1. Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.09 / М.Г. Марчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 40 с. - укp.
Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

2. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект): Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / В.І. Кушерець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 41 с. - укp.
Осмислено категорію знання у світоглядно-методологічному ракурсі як важливого ресурсу на етапі постіндустріальної трансформації суспільства. Простежено динаміку якісної зміни ролі знання в нинішніх інноваційних моделях соціально-економічного розвитку, чинники та складові інтелектуального потенціалу суспільства та засоби реалізації означеного потенціалу, розкрито суть, особливості вияву та дії нових форм і механізмів використання знання у процесі соціальних трансформацій. Проаналізовано різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування. Конкретизовано зміст понять інтелектуалізації та інформатизації суспільства, розглянуто світоглядно-методологічні засади подальшого вдосконалення національних і локальних програм інформатизації як форм безпосередньої участі знання у житті суспільства та його розвитку.

3. Антропологія Керкегора: рух філософії до літературності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / О.М. Суховій; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 16 с. - укp.
Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію вихідного поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

4. Аскетизм як принцип саморозвитку та самореалізації особистості: Автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.03 / Л.М. Сідак; Харк. військ. ун-т. - Х., 2003. - 16 с. - укp.
Проведено соціально-філософське дослідження феномену аскетизму. Виконано філософсько-історичний аналіз виникнення, становлення та функціонування аскетизму, виявлено його основні історичні типи: архаїчний, імперативно-нормативний і любовно детермінований. Поняття аскетизму визначено як соціоморальний принцип, що базується на самообмежуванні та самопримушуванні; специфічний засіб самовдосконалення моральних, інтелектуальних, вольових і фізичних здібностей людини; свідома, вольова, морально спрямована діяльність. Залучення у науковий обіг теологічних і релігійно-філософських праць з аскетизму дозволило розкрити технологію аскетики, її сутнісні риси, зміст, усвідомити аксіологічну природу, особливості формування оцінки аскетизму на індивідуальному і соціальному рівнях, соціальний вплив цієї оцінки, а також механізм самореалізації особистості як творчої, аскетично зорієнтованої діяльності.

5. Аутоагресивна поведінка працівників органів внутрішніх справ України (соціально-психологічні детермінанти виникнення, методи превенції та профілактики): Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.06 / О.В. Тимченко; МВС України. Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2003. - 18 с. - укp.
Досліджено природу аутоагресивної поведінки працівників органів внутрішніх справ, визначено її структуру, причини та приводи. На основі аналізу випадків самогубств працівників органів внутрішніх справ (ОВС) України за 1996 - 2000 рр. складено соціально-демографічний портрет суїцидента. Визначено та класифіковано соціально-психологічні причини та приводи суїцидальної поведінки працівників ОВС. Розроблено систему превентивно-профілактичних заходів щодо запобігання аутоагресивній поведінці працівників міліції. Запропоновано алгоритм діяльності практичного психолога щодо попередження аутоагресивної поведінки працівників міліції, який складається з прогнозування, превенції та психопрофілактики. Уточнено систематизацію поглядів щодо проблеми самогубств в контексті основних наук про людину. Поглиблено сучасні уявлення про ефективні методи і форми виявлення, профілактики і корекції аутоагресивної поведінки.

6. Бароко та народний стиль у формуванні слобожанської ментальності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.12 / О.В. Титар; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 16 с. - укp.
Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

7. Взаємодія слідчого з органом дізнання в системі МВС України (організаційно-правовий та психологічний аналіз): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 19.00.06 / І.В. Озерський; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Вивчено сучасний стан взаємодії слідчого з органом дізнання, її межі, правову процедуру та значення для прийняття юридичних рішень. Досліджено організаційно-правові та психологічні умови та чинники, що впливають на зазначену взаємодію. Створено теоретико-правову основу взаємодії, наведено рекомендації щодо змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства та проекту нового КПК України. Розроблено та апробовано процедуру експериментального виявлення та коригування конфліктної установки у взаємодіючих суб'єктів. Визначено професійно-психологічні властивості, необхідні для ефективної взаємодії. Наведено пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення професійної психологічної підготовки слідчого та органу дізнання до взаємодії.

8. Взаємозв'язок мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Кочерга; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

9. Взаємозв'язок між ефективністю мнемічних процесів та індивідуально- психологічними особливостями оператора: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Олександр Петрович Крупський; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.

10. Взаємозв'язок образу "Я", самооцінки і ціннісних орієнтацій молодших школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / К.О. Островська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано та експериментально виявлено залежність вибору змістових характеристик ціннісних орієнтацій молодшими школярами від різних показників їх самооцінки та індивідуально-особистісних характеристик. Виділено чотири типи особистості учнів молодших класів на основі вибору ними пріоритетних цінностей. Розроблено програму діяльності шкільного психолога стосовно розвитку самосвідомості молодшого школяра.

11. Взаємозв'язок соціальної екології, економіки і права: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / М.К. Григор'єв; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003. - 20 с. - укp.
Розроблено концептуально-методологічну базу сучасної соціальної екології з метою вивчення та аналізу глобальних і регіональних екологічних проблем, які є життєво значущими. Обгрунтовано, що єдине концептуальне поле соціальної екології будується на основі сучасного осмислення традиційної натурфілософії, соціально-філософського аналізу накопичених людством екологічних знань, практичного досвіду розв'язання екологічних проблем, усвідомлення об'єктивності природних закономірностей та взаємозв'язків між компонентами системи "людина - природа - суспільство". Доведено, що найбільш ефективним шляхом у розв'язанні завдань охорони та захисту навколишнього середовища є комплексний підхід, який полягає у поєднанні соціально-психологічних, аксіологічних, економічних, політико-правових та інших аспектів даної проблеми.

12. Викликані ЕЕГ-потенціали у дітей і підлітків: зв'язок з індивідуальними особливостями уваги: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / М.В. Борисова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. - 19 с. - укp.
Проаналізовано взаємозв'язок біопотенціалів головного мозку та індивідуальних характеристик уваги у дітей. На основі результатів дослідження у здорових дітей (5 - 16 років) та в дітей з порушеннями мовлення і затриманим психічним розвитком (10 - 12 років) зареєстровано викликані потенціали (ВП) у процесі визначення часу реакції, показники уваги за методиками "Таблиці Шульте" та "Знайди і викресли". Доведено, що особливістю ВП дітей 5 - 7 років є виражена хвиля N2, слабкий розвиток умовної негативної хвилі (УНХ). Виявлено кращі характеристики уваги у дітей зазначеної групи та у здорових дітей 10 - 12 років з максимально вираженою хвилею N1 - P2. Відзначено, що у дітей 15 - 16 років розвинено увагу з максимальними амплітудами Р1, Р2, УНВ, Р300 та мінімальною амплітудою N2, з функціональними порушеннями збільшений час реакції, знижена амплітуда УНХ, збільшені амплітуда і латентний період Р300.

13. Виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О.М. Тогочинський; Нац. акад. Прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2003. - 18 с. - укp.
Досліджено питання виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ засобами авторської самодіяльної пісні. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, уточнено уявлення щодо сутності даних орієнтацій у контексті вікової та професійної специфіки. Обгрунтовано основні педагогічні умови їх формування у курсантів, які наведені у вигляді моделі. Розроблено систему діагностичних методів, необхідних для врахування динаміки розвитку моральних орієнтацій, визначено критерії, відповідно з якими діагностувалась ціннісно-смислова сфера курсантів. Запропоновано та експериментально апробовано модель формування даних орієнтацій, яка відображає динаміку розвитку курсантів від самооцінки своїх особистісних якостей до презентації власних смислів розуміння моральних орієнтацій, імпліцитно присутніх в авторській пісні. Встановлено, що дана модель організації та методичного забезпечення процесу формування моральних орієнтацій курсантів технологічно удосконалює практику виховної діяльності у навчально-виховному процесі ВВНЗ системи МВС.

14. Від аналітичної естетики до постмодернізму: аналіз американських теорій (США): Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.08 / Є.В. Дніпровська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Здійснено аналіз трансформації "аналітична естетика - постмодернізм", яка розглядається як необхідний етап у розвитку американської естетики, і є підгрунтям формування нового типу естетичної теорії. З'ясовано, що американська аналітична естетика виникла внаслідок застосування основних принципів позитивістської філософії до сфери мистецтва, поєднання аналітичної естетики з практикою американського мистецтва та художньою критикою. Розкрито естетичний вимір понять аналітичної естетики. Обгрунтовано, що у процесі розвитку американська естетика обмежує позитивістський ізоляціонізм за рахунок побудови стрункої естетичної теорії засобами аналітичних та лінгвістичних методів. Визначено основні теми, які наближають аналітичну естетику до проблем європейського постмодернізму (зняття кордонів між елітарною та масовою культурою, багатомовність мистецтва, заперечення модерністських догм щодо техніки, мови, позиції автора, антиформалізм, експерименталізм та ін.). Виявлено два шляхи переходу до постмодернізму у США: за рахунок відмови від академічної філософії в контексті постмодернізму (Ф.Джемісон, І.Хассан, Р.Рорті); за рахунок внутрішньої критики, яка намагається зберегти раціональні зерна втраченого типу філософствування, залучення його здобутків до контексту нового філософського стилю (А.Данто, Р.Нозік). Проаналізовано концепцію еститезації аналітичної філософії А.Данто, яка поєднує аналітичний стиль філософствування з постмодерністськими темами дослідження.

