31. Західна парадигма війни і миру останньої чверті XX ст.: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / С.М. Романюк; Харк. військ. ун-т. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Проведено аналіз концептуальних підходів західної соціальної філософії щодо розуміння походження, суті й причин виникнення воєн. З'ясовано, що філософія миру сформувалася як альтернатива філософії насильства. У науковий обіг введено поняття "західна парадигма війни і миру", розкрито його суть та особливості за умов протистояння двох соціально-політичних систем та однополюсного світу. Досліджено процес трансформації характеру, причин і феномену війни в епоху глобалізації та революції у військовій справі. Обгрунтовано оптимістичні підходи щодо осмислення історичного процесу та місця в суспільних перетвореннях збройного насильства у третьому тисячолітті. Запропоновано модель військового реформування, яка базується на врахуванні основних тенденцій, пануючих у військовому будівництві Заходу. Доведено, що процес реформування Збройних сил України неможливий без духовно-етичного розвитку військовослужбовців, наповнення воєнної політики ідеалами гуманізму та демократії.

32. Ідея всеєдності у східнохристиянській духовній культурі (на прикладі історії української і російської філософії і культури): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / С.О. Переход; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 20 с. - укp.
Показано, що ідея всеєдності є конститутивним елементом східнохристиянської філософської культури. Обгрунтовано положення, що всеєдність - багатозначне та багатоінтервальне явище. Розкрито змістовну структуру зазначеної категорії, яка містить суцільне знання (гносеологічну сферу людської діяльності), боголюдство (суспільно-політичну), свободну теургію - моральну філософію (етико-моральну сферу). Показано актуальність категорії всеєдності для сучасної духовної культури. Виявлено джерела генези та розвитку феномена всеєдності. Проведено систематизацію розрізнених досліджень представників східнохристиянської філософської традиції "срібного віку" з даної проблеми. Наведено характеристику основних рис східнохристиянської філософської думки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано актуальність ідеї всеєдності як основи східнохристиянської духовної культури, а також необхідності звертання до поняття всеєдності сьогодні. Розглянуто способи її досягнення в бутті на основі загального закону розвитку.

33. Імператив і модуси сучасної наукової раціональності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / В.О. Товарниченко; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 20 с. - укp.
Установлено, що алгоритми та критерії наукової раціональності водночас з поширенням високих технологій з'являються в усіх сферах культури. Зазначено, що наукомісткі технології та поєднана з ними наукова раціональність стають фактором, під впливом якого в сучасній культурі здійснюється когерентність між наукою та багатьма іншими сферами культури, перетворюючи їх у когнітивно-технологічні програми. Запропоновано поняття носія сучасної наукової раціональності як системи "людина - комп'ютер - програма", що дає змогу знаходити рішення нелінійних задач. Одержано нетрадиційне трактування "розмиття" критеріїв раціональності, що свідчить не про крах наукового знання, а про поширення меж наукової раціональності на позанаукові сфери культури. На основі твердження імперативу й обгрунтування типології модусів наукової раціональності запропоновано поняття буферної зони між природничонауковою та гуманітарною раціональністю. Показано, що найбільш ймовірним атрактором розвитку науки є поширення меж наукової раціональності, що супроводжується зближенням критеріїв природничонаукової та гуманітарної раціональності.

34. Індивідуальні та гендерні відмінності альтруїзму-егоїзму особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / І.М. Багмет; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 18 с. - укp.
На підставі аналізу відповідних літературних джерел (психологічних, філософських) вперше проведено теоретичне узагальнення особливостей альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. Обгрунтовано недоцільність розгляду лише діаметрально протилежних позицій досліджуваної категорії. Виявлено існування таких її проміжних проявів, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. Охарактеризовано цільову спрямованість особистості з різними позиціями, визначено переважання кожної з них на певних вікових етапах. Встановлено існування розбіжностей у їх проявах у чоловіків і жінок. Доведено, що з віком альтруїстично-егоїстична спрямованість може змінюватись, наближаючись навіть до діаметрально протилежного свого прояву.

35. Індивідуально-психологічні особливості когнітивно-стильових характеристик навчальної діяльності студентів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.Б. Напрасна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Удосконалено уявлення про когнітивні стилі та їх місце у пізнавальній діяльності особистості як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Вперше розглянуто поєднання їх індивідуально-психологічних особливостей і когнітивно-стильових характеристик. Визначено вплив даного зв'язку на успішнішність навчальної діяльності студентів. Виділено когнітивно-типові профілі особистості, охарактеризовано їх структуру та складові (когнітивно-типологічний і ціннісно-орієнтаційний комплекси). Доведено, що когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.

36. Індивідуально-типові особливості комунікативної креативності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Р.В. Бєлоусова; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського {м.Одеса}. - О., 2004. - 19 с. - укp.
Розроблено новий підхід до операціоналізації поняття "комунікативна креативність" як інтегральної властивості особистості. Вперше експліковано та описано формально-динамічні та якісні показники комунікативної креативності. Досліджено психологічні особливості осіб, що відрізняються рівнем комунікативної креативності. Встановлено специфіку комунікативної креативності у осіб з різною емоційною диспозицією. Доповнено уявлення про системотвірну функцію емоційності як властивості особистості: виявлено, що специфіка комунікативної креативності детермінована емоційністю. Створено тест-опитувальник комунікативної креативності. Розроблено програму, спрямовану на корекцію основних компонентів даної якості у осіб юнацького віку.

37. Інноваційний потенціал соціального розвитку (філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Ольга Іванівна Сандига; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.

38. Інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.М. Фатурова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 21 с.: рис., табл. - укp.
Досліджено комунікативний потенціал студентів-користувачів Інтернет-середовища та особливості його цілеспрямованого формування і розвитку. Обгрунтовано теоретичну модель і способи практичного застосування методів розвитку комунікативного потенціалу молоді у форматі студентського Інтернет-клубу засобами нових інформаційних технологій, Інтернету. Розроблено програму занять у формі соціально-психологічного тренінгу, опосередкованого Інтернетом. Розкрито ціннісну детермінацію Інтернет-діяльності студентської молоді, з'ясовано мотиваційні чинники її звернення до комунікативно-пізнавальної бази Інтернет-середовища. Експліковано наявні та створено нові продуктивні схеми пізнання студентами особистості партнерів спілкування, освоєння особистісної рефлексії, вироблення вміння адекватно виражати та диференціювати власні почуття, психоемоційні стани та настрої в процесі комунікації з віртуальними партнерами (в Інтернеті) та в реальному спілкуванні, визначено шляхи і методи розвитку складових комунікативного потенціалу.

39. Інтерсуб'єктивність і соціальність: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / С.І. Щербак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 17 с. - укp.
Проаналізовано поняття інтерсуб'єктивності та соціальності у їх взаємозв'язку у філософії XX ст., виявлено їх методологічне значення для різних філософських і дотичних до них дисциплін - феноменології, антропології, соціології. Показано значення теми інтерсуб'єктивності для егологічних підвалин традиційної філософії суб'єкта, розкрито взаємозв'язок інтерсуб'єктивності та соціальності як апріорі життєвого світу, розширено проблематику інтерсуб'єктивності завдяки зверненню до теми інтерперсональності.

40. Інформаційне суспільство: соціально-правова парадигма суспільного розвитку: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Д.В. Дюжев; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 18 с. - укp.
Вперше запропоновано теоретичну концепцію розгляду соціально-правової парадигми інформаційного суспільства як одного з компонентів формування глобального інформаційного простору. Здійснено історико-філософський аналіз внеску правової думки у формування суспільного розвитку людства. Шляхом застосування праксеологічного підходу розглянуто соціально-правову детермінанту інформаційного суспільства, зокрема, її аксіологічний, гносеологічний, онтологічний та антропологічний аспекти. Доведено, що дана категорія є показником інформаційної цивілізації у розвинених країнах світу. Встановлено, що формування інформаційного суспільства за європейською, латиноамериканською та азіатською моделями є сучасною домінуючою тенденцією розвитку людства у глобальний інформаційний простір на базі інформаційно-комп'ютерних технологій, Інтернету. З'ясовано, що застосування у термінології інформаційного суспільства правових категорій дозволяє досягти більш повного розуміння сутнісних складових герменевтики глобального інформаційного суспільства. Виявлено, що за умов розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій та інформаційного суспільства правове буття людей стає глобальною цінністю та нормою їх життя. Встановлено локальну будову глобального інформаційного суспільства.

41. Історико-філософська реконструкція концепції природного права в контексті аналізу перехідних суспільств: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / В.П. Культенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 17 с. - укp.
В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

42. Історико-філософський аналіз поняття свавілля: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / М.В. Видриган; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 18 с. - укp.
Виявлено, що поняття свавілля в історії філософської думки розглядається у зв'язку з поняттями волі та свободи. Зроблено філософське обгрунтування дефініції свавілля як властивості волі на основі власних достатніх підстав надавати перевагу мотивам, що визначають чи будуть визначати дії або вчинки для досягнення певних цілей. Розвинено, поглиблено та аргументовано гіпотезу, згідно з якою свавілля може бути негативною формою, "свободою від ...", моментом, творчою компонентою свободи. Зазначено, що одним зі шляхів переходу свободи негативної до свободи позитивної може бути не "зняття", не "заперечення", а сублімація свавілля, за цього методом розв'язання діалектичного протистояння свавілля-свобода - друга антиномія свободи М.Гартмана.

43. Історична динаміка антропного виміру естетичного ідеалу в західно-європейській культурі: Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.01 / Н.М. Вернигора; Київ. нац. ун-т культури і мистец. - К., 2004. - 19 с. - укp.
З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що визначалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської Імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

44. Історична свідомість української молоді: проблеми формування в трансформаційному суспільстві (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Д.Г. Кравченко; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено феномен історичної свідомості молоді у сучасному українському трансформаційному суспільстві як відносно самостійну складову суспільної свідомості. Виявлено, що історична свідомість набуває загальних рис суспільної, але їй притманні власні якісні характеристики, обумовлені специфікою осмислення історичного процесу, усвідомлення його суті, перебігу подій, традицій, ідей і теорій. Проаналізовано конкретні складові історичної свідомості української молоді (пам'ять, домінуючі оцінки минулого, мотивацію діяльності, ставлення до традицій). Здійснено спробу наукової оцінки якості досліджуваного феномену за сучасних умов. Визначено головні суперечності, фактори та джерела розвитку історичної свідомості сучасної української молоді. Встановлено можливості її цілеспрямованого формування та обгрунтовано необхідність оптимізації сучасної історичної освіти, використання позаурочних методів виховання, підвищення ефективності діяльності засобів масової інформації та інститутів культури з метою активізації розвитку історичної свідомості української молоді.

45. Когнітивні засади конституювання соціальної реальності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.М. Кузьмін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімферополь, 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено когнітивні засади конституювання соціальної реальності. Висвітлено розвиток гуманітарного знання у XX ст. та встановлено наявність своєрідного "когнітивного повороту" у філософії, соціології, психології, культурології у другій половині XX ст. Проведено комплексний аналіз когнітивних засад дій суб'єкта, визначено механізми формування та функціонування його уявлень та їх роль у конституюванні соціальної реальності. Запропоновано модель структури когнітивного світу суб'єкта, що складається з трьох рівнів, кожен з яких відіграє певну роль у конституюванні соціальної реальності. Обгрунтовано значущість аналізу когнітивного світу суб'єкта у дослідженні соціальної реальності та актуальних проблем суспільства. Сформульовано тезу про важливе значення дослідження суб'єктивних когнітивних феноменів для вивчення соціокультурних процесів та явищ, зокрема соціальних трансформацій.

46. Колективне несвідоме як глибинна детермінанта етнічного менталітету: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ю.Я. Мединська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Уперше запропоновано модель структури психічного апарату, згідно з якою глибинний рівень психіки (колективне несвідоме) є дворівневим, тобто є певним континуумом від універсального, етнічно недиференційованого прошарку до етнічно-специфічного. Надано визначення етнічного менталітету як психічної структури інформаційного характеру, змістове поліпшення якої спричинює етнічну ідентичність. Доведено доцільність означення етнічного менталітету як форми маніфестації колективного несвідомого у тенденції переважання його етнічно-специфічного прошарку. Здійснено теоретико-прикладне дослідження загальновідомої універсальності архетипічних мотивів, а також етнічно-специфічного аранжування міфологічних світоглядних систем. Розвинуто теоретичні підходи щодо особливостей українського менталітету у контексті глибинно-психологічної інтерпретації одержаних результатів експерименту.

