158. Самотність у життєвому світі особистості: соціокультурний вимір: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Б.М. Голота; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 17 с. - укp.
Проведено аналіз концептуальної еволюції проблеми самотності у контексті розвитку історії культури шляхом порівняння стану життєвого світу людини в основних локальних цивілізаціях. Визначено, що стан самотності є важливим підгрунтям усвідомлення індивідом власної свободи. Виявлено залежність видів самотності від соціокультурних чинників на прикладах основних цивілізаційних типів. Встановлено, що на рівні індивідної буттєвості (діяльнісно-практичної та комунікативної) за сучасних умов домінуючою формою феномену самоотності є екзистенційна. Показано нерозривний зв'язок проблеми самотності з різними типами ментальності.

159. Символ Дзеркала в музиці: від метафори до метафізики образу: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Ю.В. Ніколаєвська; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. - К., 2004. - 18 с. - укp.
На підставі аналізу положень загальної теорії символу та положень музичної семіотики запропоновано інваріантну структуру музичного символу як художнього виміру. Висвітлено семантичні та логічні функції Дзеркала як предмету культури. Вивчено специфіку виявів принципу дзеркала в музиці, систематизовано функції Дзеркала в музичному творі (ідею, образ, метафору, техніку, символ). Досліджено музикознавчу проблематику в аспектах: співвідношення "дзеркала" та інтерпретації (виконавської та слухацької), інтроспекції та сприйняття, свідомості та мислення, символізація музичного тексту та мовлення. Існуючу ієрархію виявів дзеркала в музиці доповнено новими категоріями - своєрідними синонімами Дзеркала, які є ключовими для осягнення символу дзеркала в музиці: свідомість автора; "Я - Свідомість", тип спілкування ("Я - Я"; "Я - Інший"). Запропоновано концепцію, за якою ключове поняття "Я - Свідомість" пов'язане з духовною сутністю авторського "Я" та "героя" твору як його відображення. Розглянуто ідею належності Дзеркала до метафізичних символів культури. Для музичного мистецтва такий феномен визначено як символ особливого різновиду. Розглянуто семантичні функції Дзеркала як образу Людини. Зведено всі існуючі дефініції та запропоновано модель Дзеркала як об'єкту музичного мистецтва.

160. Синдром емоційного вигоряння вчителя: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / Н.М. Булатевич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Проаналізовано структуру та чинники формування синдрому емоційного вигоряння вчителя. Показано роль особистісних властивостей як чинників, що безпосередньо впливають на виникнення та міру вираженості вигоряння. Запропоновано розглядати організаційні умови праці вчителя як вторинні, провокуючі фактори дослідженого процесу. Показано, що педагогічна майстерність як інтегральне утворення у структурі особистості вчителя протидіє виникненню та розвитку вигоряння. Розроблено методичний інструментарій для вивчення педагогічної майстерності вчителя. Здійснено порівняльний аналіз міри вираженості даного синдрому серед вчителів з представниками інших професій типу "людина - людина". Описано та впроваджено три напрямки профілактичної роботи щодо вигоряння вчителя. Розроблено та впроваджено в практичну роботу тренінг профілактики та корекції негативних явищ, що знаходяться у взаємозв'язку з синдромом вигоряння, показано ефективність його використання.

161. Система конкретного ідеал-реалізму в контексті російського релігійно-філософського ренесансу: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / С.В. Янковський; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 19 с. - укp.
Доведено, що політематичні інтелектуальні дискусії стали підгрунтям для утворення особливого метафізичного спрямування у російській філософській думці ідеал-реалізму, що остаточно визначилося на початку XX ст. Його засади було викладено у працях М.Лосського та С.Франка. Упродовж наступних десятиліть ідеал-реалізм набув вигляду своєрідної філософської системи - конкретного ідеал-реалізму. На початку 1920-х рр. вона вважалася зразком російської академічної філософської традиції, а у вирішенні проблем гносеології, теорії цінностей, антропологічної проблематики, соціально-філософських проблем успішно конкурувала з панівними течіями російської філософії, поступово набуваючи визнання в Європі та Америці. Зауважено, що провідним мотивом гносеології ідеал-реалізму є визначальна роль інтуїтивного пізнання. Онтологія ідеал-реалізму містить оригінальне персоналістичне вчення про субстанційного діяча; існування є витвором творчого прагнення і ствердження цінностей відносно їх сили та рангу. Це було б неможливим поза феноменом свободи волі, яка становить суть соціально-історичної та філософської атропологій у системі конкретного ідеал-реалізму. Наявність духовної свободи виправдовує існування людини як апокаліптичного виміру всесвіту, висвітлення кінцевої мети його існування (causa finais).

162. Смисложиттєвий зміст сучасної міфотворчості в контексті українських культурних традицій: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / О.С. Морщакова; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Наведено сутнісні характеристики феномену міфотворчості, проаналізовано її смисложиттєвий зміст у контексті українських культурних традицій та сучасних реалій українського етнобуття. Узагальнено специфічні риси міфологічного відображення "картини світу" в аспекті формування національної свідомості. Розглянуто смисложиттєвий зміст архетипів, які визначили етнокультурну спрямованість української літератури та мистецтва, а також їх ціннісно-смислові координати у часово-просторових вимірах європейської культури взагалі шляхом використання "філософії серця". Встановлено специфіку втілення смисложиттєвих концептів, на які зорієнтована етноміфотворчість у різних формах прояву української ментальності. Обгрунтовано спадкоємність родового досвіду, зафіксованого у пам'яті покоління як системи ідейних переконань та норм поведінки, необхідних для етнічного вираження суб'єктів української історії у міжкультурному спілкуванні.

163. Софійність київського християнства як релігійно-філософський і етнонаціональний феномен: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.11 / Євген Анатолійович Харьковщенко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 35 с. - укp.

164. Соціальна адаптація особистості в умовах пострадянського суспільства: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Бондаренко; Південноукр. держ. пед. ун-т (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2004. - 19 с. - укp.
Виявлено особливості та тенденції соціально-адаптаційних процесів у пострадянському суспільстві на сучасному етапі його трансформування. Завдяки дослідженню у структурно-системному аспекті виявлено взаємозв'язки соціальної адаптації особистості з тими змінами, які відбулися в усіх сферах даного суспільства, класифіковано основні види та підвиди цієї адаптації як системного соціального явища. Соціальну адаптацію проаналізовано як одну з закономірностей і властивостей суспільного буття. Охарактеризовано сучасне українське суспільство як сферу соціальної адаптації особистості, визначено основні тенденції соціально-адаптаційних процесів у ньому на сучасному етапі, розкрито взаємовпливи даної адаптації, соціалізації, соціальної мобільності та інших соціальних процесів.

165. Соціальна девіантність у молодіжному середовищі: передумови, різновиди та регулятиви: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / В.О. Довгополюк; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2004. - 20 с. - укp.
Розкрито суть поняття "соціальна девіантність", встановлено передумови її виникнення у молодіжному середовищі, охарактеризовано підходи щодо диференціації найбільш поширених сучасних різновидів даного явища. Визначено місце молодіжного середовища у соціальній структурі суспільства, розглянуто соціальні регулятиви його девіантності та їх особливості за умов нестабільного економічного і політичного розвитку українського суспільства.

166. Соціальна ідентичність особистості як чинник вибору стилю поведінки в конфлікті: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Н.І. Пилат; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Здійснено теоретичний аналіз соціальної ідентичності особистості як конфліктогенного чинника поведінки людини. Виявлено систему базових ідентичностей у структурі її самосвідомості та досліджено їх роль у процесі визначення ситуації як конфліктної. З'ясовано та проаналізовано ефективні умови становлення позитивної соціальної ідентичності студентської молоді. Встановлено залежність вибору людиною стилю поведінки у конфлікті від тих соціальних ідентичностей, що є базовими у структурі Я-концепції особистості.

167. Соціальна природа жанру в контексті історичної динаміки мистецтва: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / І.К. Покулита; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Проведено естетичне дослідження соціальної природи жанру в динаміці соціокультурних процесів історичного розвитку мистецтва. Звертаючись до генези жанру в західноєвропейській філософській думці та вітчизняних теоріях жанрологічної проблематики, а також особливостей розвитку жанрів мистецтва на матеріалі української музики та сучасної масової культури, обгрунтовано концепти соціальної природи жанру. Доведено, що проблему соціальної природи жанру необхідно розглядати в контексті його категоріальної сутності та соціокультурних засад процесу жанроутворення. Виявлено креативний аспект сутності жанру та аспект завершеної цілісності, які репрезинтують соціально-креативну роль жанру в процесі взаємодії з категоріями виду, стилю та художнього образу, визначають стратегії дослідження процесу жанроутворення в українському мистецтві (в напрямку вокальної музичної традиції та симфонічної творчості) та сучасних модифікаціях жанру на матеріалі масової культури.

168. Соціально-побутове в ціннісних орієнтаціях особистості: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.Б. Петінова; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2004. - 20 с. - укp.
Проаналізовано погляди представників філософської думки, які зверталися до проблем побуту від античності до сьогодення. Розглянуто побут як специфічну сферу людського буття, визначено актуальні проблеми саме для соціальної філософії. Запропоновано розглядати поняття "соціально-побутове" як соціально-філософську категорію. Вивчено аксіологічну творчу спадщину представників філософської думки різних періодів. Значну увагу приділено процесу становлення ціннісних орієнтацій особистості, в якому здійснюється їх перетворення "потреба - інтерес - цінність - ціннісна орієнтація особистості". Відзначено, що зі всіх складових соціально-побутового найбільш важливе значення у процесі становлення ціннісних орієнтацій особистості мають такі його форми: родина, звичаї, обряди, традиції, релігійні переконання, свята.

169. Соціально-психологічна адаптація учнів молодших класів допоміжної школи-інтернату: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.08 / О.І. Проскурняк; Ін-т спец. педагогіки АПН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, здійснене на основі вивчення психолого-педагогічних умов забезпечення корекційного впливу на учнів початкових класів допоміжної школи інтернату під час проведення позакласної виховної роботи. З'ясовано сутність соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, визначено та вивчено її структурні компоненти (спілкування, міжособистісні стосунки, психологічний клімат), досліджено прояви дезадаптації. Розроблено адаптаційно-розвивальну програму для учнів молодших класів, спрямовану на усунення проявів дезадаптації, розвиток адаптаційних можливостей та підвищення рівня адаптації, доведено ефективність її використання.

170. Соціально-психологічні засоби технологізації Public relations у сфері маркетингу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / І.В. Клименко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Розглянуто питання соціально-психологічних засобів технологізації Public relations у сфері маркетингу. Проаналізовано соціально-психологічний інструментарій діяльності Public relations. Обгрунтовано доцільність та визначено потенційні можливості технологізації соціально-психологічних засобів PR. Запропоновано варіативну модель принципів побудови ефективних PR-технологій у сфері маркетингу. Виявлено домінантне значення способу організації комунікативного простору для побудови ефективних PR-технологій. Розкрито потенційні можливості та визначено фактори ефективності впровадження різноманітних способів організації комунікативного простору PR-технологій у сфері маркетнигу. З'ясовано механізми загальнопсихологічної динаміки індивідуально- та соціально-психологічних явищ, що становлять зміст PR-взаємодії та характер їх співвіднесення зі структурною та комунікативною організацією PR-технологій.

171. Соціально-психологічні механізми формування професійної відповідальності колективних суб'єктів управління: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / С.В. Баранова; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. - Луганськ, 2004. - 19 с.: рис. - укp.
Виявлено соціально-психологічні механізми формування професійної відповідальності колективних суб'єктів управління (КСУ). Доведено, що професійна відповідальність КСУ є результатом відбиття об'єктивно необхідних взаємин у колективі, що характеризують усвідомлювану необхідність особистості виконувати запропоновані професійні вимоги стосовно морального та професійного обов'язку, соціальних норм та можливості відповідати за свої професійні дії перед собою, колегами, колективом та суспільством. Створено програму формування професійної відповідальності КСУ, теоретично обгрунтовано та практично підтверджено її ефективність.