15. Відмірювання часових інтервалів: аналіз ЕЕГ і викликаних потенціалів: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / С.А. Махін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. - 16 с. - укp.
На основі аналізу пластичності нервових процесів досліджено розходження в сприйнятті часу здоровими і психічно хворими різної нозології. Вперше аналіз і реєстрацію ЕЕГ і пов'язаних з подією потенціалів (ППП) проведено і співвіднесено в експериментальних парадигмах відмірювання тривалостей з наявним і відсутнім інформативним зворотним зв'язком про успішність виконання задачі. Виявлено відмінність електрофізіологічних корелятів зі швидкістю ходу внутрішнього годинника людини, що мають місце за умов наявності зовнішнього достовірного часового орієнтира і за умови використання винятково ендогенних орієнтирів, на які покладався випробуваний під час вимірювання заданих тривалостей. Продемонстровано роль ритмічної активності в діапазонах альфа- і бета-частот у процесах часової продукції. Показано динаміку компонентів ППП (потенціалу готовності (ПГ), умовно негативної хвилі (УНХ), передстимульної негативності (ПСН) і потенціалу Р300) у ході багаторазового відмірювання 20-секундного інтервалу.

16. Візуальний переклад літературного тексту: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.08 / В.В. Савченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 15 с. - укp.
Розглянуто явище візуального перекладу літературного тексту, що визначається як трансвидовий художній переклад між словом і зображенням та є одним з малодосліджених виявів художнього мислення. Простежено передумови загальноестетичного тлумачення явища перекладу. На базі структуралістських концепцій з'ясовано суть процесу трансвидового художнього перекладу як певного переструктурування оригіналу. На основі аналізу візуального перекладу літературного тексту визначено трирівневу структуру трансвидової перекладності, яка складається з художнього смислу, тексту та мови. Доведено, що об'єктивною основою функціонування перекладності є універсалії художнього мислення, розкрито їх типологію та форми візуальної репрезентації.

17. Вплив етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.В. Квас; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Актуальність дослідження зумовлено практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема, у психології українців як етносу, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Вивчено особливості етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі "Схід - Захід України" та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання у середовищі студенської молоді. Обгрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

18. Вплив етногенних депресій на соціально-психологічну адаптацію німців-переселенців в Україні: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.І. Кайгер; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 17 с. - укp.
Досліджено й проаналізовано з позицій етнофункціонального підходу загальний стан етнічної самосвідомості німців-переселенців в незалежній Україні, емпірично виявлено психологічні чинники, що впливають на формування, посилення та розвиток депресивних виявів у психіці респондентів. Показано етнопсихологічні особливості мігрантів з урахуванням їх специфічного історичного досвіду та сьогоднішніх реалій соціально-економічного життя України. Розроблено методи діагностики, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій за даних етнопсихологічних умов. Запропоновано та випробувано методику діагностування, профілактики та психотерапій етнозумовлених депресій.

19. Гендерна детермінація вибору студентами стратегії поведінки в конфлікті: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.М. Дорошенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с.: табл., рис. - укp.
Вивчено гендерну детермінацію вибору особами юнацького віку стратегій поведінки в конфлікті. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що статеворольові настанови особистості визначають сталі поведінкові тенденції в конфлікті, зміна яких можлива лише у разі загрози порушення значущих персональних транзакцій. Розроблено та апробовано спеціальний курс для вищих та середніх навчальних закладів, спрямований на загальну гендерну освіту та формування практичних навичок використання повного спектру стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях через корекцію гендерних стереотипів та статеворольових настановлень щодо власної поведінки.

20. Генеза емоційних особливостей у дітей різного віку та статі: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.В. Мельничук; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 17 с. - укp.
Досліджено генезу емоційних особливостей особистості, що розвивається. Уточнено суть поняття емоцій, розкрито концептуальні уявлення, які дозволяють зрозуміти механізми та умови їх виникнення у формі специфічного полімодального почуттєвого тону, спрямованого на дії внутрішніх і зовнішніх чинників життєдіяльності. Досліджено динаміку генези різних емоційних особливостей, визначено типові прогностичні тенденції у становленні емоційної сфери, уточнено наявні на означений період дані про особливості її розвитку в сучасних дітей.

21. Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / О.В. Зарапін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. - 19 с. - укp.
Уперше у межах етичної рефлексії (я повинен) реконструйовано в формі категоріальної моделі установку феноменологічного споглядання, що виходить за межі як екзистенціального (я існую), так і трансценденталістського (я мислю) тлумачення характеру людської присутності в світі. Показано, що виявлене в модальності належного поняття сутності дозволяє подолати традиційну в феноменології жорстку альтернативу "сутність - існування". Доведено, що такий підхід розкриває феноменологічну установку як сферу морального відношення існування людини до розумоосяжного змісту, що належить самому світові. На базі реконструкції основоположних принципів "філософії вчинку" (П.Я.Чаадаєв, М.М.Бахтін, М.К.Мамардашвілі) одержано значно нове трактування положення про вчинок як форму усвідомлення належного. Установлено, що його аналіз виражає послідовний зв'язок феноменів: самозречення - страждання - надія. За допомогою поняття "кінестезис" розкрито категоріальну структуру етичного відношення сутності до існування. Зазначено, що поняттю даної структури відповідає принцип людської "співучасті" в бутті, в межах якого ситуація етичної присутності в світі виявляє сутнісні засади самого світу.

22. Гуманістичні засади розуміння людської природи у філософії Д.Юма та їх сучасні інтерпретації: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.05 / М.С. Кириченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

23. Гуманістичні параметри самореалізації особистості: потреби, інтереси, цінності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Н.Ф. Юхименко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Розглянуто гуманістичні засади самореалізації особистості, визначено роль в цьому процесі потреб, інтересів, цінностей. Проаналізовано філософські погляди на дану проблему в класичній філософії, визначено гуманістичне спрямування потреб, інтересів та цінностей в сучасній світовій філософії, висвітлено гуманістичні засади самореалізації особистості в історії української філософії. Визначено основні категоріальні поняття даної теми, розкрито діяльно-творчу сутність особистості. Формування ціннісної орієнтації особистості досліджено у взаємозв'язку з формуванням та усвідомленням потреб, інтересів. Показано, що в процесі самореалізації особистості відбувається гармонізація особистих і суспільних інтересів, гуманізація особистісної свідомості та самосвідомості, формується почуття патріотизму.

24. Девіантність як предмет соціально-філософського аналізу: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Л.П. Котляров; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського . - О., 2003. - 20 с. - укp.
Розроблено концептуально-методологічний апарат сучасної соціальної філософії стосовно аналізу проблем девіантних дій людини та соціальних груп, що мають соціальну, економічну, політичну та правову значимість. Визначено, що вирішення цих проблем може бути найбільш ефективним у разі комплексного підходу, сутність якого полягає в плідному співробітництві соціальних філософії, соціології, психології, антропології філософії права та інших соціальних наук, об'єктом досліджень яких є людина. Доведено, що такий підхід має велику практичну спрямованість на вирішення широкого спектра соціально важливих завдань, починаючи з виховних і психологічних і закінчуючи державно-правовими (соціальний контроль, регулювання). Розглянуто різні точки зору зарубіжних і сучасних українських суспільствознавців на проблему девіантної поведінки особистості та соціальної групи. Застосовано філософсько-правовий підхід щодо оцінки кримінально-девіантних дій правопорушників, а також організованих злочинних і терористичних угруповань. На підставі філософського аналізу розкрито поняття "правопорушник", "злочинець", "бунтівник", сутність людської агресії тощо.

25. Держава і громадянське суспільство: соціокультурні аспекти розвитку: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Р.А. Черноног; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

26. Динаміка емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.П. Кутішенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Вперше у процесі лонгітюдного експерименту досліджено динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності упродовж навчання їх у початковій школі, зокрема, вивчено особливості розвитку складових даного ставлення, які виступають критеріями становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності та об'єднуються у складноорганізаційну систему: ставлення да учбової діяльності та інших людей, у взаємодії з якими дана діяльність реалізується, а також до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності. Визначено ієрархічний зв'язок даних складових і провідні тенденції розвитку на різних ступенях навчання шклярів молодших класів. Виявлено специфіку динаміки емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

27. Динаміка самовдосконалення майбутнього офіцера у вищому військовому навчальному закладі: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.С. Троц; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечнікова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
На підставі результатів експериментальних досліджень залежності рівня навчально-пізнавальної активності від орієнтації курсантів на особистісне зростання поетапно, від курсу до курсу, показано можливості самовдосконалення майбутнього офіцера у період підготовки у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ). Запропоновано психолого-педагогічну технологію підвищення рівня саморегуляції майбутніх офіцерів у ВВНЗ на основі провідної ролі особистісної активності курсантів. Виявлено канали зворотнього зв'язку: командир - курсант - командир у педагогічному процесі ВВНЗ.

