131. Психологічні особливості розвитку візуального мислення в підлітковому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.В. Іванюта; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 20 с. - укp.
Розглянуто основні підходи щодо вивчення феномену візуального мислення, визначено його роль у загальному психічному розвитку підлітків. Виявлено рівень розвитку продуктивних можливостей їх візуального мислення, міру сформованості його операціональної сфери, охарактеризовано змістові компоненти візуальних образів. Установлено взаємозв'язок рівня розвитку основних показників даного мислення. Визначено напрямок і закономірності його розвитку в підлітковому віці. Розроблено та апробовано методику розвитку візуального мислення підлітків, обгрунтовано доцільність її використання в роботі шкільної психологічної служби.

132. Психологічні особливості сприйняття сфер життєдіяльності хворими на незрощення губи та піднебіння юнацького віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / С.В. Станіславський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 17 с.: рис. - укp.
На підставі аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у зіставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний аспекти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, які визначають схильність особи до деструктивних дій. Доведено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Визначено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб'єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу та виявлено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб'єктів у кожній з них.

133. Психологічні особливості формування теоретичних географічних понять в учнів середнього шкільного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.В. Шулдик; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено гіпотезу про те, що конструювання учбового матеріалу початкового курсу шкільної географії шляхом сходження від абстрактного до конкретного забезпечує ефективне формування в учнів теоретичних географічних понять. Розкрито залежність ефективності формування понять в учнів від організації учбової діяльності, спрямованої на дослідження ними генетично вихідної "клітинки" фізичної географії - ландшафту та відкриття змістового відношення між його природними компонентами - головної умови його функціонування та розвитку. Зазначено, що таким відношенням є "взаємозалежність властивостей природних компонентів ландшафту".

134. Психологічні особливості ціннісного самовизначення старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.І. Сметаняк; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2003. - 20 с. - укp.
Розкрито теоретичні засади дослідження феномену ціннісного самовизначення особистості в ранній юності з позицій екзистенційно-гуманістичної, суб'єктної парадигми. Обгрунтовано організаційно-методичні аспекти дослідження особливостей ціннісного самовизначення старшокласників на базі синергетичного узгодження їх ціннісних орієнтацій і суб'єктних властивостей. Визначено онтогенетичні передумови, соціокультурні чинники, психологічні механізми, вікові тенденції та індивідуальні варіанти ціннісного самовизначення в ранній юності. Експериментально підтверджено гіпотезу, що спеціально сконструйований тренінг сприяє розширенню діапазону усвідомлюваних мотивів цілісної життєдіяльності, переструктуруванню цінностей-цілей на базі реорганізації суб'єктних властивостей (цінностей-засобів) та досягненню більш високих онтогенетичних рівнів ціннісного самовизначення старшокласників.

135. Психологічні особливості читання тексту іноземною мовою студентами з різним когнітивним стилем: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / С.І. Бондар; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Проаналізовано підходи до проблеми читання, представлено психологічну характеристику тексту, зокрема, іншомовного, розкрито процес розуміння та його особливості у процесі читання. Виділено принципи вивчення поняття когнітивного стилю як інструмента, способу переробки інформації. Розглянуто історичні аспекти вивчення когнітивних стилів у вітчизняній та зарубіжній психології, визначено їх типологію та застосування у особистості та діяльності на сучасному етапі розвитку психології. Наведено результати експериментального дослідження когнітивних особливостей прояву стилів студентів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі читання іншомовного тексту. Розроблено та апробовано систему завдань з формування прийомів читання даного тексту з урахуванням когнітивного стилю кожного студента. Доведено, що урахування даних стилів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі навчання іноземної мови суттєво впливає на підвищення ефективності читання іншомовного тексту.

136. Психологічні проблеми сімейно-побутових відносин працівників міліції та умови їх оптимізації: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / О.Ю. Сидоренко; МВС України. Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2003. - 14 с. - укp.
Проведено історичний та теоретико-гносеологічний аналіз поглядів та наукових концепцій становлення та еволюції сімейних відносин у суспільстві, узагальнено соціокультурні та психологічні чинники формування сфери сімейних стосунків. Визначено чинники впливу соціально-побутового середовища на динаміку сімейних відносин правоохоронців та на відповідні зміни особистості. Виявлено основні психологічні та функціональні детермінанти сімейних проблем та міжособистісних конфліктів у сімейно-побутовій сфері відносин працівників міліції України. Сформульовано перелік методологічних принципів організації психодіагностичної, психопрофілактичної та психокорекційної роботи з сім'ями працівників міліції з метою запобігання та розв'язання проблемно-конфліктних ситуацій. Розроблено та запропоновано рекомендації відносно оптимізації сімейних стосунків у родинах правоохоронців.

137. Психологічні складові індивідуального іміджу сучасного педагога: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.О. Кононенко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечнікова. - О., 2003. - 20 с. - укp.
З застосуванням іміджелогічного підходу розглянуто педагогічну діяльність та оцінено її ефективність з погляду стихійного чи свідомого формування конкретного іміджу педагога. Висвітлено механізм формування індивідуального іміджу педагога як стереотипізацію будь яких моделей професійної поведінки, прийняття їх як символів успіху чи невдачі педагогічної діяльності. На базі такого розуміння розроблено конкретні методики конструювання індивідуальних іміджів у педагогічній діяльності. Виділено вимірювані та верифіковані соціально-психологічні характеристики особистості, що впливають на ефективність іміджевої поведінки педагога. Розроблено методику виміру ефективності індивідуального іміджу, що базується на методах виміру узгодженості/неузгодженості групових оцінок і самооцінок, а також схему конструювання індивідуального іміджу педагога, яка дозволяє підвищити авторитет вчителя та посилити його вплив на вихованців у процесі професійної діяльності.

138. Психологічні умови розвитку рефлексії у молодших школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.М. Пеньковська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Вивчено особливості розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано основні підходи щодо дослідження даного феномену в зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Уточнено психологічну дефініцію рефлексії як інтегральну особистісну сутність. Показано, що становлення рефлексії у межах молодшого шкільного віку безпосередньо залежить від розвитку здатності до самопізнання та самоаналізу, вміння покладатися на самооцінку та спроможності регулювати поведінку, співвідносячи її з очікуваннями інших людей. Розроблено теоретико-технологічну модель становлення рефлексії у дітей вказаного віку. Встановлено критерії визначення рівня розвитку рефлексії молодшого школяра та визначено її типологію. Запропоновано та апробовано систему методичних прийомів оптимізації процесу становлення рефлексії дитини молодшого шкільного віку у сім'ї та школі.

139. Психологічні умови формування іншомовної текстової діяльності студентів (на матеріалі навчання іноземців): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.О. Євдокімова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 18 с.: рис. - укp.
Запропоновано структурно-функціональну модель текстової діяльності під час роботи з іншомовним текстом, на підставі якої визначено складові ефективного розвитку та функціонування іншомовної текстової діяльності, яку з використанням методології системного підходу представлено як полідетерміновану цілісну систему прийому, створення та опрацювання іншомовної текстової інформації, яка складається з ряду функціональних блоків. Теоретично обгрунтовано та розкрито зміст поняття іншомовної текстової діяльності. Виявлено параметри та запропоновано відповідні методики визначення рівня сформованості психологічної структури іншомовної текстової діяльності з застосуванням структурно-функціональної моделі, експериментально визначено психологічні умови її ефективного формування. Доведено, що головною з таких умов є збільшення інтенсивності функціонування її мнемічного блоку та його зв'язків з іншими функціональними блоками в межах цілісної системи діяльності. Створено розвиваючу методику з формування іншомовної текстової діяльності студентів.

140. Психологічні фактори емоційної дезадаптації молодших школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / М.І. Тіхонова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Розкрито зміст дезадаптації, визначено її критерії: стійкий стан емоційної напруги (тривожність, страх) і порушення саморегуляції (підвищена рухлива активність, надмірна пасивність), рівні розвитку (високий, середній, низький), форми прояву (емоційна нестабільність, тривожність, агресивність, відстороненість). За часом виникнення емоційна дезадаптація поділяється на первинну та вторинну, за ступенем виявлення - на наявну та приховану. Проаналізовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні фактори, які зумовлюють виникнення даної дезадаптації. Розроблено та апробовано програму профілактики та корекції щодо пом'якшання впливу факторів емоційної дезадаптації на молодших школярів. Програма включає психологічну профілактику, консультування батьків, учителів і корекційну роботу з емоційно-дезадаптованими школярами. Експериментально доведено, що виявлені індивідуально-психологічні та соціально-психологічні фактори впливають на виникнення емоційної дезадаптації молодших школярів, а комплексна психопрофілактика та корекція сприяє зниженню гостроти прояву дезадаптації в учнів початкової школи.

141. Психологічні чинники впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.А. Дзюба; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розроблено оригінальну класифікацію сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі (ВНЗ). Визначено систему психологічних чинників та описано модель науково-методичного супроводу ефективного впровадження сучасних освітніх технологій у вищому навчальному закладі. Розглянуто психологічні умови ефективної підготовки суб'єктів навчально-виховного процесу до впровадження сучасних освітніх технологій у ВНЗ.

142. Психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.В. Горбунова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Розглянуто етнічну свідомість особистості як своєрідну та неповторну смислову систему інтерпретації етнічної реальності. Досліджено психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: характер міжетнічного сприймання особистості, рівень її ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері, особливості змістовного наповнення етнічної свідомості особистості. Доведено, що ефективними засобами розвитку зазначеної свідомості у юнацькому віці є інформування в даній сфері та залучення до творчої діяльності. За результатами дослідження розроблено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості особистості, основою якого є тренінг "Етнічна картина світу".

143. Психологія дії, що організує життя: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Є.П. Колесніков; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Проведено методолого-теоретичне й експериментальне дослідження психологічних особливостей дій щодо організації життя людини. Розглянуто склад дій з вираженою зовнішньою компонентою: пошуку інформації про проблемні ситуації (ПС); планування поведінки та діяльності в ПС; пошуку способів розв'язання актуальної ПС; адаптації до ПС. Проаналізовано дії з вираженою внутрішньою компонентою: аксіологічної оцінки ПС, емоційно-вольової регуляції в ПС, дезактивуючі вольові дії в ПС, а також дії з резюмуванням ПС. На підставі розробленої класифікації дій людини з організації її життя одержано експериментальні дані, які дають змогу робити висновки щодо типології подолання ПС.

144. Психологія потенціалу індивідуального буття людини: онтологічно орієнтований підхід: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / І.П. Маноха; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 48 с.: рис. - укp.
Розроблено принципи та вихідні положення онтологічно орієнтованого підходу у психології. Запропоновано психологічну теорію потенціалу індивідуального буття людини, складові якої втілені у тлумаченні теоретичних та емпіричних ознак буттєвої активності людини. Доведено, що потенціал індивідуального буття людини постає як синтетичне та багатозмістове явище, що генералізує у собі здатність людини розгортати у процесі життєдіяльності індивідуально-неповторний зміст онтологічних відношень до світу у системі інтенціальних і потенціальних ознак. Визначено, що змістовими аналогами потенціалу індивідуального буття є творчий та буттєвий потенціал особистості. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено серії емпіричних залежностей у проявах і реалізації творчого потенціалу особистості. Доведено, що творчий та буттєвий потенціали особистості утворені за антиномічним принципом. Виявлено, що домінантними антиноміями постають оригінальність і стереотипність, змістова результуюча яких безпосередньо визначає загальний рівень креативності особистості, а тому - головних тенденцій реалізації потенціалу її буття.

145. Психолого-дидактичні засоби реабілітації онкологічних хворих різного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.В. Строяновська; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Вивчено психологічні особливості ставлення до хвороби онкологічних хворих різного віку та розроблено психолого-дидактичні засоби їх реабілітації. Узагальнено та розширено теоретичні підходи до психологічної реабілітації онкохворих відповідно до психологічних особливостей їх особистості. Розроблено та модифіковано діагностичні методи дослідження психологічних особливостей ставлення до захворювання хворих на рак молочної залози різного віку. Виявлено особливості прояву депресії, якості життя та типу ставлення до хвороби таких хворих. Розроблено програми психолого-дидактичних засобів реабілітації відповідно до психологічних особливостей кожної вікової групи на різних етапах захворювання з метою покращання психологічного стану онкологічних хворих, підвищення їх якості життя та подовження його тривалості. За результатами дослідження доведено ефективність системи психолого-дидактичних засобів реабілітації хворих, розроблених відповідно до їх вікових особливостей ставлення до захворювання.

