій психогігієнічної діагностики та прогнозування, що грунтується на вперше виявлених нових психологічних засадах розвитку механізмів - вихового процесу середньої індивідуальної саморегуляції, врахування вікової періодизації психорегуляційних етапів відповідно до моделей змінюваності індивідуальної психічної норми, трансформації лімінальної (порогової) динаміки соціального сенсу, виявлення та формування адаптивних здібностей дітей і підлітків, психолого-педагогічного моделювання прогнозованих станів і створення умов для їх вияву з використанням методик оперативного та лонгітюдного вимірювання. Визначено надійні психолого-педагогічні параметри комплексного інструментарію психогігієнічної оцінки навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи.

214. Теоретико-методологічний аналіз цінностей в неокантіанській культурфілософії кінця XIX - початку XX сторіччя: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / О.В. Суший; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Висвітлено історико-теоретичні витоки становлення та розвитку ціннісної проблематики від античності до теорії західноєвропейської культурології кінця XVIII ст. Проаналізовано погляди І.Канта та музикознавців середини ХІХ ст. як фундаментальну передумову та джерело західноєвропейської аксіології. Досліджено категорію цінності в неокантівській традиції в її головних школах - Марбурзькій та Баденській.

215. Типологія психологічних механізмів самоконституювання суб'єкта: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / А.В. Маричева; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). - О., 2005. - 21 с. - укp.
Здійснено теоретичний та емпіричний аналіз ідей екзистенціальної та структурної форм психоаналізу та вітчизняної психології суб'єкта. Зроблено спробу створити типологію психологічних механізмів самоконституювання суб'єкта на базі суб'єктного, екзистенціального та структурного підходів та показано, яким чином уявлення про неї можуть бути інтегровані в сучасне вітчизняне знання про особистість. На підставі цих уявлень здійснено теоретичне дослідження типології та структури суб'єктності особистості та динаміки процесу самоконструювання суб'єкта. За результатами дослідження встановлено, що створена типологія психологічних механізмів самоконституювання суб'єкта має експериментальне підтвердження. Зазначено, що з використанням розробленої методики можна діагностувати нормальне, порушене та компенсаторне функціонування психологічних механізмів самоконституювання суб'єкта, їх вікові та гендерні особливості.

216. Топологія душевного простору особистості: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / І.В. Усанов; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено дослідження душевного устрою особистості у контексті неоплатонічної традиції. Здійснено математичне моделювання та верифікацію запропонованої топологічної структури в науково-аналітичному, філософсько-діалектичному та богословсько-містичному аспектах. Доведено, що діалектичній структурі тетрактиди О.Лосєва відповідає геометрична модель дуплексофери І.Шмельова. Встановлено, що категоріальному виразу душевного влаштування відповідає певний геометричний вираз. Здійснено аналіз у особистісному просторі єдиних закономірностей духовного та фізичного серця, досліджено структурно-лінгвістичні особливості відповідних текстів Святого Письма, а також писання християнських подвижників. Проведено реконструкцію зворотної перспективи іконографічного простору.

217. Удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Ю.М. Руденко; Укр. інж.-пед. акад.. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано наукові дослідження в галузі педагогіки, психології та безпеки польотів. На базі системного підходу, психолого-педагогічних концепцій обгрунтовано та розроблено структурні компоненти методики удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу. Доведено, що застосування положень концепції системного підходу, теорії діяльності та психічного розвитку людини, а також теорії поетапного формування розумових дій дозволяє удосконалити професійне мислення майбутніх пілотів.

218. Українська національна ідентичність: компаративний аналіз націоналістичних дискурсів: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.12 / В.М. Горлова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 21 с. - укp.
Здійснено комплексний, синтетичний аналіз розвитку та функціонування української національної ідентичності (НІ) на сучасному етапі розвитку філософської думки як складного утворення, що тісно пов'язано з загальними етапами розвитку суспільства. Визначено зміст і теоретико-методологічні засади поняття національної ідентичності, показано її структурно-функціональну роль у націотворчих процесах. Розкрито суть понять романтичного, модерного та постмодерного націоналістичних дискурсів, а також наративну природу ідентичності як "оповіді про життя". На підставі використання змісту поняття нормативної ідентичності запропоновано метод аналізу української НІ для аналізу різних чинників формування НІ. Виділено три національних дискурси, на підставі яких проходить конструювання НІ, зокрема, романтичний, модерний, постмодерний. Проаналізовано наукові, художні та публіцистичні тексти, в яких описується НІ як наративна оповідь, а також особливості конструювання ідентичності як наратива в даних дискурсах.

219. Український кордоцентризм: історико-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Я.С. Гнатюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено історико-філософський аналіз феномена українського кордоцентризму. З'ясовано джерела виникнення, особливості становлення та форми прояву теоретичного вчення. Осмислено методологічну культуру основних шкіл історико-філософського українознавства. Проаналізовано евристичний потенціал психологічної школи та відзначено методологічні переваги культурологічної. Виявлено три аспекти українського кордоцентризму: креативний, акціональний та інтроспективний. Доведено визначальний вплив на формування української кордоцентричної філософії двох діаметрально протилежних типів мислення: художньо-образного (асоціативного) й аналітичного (логіко-дискурсивного), що обумовлює символічне та понятійне вираження основних концептів даного вчення - у вигляді міфу та теорії. Встановлено, що інтроспективний кордоцентризм завдяки поетичній формі свого прояву тісно пов'язаний з національним менталітетом українського народу.