172. Соціально-психологічні основи збереження психічного здоров'я військовослужбовців: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.09 / Є.М. Потапчук; Нац. акад. держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2004. - 32 с. - укp.
Досліджено проблеми збереження психічного здоров'я військовослужбовців, запропоновано теоретичні та практичні шляхи її розв'язання. Уточнено сутність, критерії та показники психічного здоров'я особистості, здійснено психологічний аналіз змісту положень Військових статутів Збройних Сил України щодо їх впливу на психічне здоров'я військовослужбовців. Проаналізовано проблеми, пов'язані з психогігієною життєдіяльності особистості. Визначено основні суб'єкти впливу на психічне здоров'я особового складу, їх позитивні та негативні ознаки. Розроблено соціально-психологічну систему збереження психічного здоров'я військовослужбовців, проведено емпіричне дослідження та визначено напрямки удосконалення процесу забезпечення психічного здоров'я особового складу військової частини.

173. Соціально-психологічні передумови аутоагресивної поведінки молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Т.О. Ларіна; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено проблеми аутоагресивної поведінки молоді груп соціального ризику. Визначено індивідуально-типологічні особливості юнаків, належність до групи соціального ризику, а також соціально-психологічні передумови формування аутоагресивної поведінки молоді, якими є: стан дезадаптації, зумовлений деформацією смисложиттєвих орієнтацій та дисгармонійною міжособистісною взаємодією, що є наслідком несформованості такої стратегії спілкування, як співпраця. Виявлено, що схильність до ризикових вчинків та порушення механізму соціально-психологічної адаптації особистості обмежують можливості самореалізації і є однією з передумов формування несуїцидальних форм аутоагресивної поведінки молоді. Визначено, що схильність до аутоагресії корелює з такими особистісними характеристиками, як самозакоханість, незалежність, егоцентричність, підвищений рівень домагань та покірність, надмірна конформність і чуйність. Встановлено, що міжособистісна взаємодія молоді груп соціального ризику ускладнюється такими психологічними рисами особистості, як підвищена образливість, дратівливість, імпульсивна ворожість у разі виникнення протидії та критики власних дій.

174. Соціально-психологічні чинники реформування ринку праці: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / О.М. Петроє; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Актуалізовано, теоретично узагальнено та практично обгрунтовано необхідність урахування специфіки соціально-психологічних чинників у процесі визначення суті, змісту та основних завдань державної політики у сфері ринку праці. Доведено теоретичне та практичне значення системного (соціального й психологічного) уявлення про склад, структуру та взаємозв'язки елементів і компонентів даного ринку як соціальної системи об'єкта державного управління. Розроблено методики дослідження соціально-психологічних явищ системи ринку праці, проведено відповідні емпіричні дослідження, з використанням яких розкрито соціально-психологічні чинники цього ринку, які необхідно враховувати за умов визначення державної політики щодо його реформування. Теоретично обгрунтовано напрями удосконалення соціально-психологічної складової механізму державної політики у сфері ринку праці на сучасному етапі переорієнтації суспільних відносин.

175. Соціально-психологічні чинники становлення менеджера виробничої сфери: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Н.Я. Попадюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с.: рис., табл. - укp.
Наведено результати експериментальних досліджень особливостей вияву ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери, комунікативних властивостей, а також задоволеності роботою менеджерів сфери виробництва в процесі їх професійного становлення та вплив динаміки вказаних особливостей на оптимізацію професійно-ділового зростання. Обгрунтовано роль соціально-психологічного забезпечення як провідного чинника, що обумовлює оптимізацію становлення менеджерів, запропоновано соціально-психологічну модель становлення менеджера даної сфери.

176. Соціально-філософська парадигма власності як мотиваційної основи життєдіяльності особистості у пострадянському суспільстві: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Є.О. Борисенко; Харк. військ. ун-т. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Проведено дослідження феномену власності як мотиваційної основи життєдіяльності особистості у соціально-філософському аспекті. Обгрунтовано концептуальну модель власності, що дозволяє розкрити особливості її прояву на рівні основних підсистем суспільства та на особистісному рівні. Визначено екзистенціали власності та ціннісні регулятиви власницької культури індивідів. Розроблено рівневу структуру ментального усвідомлення власності та соціально-філософську модель її емоційного сприйняття, що, залежно від психологічного впливу власності на особистість репрезентується у фрагментарній та актуальній власності високого, середнього та низького ступенів актуалізації. Охарактеризовано загальні можливості індивідів щодо реалізації внутрішньої власницької свободи та соціальні ефекти досліджуваного явища у сучасному українському суспільстві.

177. Соціально-філософський аналіз феномена влади: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.В. Краснокутський; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2004. - 17 с. - укp.
Обгрунтовано, що дослідження феномену влади передбачає вивчення чотирьох основних сутнісних аспектів: підпорядковуючої сили, цільового та вольового аспектів, соціальної відповідальності. Установлено основну закономірність розвитку феномену влади - взаємозв'язок між суб'єктом і об'єктом влади. Виявлено основні суспільно-політичні фактори оптимізації розвитку владних відносин на етапі трансформації України. Запропоновано розглядати соціальну відповідальність як інтегруючий чинник оптимізації розвитку владних відносин на сучасному етапі розвитку українського суспільства та основну детермінанту оптимізації влади у контексті явища людської свідомості.

178. Соціально-філософські основи нігілізму (XIX - XX ст.): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Г.Я. Пристінська; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено соціальні та філософські засади феномену нігілізму в європейській історії XIX - XX ст. Наголошено, що послідовний аналіз нігілізму потребує постійної уваги до питань методології дослідження. Окреслено ескізний образ нігілізму, репрезентований в його основних характеристиках. Акцентовано увагу на багатоаспектності феномену нігілізму, розглянуто три його основні складові: як умонастрій індивіда або групи індивідів (індивідуально-психологічний аспект); як певна ідеологія і відповідний їй суспільний рух; як філософське кредо, символ віри, в якому зафіксована квазірелігійна компонента у свідомості нігіліста. Вказано на парадоксальність амбівалентності нігілізму. Зазначено, що нігілістичний спосіб вирішення проблем екзистенції людини призводить до їх збільшення. З'ясовано, що панівним компонентом нігілізму є метафізичний бунт, реалізований у філософському кредо, а інші складові досліджуваного вчення мають здатність утворювати різні форми суспільної свідомості, в яких їх деструктивність частково компенсовано у межах правової регуляції відносин.

179. Соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя (на матеріалі історії української духовної культури кінця XVI - початку XVIII ст.): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / В.В. Козачинська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 20 с. - укp.
Висвітлено соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості провідних в українському суспільстві XVII ст. спільнот духовенства і козацтва як довготривалих суб'єктів соціальної пам'яті, які визначали основи соціальної поведінки особи перед обличчям смерті. На підставі дослідження новітніх соціально- й етико-філософських інтерпретацій концепту смерті обгрунтовано правомірність вивчення автентичного потенціалу осмислення понять життя - смерть - безсмертя в духовному досвіді минулого. Відтворено основи барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять у межах уявлень про смерть як "хворобу до зцілення". Розглянуто специфіку "мілітарного" ("елліністичного") тлумачення проблеми конечності в контексті ідеї життєвого краю як межі, за якою особисте безсмертя підтверджувалось гідною пам'яті нащадків "живою славою", трансформуючись в ідею виживання українського роду загалом.

180. Співвідношення понять розуму та віри в історіософії П.І.Ліницького: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Т.В. Черненко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Здійснено історико-філософський екскурс понятійного співвідношення розуму та віри на підставі аналізу поглядів найбільш значущих та відомих в історії філософії особистостей, творчість яких досліджував П.І.Ліницький та вибудував власну філософську систему шляхом розв'язання проблеми антиномічності віри та розуму. Показано, що творчому доробку П.І.Ліницького притаманна традиційна для західноєвропейської філософії гносеологізація та раціоналізація філософської свідомості, але у творчому спадку київського філософа думки представників німецької філософської культури трансформовані через призму української філософської традиції, набули самобутності завдяки своєрідному синтезу з теїзмом, слідуванню ідеї співвідношення розуму та віри як одного з вирішальних принципів у побудові власної філософської системи. Доведено, що гносеологічна позиція П.І.Ліницького з усіма її особливостями та відмінностями, що свідчать про оригінальність мислителя, формувалась у протистоянні вульгарному матеріалізмові та позитивізмові, є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму, про що свідчить його висока оцінка умоглядності як основної форми пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом. Шляхом детального аналізу соціальних, моральних та естетичних засад поняття віри, на яких базувався П.І.Ліницький, вирішуючи питання про співвідношення понять розуму та віри, доведено, що в його особі українська філософська думка другої половини XIX - початку XX ст. мала високоосвіченого мислителя, який репрезентував своє власне оригінальне розуміння та осмислення найважливіших філософських проблем - онтології, гносеології, філософії історії, соціальної філософії, філософської антропології.

181. Становлення історіософського світобачення майбутнього педагога: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / Г.С. Гамрецька; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Аргументовано положення, що історіософська складова як елемент світоглядної підготовки передбачає процес освоєння та осягнення майбутніми вчителями тенденцій розвитку історичної дійсності, формування соціальної самоідентичності, залучення їх до системи цінностей, норм і відносин суспільства, формування певних соціальних якостей як компонент професійного потенціалу педагогів. Досліджено суть світоглядної підготовки майбутнього педагога на різних етапах розвитку українського суспільства (періоду Визвольних змагань 1917 - 1920 рр., торжества марксизму-ленінізму 1920 - 1990 рр. та періоду системної трансформації суспільства - з 1991 р.), установлено її детермінованість соціально-політичним контекстом та панівною державною ідеологією. На підставі аналізу емпіричного матеріалу виявлено факт панування у вищій педагогічній школі гностичного підходу до підготовки фахівця та обгрунтовано важливість переходу до рефлексивно-креативного компетентнісного знання, яке має забезпечувати становлення вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначено зміст історіософської підготовки майбутнього педагога за умови сучасних докорінних соціокультурних трансформацій, науково обгрунтовано її гностичну, аксіологічну та праксіологічну складові, єдність яких сприяє узгодженню суперечностей формування наукобіжного та наукоцентричного різновидів філософського історичного світогляду.

182. Становлення політичної свідомості молоді в умовах суспільної нестабільності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Микола Леонтійович Дідух; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.

183. Становлення та розвиток психологічної теорії колективу у вітчизняній психології (1920 - 1990 роки): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Ніколаєнко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Розглянуто питання становлення та розвитку вітчизняної психологічної теорії колективу у 1920 - 1990 рр. Проаналізовано соціально-економічні умови даного періоду, охарактеризовано соціально-політичні формації, що суттєво впливали на становлення психологічної теорії колективу й сприяли її крайній ідеалізації. Здійснено систематизацію сучасних наукових підходів до вивчення проблеми колективу, визначено діяльнісний, соціометричний напрямок, параметричну концепцію та організаційно-управлінський підхід. Виявлено суттєві відмінності між ними у трактуванні поняття "колектив", визначенні його структури, рівнів та етапів розвитку. Відзначено, що найбільш вагомими серед проаналізованих теорій колективу є теорія діяльнісного опосердкування міжособистісних стосунків А.В.Петровського та параметрична концепція Л.І.Уманського. Наведено їх порівняльну характеристику, виявлено переваги та недоліки.