146. Психолого-педагогічні умови адаптації майбутніх офіцерів ВВ МВС України до професійної діяльності: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.М. Павлушенко; Нац. акад. Прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2003. - 18 с. - укp.
Визначено та обгрунтовано психолого-педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів до успішної професійної адаптації, що дозволяють прогнозувати педагогічну діяльність на основі виявлення адаптаційних здібностей курсантів. Розроблено та запропоновано у навчально-виховний процес програму проведення занять з психологічної корекції, за допомогою якої більшість курсантів відмічають позитивний ефект у покращенні поведінкової комунікації та самопочуття. Наведено практичні рекомендації для викладачів вищих військових закладів освіти щодо проведення педагогічної корекції адаптивних здібностей курсантів на формування у майбутніх офіцерів готовності до професійної діяльності.

147. Психолого-педагогічні умови подолання комунікативних бар'єрів у процесі вивчення іноземної мови: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.В. Яковлева; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Виявлено психолого-педагогічні умови подолання комунікативних бар'єрів у студентів першого курсу під час вивчення іноземної мови, та створено програми діяльності щодо реалізації виявлених умов. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми психологічних бар'єрів у спілкуванні. Розкрито специфіку вивчення іноземної мови. Емпірично досліджено особливості прояву комунікативних бар'єрів та чинники їх виникнення в процесі вивчення іноземної мови студентами першого курсу. Виявлено психолого-педагогічні умови подолання та попередження комунікативних бар'єрів: підвищення навчальної мотивації, оволодіння навичками спілкування, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в групі. Теоретично обгрунтовано та апробовано програму колективно-розподіленої діяльності з елементами психотренінгу, спрямовану на реалізацію виявлених психолого-педагогічних умов подолання даних бар'єрів. Завдяки кількісному та якісному аналізу результатів дослідження під час розробки спеціальної програми, її експериментальної перевірки доведено ефективність та необхідність її включення до навчального процесу як засобу профілактики комунікативних бар'єрів і підвищення на цій основі якості оволодіння студентами іноземною мовою, а, водночас, їх особистісного зростання загалом.

148. Психолого-педагогічні умови формування української ментальності учнів основної школи (на матеріалі уроків української літератури): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.О. Видолоб; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Розкрито суть та зміст української національної ментальності як психологічного та педагогічного поняття. Проаналізовано основні теоретичні здобутки у її вивченні. Експериментально досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування української ментальності на базі використання в навчально-виховному процесі особистісно зорієнтованих технологій розвитку кращих рис українського народу. Обгрунтовано зміст зразків української літератури та фольклору та психолого-педагогічні умови їх ефективного використання на уроках гуманітарного циклу та в позаурочний час, розглянуто суть необхідних для цього засобів з метою формування в учнів основної школи української національної ментальності.

149. Психомоторна дія як фактор розумової активності в навчанні дітей п'яти - восьми років: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.С. Роговик; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с.: рис., табл. - укp.
Розроблено функціональну модель психомоторної дії, що дало змогу описати та дослідити феномен психомоторної активності в дітей віком 5 - 8-ми років. Обгрунтовано типологію психомоторної активності дітей на підставі виділення структурних складових психомоторної дії: мислення, почуття, уяви. Виявлено закономірності впливу даної дії на розумову активність дітей даного віку, які проявляються в індивідуалізації способів розв'язання пізнавальних задач зі збереженням цілісності тілесного простору. Визначено зміст процедури дослідження психомоторної активності в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розвинуто уявлення про можливість розумової активізації дітей завдяки використанню психомоторних компонентів на початкових етапах навчання.

150. Психосемантична репрезентація порушень функціонування особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т. А. Омар Халабі; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Обгрунтовано положення, за яким суттєвою характеристикою неврозу є таке викривлення смисло-ціннісного аспекту моделі світу, наявної в суб'єкта, яке призводить до порушень його емоційних ставлень до зовнішніх об'єктів і до самого себе, що спричинює утруднення у функціонуванні особистості. Виокремлено найважливіші змістові сфери у психосематичному просторі невротика("факторіали"). Складено переліки значущих чинників, що визначають семантичне наповнення кожного факторіала. Розроблено та апробовано процедуру виявлення у психосемантичному просторі невротика характерних дисторцій (викривлень, зміщень) і складення на цій основі психосемантичної карти особистості. Наведено рекомендації щодо врахування матеріалів психосемантичного вивчення особистості невротика у психокорекційній роботі з ним.

151. Психофізіологічні механізми управління руховою діяльністю: Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.02 / О.Р. Малхазов; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 31 с. - укp.
Запропоновано авторську концепцію психофізіологічних механізмів організації, побудови та управління руховою діяльністю. Обгрунтовано факт існування циклічної, багатоієрархічної, матричної, двокільцевої системи управління руховою діяльністю. Визначено психологічний та психофізіологічний зміст поняття "рухова діяльність". Здійснено аналіз концептуальних підходів та результатів експериментальних досліджень нейрофізіологічних, психофізіологічних та психологічних механізмів функціонування як окремих нервових мереж, так і всієї нервової системи в цілому та їх ролі в управлінні руховою діяльністю. Розглянуто ієрархічну структуру організації, побудови, управління рухами та психофізіологічні механізми актуалізації рухових програм. Обгрунтовано гіпотезу про те, що специфічний сенсорний комплекс є початком формування образу виконання руху, дії, діяльності і цілком відповідає вимогам до одиниці аналізу психічного. Розглянуто проблеми формування і оцінювання рівня сформованості образу виконання рухової діяльності (ОВРД). Визначено загальні психолого-педагогічні підходи до побудови навчального процесу, спрямованого на розвиток і удосконалення рухової діяльності. Внесено уточнення в теорію функціонування психічного образу, теорію функціональних систем, принципи побудови навчальних програм.

152. Раціональне та ірраціональне в науці й освіті: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / В.Г. Скотний; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 42 с. - укp.
Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування раціонального та ірраціонального як способів мислення та поведінки особи, колективу, соціальної групи, нації та їх проявів у гуманітарному знанні. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу розвитку та взаємодії раціонального та ірраціонального в сферах суспільної науки, освіти та виховного процесу на різних етапах соціокультурного розвитку, згідно з якою раціональність та ірраціональність, які мають різні форм виявлення, є загальнолюдськими якостями, характеристиками інтелекту, потенційно рівноправними методами пізнання дійсності, теоретичними чинниками екзистенційного самовизначення індивіда в реалізації цінностей сучасної культури, хоча з розвитком науки та освіти раціональне все більше виявляє свою конститутивну роль. Зазначено, що багатозначність понять "раціональність" та "ірраціональність" дає змогу використовувати їх як базові в методологічних і світоглядних підходах суспільних наук, у розробці методів освіти та виховання особистості, формуванні смисложиттєвих світоглядних і гносеологічних форм освоєння дійсності.

153. Релігія та її місце в політичній системі незалежної України: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Кудояр; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 19 с. - укp.
Висвітлено становлення та розвиток вітчизняної філософської думки. Обгрунтовано новий підхід до розуміння взаємин релігії та політики за незалежного розвитку країни. Запропоновано модель, що характеризує державно-церковні відносини за умов суспільно-політичної трансформації в Україні. Розкрито поняття "релігія" і "політична система", проаналізовано позитивні та негативні взаємини релігійно-духовної сфери та політичного життя соціуму. Сформовано основний інструментарій соціально-політичного впливу на релігійний чинник (державу, як базовий елемент, релігійно-політичні партії, мас-медіа тощо). Висвітлено нові підходи до розв'язання конфліктних ситуацій у релігійному середовищі. Виділено напрямки впливу релігійного чинника на соціально-політичну сферу суспільства та шляхи їх зміни за умов стійкого розвитку.

154. Ренесансний гуманізм в Україні (Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV - початку XVII століть): Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.11 / В.Д. Литвинов; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 29 с. - укp.
У широкому аспекті європейського Відродження розглянуто погляди вітчизняних гуманістів на проблеми людини, Бога, освіти, морального виховання, історіософії, держави та права. Значну увагу приділено міжконфесійним взаєминам в Україні та участі українських гуманістів у полеміці між православними, католиками та протестантами. Встановлено, що ренесансний гуманізм в Україні розвивався значною мірою у переплетенні з ідеями реформації та бароко, а початковий його період був схожий з раннім італійським, представники якого цікавилися передусім суспільно-політичною, релігійною та етичною проблематикою.

155. Розвиток мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.О. Юдіна; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Проаналізовано сучасний стан проблеми підвищення мотивації навчання молодших школярів; подано аналіз базових понять дослідження; визначено особливості мотивації навчання учнів молодших класів; обгрунтовано організаційні та методичні особливості викладання інтегрованих курсів у початкових класах, що сприяють підвищенню мотивації навчання. Доведено необхідність дослідження мотиваційної сфери комплексною методикою, яка дозволяє вивчити одночасно декілька компонентів мотивації навчання даних учнів. Розкрито зміни у структурі мотивації навчання молодших школярів, що відбуваються у процесі вивчення інтегрованого курсу різної інтенсивності викладання. Детально розглянуто перетворення соціально-рольових ідентифікацій особистості, загального ставлення до школи, інтересу до окремих шкільних предметів і, насамперед, до інтегрованого курсу, включення навчального компоненту у різні види діяльності, вплив інтегрованого курсу на модальності шкільного настрою, ієрархії мотивів, цілей навчання молодших школярів. Розроблено методичні рекомендації для практичних психологів та учителів початкових класів, що дозволяють оптимізувати навчально-виховний процес і удосконалити діагностику мотиваційної сфери.

156. Розвиток мотивації оволодіння іноземною мовою в умовах вищого військового навчального закладу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / О.М. Гринчишин; Нац. акад. Держ. Прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2003. - 18 с. - укp.
Висвітлено психологічні аспекти розвитку мотивації оволодіння іноземною мовою за умов навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ). Проведено психологічний аналіз мотивів оволодіння іноземною мовою у курсантів ВВНЗ. Розроблено психологічну модель мотивації оволодіння іноземною мовою. Визначено концептуальні підходи до побудови психологічної моделі мотивації. Обгрунтовано теоретичні засади оволодіння іноземною мовою на підставі спілкування за умов ВВНЗ.

157. Розвиток рефлексивності у підлітків з відхиленою поведінкою: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.Л. Пономаренко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 16 с.: рис., табл. - укp.
Досліджено когнітивні підстави формування та корекції відхиленої поведінки. На підставі аналізу уявлень про рефлексію, у теоріях наукової раціональності та теоріях навчання, а також підходів до розуміння джерел девіантності теоретично типологізовано можливі варіанти взаємозв'язку між формами поведінки підлітків у період кризи дорослішання та їх рефлексивністю. Відокремлено групу підлітків, відхилена поведінка яких зумовлена низьким рівнем рефлексивності. На підставі розуміння уявлень про ієрархію потреб у рефлексії та її механізми, а також з урахуванням необхідності формування у підлітків психологічного запиту розроблено тренінг, що містить етапи: актуалізації когнітивного компоненту переживання, ініціації когнітивного дисонансу, формування навичок рефлексивного переносу. Запропоновано розуміння змістовної рефлексії як маркера високої рефлексивності, а також відокремлення компонентів рефлексивності. Розроблено процедуру перманентної та підсумкової діагностики ефективності корекційної програми розвитку рефлексивності. Констатовано, що зниження рівня агресивності та негативізму в підлітків корекційної групи зумовлені цими когнітивними змінами.

158. Розвиток самосвідомості обдарованих дітей у спільній діяльності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.М. Куліш; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Простежено розвиток самосвідомості обдарованих дітей старшого дошкільного віку у спільній з однолітками діяльності. Виявлено структурні особливості самосвідомості обдарованих дітей, встановлено причини комунікативних труднощів, які виникають між обдарованими дітьми та їх ровесниками - партнерами по спільній діяльності. Визначено умови та шляхи розвитку самосвідомості даних дітей. Доведено, що у процесі виконання різних видів спільної діяльності та модифікації складу її учасників досягається високий рівень актуалізації очікуваної обдарованою дитиною оцінки самої себе з боку однолітків - партнерів по спільній діяльності. Зазначено, що тим самим створюються сприятливі умови для розвитку самосвідомості обдарованої особистості як суб'єкта комунікативної взаємодії.