220. Управління організаційною системою на основі поведінкової моделі людини в середовищі виробничого соціуму: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.13.06 / Д.О. Юрков; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Запропоновано нове розв'язання актуального наукового завдання підвищення ефективності управління організаційною системою завдяки підсистемі моніторингу ефективності використання часового ресурсу кожного індивіда, що є невід'ємною складовою частиною виробничого процесу, базуючись на нових математичних моделях процесу обробки індивідом потоку виробничих завдань. За результатами дослідження й аналізу числових експериментальних даних виявлено й описано нелінійну залежність швидкості використання операцій індивідом від об'єму завдань. З використанням методики експертних оцінок виконано кількісну оцінку параметрів наведених моделей, що дозволило мінімізувати вплив на результат різноманітних суб'єктивних чинників, що погано формалізуються. Відзначено, що використання моделей дозволяє оцінити наслідки ухвалення певних управлінських рішень на результат функціонування окремого індивіда, а також організаційної системи в цілому. Запропоновано комплексну характеристику індивіда - психофізіологічну матрицю, яка фактично визначає діапазон функціональних можливостей людини для певного виду діяльності і дозволяє не тільки формалізувати підбір персоналу для певного виду виробництва, але і вирішувати завдання оптимізації організаційної структури з урахуванням "людського чинника".

221. Участь у скаутському русі як психологічна умова розвитку національної самосвідомості підлітків: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.О. Євдокимова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 19 с.: рис. - укp.
Досліджено психологічну суть, структуру, складові національної самосвідомості, засоби її формування та розвитку, психологічні особливості впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків. За результатами теоретичного й емпіричного досліджень визначено та деталізовано зовнішні та внутрішні детермінанти активізації й розвитку національної самосвідомості особистості у підлітковому віці, зокрема: самоідентифікацію, самооцінку, рівень домагань, соціально-психологічне очікування, "Образ-"Я", а також цілісну систему тренінігів розвитку національної самосвідомості. Доведено, що реалізація експериментальної програми наповнює самосвідомість підлітка додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, установками, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення особистості, навчання, виховання, розвиток.

222. Участь у скаутському русі як психологічна умова розвитку національної самосвідомості підлітків: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.О. Євдокимова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 19 с.: рис. - укp.
Досліджено психологічну суть, структуру, складові національної самосвідомості, засоби її формування та розвитку, психологічні особливості впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків. За результатами теоретичного й емпіричного досліджень визначено та деталізовано зовнішні та внутрішні детермінанти активізації й розвитку національної самосвідомості особистості у підлітковому віці, зокрема: самоідентифікацію, самооцінку, рівень домагань, соціально-психологічне очікування, "Образ-"Я", а також цілісну систему тренінігів розвитку національної самосвідомості. Доведено, що реалізація експериментальної програми наповнює самосвідомість підлітка додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, установками, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення особистості, навчання, виховання, розвиток.

223. Фактор часу в "психологічному профілі" керівника: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / А.В. Молдаванова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 16 с. - укp.
Вперше встановлено своєрідність часової організації психіки суб'єкта-керівника. Особливості його опосередкованого відношення до часу досліджено за чотирма основними параметрами: часовою перспективою, суб'єктивною швидкістю плину часу, особливим ставленням до часу як до суб'єктивної реальності та цінності, а також з урахуванням вміння практично розпоряджатись часом (планувати, розподіляти, використовувати). Проаналізовано механізми безпосереднього переживання часу керівниками (психічну метрику та топологію часу). Проведено локалізацію та визначено місце суб'єктів-керівників на шкалі суцільного спектра "t-типів". Виявлено вплив часової організації психіки на рівень успішності суб'єкта у керівній діяльності. Доведено, що якості "психологічного профілю" керівника відповідно узгоджені з часовою організацію його психіки, визначено оптимальний рівень їх прояву. Встановлено відмінності у прийнятті рішень керівниками з урахуванням чинника опосередкованого відношення до часу. Визначено оптимальний для менеджерів рівень мотивації досягнень і показано його зв'язок з часовими властивостями їх психіки.

224. Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / О.В. Крисенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 17 с. - укp.
Розглянуто феномен сучасної глобалізації світу в геоісторичному контексті за допомогою неоінституціональної методології. Обгрунтовано припущення щодо існування такого базового інституту як раціональність, що транслює власні феноменальні особливості на весь процес глобального історичного розвитку. Запропоновано типологію та класифікацію глобалістичних концепцій для більш глибокого та адекватного розуміння процесів глобальних соціокультурних змін. Розроблено концепцію "синтетичної глобалізації", особливістю якої є відхід від історицистських наративів "теорій розвитку" та вихід у новий простір макросоціального аналізу. Викладено нову теоретичну концепцію глобалізації соціокультурного простору, результатом якої є основна категорія "синтетична глобалізація".