28. Діагностика і психокорекція професійних фрустрацій вчителя: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.Ю. Остополець; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

29. Діяльність військового керівника по збереженню психічного здоров'я військовослужбовців: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / В.Г. Кохан; Нац. акад. Прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2003. - 18 с.: табл. - укp.
Уточнено суть та зміст психічного здоров'я військовослужбовця. Проведено експериментальне дослідження та визначено рівні психологічної готовності військових керівників до діяльності щодо збереження психічного здоров'я підлеглого. Розроблено пропозиції з метою оптимізації зазначеної діяльності.

30. Етичні аспекти діалогічних концепцій культури: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / О.А. Назаренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Розглянуто принципи побудови філософської моделі діалогу та морально-етичні критерії його функціонування на рівні культури. Визначено, що на сьогодні діалог культур - це взаємовплив, за яким кожен залишається на своїй точці зору, але обох цей діалог сутнісно збагачує. Доведено, що єдина можливість існування такого діалогового відношення - покладання в його основу морально-етичних критеріїв: відповідальності за іншого та перед іншим, толерантності тощо. Зазначено, що "універсальній гомогенності" може бути протиставлена взаємодія культур за принципом "гостинності" щодо іншого.

31. Етичні основи діяльності адвоката-захисника: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Н.М. Таварткіладзе; Одес. нац. юрид. акад. - О., 2003. - 20 с. - укp.
Розглянуто поняття професійної моралі та професійної адвокатської етики як виду професійної етики юриста. Зауважено, що специфіка професійних стандартів адвокатської діяльності визначається особливостями функцій адвокатури. Зазначено, що положеннями адвокатської етики є правила поведінки адвата та адвокатури як правозахисної інституції, що закріплені різноманітними соціальними нормами та вироблені самими представниками адвокатської професії, дотримання яких забезпечується внутрішнім переконанням адвокатів, колективною волею органів адвокатського співтовариства, а за необхідністю - заходами державно-правового примусу. Визначено поняття та систему етичних принципів адвокатської діяльності, гарантії їх здійснення та відповідальність адвоката за порушення норм професійної етики. Проаналізовано професіональну практику щодо адвокатів-захисників. Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про адвокатуру та правозастосовчої практики, забезпечення дотримання правил адвокатської етики.

32. Етнокультурне у свідомості поліетнічного соціуму (на матеріалах Придунав'я): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Чебан; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003. - 19 с. - укp.
Визначено, що свідомість представників етнічних груп Придунав'я характеризується актуалізацією - "осучасненням" передусім тих сенсів минулого, що виправдовують етнічні процеси сучасного буття. Відзначено, що передумовою формування національної визначеності особистості є вироблення нею національної самосвідомості, а на підставі філософського аналізу історичних і сучасних джерел встановлено якісний рівень збереження етнокультури придунайських етносів. Введено до наукового обігу систематизовані дані щодо перебігу сучасних етнокультурних процесів у Придунав'ї та їх вплив на суспільну свідомість, прогнозовано можливі шляхи розвитку міжетичної взаємодії в регіоні та наголошено на важливості зваженої загальнодержавної політики щодо національних меншин, створення для них умов проживання, близьких до тих, що властиві для їх материнського етносу. Поглиблено експлікацію свідомості поліетнічного соціуму через розгляд етнокультурного, що надало можливість конкретизувати найбільш значимі сутнісні ознаки етносвідомості за умов поліетнічного соціуму Придунав'я та з'ясовано поняття етнокультури на основі широкої емпіричної та теоретичної бази. Здійснено тлумачення етнічних процесів та розкриття функціонування етнокультур поліетнічного соціуму через об'єктивну діалектику загального й особливого. Зауважено, що на рівень трансформації народної культури етнічних спільнот даного регіону впливає екстравертна чи інтравертна спрямованість етнокультури кожного етносу, що зумовлюється походженням етносу, мовною близькістю з сусідами, схожістю побуту, рівнем розвитку етнічної свідомості та характером вияву етноцентричних тенденцій у бутті людей.

33. Етносоціальні уявлення в структурі "Я"-концепції університетської молоді: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / О.М. Васильченко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано та емпірично досліджено зв'язок між етносоціальними уявленнями (головним змістом етнічної ідентичності) та рівнем сформованості "Я"-концепції. Визначено вплив етносоціальних уявлень на успішність соціальної адаптації молоді за трансформаційних умов суспільства. Доведено, що етнічну ідентичність, утворену етносоціальними уявленнями, треба розглядати як складовий компонент соціальної ідентичності, а не як незалежне психологічне утворення. Показано, що найважливішим критерієм соціальної дезадаптації є внутрішня дисгармонійність - неузгодженість ідентичностей в ідентифікаційній матриці, занижена самооцінка та негативне самоставлення, екстернальність, конформізм. Доведено, що транформації етнічної ідентичності у вигляді гіпо- та гіперідентичності можна розглядати як гіперкомпенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації та самореалізації, заниженою самооцінкою та очікуваною оцінкою.

34. Етносоціокультурні чинники формування національної правосвідомості (на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII століть): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Д.В. Андреєв; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

35. Життєвий світ людини в контексті соціально-філософського дослідження: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Л.В. Губернюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

36. Жінка як суб'єкт кримінальної відповідальності: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / В.О. Меркулова; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2003. - 33 с. - укp.
Проведено комплексне наукове дослідження кримінологічних, кримінально-правових, кримінально-виконавчих проблем визначення оптимального обсягу кримінальної відповідальності, виду та розміру покарання стосовно жінки як суб'єкта даної відповідальності. На підставі аналізу корелятивних статевих відмінностей, особливостей вчинення ними злочинів корисливого, насильницького спрямування досліджено вплив психофізичних особливостей жінки на її суспільно-правову поведінку. Охарактеризовано історичні витоки особливостей кримінальної відповідальності жінок з часів Давньоруської держави до початку ХХ ст. Здійснено аналіз чинного кримінального законодавства з огляду відтворення природних статевих відмінностей під час вибору об'єкта кримінально-правової охорони, визначення форм кримінальної відповідальності, системи та видів покарання, призначення покарання за злочини ненасильницького спрямування, вбивство на сімейно-побутовому грунті. Визначено головні пріоритетні напрями реформування кримінального законодавства, підвищення ефективності окремих форм кримінальної відповідальності. Сформульовано конкретні пропозиції стосовно змісту та сутності окремих кримінально-правових норм. Розглянуто психологічні передумови, наслідки відбування жінками позбавлення волі, правові підстави їх диференціації під час відбування цього покарання, особливості умовно-дострокового та звільнення від відбування позбавлення волі вагітних і жінок, які маєть малолітніх дітей.

37. Засади дружинної етики в культурі Київської Русі: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.Б. Киричок; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 16 с. - укp.
На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

38. Зміст фізичного виховання в соціальній інтеграції та реабілітації школярів 15 - 16 років із церебральним паралічем: Автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту / С.П. Демчук; Львів. держ. ін-т фіз. культури. - Л., 2003. - 22 с. - укp.
Розроблено комплексну (психолого-педагогічної, фізичної та фізіотерапевтичної дії) програму соціальної інтеграції та реабілітації школярів 15 - 16 років з церебральним паралічем засобами фізичного виховання. Обгрунтовано можливість ефективного використання засобів фізичного виховання в системі комплексного застосування реабілітаційних заходів для оздоровлення даних школярів і здійснення соціально-педагогічного впливу на них. Виявлено ефективні методи та тести, які дають змогу визначити ступінь впливу розробленої програми на фізичний та психічний стан даних школярів, а також з'ясувати її оздоровчий, реабілітаційний та інтеграційний ефект.

39. Знання як форма зв'язку свідомості і буття: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.02 / В.Л. Петрушенко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 36 с. - укp.
Подано філософську концепцію знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Аргументовано необхідність розвитку епістемології як філософської теорії знання на відміну від західних епістемологічних студій, що подають епістемологію як метатеорію наукового знання, тобто як інструментальну науку. Детально проаналізовано знання в аспектах: екзистенціальних особливостей становища людини в світі; соціального відношення; структури образу як вихідної одиниці людини в світі та базової одиниці знання; вихідних компонентів знання в його зв'язках з пізнавальними процесами. Розглянуто знання у трикомпонентній будові (наданості, конструктивності, смисловому компоненті) та як форму і результат активної конструктивної діяльності людської свідомості стосовно видобування універсуму людського бачення дійсності, в якому провідну роль грають смислові орієнтири, іманентні природі свідомості та фундаментальні за значущістю. Через них знання постає органічно вписаним до культурно-історичного процесу. Висвітлено аспекти зв'язку епістемології з культурними та історико-філософськими традиціями.