159. Розвиток творчих здібностей дошкільників засобами терапевтичної метафори: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.М. Міхіна; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Розкрито психофізіологічні засади та структуру творчих здібностей на етапі дошкільного дитинства, а також природу та особливості використання терапевтичних метафор з психокорекційною та розвиваючою метою. За результатами експериментального дослідження встановлено, що терапевтична метафора - новелістичний спосіб алегоричної презентації психологічних проблем і способів їх розв'язання - через гармонізацію особистісного розвитку слугує вивільненню творчих інтенцій дошкільника в пізнавальній сфері. Розроблено та апробовано систему терапевтичних метафор для психокорекційно-розвиваючої роботи з дошкільниками, що мають вади особистісного розвитку. Визначено основні організаційні, структурні, особистісні та процесуальні чинники, що впливають на ефективність створення та застосування терапевтичних метафор.

160. Роль національного характеру у формуванні української музичної культури XIX століття: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.12 / О.А. Марченко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 20 с. - укp.
Визначено роль національного характеру у формуванні української музичної культури та виявлено типологічні ознаки її матеріальних форм для удосконалення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. Доведено, що типологічно подібна до феномена перехідності, культура українського романтизму утілює специфіку національного художнього образу світу та функціонує невід'ємно від національного характеру. Зазначено, що риси даного характеру обумовлюють специфічно "музичний" засіб світосприйняття українців. Встановлено, що музика як архетипна форма мислення обумовлює культурну самобутність, формує психоінформаційний простір етносу, утворюючи послідовність звук - інтонація - знак - символ - мова - сенсова спільність. Виявлено, що романтизм як універсальна художня система відповідає українській етнічній ментальності. Досліджено, що романтичний світогляд, гармонійно засвоєний та перетворений національною музичною школою, властивий кращим зразкам декорованих нотних видань ХІХ ст. Показано, що особливості українського національного характеру мають матеріальне втілення на рівні національного народного інструментарію.

161. Самоорганізація історичного процесу (методологічний аналіз): Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Є.В. Пилипко; Харк. військ. ун-т. - Х., 2003. - 17 с. - укp.
Висвітлено проблеми самоорганізації історичного процесу в методологічному аспекті нових наукових синергетичних досягнень. Відзначено, що генезис ідеї самоорганізації історичного процесу має певну традицію в історії класичної та посткласичної філософії. Розкрито вихідні основи соціальної системної організації. Описано специфіку детермінації та самодетермінації соціальних систем. Викладено положення самоорганізації та автономії соціальних новоутворень в процесі їх історичного розвитку. Проаналізовано розподіл за функціональними ознаками зовнішніх та внутрішніх системоутворюючих факторів історії, встановлення їх логічного розшарування. Визначено нові специфічні шляхи розв'язання міжсистемних соціальних конфліктів на базі використання діалогових систем як факторів самоорганізації історії, головні фактори самоорганізації сучасного українського суспільства, принципи перебудови соціальних систем та методи їх реалізації, а також їх зв'язок з прогнозуванням саморозвитку історичних систем державнолокального та цивілізаційноглобального рівнів. Розкрито механізм самоорганізації історичного процесу.

162. Синдром емоційного вигоряння психолога-консультанта: психологічні чинники, профілактика та корекція: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / К.О. Малишева; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с.: рис. - укp.
Виділено та досліджено три групи критеріїв: індивідуальні, організаційні та чинники, пов'язані зі специфікою психотерапевтичних (клінічних) взаємовідносин. Запропоновано та операціоналізовано новий конструкт - тип професійної установки психолога-консультанта у клінічних взаємовідносинах (діалогічний та монологічний). Встановлено, що за результатами дослідження найменші показники вигоряння спостерігаються у психотерапевтів, які займаються приватною практикою та груповою роботою. Зазначено, що на рівні особистісних рис вигорянню протидіє тенденція до "андрогінності", поєднання маскулінних та фемінінних рис. Виявлено значні взаємозв'язки між вигорянням та структурними характеристиками професійної установки, зокрема, роз'єднаністю між її компонентами. Доведено, що тип професійної установки опосередковує взаємозв'язок між емпатією психолога-консультанта та його емоційним вигорянням.

163. Синергетичний вимір самореалізації особистості в умовах трансформації суспільства: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Г.О. Нестеренко; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Обгрунтовано погляд, що самореалізація особистості є складовою цілісного процесу самоорганізації особистісних сутнісних сил. Проаналізовано модель самоорганізації особистості, визначено місце процесу самореалізації у даній моделі, окреслено його сутність і зміст. Досліджено фактори детермінації даного процесу. Запропоновано класифікацію форм особистісної самореалізації. Доведено, що транформаційне суспільство надає індивідуальній самореалізації більше можливостей, ніж кризове або відносно стабільне. Показано, що за умов трансформації соціуму одиничний акт самореалізації особистості набуває здатності визначити майбутнє всієї соціальної системи.

164. Система соціально-моральної регуляції у збройних силах України: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.В. Горлинський; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Розроблено та науково обгрунтовано соціально-філософську концепцію системи соціально-моральної регуляції у Збройних силах України, яка функціонує за умов сучасного українського соціуму. На підставі результатів теоретичного аналізу розкрито зміст даної системи, ядром якої є нормативно-ціннісна підсистема суспільства та його армії. Визначено головні тенденції розвитку системи, умови оптимізації, шляхи підвищення ефективності її використання у соціально-управлінській та виховній діяльності військових кадрів. Зазначено, що інтегрованим підсумком функціонування системи соціально-моральної регуляції у Збройних силах є рівень військової дисципліни та морально-психологічний стан військ.

165. Соціальна детермінація естетичної свідомості: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.03 / В.І. Манжура; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2003. - 16 с. - укp.
Вперше у вітчизняній соціально-філософській традиції асиметричні відсуб'єктно-відоб'єктні бінарні категоріальні опозиції пре-постмодерної соціально-естетичної парадигми деконструйовано у тернарні концептні композиції; системно концептуалізовано феномен антропосоціокультурної тотальності як онтологічної підстави соціально-естетичного семіозису, конфігурація якої зумовлює специфічну для кожного типу соціальності диспозицію суб'єктних моментів її саморефлексивної суб'єктивності; атомарні та гуртові індивіди як чинники соціальної детермінації естетичної свідомості кваліфіковано за єдиною концептуальною підставою - ознакою індивідності. Розроблено категоріальний ряд соціального детермінізму, доповнений поняттями суб'єктності та об'єктності соціоестетичних когітацій і об'єктивації та суб'єктивації споживачів соціально-естетичних цінностей. Запропоновано ідею "взаємооборотності" естетичних емоцій як таких, що не є актами інтуїтивно-емотивного осягнення суб'єктами естетичної когітації міри досконалості її об'єктів, безвідносної до міри досконалості суб'єктів. Поглиблено уявлення про діалектику валюативно-емотивних та дескриптивно-когнітивних моментів емотивно-естетичної істинності. Уточнено мету оптимізації соціальної детермінації естетичної свідомості, якою визнано необхідність заміни згубного естетизму партикуляристського типу холістичним пост-естетизмом. Розвинуто вчення про людську свободу як про спроможність людей не лише узгоджувати засоби з природою переслідуваних ними цілей, а й гармонізувати зміст останніх зі станом антропоприродної сфери свого буття.

166. Соціальна перцепція як чинник оптимізації управлінської діяльності керівника середньої загальноосвітньої школи: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / В.І. Худякова; АПН України. Ін-т психології ім. Г.С.Костюка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження соціально-перцептивних якостей керівників шкіл. Визначено характеристики, детермінанти та тенденції розвитку соціальної перцепції у діяльності керівників середніх загальноосвітніх шкіл. Науково обгрунтовано взаємозв'язок і залежність між соціально-перцептивними характеристиками управлінської діяльності керівників шкіл та особливостями їх управлінської взаємодії. Розроблено та апробовано експериментальну програму оптимізації соціальної перцепції щодо розвитку соціально-перцептивних здібностей керівників засобами соціально-психологічного тренінгу для використання у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників закладів освіти.

167. Соціальні та парадигмально-когнітивні детермінанти розвитку сучасної освіти: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / М.І. Романенко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 32 с. - укp.
Визначено соціальну та когнітивну природу нової філософської парадигми національної системи освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань та визначено головні напрямки концептуального використання парадигмальних положень філософії освіти для реформування педагогічної теорії й освітньої практики та здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що сучасна філософсько-освітня парадигма є основним предметом філософії освіти як самостійної галузі знань і теоретико-методологічною засадою здійснення освітянських реформ.

168. Соціальність філософії мови Мартіна Гайдеууера: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.А. Пантелєєва; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 18 с. - укp.
Розглянуто соціальність філософії мови німецького філософа М.Гайдеууера, яка грунтується на принципах соціальної філософії розуміння. Узагальнено ключові методологічні настанови філософа щодо визначення шляхів осягнення мови філософії. Показано наочність філософської мови М.Гайдеууера, соціальний зміст його специфічної термінології, визначено особливості та способи вираження філософської мовної концепції вченого. Проаналізовано ситуацію, яка склалася навколо української філософської мови, визначено тенденції її подальшого розвитку. Висвітлено герменевтичну філософію М.Гайдеууера, еволюцію герменевтичної тріади, представлену В.Дільтеєм, М.Гайдеууером, Г.-Г.Гадамером. Зазначено, що постійна апеляція до соціального буття, соціальний аспект екзистенціалізму, використання повсякденної мови як філософської, кодування філософської мови соціальними змістами - усе це складові внутрішньої соціальності філософії мови М.Гайдеууера.

169. Соціально-освітні чинники формування духовності особистості в сучасному українському суспільстві: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / А.І. Корецька; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Проаналізовано соціально-філософський процес формування духовності за умов соціальної трансформації на прикладі суспільства сучасної України. Розкрито основні засади та принципи формування духовності, якими є середовище, соціально-освітні цінності, культура, громадські організації, традиції, сім'я. Розглянуто духовність як категорію людського буття, що виражає його здатність до творення культури та самотворення.

170. Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / М.Д. Нарійчук; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Визначено теоретичні засади формування самооцінки особистісних моральних рис студентської молоді. Розглянуто психологічні та соціально-педагогічні аспекти категорії "ціннісні орієнтації". Розкрито особливості формування самосвідомості в структурі особистості як передумови формування самооцінки особистісних моральних якостей. З метою виявлення рівня розвитку морально-ціннісних орієнтацій розроблено систему педагогічного діагностування, з використанням якої виявлено оптимальні соціально-педагогічні умови становлення самооцінки моральних якостей студентів; визначено шляхи підвищення ефективності становлення самооцінки даних якостей студентів.

171. Соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.Ю. Дроздов; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
За результатами дослідження виявлено головне джерело насильства серед сучасної молоді як стиль адаптивної поведінки молодих людей в сучасному соціумі. Спростовано поширене в наш час уявлення про збільшення кількості агресивних особистостей, як причину зростання агресії в суспільстві. Досліджено систему соціально-психологічних факторів агресивної поведінки юнаків і дівчат, механізм впливу цих чинників залежно від демографічних та особистісних характеристик людини. Наведено дані про рівні агресивності різних соціально-статевих груп молоді одного з регіонів України (Чернігівщини), які заперечують стереотипним уявленням щодо підвищення агресивності молодого покоління.

172. Соціально-філософське осмислення картини світу київського книжника XI ст. (на матеріалі спадщини митрополита Іларіона): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / П.В. Северилова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 19 с. - укp.
Здійснено реконструкцію соціально-філософських уявлень першого київського митрополита Іларіона, автора "Слова про Закон і Благодать". Проаналізовано основні соціально-філософські та історіософські концепти, відтворені у картині світу, представленій Іларіоном (світ, Закон, Благодать). Доведено, що дані концепти були відбитком віруючої свідомості та релігійного світогляду та сформовані під впливом соціально-філософських уявлень візантійської православної традиції, а також учення Отців церкви. Особливу увагу приділено тлумаченню ідеї, що є підгрунтям даної картини світу, а саме - співбуття, співвідношення та співдії (синергії) Бога, світу та людства. Виявлено, що подібно до візантійських мислителів, Іларіон тлумачить соціальну історію як метаісторію, історію домоустрою Спасіння. Зазначено, що з даного погляду київський книжник подає й історіософську інтерпретацію Хрещення Русі. Доведено, що як і для усієї християнської традиції, проблема сенсу соціального буття для староруського книжника збігається з питанями про Христа, оскільки джерело соціального буття та його "предмет", і "носій" у своїй незбагненній Першопричині тотожні. Встановлено, що таким чином, соціальна історія має онтологічну, співбутійну основу. Показано, що картина світу київського книжника Іларіона визначається як вербальний образ-ікона світу, преображеного Благодаттю.