184. Становлення теорії літературного твору при переході від традиціоналістської до індивідуально-авторської епохи: на матеріалі російської естетики та літературної критики першої третини XIX ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Г.Є. Отіна; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено еволюцію класицистичної концепції літературного твору в новій культурно-історичній ситуації на межі традиціоналістської та посттрадиціоналістської епох. Виділено динамічний класицизм як особливий тип розвитку літератури та її теоретичного осмислення, що розширює межі традиціоналістської концепції шляхом її доповнення ознаками нової, індивідуально-авторської теорії. Проаналізовано традиціоналістські уявлення О.Ф.Мерзлякова та П.Є.Геогрієвського про твір як наслідування законів природи і жанрових зразків. Обговорено теоретичні ідеї П.Є.Георгієвського та П.Новикова щодо вивчення літературного твору. Розкрито протистояння та взаємозв'язок класицистичної моделі жанрового світу твору і романтичного індивідуально-авторського світу, який набуває якісно нової суверенності й "самостійного буття". Розглянуто нові теоретичні характеристики літературного твору в естетичних трактатах і критичних статтях представників філософського напрямку в романтизмі, зокрема в "Опыте науки изящного" О.І.Галича. Конкретизовано взаємозв'язки художньої практики та літературної теорії романтиків і відкритих ними шляхів пошуку узагальнювальних теоретичних характеристик у глибинах індивідуальних явищ. Запропоновано нову інтерпретацію концепції літературного твору, подану в роботах І.В.Киреєвського, в якій осмислюється відкриття, передусім у творчості О.С.Пушкіна, перспективи поєднання традиціоналістської та романтичних тенденцій.

185. Становлення художнього світовідношення майбутніх музикантів-педагогів у процесі професійної підготовки: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / М.М. Ткач; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Розкрито суть та архітектоніку поняття художнього світовідношення (ХСВ), визначено критерії, показники та рівні сформованості ХСВ майбутніх музикантів-педагогів. Виявлено педагогічні умови його становлення. Розроблено, експериментально перевірено та впроваджено дану методику в педагогічну діяльність мистецьких вищих навчальних закладів. Визначено основні складові музично-педагогічного процесу.

186. Стиль педагогічного спілкування вчителя початкових класів школи-інтернату як чинник мотивації учіння дітей: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / М.М. Кулеша; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено комунікативний, емоційний та поведінковий компоненити стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів. Розглянуто динамічні аспекти формування та особливості прояву мотивації учіння молодших школярів, встановлено взаємозв'язки її основних параметрів (рівнів мотивації та ієрархії учбових мотивів) зі стилем педагогічного спілкування вчителя. Визначено та систематизовано варіанти суб'єктивної інтерпретації бажання вчитись молодшими школярами у закладах інтернатного типу. На базі методики активного соціально-психологічного навчання Т.С.Яценко розроблено тренінг оптимізації педагогічного спілкування вчителів початкових класів як чинника формування мотивації учіння молодших школярів і доведено його ефективність.

187. Стратегема сталого розвитку суспільства (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.В. Горбань; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 20 с. - укp.
Проведено соціально-філософський аналіз можливих стратегічних напрямів розвитку суспільства у контексті концепції сталого розвитку. Введено в науковий обіг базові концепти методології сталого розвитку суспільства - сценарії, стратегії, проект, стратегему. Розроблено інтеграційну модель освітньої системи як статегему сталого розвитку суспільства. Визначено необхідні технологічні заходи в освітній сфері, що сприятимуть формуванню передумов переходу України до суспільства сталого розвитку.

188. Стратегія життя особистості як фактор розвитку суспільства: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.О. Кудінов; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2004. - 16 с. - укp.
Визначено стратегію життя особистості як фактор розвитку суспільства. Розкрито суть поняття "стратегія життя особистості", що відображає процес виконання головного, довготривалого та стійкого життєвого завдання, характер якого залежить від індивідуальних особливостей (переваг) суб'єкта життя, ступеня невизначеності та нелінійності життєвого середовища (ситуації). З'ясовано, що стратегія життя особистості відображає спосіб вирішення головного, довготривалого та стійкого завдання життя або його етапу, що надає діяльності суб'єкта певну спрямованість. Розкрито механізм впливу стратегії життя особистості на розвиток суспільства шляхом формування соціального капіталу в єдності стилізації життя та ідеології. Визначено напрями оптимізації стратегії життя особистості, які сприяють формуванню соціального капіталу суспільства.

189. Страх як соціально-філософський феномен (генеза та функції): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.С. Туренко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 19 с. - укp.
Здійснено соціально-філософський аналіз генези та функцій феомену страху в суспільстві, його місце та значення в онтологічному існуванні людини, починаючи з архаїчного періоду розвитку цивілізації до сучасності. Проаналізовано рівень вивчення цього феномену в психології та пов'язаних з нею галузевих дисциплінах. Відзначено штучність галузевого розмежування термінів "страх" і "тривога" для нерозривно-онтологічного існування людини, висунуто гіпотезу про наявність "градаційної шкали" єдиної, нерозривної суті феномену страху.

190. Суб'єкт в освітньому просторі: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.В. Плахотнік; Харк. військ. ун-т. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Виділено типи суб'єктів освіти (учень і вчитель) і проаналізовано їх сутнісні характеристики у класичній, некласичній і постнекласичній освітніх парадигмах. Досліджено історико-генетичні та структурно-функціональні зв'язки між хронотипом освітнього простору та соціально-філософськими характеристиками суб'єкта, показано історичну мінливість категорій "освіта" та "суб'єкт освіти". Побудовано філософсько-теоретичну модель сучасної освіти. Досліджено суттєві особливості й нові виміри сучасного (постнекласичного/постмодерного) освітнього простору (віртуальність і мультикультурність), проаналізовано аксіологічні засади сучасної освіти (свободу і творчість). Показано нові характеристики таких суб'єктів у сучасному освітньому просторі, як учень і вчитель (тьютор), описано соціально-філософський контекст процесів взаємодії вказаних суб'єктів.

191. Сутність теологічного і філософського просвітництва: від Гегеля до Фейєрбаха (соціальний аспект): Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.03 / З.О. Борисова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 16 с. - укp.
Здійснено соціально-філософський аналіз протиріччя між філософським і теологічним просвітництвом в німецькій філософській думці початку XIX ст. Визначено необхідність переосмислення суті й ролі релігійного відображення й релігійного ставлення до світу у суспільстві, що переживає світоглядну кризу й злам старої системи цінностей. Досліджено, як від логічного аналізу релігії (Гегель), через історичний (Штраус) і культурологічний аналіз священних текстів (Бауер) в особі Руге і Фейєрбаха німецька філософська думка пов'язала роль і місце релігії в історії з логікою руху суспільства до свободи. Означено, що релігійний шлях розвитку є необхідністю історії, через релігію людина проявляється як істота творча, яка діє в межах певної культурної традиції.

192. Тактико-психологічне забезпечення очної ставки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / С.М. Лозова; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Розглянуто основні тактико-психологічні детермінанти ефективного проведення очної ставки. Уточнено психологічні механізми дії тактичних прийомів, що застосовуються під час проведення очної ставки. Проаналізовано тактико-психологічні помилки слідчого під час проведення очної ставки. Запропоновано систему тактико-психологічного забезпечення її ефективного проведення.

193. Творення еко-майбутнього в контексті глобалізації: проблеми керування та перспективи розвитку: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / А.В. Толстоухов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 35 с. - укp.
Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

194. Теоретико-психологічні засади управління персоналом органів внутрішніх справ: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.06 / В.І. Барко; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2004. - 44 с. - укp.
Проаналізовано соціально-психологічні засади управління персоналом органів внутрішніх справ (ОВС), а також методологію і структуру проактивного управління та психологічні особливості реалізації цілей і функцій зазначеного підходу. Досліджено психологічні ресурси вдосконалення системи даного управління з використанням принципів гуманістичного особистісно орієнтованого підходу, системності, оптимізації та інтенсифікації. Виявлено психологічні ресурси оптимізації компонентів управління персоналом ОВС як динамічного, комплексного процесу. Обгрунтовано концепцію професійно-психологічного відбору персоналу на підставі врахування психологічної готовності особистості до навчання та професійної діяльності. Запропоновано психологічні умови побудови команди міліцейського підрозділу, лідерства, профілактики конфліктів і дистресів. Розроблено психолого-педагогічні та методичні засади післядипломної підготовки керівників міліції до проактивного управління персоналом, систематизовано понятійний апарат.

195. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / М.П. Васильєва; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 38 с. - укp.
Обгрунтовано концепцію конструювання змісту деонтологічної підготовки як складника професійної підготовки студента - майбутнього педагога за умов вищого педагогічного навчального закладу з використанням методологічних підходів: системного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного, культурологічного та аксіологічного. Розроблено модель змісту деонтологічної підготовки педагога (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний, аналітико-рефлексивний компоненти), умови її впровадження у навчальному процесі вищого навчального закладу. Запропоновано та розкрито суть поняття "деонтологічна компетентність педагога". Обгрунтовано варіативні технології забезпечення деонтологічної підготовки педагога, засобами якого є розроблений спецкурс "Основи педагогічної деонтології" та безпосередня організація практичної діяльності студентів кураторами, деканатом, ректоратом, що сприяє формуванню деонтологічної компетентності. Доведено, що впровадження розробленої моделі змісту деонтологічної підготовки передбачає використання різних форм і методів роботи зі студентами (створення ситуацій вибору, розв'язання різних ситуацій конфлікту, ризику). Розвинуто дефініції педагогічної деонтології, критерії та показники готовності студента до здійснення нормативної професійної поведінки.

196. Теорія і технологія культурологічної підготовки майбутніх учителів художньо-естетичних спеціальностей: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л.А. Кондрацька; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. - Т., 2004. - 40 с. - укp.
Вперше обгрунтовано сутність антрпологічної парадигми культурологічної підготовки майбутнього вчителя мистецтва як моделі становлення антропологічної культури особистості та педагогічної технології її реалізації. Визначено когнітивно-вольовий зміст антропологічної культури майбутнього вчителя мистецтва та механізми її становлення у герменевтичному та метафізичному аспектах. На підставі реалізації принципів антропологізації професійного становлення майбутнього вчителя (відкритості освітньої системи, неперервності навчального процесу, філогенетичної зумовленості культурологічної підготовки особистості, культуро-, природо- соціовідповідності її саморозвитку, культури виховання та виховання культурою, свободи волевиявлення та пріоритету самостійного навчання) та способів практичного споглядання буття (пізнання як "народження" істини, опосередковуючої ролі знаково-символічних структур у процесі навчання, нескінченності становлення знання-саморефлексії) розроблено зміст педагогічної технології культурологічної підготовки (дидактичний цикл "інтрига - рефлексія - дискурс - моніторинг" і методи майєвтичного типу учіння) та психолого-педагогічні умови її реалізації. Розроблено комплексну методику діагностики антропологічної культури майбутнього вчителя мистецтва та ефективності технологічного забезпечення процесу її становлення. Удосконалено теорію викладання культурологічних дисциплін у вищій школі.

197. Тілесна самоідентифікація людини в умовах культурних трансформацій: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Ю.А. Семенова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено проблеми тілесної самоідентифікації людини за умов культурних трансформацій. Запропоновано визначення даного поняття як процесу набуття особистої індивідуальності шляхом відтворення власного тілесного образу у співвідношенні з антропо-культурними зразками, що є основою для набуття культурної, соціальноЇ, політичної та інших ідентичностей як необхідних умов для самореалізації особистості. Акцентовано увагу на сутності та перспективах реалізації соматичних прав людини, тобто вимог визнання прав власності на своє тіло, на тілесну самоідентифікацію та самодетермінацію. Проаналізовано теоретичні підстави для формування та розширення можливостей їх реалізації за умов активного розвитку наукових технологій, кризи традиційної системи цінностей і трансформації сучасної культури.

198. Транссуб'єктний аспект внутрішньої реальності (філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / М.М. Голуб; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 20 с. - укp.
Введено нову термінологію - Psi/M-Реальність, транссуб'єкція, психомодальність, галуззю визначення якої є елементи особливої сфери суб'єктивності, які не зводяться ні до однієї з досліджуваних на даний момент: свідомості-несвідомого-вольового-почуттєвого. Запропоновано інтерпретацію Psi/M-Реальності як особливої, самостійної складової психічного. Узагальнено розрізнені дані про Psi/M-Реальність різних традиційних шкіл і напрямків - шаманізму, йоги, буддизму, даосизму тощо, а також дані наукових досліджень. На цій основі виділено методи транссуб'єкції, надано визначення Psi/M-реальності. Введено класифікацію нетипових станів суб'єктивності: персональні-трансперсональні-імперсональні, хілотропні-холотропні-нозотропні. Запропоновано архітектоніку Psi/M-Реальності, що дозволяє відслідковувати різні рівні та форми транссуб'єкції: в ієрархії психомодальностей (вертикальні підстави), у діапазоні заданої психомодальності (горизонтальні підстави).