47. Комунікаційна природа легітимаційних процесів: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.В. Ніколко; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 19 с. - укp.
Розкрито комунікативну природу взаємодій, що легітимують. Проведено вивчення комунікативної складової легітимацій у різних сферах соціальної дійсності. Показано, що позиціювання комунікативної структури як атрибутивної та стрижневої характеристики процесів легітимації дає змогу розширити і підсилити вивчення цього феномену в усіх його соціальних сферах. Відзначено наявність трансісторичних функцій комунікацій, що легітимують, інтегруючої та інтерпретуючої. Зауважено, що у будь-якому суспільстві, в усі історичні епохи, у різних соціальних сферах комунікації, що легітимують, реалізують ці базові функції (L-ситуація). Наведений паттерн L-ситуації реалізується в різних історичних модусах. Проведення диференціації L-ситуації дає змогу виявити її модуси - (L-конвенції), характерні для різних історичних етапів. Виявлено необхідні та достатні умови для здійснення легітимуючих ситуацій у різних історичних епохах. Вивчено L-конвенції сучасного типу.

48. Конкуренція як принцип суспільного розвитку: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.С. Александрова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 19 с. - укp.
Проведено соціально-філософське дослідження феномена конкуренції. Розглянуто методологічний аспект її дослідження як принципу соціального розвитку, соціального інституту, механізму саморегуляції соціуму, певного виду активності соціальних суб'єктів щодо досягнення кращих результатів у порівнянні з іншими завдяки доступу до володіння, розпорядження та використання обмежених суспільних благ. Визначено та проаналізовано категоріальний ряд, який визначає зміст конкуренції. Виявлено логіку саморозвитку даного феномена в історії становлення суспільства та знайдено об'єктивний критерій виділення етапів його генезису. Проаналізовано основні види конкуренції: співробітництво, змагання, партнерство, суперництво, конфлікт, конфронтація та війна. Зазначено, що соціальними функціями конкуренції є посередницька, регулювальна, контрольна, генерувальна, стимулювальна та захисна. Виявлено та досліджено фактори оптимізації розвитку конкуренції в Україні.

49. Концепція мови в онтології Мартіна Гайдеггера (історико-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.П. Варшавський; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 18 с. - укp.
Проаналізовано "онтологічну диференцію" Гайдеггера як апофатико-теологічний мотив мислення та з'ясовано, що сучасні спроби "подолання" метафізичного протистояння "першого сущого" наявному є або власним етапом метафізики (у завданні "демаркації" позитивізму), або прихованим наслідуванням гайдеггерівського онтологічного зразка (у понятті "розрізняння" постмодернізму). Виявлено, що в історії філософії мотивуючим актуалізацію і подальший характер інтерпретації феномена мови є саме спосіб розрізнення буття та сущого: він обгрунтовує прирівнювання мови до засобу у метафізиці та подійне ототожнення мови й буття у Гайдеггера. Виявлено суперечливу єдність основних (часово-місцевих) концептів філософування Гайдеггера "ось" (Da) і "подія" (Ereigis) та спростовано відоме протиставлення двох його варіантів, "раннього" і "пізнього". Через зіставлення чинності у понятті "четвериці" (Geviert) Гайдеггера та у візуальному аналізі сущого Арістотеля з'ясовано радикальний поворот Гайдеггера у розумінні причиновості. Доведено, що поширена у філософіях "лінгвістичного повороту" тематизація мови, яка відбувається поза опитуванням місця та часу, є не онтологічною, а декларованою спекулятивно. Здійснено інтегруючий аналіз стосовно вчення Гайдеггера про мову шляхом осмислення зв'язку мови та відповідно до суб'єкта, людини як animal rationale, буття, часу, речей, місця, внаслідок чого виведено низку онтологічних положень про підстави тотожності мови та буття, специфіку вказівного визначення сущого словом, вторинність проти слова людського воління, чуттєвості та розсудливості, необхідність перетворення мотивуючої мислення "онтологічної диференції" Гайдеггера про розрізнення буття та слова.

50. Корекція особистісних дисгармоній психодинамічно неконгруентних старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.В. Помиткіна; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 24 с. - укp.
Уточнено психолого-педагогічний зміст поняття гармонії та дисгармонії особистісного розвитку старшокласників, визначено психологічні показники та критерії психодинамічної конгруентності та неконгруентності особистості. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи щодо проблеми гармонізації особистісного розвитку неконгруентних старшокласників за умов освітньої діяльності. Розроблено та апробовано психодіагностичний інструментарій і концептуальну модель виявлення, інтерпретації та корекції особистісних дисгармоній старшокласників з психодинамічною неконгруентністю, створено та експериментально апробовано диференціальну програму їх психолого-педагогічної корекції. Наведено методичні рекомендації щодо гармонізації особистісного розвитку учнівської молоді.

51. Культура як аксіологічний феномен буття (соціально-філософський аналіз природи та ієрархії культури): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.П. Стасевич; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 17 с. - укp.
Запропоновано теоретичну модель культури як системи а ієрархії абсолютних (універсалій культури), конкретно-історичних та екзистенційно-особистісних цінностей, що створюють єдину ціннісно-смислову реальність буття. Детально проаналізовано генезу культури в контексті аксіологічної методології її дослідження. Розглянуто онтологічні, ціннісні за своєю суттю, засади аксіологічної природи культури. Зроблено спробу визначення й опису змісту її фундаментальних цінностей, що виявляються в різних модальностях і за різними рівнями ієрархії. Розвинуто засади загальної теорії цінності (аксіології), а також питання щодо її історико-логічної реконструкції. Досліджено теорію особистості.

52. Культурна політика як проблема сучасного соціокультурного процесу: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / С.В. Дрожжина; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 17 с. - укp.
Обгрунтовано теоретичні та методичні підходи щодо вирішення проблем сучасної української культурної політики як соціокультурного процесу. Удосконалено її понятійний апарат: надано нові визначення понять "культура", "політика", "культурна політика", "мультикультуралізм", "мовна меншина". Представлено класифікації культурних норм, функцій, принципів та суб'єктів культурної політики. Запропоновано нове тлумачення полікультурного суспільства. Надано практичні рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази держави у сфері культурної політики, напрямків її регулювання суспільством та державою (зокрема, фінансових відносин), моделі взаємодії держави з культурною сферою.

53. Культурні стереотипи в українській народній казці: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Н.Б. Годзь; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено тексти народних казок, записаних в різних регіонах України та які належать до різних історичних періодів. Виділено та розглянуто систему культурних стереотипів як одного з провідних чинників, що формують і зберігають особливості українського етносу, його ментальну специфіку. Проведено порівняльно-зіставний аналіз з залученням текстів казок інших етносів: які мають спільні історичні та мовні корені, а також територію існування; не мали (мають) спільного територіального середовища. Зазначений аналіз проведено за чотирнадцятьма основними категоріями-константами ("друг/ворог", "свій/чужий" тощщо), внаслідок чого виявлено здатність фольклорних текстів накопичувати культурні стереотипи, підтверджено їх стійкість до впливу часу та культурних стереотипів інших етносів, а також здобуто цікаві наукові результати стосовно етнічних особливостей культурних стереотипів українців, їх ідентичності.

54. Культурологічні проблеми правотворчості: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / В.В. Шишко; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. - К., 2004. - 17 с. - укp.
Досліджено категоріальний апарат правоутворення, проведено розмежування між нормотворчістю, правотворчістю, законотворчістю та законодавчою діяльністю. Надано всебічну характеристику права як явища культури в аспектах філософсько-правової онтології, методології, гносеології та аксіології. Вивчено процес правотворчості на суб'єктивному, об'єктивному, інтерсуб'єктивному та державному рівнях. Здійснено детальний аналіз культурологічно-антропологічних аспектів правотворчості. Розглянуто культурологічні проблеми правотворчого процесу на Україні.

55. Культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / Ю.О. Азарова; Харк. держ. акад. культури. - Х., 2004. - 18 с. - укp.
Висвітлено культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда. Проведено комплексне дослідження концепції деконструкції, виявлено її наукові та культурні пріоритети. Розглянуто питання про можливість транспортування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Доведено, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв'язанню ключових питань сучасної цивілізації.

56. Логіко-філософський аналіз еристичного дискурсу: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / Т.Г. Скворцова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Визначено концептуальний апарат та принципи логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Для цього проаналізовано напрями дослідження поняття "дискурс" у гуманітарному знанні з метою виявлення концептуального апарату для логічної реконструкції еристичного дискурсу у межах сучасної формальної та неформальної логіки. На підставі аналізу поняття "дискурс" у гуманітарному знанні виявлено основні підходи, що є необхідними для логічної реконструкції еристичного дискурсу: лінгвістичний підхід (дискурс як текст); семіотичний підхід (знаковий характер дискурсу); підхід комунікативної філософії (інтерсуб'єктивний характер дискурсу). Обгрунтовано девіантний характер еристичного дискурсу, зроблено висновок про обмежений характер його дослідження за методами логічної семантики. Досліджено логіко-філософські засади логічної прагматики як основного методу розробки можливостей логічної реконструкції еристичної суперечки.

57. Любов як соціальна цінність особистості в суспільних відносинах: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / В.І. Жулай; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено проблему визначення феномену любові як соціальної цінності особистості в суспільних відносинах. Розкрито суть понять "любов", "довершена любов", "особистість", "Інший", "соціальна цінність", "суспільні відносини". Зазначено, що трактування феномену любові в історії європейської філософської думки шляхом визначення її трьох головних понять ("ерос", "філія" та "агапе") сприяло утворенню досить відмінних типів інтерпретації її ціннісного значення в соціальній сфері. Доведено плідність цілісного розуміння даного феномену, основою якого є запропоноване поняття "довершена любов", що поєднує і відображає взаємодію тілесного, душевного та духовного вимірів людського буття. Поглиблено ідею "істинної любові" В.Соловйова як основи моральнісності, яка грунтується на збереженні традиційного відношення до трьох начал буття: сорому - до нижчого, співчуття - до рівного, благоговіння - перед вищим та доведено, що розгортання почуття любові до довершеної цілісності залежить від рівня розвитку особистості та відповідно до її типу зароджується від якогось одного складника її моральної основи, але без доповнення іншими двома виникає загроза згасання почуття любові. Встановлено, що любов до Іншого в її цілісному розумінні є моральнісною основою різних форм соціальної солідарності, а протидією розвиткові довершеної любові є екзистенційний страх перед Іншим.

58. Людина та людська історія в філософії П.Тейяра де Шардена: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.05 / В.Р. Дуйкін; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 36 с. - укp.
Проаналізовано концепцію людини та людської історії у філософії П.Тейяра де Шардена у контексті філософсько-антропологічних розвідок другої половини XX ст. - початку XXI ст. Доведено, що тейярівський дискурс, який здебільшого кваліфіковано як теологічну спробу інкорпорації наукових досягнень епохи у християнське вчення, є виявом метафізики кризового періоду європейської історії. Досліджено зв'язок його вчення про людину з феноменологією, персоналізмом, екзистенціалізмом, герменевтикою та сучасним глобальним еволюціонізмом. З'ясовано, що тейярівський християнський персоналізм грунтується на еволюційних засадах. Показано, що оптимістичні перспективи історичного поступу людини пов'язані з основними принципами і цінностями християнської етики, яка на ноосферному етапі розвитку людської цивілізації набуває космічного виміру.