40. Ідеї аналітичної психології К.Г.Юнга в дослідженні проблем особистісного розвитку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.І. Колесникова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечнікова. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Дослідження спрямовано на експлікування ідей К.Г.Юнга про психічний розвиток, особистісний ріст та їх інтегрування у сучасне вітчизняне знання про особистість, а також на здійснення практичного дослідження типології та структури особистості та динаміки процесу розвитку індивідуальності. Створено та перевірено на надійність та валідність методику "Юнгівської типології особистості", що сприяє здісненню діагностики функціонально-психологічного типу особистості на вибірках випробуваних із різними соціально-демографічними характеристиками. Розглянуто можливість використання юнгівської моделі структури та розвитку особистості як методолого-теоретичної основи для процесу сприяння особистісному росту у межах психологічного консультування.

41. Ідея вдосконалення людини в європейській культурно-історичній традиції: парадигми розвитку: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / С.А. Лозниця; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Осмислено та проаналізовано проблематику удосконалення людини на основі вивчення робіт провідних європейських філософів, ідеї яких покладено в основу європейської культури. Обгрунтовано засадничий характер ідеї вдосконалення у світових релігіях і релігійних практиках і доведено, що суть людини та розуміння удосконалення визначається за допомогою виявлення її місця стосовно Бога. Реконструйовано основні парадигми становлення ідеї удосконалення в європейській культурно-історичній традиції та показано вплив даних парадигм на посткомуністичний соціум. Розкрито динаміку змін змісту та форм філософських концепцій удосконалення людини у таких площинах: "людина - Бог" і "людина - суспільство". Всебічно досліджено критику просвітницької педагогіки та "прогресуючої" людини. Виявлено зв'язок між "поразкою" ідеї вдосконалення та критикою культури через розгляд вчення про "надлюдину" та ревізію християнської традиції, здійснену насамперед Ф.Ніцше. Розглянуто тлумачення удосконалення людини як об'єкту маніпуляції, що укорінено у настанові технократичного мислення.

42. Ідея соціально-правової держави у філософських концепціях Т.Гоббса і Дж.Локка: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / М.М. Якоб; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Проведено теоретичну реконструкцію основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Розглянуто місце соціальної філософії мислителів у становленні цієї ідеї, досліджено історико-філософський контекст її генезису. Висвітлено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведено значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи прав людини у даній філософії. Систематизовано спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій справедливості, рівності, загального блага. Виявлено зв'язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса та Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

43. Ідея справедливості як інструмент соціальної політики: соціально- філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Олена Германівна Коломієць; Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003. - 20 с. - укp.

44. Іконографічний символ в духовно-естетичній спадщині П.Флоренського: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Л.Б. Мартиненко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 15 с. - укp.
Доведено, що теорія символічного тлумачення ікони, запропонована П.Флоренським, є найбільш розробленою з огляду на осмисленість та обгрунтованість у контексті православної естетики та історії естетичної думки у цілому. Зазначено, що його іконологічні пошуки були серцевиною концепції конкретної метафізики. Встановлено, що витоки іконології П.Флоренського - у творчому осмисленні ним богословських інтерпретацій образу та символу представниками святоотцівської традиції. Досліджено, що його теорія в її конкретних положеннях є за своєю сутністю православною. Розглянуто утвердження П.Флоренським унікальності іконопису, його довершеності та переваги над усіма видами мистецтв, виділення релігійного мистецтва, ототожнення з іконописом, а також чітке змістовне відмежування мистецтва іконопису від світського мистецтва.

45. Інтерпретація як компонент музичної творчості: естетичний аспект: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Н.А. Жукова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 14 с. - укp.
Досліджено поняття "інтерпретація", реконструйовано його внутрішню структуру (художню (музичну) та інтерпретацію реципієнта)). Розглянуто виконавське мистецтво як естетичну проблему та проаналізовано асоціацію, контраст, колаж, діалог, емпатію, катарсис як засоби створення та сприймання музичного образу, а також виявлено сфери функціонального прояву художньої інтерпретації. Виявлено значення підготовленості, "відкритості" слухача для спільної з автором і виконавцем творчої роботи - сприймання музичного образу. Виокремлено західноєвропейську музику XVIII - XX ст. ст. як особливий досвід опанування інтерпретаційною культурою, а також проблеми інтерпретації в історичній динаміці української музичної культури. Досліджено аспект творчої взаємодії "композитор - виконавець" у XX ст., оцінено конкретні твори сучасних композиторів і виконавців.

46. Інтерпретація як реконструкція смислового змісту тексту (філософсько-естетичний аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / С.В. Бондар; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 15 с. - укp.
Визначено інтерпретацію як складний інтелектуальний процес, комплексну форму аналізу, що є взаємодією смислових цілісностей, їх якісне перетворення та реконструкцію. Доведено, що вона грунтується на розумінні як способі людського буття, має репрезентативний характер, пов'язана з мовними структурами, логічним описом і висловлюванням; обумовлюється індивідуальними характеристиками інтерпретатора, його системою цінностей, соціокультурним контекстом. Зазначено, що метою інтерпретації є самовизначення індивідуальності, її самореалізація та самоутвердження. Встановлено, що метафора та іронія є художніми засобами даного феномену, які доповнюють один одного. Виявлено, що метафора - основний спосіб смислоутворення, іронія - загальна спрямованість свідомості інтерперетатора. Досліджено, що перша зумовлює такі характеристики інтерпретації, як антропометричність, діалогічність, об'єктивацію у мові індивідуальних сутнісних характеристик особистості, притаманного їй способу осмислення та розуміння, орієнтує на створення цілісного образу світу; друга - активний, критичний її характер,вводить ціннісну систему та мету інтерпретації, розкриває можливість і перспективи індивідуального переосмислення смислового змісту тексту, свободу у виборі шляхів творчої самореалізації. Встановлено, що даний аналіз свідчить про наявність зв'язку між появою ірраціонального та креативного моментів інтерпретації та домінуванням у ній естетичного елементу.

47. Ірраціональне пізнання в філософській думці України: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Н.Л. Морська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

48. Історіософські ідеї доби Київської Русі (на матеріалах книжної культури): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.М. Бабенко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 19 с. - укp.
Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

49. Католицький філософський антропологізм. Історико-філософський аналіз: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.05 / Б.І. Бичко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 36 с. - укp.
Проаналізовано формування основних концепцій католицької філософсько-теологічної антропології. Виділено та досліджено основні етапи даного процесу, починаючи з висхідних ідей, які знаходимо в античній та елліністичній філософії. Зазначено, що складність, нерідко суперечливість і конфліктність, а подекуди несумірність теологічно-антропологічних концепції в їх історичному плині вимагає певної систематизації. Доведено, що це необхідно для наступного критичного дослідження на предмет трансцендентального характеру змісту філософсько-християнських доктрин, розгляду контроверсійності їх раціонального та містичного змісту, певного переосмислення у зв'язку з процесами так званого католицького "оновлення". Особливу увагу приділено аналітичному дослідженню специфіки антропологічної тематики в Україні у XIV - XVI ст.

50. Коеволюція соціально-культурного стану суспільства і католицької церкви у В'єтнамі: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Нгуен Нгуен Хонг; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 17 с. - укp.
Обгрунтовано положення, що хоча історично поширення католицизму у В'єтнамі пов'язане з колоніальною експансією європейців, водночас це був неоднозначний, суперечливий процес, бо руйнувалися традиційні культурні цінності, але разом з тим відбувалася взаємодія з іншою культурою, яка несла світоглядні засади та гуманістичні цінності європейської цивілізації. З використанням компаративістських методик розглянуто особливості сприйняття світу, світовідчуття та праксеологію цінностей католицизму, буддизму, конфуціанства та традиційних народних релігій В'єтнаму. Визначено причини релігійних конфліктів, особливості національної ментальності та соціально-політичних позицій прихильників та противників католицизму в контексті подій, що мали місце в переломні періоди історії В'єтнаму. Розкрито на прикладі в'єтнамської історії проблеми, що виникають у зв'язку з толерантною плюралістичною позицією представників державної влади стосовно релігійних інститутів, соціальної поведінки представників різних релігій, а також доведено можливість поширення принципів толерантності та плюралізму на міжрелігійні відносини.

51. Конфлікти у діяльності працівників органів внутрішніх справ і шляхи їх подолання (соціально-психологічний аспект): Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.05 / І.В. Ващенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 36 с.: рис. - укp.
Вивчено психологічні характеристики конфліктної компетентності та конфліктостійкості працівників органів внутрішніх справ (ОВС), виявлено соціально-психологічні резерви удосконалення їх діяльності за умов конфлікту. Визначено вимоги до правового забезпечення організації діяльності працівників ОВС за умов конфлікту з урахуванням психологічної природи конфліктної компетентності та конфліктостійкості. Докладно розглянуто типи та сутність конфліктів, які розв'язують працівники ОВС у своїй професійній діяльності, причини та фактори, що зумовлюють їх виникнення та перебіг. Встановлено залежність між взаємодією працівників різних підрозділів ОВС за умов конфлікту та якістю виконання поставлених перед ними завдань. Розроблено та апробовано технології попередження конфліктів працівниками ОВС та прийняття ними рішень за умов конфлікту.