199. Трансформація проблеми свободи у структуралізмі: компаративний аналіз філософських вчень К.Леві-Стросса та М.Фуко: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Ірина Петрівна Дєдяєва; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 18 с. - укp.

200. Трансформація українського суспільства в контексті глобалізації: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / С.М. Сокол; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 22 с. - укp.
Проведено соціально-філософський аналіз трансформаційних перетворень в Україні у контексті світових глобалізаційних процесів. Обгрунтовано об'єктивність виникнення тенденції глобалізації, що виступає як закономірний поступ людства до нових форм співжиття. Показано, що сучасна Україна - це потенційна держава європейського значення, яка прагне знайти національну форму та зміст у соціально-економічному та політичному контексті. Проаналізовано сучані західні та вітчизняні теоретико-методологічні підходи щодо визначення понять цивілізації, модернізації, постмодернізації та трансформації, з урахуванням яких запропоновано оригінальне тлумачення та встановлено їх значення в системі соціально-філософських категорій. Досліджено сутність сучасних трансформацій соціально-економічних і політичних структур "пострадянської" України. Обгрунтовано тезу про визначальну роль соціокультурного чинника в трансформаційних процесах в результаті його здатності утворювати ціннісну базу для подальшої суспільної модернізації.

201. Трудова поведінка особистості як підприємницька діяльність: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.О. Титарчук; Південноукр. держ. пед. ун-т (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2004. - 20 с. - укp.
Виявлено особливості трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності, визначено її суть, чинники формування та реалізації. Трудову поведінку особистості розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій соціальної філософії, її сутнісний зміст розкрито через такі поняття, як людина, соціум, діяльність, суспільні та виробничі відносини, суспільне життя, особистість та інші. Визначено поняття "трудова поведінка", яка за своєю суттю є сукупністю соціально-функціональних дій та вчинків людей, визначених професійно-кваліфікаційними потребами, обов'язками і формами суспільно-виробничої діяльності. Зазначено, що трудова поведінка є видом та формою суб'єктивної діяльності, комплексним проявом інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних особливостей. Проаналізовано проблеми формування та поведінки "середнього класу" у трансформаційних суспільних процесах, досліджено категорію підприємництво та проблеми соціального управління та регулювання трудової поведінки особистості. Репрезентовано визначення поняття "підприємництво" та "соціальне управління".

202. Українська наукова інтелігенція в умовах трансформації суспільства: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.А. Кадієвська; Південноукр. держ. пед. ун-т (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2004. - 20 с. - укp.
На базі концепцій Західних футурологів Д.Бела, Г.Кана, А.Вінера запропоновано підхід до характеристики наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Проаналізовано специфіку суспільного буття наукової інтелігенції України та зроблено висновок, що інтелігенція може являти собою ключовий рушійний фактор демократичного реформування суспільства. З'ясовано, що науково-технічна революція призвела до зростання впливу науково-технічної та гуманітарної інтелігенції на ці процеси. Розглянуто процес вироблення науковою інтелігенцією своєї ідеології (технологічного лібералізму) та системи рекрутування (університетів, елітарних учбових закладів). Установлено, що тенденція інтеграції науки й освіти є перспективною. Виявлено, що найважливішою функцією наукової інтелігенції є вироблення наукового знання, а за умов, коли влада переміщується до рук людей, що володіють знаннями, наукова діяльність набуває великого значення. Зроблено висновок, що наука в Україні вимагає підтримки на різних організаційних рівнях.

203. Установки статевої взаємодії у кримінальному та нормативному середовищі неповнолітніх: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Н.Є. Афанасьєва; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2004. - 18 с. - укp.
Розглянуто особливості формування установок статевої взаємодії у правопорушників, що скоїли злочин проти статевої свободи та недоторканості особистості, та у правослухняних неповнолітніх. На підставі одержаних даних обгрунтовано необхідність цілеспрямованого формування установок статевої взаємодії та створення державної програми статевого виховання дітей та підлітків. Запропоновано методичні рекомендації щодо розробки програм, спрямованих на розвиток нормативних установок статевої взаємодії.

204. Феномен людства та його соціально-філософська концептуалізація: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / Т.О. Андрєєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 29 с. - укp.
Запропоновано шляхи вирішення проблеми реконструкції процесу розвитку концепту "людство", виявлено особливості його функціонування в суспільній свідомості. Доведено, що даний процес описується за моделлю спіралі, яка складається з ізоморфних витків з домінантами емпіричного або раціонального. Встановлено хронологічну першість витка з домінантою емпіричного, який завершився появою зрілого поняття "людство, що саморозвивається"; всі інші витки належать до другого типу (з домінантою раціонального в процесі осмислення). Зазначено, що сучасний стан феномену людства характеризується тим, що його рефлексія (поняття "людство") пройшла лише перші витки абстрактної трансформації. Обгрунтовано припущення, що у сучасному світі активних процесів глобалізації людство, поруч з родиною і нацією, стає домінуючою одиницею виживання землян.

205. Філософські погляди М.В.Гоголя в контексті українського романтизму: Автореф. дис... канд. філоcоф. наук: 09.00.05 / А.Г. Супрун; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Визначено зв'язок феномену творчості М.Гоголя з літературно-філософськими поглядами його попередників і послідовників. Обгрунтовано належність М.Гоголя до української національної філософської традиції, з'ясовано місце романтизму та романтичної проблематики у філософсько-літературній спадщині митця. Розкрито цілісність філософсько-художнього осмислення письменником релігійних, етичних та естетичних проблем. Встановлено значення творчої спадщини М.Гоголя у системі світової та української філософії, доведено значний вплив творчості письменника на світоглядно-філософські погляди Т.Шевченка та релігійну філософію В.Соловйова.

206. Філософсько-методологічні аспекти сучасної української медичної семіотики: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / Ю.П. Ющенко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Розглянуто філософсько-методологічні аспекти сучасної української медичної семіотики, показано, що її роль обумовлює філософську значимість фундаментальних теоретичних проблем медицини, способи розв'язання яких мають важливі теоретичні та практичні наслідки. Обгрунтовано специфіку наукового пізнання та визначення предмета медицини, уточнено, конкретизовано та розширено принципи й можливості більш чіткого визначення базисних понять медицини. Розкрито основні філософсько-методологічні засади формування та функціонування медичних термінів, проаналізовано особливості мови медицини. Досліджено історію виникнення та формування української медичної термінології. Теоретично обгрунтовано проблему смислу, знаку та значення медичних термінів. Доведено необхідність розробки теоретичних питань сучасної української медичної семіотики з використанням методів загальної семіотики та семантики з метою розвитку загальної теорії медицини на сучасному рівні, а також систематизації та узагальнення емпіричного матеріалу медичної семіотики.

207. Філософсько-правовий аналіз девіантної поведінки особистості: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / А.В. Нікітін; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Розроблено комплексний підхід щодо вивчення проблеми соціально-негативної девіантності, основою якого є взаємозв'язок філософії права, юридичної соціології, юридичної психології та інших соціальних дисциплін. Доведено доцільність його застосування для визначення категорії "соціальний контроль". Зазначено, що даний підхід дозволяє ефективно аналізувати сучасну дискреційну владу, виявляти найтиповіші форми девіантності посадових осіб. Проведено комплексне дослідження проявів таких радикально девіантних форм соціальної діяльності як злочинність і тероризм. Визначено можливості використання комплексного підходу для вивчення поведінки убивці та окремих категорій негативно девіантних осіб (жінок-злочинниць та неповнолітніх злочинців). Запропоновано шляхи удосконалення правотворчої, правозастосовної та правовиховної діяльності.

208. Філософсько-світоглядні підвалини української геополітичної думки: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.12 / М.М. Хилько; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Досліджено фундаментальні принципи, найбільш загальні суттєві характеристики, ціннісні орієнтації, ідеали й традиції української геополітичної думки. Проаналізовано інтелектуальні джерела розвитку геополітичного вчення на Україні. Зазначено, що вітчизняна геополітична думка розвивалася у контексті та одночасно зі світовою, виявлено її особливості та відмінності, зумовлені філософсько-світоглядними традиціями та конкретними історико-політичними обставинами, зокрема, відсутністю української держави та тривалим досвідом національного поневолення. Виокремлено складові філософсько-світоглядних традицій національної геополітичної думки, якими є земля, простір, менталітет, релігія, культура, природні права людини, пошук геополітичних стратегій подолання спільних проблем цивілізації, прагнення довести рівність усіх держав, незалежно від їх геополітичного потенціалу. Запропоновано класифікацію основних напрямків розвитку світового та вітчизняного геополітичного вчення, встановлено їх найбільш суттєвий вплив у науковій та суспільно-політичній сферах. З'ясовано, що характерні риси української геополітичної думки відзначаються гуманністю і толерантністю.

209. Філософсько-соціологічний аналіз релігієзнавчої спадщини діячів українського національного відродження початку ХХ століття: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.11 / Л.Й. Кондратик; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. - К., 2004. - 36 с. - укp.
Розглянуто релігієзнавчу спадщину подвижників українського національного відродження початку ХХ ст. М.Грушевського, В.Липинського, О.Лотоцького, А.Річинського, М.Шаповала як осібне явище в історії вітчизняного вчення про релігію. З'ясовано спільність та відмінність концептуальних положень вчених і мислителів про сутність та функціональність релігії, її взаємодію з такими сферами суспільного буття, як соціальне життя, культура, політика, нація, а також проаналізовано їх погляди на церкву й секту, як типи релігійної організації.

210. Формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв'язування консультативних задач: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / М.В. Бадалова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 18 с.: рис., табл. - укp.
Визначено загальні характеристики консультативних задач, а також способи та засоби їх розв'язання. Запропоновано теоретичну модель інтелектуальної готовності практичних психологів до розв'язування даних задач. На базі цієї моделі розроблено психодіагностичний комплекс, застосування якого та оцінка даних, одержаних за його результатами за допомогою кореляційного, кластерного та факторного аналізу, дали змогу виділити інтелектуальні детермінанти успішного розв'язування консультативних задач. Розроблено й апробовано тренінг формування в майбутніх психологів головних компонентів дослідженої інтелектуальної готовності.

211. Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Т.М. Данилова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с.: табл. - укp.
Розкрито структуру особистісної спрямованості студентів - майбутніх психологів та запропоновано методику діагностування її окремих складових. Виділено типи спрямованості та досліджено їх розповсюдженість у даних студентів. Доведено взаємозв'язок між типом спрямованості й іншими професійно значимими особистісними якостями майбутнього практичного психолога (самооцінка, самосвідомість, внутрішня чесність). Розроблено та експериментально перевірено програму формування в них гуманістичної спрямованості особистості, запобігання та корекції егоцентризму й егоцентричних установок.

212. Формування демократичних цінностей студентської молоді в трансформаційний період: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.10 / С.В. Кострюков; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2004. - 17 с. - укp.
Досліджено процес формування демократичних цінностей студентської молоді у трансформаційному суспільстві. Розкрито суть поняття "цінність" та "демократичні цінності", побудовано структурно-функціональну модель демократичних цінностей. Визначено основні фактори процесу їх формування. Проаналізовано роль освіти, зокрема соціально-гуманітарних дисциплін у формуванні демократичної свідомості та культури студентської молоді. Детально вивчено характеристики сучасного соціального середовища, за умов і під впливом якого формуються демократичні цінності молоді, розглянуто чинники, що заважають цьому процесу. Обгрунтовано пропозицію щодо прискореного введення до навчального процесу спеціального курсу "основи демократії", розробленого в межах Україно-Канадського проекту "Демократична освіта".