59. Маргінальна особистість як предмет соціально-філософського аналізу: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / А.О. Маслов; АПН України. Ін-т вищої освіти. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

60. Метафізика Eросу в творчості Б.Вишеславцева та філософія російського релігійного ренесансу кінця XIX - початку ХХ століть: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.М. Луценко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено метафізику Еросу в творчості Б.Вишеславцева у контексті філософської традиції російського релігійного ренесансу кінця XIX - початку XX ст., а також сучасної західноєвропейської та вітчизняної філософії. Проведено історико-філософський аналіз поняття Еросу у представників російського релігійного ренесансу. Установлено, що у визначенні Еросу Б.Вишеславцев не належить до жодного з зазначених напрямків, тому що у своїх дослідженнях він не акцентує уваги на проблемі статі, а міркує про Божественний Ерос. За компаративістським аналізом трагічної суті Еросу у Платона та Б.Вишеславцева виявлено істотне розходження інтерпретації концепції спрямованості Еросу в цих мислителів (Платон згадує два Ероси - Ерос Небесний та Ерос Земний, а Б.Вишеславцев - тільки один - Ерос як становлення морального життя людини). Єдиний Ерос у творчості Б.Вишеславцева з'являється у вигляді дихотомічного прагнення до нижчих і вищих цінностей.

61. Механізми регуляції сексуальної поведінки чоловіків із психічними розладами, які вчинили згвалтування. (Диференційна діагностика, психокорекція раптофілії): Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.16 / О.Ю. Дишлевой; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
З позицій системного підходу вивчено поведінку 140 чоловіків, які вчинили сексуальні правопорушення у формі згвалтування. Визначено роль соціогенних, негативних, психологічних, соціально-психологічних і психогенних чинників у формуванні раптофілії. Виявлено співвідношення сексуального дизонтогенезу та психічних розладів у механізмах вчинення згвалтування особами з раптофілією та без сексуальних девіацій. Встановлено відмінності психосексуального розвитку особистості та сексуальної поведінки різних осіб. Розроблено диференціально-діагностичні критерії для розмежування сексуальної поведінки осіб з раптофілією та без неї незалежно від наявної у них психічної патології. Запропоновано ефективний метод психотераптичної корекції раптофілії, а також мотиваційної психотерапії. Обгрунтовано необхідність комплексної - сексологічної, психологічної та психіатричної експертної оцінки особи, яка вчинила сексуальне правопорушення. Визначено принципи та шляхи психопрофілактики сексуальних правопорушень.

62. Механізми рефлексії у процесі розвитку суб'єктності людини: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / І.О. Котик; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с.: рис., табл. - укp.
Розкрито психологічні механізми впливу рефлексії на становлення та розвиток суб'єктності індивіда, виявлено взаємозв'язок між рівнями розвитку рефлексії та суб'єктності. Розроблено, теоретично обгрунтовано та практично впроваджено оригінальну методику розвитку суб'єктності школярів шляхом розвитку їх рефлексії. Зазначено, що запропонована методика передбачає діалогічне пізнання певного етапу розвитку суспільства та засвоєння притаманного даному етапу рівня рефлексії, що є рефлексивним механізмом становлення суб'єктності.

63. Містичний досвід в контексті осягнення моралі як духовного феномена: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.07 / Г.П. Подолян; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 17 с. - укp.
Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

64. Містичний досвід як антропологічний модус: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.04 / Л.В. Теліженко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 16 с. - укp.
Досліджено анторопологічну природу та культурний статус містичного досвіду на основі аналізу духовної практики ісихазму як християнської містичної традиції. Розглянуто антропологічні особливості, структуру та еволюційний характер містичної практики ісихазму. Виявлено, що антропологічною основою ісихастського містичного досвіду є досягнення практикуючим суб'єктом внутрішньої гармонії як цілісності, іманентної трансцендентному. Встановлено, що містичний досвід є специфічною властивістю людини, яка виявляється лише в певному стані свідомості як дійсно цілісному чи високоморальному. Розглянуто зв'язок змісту містичного досвіду та його антропологічного значення з ціннісними орієнтирами особистості та життєвою метою як сенсом самого життя.

65. Міфологічний компонент ментальності особистості в культурно-історичній психології: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Яремчук; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 20 с. - укp.
Уперше досліджено міфологічний компонент у структурі ментальності особистості у глобалізаційну епоху та розглянуто глобальність й етнічність як полюсні тенденції прояву міфологічного компоненту ментальності особистості. Уперше запропоновано розгляд міфологізації етнічної ідентичності особистості й індивідуального авторського творення як альтернативних засобів актуалізації та трансформації енічної ментальності. Визначено психокультурні чинники міфологізації етнічної ідентичності за умов культурної глобалізації. Співвіднесено якісні особливості індивідуальної авторської міфотворчості Л.Українки зі специфікою процесу самоактуалізації творчої особистості у контексті української ментальності. Введено поняття індивідуального авторського міфу в структуру системного прикладного психологічного дослідження міфологічного компоненту ментальності. Розвинуто уявлення про характер взаємовідносин між архаїчним й індивідуальним авторським міфом, зважаючи на архетипи колективного несвідомого в ментальності особистості. З застосуванням методу психо-історичної реконструкції (І.Г.Білявського) вивчено глобальні й етнічні виміри визначеного ахетипу колективного несвідомого (архетипу Світового Дерева). Апробовано психосемантичний аналіз для дослідження "Я"-маніфестації архетипу Світового Дерева в індивідуальній авторській міфотворчості, показано евристичний потенціал методу міфокритики (Н.Фрая) у культурно-історичній психології. Розроблено структуру системного прикладного дослідження міфологічного компоненту ментальності особистості на методологічній засаді історичної психології І.Г.Білявського.

66. Мова як засіб соціокультурної самоідентифікації особистості: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / А.О. Кургузов; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2004. - 16 с. - укp.
Проведено соціально-філософське дослідження соціокультурної самоідентифікації особистості та ролі мови як засобу даного процесу. Розглянуто методологічний аспект вивчення процесу соціо-культурної самоідентифікації як засобу механізму саморегуляції соціуму та певного виду активності соціальних суб'єктів. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст соціокультурної самоідентифікації особистості. Виявлено логіку розвитку даного процесу в сучасному суспільстві та з'ясовано об'єктивні критерії типології самоідентифікації особистості, досліджено її основні види, до яких належать: цілеспрямована (консервативна та прогресивна) самоідентифікація, нецілеспрямована, зовнішня, внутрішня та самоідентифікація шляхом деідентифікації - заперечення іншого "Я" та методом самоподолання, самозаперечення, перегляду власної позиції, реконструювання власної ідентичності. Розкрито сутність соціокультурної детермінації мовної самоідентифікації, на фунціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, соціально-політична трансформація та глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадського суспільства та правової держави, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності. Виявлено та проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні фактори оптимізації процесу мовної самоідентифікації особистості в Україні.

67. Мовний простір в контексті міжнаціональних відносин: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.В. Балашенко; Південноукр. держ. пед. ун-т (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2004. - 19 с. - укp.
Уперше у соціально-філософському контексті розглянуто мовний простір за умов міжнаціональних відносин. Створено концепцію стосовно системи "площинних" розподілів мови, обумовлених дією суспільства, висвітлено їх вплив на різні сфери життя та дільності людини. Висвітлено питання продукування мовним простором подвійної ідентифікації носіїв мови, що призводить до створення нової надетнічної спільноти. Розглянуто мовний простір у контексті його генезису й бази спілкування носіїв різної історичної пам'яті, яка впливає на простір культури та створює просторові системи, що реалізуються в мовно-культурних ситуаціях і визначають умови розвитку національної культури. Зазначено, що мовний простір є інтегральним феноменом, що відображає комунікативні відносини соціуму. Обгрунтовано, що розвиток мови титульної нації відбувається шляхом зв'язку соціальної трансформації суспільства та мовного простору. Запропоновано положення, що його інтеграційні процеси в поліетнічному соціумі продукують міжкультурну та міжмовну комунікації в регіональному просторі, що сприяють розвитку загальнодержавного мовно-культурного простору.

68. Молода сім'я в сучасній Україні: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Т.П. Руденко; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Здійснено аналіз головних концепцій сім'ї з використанням різних методологій. Висвітлено еволюцію інституту сучасної української сім'ї, розглянуто соціально-філософський аналіз її функцій. Проаналізовано стан молодої української сім'ї, її роль та місце в соціумі, матеріально-економічне положення молодих сімей. Розглянуто проблему їх нестабільності. Виявлено чинники, які впливають на стабільність шлюбу. Відзначено, що однією з тенденцій неблагополуччя сучасної сім'ї є збільшення числа розлучень, важливими факторами яких є чинники духовного характеру - небажання молодих людей зрозуміти одне одного, низький рівень культури спілкування, дисгармонію інтересів, відсутність ідеалів, нетерпимість. Визначено особливості функціонування студентської сім'ї в Україні за сучасних умов, проаналізовано фактори становлення сучасної студентської сім'ї. Виявлено, що як найбільш необхідні умови щасливого шлюбу сучасні студенти визнають повагу та підтримку між подружжям, розуміння та терпимість, подружню вірність. Сформульовано висновки стосовно шляхів подальшого дослідження проблем молодої сім'ї в сучасній Україні, обгрунтовано ряд практичних рекомендацій.

69. Морально-етичні погляди українського народу за фольклорними джерелами: аксіологічний аспект: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.07 / Г.І. Разумцева; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Проведено філософсько-етичний аналіз народної моральної культури як одного з провідних чинників формування та збереження особливостей українського етносу та його ментальної специфіки. Розглянуто поняття "морально-етичні погляди народу", вивчено його структуру, функціонування та сферу застосування, а також окремі чинники формування даних складових. Акцентовано увагу на традиційному релігійному світосприйнятті та народній вірі українців. Проведено дослідження феномену моралі в її універсальних і партикулярних вимірах. Розглянуто можливості дослідження та інтерпретації фольклорних текстів періоду XIX - початку XX ст. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідження проблем ментальності та ідентичності. На підставі результатів вивчення моральних цінностей української народної віри одержано оригінальні наукові здобутки щодо визначення етнічних особливостей моральної культури українців та їх ідентичності. Зазначено, що фольклорні тексти відображають різний стиль поведінки у трудовому процесі, соціальних і сімейних відносинах. У контексті релігійного світогляду висвітлено погляди українського народу на гріховність особистості. Відзначено властивість фольклорних текстів репрезентувати продукти внутрішньоетнічного духовного стану.

70. Морально-етичні цінності підприємця: формування та розвиток (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.Г. Акопян; Ін-т вищої освіти АПН України. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Здійснено соціально-філософський аналіз процесу формування та розвитку морально-етичних цінностей підприємця в Україні у період становлення ринкових та демократичних відносин. З'ясовано сутність підприємництва як способу організації виробництва та реалізації господарської діяльності. Визначено джерела формування ринкових відносин в Україні, історичні та соціальні передумови розвитку вітчизняного підприємнцитва та особливості його становлення у період 1990 - 2000 рр. Встановлено фактори формування особистісних моральних якостей підприємців. Доведено, що поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі та вкрай негативні якості - зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до влади та орієнтація на швидке збагачення, що нерідко призводить до утворення особливого типу підприємця - анекдотичного "нового українця", який негативно сприймається в Україні та за її межами. Сформовано модель управлінської діяльності з урахуванням морально-етичної характеристики підприємців.

71. Наукове і художнє пізнання: їх специфіка і взаємодія: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / Т.В. Количева; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 17 с. - укp.
Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

72. Національна самосвідомість як чинник державотворення: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / С.О. Мофа; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2004. - 15 с. - укp.
Розглянуто методологічні та теоретичні аспекти дослідження національної самосвідомості як важливої складової соціальної свідомості та головного фактора національного державотворення. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст національної самосвідомості як чинника державотворення. Доведено, що дана категорія є важливим фактором розвитку нації. Визначено основні функції національної самосвідомості. Проаналізовано стадії її розвитку, а саме: "самовідчуття", "виокремлення", "самовизначення", "самореалізація". Висвітлено основні детермінанти оптимізації національної самосвідомості як чинника державотворення.