173. Соціально-філософські концепції української національної еліти: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / З.М. Атаманюк; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003. - 19 с. - укp.
Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури, показу основні підходи до розуміння еліти. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

174. Соціодинаміка свідомості у вимірах особистісного буття: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / А.А. Машталер; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2003. - 17 с. - укp.
Досліджено проблему феномену свідомості як найсуттєвішого визначення людини, умови її специфічно-унікального буття. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з поняттям "духовність", центром якого в процесі рефлексії соціокультурної сфери виступає "Я", де відбувається активація суб'єктивного в об'єктивному. Соціодинаміка духовного в свідомому створює в людини унікально неповторний образ і означення сенсу її власного існування, можливості для реалізації своєї індивідуальної свободи. Проаналізовано свідомість у виявленні екзистенційних вимірів людського буття через розгляд національної свідомості, в якій формуються головні ідеї культурного самовизначення. Доведено, що національно свідома людина втілює національну ідею в перспективу життя свого народу через вимір загальнолюдських цінностей.

175. Специфіка емоційності осіб з різним рівнем креативності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Л.Я. Малімон; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Вивчено особливості емоційної сфери творчих осіб. Обгрунтовано формально-динамічну структуру емоційності, виділено стійкі індивідуально-типові симптомокомплекси (типи) емоційності, здійснено їх психологічний аналіз. Розкрито емоційні особливості представників творчих професій у сфері мистецтва: художників і музикантів. Установлено, що емоційні характеристики особистості більшою мірою пов'язані з її творчим потенціалом, рівнем вираженості творчої обдарованості (креативності), ніж зі спеціальними здібностями та сферою професійної творчої реалізації. Виявлено особливості взаємозв'язку між креативністю та її окремими параметрами, а також якісними і динамічними характеристиками емоційності. Досліджено емоційні профілі осіб з різним рівнем креативності, вивчено специфіку їх актуальних та стійких емоційних переживань. Описано психологічну своєрідність виділених формально-динамічних типів (індивідуально-типових симптомокомплексів) емоційності творчих осіб, створено їх психологічні "портрети" у контексті досліджуваних емоційних характеристик.

176. Спільна навчальна робота молодших школярів як чинник їх розумового та соціального розвитку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.В. Бондар; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
На основі проведеного дослідження показано, що систематичне використання групових форм організації навчальної діяльності учнів, за додержання психолого-педагогічних умов їх організації, дозволяє учням на більш високому рівні засвоювати знання, краще орієнтуватися у навчальному матеріалі, позитивно впливає на розвиток пізнавальних процесів, таких як мислення, пам'ять, мовлення. Розкрито психолого-педагогічні умови ефективності спільної навчальної роботи молодших школярів у традиційній школі та в системі розвиваючого навчання. Наведено рекомендації щодо організації групових форм навчального процесу.

177. Стан психофізіологічних функцій та успішність навчання учнів середнього шкільного віку і їх зв'язок з властивостями основних нервових процесів: Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.13 / І.І. Мацейко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Досліджено властивості основних нервових процесів, сенсомоторних функцій, пам'яті та уваги, успішності навчання учнів середнього шкільного віку. Встановлено, шо функціональна рухливість та сила нервових процесів, сенсомоторні та психічні функції повільно та нерівномірно розвиваються у дітей віком від 11 до 14-ти років. Визначено динаміку зв'язків властивостей нервових процесів з сенсомоторними та психічними функціями. Виявлено залежність складних реакцій вибору, деяких параметрів психічних функцій, успішності навчання 11-річних дітей від властивостей основних нервових процесів; у 12 - 13-річних школярів їх зв'язки послаблюються, у 14-річних - зникають. Вперше досліджено вікову динаміку психофізіологічних функцій у дітей 11 - 14 років з різним рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів. Доведено, що у обстежуваних з різним рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів характер та спрямованість онтогенетичних змін психофізіологічних функцій однакові, але вираженість їх різна; особи з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризуються вищими показниками пам'яті, уваги, сенсомоторної реактивності, успішності навчання, ніж їх однолітки з низьким рівнем типологічних властивостей вищої нервової діяльності.

178. Стан страху та його роль у правоохоронній діяльності працівників ОВС: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.06 / В.О. Артем'єв; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Встановлено загальні положення впливу страху на формування поведінки. Розглянуто проблему страху як засобу керування в системі побудови соціально-правових відносин. Визначено значимість впливу страху на організацію професійної діяльності суб'єктів правоохоронної діяльності. Розроблено методики оцінки емоційного стану "страху". На основі ефекту "уникання - досягання" досліджено динаміку поведінки індивіда під час дії небезпечного середовища. Застосовуючи методики оцінки індивідуальної норми, розробленої в дослідженнях Л.М.Балабанової, В.А.Друзя, В.М.Самсонкіна, встановлено зони оптимального впливу середовища. Виявлено, що якісна характеристика страху може бути пов'язана з острахом: упустити можливе, не зберегти досягнуте, не домогтися доступного, не зберегти те, що залишилося. Визначено відповідні варіанти можливої поведінки: агресивний напад, покірність, захист, миролюбна поведінка. Встановлено позитивну роль страху у побудові захисних механізмів в організації професійної діяльності. Зіставлено якісну характеристику прояву страху і кількісну його величину за умов конкретного впливу середовища на індивіда. Визначено межі прояву страху, після яких він набуває негативного впливу на координацію цілеспрямованої поведінки. Встановлено допустимі межі впливу середовища за яких спостерігається найбільш ефективна адаптивна поведінка щодо забезпечення адекватних відносин з ним.

179. Становлення молодшого школяра як суб'єкта писемного мовлення (в умовах культурологічно орієнтованого навчання): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.Ф. Литовський; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Доведено можливість здійснення у повному обсязі за умов початкової школи задуму Л.С.Виготського щодо розвитку в молодшого школяра писемного мовлення через гру та малювання. Виявлено евристичний потенціал уявлень, запропонованих Л.С.Виготським, Е.Еркіним про розбудову дитиною удаваної ситуації гри та дитяче малювання як процеси побудови текстів своєрідними засобами. Розкрито роль діалогу молодшого школяра за наявними та уявними співрозмовниками у становленні його суб'єктом писемного мовлення. Показано, що створення молодшим школярем вихідних засобів знакового опосередкування власної поведінки та послідовна трансформація ним цих засобів обумовлена наявністю та розв'язанням ним плідних суперечностей власного самовизначення у загальнолюдській та національній культурі.

180. Становлення особистості майбутнього вчителя як суб'єкта життєтворчості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.І. Іванцев; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Побудовано модель процесу опанування технологіями життєтворчості, що складається з низки стадій, на кожній з яких відбувається усвідомлення умов існування, ціннісної та цільової системи, процесу зіткнення домагань та очікувань з реальністю, життєвої перспективи і методів реалізації життєвих планів та намірів. Модель застосовано до процесу експериментального з'ясування характеристик процесу формування в студентів технологій життєтворчості. Виявлено стадії, на яких студенти найбільше потребують психокорекційної допомоги.

181. Становлення статусу дітей у групі на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.В. Пасічніченко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Одержано дані, що характеризують вплив провідного типу діяльності, соціальної ситуації розвитку за умов дитячого садка та перших класів школи на зміст та динаміку критеріїв детермінації статусу дитини. Уточнено та конкретизовано уявлення про взаємозв'язок соціально-психологічного статусу (СПС) дитини та її особистісних якостей, навичок соціальної поведінки, соціальної компетентності педагогів і членів дитячої групи. Виявлено поступовість змін у характеристиках СПС дитини у групі ровесників на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку. Показано, що комплексна система психокорекційної виховної роботи через гармонізацію міжособистісних взаємин сприяє підвищенню СПС дитини у групі ровесників та покращує її підготовку до спілкування та взаємодії з учителем і ровесниками у школі.

182. Становлення філософської теорії цінностей (історико-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / М.М. Підлісний; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 17 с. - укp.
Виявлено логіку становлення філософської теорії цінностей і зміни ціннісних орієнтирів у кожну історичну епоху - космоцентризм, теоцентризм, сцієнтизм і технократизм виявляють свою однобічність і поступаються місцем новому гуманізму з його установкою (на додаток до ренесансного антропоцентризму) на діалог з природою та благоговіння перед життям. Проведено порівняльний аналіз ціннісних систем стабільних і перехідних епох та виявлено їх відмінні ознаки. Запропоновано типологію цінностей, яка базується на функціональному підході, за яким головним є не прагнення до всеохоплюючої класифікації, а виділення зовнішніх цінностей та їх обгрунтування. Висвітлено ідею щодо необхідності додання поняттю "значимість" статусу філософської категорії, оскільки це дає змогу краще розуміти міжсуб'єктну природу ціннісних феноменів. Запропоновано варіант структури категорії "ціність". Уведено до наукового обороту емпіричну інформацію про стан ціннісної свідомості й особливості ціннісних орієнтацій в молодіжному середовищі. Обгрунтовано положення щодо необхідності формування нової системи цінностей відповідної епохи глобалізації, а також традиційної та техногенної цивілізації, рисами якої повинні стати інтеграція, діалог, консенсус, ненасильство, толерантність, самоцінність особистості, екологічний імператив, тобто цінності, що служать збереженню та розвитку всього людства.

183. Суб'єктивна семантика колористичної стратегії в образотворчій діяльності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т.А. Вовнянко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). - О., 2003. - 20 с. - укp.
Науково обгрунтовано поняття "колористична стратегія". Розроблено методику дослідження суб'єктивної семантики колористичної стратегії, виявлено особливості змісту й організації суб'єктивної семантики кольору образотворчої діяльності. З'ясовано, що дана семантика впливає на колористичну стратегію розв'язання творчих задач у зазначеній діяльності. Показано, що на змістовному рівні цей вплив проявляється у виборі кольорової гами, на операціональному - реалізується у таких способах семантичної інтерпретації кольору, як перцептивно-імпресивний, динаміко-перцептивний, емоційно-чуттєвий, символо-означуваний, аналого-асоціативний, проективно-особистісний та особистісно-інтерпретаційний.

184. Суспільний досвід: структура, проблеми сприйняття та соціальні наслідки: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Кожем'якіна; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Проведено комплексне дослідження феномену суспільного досвіду, виявлено його структурні компоненти, визначено сутність, соціокультурні прояви в динаміці соціального часу, чинники формування та особливості сприйняття. Системно проаналізовано поняття "суспільний досвід", простежено еволюцію соціально-філософських уявлень про роль досвіду в розвитку особистості та суспільства. Визначено, що суспільний досвід - це результативно-процесуальне утворення соціокультурного розвитку певного суспільства. Суспільний досвід розглядається як етноментальний феномен конкретного соціуму, спираючись на єдність національно-своєрідного та загальнолюдського. Значну увагу приділено аналізу проблем його сприйняття та інтерпретації за умов сучасного трансформаційного періоду.

185. Творчість як об'єкт естетичного аналізу в теоретичній спадщині Івана Франка: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / І.В. Вернудіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Основну увагу приділено грунтовному аналізу найзначнішому естетико-психологічному та літературознавчому трактату "Із секретів поетичної творчості" Івана Франка, доля якого у радянському франкознавстві складалася неоднозначно. Досліджено його естетичні, філософсько-психологічні, критико-літературознавчі статті та наукові розвідки, численне листування, зокрема, з М.Драгомановим, О.Рошкевич, У.Кравченко, О.Коваленком та багатьма іншими, які розглядали проблему креативності. Розроблено основні критерії творчого процесу, так як його розумів український естетик, та розкрито суть, наукову значимість і вагомість Франкових естетико-психологічних пошуків у сфері художньої творчості та теоретичних узагальнень щодо її природи. Виявлено новизну та встановлено самоцінність наукового доробку І.Франка для України та усієї європейської естетичної традиції загалом.

186. Творчість як філософсько-антропологічна проблема: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / В.С. Соловйов; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 24 с. - укp.
Наведено психоаналітичні методологію та підходи до архетипізації творця, мотивацій до творчості, а також до проблеми мистецтва та наукового дослідження. Запропоновано методологічний розподіл філософсько-антропологічного аналізу на рівні щодо системи сучасної філософії. Сформульовано ієрархічну схему характерологічних понять архетипу. Уведено поняття антропологеми, яка має зміст загального комплексу світовідношення творця, розкрито її структуру. Проаналізовано продуктивність застосування психоаналітичної методики з метою теоретичної та практичної класифікації творчої особистості за схемою "некрофілічна - біофілічна орієнтація". Наведено порівняльний аналіз мистецької та наукової творчості, який доходить висновку щодо тотожної генези цих царин на архетипічному рівні. Значну увагу приділено принципу історизму та межам його використання у разі до особистісного аналізу творця. Доведено, що існує масштаб дослідження, за умов якого вказаний принцип не дає продуктивного результату.