225. Феномен свідомості в інтеракціях "життєвого світу" людини: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.М. Кутняк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 21 с. - укp.
Досліджено проблему свідомості в апріорних структурах "життєвого світу", умови специфічно-унікального буття людини в реаліях духовно-культурних вимірів її існування. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з поняттям "ментальність", де відбуваються активації суб'єктивного в об'єктивноиму, ірраціонального в раціональному, утворюючи феномен національної свідомості. Зазначено, що інтеракції духовного у національній свідомості визначають неповторний образ особистості й означення сенсу її власного соціального буття. Національну свідомість проаналізовано у вивленні екзистенційних вимірів буття шляхом аналізу національної ідеї, в якій формуються засади світоглядної орієнтації самовизначення особистості. Доведено, що національно свідома людина втілює національну ідею в перспеективу життя свого народу у співмірності з загальнолюдськими цінностями.

226. Феномен свободи у французькому дискурсі постмодернізму: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Лосик; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 21 с. - укp.
Запропоновано нове розв'язання наукової проблеми інтерпретації феномену свободи у контексті французького філософського постмодернізму. У міждисплінарно-семіотичному аспекті висвітлено можливості та способи здійснення свободи у світоглядній парадигмі сучасності. Обгрунтовано тезу, до поширення постмодерного розуміння свободи є спробою нетеоретичного заперечення протяжності наративу "Модерн", асоційованого з засиллям теоретичного розуму та його націоналістичних світоглядних форм домінування. Розкрито роль мови як явища дискурсу, яка полягає у тому, що у французькому постмодернізмі вона є невід'ємною складовою "духовних тотальностей", якими є політичні, економічні, культурно-етичні й естетичні норми. Доведено, що французький дискурс постмодернізму є ціннісним осмисленням життєвої екзистенції та здійсненням її під "знаком свободи" у взаємозв'язку з новітніми трансформаціями європейських уявлень про свободу. З'ясовано, що постмодерністська інтерпретація свободи висвітлює її як активну громадянську, публічну й приватну позицію (та реакцію) особи у напрямку поширення політичного ліберально-демократичного простору.

227. Феномен слова в духовному житті українського суспільства: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / Т.І. Біленко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 44 с. - укp.
Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

228. Філософія громадянського суспільства як інтерпретація свободи і соціальності: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / А.Ф. Карась; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 42 с. - укp.
Визначено та теоретично обгрунтовано взаємозв'язок і кореляцію практичного розвитку громадянської соціальності та її інтелектуального осягнення. Здійснено концептуальне пояснення онтологічних передумов єдності людей у громадянському суспільстві. З'ясовано, що відносно стійкий баланс соціальної єдності досягається за умов вивільнення індивідуальної свободи людей та її належного етико-дискурсивного забезпечення у соціальних, інтелектуальних та урядових практиках. На підставі дослідження філософії громадянського суспільства установлено взаємозв'язок між рівнями свободи та економічними, громадсько-політичними та культурно-естетичними формами її здійснення. Обгрунтовано, що сенси свободи відкриваються та продукуються у контекстах етико-дискурсивних практик і мають семіотичний характер настанови та спонуки. Доведено, що відмінність між класичними формами концептуалізації громадянського суспільства спричинена зміною загальнофілософських епістологічних парадигм - від раціоналістично-детерміністичної до інтерпретаційної. Зазначено, що детерміністична епістологічна парадигма налаштовувала розуміння соціального світу таким чином, що пропонувала завбачати у суспільних процесах економічну причиновість, зокрема, де відносини могли бути просто кореляційними.

229. Філософія історії Ф.В.Й.Шеллінга: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Н.М. Бобошко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Здійснено історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга. Досліджено витоки її формування. Визначено місце філософсько-істричних ідей у філософії Шеллінга. Доведено генетичну єдність філософсько-історичних поглядів мислителя раннього та пізнього періодів творчості. Проведено порівняльний аналіз філософії історії Ф.В.Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І.Канта та філософіями історії Й.Г.Фіхте та Г.В.Ф.Гегеля. Виявлено основні шеллінгівські філософсько-історичні ідеї, які сприяли розвитку філософсько-історичної думки.

230. Філософія права Новгородцева П.І.: осмислення права і держави в контексті суспільного ідеалу: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / О.М. Литвинов; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто основні положення теоретичного вчення видатного правознавця срібного віку російської культури П.І.Новгородцева. Проаналізовано історико-філософське обгрунтування теорії природного права, досліджено генезис та історичні умови формування та розвитку наукової концепції ученого. Визначено сутність суспільного ідеалу як конструктивної утопії, пріоритетним принципом якої є вивчення творчої особистості. Запропоновано нову періодизацію та висвітлено значення наукової діяльності П.І.Новгородцева як засновника московської школи "відродженого природного права". Розглянуто роль суспільного ідеалу в соціально-правовому житті. Вперше у філософсько-правовому аспекті здійснено інтерпретацію теорії правової держави як критичного подолання утопій бездержавності та створення конструктивного суспільного ідеалу, зорієнтованого на абсолютні моральні цінності, який може втілюватися в конкретні юридичні форми. Встановлено відповідність світоглядних положень Конституції України досягненням світової та вітчизняної природно-правової теорії, втілених у концепції П.І.Новгородцева. Запропоновано нову інтерпретацію основних положень Конституції України про соціальну та правову державу.