73. "Начало" як основоположний символ релігійної свідомості: феноменологічний аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.Я. Голець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 15 с. - укp.
Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні бузумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

74. Неокласичний філософський підхід до розуміння історичного процесу: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.В. Панченко; Харк. військ. ун-т. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Виявлено обмеження й евристичний потенціал філософських парадигм, що визначають функціонування системи сучасного соціально-історичного знання, класики, модернізму й постмодернізму. Обгрунтовано положення, що різноманітність теоретичних уявлень про історію може бути охоплене об'ємним мисленням, у фокусі якого знаходиться особистість. Сформульовано та охарактеризовано гносеологічні й аксіологічні принципи неокласичного філософського підходу: історизм, системність, а також ціннісний універсалізм і його найважливіші конкретизації - гуманізм й етичний трансценденталізм. Шляхом зіставлення смислів основних положень і принципів неокласичного підходу з "верхом" - загальнофілософською проблематикою - та з "низом" - культурно-цивілізаційною схемою виміру історії - уперше обгрунтовано новий погляд щодо напрямку та траєкторії історичного розвитку: у вигляді заплутаної кривої, у численних векторних вигинах якої простежується гуманістична спрямованість угору. Визначено одну з суттєвих характеристик сучасного перехідного етапу соціальної еволюції - дисгармонію взаємодії культурних і цивілізаційних елементів соціокультурних систем, домінування зовнішніх (цивілізаційних) форм діяльності соціальних суб'єктів над внутрішніми (культурними). Відображено неокласичне розуміння конструювання гіпотетичної моделі майбутньої глобальної цивілізації шляхом ствердження універсальних, перш за все етичних, цінностей і норм, формування планетарної свідомості. Обгрунтовано тезу, що місце України в цивілізаційному процесі визначається її подвійною культурно-цивілізаційною належністю, а здійснення виходу країни з кризи залежить від здатності українського народу реалізувати загальнолюдський потенціал власних культурних цінностей.

75. Обгрунтування пропозиційного знання в сучасній аналітичній епістемології: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.В. Комар; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Доведено, що обгрунтування є необхідною умовою визначення та реалізації пропозиційного знання. Запропоновано референційну модель прагматичного визначення знання як варіант вирішення проблеми Геттіера. Зазначено, що застосування еволюціоністської ідеї про пізнання як форми адаптації є засобом вирішення не лише проблем реалізму, але й позитивного вирішення проблеми єднання нормативного та дескриптивного статусу обгрунтування, це положення водночас є підтвердженням гіпотези про залежність нормативного епістемологічного дослідницького рівня від дескриптивного. Виявлено, що можливість зняття протиставлення в дослідженнях нормативістської та дескриптивістської епістемологічних орієнтацій, а також узгодження екстерналізму та інтерналізму як і підходів до обгрунтування здійснюється на основі постнекласичного типу аналітичної епістомології. Доведено, що у межах трирівневої концепції обгрунтування є можливим узгодження інтерпретацій обгрунтування пропозиційного знання (декларативної евіденціалістської та процесуальної релаєбілістської) шляхом установлення залежності між доксастичним і процесуальними рівнями аналізу обгрунтування та їх включення до єдиної нормативної моделі. Визначено, що існує залежність між двома видами скептичних аргументів і двома підходами щодо розгляду проблеми обгрунтування: скептичні аргументи "трилеми Агріппи" окреслюють напрямок розвитку дослідження структури обгрунтування як основи "відповідальнісної" інтерпретації обгрунтування; "картезіанські" скептичні аргументи визначають "істиннісну" інтерпретацію обгрунтування через встановлення відношення між обгрунтуванням та істиною.

76. Обгрунтування раціональних норм засобами аналітичної герменевтики: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.М. Тимохін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 21 с. - укp.
Запропоновано тезу, що теоретичне мислення не спроможне до обгрунтування норм через відмовлення від метафізики, тому обгрунтування раціональних норм у практичній філософії приймає форму пошуку відповідних її цілям метафізичних підстав. Як найбільш адекватний засіб реконструкції відносини практичної філософії до метафізики запропоновано розглядати аналітичну герменевтику. За допомогою аналізу норм та їх класифікації сформульовано поняття раціональної норми, способом легітимації раціональної норми є її обгрунтування загальнозначимістю й очевидністю. Розглянуто проблему об'єктивності норм. Показано, що норми є об'єктивними, якщо вони втілюють причину вчинку та складають зміст практичного розуму (належність), тобто є понадчуттєвою підставою волі. Зауважено, що виявлення онтологічного обрію практичного розуму складає найважливіший результат герменевтики раціональних норм як думок суб'єктів комунікації.

77. Образні компоненти в структурі становлення писемного мовлення дітей: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Т.А. Російчук; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 17 с. - укp.
На підставі використання діалогічного підходу щодо вивчення творчих практик дитини здійснено інтегрований аналіз їх образної основи та розвитку різних форм мовлення та мислення. Доповнено існуючі уявлення про розвиток мовлення та мислення. Встановлено зв'язок між здатністю створювати образи, яку дитина демонструє у своїх творчих практиках, та її інтелектуальним розвитком. Конкретизовано значення образних компонентів у процесі становлення писемного мовлення. Обгрунтовано методику розвитку його змістового аспекту з використанням образної основи творчих практик дитини.

78. Онтологічна концепція музики: на прикладі світських та духовних жанрів: Автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.01 / Л.А. Зайцева; Харк. держ. акад. культури. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Розроблено комплексну теорію онтології, яка подана у двох значеннях: як категорія пізнання і як феномен культури (на прикладі світських та духовних жанрів музичної культури). Теоретично обгрунтовано та практично апробовано універсальну модель онтологічного аналізу музичного твору, яка містить семіотичний опис елементів музичної мови, зовнішні та внутрішні фактори комунікації в системі "простір - час - зміст". Запропоновано дефініції онтології й онтологізму як універсальної концепції буття музичної культури, встановлено науковий статус щодо нових похідних термінів та категорій онтологічного аналізу: жанрових моделей онтологізму, синергійної драматургії, духовного шляху сходження, онтодіалогу, онтотрансцензусу. На основі культурологічного порівняння виявлено онтологічну дистанцію різних жанрових моделей світської та церковної музики. Під час апробації методології онтологічного аналізу музики використано нові та маловідомі твори музичної культури (пісноспіви стародавньої служби, а також "Урочиста літургія" Л.Дичко). Літургію досліджено у стародавній та сучасній редакціях, виявлено глибинний зв'язок та спадкоємність традицій вітчизняної музичної культури.

79. Онтологія техніки в соціокультурному контексті: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / О.Г. Алієва; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2004. - 19 с. - укp.
Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Виявлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. З'ясовано значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

80. Оптимізація адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.02 / О.М. Кокун; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 31 с. - укp.
Уперше запропоновано під час здійснення психофізіологічного забезпечення діяльності використовувати загальний для різних її видів алгоритм, а також враховувати адаптаційні можливості людини як суб'єкта діяльності. Досліджено питання щодо застосування методу самооцінки для діагностики та оптимізації психофізіологічного стану людини. Розроблено новий підхід до визначення адаптаційних типів з урахуванням стабільності та величини діагностичних показників, що характеризують психофізіологічний стан, а також індивідуального рівня адаптаційних можливостей людини в аспекті співвідношення між індивідуально сприйнятливими та дезадаптаційними факторами. Проаналізовано соціально-психологічні та психофізіологічні особливості діяльності, визначено адаптаційно вагомі фактори для учнів, студентів і вчителів.

81. Організаційні умови застосування технології психологічного впливу в системі владних відносин: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / М.М. Поліщук; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Запропоновано технологію психологічного впливу військових керівників на підлеглих, визначено його закономірності, встановлено організаційні умови активізації даного процесу. Уточнено зміст, функції та засоби цього впливу. Розроблено практичні рекомендації щодо використання військовими керівниками психологічного впливу на підлеглих різних посадово-функціональних рівнів.

82. Організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / І.В. Каськов; Нац. акад. держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів у військовій частині. Запропоновано основні показники та розроблено методику організації їх соціально-психологічної адаптації. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації командуванню військової частини щодо організації даної адаптації.

83. Освіта в системі факторів професійного самовизначення особистості: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.Д. Джура; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2004. - 17 с. - укp.
Проаналізовано суть та механізми професійного самовизначення особистості, основні чинники цього процесу, а також цілеспрямовану й системно твірну роль освіти. Доведено необхідність модернізації сучасної освіти у контексті підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості у системі ринкових і демократичних трансформацій. Обгрунтовано висновок, що професійне самовизначення особистості доцільно здійснювати під час спеціально організованої науково-практичної діяльності - професійної орієнтації, розглянутої як система рівноправної взаємодії (на базі системи освіти та виховання) особистості та суспільства на певних етапах розвитку людини, що оптимально відповідає особистісним особливостям та потребам ринку праці стосовно конкурентоспроможних кадрів.

84. Особистісне змінювання в процесі професійної підготовки студентів-психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.О. Міненко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Розглянуто процес особистісного змінювання, якого визначено як міжсистемний перехід до нових можливостей нової ідентичності, проаналізовано його умови та індивідуально-особистісні характеристики переживання. Даний процес сприяє формуванню професійно значущих новоутворень в ідентичності студентів-психологів. З'ясовано складові професійної ідентичності психолога, які забезпечують успішність його діяльності як фахівця-практика: адаптивність, самосприйняття, прийняття інших, емоційний комфорт, інтернальність, домінантність, ескапізм, досліджено динаміку зазначених складових у процесі навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ). Розроблено програму тренінгу формування професійно значущих новоутворень в ідентичності даних студентів та проведено формуючий експеримент, за результатами якого підтверджено запропоновану тезу щодо можливості такого формування через процес особистісного змінювання в організованому навчанні у ВНЗ за умов включення студентів-психологів у інтенсивний, спеціально-організований процес групової комунікації індивідуальних моделей реальності.

85. Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності суб'єкта: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / С.Д. Малик; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Розроблено модель експериментального дослідження взаємодії образних та вербальних чинників у різних видах психічної активності, яка досліджувалася за природних та експериментальних умов сприймання рекламних повідомлень, а також в асоціативно-колірному експерименті. Виявлено "когнітивні домінанти", за якими виокремлюються "образний", "вербальний" та "змішаний" психотипи. Описано психологічний механізм взаємодії зазначених чинників, у якому відіграють роль: ситуативні складові діяльності (конкретна задача, умови та засоби її реалізації), послідовність зміни взаємозв'язку чинників залежно від когнітивної діяльності суб'єкта, фіксація на суб'єктивно значущих змістових характеристиках інформації. Наведено рекомендації до використання закономірностей взаємодії образних та вербальних чинників в оптимізації опрацювання інформації.

86. Особливості емоційної стійкості курсантів в процесі первинної військово-професійної підготовки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / А.Л. Злотніков; Харк. військ. ун-т. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Визначено методологічні засади, детермінанти, динаміку та шляхи формування емоційної стійкості курсантів у процесі первинної військово-професійної підготовки. Проаналізовано особливі умови діяльності курсантів у зазначеному процесі та визначено основні стрес-фактори в цей період, які негативно впливають на майбутніх військовослужбовців. На підставі проведеного дослідження динаміки емоційної стійкості курсантів розглянуто її структурні компоненти. Проведено кореляційний аналіз та установлено залежність між емоційною стійкістю та її структурними компонентами. Розроблено, апробовано та впроваджено методику формування емоційної стійкості курсантів.

87. Особливості застосування методів психологічного впливу у професійній діяльності слідчого: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Н.Е. Милорадова; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2004. - 21 с.: рис. - укp.
Розкрито історико-методологічні витоки проблеми застосування методів психологічного впливу у слідчій практиці. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти застосування цього впливу у вітчизняних і закордонних дослідженнях. Сформульовано психологічні детермінанти, що зумовлюють високий рівень напруженості слідчої діяльності, визначено причини, що ускладнюють роботу слідчого та сприяють застосуванню слідчими неправомірних методів впливу. З'ясовано значущість окремих методів впливу на підвищення ефективності діяльності слідчого. Виокремлено пріоритетну роль психологічних методів впливу у його практичній діяльності. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні умови застосування ними неправомірного психологічного впливу. Розроблено загальні модельні побудови структури, класифікації, критеріїв допустимості застосування методів психологічного впливу у слідчій практиці. Запропоновано напрямки подальшого впровадження до підготовки майбутніх фахівців навичок застосування цих методів.