52. Концепції смислу історії в сучасній християнській філософії (порівняльний аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / К.В. Кротов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 21 с. - укp.
Здійснено порівняльний аналіз положень щодо проблеми смислу історії в західному та східному християнстві, виявлено особливості постановки цієї проблеми у витоках християнської філософії. Визначено вплив модернізаційних процесів у сучасному християнстві на розв'язання досліджуваної проблеми. Виявлено нові тенденції в розробці проблеми смислу історії в новітній російській християнській філософії, здійснено порівняльний аналіз цих тенденцій у контексті сучасного неотомізму та неопротестантизму. Досліджено особливості постановки та розв'язання даної проблеми в українській православній традиції.

53. Концепція буття людини в українській філософії першої половини ХХ століття: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Оксана Іванівна Гук; Львівський національний ун-т ім. І.Франка. - Львів, 2003. - 19 с. - укp.

54. Концепція культурної адаптації в соціально-філософській спадщині Джона Дьюї: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.О. Пішванова; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 23 с.: рис. - укp.
На підставі аналізу творів класика американської соціально-філософської думки, одного з фундаторів філософії прагматизму Джона Дьюї, численних робіт зарубіжних і вітчизняних авторів, що стосуються проблематики його творчого спадку, досліджено як самостійну наукову проблему, сформульовану та розроблену Дж. Дьюї, концепцію культурної адаптації як провідного механізму процесу соціалізації, формування соціально активної особистості. Розкрито теорію вченого про культурний досвід як визначальний фактор соціалізації молоді у контексті досягнення нею життєвого успіху. Доведено методологічну значимість поглядів Дж. Дьюї на органічність зв'язку навчання та виховання як обов'язкової умови "соціального пристосування", показано значення цінностей демократії у контексті концепції культурної адаптації.

55. Концепція романтичної іронії єнської школи в українській духовній культурі: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Ю.І. Грибкова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 19 с. - укp.
На підставі джерел європейської культури розглянуто феномен сміху та іронії в українській філософії. Досліджено традицію формування іронічного світосприйняття в українській духовній культурі. З'ясовано, що своїм корінням воно сягає бурлескно-травестійної творчості школярів та мандрівних дяків, а також чисельних пародій XVI - XVIII ст. Зазначено, що епоха романтизму в українській духовній культурі розпочалася майже одночасно з німецьким романтизмом, і діячі українського романтизму поряд з іншими ідеями, зокрема, з ідеєю одухотвореності природи Ф.Шеллінга, осмислили й прищепили на українському грунті концепцію романтичної іронії, що має свої витоки в філософії неоплатонізму, яка особливо близька специфіці українського менталітету. Опрацьована теоретиками єнської школи, зокрема, Ф. Шлегелем, концепція романтичної іронії має в своїй основі ідею неспівпадання дійсності з її духовним джерелом, що за умов поневолення України дозволило романтикам привернути увагу до української історії, критично осмислити колоніальну політику царизму, кріпацтво, конформізм та пасивність еліти тогочасного українського суспільства. З урахуванням концепції романтичної іронії розглянуто творчість класиків українського романтизму І. Котляревського, М. Гоголя й Т. Шевченка, а також крізь призму романтичної іронії травестійну поему І. Котляревського "Енеїда". Показано, що концепція романтичної іронії сприяє розкриттю ідейного змісту творів М. Гоголя, а також осмисленню сатиричних творів Т. Шевченка, що дозволяє збагнути його роздвоєність у ставленні до релігії, Бога та інших святинь.

56. Критика принципу історизму в контексті філософії постмодернізму: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.03 / Ю.В. Павлов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Систематизовано основні тлумачення історизму у філософській літературі, виявлено відмінності вживання понять "історизм" та "історицизм", проаналізовано специфіку функціонування даних термінів у рамках західноєвропейської і марксистської філософських традицій. Показано особливості формування уявлень про історичність на різних етапах розвитку європейського суспільства та механізм становлення принципу історизму як продукту новоєвропейського раціоналізму. Виділено сутнісні характеристики класичної та некласичної парадигми осягнення історичного процесу, оцінено місце і роль в їх структурі принципу історизму. Зазначено, що, починаючи з перших кроків зародження некласичної парадигми, в її рамках відбувається переоцінка значення історизму в поясненні суспільного розвитку, а з часом вона набуває форми активної, цілеспрямованої його критики. Розкрито яскраво виражену антиісторицистську спрямованість постмодернізму. Визначено специфічні особливості і основні напрями постмодерністської стратегії критики парадигми всесвітньої історії, побудованої но засадах методології історизму. Обгрунтовано висновок, що постмодерністські намагання заперечити класичну гносеологічну парадигму багато в чому є умовними та штучними і не вирифікуються як істинні, тому постмодернізм може розглядатися лише як одна з можливих, історично обмежених пізнавальних стратегій в галузі методології історії.

57. Культура та цивілізація: становлення проблематики в українській філософській думці (кінець ХІХ - початок ХХ століть): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 17.00.01 / М.В. Александрова; Харк. держ. акад. культури. - Х., 2003. - 16 с. - укp.
Досліджено генезу поглядів на культуру та цивілізацію кінця XVIII - кінця XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію "критики цивілізації", яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати "культуротворчою". Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати "цивілізаційною".

58. Логіка і теорія аргументації: формальний і неформальний підходи: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / А.Ю. Гончаров; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди, НАН України. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Визначено концептуальний апарат і принципи логічного аналізу аргументації. Обгрунтовано тезу щодо залежності витлумачення логіки як формальної або неформальної від особливостей аналізу логічної форми міркування та відповідно до цього запропоновано два підходи до аналізу аргументації в логіці. В межах формального підходу аргументацію проаналізовано переважно на синтаксичному та семантичному рівнях, а у межах неформального підходу - на прагматичному рівні. В межах формального підходу головними критеріями оцінки аргументації є правильність/неправильність, а у межах неформального підходу - прийнятність аргументів; релевантність аргументів тезу; "вагомість", достатність аргументів для обгрунтування тези. Проаналізовано передумови виникнення формального та неформального підходів у межах традиційної та сучасної логіки. Визначено основні поняття проблемного поля аргументації, встановлено їх взаємозв'язок.

59. Людина як мета і предмет соціально-філософської рефлексії: Автореф.дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.Г. Грецова; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2003. - 19 с. - укp.
Проаналізовано зміст понять "людина", "особистість", "соціум", "суспільство", розглянуто їх зв'язок з іншими поняттями у системі філософських категорій. Показано специфіку соціально-філософського вчення про людину у контексті класичного та посткласичного розуміння. Встановлено, що аналіз принципів і методів філософії, історії, соціології, культурології обумовлює розуміння міждисциплінарного характеру феномена людини та сприяє створенню цілісної моделі соціально-філософської теорії. Доведено, що для ефективного вирішення сучасною людиною проблемних соціоситуацій необхідний категоріальний синтез соціально-філософської методології. Визначено, що використання традиційних наукових принципів (єдності логічного та історичного, взаємозв'язку біологічного та соціального, об'єктивності), підходів (діалектичного, системно-структурного, синергетичного), їх доповнення оновленими екзистенційними методами (феноменологічним, герменевтичним, соціально-гуманістичним) дозволило адекватно осмислити людину за соціальних змін. Зазначено, що буття людини є важливою проблемою соціальної філософії, всебічне дослідження якої дає можливість наукового аналізу структури особистості, діалектики її становлення. Доведено, що розуміння духовних можливостей та шляхів самореалізації цілісної особистості сприяє подоланню антропологічної кризи українського суспільства перехідного періоду.

60. Методологічні засади виховання духовності: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Н.А. Іордакі; Харк. військ. ун-т. - Х., 2003. - 18 с. - укp.
Проведено історико-філософське дослідження духовно-особистісної проблематики, що розкрило історичну мінливість понятійного поля та сприяло визначенню сучасного трактування таких понять, як "особистість", "духовність", "виховання", "духовні основи особистості", " добро", "істина", "любов", "свобода", "творчість" і "краса". Встановлено системність, діалектичний взаємозв'язок і рядоположення духовних основ особистості та здійснено експлікування духовних основ на найбільш важливі якості духовного світу особистості, завдяки яким можливе його формування.