213. Формування здатності до фасилітаційних впливів у майбутніх практичних психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.О. Кондрашихіна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено особливості формування здатності до фасилітаційних впливів у майбутніх практичних психологів. Теоретично обгрунтовано та експериментально виявлено психологічні чинники, що детермінують здатність до фасилітаційних впливів, а також умови її формування. Розроблено та апробовано засоби діагностики цієї здатності, здійснено їх практичне втілення на основі спеціально розробленої програми.

214. Формування комунікативних умінь студентів вищих аграрних закладів освіти в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.А. Кручек; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 19 с.: табл. - укp.
Обгрунтовано доцільність проведення системної роботи з формування комунікативних умінь студентів вищих аграрних закладів освіти. Системно проаналізовано основні психолого-педагогічні фактори та умови, що сприяють розвитку даних умінь студентів, оцінено міру їх впливовості. Базуючись на критеріальному підході до визначення рівня сформованості комунікативних умінь, виявлено особливості їх розвитку у студентів-аграрників. Розвинуто положення щодо етапів формування комунікативних умінь, а також розроблено та обгрунтовано теоретичну модель педагогічної технології цього формування у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Розкрито суть понять "спілкування", "комунікативна діяльність", "комунікативні вміння" та їх зв'язок, розширено та поглиблено наукові знання про комплекс комунікативних умінь.

215. Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури (на прикладі вивчення циклу театральних дисциплін): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л.І. Лимаренко; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
На підставі аналізу філософської, психологічної, педагогічної, культурологічної, мистецтвознавчої, методичної літератури виявлено специфіку формування педагогічної майстерності вчителів художньої літератури, доведено необхідність засвоєння знань своєрідної, унікальної мови культури, уміння інтерпретувати зміст різних художніх творів шляхом розкриття суті художніх образів. На підставі розгляду навчально-виховних можливостей театрального мистецтва та визначення структурних компонент педагогічної майстерності вчителя виявлено потужний потенціал формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури. Створено освітньо-кваліфікаційну характеристику сучасного вчителя художньої культури, визначено основні вимоги щодо його педагогічної майстерності вчителів мистецького фаху. Розроблено організаційно-методичну систему формування педагогічної майстерності даних вчителів та експериментально перевірено її ефективність.

216. Формування психологічної культури керівників загальноосвітніх шкіл у системі післядипломної освіти: Автореф. дис... кадн. психол. наук: 19.00.07 / Г.М. Кот; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
На підставі дослідження компонентів, структури й особистісної детермінації психологічної культури керівників середніх навчальних закладів освіти розроблено технології формування та розвитку загальних і спеціальних вмінь засобами психологічного тренінгу. Розглянуто теоретичний зміст і співвідношення понять, пов'язаних з психологічною культурою, проаналізовано сучасні підходи щодо визначення її складових, встановлено особливості використання багатовимірного системного методу дослідження латентної структури характерних рис і властивостей особистості, стилів управлінської взаємодії, навичок управління, індивідуальних потенціалів та інших показників. З використанням засобів факторного аналізу побудовано емпіричні моделі "реального" й "ідеального" керівника, на підставі порівняння яких з урахуванням даних про системотвірні фактори, теоретичних вимог менеджменту, психології, етики й інших критеріальних систем визначено внутрішні особистісні об'єкти впливу та формування управлінських навичок і психологічної культури керівників навчальних закладів. Встановлено й експериментально апробовано стратегії формування вмінь і розвитку особистості, принципи конструювання та проведення психологічного тренінгу, визначено методичні й організаційні передумови його ефективності щодо розвитку психологічної культури керівників шкіл за умов післядипломного навчання.

217. Формування психосексуальної культури студентської молоді 17 - 19 років: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.М. Гридковець; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 21 с. - укp.
На підставі теоретичного аналізу сформульовано визначення психосексуальної культури (ПСК) особистості, вивчено внутрішні та зовнішні особистісні сфери її прояву, механізми вияву та формування. Експериментально досліджено особливості ПСК студентської молоді та її зміни за останні сім років, здійснено порівняльний аналіз одержаних результатів. Диференційовано рівні психосексуальної культури молоді юнацького віку за основними оціночними сферами: потребово-мотиваційною, когнітивно-інформативною, регулятивно-вольовою, поведінково-результативною, емоційно-почуттєвою у підсистемах внутрішньої суб'єктної рефлексії та зовнішньої суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Зауважено, що підсистема зовнішньої суб'єкт-суб'єктної взаємодії репрезонтована у стосунках студентської молоді типу "суб'єкт - партнер", "суб'єкт - батьки", "суб'єкт - нащадок". З використанням одержаних даних розроблено концептуальну модель та відповідні до неї програму й методику формування психосексуальної культури студентської молоді.

218. Формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / М.В. Молочко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Конкретизовано й збагачено зміст і структуру поняття соціально-психологічного клімату (СПК) педагогічного колективу дошкільного закладу, який є складною інтегрованою характеристикою колективу. Зауважено, що зазначена характеристика емпірично виявляться в домінуючому відносно стійкому груповому настрої та є результатом відображення педагогами ділових і міжособистісних взаємин у колективі, опосередкованих цілями та змістом спільної професійно-педагогічної діяльності у специфічному просторі функціонування дошкільного закладу. Розроблено індивідуально-групові та діяльнісно-рольові критерії оцінки стану СПК у колективі. Теоретично обгрунтовано соціально-психологічні, організаційно-управлінські та педагогічні чинники його становлення за умов дошкільного закладу.

219. Формування у працівників податкової міліції здатності до саморегуляції в емоціогенних умовах: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.В. Плотко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено особливості саморегуляції поведінки працівників податкової міліції за емоціогенних умов діяльності. Проведено психологічний аналіз професійної діяльності працівників у даній галузі, визначено фактори, що впливають на її здійснення. Встановлено, що значну роль у структурі професійної придатності службовців відіграє саморегуляція поведінки, яка забезпечує ефективність професійної діяльності. Виявлено два типові профілі структури саморегуляції, властиві, відповідно, для груп успішних та неуспішних професіоналів. Доведено, що узгодженість усіх механізмів саморегуляції (планування, моделювання, програмування поведінки та оцінки її результатів) є основною характеристикою ефективного стилю діяльності. З'ясовано роль у структурі саморегуляції компенсаторних механізмів, зокрема гнучкості. Виявлено, що стиль діяльності зазнає змін за умов застосування спеціальної процедури впливів розвивального (тренінгового) характеру. Запропоновано програму оптимізації здатності до саморегуляції за емоціогенних умов професійної діяльності працівників податкової міліції.

220. Функціонування моральних цінностей християнства в культурі Київської Русі (методологічно-релігієзнавчий аспект): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / Світлана Арсеніївна Снігур; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 20 с. - укp.

221. Хриcтиянська традиція в ситуації постмодерну: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / Е.В. Германова де Діас; Харк. держ. акад. культури. - Х., 2004. - 17 с. - укp.
Вперше розглянуто стан християнської традиції у ситуації постмодерну, виявлено специфіку існування християнського Св.Передання у постмодерну добу, визначено вплив культури постмодерну на християнство та основні чинники формування та дієвості християнської традиції у сучасну епоху та в минулому. Встановлено особливості філософсько-культурологічного та релігійного дискурсів щодо проблеми взаємовпливу релігійної традиції та культури. Проведено аналіз різних теорій традиції, на підставі якого зроблено висновок, що все історичне ставлення до релігійно-культурної традиції вибудовується у тріаду: традиціоналізм - модернізм - постмодернізм, а кожна наступна стадія заперечує попередні. Встановлено пріоритетність співвідношення традиціоналізм - модернізм (модернізм завжди виступає в опозиції до традиціоналізму). З'ясовано, що у цій боротьбі протилежностей виникає заключна частина тріади - постмодернізм, який є синтезованою та переосмисленою моделлю відношень традиціоналізм - модернізм.

222. Часова логіка: семантика тривалості: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / Я.О. Кохан; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
З використанням теоретико-істиннісного підходу досліджено основні принципи часової логіки. Вирішено наукову задачу редукції часових понять до фундаментальних логічних. До термінологічного апарату пропозиційної логіки додано єдине поняття чистої обмеженої спрямованої тривалості. Часову компоненту висловлювань і міркувань визначено як елемент їх структури, а не змісту. Запропоновано тлумачення часової логіки як специфікованого фрагмента класичної. На основі стандартної семантики трикутника Фреге створено оригінальну кореспондентну семантику з категорією логічної можливості, на базі якої побудовано теорію істиннісних функцій. Розроблено теоретичні засади часо-логічної концепції шляхом формування систем часо-логічних істиннісних зв'язок, що поєднують логічний зміст з часовими відношеннями. Вперше проведено розрізнення внутрішніх і зовнішніх часових логік. Для зовнішньої знайдено алгоритм розв'язання, а для внутрішніх збудовано дві повні системи зв'язок. Доведено комбінаторну теорему про кількість логічних можливостей на обмежених контекстах.

223. Честь у життєвому світі людини: філософсько-антропологічний аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / К.А. Дяченко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 18 с. - укp.
Здійснено комплексний аналіз феномену честі людини в площині інтегрального знання філософської антропології. Зазначено, що філософське обгрунтування феномену честі у антропологічному аспекті розширює проблемне поле етичної науки та уможливлює багатовимірну тематизацію. Доведено, що честь є складним духовним утворенням, яке відображає у своєрідний спосіб численні суперечності, "відкриті питання" людської буттєвості. Встановлено смислові межі даного поняття та його роль в духовному життєтворенні суспільства та окремої особистості. Визначено смисложиттєві поняття-концепти, що детермінують даний феномен і втілюють багатовимірність його смислового поля: антитези честь - сором, честь - безчестя, концептуальні зв'язки честь - святість, честь - милість, честь - Божа Благодать, честь - авторитет, честь - престиж, честь -слава, честь - віра, честь - гідність, честь - совість, честь - велич.

1. Автоматизована система визначення працездатності авіаційних операторів: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.13.06 / Т.Є. Ударцева; Нац. авіац. ун-т. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Розроблено векторну модель визначення рівнів працездатності авіаційних операторів, яка дозволяє оцінювати результати їх обстежень з урахуванням психофізіологічного (ПФС) стану, прогнозувати динаміку працездатності та ступінь адаптації організму до умов навколишнього середовища. Запропоновано критерії й алгоритм визначення рівнів працездатності з застосуванням методу ергографії. Наведено метод оцінювання даних рівнів авіаційних операторів на підставі аналізу показників ергографії. Виявлено та досліджено залежність між психофізіологічними показниками, що дає змогу використовувати бінарні ознаки для класифікації станів високої та низької працездатності. Розроблено метод оцінювання динаміки ПФС з застосуванням відносних різниць психофізіологічних показників, теорії імовірностей та математичної статистики.

2. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / К.М. Узбек; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2005. - 39 с. - укp.
На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

3. Антропологічні підстави неорелігійних впливів на особу: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.04 / О.В. Федотова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 17 с. - укp.
На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

4. Антропологія музичної тілесності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / О.М. Полтавцева; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

5. Армія в суспільстві, що трансформується (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / М.П. Требін; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 32 с. - укp.
Створено соціально-філософську концепцію місця та ролі армії в суспільстві за умов трансформації, у контексті якої на підставі аналізу взаємозв'язків армії та суспільства в економічній, соціальній, політичній і духовній сферах життєдіяльності розкрито специфіку, типологію та форми взаємодії армії та суспільства за сучасних умов, запропоновано моделі оптимізації цієї взаємодії у пострадянських країнах. Здійснено апроксимацію характеру розвитку сучасної збройної боротьби на оборонну політику держави у сфері економіки. Висвітлено особливості трансформації даних держав та її вплив на соціальні процеси у Збройних силах. Визначено місце та роль армії за умов демократичного суспільства. З'ясовано суть глобальних проблем сучасності та особливості їх впливу на життєдіяльність Збройних сил. Обгрунтовано головні напрямки оптимізації взаємодії армії та суспільства у перехідних системах. Запропоновано конкретні заходи в соціальній, економічній, політичній і духовній сферах життєдіяльності суспільства, що мають сприяти підвищенню бойової готовності та боєздатності Збройних сил України.