88. Особливості ставлення до себе жінок, які перебувають у клімактеричному періоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Бацилєва; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с.: рис. - укp.
Визначено та проаналізовано теоретичні підходи до виявлення особливостей переживання кризи пізньої зрілості жінками, які перебувають у клімактеричному періоді, на соціальному, соціально-психологічному, індивідуально-психологічному та медико-біологічному рівнях. Розроблено та апробовано методику діагностики впливу психічного стану жінок на перебіг клімактерію. Досліджено зміни характеристик самоставлення даних жінок та тих, які ще не увійшли у цей період. Розроблено та апробовано систему методів психологічної підтримки та соціально-психологічної реабілітації жінок у клімактеричному періоді.

89. Особливості формування "Я-образу" в осіб з вадами зору: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Є.А. Клопота; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Проаналізовано особливості формування "Я-образу" в осіб з вадами зору. Розглянуто структуру та фактори формування, а також взаємозв'язок "Я-образу" та захисно-адаптивних механізмів особистості. Доповнено і уточнено теоретичні уявлення про вплив образів "тілесного Я" і "реального Я" на формування "Я-образу" незрячої людини в цілому. Встановлено факт більш частої переоцінки або недооцінки своїх можливостей незрячими людьми у порівнянні зі зрячими; уточнено уявлення про роль зору у формуванні "Я-образу" особистості. Запропоновано трактування зору як засобу збору соціально значимої інформації, що використовується людиною під час інтерпретації себе, своїх мотивів і намірів. Здійснено аналіз семантичних репрезентацій зрячих та незрячих людей про сліпоту. Уперше розроблено та апробовано комплексну програму соціально-психологічного тренінгу для людей з глибокими порушеннями зору, спрямований на корекцію "Я-образу", тобто уявлення про себе, самовідношення незрячої особистості та її адаптивних можливостей.

90. Особливості формування професійної свідомості майбутніх психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.Г. Самойлова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Запоріжжя, 2004. - 19 с. - укp.
Здійснено теоретико-експериментальне дослідження процесу формування професійної свідомості майбутніх психологів під час їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Висвітлено основні підходи до дослідження даного питання у зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Доведено, що оптимізація професійної свідомості сприяє забезпеченню професійної спрямованості особистості, формуванню цілісної професійної картини світу, розширенню поля діяльності психологів. Обгрунтовано інтегративний підхід до формування професійної свідомості особистості. Розроблено модель навчально-практичної діяльності, яка сприяє дослідженому формуванню, а також переходу майбутніх психологів від їх навчальної діяльності до професійної. Експериментально підтверджено перспективність і доцільність використання діяльнісно-рефлексивного навчання та загальних принципів експериментально-генетичного методу з метою забезпечення формування професійної свідомості особистості.

91. Педагогічні умови адаптації курсантів до навчання у вищих військових навчальних закладах: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / М.Г. Горліченко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2004. - 21 с. - укp.
Уперше визначено та науково обгрунтовано комплекс педагогічних умов, що сприяють процесу адаптації курсантів до навчання у військовому ВНЗ (ВВНЗ). Розроблено структурно-функціональну модель адаптаційного процесу з урахуванням поетапної навчально-виховної роботи з курсантами I - II курсів. Визначено рівні, критерії та показники адаптованості тих, хто навчається у ВВНЗ, з використанням рейтингової методики та оцінки. Розкрито суть понять "адаптація", "адаптація курсантів до навчання у ВВНЗ". Розвинуто методику організації навчально-виховного процесу у ВВНЗ в адаптаційний період.

92. Персональність соматичного буття: філософсько-антропологічний аналіз: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.04 / Л.М. Газнюк; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 39 с. - укp.
Проаналізовано метафізичне коріння відчуття та сприйняття людини з її схильністю до суб'єктивізму, прагнення побачити внутрішню нескінченність у персональних суб'єктивних переживаннях. Обгрунтовано унікальну індивідуальність персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій. Розглянуто соматичне буття як результат проникнення в тілесність чистих мисленнєвих конструкцій екзистенціалів, які переживаються людиною. Показано, що соматичне буття є станом людини, який реалізується в процесі проживання життя та переживання почуттів і проявляється у персонально-відчуваних екзистенціалах, зокрема, страху, сорому, радості, які проявляються у задоволенні та стражданні. Зауважено, що соматичне буття людини створює нову онтологічну ситуацію, в якій бажання бути реалізується шляхом задоволення певних тілесних потреб, але не збігається з життям організму. Запропоновано тезу, що людина знаходить себе у світі не як думка, а як персона, якій необхідно жити та бути, а тому соматичність - це не є натуральна речовинність, а феноментальна тілесність, наповнена екзистенціальними модусами, завдяки яким людина проживає та переживає життєві ситуації. У екзистенціально-антропологічному ракурсі персональне соматичне буття набуває нових властивостей і характеристик, які повніше відображають багатоваріантність проявів людяного в людині.

93. Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта методом психомалюнку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / С.М. Аврамченко; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 20 с. - укp.
Розглянуто проблему удосконалення підготовки психологів-практиків шляхом активного соціально-психологічного навчання (АСПН). Висвітлено діагностичну спроможність методу аналізу комплексу тематичних психомалюнків у контексті АСПН. Визначено глибиннопсихологічні передумови виникнення внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта, з'ясовано роль символу в її об'єктивації. Розкрито зміст української символіки в контексті втілення у ній суперечливих тенденцій. Доведено, що формування внутрішніх суперечностей відбувається під впливом едіпової залежності суб'єкта, яка детермінує розвиток системи психологічних захистів у базових і ситуативних формах їх вияву. Зазначено, що процес символізації, притаманний несвідомому, маскує внутрішню суперечливість психіки суб'єкта у цілісних образах і встановлено можливість його експлікації методом психомалюнка. Обгрунтовано, що внутрішня суперечливість психіки властива самій її структурі, що має вияв у психіці суб'єкта в таких феноменах, як об'єктивна дезінтегрованість і суб'єктивна заінтегрованість (цілісність), зумовлених дією психологічних захистів шляхом викривлень і відступів від фактологічної реальності. Здійснено емпіричне дослідження проблеми депресивності як емоційного показника внутрішньої суперечливості психіки.

94. Поняття "експеримент" в логіці мистецьких подій кінця ХІХ - першої третини ХХ століття: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / О.Б. Бенюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Здійснено дослідження експерименту як естетичного поняття (мистецького експерименту), його становлення у понятійному апараті естетики та мистецькій практиці кінця XIX - першої третини XX ст. У межах даного періоду проаналізовано два види мистецького експерименту: онауковлений та модерністський, вивчено їх філософсько-естетичну базу та естетико-художні концепції. Підгрунтям для впровадження онауковленого мистецького експерименту є філософсько-естетичні погляди позитивістів (О.Конта, І.Тена), а практичне втілення він здобув у естетико-художній концепції натуралізму Е.Золя. Філософсько-естетичну базу модерністського мистецького експерименту представлено у працях Т.Адорно, В.Беньяміна, Г.-І.Гадамера, Я.Мукаржовського, Х.Ортеги-і-Гассета, а виявився він у естетико-художніх концепціях фовізму, кубізму, футуризму, супрематизму, абстракціонізму, сюрреалізму. Відзначено, що ідея експериментування була провідною у розвитку європейського та українського мистецтва першої третини XX ст.

95. Порушення подружніх стосунків при віддалених наслідках воєнної закритої черепно-мозкової травми у чоловіків та їх психокорекція: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / Т.П. Даниленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Вперше виявлено причини та механізми розвитку порушень міжособистісних стосунків подружжя за наявності віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми у чоловіка. Визначено, що порушення адаптації подружньої пари за даної травматичної хвороби мозку у чоловіків ймовірно є наслідком наявних клінічних синдромів та неадекватної комунікації подружжя. На підставі результатів різносторонніх психодіагностичних досліджень та системно-структурного аналізу сексуального здоров'я подружжя з урахуванням ролі психологічних, соціально-психологічних, соціальних та біологічних чинників його забезпечення виявлено закономірності розвитку різних варіантів та форм порушень стосунків подружжя за даної патології у чоловіка, описано їх перебіг та прояви. Розроблено систему психодіагностики виявлених порушень, запропоновано ефективну систему їх диференційованої психологічної корекції.

96. Проблема людини в творах Кирила Туровського в контексті антропологічних ідей східної патристики: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.Я. Вдовина; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Розглянуто антропологічні ідеї Кирила Туровського (1130/1134 - 1184) на матеріалі його "слів" та притч в їх зв'язку з відповідними ідеями вчення про людину Святих Отців Східної Церкви. Зазначено, що для києворуського періоду в історії вітчизняної філософії характерним є взаємовплив філософських та богословсько-релігійних питань та їх укоріненість у давньоруській культурі. Праналізовано питання співвідношення душі та тіла в людниі, есхатологічна й еклезіологічна проблематика, проблема гріха, богопізнання, співвідношення віри та розуму в пізнанні. На підставі комплексного та контекстуального аналізу з використанням порівняльного та генетичного методів інтерпретації текстів доведено визначальний вплив уявлень про людину представників східної патристики на трактування аналогічних проблем давньоруським любомудром. Відзначено традиційні, ортодоксальні та оригінальні особливості тлумачення Кирилом Туровським окремих антропологічних положень. Акцентовано увагу на цінності та актуальності християнського розуміння людини, репрезентованого вибраними творами філософа.

97. Проблема національної свідомості у білоруській філософській культурі кінця ХІХ - початку ХХ ст. (на матеріалі художньої літератури): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / В.В. Булгаков; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Проаналізовано ідейні передумови виникнення сучасного білоруського націоналізму, а також з використанням певних матеріалів розглянуто його класичну редакцію, розроблену Ф.Богушевичем. Досліджено питання щодо запізнілості білоруського націоналізму, а також причин радикалізації білоруських національних еліт у другій половині XIX ст. Здійснено еволюційно-компаративний аналіз поняття нації та націоналізму упродовж низки історико-культурних епох, виявлено певні відомості з галузей історичної соціології та політології. З використанням методів філологічних наук, а саме методики текстологічного аналізу розглянуто тему світогляду особи та нації з залученням літературних джерел.

98. Проблема особистості у психологічний спадщині В.В.Зеньковського: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.М. Летцев; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Визначено місце та роль особистісної проблематики в системі психологічних поглядів В.В.Зенковського та установлено логіко-концептуальні засади й принципи розуміння особистості в його персонології. На підставі детального аналізу філософсько-психологічних творів мислителя розкрито послідовність і логіку його суб'єктно-особистісної концепції, висвітлено її ключові аспекти, визначено етапи, послідовність і засоби обгрунтування ним особистісної реальності.

99. Проблеми національної психології у контексті теорії всеєдності В.С.Соловйова: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Н.П. Литовченко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 18 с. - укp.
Вперше у вітчизняній філософії здійснено теоретичну реконструкцію поняття "національна психологія" у контексті теорії всеєдності В.Соловйова. Висвітлено вплив ідей слов'янофілів на формування поглядів мислителя щодо проблем національної психології. Визначено характерні особливості універсалістських принципів концепції В.Соловйова, що впливають на співвідношення національного та всесвітнього у національній психології. З'ясовано, що зміст основних елементів національної психології у філософії В.Соловйова обумовлюється синкретизмом, розкривається у хіліазмі та визначається ствердженням християнського гуманізму у суспільному житті.

100. Проблеми соціальної філософії у творчості Жака Марітена: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.С. Маліновська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено проблеми соціальної філософії у творчості Ж.Марітена. Проаналізовано особливості ідей французького католицького мислителя, висвітлено його погляди щодо розуміння суспільного прогресу як поширення релігійності, а самого суспільства - як надособистості, розділеної на християн і нехристиян. Здійснено аналітичне дослідження персоналістської концепції інтегрального гуманізму томіста. Акцентовано увагу на світському характері запропонованої теорії нового християнства, виникнення якої зумовлено потребами сучасності.