61. Методологія аналізу та оцінка естетичної якості морфологічних властивостей архітектурних об'єктів: Автореф. дис... д-ра архіт.: 18.00.01 / О.О. Фоменко; Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. - Х., 2003. - 36 с.: рис. - укp.
На підставі сучасних даних теорії інформації та експериментальної психології розроблено методологію аналізу та проведено оцінку естетичної якості морфологічних властивостей архітектурних об'єктів. Розроблено новий напрямок у теорії архітектурної композиції, який дав змогу розкрити закономірності впливу морфологічних властивостей архітектурних об'єктів на оцінку людиною їх естетичної якості у процесі формування архітектурного образу. Виявлено ієрархічну структуру інформаційних морфологічних ознак архітектурної форми, розроблено математичні методи аналізу цих ознак з урахуванням процесів сприйняття об'єктивної морфологічної інформації, закладеної в архітектурній формі. За допомогою означених методів проведено кількісний аналіз естетичної морфологічної якості архітектурних об'єктів. Одержано стійкі співвідношення різних рівнів їх інформативності, які є межовими кваліфікаційними параметрами необхідної та достатньої морфологічної інформативності, найбільш комфортними для їх візуального сприйняття. Розроблено методологічні підстави для заснування системи керування естетичною якістю морфологічних властивостей архітектурних об'єктів. На підставі закономірностей психологічного процесу сприйняття архітектурних об'єктів і принципах теорії інформації у дослідженні запропоновано інформаційну модель морфологічної структури архітектурної форми з метою дослідження системи "архітектурне середовище - людина".

62. Місце і значення міфу як елемента онтології науки: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.09 / О.В. Білокобильський; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення структури та функцій онтології науки. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

63. Моделювання знакових структур (на матеріалі текстів культури): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.01 / Ю.М. Коротченко; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. - 20 с. - укp.
Запропоновано синтаксну модель знака, що дає змогу узагальнити наявні підходи до знакових явищ. Зазначено, що денотативна модель не може бути застосована до знакових комплексів культури. Показано, що структурно-аксіологічна модель знака дає змогу включити до сфери знакового аналізу природну мову та знакові комплекси культури завдяки введенню додаткової характеристики знака - цінності. Синтаксна модель узагальнює денотативний і структурно-аксіологічний підходи до знака на підставі введення до знакового аналізу двох нових термінів - синтаксу та семіотичної здатності.

64. Мораль в системі економічної життєдіяльності людини і суспільства (соціально-філософський аспект): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Л.А. Овсянкіна; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено соціально-філософську концепцію місця та ролі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Досліджену категорію розглянуто як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну базу економічної діяльності людини, яка є суб'єктом економічних інтересів, потреб та духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. Висвітлено питання стосовно соціально-економічного керування, сучасної економічної культури та підприємницької моралі.

65. Моральні цінності як основи взаємодії суспільства з природою: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.Є. Висоцька; Харк. військ. ун-т. - Х., 2003. - 18 с. - укp.
З'ясовано суть і особливості формування моральних цінностей суб'єкта, розкрито їх зміст, властивості, взаємозв'язки та форми. На підставі реконструкції ціннісної картини сучасності в контексті екологічної проблематики виявлено базисні соціокультурні детермінанти морально-ціннісного відношення до природи, визначено змістовні особливості підходів до природної дійсності залежно від емоційно-психологічних, когнітивних та праксеологічних аспектів освоєння навколишнього світу. Охарактеризовано основні стратегії морально-ціннісного відношення до природи, виявлено їх основні риси та характер взаємодії. Розглянуто умови та засоби легітимації у сучасному суспільстві моральних цінностей, орієнтованих на гармонізацію відносин "суспільство - природа", розкрито їх ідеологічний контекст. Доведено необхідність формулювання єдиної стратегії морально-ціннісного відношення до природи за умовою додержання принципів додатковості та кореляції у разі її побудови з урахуванням таких рівнів соціального буття сучасної людини, як індивідуально-особистісний, міжособовий, груповий, спільнісний, а також рівень родового та видового виживання.

66. Моральнісне підгрунтя галицької педагогіки 30-х років ХХ століття: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / М.М. Фляк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Встановлено, що головні тенденції та особливості розвитку національної освіти в Галичині, були обумовлені сформованими упродовж віків ідеалами та національними традіціями народу. Розкрито зміст і шляхи формування моральнісного підгрунтя галицької педагогіки 1930-х рр., які полягають у моральних нормах, що базувалися на засадах загальнолюдської та національної моралі; національній освіті, наповненій пріоритетними ідеалами - любов до Бога та Батьківщини та національній традиції, що є частиною духовного життя народу та була стрижнем ідентичності галицької спільноти. Доведено, що націоналізація школи (відкриття українських класів у польських школах та створення українських шкіл), організація громадських утворень "Просвіта", "Рідна школа", "Підойма", "Українське педагогічне товариство", "Наукове товариство імені Т.Шевченка", "Українська бесіда", юнацьких утворень "Пласт", "Січ", "Сокіл", "Луг", "Боян" тощо, була засобом морального виховання. Аргументовано, що цінності - добро, любов, надія, милосердя, віра мають стати пріоритетним началом у сучасній переорієнтації індивіда та домінантою морально-духовної культури усього людства.

67. Музика, як фактор психокоригування: історичний, теоретичний і практичний аспекти: Автореф. дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / В.М. Драганчук; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Науково обгрунтовано в історичному і теоретичному аспектах та експериментально підтверджено в практичному аспекті специфіку музики як фактора психокоригування. Проведено системно-історичний аналіз психокоригуючої ролі музики, виявлено особливості її природи, що зумовлюють подібну дію. На основі результатів теоретичних опрацювань запропоновано авторську музичну систему психокоригування для дітей віком 5 - 6 років та в динаміці - для підлітків, що під час апробації довела свою дієвість. Наведено узагальнення щодо специфічних особливостей взаємозв'язку музичного мистецтва із суспільною та індивідуальною свідомістю.

68. Музична ментальність: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Г.А. Джулай; Південноукр. держ. пед. ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003. - 24 с. - укp.
Визначено суть понять "ментальність", "музична ментальність", охарактеризовано структуру та зміст музичної ментальності. Відзначено, що її структура містить різні музичні та загальнокультурні пласти духовності певного народу, нації, соціальної групи, окремої особистості, однак універсальну значущість мають компоненти: музичні сприймання, мислення та стереотипи. Значну увагу приділено характеристиці музичної ментальності як об'єкту соціально-філософського дослідження. Розкрито різні погляди на її суть. Стверджено, що музична ментальність зумовлюється соціальними умовами життя суспільства та відображає зміни, які в них відбуваються, а також впливає на ці процеси з застосуванням художніх засобів та детермінується світоглядними та ідеологічними принципами, характерними для певного народу, нації, соціальної групи у відповідну історичну епоху. Зазначено, що музична ментальність формується та розвивається у процесі музично-історичної практики і є продуктом еволюції музичної діяльності, яка відбувається в межах естетичної свідомості. Стверджено, що однією з важливих особливостей музичної ментальності є її інтегруюча суть - здатність поєднувати найсуттєвіші риси культури певного народу, нації, соціальної групи у певний період їх розвитку.

69. Музичний естезис в контексті концепції діалогу культур: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / О.О. Капічіна; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. - Луганськ, 2003. - 16 с. - укp.
Розглянуто феномен ПОСТ-культури та визначено основні тенденції сучасного філософсько-естетичного процесу. З'ясовано особливості естетичного аспекту концепції діалогу культур, за якою проблема діалогу культур перетворюється на проблему діалогу творів культури. Розкрито суть музичного естезису в діалектиці музичної мови та твору як логіко-діалогічної єдності. Розкрито діалектику об'єкт-суб'єктного буття музичного естезису та визначено структуру, механізм функціонування та соціокультурного буття цього явища. У контексті проблеми інтерсуб'єктивності музичного естезису проаналізовано проблему музичного виховання. Доведено, що музичне виховання з позицій філософсько-естетичної методології є процесом естетико-культурного спілкування. Обгрунтовано необхідність синтезу музично-педагогічних ідей з філософсько-естетичними, зокрема - феноменологією музики. Доведено, що музичний естезис є універсальною умовою соціокультурного буття музики, його генетичні засади синтезують чисте музичне буття з суб'єктивно-особистісним людським буттям. Відзначено, що цей синтез виявляється фундаментальною основою соціокультурного існування музики, її впливу на особисту культуру індивіда.

70. Народна мудрість як фактор духовної єдності суспільства: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / Г.П. Макушинська; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2003. - 16 с. - укp.
Обгрунтовано понятійно-смислове визначення мудрості як органічної єдності суб'єкт-об'єктних відносин у соціумі індивідуальної душі та в духовно-культурному соціумі народної душі, чим пояснюється природне тяжіння до мудреця. Розвинуто структурування специфічних характерологічних ознак українського народу (за атрибутами Е.Д. Сміта), які пов'язуються з духовними спрямуваннями, сформованими в межах міфопоетичної світоглядно-мотиваційної парадигми, що зумовлює пісенно-романтичну драматургію його історичної вдачі та долі. Поглиблено положення щодо несприйняття українською духовністю у своїх релігійно-філософських формулюваннях абстрактно-логічних схем мислення й апелювання до сердечної мудрості, до поєднання емпірико-сенсуалістичних концепцій пізнання та суспільно-практичної діяльності. Обгрунтовано ствердження українською народною мудрістю свого духовно-діяльного потенціалу на шляху від душевного соціуму окремого індивіда до суспільного соціуму, що породжує розвинене почуття індивідуальності, а також надмірну внутрішню самокритичність, оскільки суспільна злагода в такому разі виявляється бажаною, але малодосяжною метою. Визначено властиві українській народній свідомості потужні загальнолюдські та загальноцивізаційні духовні домінанти, зумовлені об'єктивністю їх формулювань, можливих завдяки інтровертній самокритичності народної вдачі, озвученій у значній кількості різножанрових мудрих максим, і фактичній відсутності почуття етнічної замкненості.