187. Теоретичні проблеми причинно-наслідкового зв'язку в кримінальному праві (філософсько-правовий аналіз): Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Н.М. Ярмиш; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. - Х., 2003. - 40 с. - укp.
Зроблено спробу виявити найбільш прийнятні, зважаючи на логічне взаємоузгодження, гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. У аспекті "цільової причинності" уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії "причина" та доведено, що категорія причинності випливає з самої суті матерії - її активності. Ознаки причинного зв'язку розміщено у двох рівнях - онтологічному та гносеологічному. Запропоновано ствердження, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку "породження" формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції та проаналізовано проблеми "інформаційної причинності": вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, за яких інформаційний сигнал є не носієм причини, а зумовлюючим фактором. Розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, одержаного виконавцем злочину.

188. Теорія і практика сугестопедичного навчання школярів середніх загальноосвітніх навчальних закладів: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.09 / С.С. Пальчевський; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2003. - 43 с.: рис. - укp.
На підставі теоретичного аналізу сугестопедагогічної літератури обгрунтовано та уточнено понятійний апарат сугестопедагогіки з урахуванням її найновіших досягнень. Доведено, що сугестопедагогіка складає особливий напрям у світовій педагогіці, який з метою впливу на мнестичні можливості учня використовує засоби навіювання у різних його стадіях. Визначено у межах сугестопедагогічного напряму в педагогіці чотири напрями нижнього порядку: гіпнопедію, ритмопедію, релаксопедію, сугестопедію. Установлено їх суть, місце та роль сугестопедії у загальному сугестопедагогічному процесі як нового та ефективного напряму сугестопедагогіки. У розроблених технології та моделі даного навчання школярів середніх загальноосвітніх навчальних закладів обгрунтовано методи: діагностики задатків і обдарувань учня, розвитку їх засобами сугестопедії, формування на основі цього рефлексу цілі. Доведено необхідність розгортання в процесі сугестопедичного навчання програми образного мислення. Удосконалено сугестопедичну систему відбору та структурування змісту навчального матеріалу загальноосвітніх дисциплін у процесі об'єднання його у так звані глобальні теми, а також методи його сугестопедичної етюдної розробки. Розвинуто теорію сугестопедичної мотиваційної діяльності вчителя на базі особистісно орієнтованого навчання школярів середніх загальноосвітніх закладів.

189. Тотальність та історичність буття (на матеріалах філософії неомарксизму): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / В.В. Зінченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено проблематику тотальності та історичності буття на основі онтологічних і гносеологічних принципів філософії неомарксизму. Розкрито своєрідність тотальності та історичності як ключові поняття онтології та гнесеології неомарксизму, проаналізовано їх зміст, умови та можливості методологічного застосування, особливості та механізми реалізації у процесі вивчення онтологічних передумов і складових історичної, суспільної, пізнавальної життєдіяльності людей.

190. Традиційний європейський етос в добу Модерну (Філософсько-етичний аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.07 / М.М. Рогожа; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Розроблено філософсько-етичну концепцію традиційного етосу західноєвропейської моральної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її на принципово нові засади розуміння безпосереднього буття моральності - включеності людини в соціокультурну цілісність, розчинення в звичаях, в системі набутих загальних значень. Зазначено, що, водночас, через цю систему значень людина витлумачує свій досвід і свою поведінку. Розглянуто аспект моральності в життєвій програмі кожної окремої особистості. Досліджено історичні апріорі моральнісної культури сучасного західноєвропейського світу та форми моральної самореалізації особистості в Модерні та Постмодерні, обгрунтовано значущість і дієвість даної культури в контексті соціокультурної динаміки.

191. Трансформація західноєвропейської метафізики (онтологічний зріз): Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.05 / В.Б. Окороков; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 39 с. - укp.
На основі відкритого у постнекласичній філософії та експлікованого у загальнофілософському сенсі топологічного підходу здійснено аналіз трансформаційних процесів у філософії епохи трансцендентального мислення, який дозволяє зробити висновок про те, що метафізика не втратила свою значимість у постнекласичній філософії та основним процесом, що детермінує всі етапи трансформації некласичної та постнекласичної філософії, є релятивізм. Доведено, що застосування топологічного, релятивістського та деконструктивного підходів (перший використовується у даній роботі у загальнофілософському сенсі, а останній розглядається як новий інтегродиференціальний метод) щодо основних філософських концепцій епохи трансцендентального мислення (трансцендентальної системи І.Канта та діалектичної системи Г.Гегеля, що знаходились біля джерел релятивістської транформації філософії, феноменології Е.Гуссерля та М.Гайдеггера, що виявили основні ідеї некласичної філософії, а також до систем постнекласичної філософії) дозволило знайти ряд нових закономірностей у зазначених системах та у цілому у метафізиці досліджуваного періоду.

192. Трансформація уявлень про "Я"-концепцію у крос-культурних психологічних дослідженнях: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.М. Кочубейник; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Розкрито теоретичні проблеми сучасного етапу кроскультурних досліджень у психології, проаналізовано причини, що призвели до поширення західних методологій у дослідження, виконані на інокультурному грунті. Розглянуто закономірності розвитку теорії "Я"-концепції у загальній психології та психології особистості та переходу до крос-культурної проблематики. Виокремлено п'ять етапів дослідження "Я"-концепції як предмета психологічного дослідження, з яких перші два проведено у межах загальнопсихологічних досліджень, третій етап за суттю є перехідним, а останні два є введенням у розгляд крос-культурних змінних. Розкрито особливості власне крос-культурних етапів дослідження "Я"-концепції, виокремлено дві стратегії аналізу феномену: конвергентна, згідно з якою існує єдина модель "Я"-концепція, проте її структура та закономірності функціонування варіюють відповідно до дії чинників культури, та дивергентна, згідно з якою кожному типові культури відповідає певна форма "Я"-концепції, отже, визнається існування декількох типів "Я"-концепції.

193. Туризм як чинник гуманізації відносин між народами: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Е.В. Слободенюк; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - О., 2003. - 19 с. - укp.
Уперше у вітчизняній філософії здійснено цілісний аналіз соціальних, антропологічних, етичних, світоглядних проблем туризму. Доведено, що тимчасове та добровільне переміщення масових людських потоків до іншого географічного, природного та соціокультурного середовища з метою подорожі є новим глобальним соціокультурним явищем і вимагає належного філософського осмислення. Відзначено, що задовольняючи специфічний комплекс потреб людини, туристична діяльність підносить і розкриває та гуманізує ці потреби. Показано, що туризм, здійснюючи крос-культурну передачу екзистенційних цінностей, збагачує світогляд, систему цінностей людини, сприяє встановленню діалогічних відносин між представниками різних соціумів і народів, створює між ним атмосферу взаєморозуміння та довіри. Тому, на відміну від інших чинників глобалізації, які можуть загострювати конкурентні відносини між країнами, туристична діяльність сприяє кооперативній взаємодії індивідів, спільнот, культур, народів. Зроблено висновок, що міжнародні та національні туристичні організації, проводячи цілеспрямовану політику покращання взаємодії між народами, створюють засобами туризму умови для гуманізації цих відносин, активізації моделей співпраці у напрямку розв'язання загальних глобальних проблем світового соціуму, досягнення якісно нового рівня суспільного розвитку.

194. Удосконалення методів психологічного і примусового регулювання швидкостей руху на автомобільних дорогах: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.01.04 / М.В. Саркісян; Харк. нац. автомоб.-дорож. ун-т. - Х., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Запропоновано механізми психологічного й примусового регулювання швидкостей руху на автомобільних дорогах. Розкрито суть інформаційної взаємодії водія з середовищем руху. Наведено технологію формування необхідного співвідношення між мотивами та метою діяльності водія, з використанням цілеспрямованої дії на інформаційні характеристики поля сприйняття водія, формування необхідних для забезпечення заданої швидкості руху фукціональних норм поведінки водія та жорсткості їх цільових установок. Запропоновано методики, алгоритми й тексти програм для ПЕОМ, які дають змогу розраховувати необхідні інформаційні характеристики, функціональні норми швидкостей руху та жорсткості цільових установок. Наведено рекомендації щодо застосування поперечної розмітки дороги для примусового регулювання швидкостей руху на автомобільних дорогах.

195. Українська ментальність у контексті відродження національної духовності: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.03 / І.Б. Стадник; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003. - 20 с. - укp.
Вперше в соціально-філософському аспекті визначено змістові культуротворчі параметри української ментальності та її прояви в умовах сучасного відродження національної духовності. Подано якісно нову експлікацію понять "ментальність" та "українська ментальність". Запропоновано визначення української ментальності, виявлено її екзистенціальну сутність та амбівалентний характер. Приділено увагу формуванню модерної української ментальності, вихованню молоді в цьому напрямку. Розглянуто питання флуктуацій української ментальності в умовах сучасного державного відродження, зокрема відродження духовності. Досліджено феномен толерантності як нового способу мислення та реалізації гуманістичного світогляду та філософії соборності. В контексті толерантності висвітлено проблему гендера, звернення до якої обумовлюється українською ментальністю, яка пронизана ідеєю жіночності - з одного боку, а з іншого - найбільш активна до проявів гуманізму.

196. Українська ментальність як феномен етногенетичного та соціокультурного буття народу: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.03 / Н.Є. Яцук; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2003. - 16 с. - укp.
Досліджено основні етапи історико-філософського становлення категорії "ментальність". Конкретизовано онтологічну і феноменологічну підставу ментальності як закодованого, стиснутого, духовного досвіду етногенезу, спрямованого на реалізацію завдання виживання і самозбереження свого інваріанту. Досліджено природу та сутнісні риси української ментальності. Розглянуто основні особливості класичної картини відтворення національної ментальності у творчості Г.Сковороди, Т.Шевченка та ін., показано зв'язок цих дослідів з об'єктивними закономірностями розвитку української ментальності. Проаналізовано основні особливості національної ментальності в сучасних умовах, визначено вплив окремих ознак постмодерної культури на її формування та функціонування, зокрема "національного міфу". Розглянуто проблему зберігання самоідентичності нації за умов світової деідентичності націй.

197. Універсальні функції соціально-політичного міфу: Автореф. дис... канд. біол. наук: 09.00.03 / А.В. Ставицький; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. - 20 с. - укp.
Систематизовано та проаналізовано функції соціально-політичного міфу, що дозволяють виявити принципи структурного розподілу функцій, вибудовування їх внутрішньої ієрархії. Вперше в соціологічній літературі показано специфіку та особливості сучасного міфу (на відміну від її класичної, архаїчної форми), побудованого на виразно тлумачних фактах. Запропоновано основу класифікації та загальної структури функцій сучасного міфу, яка дозволяє розділити їх на три основних групи: функції універсальні, соціально-політичні та прикладні, використані для безпосереднього впливу на свідомість. Визначено характер функцій та ступінь наслідків впливу міфу на суспільство та особистість.

198. Управління ціннісно-нормативними конфліктами у військових колективах (психологічний аспект): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / В.Л. Семенюк; Нац. акад. держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельницький, 2003. - 18 с. - укp.
Досліджено кореляційні зв'язки між ціннісно-нормативною системою підрозділу, ціннісними орієнтаціями військовослужбовців та конфліктністю у колективах військовослужбовців. Проведено аналіз регуляції ціннісно-нормативної системи малої соціальної групи в процесі неформальних взаємин між військовослужбовцями у військових колективах, виявлено основні протиріччя, що лежать в основі виникнення ціннісно-нормативних конфліктів у них. Визначено основні механізми регуляції неформальних взаємин ціннісно-нормативними системами та ступінь їх впливу на конфліктність у військових колективах, розроблено алгоритм діяльності офіцера щодо управління ціннісно-нормативними конфліктами в них.