101. Професійний психологічний відбір кандидатів для комплектування підрозділів миротворчих сил: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Д.І. Сохадзе; Харк. військ. ун-т. - Х., 2004. - 18 с. - укp.
Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження професійного психологічного відбору військовослужбовців. Проведено аналіз професійної діяльності військовослужбовців під час виконання миротворчих завдань. Визначено її цілі, завдання, умови та психологічні особливості. Розроблено професіограми основних спеціальностей військовослужбовців даних підрозділів, визначено професійно важливі якості, необхідні для виконання миротворчих завдань. Охарактеризовано динаміку (з використанням психологічних показників) та рівні їх розвитку у військовослужбовців, що свідчить про адекватність професійного психологічного відбору розробленим професіограмам досліджуваних спеціальностей, а також обгрунтованому комплектуванню миротворчих підрозділів. Розроблено систему та організаційно-методичні рекомендації щодо професійного психологічного відбору та комплектування військовослужбовцями миротворчих підрозділів.

102. Професіоналізм хормейстера. Психологічний та культурно-історичний аспекти: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / Н.О. Селезнева; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. - О., 2004. - 16 с. - укp.
Розглянуто комплекс властивостей хормейстера (хорового диригента, керівника хору), що становить основу його професійної діяльності. Запропоновано визначення термінів "хормейстерський професіоналізм" і "дилетантизм". На підставі психологічної теорії діяльності та готовності до неї виявлено та охарактеризовано окремі психологічні чинники хормейстерського професіоналізму (зокрема, здібності, компетенцію, мотивацію особистості). Визначено комплекс інваріантних (в контексті історико-культурного розвитку) функцій хормейстра та запропоновано відповідну історичну типологію хормейстерського професіоналізму (корифей, доместик, регент, диригент, художній керівник). Висвітлено характер хормейстерського професіоналізму в сьогоденній Україні, визначено потреби та актуальні проблеми системи сучасної спеціальної музичної освіти.

103. Психодіагностика професійної придатності майбутнього практичного психолога: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.А. Сургунд; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 22 с.: рис. - укp.
Розроблено комплексну програму діагностики та розвитку особистісної придатності абітурієнтів і студентів до професійного навчання за спеціальністю "Психологія" та суміжними професіями. Зазначено, що програма передбачає диференціацію абітурієнтів і студентів за рівнем їх особистісної придатності та, відповідно до запропонованого поділу, різне психологічне супроводження, а у випадку їх фахової непридатності - переорієнтацію за іншими суміжними напрямками професійного самовизначення. Наведено аналіз результатів застосування даної програми протягом 1996 - 2003 рр., надано оцінку характеру виявлених взаємозв'язків між групами особистісної придатності та критеріями успішності професійного навчання.

104. Психологічна діагностика та корекція схильності до девіантної поведінки працівників органів внутрішніх справ України: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Т.Ю. Ваврик; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Розкрито основні напрями формування особистості з девіантними рисами, такими як агресивність, ригідність, тривожність, підозрілість, зверхність, що становлять "симптомокомплекс девіантності". Обгрунтовано необхідність та запропоновано концепцію ранньої психодіагностики схильності працівників органів внутрішніх справ до девіантної поведінки. Визначено напрями профілактики та психологічної корекції девіантності. Створено програму її психокорекції, що використовує позитивні здобутки сучасних психотерапевтичних шкіл. Формою проведення корекційної роботи обрано групову психологічну корекцію, орієнтовану на максимальну стимуляцію активності учасників. В результаті застосування запропонованої програми виявлено позитивні зміни "профілю особистості", що підтверджується проведенням повторної діагностики.

105. Психологічна компетентність викладача вищого педагогічного навчального закладу як чинник успішності управління процесом учіння студентів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.В. Полуніна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Встановлено значення психологічної компетентності у структурі професійно-педагогічної діяльності, з'ясовано специфіку впливу даної якості на зміст та способи управління педагогічним процесом. Створено й апробовано систему діагностичних процедур і прийомів розвитку психологічної компетентності у формі соціально-психологічного тренінгу. Встановлено залежність між рівнем сформованості психологічної компетентності й особливостями стилю педагогічного керівництва та психологічним кліматом у студентській групі.

106. Психологічне вивчення та корекція образу Я у самотніх жінок: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.І. Сіляєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с.: табл. - укp.
Здійснено аналіз самотності як переживання стану. Зазначено специфіку переживання самотності жінками. Виявлено специфічні особливості організації життя самотніх жінок, а також вказано особливості прояву соціального інтелекту. Результати дослідження дають змогу проаналізувати дії з організації власного життя самотніми жінками та визначити їх проблемні зони. Розглянуто способи взаємодії цих жінок з оточуючими. Виділено типи жіночої самотності: самотність жінки без чоловіка; самотність жінки без конкретного чоловіка; самотність як нерозуміння; самотність як нереалізованість жінки. Досліджено особливості образу "Я" самотніх жінок, що відносяться до визначених типів самотності. Запропоновано стратегію та тактику психологічної корекції даним жінкам, а також способи психологічної допомоги.

107. Психологічне прогнозування надійності діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Ю.А. Галімов; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено науково-практичні засади, методики та діагностичні алгоритми психологічного прогнозування надійності діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України, наведено оцінку застосування психологічної саморегуляції для корекції нервово-психічних станів та збереження працездатності. Обгрунтовано принципи психологічного прогнозування надійності діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів з урахуванням рівня їх стресостійкості. На підставі екстремального особистісно-діяльнісного підходу розроблено й апробовано нові психодіагностичні методики оцінки емоційної та нервово-психічної стійкості. За допомогою методів багатовимірного математичного моделювання виявлено симптомокомплекси особистісних індивідуально-психологічних якостей офіцерів для визначення надійності їх діяльності у стресових ситуаціях. Обгрунтовано доцільність використання нових психодіагностичних методик для довгострокового й оперативного прогнозу надійності діяльності та стресостійкості офіцерів оперативно-розшукових підрозділів.

108. Психологічні аспекти формування правової культури виборців: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Р.В. Каламаж; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено сутність правової культури у контексті структурно-функціонального та аксіологічного підходів та проаналізовано правосвідомість як її якісну характеристику. Розкрито зміст та поняття правової культури виборців. Встановлено зв'язок між правовою культурою особистості виборця та правовою культурою суспільства, національним менталітетом, політичною культурою, функціонуванням засобів масової інформації, діяльністю політичних сил, що створюють виборчі технології. Доведено, що розв'язання проблеми формування правової культури виборців значною мірою залежить від врахування психологічного фактора пострадянських перетворень. Запропоновано комплексну методику впливу на правову культуру виборців, що передбачає активне функціонування в освітньо-виховному процесі всіх трьох сфер особистості: когнітивної, емоційної, поведінкової. Визначено психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність діяльності з формування правової культури учасників виборів. Встановлено чотири типи виборців за критеріями поваги до морально-правових норм та соціальної активності.

109. Психологічні детермінанти активності особистості колишніх в'язнів фашистської неволі - громадян України: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / С.Л. Чачко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 20 с. - укp.
Охарактеризовано вплив перебування у нацистських концтаборах і гетто на психічний стан здоров'я колишніх в'язнів, які мешкають на території України. Визначено та систематизовано комплекс стрес-чинників, що негативно впливали на їх психіку. Розкрито особливості динаміки активності особистості під впливом тривалого перебування у фашистській неволі. Досліджено зміни в активності особистості колишніх в'язнів нацистських концтаборів і гетто під час і після перебування у неволі. Систематизовано ознаки прояву їх активності, що мають суттєве значення для життєдіяльності. Розвинуто систему соціально-психологічної підтримки колишніх в'язнів нацистських концтаборів і гетто на базі тренінг-класів, а також індивідуальних психологічних та психокорекційних консультацій.

110. Психологічні детермінанти асоціальної поведінки підлітків: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.В. Двіжона; Прикарп. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено психологічні, соціальні та педагогічні умови та чинники формування асоціальної поведінки підлітків. Визначено психологічний зміст, структуру та механізм соціальної детермінації даного феномену. Доведено взаємозв'язок між індивідуальними особливостями учнів, активізацією процесу саморегуляції поведінки та механізмами зовнішньої регуляції. Розроблено прогностичну модель подолання асоціальної поведінки, важливими елементами якої є психологічна корекція та психологічна профілактика. Виявлено конкретні форми, типи та специфіку прояву асоціальної поведінки підлітків, визначено психолого-педагогічні напрями її профілактики.

111. Психологічні закономірності керування мотивацією учіння студентської молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / С.С. Занюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що формування мотивації учіння у студентів - це системний процес, зумовлений розвитком стійких мотиваційних утворень (мотивів). Встановлено, що на розвиток мотивації учіння впливають такі фактори: посилення почуття компетентності; формування у студентської молоді здатності до самокерування власною мотивацією; наявність схильності до визначення мети та самореалізації. Проаналізовано психологічні механізми розвитку мотивації учіння: мотиваційне зміщення, наслідування, сенсоутворення, динаміку когнітивного компонента мотивації. Під час проведення психотренінгу встановлено статистично значуще зростання у студентів показників за такими мотивами: саморозвитку, пізнання, соціального престижу, досягнення.

112. Психологічні засади готовності учасників освітньої діяльності до управління інноваційними процесами в школі: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.05 / В.Й. Бочелюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 36 с. - укp.
Розглянуто психологічні особливості управління інноваційними процесами у школі, наведено результати досліджень у галузі освітньго управління та наукового менеджменту, його функціональних рівнів і специфічних методів. Відображено найважливіші тенденції оновлення шкільної системи управління, описано нові методи планування, організації, керівництва та контролю. Уточнено зміст, встановлено критерії, модифіковано методику діагностування та виявлено рівні психологічної готовності учасників навчально-виховної діяльності до управління інноваційними процесами у школі, яку визначено як комплекс взаємозв'язаних та взаємообумовлених психологічних якостей, що забезпечують ефективність та успішну взаємодію всіх суб'єктів управлінської діяльності. Розроблено програму заходів щодо підвищення рівня психологічної готовності учасників навчально-виховної діяльності до управління інноваційними процесами у школі.

113. Психологічні засоби формування у майбутнього педагога здатності до довільної саморегуляції поведінки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / С.В. Малазонія; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Обгрунтовано теоретико-експериментальну програму формування у майбутніх педагогів здатності до довільної саморегуляції у процесі оволодіння професійно-педагогічною діяльністю, що базується на засадах суб'єктивно-діяльнісного підходу. Поглиблено уявлення про роль механізму саморегуляції у детермінації особистісного зростання і професійного становлення особистості студента інженерно-педагогічного профілю. Проведено емпіричне дослідження індивідуально-типологічних особливостей саморегуляції студентів залежно від стилю педагогічного керування їх навчальною діяльністю. Охарактеризовано та проаналізовано ефективність визначених особливостей саморегуляції та розроблено психологічні засоби її забезпечення.

114. Психологічні механізми подолання дезадаптаційних переживань студентів-першокурсників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.В. Литвинова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 17 с. - укp.
Досліджено особливості адаптації студентів-першокурсників у вищих навчальних закладах. Виявлено суттєвий вплив емоційного стану та емоційної стабільності особистості, її самооцінки та рівня самостприйняття, вольвої активності, комунікативних умінь і ступеня інтеграції образу "Я" на пристосування до нових умов життєдіяльності. Встановлено, що рівень адаптації особистості залежить від ступеня узгодженості мети і результатів діяльності, оволодіння її новими формами, психічного пристосування, формування та розвитку адекватної самооцінки, рольового моделювання та створення Я-концепції. Розроблено систему практичних психологічних заходів, спрямованих на подолання негативних дезадаптаційних переживань студентів, досліджено їх ефективність. Наведено методичні рекомендації для викладачів та вузівських практичних психологів для здійснення ефективної корекції дезадаптаційних переживань студентів.