231. Філософські засади сучасних європейських освітніх концепцій: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / А. Гофрон; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2005. - 32 с. - укp.
Досліджено культурно-епістемологічний і філософсько-антропологічний підходи щодо теоретичної реконструкції існуючих європейських освітніх концепцій з урахуванням нових соціокультурних реалій. У науковий обіг введено такі поняття як дві опозиційні традиції гуманістики, гуманістичні структури, рівень історичної інтерпретації, культурний патерн особистості. Здійснено інтерпретацію поняття "участь у культурі". Проаналізовано антипозитивістські перетворення в освіті на прикладі польської педагогіки культури. Уточнено філософсько-антропологічні засади сучасних освітніх концепцій. Показано можливості посилення їх евристичного потенціалу через конструкти гуманістичної психології, гуманної педагогіки, герменевтики та персоналізму, що акцентує значення освіти як сфери життєвого самовизначення. З'ясовано роль інформаційної цивілізації та лінгвістичної складової у процесах розвитку та становлення сучасної освіти.

232. Філософсько-методологічний потенціал соціосинергетики: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / С.М. Цимбал; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Розглянуто методологічні можливості синергетичної парадигми в поглибленні предметного поля соціального пізнання. Ідеї та принципи синергетики, нового міждисциплінарного наукового напрямку, представлено в їх історичному та загальнотеоретичному аспектах. Запропоновано новий панорамний підхід щодо вивчення соціосинергетичних інтерпретацій, існуюючих у вітчизняних, російських і західних дослідженнях. Здійснено реконструкцію самоорганізаційної динаміки в соціальному середовищі, на базі якої уточнено зміст ігрових явищ, міфологічних соціальних спільностей на підставі опису проявів соціосамоорганізаційної тектоніки та дії самоорганізаційних механізмів соціальної зміни. Розглянуто основні теоретичні ідеї І.Пригожина та визначено їх ефективність для сучасного гуманітарного пізнання. З'ясовано роль синергетики як загальнонаукової програми. Проаналізовано соціосинергетичні параметри комунікативного середовища сучасної науки. Відзначено, що необхідність формування нової методології дослідження суспільства в синергетичному контексті обумовлює недостатня ефективність традиційних підходів (зокрема, формаційного) щодо визначення адекватних причин переходу на якісно інший рівень соціуму за умов нестабільного існування. Доведено, що використання соціосинергетичної методології у дослідженні соціуму дозволяє визначити нові соціальні стратегії та орієнтири суспільного розвитку.

233. Філософсько-світоглядні засади соціально-політичної концепції Б.Кістяківського: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Н.В. Жукова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено підхід Б.Кістяківського до методології неокантіанства як інструменту вивчення явищ суспільного життя. Виявлено особливості трактування вченим центрального поняття неокантівської методології - поняття цінностей. Як цінності він розуміє смисли, значення життєвого світу людей, історично установлені у конкретному суспільстві, які індивід переживає у своєму досвіді як свій світ, що сягає своїм корінням національної культури та історії. Визначено зміст категорії належного у соціально-філософських поглядах Б.Кістякіського. Показано, що ця категорія використовується філософом як загальний принцип, що об'єднує соціальне значення, подібне до того, як поняття природної необхідності об'єднує всі природничі науки. Розкрито методологічну роль, яку відіграє у соціальній концепції Б.Кістяківського ідеально-родове поняття "ідеальний тип" держави. Показано, що це теоретична схема, призначена для розкриття суті феномену держави шляхом зіставлення його з ідеальною теоретичною моделлю. З'ясовано значення другого важливого родового поняття "соціальний ідеал". Зазначено, що як соціальний ідеал Б.Кістяківський розумів історичну мету дердави, якою є здійснення солідарних інтересів людей. Досліджено ідеологічну позицію вченого у контексті поєднання у його соціально-політичних поглядах елементів лібералізму та теорії соціалізму. Аргументовано твердження, що він критично осмислив ліберальну та соціально-демократичну концепції. Обгрунтовано тезу, що найбільш точно позицію Б.Кістяківського можна визначати як належність до соціалістично-федералістичного руху, який, за І.Франком, був альтернативою соціал-демократії. З'ясовано, що цей підхід найбільш повною мірою відповідав прагненню Б.Кістяківського обгрунтувати такий державний устрій, який створив би реальні умови для збереження та розвитку української суспільності за умов тодішньої російської держави.

234. Формування адекватної поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях виконання оперативно-службових завдань: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / М.О. Чуносов; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Визначено зміст поняття адекватної поведінки працівників ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях. Виявлено психологічні закономірності процесу формування адекватної поведінки у працівників ОВС під час виконання оперативно-службових завдань у ризиконебезпечинх ситуаціях. З'ясовано залежність реалізації адекватної поведінки працівниками ОВС під час виконання оперативно-службових завдань від об'єктивних і суб'єктивних чинників. Обгрунтовано стратегії формування адекватної поведінки працівниками ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях. Поглиблено уявлення про вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості працівників ОВС на ефективність виконання професійних обов'язків під час оперативно-службових завдань.

235. Формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.М. Рева; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено дослідження формування емоційної стійкості в ранньому юнацькому віці як складної інтегративної якості особистості, рівень розвитку якої впливає на успішність навчальної діяльності. Визначено й охарактеризовано основні етапи становлення емоційної стійкості - констатуюче-описовий та формуючий. Встановлено вплив індивідуальних, психологічних і вікових чинників та умов навчальної діяльності на рівень розвитку емоційної стійкості старшокласників. Досліджено особливості прояву даної якості особистості за різних умов. Встановлено позитивний вплив на формування емоційної стійкості вправ спеціального психофізичного тренінгу та методики ранньої психодіагностики, що враховує параметри емоційної стійкості на різних рівнях її прояву. Обгрунтовано пріоритетність емоційно-вольової регуляції на психологічному та фізичному рівнях, а також розвитку й удосконалення індивідуальних якостей і психічних функцій особистості у процесі формування емоційної стійкості. Розроблено методику психофізичного тренінгу, що грунтується на взаємодії емоційного (автоматичного) та довільного (свідомого) механізмів регуляції станів на психологічному та фізичному рівнях і передбачає оволодіння прийомами довільної психічної та психофізичної саморегуляції. Експериментально підтверджено ефективність використання комплексу психокорекційних заходів, щодо оптимізації емоційної стійкості у старшокласників у процесі навчальної діяльності.