199. Управління як форма зв'язку теоретичних моделей і практичних рішень: Автореф. дис. д-ра філос. наук: 09.00.03 / С.А. Фаренік; Ін-т філософ. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 36 с. - укp.
Розроблено принципово нову цілісну концепцію управління як форми зв'язку та дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання (теоретичних моделей) і різновидів практичних рішень. Вперше у вітчизняній соціально-філософській літературі зміст, взаємозумовленість та функції основних детермінант і ланок механізму соціального управління як наріжної форми зв'язку суспільної науки і соціальної практики розглянуто з урахуванням особливостей і запитів українського суспільства на шляху до соціально правової держави, ринкових відносин, сталого розвитку й органічного входження в європейський простір. В аспекті соціально-філософського осягнення, тобто у контексті категоріально-понятійної системи соціальної філософії і відповідно до запитів теорії та практики управлінського сьогодення визначено специфіку та діалектичну взаємодію суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління. З'ясовано питання про необхідність розробки та використання у царині соціального управління множини кумулятивних чи комплементарних теорій і теоретичних моделей, кожна з яких має свій "діапазон кількості запитів". Проаналізовано роль соціальної інформації в управлінні, запропоновано критерії оцінки її корисності, досліджено особливості управління нею. Розкрито своєрідність і роль соціального експерименту як важливої форми зворотного зв'язку управління з практикою суспільних перетворень; визначено істотні чинники та складові (зокрема методи регулювання державою підприємницької діяльності на різних рівнях) виникнення та утвердження підприємництва як важливого явища життєдіяльності сучасного українського суспільства, основні вимоги до суб'єкта ефективної підприємницької діяльності. Запропоновано розроблені на основі теоретичних моделей конкретні наукові рекомендації щодо підвищення ефективності управління підприємницькою діяльністю в Україні.

200. Уява як філософсько-антропологічна категорія: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / О.Ю. Павлова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Досліджено антропологічний зміст категорії "уяви", яку запропоновано визначити як спонтанну здатність людини, що поєднує досвід її існування у єдиний горизонт. Запропоновано цілісний антропологічний та культурологічний підхід до розуміння феномену уяви як сили людської душі, що долає амбівалентність моделі співвідношення здатностей, яка була розроблена у класичному раціоналізмі. Розуміння природи синтетичної здатності дає змогу підняти статус філософської антропології з рівня емпіричної науки про психічні здатності до трансцендентального типу філософування. Показано, що поза процесом пізнавання уява виходить за межі служіння розуму та отримує свій власний апріорний принцип, що свідчить про наявність самодіяльності у автономній сфері. У царині культури функція трансцендентального синтезу уяви стає породжуючою моделлю культуротворення. Образом автономної сфери уяви у феноменальному світі стає гра як "особливе місце її існування". Зауважено, що у своїй культуротворчій функції уявне не суперечить реальному, а утворює з ним трансцендентальну єдність.

201. Фактори ефективності оперативної пам'яті у діяльності персоналу енергосистем: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.03 / Т.С. Сапєльнікова; Укр. інженер.-пед. акад. - Х., 2003. - 19 с.: рис. - укp.
Розкрито функціональні механізми взаємодії оперативної короткочасної та довгострокової пам'яті в структурі операторської діяльності у зв'язку з впливом об'єктивних факторів переробки візуальної інформації. Визначено специфіку операційного навантаження у діяльності операторів енергосистем, розроблено методику дослідження функціонування їх оперативної пам'яті. Визначено професійно важливі властивості оперативної пам'яті в діяльності операторів енергосистем.

202. Феномен власності як об'єкт філософського дослідження за ранніми творами К.Маркса: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Р.В. Михайленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 36 с. - укp.
Досліджено сучасну соціально-філософську літературу, що розглядає марксизм і проблеми, пов'язані з феноменом власності у критичному ракурсі. Сформульовано по-новому розв'язану наукову задачу та установлено особливості кореляції власності в межах онтологічно-гносеологічної тотожності. Створено модель потенційного її розвитку. Розвинуто категорію усуспільненої власності, яку розглянуто як онтологічно-гносеологічну врівноваженість розуміння. Запропоновано розуміння процесу усуспільнення як спрямованість до гносеологізації, що відбувалося в "радянському" марксизмі а також спрямованості до онтологізації, яке має місце у сучасному марксизмі). Зауважено, що такий підхід до аналізу категорії усуспільненої власності є новим напрямком у науково-матеріалістичному аналізі марксизму та проблем власності. Доведено, що за сучасної доби значної уваги потребує соціально-філософське розуміння усуспільнення власності, що несе в собі формально-юридичні та економічні аспекти даної категорії.

203. Феномен моди: онтологічний статус і філософсько-антропологічні засади: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Г.М. Куц; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 16 с. - укp.
Зазначено, що онтологічний статус моди експлікується через категорії мінливості, часу, сутності та становлення. Виявлено, що сутність моди полягає у "розширенні" сьогочасності та фіксуванні уваги людини на життєвій повноті моменту. Проведено аналіз факторів, що сприяють виникненню зразків моди. Доведено, що значення модності набувають зразки, які пройшли етап спрощення (роблячи їх доступними) та викликають підвищений інтерес своєю незвичайністю (привертаючи до себе увагу), а також здатні поширюватись лише у тих сферах культури, в яких активізовані процеси культурної динаміки. Встановлено, що еволюційний підхід щодо аналізу феномену моди найбільш прийнятний із врахуванням особливостей моди у різні культурні епохи. Запропоновано еволюційну модель розвитку моди у культурі.

204. Феномен соціальної свободи: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.М. Мухін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. - 17 с. - укp.
Визначено зміст та двоїсту, суперечливу структуру соціальної свободи, особливості розгортання рефлексивних ресурсів цієї свободи. Проблему співвідношення свободи та соціальної свободи розглянуто в межах теоретико-методологічної моделі діалектичного розгортання категорій загального, одиничного й особливого. Абстрактно-універсальні характеристики свободи як онтологічної основи будь-якої форми людської діяльності істотно конкретизуються в понятті соціальної свободи як здатності індивіда активно соціалізуватися, адаптуючи сформовані в суспільстві форми обмеження та приймаючи до уваги міру ускладнення системних зв'язків між суб'єктами соціальної активності. Запропоновано критерії та чинники оптимізації процесів розгортання соціальної свободи в українському суспільстві, проведено цілісний аналіз тенденцій розвитку універсальних форм даної свободи.

205. Феномен трансгресій модерну: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / В.В. Гусаченко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 28 с. - укp.
Обгрунтовано статус соціальних трансгресій як нової форми перехідного процесу, що пов'язана з "непозитивним твердженням", тобто акцентуванням становлення, заперечення, постійної мінливості, виходу за межі. Показано, що трансгресія відрізняється від розвитку як "зняття" (тобто прогресу більш довершених форм) утвердженням соціальної диверсифікації, спонтанних порядків. Розкрито можливості динамічного аналізу соціуму як єдності відносної упорядкованості, технологічного представлення процесів та часткової невпорядкованості, вітальної стихійності зі збереженням умов домінування у відповідну епоху технології чи вітальності. Доведено, що мінливість указаної подвійної людської діяльності не відміняє фундаментальності принципу раціональності. Виявлено, що трансгресії раціональності духовною чутливістю дають змогу компенсувати зростаючу технологізацію буття не тільки у формах духовності, а й тілесності. Відзначено, що в поліцивілізаційному і, разом з тим, глобальному світі зростає значення неофіційних, спонтанних зв'язків, основою яких є сітьові структури та взаємопроникнення соціальних систем функціонально-диференційованого суспільства за умов плюралізму цивілізацій та багатополюсності світового порядку.

206. Філософське осмислення трансформації держави (історико-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / С.В. Ставченко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 18 с. - укp.
На підставі аналізу політичних вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т.Гоббса, Дж.Локка) та представників Німецької класичної філософії (І.Канта, Гегеля) визначено своєрідність підходів до філософського осмислення трансформації держави. За допомогою розробленої системи критеріїв (механізму трансформації держави, його пріоритетних компонентів, а також логіки, спрямованості та інтервалу трансформації держави) виявлено й описано закономірності філософського осмислення даного процесу.

207. Філософські та соціально-політичні погляди "громадівців" (історико-філософський аспект): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Л.Б. Трубенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 15 с. - укp.
Проаналізовано історичні витоки, соціальні передумови виникнення громадівського руху та творчу спадщину духовних попередників "громадівців", досліджено онтологічні джерела українофільства та вивчено філософське обгрунтування проблеми національного самовизначення у творчості "громадівців", розкрито розуміння представниками громадівського руху проблем антропології й антропосоціогенезу. Охарактеризовано розвиток і філософське обгрунтування соціального ідеалу - "громадівського соціалізму". Вивчено бачення "громадівцями" джерел виникнення держави та перетворення її на соціальну державу - федерацію. Визначено роль їх ідей у процесах набуття Україною статусу незалежної держави та розбудови у ній громадянського суспільства. Розкрито гуманістичний, ненасильницький характер філософії "громадівців" та її вплив на національну ідею та процеси боротьби за національне визволення.

208. Філософсько-історичне переосмислення європейського гуманізму: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.М. Черенков; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 17 с. - укp.
Показано, що досвід осмислення людської деструктивності свідчить про необхідність подолання занадто оптимістичних уявлень щодо природи людини, її місця та ролі в історії. Зазначено, що на відміну від модерністського проекту антропоцентризму, егології, самоцентрованості та самодостатності людини, інтегральною ідеєю сучасної гуманістики, яка поєднує поновлені християнську та секулярну гуманістичні традиції, повинна стати ідея нелінійності людського буття, відкритості назустріч Іншому, постійного подолання самототожності Я - Я. Людяність у такому розумінні - це гідні відносини з Іншим, не буття у собі, а буття для Іншого. Зроблено висновок, що жертовна любов до Іншого - головний заповіт християнства, та нові його інтерпретації спроможні ініціювати поновлення та відродження гуманізму, надати натхнення та сил для виходу з антропологічної кризи, для вирішення глобальних проблем і продовження людської історії.

209. Формування духовних цінностей в сучасній вищій школі засобами гуманітарних наук (соціально-філософський аспект): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / А.О. Ярошенко; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2003. - 17 с. - укp.
З використанням комплексного підходу переосмислено методологічну основу концепції аксіологічного тлумачення освіти та сформовано відповідну науково-теоретичну базу впровадження системи гуманітарної освіти як складової освіти та впровадження цінностей у сучасній вищій школі засобами гуманітарних наук. Розроблено практичні рекомендації щодо побудови міждисциплінарної теоретико-методологічної моделі ціннісного підходу до гуманітарної освіти у вищій школі, яка адекватно відтворює механізми вровадження ціннісної складової свідомості як фактора світогляду сучасного суспільного розвитку.

210. Формування комунікативної культури студентів вищих медичних закладів освіти в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін: Автореф. дис... канд. пед. наук.: 13.00.04 / О.В. Уваркіна; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2003. - 22 с. - укp.
Визначено сутність і специфіку формування комунікативної культури лікарів під час навчального процесу на прикладі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу. Систематизовано зміст навчальних програм психолого-педагогічних дисциплін вищих навчальних закладів освіти з метою удосконалення навчального процесу та формування комунікативної культури студентів. Розроблено та експериментально перевірено технологію формування даної якості студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін на основі оновлення змісту, здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів навчання. Удосконалено методику оцінювання рівня комунікабельності та організаторських схильностей студентів-медиків з метою підготовки їх до злагодженої та ефективної професійної діяльності.

211. Формування комунікативної культури у майбутніх працівників кримінальної міліції: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.П. Барковський; Нац. акад. Прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельницький, 2003. - 18 с.: табл. - укp.
На підставі аналізу педагогічної теорії та практики визначено суть та функції комунікативної культури працівників кримінальної міліції. Розкрито особливості її формування у майбутніх правоохоронців, обгрунтовано педагогічні умови, запропоновано методичні рекомендації, а також розроблено й експериментально апробовано орієнтовну програму формування в них комунікативної культури.

212. Формування морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.Г. Тимощук; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розкрито та описано сутність і структуру морально-етичної відповідальності особистосі майбутніх практичних психологів, що містить у собі наступні компоненти: морально-етичну рефлексію, мотивацію, цінності, інтуїцію, відповідальність і почуття. Розроблено та апробовано методику, що дозволяє діагностувати рівень сформованості даної відповідальності особистості. За допомогою констатуючого експерименту показано, що за традиційної професійної підготовки рівень сформованості їх морально-етичної відповідальності залишається недостатнім. Запропоновано та впроваджено комплексну корекційно-розвивальну програму формування даної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів та експериментально підтверджено її ефективність.

213. Формування моральної культури у курсантів-прикордонників: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / С.Л. Крук; Нац. акад. Прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2003. - 18 с. - укp.
На підставі вивчення психолого-педагогічної літератури визначено суть та структуру моральної культури в курсантів-прикордонників. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, визначено й обгрунтовано основні організаційно-педагогічні умови формування моральної культури: розвиток в офіцерського складу умінь та навичок організації формування моральної культури в курсантів; розвиток морального виховання курсантів; стимулювання самовиховання курсантів у процесі формування моральної культури. Розроблено комплексну програму та методичні рекомендації щодо формування моральної культури в курсантів-прикордонників.