115. Психологічні основи особистісного зростання підлітків: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / І.С. Булах; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 42 с. - укp.
Уперше створено психологічну модель процесу особистісного зростання підлітка, виявлено психологічні закономірності та специфічні особливості цього процесу в період підлітковості. Визначено суть поняття "особистісне зростання підлітка", установлено логічний взаємозв'язок процесів особистісного та морального зростання у підлітковий період; виявлено специфіку, джерела, природу моральної самосвідомості як засади особистісного зростання підлітка. Здійснено наукову інтерпретацію відповідно до генетико-моделюючої парадигми змістовної наповненості вихідних методологічних положень (принципу об'єктивації нормативного "Я", принципу трансформації морального мотиву в моральну якість, принципу відносної синергійності та співвідносності реального, ідеального та нормативного "Я" у структурі "Я-концепції" підлітка) дослідження особистісного зростання у підлітковому віці. Установлено та визначено його критерії (вільний вчинок, прийняття і реалізація довільного рішення) та рівні (високий, середній, низький). Удосконалено методологічне обгрунтування генезису моральної самосвідомості, визначено її зміст, смисл, структуру та форми існування у даному віці. Виявлено суть та особливості функціонування психологічних механізмів (моральної саморефлексії та саморегуляції) як засобів структурування нормативно-ціннісної самосвідомості особистості підлітка. Обгрунтовано основи особистісно зорієнтованого виховання сучасних підлітків.

116. Психологічні особливості амбівалентності атитюдів у юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.Е. Хурчак; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 20 с.: табл. - укp.
Досліджено суть, роль, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності атитюдів, її структури, критеріїв, показників вимірювання, активізації умов, шляхів та засобів впливу на зниження інтенсивності цієї властивості соціальних установок у юнаків. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми амбівалентності атитюдів у зарубіжній та вітчизняній психології. Визначено структуру (афективний, когнітивний, поведінковий компоненти) амбівалентності соціальних установок в юнацькому віці, критерії її діагностування (співвідношення позитивної та негативної оцінок за амбіеквальністю, інтенсивністю в афективній, когнітивній та поведінковій сферах атитюдів, довіра до себе, потреба в пізнанні, самоефективність) та рівні прояву. Апробовано психокорекційну систему роботи зі зниження амбівалентності атитюдів у юнацькому віці шляхом створення психолого-педагогічних умов впливу на неї. Доведено ефективність включення даної програми до навчально-виховного процесу як чинника особистісного зростання в юнацькому віці.

117. Психологічні особливості життєвої антиципації особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.Г. Рихальська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 21 с. - укp.
На основі використання психосемантичного підходу створено концептуальну модель феномену життєвої антиципації особистості. Встановлено, що залежно від значення суб'єктивних імовірностей різних варіантів майбуття у контексті конструкту "щасливе - нещасливе майбутнє" можна побудувати типологію особистості. Визначено, що найбільш поширеними деструктивними типами життєвого антиципування є: песимістична та гіпероптимістична орієнтація імовірнісного профілю майбутнього, когнітивно малодиференційований образ власного майбуття, примітивно проста система антиципаційних конструктів та їх недостатнє забезпечення антиципаційними схемами. Розроблено методичні підходи щодо діагностики, корекції та розвитку життєвої антиципації. Психологічну корекцію і розвиток життєвого антиципування запропоновано здійснювати шляхом психологічного консультування та групового психологічного тренінгу, побудованих на базі психосемантичного підходу, концентруючи зусилля на збагаченні та переструктуруванні образу біографічного майбуття суб'єкта, індивідуальної системи значень життєвої антиципації та антиципаційних схем, які лежать в її основі. Конструкт "щасливе - нещасливе майбутнє" рекомендовано використовувати як основний у даній корекційно-психологічній роботі.

118. Психологічні особливості інтерпретації невербальної поведінки особистості, яка здійснює протиправну діяльність: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / С.Б. Олексієнко; Нац. акад. держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельницький, 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено феномен інтерпретації як соціально-психологічного явища за умов правоохоронної діяльності. Виділено та описано основні види змістовних компонентів характеристики інтерпретації невербальної поведінки особистості, яка здійснює протиправну діяльність. Розкрито роль і значення процесу інтерпретації в структурі соціального пізнання особистості, яка здійснює протиправну діяльність. Обгрунтовано доцільність введення інтерпретації як повноправної категорії до психології праці за особливих умов. Встановлено особливості інтерпретації в зв'язку з соціально-психологічними характеристиками особистості оперативного співробітника.

119. Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Т.В. Чаусова; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2004. - 22 с. - укp.
Виявлено особливості та тенденції розвитку мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Визначено концептуальні основи дослідження на засадах системної методології. За результатами констатуючого експерименту вивчено індивідуальні, гендерні особливості мотиваційної сфери студентів та тенденції її змін у процесі навчання. Запропоновано методику формуючого впливу на мотиваційні сфери студентів, експериментально підтверджено її ефективніть та доведено доцільність.

120. Психологічні особливості образу довкілля в свідомості підлітків: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.Л. Вернік; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено процес формування образу довкілля в системі уявлень підлітків. Виявлено, що даний образ є однією з ключових складових екологічної свідомості підлітків. Визначено його семантичну структуру та особливості, побудовано психосемантичну систему уявлень у свідомості підлітків. Досліджено специфіку ставлення підлітків до "живої природи" як компоненти образу довкілля. Доведено незалежність проекції образу довкілля у площину специфічного ставлення (позиція почуття власності) від статевих і вікових особливостей людини. Виявлено пряму залежність між деструктивною поведінкою, спрямованою на об'єкти довкілля, і ставленням до них як до нічиїх.

121. Психологічні особливості особистісних ставлень підлітків до небезпеки ураження ВІЛ статевим шляхом: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.П. Бутузова; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2004. - 20 с. - укp.
Розкрито зміст поняття "особистісне ставлення до небезпеки", розкрито концептуальні уявлення, що дають змогу зрозуміти механізми та особливості формування різних ставлень до загрози ураження ВІЛ. Показано, що особистісне ставлення до небезпеки ураження ВІЛ можна розглядати на рівні емоційного сприйняття загрози. Створено методику, що дає змогу його вивчати та диференціювати (безумовно тривожне, відносно занепокоєне та достатньо байдуже). За результатами психодіагностичного дослідження встановлено, що ставлення до загрози ВІЛ пов'язано з комплексом особистісних, поведінкових та когнітивних характеристик підлітків різного віку та статі, на підставі визначення яких можна підвищити ефективність корекції неадекватних проявів ставлення до цієї небезпеки.

122. Психологічні особливості політичної соціалізації студентів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Н.М. Дембицька; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено політичну соціалізацію (її когнітивний аспект) як процес формування і розвитку політичних якостей особистості на основі інтеріоризації нею семантико-символічного порядку політичної культури суспільства і подальшої суб'єкт - об'єктної реалізації особистості в сфері політичних відносин. Науково обгрунтовано поняття політичного уявлення як чинника політичної соціалізації особистості студента за умов суспільних перетворень. Створено інструментальну модель психологічної залученості особистості до політичного життя як засіб дослідження результатів політичної соціалізації особистості.

123. Психологічні особливості професійної діяльності офіцерів-оперативників державної прикордонної служби України: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Станіслав Олександрович Філіппов; Національна академія Держ. прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2004. - 17 с. - укp.

124. Психологічні особливості професійної самосвідомості військовослужбовців військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Ю.О. Овчаренко; Нац. акад. держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2004. - 17 с. - укp.
Досліджено психологічні особливості діяльності військовослужбовців військ Протиповітряної оборони, структуру їх професійної самосвідомості та особливості її сформованості у офіцерів, прапорщиків, воїнів строкової служби. Виявлено чинники та динаміку розвитку професійної самосвідомості кадрових військовослужбовців та воїнів строкової служби. Запропоновано програму формування та психокорекції професійної самосвідомості військовослужбовців, основу якої складає формування психологічної культури та зміна "Я - концепції". Розроблено комплекс психологічних методів вивчення професійної самосвідомості військовослужбовців.

125. Психологічні особливості розвитку творчої активності старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ю.В. Мороз; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено процес становлення творчої активності особистості старшого шкільного віку. Уточнено психологічну дефініцію даного поняття у контексті вікової та педагогічної психології. Встановлено, що творча активність є складною психологічною структурою цілісної особистості та визначається в своєму розвитку взаємодією зовнішніх та внутрішніх чинників. Створено та апробовано систему методичних процедур дослідження та засобів оптимізації функціонування творчої активності школярів старшого шкільного віку. Запропоновано нові методичні комплекси, спрямовані на виявлення особливостей розвитку даної якості, визначено основні функціональні складові моделі її оптимального розвитку.

126. Психологічні особливості самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / І.М. Шемелюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 17 с. - укp.
Доведено, що особи, хворі на неврастенію, мають низький рівень самоактуалізації, а також виражені особливості в їх емоційно-вольовій, комунікативній, мотиваційній та поведінковій сферах. Удосконалено та проведено апробацію комплексу інформативних психодіагностичних методик рівня самоактуалізації у контрольній та експериментальній групах. Доведено взаємозв'язок високого рівня самоактуалізації з нормативними ознаками психічного здоров'я особистості та показано, що рівень самоактуалізації є індикатором психічного здоров'я. На підставі аналізу та результатів узагальнення теоретичних концепцій самоактуалізації особистості в сучасній психологічній літературі обгрунтовано комплекс методів психодіагностики самоактуалізації та психокорекції осіб, хворих на неврастенію, реалізовано комплексний підхід до визначення критеріїв самоактуалізації у здорових і хворих осіб та поглиблено розуміння теоретичних і практичних засад психодіагностики та психокорекції у конкретної категорії осіб - студентів, випускників гуманітарного вищого навчального закладу.

127. Психологічні особливості самооцінки військовослужбовців з девіантною та делінквентною поведінкою: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.А. Бараннік; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено конфліктне співвідношення реальної та демонстрованої самооцінок, що пов'язане з неадекватністю рівня домагань, асоціальною системою ціннісних орієнтацій і певними індивідуально-психолологічними якостями. Науково обгрунтовано комплекс діагностичних методик, спрямованих на визначення психологічних особливостей самооцінки та індивідуально-психологічних якостей у військовослужбовців з девіантною і делінквентною поведінкою. Виявлено відмінності між військовими з девіантною та делінквентною поведінкою за типом акцентуацій (тривожний, демонстративний, збудливий, дистимічний), індивідуально-психологічними якостями (нейротизм, тривожність) і стилем міжособистісних відносин (авторитарний, агресивний, егоїстичний).

128. Психологічні особливості саморегуляції у професійній діяльності менеджерів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.А. Колесніченко; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Проаналізовано взаємозв'язок особистісного та професійного розвитку, досліджено специфіку професійної діяльності менеджера. Визначено психологічний зміст та функції поняття "саморегуляція". Теоретично обгрунтовано модель особистісної саморегуляції менеджерів, визначено її компоненти: змістовий, процесуальний і чинник самооцінки особистості. Розроблено методику дослідження особистісної саморегуляції менеджерів, проаналізовано процес і наслідки її реалізації. Висвітлено особливості та рівні сформованості особистісної саморегуляції успішних, неуспішних та майбутніх менеджерів. Розроблено програму підвищення рівня особистісної саморегуляції. Встановлено позитивний вплив її реалізації на розвиток і удосконалення досліджуваної професійної якості менеджерів.

129. Психологічні особливості творчої самодіяльності особистості як умови професійної підготовки майбутніх психологів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.М. Ігнатович; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Обгрунтовано психологічний принцип творчої самодіяльності особистості на підставі теоретико-методологічного аналізу та оновлення філософського принципу творчої самодіяльності суб'єкта, що уперше був запропонований на початку минулого століття С.Л.Рубінштейном. Розроблено на його основі положення особистісно центрованої технології професійної підготовки майбутніх психологів. Експериментально перевірено методику вивчення психологічних особливостей творчої самодіяльності. Визначено психологічний механізм, особливості, критерії, форми, прийоми та техніку творчої самодіяльності особистості майбутніх психологів. Розроблено концептуальну модель формування здатності особистості до творчої самодіяльності під час підготовки студентів до професійної психологічної діяльності, можливості підвищення ефективності якої досліджено за умови організації системи творчої самодіяльності особистості та розвитку відповідних професійних здібностей студентів.