236. Формування життєвих перспектив у ранній юності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Г.В. Рудь; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Вивчено особливості формування життєвої перспективи у ранній юності. Структуровано базові соціально-психологічні чинники, які впливають на спосіб життєвого самовизначення, детермінують оптимальність життєвої перспективи особистості у ранній юності. Таким чинниками є: наявність досвіду соціально-ефективного спілкування, соціальних успіхів, досягнень, визнання, практика приймання самостійних життєво-визначальних рішень, досвід соціально-статусного зростання, професійне самовизначення. Виокремлено індивідуально-психологічні властивості, які зумовлюють об'єктивне, цілісне сприймання життєвого шляху й детермінують оптимальність життєвої перспективи особистості у ранньому юнацькому віці, а саме: інтернальність, чуття реальності, стратегічність, гнучкість мислення, безконфліктність, емоційна стабільність, комунікабельність. Структуровано сфери використання дослідницьких результатів. За результатами дослідження зроблено висновок, що виявлення соціально- та індивідуально-психологічної детермінації формування життєвої перспективи у ранній юності сприяє вдосконаленню профорієнтаційної, психокорекційної та психоконсультативної роботи з юнаками.

237. Формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх перекладачів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н.М. Соболь; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. - Т., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано суть і основні види професійного спілкування перекладача. Установлено, що формування індивідуального стилю професійного спілкування підвищує його ефективність. Обгрунтовано структуру індивідуального стилю професійного спілкування перекладача. Розроблено методику діагностування рівнів його сформованості. Базуючись на розробленій моделі формування зазначеного стилю спілкування визначено комплекс відповідних педагогічних умов. На підставі педагогічного експерименту доведено дієвість запропонованої моделі та педагогічних умов. Розроблено навчально-методичну документацію до спецкурсу "Професійне спілкування перекладача" та методичні рекомендації.

238. Формування комунікативних якостей особистості майбутнього фахівця податкової міліції у вищому навчальному закладі: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / С.М. Богдан; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2005. - 22 с. - укp.
Уперше обгрунтовано та запроваджено особистісно-процесуальний підхід до вивчення та формування комунікативних якостей фахівця податкової міліції. Розроблено концептуальну модель зазначених якостей особистості працівників податкової міліції. Визначено й охарактеризовано структуру професійно важливих комунікативних якостей особистості слідчого, а також запропоновано програму та методику формування даних якостей майбутніх працівників податкової міліції.

239. Формування культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків у вищих навчальних закладах: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О.О. Рембач; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2005. - 20 с. - укp.
Визначено суть, структуру, критерії, показники та рівні сформованості культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування цього спілкування. Розроблено поетапну методику формування культури ділового спілкування студентів у процесі вивчення спецкурсу "Культура ділового спілкування міжнародників-аналітиків" та проведення занять з іноземної (англійської) мови. Доведено важливу роль вивчення іноземної мови як другої фахової дисципліни у формуванні даної культури у майбутніх міжнародників-аналітиків.

240. Формування онтологічної та гносеологічної проблематики у досократівській філософії: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.В. Паньків; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено сутність і напрямки перших онтологічних та гносеологічних пошуків філософів-досократиків (від Фалеса до Емпедокла, Анаксагора та Демокріта включно) у контексті їх загальних натурфілософських рефлексій над світом та природою. Реконстуйовано та проаналізовано онтологічні та гносеологічні ідеї досократівської філософії, з'ясовано їх змістову сутність, історичну форму виразу та шляхи і способи вирішення в усіх тогочасних філософських школах, напрямках і теоретичних концепціях окремих філософів. Розкрито евристичний потенціал гносеологічних та онтологічних ідей досократівської філософії, показано їх суттєвий вплив на подальший розвиток світової філософської думки.

241. Формування психологічної готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до використання комп'ютерної техніки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.А. Гулеватий; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельницький, 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано проблему психологічної готовності фахівців з вищою освітою до засвоєння та використання у професійній діяльності сучасної комп'ютерної техніки (КТ). Виокремлено її структурні компоненти, мотиваційну, когнітивну, операційно-процесуальну й емоційно-вольову готовності. За методами математичної статистики доведено правомірність їх існування. Експериментально виявлено відмінності у розвитку зазначених компонентів готовності студентів і курсантів вищого цивільного та військового навчальних закладів, а також зроблено висновок про недостатній рівень розвитку мотиваційної та емоційно-вольової готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до використання КТ у професійній діяльності. Запропоновано модель розвитку психологічної готовності студентів-економістів і курсантів-прикордонників до її використання та підтверджено ефективність її застосування.