214. Формування особистості: детермінанти, проблеми, перспективи (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / В.С. Ларцев; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 31 с. - укp.
Здійснено всебічний філософський дискурс поняття особистості. Розглянуто співвідношення природних і соціальних детермінант її формування, об'єктивні та суб'єктивні чинники, що зумовлюють особливості цього процесу в Україні. Висвітлено роль і місце суспільства та культури як основних соціальних детермінант в діалектиці перетворення властивостей індивідуума як особистості. Досліджено відмінності рушійних сил і механізмів соціалізації та культурації людини в епігенезі. Визначено цивілізаційні та етнічні особливості формування особистості. Проаналізовано характерні риси цього процесу в західній та східній соціокультурних традиціях.

215. Формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу засобами психокорекції: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Л.В. Вереіна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с.: рис. - укp.
Представлено систему структурних складових позитивної емоційної орієнтації Я-образу, відносно кожної з яких дібрано діагностичні методики. Розроблено й апробовано програму формування даної емоційної орієнтації. Визначено й апробовано принципи психокорекції негативних емоційних особистісних проявів, егоїстичних тенденцій. Обгрунтовано пріоритетність вибору групового методу психокорекційної роботи. Запропоновано послідовність етапів психотехнічної процедури. Модифікацію психокорекційних процедур побудовано з урахуванням забезпечення повноти реалізації всіх етапів. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження в ході формуючого та контрольного експериментів. Підтверджено гіпотезу, за якою ефективним шляхом формування позитивної емоційної орієнтації Я-образу є розвиток в індивіда здатності до позитивної рефлексії внутрішніх психічних актів і станів у процесі реалізації спеціально розробленої психотехнічної процедури.

216. Формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів у процесі професійної підготовки: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.П. Андрійчук; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Розкрито значення Я-концепції особистості у контексті підготовки майбутнього фахівця у галузі практичної психології. Виявлено показники й особливості Я-концепції особистості студентів у процесі навчання у вузі. Обгрунтовано можливість гармонізації Я-концепції особистості на основі активізації у студентів процесів самопізнання, самоаналізу та саморегуляції. Сформульовано теоретичні положення, що лежать в основі формування позитивної Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів, а саме: орієнтація на цінність особистісного досвіду як важливого компонента змісту освіти, активізація суб'єктності як умова становлення зрілої особистості, стимуляція осмисленого учіння у навчальній діяльності, реалізація суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів у навчально-виховному процесі. Створено та апробовано концептуальну психолого-педагогічну модель особистісної підготовки майбутніх практичних психологів, яка включає систему організації роботи щодо гармонізації Я-концепції особистості майбутніх практичних психологів.

217. Формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н.С. Тимченко; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Обгрунтовано правомірність виділення професійної етики службових осіб митних органів у відносно самостійний розділ етики як науки, що вивчає загальні й професійні норми моралі, властиві даній професійній групі. Виявлено й систематизовано професійно-етичні якості службовців-митників, виокремлено найвагоміші для цієї професії: громадянськість, толерантність, відповідальність, вимогливість до себе й інших, людяність, сумлінність та інші. Досліджено виховні можливості відповідних вищих навчальних закладів щодо формування професійно-етичних якостей курсантів. Розроблено й експериментально апробовано методику формування цих якостей, яка містить інформаційно-змістовний та організаційно-діяльнісний компонент та грунтується на структурі моральної якості, основними складовими якої є моральна свідомість і моральна поведінка, на механізмі переведення моральних норм і принципів у внутрішнє надбання особистості курсанта, виховних можливостях навчального процесу; використанні комплексу активних методів навчання.

218. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.Б. Кізь; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Вивчено психологічну готовність вихованців інтернатних закладів до шлюбно-сімейних стосунків, виявлено зміст, структуру, критерії та показники її сформованості. Досліджено зміст ціннісно-смислової сфери особистості депривованих юнаків і дівчат, спрямованої на родинне життя. Визначено специфіку самооцінних ставлень вихованців інтернатних закладів стосовно виконання сімейних та соціальних ролей, досліджено сформованість навичок самокерівництва та самоорганізації життєдіяльності. Розкрито зміст еталонів маскулінності та фемінності в старшокласників, які виховуються без батьківської опіки та в батьківській сім'ї. Визначено рівень поінформованості депривованого юнацтва в питаннях культури сексуального та репродуктивного здоров'я, виховання дітей та сімейного спілкування. Виявлено соціально-психологічнї умови, які сприяють успішному статеворольовому самовизначенню молоді, вихованої без батьківської опіки. Доведено ефективність системи психокорекційних заходів, орієнтованих на формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей надання психологічної підтримки випускникам даних закладів шляхом використання новітніх виховних технологій та доведено їх ефективність у формуванні відповідального ставлення до шлюбно-сімейних стосунків, адаптації до самостійного життя.

219. Формування психологічної готовності майбутнього вчителя до профорієнтаційної роботи у школі: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.М. Чорна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Визначено структуру психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі, емпіричні показники, критерії оцінки та рівні сформованості даного феномену. Створено комплекс методик для діагностики рівня сформованості, розроблено систему психолого-педагогічної роботи з формування психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що ефективність формування психологічної готовності студента до профорієнтаційної роботи в школі забезпечується шляхом комплексного формування мотиваційного, емоційного, когнітивного, операційно-дійового компонентів за умов домінуючої ролі когнітивного та операційно-дійового.

220. Формування психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.П. Щотка; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - К., 2003. - 21 с. - укp.
Відображено головні напрямки вивчення професійного становлення керівника. Розкрито зміст професійно-управлінського самовизначення як континуально-дискретного процесу визначення індивідом себе відносно напрацьованих у суспільстві критеріїв управлінського професіоналізму. Показано, що динаміка професійно-управлінського самовизначення полягає у зміні ставлення до себе та критеріїв даного ставлення. Зазначено, що результатом самовизначення на кожному етапі є свідоме прийняття критеріїв управлінського професіоналізму. Визначено особливості сформованості психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення та запропоновано систему психологічної підтримки її становлення за умов навчального процесу та педагогічної практики.

221. Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Костюченко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с.: рис. - укp.
Розглянуто провідні тенденції у вивченні сенсорних процесів у межах когнітивної психології. Розкрито особливості впливу пахощів на людину, зокрема на її психічну діяльність. Розроблено систему аромасеансів, досліджено вплив певної композиції ароматів на працездатність учнів та формування в них позитивних психічних станів. Відзначено відповідні позитивні зміни самопочуття дітей, їх емоційних переживань, оцінок оточуючого середовища, себе та інших під впливом ароматизації. Доведено, що стимуляція чуттєвих форм пізнання у формі інтегрованого сприймання (вербального і чуттєвого) - один із ефективних засобів підвищення рівня розумової працездатності школярів, гармонізації їх емоційного стану, зменшення напруги нервової системи, зникнення стану дискомфорту, налагодження стосунків з оточуючими тощо. Підтверджено ефективність розробленої загальної технології формування в учнів інтегрованого образу. Дослідження аромавпливу на створення інтегрованого образу і творчість дітей виявило підвищення рівня образно-смислового розуміння, довгострокового запам'ятання та відтворення слів, органічність образного відображення слів, знизило такі негативні прояви особистості, як тривожність, невпевненість у собі, відчуття незахищеності та агресивність.

222. Формування ціннісних орієнтацій молоді в період системної трансформації українського суспільства: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.03 / Л.М. Панченко; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Уточнено зміст нової парадигми системи цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються в контексті ствердження України як незалежної, суверенної держави, враховує ментальність українського народу, його традиції, культуру, забезпечує дієвість і творчу активність молоді. Визначено, що проблема ціннісних орієнтацій молоді є традиційною у філософії і одночасно, новою й актуальною, особливо для трансформаційних суспільств, які характеризуються змінною динамікою розвитку, руйнацією усталених, пошуком та утвердженням новітніх світоглядно-ціннісних пріоритетів. Доведено, що поняття "цінності" , зберігаючи традиційно визначений філософсько-світоглядний зміст, в трансформаційному суспільстві одночасно доповнюється новими характеристиками, обумовленими своєрідним духом епохи, логікою перемін, які дозволяють говорити про "нову парадигму цінностей", що утверджується у цьому суспільстві. Проаналізовано основні змінні характеристики нової парадигми цінностей української молоді (ринкові та демократичні орієнтації, утвердження незалежної держави, зміцнення її авторитету на міжнародній арені, відродження національної культури, утвердження пріоритету особистості, вільного вибору, творчості). Вперше у філософській літературі здійснено спробу побудувати структуру системи цінностей української молоді, що сформувалась за роки незалежного розвитку. В центрі цієї системи стоять моральні цінності, які регулятивно впливають на усі інші - економічні, політичні, побутові. Визначено основні фактори соціальної динаміки цінностей сучасної молоді у відповідності з трансформаційними (внутрішніми і зовнішніми) процесами, що відбуваються в Україні і в світі. Обгрунтовано, що визначальними напрямами соціальної динаміки цінностей молоді є перехід від тоталітарних до демократичних пріоритетів; від економічного централізму до ринкових відносин; від моноідеологізму до реального плюралізму думок, поглядів, мислення і дії; від "бездержав'я" до патріотичного усвідомлення національних інтересів державності. Доведено суперечливість і непослідовність соціальної динаміки базових напрямів нової парадигми цінностей. Суперечливості цього процесу розгортаються як за лінією самовизначення різноманітних груп молоді (студенти, робітнича молодь, молода творча еліта тощо), так і одночасно, за кількістю представників цих груп, які дотримуються принципів нової парадигми цінностей. Наведено рекомендації щодо вдосконалення системи соціальної роботи з молоддю, спрямованої на формування нової парадигми їх ціннісних орієнтацій; показано роль освіти і виховання як ціннісних пріоритетів молоді, і, одночасно, як головних механізмів утвердження нової системи ціннісних орієнтацій молоді.

223. Художній час як проблема онтології мистецтва: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Л.В. Колесникова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Зазначено, що всезагальність часу реалізується через особливості його існування та функціонування в різних сферах буття. Віддавна спроби оволодіння часом здійснювалися різними способами. Проаналізовано специфічну форму часу - художній час, який є способом існування мистецтва та відіграє роль каркасу художньої реальності світу мистецтва та окремих творів. Художній час є одним із засобів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтворення та творення, збереження та перетворення. У ХХ ст. відбуваються суттєві зміни в художній практиці. Поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. Майже одночасно з'являються безсюжетна література, безпредметний живопис, атональна музика, абстрактна скульптура. Здійснений аналіз показує, що зміни, які відбулися, свідчать про трансформацію художнього часу, а не про його знищення чи руйнування.

224. Цілісність живого в контексті сучасного природознавства (онтологічні основи): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / В.М. Чудомєх; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. - 20 с. - укp.
Обгрунтовано визначеність наперед перетворення планетарного відсталого в планетарне живе та закономірність креативного прояву наступної цілісності в різноманітті видів і форм буття живого. Виділено тріаду універсальних, сутнісних інваріантів елементів живого ("біфункціональність", "перетворююча активність" і "просторова експансіональність"), не залежну від рівня їх видової складності та форми буття (нова гносеологічна опора в пізнанні живого). Сформовано систему принципів для осягнення суті основи історичного буття живого та його планетарної гармонії (складається з принципів: первинності відсталого, самодетермінації живого, його єдності та цілісності, взаємозв'язування елементів живого та його стійкого різноманіття. Наведено новий підхід до антропосоціогенезу (від джерел до сучасності) як до планетарного феномену - синергетичної організації якісно нового виду буття живого та його нової, планетарної соціоантропної цілісності (цілісне історичне "бачення"). Запропоновано поняття про "соціогенетичну пам'ять" суспільного розвитку як про "матрицю" відтворення "суспільства", про основу його історичної цілісності та орієнтації - внутрішньої та зовнішньої (світоглядної).