6. "Бароковий універсалізм" в українському художньому мисленні: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / М.В. Ольховик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

7. Варіанти, форми і психокорекція дезадаптації подружньої пари при позашлюбних зв'язках і венеричних захворюваннях жінок: Автореф. дис... канд. мед. наук: 19.00.04 / О.А. Мєшковська; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
На підставі використання системного підходу з урахуванням соціальних, психологічних, поведінкових, інформаційно-оцінних та фізіологічних чинників регуляції подружніх стосунків проведено дослідження феномену дезадаптації сімейної пари, причиною виникнення якої є позашлюбні зв'язки у жінок. Вперше проведено клінічне, психодіагностичне, клініко-психопатологічне обстеження подружніх пар, у яких дружини мали позашлюбні зв'язки й заразилися венеричними захворюваннями. Визначено роль данних чинників у формуванні подружньої дезадаптації та виникненні позашлюбних зв'язків у жінок. Вперше встановлено мотивацію та наведено характеристику подружніх зрад і розглянуто їх психологічні наслідки для подружжя. Охарактеризовано різні варіанти та клінічні форми подружньої дезадаптації, виявлено роль відмінностей особистості та комунікації подружжя, зокрема деструктивних конфліктів, у їх виникненні. Розроблено систему психодіагностики та запропоновано методи психокорекції порушення подружньої адаптації, що є водночас ефективним способом психопрофілактики позашлюбного зв'язку. Акцентовано увагу на теоретичному значенні системного підходу щодо діагностики та психокорекції дезадаптації подружньої пари, обумовленої позашлюбними зв'язками у дружини.

8. Вдосконалення професійної підготовки операціоністів банківського відділення на основі контролю формування стресостійкості: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.01.04 / О.Ф. Протасенко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Запропоновано рішення актуальної задачі підвищення якості професійної підготовки операціоністів банківських відділень шляхом контролю процесу формування їх стресостійкості. Удосконалено системний підхід щодо дослідження зміни функціонального стану людини-оператора у процесі трудової діяльності, у межах якого синтезовано модель і розроблено метод контролю стресостійкості операціоністів банківських відділень. Здійснено класифікацію стресостійкості та запропоновано взаємодоповнювальні способи оцінки впливу стрес-факторів на її формування. Розроблено алгоритм визначення стресостійкості, для реалізації якого розроблено програмне забезпечення. Відзначено, що впровадження нових методів, способів і засобів здійснення періодичного контролю функціонального стану операціоністів сприяють підвищенню якості їх трудової діяльності. Експериментально обгрунтовано необхідність релаксаційного корегування функціонального стану операціоністів.

9. Взаємодія особистісної та соціальної ідентичності (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / А.С. Зубенко; Харк. ун-т повітр. сил. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено дослідження ідентичності як комплексного соціального феномену в контексті взаємодії особистісного та соціального аспектів даного процесу в епоху цивілізаційних перетворень і трансформаційно-модернізаційних зрушень в Україні. Проаналізовано історичні етапи становлення концепції ідентичності та визначено її смислове поле у межах гуманітарно-філософської традиції. Узагальнено наукові теорії ідентичності у вітчизняній і зарубіжній філософії, соціології та психології. Проведено системний аналіз змісту, структури, основних механізмів становлення, а також засобів формування та взаємодії особистісної та соціальної ідентичності. Визначено основні принципи плюралізації даного процесу та динаміку взаємовпливу її особистісного та соціального аспектів за умов цивілізаційно-культурних зрушень. Встановлено основні тенденції зміни ідентичності у сучасному суспільстві, запропоновано шляхи і форми подолання її кризи за умов України.

10. Викликані потенціали головного мозку в умовах мимовільної та довільної уваги у підлітків: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / О.Р. Дмитроца; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 22 с.: рис., табл. - укp.
Вивчено викликані (ВП)потенціали кори головного мозку підлітків за умов уваги залежно від її поточного рівня (високого, середнього, низького) та статі досліджених. Установлено особливості амплітудно-часових характеристик ВП за відповідних етапів сприйняття й обробки інформації, просторового розподілу та динаміки фокусів активації та кореляційних зв'язків у корі великих півкуль мозку, які відображають міжпівкульові та внутрішньопівкульові взаємодії за уваги, висвітлено особливості активаційних процесів у великих півкулях. Показано, що динаміка показників ВП мозку у підлітків на послідовних етапах сприйняття й обробки інформації свідчить про наявність закономірностей структурно-функціональної організації уваги та незрілий механізм формування мимовільної та довільної уваги.

11. Виховання в контексті соціально-естетичної концепції Герберта Ріда: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Л.В. Ільницька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 15 с. - укp.
Проаналізовано структуру та зміст соціально-естетичної концепції Г.Ріда. Значну увагу приділено філософському розв'язанню проблеми естетичного виховання у контексті зазначеної концепції. На підставі опрацювання теоретичної спадщини Г.Ріда визначено нову модель художньо-естетичного виховання засобами мистецтва, використання якої дозволяє забезпечити найтісниший зв'язок трьох системних об'єктів - суспільства, мистецтва та творчої особистості. Установлено, що будь-яка сучасна теорія естетичного виховання має будуватися за принципом організації двоступеневої системи виховання. Перший ступінь передбачає виховання індивіда як творчої особистості, другий - носія естетичних ідеалів та духовних цінностей. Зазначено, що виявлені принципи теорії "виховання мистецтвом" розкривають тенденцію формування нової системи універсального естетичного виховання, яка забезпечує високу якість художньо-естетичної освіти у сучасному суспільстві.

12. Відомчі засоби масової інформації в механізмі формування правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ю.О. Легеза; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено правовий статус, роль і значення відомчих засобів масової інформації у формуванні професійної правосвідомості працівників органів внутрішніх справ України. Здійснено послідовний та систематизований аналіз особливостей правового регулювання відомчих ЗМІ в інформаційному просторі України, а також теоретичних і практичних засобів впливу мас-медіа на правосвідомість співробітників ОВС за умов формування правової держави. Наведено класифікацію відомчих ЗМІ, досліджено форми, методи та способи їх впливу на правосвідомість співробітників ОВС. Встановлено роль і значення ЗМІ МВС України серед інших національних мас-медіа.

13. Внутрішній діалог як механізм творчого мислення: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Диса; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 17 с.: рис., табл. - укp.
Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

14. Гендер і національний суб'єкт: конструювання маскулінності в контексті пострадянської України: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Д.О. Коновалов; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 22 с. - укp.
Досліджено процес формування українського національного суб'єкта. Обгрунтовано положення, що національний суб'єкт конструюється за допомогою мікропрактик влади. Проаналізовано специфіку взаємовідношень між гендерними стратегіями тілесності та національними механізмами конструювання суб'єкта. Визначено основний механізм створення національного суб'єкта - систему національної маскулінності. Відзначено, що основою мікропрактик влади є сконструйована гендером система обов'язкової гетеросексуальності, у процесі створення "віковічних" та тих, що "не підлягають сумніву" національних конструктів маскулінності та фемінінності, гендер легітимує конструювання та реконструювання національного суб'єкта. Зауважено, що механізмом ієрархізації національних суб'єктів є система національної маскулінності, яка визначається відношеннями гегемонії, субординації, співучасті та маргіналізації, дана система знаходиться у стані постійної конкуренції з іншими системами маскулінності. Показано, що конструювання українського національного суб'єкта відбувається у контексті конкуренції системи радянської маскулінності, "нової" національної маскулінності та транснаціональної маскулінності, кожна з яких намагається компенсувати радянську/колоніальну травму українського національного суб'єкта.

15. Гендерні особливості смислової сфери особистості неповнолітніх правопорушників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / О.В. Мушинська; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Розглянуто особливості смислової сфери особистості неповнолітніх правопорушників, у юнаків і дівчат, що скоїли різноманітні злочини та знаходяться у місцях позбавлення волі. На підставі результатів дослідження показано необхідність цілеспрямованого формування смисложиттєвих орієнтацій у структурі та суб'єктивному змісті смислової сфери особистості неповнолітніх правопорушників, що обумовлюють різницю у способах їх подальшої ресоціалізації. Наведено рекомендації щодо психологічного супроводження процесу реконструювання дослідженої сфери з урахуванням виявлених гендерних особливостей неповнолітніх правопорушників.

16. Герменевтика культурної форми розуміння: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.01 / О.М. Юркевич; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 40 с. - укp.
Наведено результати філософської герменевтичної рефлексії щодо проблем розуміння у постуніверсалістській герменевтичній теорії, здійснено перехід від фундаментально-онтологічної до регіонально-антологічної геменевтики, що наповнюється культурним смислом, внаслідок чого виявляється множинність теоретичних герменевтик, які представляють різні культурно-онтологічні форми розуміння. Запропоновано концепцію герменевтичної культури, що обгрунтовується на підставі східнослов'янської, тобто руської герменевтики, де якісна специфіка розуміння виявляється на логіко-гноселогічному, онтологічному, феноменологічному і культурнофілософському рівнях формування герменевтичного знання. На відміну від раціоналістичної західноєвропейської герменевтики, специфіка руської герменевтики визначається як етична герменевтика.

17. Герменевтичний потенціал норми в контексті філософії науки: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / І.О. Роман; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано важливі аспекти проблеми норми в контексті сучасної філософії та методології науки. З'ясовано можливості герменевтики в дослідженні нормативно-ціннісної структури смислу наукових висловлень. Обгрунтовано актуальність даного підходу у процесі трансформації дослідження змісту категорії норми з суб'єкт-об'єктної в суб'єкт-суб'єктну площину природничонаукового та гуманітарного знання. Виявлено методологічні можливості застосування категорії норми в науковому пізнанні. Сформульовано визначення герменевтичної концепції норми як однієї з реалістичних позицій у суперечці про зміст універсалій. На підставі дослідження досвіду тлумачення норм у правових і моральних вченнях встановлено, що співвідношення раціонального та ірраціонального у структурі будь-якої норми є свідченням її внутрішнього потенціалу, що й зумовлює потребу в його герменевтичному дослідженні. Відзначено, що на противагу панлінгвістичним концепціям, нормативнозорієнтована герменевтика надає великого значення сфері невербального, домовного мислення. Показано, що інтерпретація є основним інструментом об'єктивації змісту герменевтичного потенціалу наукової норми. Обгрунтовано тлумачення понять "пояснення" та "розуміння" як взаємозумовлених методів актуалізації потенціалу соціальних цінностей і норм у феноменологічному полі свідомості дослідника.

18. Гра та комунікація в соціальній віртуальній реальності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.О. Сотникова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 17 с. - укp.
Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

19. Гуманістичні засади впровадження інформаційних освітніх технологій (соціально-філософський аспект): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.І. Зуєва; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено соціально-філософський аспект гуманізації процесу впровадження інформаційних освітніх технологій у суспільстві, що трансформується. Проаналізовано специфіку, сучасний стан і соціальні чинники активізації гуманістичної спрямованості інформаційних технологій у вітчизняній освіті. Розглянуто особливості інтенсифікації гуманістичної складової шляхів і засобів їх впровадження у навчальний процес.

20. Дискретна метрика життєвого шляху творчої особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / І.А. Страцинська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 19 с.: рис. - укp.
Досліджено своєрідну дискретно-вузлову структуру та метрику довготривалості життєвого шляху творчої особистості. У хронологічній довготривалості життєвого шляху даної особистості виявлено низку вікових точок, які виконують роль подвійних вузлів, у яких мають місце найбільш яскраві прояви самовизначення, самоздійснення та самореалізації творчої особистості, особистісні злами, кризи та творчі старти. Установлено чітку дискретну метрику довготривалості часу її життя, яка визначається законом відліку часу власним годинником індивіда. Показано чітку узгодженість подвійних вузлів з точками фазових сингулярностей, зумовлених дискретною метрикою довготривалості часу життя творчої особистості. Вікові точки ранніх і пізніх стартів у її життєвому шляху визначаються відповідними точками фазових сингулярностей у довготривалості життя. За законом відліку часу життя індивідуальний життєвий шлях окремо взятої творчої особистості має власну дискретно-вузлову структуру з індивідуальною метрикою. За різної довготривалості метрики життя дискретно-вузлова структура виявилася повністю ідентичною за зазначеним законом.