130. Психологічні особливості тілесно-орієнтованої корекції поведінки підлітків з акцентуаціями характеру: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.В. Старовойтов; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2004. - 18 с. - укp.
Розроблено тілесно-орієнтовану тренінгову програму для корекції поведінки акцентуйованих підлітків, її методологічні і методичні аспекти. Запропоновано моделі організації психологічного "простору", визначено спрямованість тілесно-орієнтованого психокорекційного тренінгу. Проаналізовано механізми адаптивних змін поведінки акцентуйованих підлітків. Розглянуто та експліковано компоненти тілесної та афективно-емоційної складових підліткових акцентуацій характеру. Обгрунтовано психологію тілесності як концептуальну основу тілесно-орієнтованого підходу в психокорекції. Здійснено теоретико-методологічний аналіз різних систем тілесно-орієнтованої психотерапії, на підставі результатів якого проведено адаптацію її методів до психокорекційної практики, що здійснюється за умов загальноосвітньої школи.

131. Психологічні особливості управління професійною адаптацією вчителів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / С.М. Кулик; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Визначено зміст, структуру та функції професійної адаптації учителів. Досліджено психологічні проблеми, що виникають у процесі її управління (недостатній рівень забезпечення власне професійної та соціально-психологічної адаптації учителів, виражені ознаки дезадаптації, агресивність педагогічних працівників, недостатню психологічну компетентність керівників шкіл). Встановлено фактори, що впливають на ефективність управління професійною адаптацією учителів, до яких належать: соціально-психологічні чинники, пов'язані з управлінською діяльністю керівників (їх психологічна компетентність, особистісна спрямованість та стиль керівництва, психологічна атмосфера у педагогічному колективі); індивідуально-психологічні особливості учителів, що становлять адаптаційний потенціал особистості (поведінкова регуляція, комунікативні здібності, морально-етична нормативність); демографічно-професійні характеристики педагогів (стать, вік, трудовий стаж). Розроблено та апробовано програму психологічної підготовки керівників шкіл до управління професійною адаптацією учителів.

132. Психологічні особливості формування емпатійності майбутніх лікарів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.М. Юдіна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 17 с. - укp.
На підставі аналізу психологічних особливостей формування емпатійності майбутніх лікарів виявлено, що основою схильності до співпереживання є процес емоційної ідентифікації. Уточнено зміст поняття "емпатійність", досліджено зв'язки між рівнем емпатійних здібностей та індивідуально-психологічними якостями студентів-медиків. Виявлено залежність розвитку емпатійності від статі, виду майбутнього фаху та тривалості навчання. Визначено, що рівень емпатійних здібностей позитивно корелює з конформністю, сензитивністю, комунікабельністю, рефлексивністю; негативно - з замкнутістю, конфліктністю, агресивністю, емоційною нестабільністю, тривожністю, заниженою самооцінкою. Розроблено та впроваджено програму тренінгу емпатійності майбутніх лікарів. Доведено, що цілеспрямована психокорекція емоційно-чуттєвої сфери на етапі професійної підготовки сприяє підвищенню рівня розвитку емпатійності студентів-медиків.

133. Психологічні особливості формування професійних якостей майбутнього медичного психолога: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.С. Борисюк; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Досліджено специфіку формування професійно значущих якостей майбутніх медичних психологів у вищому навчальному закладі. Вперше запропоновано тактику прогностичного моделювання їх професійної підготовки, визначено її компоненти: орієнтаційно-оцінний, науково-теоретичний, операційно-дієвий, мотиваційний, професійно значущі якості особистості, готовність до професійної діяльності. Розроблено прогностичну модель формування професійних якостей фахівця, на основі якої можна здійснювати успішну підготовку майбутнього медичного психолога до професійної діяльності. Встановлено взаємозв'язок між групами професійно значущих якостей та методами їх формування. Проведено комплексне застосування цілеспрямованих методів впливу у навчально-виховній роботі з майбутніми медичними психологами.

134. Психологічні особливості формування професійних якостей офіцерів-вихователів у процесі фахової підготовки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / О.О. Сегеда; Харк. військ. ун-т. - Х., 2004. - 18 с.: табл. - укp.
Висвітлено основні науково-теоретичні підходи щодо дослідження суті, змісту професійних якостей та умов їх формування в офіцерів-вихователів у процесі фахової підготовки. Розкрито зміст вимог до даного офіцера та його функціональної діяльності за особливих умов. Визначено комплекс значущих професійних якостей, адекватних даній психолого-виховній діяльності, їх критерії та рівні сформованості. Виявлено, що цілеспрямованому формуванню зазначених якостей офіцерів-вихователів сприяє впровадження до процесу їх фахової підготовки спеціально розробленої методики, яка передбачає формування професійної мотивації як основи процесу розвитку значущих якостей, спеціальні прийоми та способи психолого-педагогічного стимулювання та самостимулювання, а також комплекс психолого-педагогічних впливів. Наведено практичні рекомендації командирам підрозділів та викладачам щодо формування професійних якостей у майбутніх офіцерів-вихователів.

135. Психологічні умови ефективної професійної адаптації психологів- початківців: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / І.І. Бондаренко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с.: табл. - укp.
Визначено комплекс умов ефективної професійної адаптації психолога на ранніх етапах професіогенезу, серед яких провідною є рівень сформованості особистісної готовності до фахової діяльності, що складається з трьох компонентів: рівня освітньої підготовки, структури інструментальної та психологічної готовності. Розроблено системну модель підготовки психолога до вирішення практичних завдань, де центральним компонентом є розвиток здатності цілеспрямованої діяльності у ситуаціях невизначеності.

136. Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування організаційної культури школи: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ж.В. Серкіс; Центр. ін-т післядиплом. освіти АПН України. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Розглянуто основні напрямки вивчення психологічних особливостей організаційної культури у світовій і вітчизняній науці. Розкрито зміст, структуру та функції зазначеної культури школи, що являє собою сукупність і складну взаємодію різноманітних психологічних конструктів, зокрема, професійних цінностей, переконань, норм членів педагогічного колективу, які формують мотиви й моделі організаційної трудової поведінки, що відображуються та передаються традиціями школи. Проведено адаптацію зарубіжного опитувальника для діагностики організаційної культури "Опитувальник організаційної культури" Р.Кука та Дж. Лаферті ("Organisational Culture Inventory (level V)" R.A. Cooke і J.C. Lafferty) до особливостей вітчизняної вибірки. Виявлено домінуючі типи організаційної культури загальноосвітніх навчальних закладів та чинники, що впливають на їх становлення. Розкрито зміст цілеспрямованого активного формування даної культури школи, визначено основні компоненти та умови психологічної підготовки керівника до її формування.

137. Психологічні умови розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної освіти: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.С. Мамешина; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 24 с. - укp.
Досліджено психологічну структуру екологічної свідомості старшокласників, а також її компоненти: потребнісно-мотиваційний, світоглядний та когнітивний. Експериментально виявлено рівні їх розвитку у вихованців. Установлено необхідність проведення суттєвої корекції розвитку екологічної свідомості у старшокласників. Запропоновано технологію її формування - спеціальний еколого-психологічний тренінг. Виявлено психологічні проблеми екоосвіти в сучасному інформаційному суспільстві. Зроблено висновок, що провідними психологічними умовами розвитку екосвідомості старшокласників у системі позашкільної роботи є визначення вчителями особистості учня суб'єктом екологічно спрямованої діяльності, актуалізація життєвих цінностей у старшокласників; проектування та використання особистісно значущих творчих стратегій взаємодії "Я" зі світом природи; створення екологічно розвивального навчального середовища, що сприяє ефективному пізнанню природи як особистісної цінності.

138. Психологічні фактори та прояви процесу адаптації студентів до навчання у вищому навчальному закладі: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т.В. Алексєєва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Проведено теоретичні та емпіричні дослідження особливостей динаміки різнорівневих проявів адаптації студентів за умов вузу. Явище психологічної адаптації до вузівського навчання проаналізовано як етап особистісного та професійного розвитку студентів. Досліджено прояви адаптації особистості студентів на трьох рівнях (психофізіологічному, індивідуально-психологічному та соціально-психологічному) у період їх навчання у вузі з першого до четвертого курсу, виявлено зв'язок та співзалежність між факторами, які впливають на процес адаптації та його проявами на різних стадіях даного явища. Встановлено тенденцію впливу показників особистісного фактора адаптації (особистісної тривожності, екстернальності-інтернальності, типологічних особливостей темпераменту) на прояви адаптації, з'ясовано її роль у визначенні напрямку особистісного розвитку студентів, що проявляється у змінах їх ціннісних орієнтацій та видах мотиваційної спрямованості. На підставі комплексного аналізу взаємодії факторів та проявів адаптації вияввлено відмінності в характері адаптації, її стадіях та формах, що пов'язано з пошуком професійної спеціалізації та специфікою етапу попередньої адаптації до професійної діяльності за умов вузу.

139. Психологічні чинники вибору молодою людиною цивільного шлюбу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.Я. Кляпець; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Визначено психологічний зміст цивільного й традиційного шлюбу та специфіку шлюбного вибору молоді, досліджено процес формування шлюбно-сімейних стосунків. Показано, що здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків особистістю є передумовою задоволеності шлюбом. Встановлено, що для кожного типу особистості залежно від її індивідуально-психологічних властивостей вибір однієї з форм шлюбно-сімейних стосунків є більш оптимальним. Виявлено, що психологічними чинниками здійсення молоддю оптимального вибору цивільного шлюбу є такі психологічні особливості як локус контролю, рівень розвитку рефлексії та спрямованість на самоактуалізацію обох партнерів. Розроблено засоби психологічної допомоги у здійсненні молоддю оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків. Показано, що запропонована тренінгова програма є ефективним шляхом розвитку здатності до здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків.

140. Психологічні чинники мотивації вибору особистістю нової роботи: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Житник; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено мотиваційну структуру особистості та мотиви вибору роботи в ситуаціях: актуально-конфліктній, потенційно-конфліктній, проективній. Співставлено одержані дані з результатами аналізу відповідної структури особистості в стабільній робочій ситуації. Розроблено моделі мотивації вибору роботи. Вивчено взаємозв'язок декларованих мотивів вибору роботи (мотивувань) і реального прийняття рішень особистістю у зазначених ситуаціях. Розроблено психосемантичний підхід до вивчення вибору роботи на базі семантичного простору уявлень особистості про теперішню та очікувану роботу, що дає змогу зменшити вплив мотивації схвалення у конфліктних для особистості ситуаціях вибору нового місця роботи.

141. Психологічні чинники підприємницької активності особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ю.В. Красилова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 16 с.: рис. - укp.
Здійснено теоретичний та емпіричний аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємців у зіставленні з представниками інших професійних груп. Поглиблено розуміння проблем підприємницької активності та важливих індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємця в Україні. Отримано нові факти про співвідношення успішності підприємницької діяльності з індивідуально-психологічними особливостями підприємців. Визначено статеві розбіжності особистісних характеристик підприємців і не підприємців, а також підприємців України та Росії.

142. Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / М.В. Білик; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено ціннісно-настановчий та діяльнісний аспекти політичної культури особистості в їх єдності та взаємозв'язку. Виявлено суперечливий характер прояву політичної культури молоді за сучасних соціокультурних умов. Проаналізовано вплив психологічних чинників (змістових складових мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, способу міжособистісної взаємодії та структури ціннісно-смислових орієнтацій) на особливості прояву політичної культури студентської молоді. Визначено основні психологічні детермінанти реалізації даної якості та сучасні стилі політичної активності студентської молоді.

143. Психологія комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Т.О. Піроженко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 40 с. - укp.
Досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності та самореалізації дитини шляхом вивчення генезису мовлення. Розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, зроблено діагностичну експертизу рівня мовленнєвого розвитку дитини у комунікативному аспекті. Запропоновано методику поєднаного обстеження емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвістичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності у розвитку компетентності дитини у сфері мовної комунікації. Наведено модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програму та методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників за умов особистісно орієнтованої вз