242. Формування психологічної готовності педагогів до роботи з ліворукими дітьми і дітьми-лівшами у початковій школі: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.Ю. Василенко; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2005. - 22 с. - укp.
Уперше конкретизовано суть психологічної готовності педагогів до роботи з дітьми-лівшами та ліворукими. Визначено зміст її структурних компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційного). Розкрито механізм формування даного виду готовності. Розвинуто наукові уявлення про специфіку та труднощі навчання дітей-лівшей і ліворуких у початковій школі. Досліджено проблему становлення психологічної готовності як специфічної інтегральної властивості особистості до педагогічної діяльності у цілому, та зокрема до роботи з окремими категоріями учнів.

243. Формування світоглядної культури майбутнього вчителя засобами української літератури: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / С.О. Дорогань; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

244. Формування та розвиток особистості сучасного вчителя: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / І.В. Табачек; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено особливості формування особистісних характеристик сучасного вчителя за умов українського трасформаційного суспільства, демократичних і ринкових перетворень. Проаналізовано ідеальні моделі вчителя та суперечності між ідеалом учителя та реальним суб'єктом. Обгрунтовано шляхи та засоби їх подолання за сучасних умов. Відзначено провідну роль модернізації освіти у контексті реалізації стратегії Болонського процесу. Розглянуто основні напрями формування особистості сучасного вчителя в навчальному процесі та в позааудиторний (позанавчальний) час. З метою задоволення професійного затребування, підвищення особистісної привабливості та поліпшення ефективності педагогічної діяльності доведено необхідність удосконалення професійних та особистісних якостей учителя з урахуванням сучасних вимог і перспектив суспільної трансформації.

245. Формування у молодших школярів мотивів учіння (на матеріалі природознавства): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.01.07 / О.М. Паламар; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано історічний розвиток поглядів щодо проблеми формування мотивів учіння у молодших школярів та узагальнено концепції та підходи до вивчення суті, ролі, структури й вікових особливостей формування мотивів учіння дітей даного віку. Виявлено, що специфіку мотивів учіння (на матеріалі природознавства) відображають пізнавальні мотиви, взаємопов'язані зі змістом даного навчального предмета, а також з процесуальними аспектами учіння. Досліджено рівні розвитку мотивів учіння молодших школярів у процесі навчання природознавства. Доведено, що формування мотивів даного учіння у молодших школярів відбувається більш ефективно у разі комплексної психолого-педагогічних впливів з метою розвитку особистісного ставлення до природи, цілеспрямованого опанування дітьми системою відповідних навчальному матеріалу розумових операцій, реалізацію діяльнісно-проблемного підходу у засвоєнні знань про природу.

246. Ціннісна природа усвідомленого саморозвитку особистості: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Е.А. Коваленко; Харк. ун-т повітр. сил. - Х., 2005. - 16 с. - укp.
Проаналізовано ціннісну природу усвідомленого саморозвитку особистості за різних типів суспільства. Висвітлено методологічні засади дослідження проблеми ціннісної природи усвідомленого саморозвитку особистості, його сутнісні риси, розкрито зміст та описано основні форми. Досліджено основні компоненти внутрішнього світу людини, структуру ціннісного блоку, які суттєво впливають на саморозвиток особистості. Обгрунтовано значущість світогляду та сенсу життя у ціннісних механізмах усвідомленого саморозвитку особистості, проаналізовано його стратегії, технології та моделі за різних типів суспільства. Відзначено, що у ХХ ст., зокрема в Україні, стратегії саморозвитку особистості реалізовувалися в напрямках "людина - суспільство", "людина - техніка", "людина - природа", "людина - релігія", "людина - нація", "людина - людина".

247. Ціннісний зміст і принципи структурування молодіжного руху в процесі демократичних перетворень в Україні: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Ю.З. Криворучко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено концептуальний аналіз ціннісного змісту структурування молодіжного руху в Україні та можливостей державної підтримки молодіжних організацій. Доведено, що саморозвиток і самоздійснення молодого індивіда відбувається за умов взаємодії макро- та мікросередовища та перебуває під впливом екзистенційної інтенції творчого самовияву особи. Доведено, що інтенція до самоздійснення шляхом суспільного визнання індивіда є основою потреби персоналізації людини та визначається стихійною і почасти свідомою її спрямованістю на виявлення власних здібностей і пошук "сродной праці". Встановлено, що неповнота соціалізації особи, як і її надмірність, викликані відсутністю або корупцією соціальних і політичних умов для персоналізації, що вносить фрустраційні та девіантні мотиви у поведінку молодих людей у соціальному середовищі. З'ясовано, що перешкоди до екзистенційного самовизначення молодої людини є передумовою розвитку ескапістських форм активності та сприяють виникненню асоціальних видів організованої поведінки. Встановлено зв'язок типологізації молодіжних організацій з різними формами самоактуалізації молоді на основі ціннісного сприйняття свободи.

248. Ціннісно-адаптаційний потенціал мистецтва постмодерну в аспекті некласичної естетики: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.08 / Г.С. Мєднікова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Досліджено ціннісно-адаптаційний потенціал постмодерністського мистецтва, у контексті його нових філософсько-естетичних парадигм, функцій, колажно-монтажного принципу створення образу, руйнування видових, жанрових меж, зближення з життям та показано небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини. Розглянуто адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної суті, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його у суб'єктивності. Зазначено, що радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння суті та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини й усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття. На підставі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних філософів та естетиків висвітлено трансформацію класичної та формування основної проблематики некласичної естетики.