225. Ціннісні орієнтації сучасного біологічного дослідження (постнекласичний етап): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / О.Є. Перова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Зазначено, що ціннісні орієнтації сучасної біології виявляють себе як регулятиви, що втілюють відносно стійку єдність когнітивного та ціннісного і спрямовують хід наукового дослідження. У процесі зміни в історії біології типів наукової раціональності суттєво змінюються форми реалізації ціннісного відношення в пізнанні живого. У класичній біології як цінність постає єдина об'єктивна істина, тобто когнітивне та ціннісне ототожнюються. У некласичній біології аксіологічний смисл у дослідженні живого виявляється в контексті пошуку методології, адекватній специфіці живого. У постнекласичній біології аксіологічні настанови включені в сам процес наукового дослідження як певні його дозволи та заборони. На цій основі утворюються аксіолого-пізнавальні форми осмислення сутності живого, їх можливості виявляють біоетика та біофілософія.

226. Ціннісні орієнтації у системі особистісних якостей студентів вищого педагогічного навчального закладу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.О. Антонова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Розкрито ієрархічну структуру та динаміку рангових структур термінальних та інструментальних цінностей студентів різних факультетів вищого педагогічного навчального закладу. Зазначено, що розроблена класифікація цінностей допомогла визначити розходження в життєвій спрямованості студентів різних факультетів. Виявлено взаємозв'язки між ціннісними орієнтаціями та іншими особистісними якостями (спрямованістю та властивостями особистості, визначеними за методикою Р.Кеттелла, типом акцентуацій, характеру та рівнем суб'єктивного контролю). Доведено, що врахування виявлених закономірностей має сприяти здійсненню диференційованого підходу щодо формування особистості майбутнього учителя.

227. Час як феномен людської життєдіяльності: Автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.04 / Т.В. Журавльова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Виявлено роль і місце філософсько-антропологічного осмислення феномену часу в життєдіяльності людини у сучасній філософській думці. Розглянуто філософсько-антропологічні аспекти часу на фоні трансцендентально-антропологічної традиції філософування, яка бере час у межах суб'єктивного переживання (Августин, Дільтей, Гусерль) й обмежує фактичність кінцевого людського існування (Гайдегер). Окреслено принципову недостатність трансцендентально-антропологічної версії тлумачення часу, яка ігнорує "фактичність" реальної людської життєдіяльності і обмежується лише апріорними формами самоконституювання суб'єкта (особистості). Виявлено принципову еврастичну роль тих вимірів темпоральності, які пов'язані з протіканням життєдіяльності (тривалість, необоротність, ритміка). З'ясовано значення темпоральності та об'єктивованих параметрів часу для філософсько-антропологічного осмислення часу. Аргументовано думку про необхідність залучення соціальних та інтерсуб'єктивних моментів діяльності для аналізу процесу конституювання особистості. Виявлено персональне значення особистості та її переживань для темпорування традиції, значення дії як події, що і визначає історичність людського існування.

228. Часовий параметр інтелектуальних задатків індивіда: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Н.В. Головіна; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 16 с. - укp.
Досліджено вроджену складову інтелекту в межах концепції структурування власного (внутрішнього) часу індивіда. Показано, що часовий параметр Q, який відображає якість ходу "власного годинника" індивіда, можна розглядати як аналог генерального чинника "g" загального інтелекту. Розроблено метод кількісного вимірювання умовного рівня інтелектуальних задатків індивіда. Доведено надійність, дискримінативність, валідність, прогностичну цінність психометричного тесту.

1. Антитрагедійне в сучасному філософсько-естетичному дискурсі: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / Т.О. Кривошея; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 14 с. - укp.
Узагальнено антитрагедійні риси естетико-художнього дискурсу. Виокремлено антитрагедійне як одну із своєрідних ознак сучасного мистецтва, проаналізовано проблемне коло у категоріальному співвідношенні "трагічного"- "комічного", "поетичного" - "прозового" в історико-естетичному аспекті. Встановлено, що антитрагедійне набуває категоріальних ознак, виходячи за межі суто постмодерністської настанови пов'язувати антитрагедію виключно із постмодерною трансформацією традиційних засад доби модерну. Антитрагедійне визначено як естетичну категорію. Запропоновано схему корелятивного співвідношення антитрагедійного з прозовим, що дозволяє простежити у контексті великого культурного часу антитрагедійне як нівелювання поетичного у бік прозового. Сутність антитрагедійного виокремлено у площину буденості як принципу світобачення і як художнього методу. Антитрагедійне охарактеризовано шляхом деієрархізації людського та речового, за принципу рівності між світом людей та світом речей. Антитрагедійне визначено як корелят між трагічним та комічним, їх "третій" стан. У психологічному сенсі антитрагедійне охарактеризовно як нездатність людини постійно перебувати у стані смислопошуків та граничних ситуацій, обгрунтовано положення про антитрагедійне як певний механізм захисту. Розглянуто категоріальне співвідношення "поетичне" - "прозове", в якому поетичне виступає ознакою трагедійного, а прозове - антитрагедійного. Зроблено висновок, що антитрагедійні риси виникають у площині буденності, повсякдення, прозовості, коли "стомленість" від трагедії та трагічного вимагає відходу у неконфліктний світ звично-звичайного.

2. Буттєвісне укорінення людини як соціально-філософська проблема: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Т.В. Цимбал; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

3. Буття людини як буття можливостей: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.О. Мегрелішвілі; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2004. - 17 с. - укp.
Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

4. Виникнення і прояв післятравматичних стресових розладів у працівників органів внутрішніх справ в умовах виконання миротворчої місії ООН (на прикладі колишньої Югославії): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Т.П. Паронянц; Нац. ун-т внутр. справ України. - Х., 2004. - 18 с.: рис. - укp.
Досліджено вплив правоохоронної діяльності та її правової регламентації на психіку працівників спецпідрозділів органів внутрішніх справ (ОВС), які брали участь у військових конфліктах на території колишньої Югославії. Розглянуто особливості прояву післятравматичних стресових розладів у працівників ОВС, виявлено зниження їх адаптації до соціально-правових норм та службових обов'язків, порушення в психоемоційній сфері та в показниках соматичного здоров'я. Поглиблено вчення про реадаптацію у зв'язку з виявленими новими даними про особливості трансформації негативних психічних змін, які виникають в результаті участі у військових подіях після травматичного стресового синдрому, специфічні симптоми якого знайдено у реадаптантів. Удосконалено діагностику проявів післятравматичних стресових розладів у працівників правоохоронних органів, внесено доповнення в принципи здійснення реабілітації осіб, що мають зміни психіки, які виникли внаслідок їх участі у бойових діях. Досліджено проблеми вияву психологічних критеріїв підвищення ефективності правоохоронної діяльності та обгрунтування психологічних закономірностей впливу правових настанов на особистість.

5. Вікові особливості розуміння особистого досвіду: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.М. Назарук; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 22 с. - укp.
Досліджено проблему розуміння дітьми, підлітками та юнаками особистого досвіду. Уперше за допомогою аналізу наративу досліджено здатність дитини до його інтегрування. Визначено смислові компоненти наративу - маркери, що дають змогу установити ступінь розуміння дитиною свого особистого досвіду. Виявлено, що існує зв'язок між рівнем цього розуміння та якістю відображення його в наративі. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що ступінь розуміння особистого досвіду, представленого в наративі, відбиває ступінь успішності процесу соціалізації особистості. Розроблено проективний метод визначення ступеня адаптованості людини шляхом застосування наративу.

6. Віртуальна реальність: онтологічний статус: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.М. Каріна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 17 с. - укp.
Досліджено онтологічний статус, основні онтологічні характеристики віртуальної реальності, встановлено особливості віртуальної реальності, представленої технічними засобами. Визначено смислові навантаження, якими наділено поняття "віртуальний" в історії філософії та науковому дискурсі. Виявлено еврестичний потенціал постнекласичної філософії для з'ясування онтологічного статусу віртуальної реальності. Зазначено, що постмодерністська методологія дозволяє визначити віртуальну реальність як інтерактивну, символічну реальність, що містить у собі нестачу реальності та внаслідок цього є умовою пошуку істини, виступає постійним нагадуванням про існування розрізнення між буттям та його формами. Встановлено, що для даного типу реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Обгрунтовано твердження, що на відміну від віртуальної реальності як такої, яка завжди нагадує про існування забуття реальності (буття) у формах її представлення, віртуальна реальність, створена інформаційними та телекомунікаційними технологіями, навпаки, призводить до забуття реальності, стверджуючи можливість абсолютного та вичерпного представлення буття технічними засобами. Зазначено, що внаслідок перманентної процесуальності віртуальної реальності об'єкт, простір, час, причинність у ній інвертуються, знаходяться у процесі постійної зміни.

7. Внутрішньоособистісні конфлікти в процесі соціальної адаптації студентів до умов вищих навчальних закладів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Наталія Євгеніївна Герасімова; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 21 с.: рис., табл. - укp.

8. Внутрішньофірмова система цінностей: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / А.В. Гашенко; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2004. - 16 с. - укp.
Здійснено соціально-філософський аналіз фенотипу соціального організму фірми. Висвітлено природу, генезис, суть, зміст, форму, елементи, структуру та властивості системи корпоративних цінностей, її функції, механізм її впливу на особистість і соціальну систему фірми та обумовленість нею системи управління. Систему внутрішньофірмових цінностей (фенотип) подано як орган фірми, що проявляється як цілісна система елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми. Доведено, що людина, завдяки ціннісній свідомості, шляхом її актуалізації намагається відтворювати зміст фенотипу та всі елементи аксіосфери фірми у структурі своєї особистості. Змодельовано морфогенетичний процес, який супроводжується породженням нормативної системи, формуванням структури, системи управління, виникненням владних відносин, нових потреб, норм поведінки. Відтворено цикл саморуху механізму її життєдіяльності, висвітлено роль середнього класу, який формує ціннісний фундамент громадянського суспільства та держави. Проаналізовано механізм оптимізації формування даної системи.

9. Вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / М.Б. Боднар; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України. Встановлено, що психологічними чинниками підвищення самоактуалізації є відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до себе та часу життя. Обгрунтовано взаємозв'язок даних факторів з домінантними рисами українського психотипу. Зазначено, що такі чинники як оптимізація локусу контролю у бік інтернальності, гармонізація ставлення до минулого, теперішнього та майбутнього часу, об'єктивація самооцінки сприяють підвищенню самоактуалізації студентської молоді.

10. Вплив когнітивного стилю на спільну учбову діяльність школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.В. Федько; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 19 с.: табл. - укp.
Досліджено проблему впливу когнітивного стилю залежності від поля (поленезалежності - полезалежності) на спільну учбову діяльність учнів старших класів. Висвітлено психологічні особливості малої групи як сукупного суб'єкта спільної учбової діяльності, основні її ознаки і види, встановлено відмінності від інших видів спільної діяльності (виробничої, навчальної), а також від індивідуальної учбової діяльності та психолого-педагогічні фактори її ефективності. Уточнено особливості когнітивного стилю як складника стильової сфери особистості, статус і основні його види (параметри), співвідношення між ним і пізнавальною стратегією, а також здібностями. Досліджено вплив когнітивного стилю залежності від поля на такі феномени спільної учбової діяльності: прийняття групових рішень, конфліктну поведінку учнів і психологічний клімат у групі. Виявлено вплив даного когнітивного стилю на вказані феномени, відзначено опосередкованість його дії за допомогою інших індивідуально-психологічних особливостей учнів, а також характеру взаємин між ними, враховуючи ті, що склалися ще до їх включення у спільну учбову діяльність.

11. Вплив методів православної автотрансформації на особистісне зростання: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.О. Любченко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
У новому аспекті досліджено традиційні психологічні поняття - свідомість, здібності, "Я - концепцію", розвиток особистості, поглиблено їх розуміння. Запропоновано психологічну інтерпретацію таких феноменів релігійного життя особистості як покаяння, сповідь, молитва, ісіхія, боротьба з пристрастями, розглянуто їх супровідні процеси у контексті психології особистості. Проведено якісний аналіз природи особистісних змін, духовного зростання православної людини. Досліджено феномен автотрансформації. У психологічному контексті розглянуто релігійну обдарованість та містичний досвід. Визначено умови та методи автотрансформації, що існують у східнослов'янському християнстві.

12. Вплив смислової структури тексту на його розуміння студентами: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Р.В. Кириченко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 21 с.: табл. - укp.
Виявлено провідні чинники, що зумовлюють розуміння текстового повідомлення. Встановлено характер зв'язку між смисловою структурою навчального тексту та його розумінням студентами. На підставі структурно-смислового аналізу навчальних текстів визначено їх семантичні параметри, що зумовлюють повне та глибоке розуміння повідомлення. Виявлено критерії, за якими визначається повнота та глибина розуміння навчального тексту. Запропоновано комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують формування у студентів прийомів розуміння тексту. Розроблено та апробовано програму їх формування з урахуванням структу