21. Дискурс стилю в ретроспективі української видовищної і драматичної культури: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 17.00.01 / Н.П. Чечель; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Розглянуто стильовий дискурс української видовищної та драматичної культури як систему знаків у процесі їх застосування у контексті перспективи трансформацій образу Людини та Світу, що суттєво корегує емпіричні методи її вивчення та відображає філософський зміст мистецтва театру. Обгрунтовано концепцію органічності та тяглості української видовищної та драматичної культури, що заперечує наслідувально-фрагментарну модель розвитку національного сценічного мистецтва, забезпечуючи його входження у систему великих стилів європейської культури. На підставі дослідження логіки формування національного стилю виявлено його універсальну структуру, пов'язану з утворенням концепції ігрового полістилістизму як консолідуючої суспільно-художньої ідеї, втіленої в різноманітних формах і субстанціях. Формалізовано поняття стилю як матеріалізованого світовідчуття та підкреслено момент його центральності як семіотичної мови стильоцентризму.

22. Діагностика професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.03 / А.О. Авєршин; Укр. інженер.-пед. акад. - Х., 2005. - 19 с.: рис. - укp.
Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження проблеми діагностики професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем, а також системний аналіз проблеми професійного відбору за сучасних умов вугільної промисловості. Проведено професіологічне вивчення діяльності даних операторів на підставі результатів виявлення особливостей праці. Розроблено комплекс психодіагностичних методів для професійного відбору операторів - підземних електрослюсарів. Розроблено психограму, параметри якої відображають психологічну структуру професійно важливих якостей особистості оператора. Побудовано структурно-функціональну модель його діяльності. Показано можливість виявлення його професійно важливих якостей за допомогою аналітичного графіка, за яким оцінка цих якостей відбувається не тільки шляхом зовнішніх дій, а й психологічного аналізу їх операційного складу та показників надійності. Визначено критерії професійного відбору операторів підземних електросистем.

23. Ділове спілкування як феномен соціальної дійсності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.Й. Дмитренко; Харк. ун-т повітр. сил. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено питання соціально-філософского аналізу ділового спілкування як відносно самостійного явища громадського життя. Значну увагу приділено зівставленню спілкування та ділового спілкування у контексті категорій загального й особливого, що дозволяє виявити якісні характеристики й особливості функціональної спрямованості ділового спілкування. Представлено ділове спілкування у своїй якісній визначеності. Виявлено характерні риси, що дозволяють інтерпретувати його як факт історичних змін соціальної дійсності, культурних і цивілізаційних перетворень, які відбуваються у суспільстві, як модифікацію спілкування й одиницю видового різноманіття у системі соціальної взаємодії. Розглянуто аспект ділового спілкування як феномену соціальної дійсності та його системотвірні детермінанти, серед яких визначено морально-етичну імперативність, знаково-символічне поле та координати динаміки (конфлікт, співробітництво).

24. Дослідження сутності живої сили в еволюції людської тілесності (методолого-синергетичний аналіз): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / А.П. Возний; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

25. Духовний потенціал збройних сил України: методологія системного вивчення і регулювання: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / В.І. Абрамов; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2005. - 31 с. - укp.
Досліджено соціально-філософські проблеми становлення, функціонування та механізму регулювання розвитку духовного потенціалу Збройних Сил (ЗС) України, а також специфіку процесу логіко-змістової інтеграції його елементів на основі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Обгрунтовано механізм взаємодії елементів системи формування духовного потенціалу ЗС та об'єктивну необхідність посилення регулятивно-творчої ролі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Розкрито її суть, визначено структуру та обгрунтовано новий взірець та соціальну роль як інтегруючої та консолідуючої системи духовних цінностей й чинника логіко-змістової інтеграції національних інтересів України. Розвинуто концептуальні підходи та сформульовано рекомендації щодо вдосконалення регулювання системи формування духовного потенціалу як складного комплексного процесу взаємодії організації та самоорганізації.

26. Еволюція теорії конфлікту в сучасній західній соціальній філософії: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / І.Д. Денисенко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - Х., 2005. - 40 с. - укp.
Проаналізовано питання формування сучасної західної теорії конфлікту як найбільш розвиненої форми знання цього елемента соціальної діяльності. Систематизовано методологічні передумови дослідження проблем конфлікту в західній системі соціально-гуманітарних знань. Обгрунтовано передумови виникнення та особливості формування конкретно-історичних форм теоретичних побудов аналізу та розв'язання конфлікту, що претендують на статус його шуканої теорії, а також висвітлено критерії оцінки її еволюції. В результаті аналізу змін, що відбуваються з основними конструктами (вихідними поняттями та моделями) теорії конфлікту за умов побудови кожного з її варіантів, визначено її основні тенденції та перспективні напрямки розвитку як цілісного елемента соціально-філософського пізнання.

27. Еволюція філософських поглядів В.Лесевича: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Б.К. Матюшко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
На підставі грунтовного дослідження відомих і маловідомих творів В.Лесевича, а також поглядів опонентів ученого в ідейному аспекті представлено більш деталізовану концепцію еволюції філософських орієнтацій українського мислителя. Встановлено вплив на розповсюдження ідей позитивізму в Російській імперії таких чинників, як капіталізація економічного життя, спеціалізація освіти (поява "реальних" освітніх закладів), антисхоластичні (антиметафізичні) духовні тенденції в середовищі "спеціалістів". З'ясовано, що позитивістські погляди В.Лесевича грунтуються на ідеях просвітництва. Розроблено періодизацію еволюції філософських поглядів ученого, визначено контіанський, кантіанський, емпіріокритичний етапи. Охарактеризовано основні фази кожного періоду - асиміляцію, обгрунтування, застосування. Детально описано третю (прагматичну) фазу першого етапу, пов'язану з методологією позитивістської критики магістерської дисертації В.Соловйова. Показано, що саме дискусія з В.Соловйовим зумовила звернення В.Лесевича до кантіанства з його антропологічними орієнтаціями, які домінували у поглядах мислителя протягом другого (кантіанського) етапу. Доведено вплив провідних ідей кантіанства на формування емпіріокритичних поглядів мислителя. На підставі наявності антропологічних тенденцій в емпіріокритицизмі В.Лесевича зроблено висновок про відповідність його позитивістського вчення загальному гуманному характерові вітчизняної філософської думки. Доведено українську культурну належність В.Лесевича та його статус найбільш визначного представника філософії позитивізму в Україні.

28. Екзистенційний вимір духовності людини у творчості Григорія Сковороди: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.П. Шикула; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 16 с. - укp.
Вперше проведено комплексне дослідження проблеми екзистенційного виміру духовності людини у творчості Г.Сковороди. На підставі вивчення творчої спадщини видатних діячів і мислителів часів Київської Русі та доби бароко доведено, що екзистенційність і духовність належать до визначальних рис української філософії. Проаналізовано особливості проявів даних категорій у самобутньому філософському вченні Г.Сковороди. На підставі аналізу текстів українського мислителя встановлено, що переживання особою свого "буття у світі" є вихідним принципом духовної сутності людини. Розглянуто особливості трактування ідеї Бога у творчості Г.Сковороди, співзвучного з поглядами релігійних філософів-екзистенціалістів XIX - XX ст. (С.К'єркегора, Г.Марселя, К.Ясперса). Вперше проаналізовано екзистенційний зміст творчості Г.Сковороди у контексті таких модусів людського існування як страх, гріх, самотність, любов і відчай. Висвітлено погляди українського мислителя на внутрішню духовну свободу людини, досягнуту в результаті самопізнання та самовдосконалення та роль даного чинника у визволенні від обтяжливих спокус і негативного впливу зовнішнього світу. Доведено пріоритетність принципу діалогу у філософському мисленні Г.Сковороди як специфічного фактора духовного розвитку особистості.

29. Екологічна криза як чинник трансформації соціоприродної системи (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.М. Гончаренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено феномен екологічної кризи як чинника трансформації соціоприродної системи. Базуючись на принципі коеволюційного розвитку системи "суспільство - природа" розкрито зміст екологічної кризи та форми її виявлення. Розглянуто основні пізнавальні моделі дослідження коеволюції супільства та природи, обгрунтовано ефективність саме синергетичної моделі у дослідженні соціоприродних суперечностей. За цього головну увагу приділено аспекту ознак екологічної кризи та її розгортання у процесі глобалізації. Наголошено, що подолання соціоприродних протиріч можливе за умови зміни парадигм техно-економоцентричної на культуродомінантну, згідно з якою екологічна свідомість та відповідальність є основою мінімізації екологічних небезпек. Показано, що пріоритетність екологічних імператив у всій сфері людського буття обумовлена механізмами політико-правового регулювання і є основною умовою розв'язання екологічних проблем сучасності.

30. Екологічна культура українського етносу: ментальні джерела та техногенні перспективи: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.12 / Ю.С. Тагліна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Проведено дослідження екологічної культури українського етносу. Розглянуто культурологічний, історичний, соціально-економічний, антропологічний та екологічний підходи щодо вивчення українського етносу. Обгрунтовано доцільність використання діяльнісного підходу щодо вивчення екологічної культури українського народу, що базується на своєрідності співвідношень різних форм діяльності, що виникають у процесі розвитку етносу. Проаналізовано особливості розвитку української екологічної культури як однієї зі специфічних форм його діяльності. Розглянуто чинники її формування, особливу увагу приділено вивченню етнічного характеру і його специфічних рис (індивідуалізму, екзекутивності, інтровертивності, толерантності та емоційно-естетичної домінанти). Досліджено перспективи розвитку екологічної ситуації в Україні з урахуванням впливу економічних і політичних чинників розвитку сучасної екологічної культури. Відзначено, що для подальшого уточнення змісту екологічного імперативу та оптимального розв'язання проблем охорони навколишнього середовища в Україні необхідно враховувати особливості українського національного характеру, оскільки у разі їх ігнорування ефективність формування нового екологічного мислення суттєво зменшиться.

31. Економічна етика в сучасних процесах раціоналізації господарства: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / І.І. Маслікова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Проведено дослідження економічної етики як нової галузі соціально-гуманітарного знання. Охарактеризовано соціокультурний контекст її становлення, обгрунтовано теоретичні засади та показано відповідність сучасним процесам раціоналізації господарства. На підставі вивчення матеріалів етико-філософського та економічного дискурсів розглянуто морально-етичну проблематику господарства. Виявлено специфіку функціонування моралі у сфері економіки в конкретному соціокультурному вимірі. На основі результатів аналізу морально-етичних інтенцій політичної економії у дослідженні онтології господарства доведено принципову можливість кореляції етичної та економічної теорії. Встановлено, що економічна етика сприяє пошуку орієнтирів етизації економічної діяльності.

32. Емоційно-вольовий образ "Я" студентів, що займаються різними видами фізичної культури: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.Г. Тодорова; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). - О., 2005. - 20 с. - укp.
Наведено теоретико-методологічне узагальнення та нове розв'язання проблеми прояву та формування емоційно-вольового образу "Я" у студентів. Даний образ розглянуто як систему особистісних уявлень про власну емоційно-вольову сферу, завдяки якій людина вибирає певні дії, що припускають подолання проблем, що виникають перед ним. Виділено основні компоненти структури емоційно-вольового образу "Я" особистості, а саме: когнітивний (уявлення людини про власну емоційно-вольову сферу), афективний (уявлення про емоційне ставлення до неї), поведінковий (здатність регулювати діяльність і поведінку на підставі таких уявлень). Установлено опосередковану залежність між емоційно-вольовим образом "Я" та заняттями нетрадиційними видами спорту: йогою, айкідо, карате, кунг-фу, ушу. Доведено, що емоційно-вольовий образ "Я" визначається специфікою конкретної діяльності та відрізняється у студентів, що займаються різними видами фізичної культури. Розроблено психофізичну систему формування даного образу, яка передбачає поєднання психологічних і фізичних вправ, які мають різну спрямованість.