71. Народна художня творчість: проблематика, ретроспекція наукового осмислення, концептуальні основи: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.04 / С.В. Євтушенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 28 с. - укp.
Розглянуто комплекс теоретичних уявлень про феномени фольклору, народної художньої творчості, народного мистецтва та примітива. Висвітлено формування й еволюцію фундаментальної когнітивної структури, яка їх продукує, взаємозв'язки та взаємні кореляції концептів. Визначено генетичні витоки концептуального топоса примітива. Обгрунтовано міждисциплінарний статус досліджень народної художньої творчості та примітива, необхідність метанаукового коректування теоретичних уявлень про них, що склалися в межах різних гуманітарних наук.

72. Онтологія архітектурної форми: естетичний аспект: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / І.О. Солярська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Зроблено спробу концептуального обгрунтування зодчества як особливої художньої форми репрезентації світовідношення. Проаналізовано особливості становлення архітектурних форм естетичного вираження. Наголошено, що архітектура здатна виявляти глибинні засади людського світорозуміння, як це має місце у сакральній храмовій архітетурі. Обгрунтовано, що процес смислотворення як результат взаємодії людини та світу є передумовою виникнення культурного універсуму, в контектсі якого естетична діяльність становить особливу сферу прояву ідеальних сутностей. Зазначено, що поняття "співобразне" та "хронотоп" - антологічні передумови творчості та виникнення художнього твору, вони зумовлюють специфіку утворення архітектурної форми вираження. Показано, що ритм відіграє структуруючу роль у процесі становлення культурного універсуму, у художній діяльності він набуває значення духоритму, так як мистецтво є сферою цілеспрямованого вираження ідеального. Становлення формообразів зодчества пов'язане з сутнісними буттєвими процесами людської життєдіяльності, тому ритм є важливою константою архітектурного творення. Обговорено положення, що архітектура як тектура соціальної форми буття утворює реальність, у межах якої розгортається процес культуротворення. У контексті художньої реальності архітектура демонструє концептуальні засади світовідношення, створюючи уявлення про характер епохи в цілому. Зауважено, що простір і маса - основні формотворчі засоби архітектури, характер поєднання яких визначає художню цінність створеної споруди. Зазначено, що культове зодчество репрезентує сакральне як особливий феномен світовідношення, формообраз храму є метафоричним зображенням інобуття, символом онтологічної укоріненості людини в світі. Сакральне мистецтво взагалі та храм зокрема репрезентують метафоричну реальність. Храм "земне небо" - образ представлення у православному культовому зодчестві, який визначив специфіку стуктурно-виражальних характеристик його архітектонніки та символічність значень її елементів.

73. Онтологія в естетичному пізнанні: аналіз філософсько-естетичної концепції Романа Інгардена: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / К.В. Братко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Проведено критико-рефлексивне дослідження парадигмальних засад естетичного пізнання. На підставі аналізу феноменологічної концепції Романа Інгардена визначено один з імовірних шляхів дисциплінарного коституювання естетики, виявлено ключову роль онтології в обгрунтуванні та теоретико-методологічній розбудові, а також у тематичному структуруванні естетичних розвідок. Проведено поглиблений аналіз та з застосуванням основних концептів і принципів онтології розкрито суть і функції художньо-естетичного в контексті фундаментальних буттєвих взаємозалежностей як адекватного культурі людського світовідношення. Інгарденівську теорію літературного твору розглянуто як узагальнену модель витвору мистецтва, основу продуктивного синтезу всіх приналежних до сфери естетичних феноменів.

74. Онтологія і феноменологія незбагненного: С.Л.Франк у філософському дискурсі ХХ сторіччя: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.05 / Г.Є. Аляєв; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 36 с. - укp.
Відтворено та досліджено філософську систему С.Л.Франка як феномен російської та світової філософії XX ст., її роль у розбудові новоонтологічної парадигми. Досліджено положення російської філософії першої половини XX ст., їх місце серед основних тем світової філософії та започаткування нових мисленнєвих стратегій. Доведено, що філософія С.Л.Франка заснована на традиціях неоплатонізму та співіснує разом з найвпливовішими сучасними їй напрямами: філософією життя, інтуїтивізмом, феноменологією, філософією діалогу. Зазначено, що система абсолютного реалізму С.Л.Франка поєднала в собі своєрідні особливості російських пошуків життєво-релігійної правди (онтологізм, ідеї всеєдності та соборності, соціально-етичне спрямування) з прискіпливим логічно-теоретичним аналізом основних філософських проблем на основі критичного переосмислення російської та західної філософських традицій, що дає підстави повертати її до загальноєвропейського філософського дискурсу.

75. Організаційна культура в транзитивній економіці: політекономічний аспект: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / В.В. Усачова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 18 с. - укp.
Висвітлено економічний зміст організаційної культури та напрями її формування за умов транзитивного стану соціально-економічної системи в Україні. Розглянуто характерні риси організаційної культури на макро- і мікрорівнях, розглянуто права власності як інститут створення організаційної культури. Доведено, що ефективна організаційна культура дозволяє скоротити трансакційні витрати взаємодії суб'єктів, бо забезпечує більш високий рівень координації їх економічної та соціальної діяльності у процесі досягнення власних цілей, що набуває особливого значення за умов переходу від централізованого механізму координації дій до ринкового. Проаналізовано загальноцивілізаційні та специфічні національні чинники, що впливають на організаційну культуру макросистеми, визначено зовнішні та внутрішньофірмові важелі формування ефективної організаційної культури мікросистеми. Наведено рекомендації щодо забезпечення рівноважного стану організаційної культури в Україні.

76. Організаційно-правові проблеми статусу суддів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Л.М. Москвич; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2003. - 20 с. - укp.
Теоретично досліджено юридичну природу, суть і зміст правового статусу суддів, здійснено порівняльно-правовий аналіз його особливостей в Україні та країнах романо-германської й англосаксонської правових систем. Комплексно досліджено поняття правового статусу судді шляхом опису єдності об'єктивних характеристик суддівської посади та суб'єктивних вимог до особи, яка її обіймає. Наведено класифікацію службових прав, обов'язків і повноважень суддів, досліджено правосуб'єктність судді, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері забезпечення даного статусу відповідно до світових стандартів.

77. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку (світоглядно-методологічний аспект): Автореф. дис. д-ра філос. наук: 09.00.03 / В.О. Огнев'юк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 36 с. - укp.
Розроблено принципово нову цілісну соціально-філософську концепцію освіти як соціокультурного феномену, осмислено її ціннісний потенціал і процеси зміни парадигм сучасної української освіти на основі цінностей сталого людського розвитку. У контексті розгляду освіти як соціального інституту показано, що до її основних компонентів входять не тільки відповідні галузі освітянських знань, а й властиві саме для неї: сукупність форм людської діяльності; певний ансамбль відносин, що складаються між людьми у царині освіти; своєрідна система цінностей і норм у сфері освіти; специфічна для освіти мережа організацій, закладів і установ. Дано філософсько-аксіологічне осмислення освіти як однієї з найважливіших людських цінностей, її місця та ролі в системі цінностей сталого соціального розвитку, на який зорієнтовані трансформаційні процеси у нашій країні. І, відповідно - системи освітянських цінностей і норм, оскільки вона не тільки становить одну з визначальних внутрішніх, органічних компонент освіти як цілісного і водночас структурованого соціального інституту, а й істотно впливає на характер і темпи соціодинаміки системи цінностей сучасного українського суспільства в цілому. З'ясовано, що поступ у царині освіти є лінійно-поступальним процесом, і уможливлюється завдяки постійному поверненню, кожного разу - вже за інших умов, до певних наскрізних освітніх інваріантів - зразків, образів, моделей, установок тощо, - особливе місце серед яких посідають самобутні неминущі духовні цінності української культури.