1. Епістемологічні засади формування поняття розвитку в науках про культуру (В.Дільтей, Баденська школа, М.Вебер): Автореф. дис... канд. філос. наук: 17.00.01 / Т.М. Філіппова; Харк. держ. акад. культури. - Х., 2006. - 16 с. - укp.
На підставі застосування нового методу апостеріорного іманентного аналізу проведено дослідження епістемологічних схем, що застосовуються для формування поняття розвитку у критичних науках про культуру. Відзначено, що даний метод передбачає первинність дослідного підходу як основи для розвитку теоретичних побудов щодо об'єкта вивчення. Шляхом комплексного розгляду іманентної для критичних наук про культуру проблематики визначено спільні теми, для яких у кожній концепції здійснено особливу інтерпретацію. Окреслено сукупність епістемологічних проблем, зумовлених історичною констеляцією критичних наук про культуру. Показано, що методологічний підхід дуалізму визнає подвійне значення поняття розвитку: як руху наукової рефлексії та як теоретичної схеми для конструювання поступу реальності та упорядкування фактів дійсності у причинно-наслідковий ряд.

2. Медико-психологічна характеристика різних форм соматоформних розладів (психодіагностичні особливості, патопсихологічні механізми формування, принципи психотерапевтичної корекції): Автореф. дис... канд. мед. наук: 19.00.04 / О.С. Баженов; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. - Х., 2006. - 20 с. - укp.
За результатами комплексного клініко-психопатологічного, патоперсонологічного, патопсихологічного соціально-психологічного вивчення одержано дані щодо етіологічних факторів розвитку, клініко-психопатологічної структури та механізмів формування різних форм соматоформних розладів. Визначено синдромальну структуру сучасних форм сомато-формних розладів, описано їх клініко-психопатологічні особливості. Досліджено деякі патопсихологічні механізми формування та патоперсонологічні кореляти соматоформних розладів. Виявлено особливості соціального функціонування даної категорії хворих. З використанням системного підходу науково обгрунтовано принципи патогенетичної психотерапії хворих на соматоформні розлади. Здійснено апробацію запропонованої системи та доведено її високу ефективність.

3. Особливості становлення ціннісних орієнтацій у процесі професійної підготовки військовослужбовців: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ю.Л. Горбенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Вивчено основні фактори, що впливають на становлення ціннісних орієнтацій військовослужбовців у процесі професійної підготовки. З'ясовано, що процес оцінювання та встановлення значимості цінностей відбувається паралельно на свідомому та підсвідомому рівнях. За цього утворюються ієрархії цінностей, які не збігаються між собою. Значну увагу приділено характеристиці трансформації свідомих і підсвідомих компонентів ціннісних орієнтацій студентів і курсантів залежно від року навчання. З'ясовано та розглянуто взаємообумовленість ієрархії ціннісних орієнтацій військовослужбовців до соціального середовища. Охарактеризовано взаємозв'язок громадянських якостей зі свідомими та підсвідомими компонентами ціннісних орієнтацій студентів і курсантів. За результатами дослідження зроблено висновок, що динаміка показників їх становлення у військовослужбовців суттєво відрізняється від параметрів становлення ціннісних орієнтацій цивільної молоді у процесі професійної підготовки. Зазначено, що основною проблемою цілеспрямованого формування професійно важливих якостей військовослужбовців на сучасному етапі розвитку суспільства є подолання негативного впливу військового середовища, зокрема, воно генерує зразки поведінки, які прискорюють формування споживацьких ціннісних орієнтацій, спрямованих на задоволення власних потреб.

4. Педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / А.О. Лукашенко; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2006. - 20 с. - укp.
Визначено суть конфліктологічної компетентності вчителя, її зміст і структуру. Обгрунтовано, що процес формування конфліктологічної компетентності педагогів забезпечується індивідуалізацією технології конфліктологічної підготовки за умов базування педагогів на досвіді й організації співробітництва у процесі діалогових форм спідкування. Відзначено щодо забезпечення реалізації виділених педагогічних умов шляхом упровадження інтерактивної технології конструктивного навчання управлінню конфліктами. Характеристиками цієї технології є: взаємодія вчителя з власним і чужим досвідом управління різного роду конфліктами; знаходження ведучого у позиції фасілітатора; використання активних форм і методів навчання (поліфункціональних проектів, ділових ігор, тренінгів, моделювання, програвання, розв'язування педагогічних ситуацій і конфліктів, різноманітних індивідуальних і соціальних вправ, роботи з біографією, ритмічної організації навчання). Здійснено цілісний процес конфліктологічної підготовки вчителя протягом трьох послідовних етапів - мотиваційно-пізнавального, тренувально-виконавчого, рефлексивно-творчого. Обгрунтовано показники та критерії сформованості конфліктологічної компетенції вчителя. За результатами варіативної експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

5. Поняття гештальту в онтології: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.І. Вербіцька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 18 с. - укp.
Досліджено поняття гештальту в онтологічному ракурсі й обгрунтовано засади цього поняття у філософії. З'ясовано можливості його застосування у гуманітарних дослідженнях. Визначено домінантну тенденцію до динамічного вираження буттєвих інтенцій людської свідомості гештальтом свідомості, що відповідає назрілій потребі впровадження до поняттєвого апарату філософії більш транзитивних і цілісних понять. На підставі аналізу гегелівського підходу висвітлено основні аспекти та принципи поняття "гештальт", виявлено новітні тенденції щодо застосування цього поняття у сучасній феноменологічній думці, що дало змогу розглянути теорію обгрунтування цього концепту та виявити поняття як медологічний засіб для філософських (гуманітарних) наук.