33. Емпатія і особливості її розвитку у дітей молодшого шкільного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.М. Коган; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено процес становлення особистості у шкільному віці та визначено психологічні умови формування у молодших школярів здатності до емпатії. Розкрито психологічний зміст поняття емпатії. Побудовано теоретичну модель емпатії як психологічного механізму узгодження уявлень дитини про людину, про себе та іншу конкретну особу. Експериментально досліджено емпатію як структурний компонент образу людини та визначено його вікову динаміку. Зазначено, що за умов цілеспрямованого виховання формування емпатії у молодших школярів має здійснюватися за двома провідними напрямками: розвитком якості особистості (емоційної чутливості) та здатності особистості до емпатійної взаємодії (співчуття), що є основою прогресивних змін компонентів емпатії, зокрема рефлексивно-особистісних.

34. Естетика українського іконопису XIV - XV ст.: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Я.С. Мороз; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2005. - 22 с. - укp.
Досліджено естетичний аспект українського іконопису XIV - XV ст. Проаналізовано естетичні категорії прекрасного та піднесеного, хронотопу, образу, символу, канону, світла, літургійної естетики, які становили світоглядно-естетичні засади ікони. З використанням цих категорій розглянуто стилістику палеологівського ренесансу та його української транскрипції, висвітленої на прикладі пам'яток українського іконопису XIV - XV ст. Зазначено, що українська ікона відображала духовні пошуки середньовіччя, у ній втілювалися актуальні ідеї палеологівської доби, її філософсько-естетичні концепції. Виявлено вплив духовно-естетичних пошуків на формування іконографічних принципів іконопису, зокрема ранньопалеологівської естетики та естетики ісихазму. На підставі аналізу творів українського середньовічного мистецтва визначено взаємозв'язок між естетичними концепціями та іконографічними системами, формотвірні філософсько-естетичні концепції та особливості середньовічного світогляду, а також стилістичні відмінності між українським і візантійським іконописним мистецтвом періоду XIV - XV ст.

35. Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.08 / Д.М. Скальська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 30 с. - укp.
Здійснено детальний розгляд особливостей естетичних вимірів філософсько-антропологічних вчень XX ст., а також теоретичний аналіз естетичних ідей, що виникають у межах філософської антропології та суттєво коригують класичну естетичну теорію. Обгрунтовано роль та значення антропологічного повороту в європейській філософії XX ст., який являв собою відкриття принципово нових аспектів у розумінні природи людини, її життя, творчості, духовних вимірів. Здійснено переосмислення класичної філософсько-антропологічної думки й естетичних концептів феноменологічно-екзистенціальної традиції, герменевтики, "негативної діалектики", структурного психоаналізу. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що естетичні концепції основних напрямків філософської антропології (феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, неотомізм, персоналізм, неомарксизм, постструктуралізм) створюють сучасну парадигму філософсько-естетичного мислення.

36. Естетичні засади національно-культурних традицій: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Н.М. Баранова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено теоретичне осмислення національно-культурної традиції як естетичного феномена. Обгрунтовано базові принципи сучасного дослідження природи й сутності естетичного та його прояву в національно-культурній традиції. Проаналізовано зміст понять "культура", "національне", "традиція", "естетичне", "обряд" і виявлено багатоманітність прояву та конструктивну здатність естетичного в осягненні буття національно-культурної традиції. Систематизовано вітчизняний і зарубіжний досвід вивчення історичної традиції та сучасного стану естетичної реконструкції феномена національно-культурної традиції. Визначено специфіку естетизму традицій української культури та практики функціонування обрядового компонента в естетичній структурі національно-культурної традиції.

37. Естетосфера сучасного дизайну: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / А.А. Пригорницька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Проаналізовано естетичний аспект функціонування сучасного дизайну. Відзначено, що сучасні актуальні естетико-філософські теоретичні дослідження українських та російських учених грунтуються на визнанні онтологічної закоріненості дизайну у людському бутті. Обгрунтовано тезу, що основою дизайн-активності є одвічний потяг людини до гармонізації її стосунків з навколишнім світом. Досліджено теоретичні засади сучасних технологій проектування шляхом аналізу типу притаманного їм формотворення - результату певних етапів самоідентифікації людини. Здійснено типологію дизайн-діяльності на базі визначення двох її принципових параметрів - багаторівневості та поліморфічності. На підставі вивчення джерел історичних процесів формотворення доведено, що інституалізація дизайну в епоху становлення масового виробництва підтверджує його статус як чинника культури. На базі вивчення сучасних тенденцій реалізації дизайну (напрямків деконструктивізму, хай-теку, мінімалізму, рекреаційного, органічного, почуттєвого, екологічного, етно- та рециклінг-дизайну) розглянуто особливості естетичного дискурсу XX - XXI ст., що відзначається дематеріалізацією предметності, маргіналізацією речовості, театралізацією повсякденості, акцентуванням тілесності. На підставі аналізу інноваційних технологій дизайн-культури доведено, що основою нової мови сучасного формотворення є реконструкція мови тіла, його тактильних і моторних можливостей. З урахуванням зазначених тенденцій визначено структуру та характер естетосфери сучасного дизайну.

38. Етичний вимір концепції ноосфери: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / В.В. Надурак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).

39. Етичний релятивізм у філософії постмодернізму: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / О.Б. Радченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Проаналізовано принцип етичного релятивізму у філософії постмодерну, актуалізованого суттєвими трансформаціями сьогодення в Україні та світі. Зазначено, що з другої половини XX ст. відбувається процес відмови етики від класичної парадигми, зумовленої загальнокультурними змінами у напрямі плюралізації, релятивізації, здійснюється відхід з позиції центризму (его-, раціо-, тео-, телеоцентризму тощо), підривається віра у Граднаративи модерну. На підставі порівняльного аналізу праць провідних етиків, філософів проаналізовано особливості етики постмодерну (конструктивної та деконструктивної), її вплив на моральну свідомість людини та суспільства. Розглянуто особливості етики постмодернізму, а саме: спрямованість на маргінальні сфери людського життя; відкидання абстрактно-унікальних способів суджень і цінностей як вияв плюральності; відмова від бінарного протистояння модерну, злиття з живим моральним досвідом, переосмислення проблеми відповідальності з позиції ацентризму. Досліджено сучасну форму етичного релятивізму з властивими їй імморалізмом, деконструкцією, ігровим простором моралі. Зауважено, що суперечливий характер репрезентації суб'єкта у дискурсі постмодернізму взаємопов'язаний з розвитком нового типу взаємодії людини та суспільства.

40. Єдиний освітній простір як інтегративна система: соціально-філософський аспект: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Н.М. Рибка; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2005. - 21 с. - укp.
Розкрито соціально-філософський зміст єдиного освітнього простору (ЄОП). Визначено витоки, особливості формування, сучасний стан, перспективи розвитку даного простору в Україні та в усьому світі, а також у філософському контексті висвітлено суть і особливості трансформації системи освіти України у взаємозв'язку з реалізацією політики євроінтеграції. Розвинуто інституційний підхід до вивчення ЄОП. З'ясовано, що зазначений простір - новітній соціальний субінститут у межах інституту освіти. Показано місце поняття "єдиний освітній простір" серед філософських категорій ("простір і час", "соціальний простір") та загальнонаукових термінів ("освітній простір"). Відзначено, що загальнонаукове поняття ЄОП походить від категорій "простір і час", "соціальний простір" та "соціальний час". Стверджено, що створення ЄОП на базі принципу безперервності освіти являє собою відповідь на глобальні інституційні трансформації. Установлено, що системотвірним фактором ЄОП є інтеграція системи освіти внаслідок економічної глобалізації. Засадами появи такого феномену, як ЄОП, запропоновано визначити певний рівень розвитку економіки та технологій, культури та суспільної свідомості. Зроблено висновок, що формування ЄОП має здійснюватись еволюційним шляхом, тобто як певний етап після стабілізації економіки, удосконалення сфери матеріального виробництва та становлення національної самовизначеності України.

41. Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Т.О. Гайналь; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено питання гуманістичного відношення людини до природи у філософсько-культурному перерізі: утилітаризм відношення до природи у "західній" парадигмі; єдність екофільної й утилітарної форм відношення до природи, що визначає особливість "східної" парадигми. Здійснено аналіз засад і специфіки відношення до природи в Україні, що становить основу сучасної природоохоронної діяльності до природокористування. Проаналізовано єдність гносеологічного та соціально-практичного аспектів. Досліджено синкретизм міфологічних уявлень, ідейне підгрунтя природокористування у християнстві, синтез науково-технічного мислення та відношення до природи на індустріальному та постіндустріальному етапі розвитку суспільства. Показано необхідність уникнення опозиції у системі природа - людина - культура з метою збереження її складових за умов екологічної, антропологічної криз і глобалізаційних процесів.

42. Знання та технології в історичних просторах культури: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.02 / С.А. Рижкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Наведено результати теоретичної реконструкції систем теоретичного осмислення та практичного перетворення довкілля та соціуму, розроблених в історичних просторах культури конфуціансько-буддійського, ісламського, християнського регіонів світової цивілізації. Проаналізовано методичні принципи та ціннісні орієнтації пізнання, мету та засоби розбудови наукових, освітніх, соціальних інституцій, уявлення щодо можливості та необхідності технологічних та соціальних інновацій постнекласичних концепцій. Визначено просторову та часову межі ієрархічної складної відкритої самоупорядженої еквіфінальної системи "світова соціоприродна цілісність" та інкорпорованих підсистем "регіональні історико-культурні цілісності".

43. Ідея сталого розвитку в контексті екологічних проблем (соціально-культурний та праксеологічний аспекти): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Н.М. Лакуша; Ін-т вищ. освіти, АПН України. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Базуючись на концептах соціальної філософії, досліджено питання сталого розвитку цивілізації у контексті екологічних проблем та визначено шляхи досягнення цього розвитку. З використанням фактичного матеріалу вітчизняних і зарубіжних вчених з'ясовано шляхи досягнення сталого розвитку як моделі подальшої долі людства, розкрито евристичні можливості розглядуваної моделі та її суперечливий характер. Відзначено, що людство постало перед альтернативою: або зберегти сформований тип діяльності (споживацький) та загинути в екологічній катастрофі, або кардинально змінити його та зберегти природу для життя наступних поколінь. Зауважено, що завданням сучасності є перегляд пріоритетів розвитку - перехід до сталого розвитку суспільства. Запропоновано тезу, що сталий розвиток - це економічна ефективність, біосферосумісність і соціальна справедливість за загального зниження антропогенного тиску на біосферу. Зазначено, що актуальним питанням реалізації моделі сталого розвитку є врахування природно-космічного чинника в життєдіяльності людей і проблем, наявних для сучасної цивілізації. Показано, що існують загрози космічних катастроф, які можуть істотно вплинути на екологію та стан Землі, цьому необхідно запобігти.

44. Імперативи людської життєдіяльності у техногенній цивілізації: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Ю.В. Кам'янська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Визначено імперативні засади життєдіяльності людини як сукупності світоглядно-регулятивних принципів та показано можливості їх використання для ліквідації суперечностей техногенного суспільства на його постіндустріальному етапі розвитку. Доведено, що екологічний імператив є базовим принципом етики виживання людства та систематизуючим для інших імперативів суспільного розвитку. Сформульовано зміст імперативу економічної збалансованості як необхідної умови практичної реалізації екологічного імперативу. Розкрито зміст імперативу незаангажованості науки, який розкривається в деполітизації наукової сфери, а також визнанні принципу наукової альтернативи. Обгрунтовано значення імперативу толерантності як необх