6. Психологічна корекція ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Г.Є. Улунова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Розглянуто проблему корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Висвітлено психодіагностичний інструментарій, розроблено опитувальники з вивчення комунікабельних ускладнень спілкування та егоїзму в учнів шкіл-інтернатів. Визначено залежність між специфікою розвитку дитини у певному соціальному середовищі та формуванням специфічних особистісних утворень. Проаналізовано шляхи та методи корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів.

7. Психологія релігії: формування та утвердження релігієзнавчої парадигми: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.11 / О.І. Предко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 36 с. - укp.
Уперше проведено цілісний аналіз процесу формування й утвердження психології релігії як релігієзнавчої галузі знання. У контексті відношення "людина - Бог" виявлено передумови ідеї осягнення релігії як психологічного феномену, у яких сходження людини до Бога здійснюється шляхом розкриття можливостей свого внутрішнього "Я", взаємозв'язку людського та божественного, внаслідок якого здійснюється творення особистості, її преображення. Висвітлено різноманітні шляхи та тенденції формування психології релігії як галузі наукового знання, у якій закладались її концептуальні засади, окреслювався сутнісний взаємозв'язок між постановкою проблем і способом їх вирішення, підгрунтям цього зв'язку були екзистенційні та гуманістичні пріоритети, які забезпечували сталість релігієзнавчо-психологічної традиції, а також сприяли інноваційним тенденціям у процесі наукового поступу. Запропоновано думку, що саме у психології релігії як релігієзнавчій дисципліні, релігійність, пов'язуючись з духовністю, постає визначальним критерієм її проблематики та набуває статусу самовизначення і самоствердження людини. Визначено, що провідною тенденцією вітчизняної психології релігії все більшою мірою стає її екзистенційно-особистісна спрямованість, у якій відображається потужна традиція світової та української релігієзнавчої думки.

8. Розвиток спільної діяльності як чинник подолання мовленнєвих відхилень у першокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Г.М. Ніщук; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Висвітлено особистісні прояви мовленнєвих відхилень у першокласників на основі адаптаційного досвіду з усунення фрустрації. Досліджено логопедичну корекцію мовленнєвих дефектів, здійснену без завваження особистісних проявів першокласників з мовленнєвими відхиленнями, тимчасовий, несталий ефект, руйнування мовленнєвої поведінки, зростання фрустрованості першокласників. Доведено, що логопедичний вплив з застосуванням психологічного супроводу розвитку спільної діяльності учнів з мовленнєвими відхиленнями та їх однокласників, сприяє виправленню мовленнєвих відхилень у першокласників, логопедичний ефект проявляється сталий.

9. Соціально-психологічні умови підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / Ю.О. Молчанова; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Розглянуто проблеми соціально-психологічного підвищення ефективності управлінської діяльності в державних установах та організаціях за умов реформування системи державної служби в Україні. Проаналізовано основні напрями підвищення ефективності управління в системі державної служби. Виділено основні критерії соціально-психологічної ефективності управління та розкрито їх зміст. Висвітлено соціально-психологічні умови ефективності управлінської діяльності в державних установах та організаціях, наведено їх основні характеристики. Викладенно підходи щодо здійснення практичної консультаційної роботи з питань управління, розроблено етапи впровадження системи психолого-управлінського консультування як засобу підвищення ефективності процесу управління на державній службі.

10. Становлення і розвиток адміністративної субкультури в Україні: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Науменко; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2006. - 20 с. - укp.
У соціально-філософському контексті висвітлено становлення та розвиток адміністративної субкультури в Україні на межі XX - XXI ст. Запропоновано тезу, що адміністративна субкультура - це знання, традиції, звичаї, менталітет, правова, політична, моральна свідомість як специфічна підсистема загальної культури народу. Зауважено, що особливого значення дана субкультура має як соціально-духовна умова розвитку української державності та демократизації сучасного суспільства за умов найбільшого впливу на стан справ у країні справляє ставлення чиновників до своїх професійних і громадянських обов'язків перед народом. Досліджено генезу поняття адміністративної субкультури в історії соціальної філософії з використанням методів структурного функціоналізму та концепції соціальної дії Т.Парсона та М.Вебера. Визначено структуру особистих якостей, життєвих сеансів, експектацій державних службовців, співвідношення в їх діяльності конформістських, бюрократичних та інноваційних компонентів, що дозволяє здійснювати розробку диференційованих ефективних систем морального та матеріального стимулювання їх діяльності, спрямованої на підвищення добробуту народу. Розкрито регулятивну функцію адміністративної субкультури як механізм соціалізації службовців. Виявлено інваріантне ядро світової адміністративної субкультури, її специфічні та національно-регіональні відмінності, обгрунтовано ідею поєднання двох моделей соціальної дії - управлінських акцій "зверху" та самоорганізації виконавців "знизу" як необхідної умови успішного проведення адміністративної реформи. Проаналізовано основні напрямки та засоби "етизації" державної служби. Зроблено теоретичні та практичні висновки щодо створення відкритої, "прозорої" системи державного управління, суб'єкти якого сприймають служіння суспільству я