78. Освітня політика в трансформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.03 / В.О. Гальпєріна; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 17 с. - укp.
Вперше у вітчизняному суспільствознавстві сформульовано узагальнюючу, побудовану на міждисциплінарному дослідженні, концепцію освітньої політики. Розкрито особливості дії суспільного механізму трансформації соціальних інтересів в освітню політику. Наголошено, що освітня політика є уособленням та кінцевим результатом взаємодії існуючих соціальних сил, політичних інститутів, індивідів як між собою, так і з оточуючим середовищем - економічною, соціальною, правовою системами, політичною культурою, її різноманітними сегментами. Запропоновано авторське визначення освітньої політики, що розглядається як поле взаємодії різних соціальних груп, індивідів з приводу використання владних інституцій задля реалізації своїх інтересів і потреб в одній із найважливіших сфер суспільного буття - освіті. Встановлено критерії типологізації освітньої політики, приділено значну увагу висвітленню діяльності її конкретних акторів, насамперед держави, діяльність якої розглядається під кутом зору нової для вітчизняного суспільствознавства дисципліни - аналізу політики (Policy Analysis). Значну увагу приділено проблемі створення моделей освітньої політики як необхідної теоретичної основи реформування існуючої системи політичного керівництва та управління системою освіти в Україні. Визначено шляхи подальших доліджень освітньої політики в трансформаційних суспільствах, обгрунтовано деякі практичні рекомендації.

79. Особистісна рефлексія як чинник соціального становлення підлітків: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Т.В. Комар; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с.: табл. - укp.
Виявлено структурне місце рефлексії в загальній системі самосвідомості підлітків, з'ясовано можливості використання спеціальних інструментальних засобів з метою формування рефлексії та її прояву в діяльності, поглиблено уявлення про механізми та психологічні особливості становлення рефлексії підлітків, уточнено механізми засвоєння підлітками соціальних цінностей і їх залучення до процесу рефлексії. Процес підліткової соціалізації перетворюється зі стихійно-самодостатнього на цілеспрямований і визначений особистісними пріоритетами. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики розвитку підліткової рефлексії. Створено комплекс формуючих засобів, залучення яких сприяє розвитку даної психологічної здатності.

80. Особливості "Я-концепції" дорослих інвалідів з ампутаційними дефектами кінцівок: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.І. Купрєєва; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 16 с.: рис. - укp.
Поглиблено концептуальні підходи до вивчення особистості людини з ампутаційними дефектами кінцівок. Визначено особливості "Я-концепції" таких людей молодого та зрілого віку у віддаленому періоді після ампутацій, а саме сприйняття фізичного дефекту як дефекту власної особистості. Розроблено методику дослідження емоційно-ціннісного ставлення суб'єкта до власного "Я" в контексті його ставлення до оточуючих. Виявлено порушення в міжособистісних стосунках цих людей - посилення орієнтації на вужче коло оточуючих, переважно рідких (мікросоціум), негативне ставлення до інших людей (макросоціальне оточення). Розвинуто підходи до розв'язання проблем психологічної допомоги особам з ампутаційними дефектами кінцівок, а саме доведено необхідність застосування такої допомоги у віддаленому періоді після ампутації.

81. Особливості емоційної регуляції професійної діяльності вчителя в напружених ситуаціях: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інасса Вікторівна Сергєєва; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.

82. Особливості життєвого стилю жінок у залежності від типу їх гендерної ідентичності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / І.В. Найдовська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Проаналізовано вплив статево-рольових структур особистості, зокрема, їх рівневих і структурних особливостей на формування життєвого стилю жінок. Розглянуто різноманітні його аспекти: реалізованість жіночого потенціалу, кар'єрні орієнтації, особливості здійснення гендерно-специфічних ролей, функціональні особливості подружніх відносин, особливості любовних стосунків у шлюбі. Показано, що статево-рольова регуляція життєвого стилю жінок більшою мірою виражена тоді, коли є відхилення нормативної структури симптомокомплексу "маскулинності/фемінінності" від андрогінної моделі статево-рольових властивостей особистості. Виявлено психосемантичні особливості структури жіночого простору, а також з'ясовано особливості особистості та стилю керівництва в різних групах жінок-керівників. Запропоновано методики вимірювання рівня реалізованості життєвого потенціалу жінки.

83. Особливості розвитку комунікативної компетентності майбутнього практичного психолога системи освіти: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.Б. Завіниченко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено, що становлення комунікативної компетентності практичних психологів відбувається більш ефективно за умови педагогічного керування цим процесом на етапі професійної підготовки, що забезпечує усвідомлення ними своїх власних настанов у комунікативній сфері, експлікацію наявних та вироблення більш продуктивних моделей пізнання особистості партнерів спілкування, освоєння певного рівня особистісної рефлексії та розвитку рефлексивного ставлення до себе як до суб'єкта професійного спілкування, вироблення вміння диференціювати та адекватно у процесі спілкування виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено та апробовано методику розвитку в майбутніх практичних психологів професійно достатнього рівня комунікативної компетентності.

84. Особливості соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до діяльності в особливих умовах: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.09 / В.Д. Кислий; Харк. військ. ун-т. - Х., 2003. - 20 с. - укp.
Визначено суть, закономірності і динаміку соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до діяльності за особливих умов, висвітлено психологічні фактори цього процесу в різні періоди службової діяльності офіцерів. Охарактеризовано психічні стани офіцерів, зумовлені впливом стрес-факторів у процесі виконання ними службових завдань. Проведено системний аналіз теоретичних аспектів процесу соціально-психологічної адаптації. Запропоновано прийоми та методи психокорекційної роботи щодо оптимізації процесу адаптації офіцера-випускника. Виявлено основні стрес-фактори, що впливають на процес соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до особливих умов, досліджено його динаміку. Проаналізовано залежність соціально-психологічної адаптації від індивідуально-психологічних особливостей офіцерів-випускників. Розроблено методику соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до діяльності за особливих умов, наведено практичні рекомендації щодо оптимізації соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників.

85. Особливості уявлень про своє майбутнє у старшокласників із соматичними порушеннями: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Л.І. Дідковська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с.: рис., табл. - укp.
Вивчено психологічні детермінанти побудови старшокласниками з певними соматичними порушеннями власної часової перспективи (уявлення про своє майбутнє). Запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми побудови особистістю власного майбутнього, який грунтується на концепції суб'єктно-діяльнісного підходу та теорії цілепокладання. Розкрито специфіку співвідношення форм цілепокладання (мріяння, задум, передбачення, намір, самовизначення), способів об'єктивації останніх в суб'єктивній картині життєпроектування (ескіз, стратегія, програма, план) і зумовлених ними типів побудови особистістю майбутньої часової перспективи у просторі бажаного майбутнього (аморфний, локальний, констеляційний, цілісний). Установлено, що процес і результат побудови особистістю образу власного майбутнього призводить до таких змін актуальної структури особистості, які можуть розглядатися як особистісне новоутворення. Запропоновано використовувати одержані дані як диференційно-діагностичні критерії процесуальних і змістових характеристик уявлень про своє майбутнє старшокласників загалом, що страждають на соматичні порушення, а також під час організації заходів психокорекційного (психотренінгового) спрямування.

86. Особливості формування уявлень про майбутню сім'ю у старшокласників: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Т.А. Демидова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Поглиблено поняття "уявлення про сім'ю". Обгрунтовано процес статево-рольової ідентифікації як основного механізму формування уявлень старшокласників про майбутню сім'ю. Визначено структуру (когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий компоненти) уявлень про сім'ю, виявлено критерії (знання функцій сім'ї, ідентифікація родини з майбутньою сім'єю, ідентифікаційна поведінка, способи вирішення конфліктів у сімейних ситуаціях), показники (зміна семантичних просторів), рівні знань (недостатній, задовільний, достатній) та ідентифікації уявлень (низького, середнього, високого) старшокласників про майбутню сім'ю. Розроблено та науково обгрунтовано програму активного цілеспрямованого соціально-психологічного навчання, яка сприяє послабленню статево-рольової ідентифікації в родині та розширенню компонентів уявлень про майбутню сім'ю.

87. Особливості формування Я-образу у школярів з церебральним паралічем: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.08 / О.В. Романенко; Ін-т спец. педагогіки АПН України. - К., 2003. - 21 с. - укp.
З використанням комплексної діагностичної методики виявлено специфічні шляхи формування Я-образу в дітей з церебральним паралічем від молодшого шкільного до підліткового віку: когнітивна спрощеність різноаспектних уявлень про власне Я; недостатня автономія когнітивних та афективних структур; уповільненість формування Я-ідеального як конструкту, відмінного від Я-реального; порушення адекватності у сприйнятті власної особистості; проблематичність позитивного самоприйняття внаслідок інтеріоризації чужих негативних ставлень; включення захисно-компенсаторних механізмів, що впливає на усвідомленість уявлень про себе. З урахуванням виявлених особливостей Я-образу у школярів з церебральним паралічем розроблено психокорекційну програму, яка являє собою єдину структуровану систему в сукупності послідовних блоків. На підставі результатів апробації цієї програми показано, що розроблена методика цілеспрямованого впливу на формування Я-образу у хворих дітей зумовлює позитивні зміни в їх самосвідомості.

88. Партнерська взаємодія у процесі становлення громадянського суспільства (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / С.Б. Жданенко; Харк. військ. ун-т. - Х., 2003. - 16 с. - укp.
Здійснено системний аналіз і розроблено типологію форм партнерства. Особливу увагу приділено аналізу його суб'єктивних засад та умов формування суб'єктивності партнера. Визначено, що партнерська взаємодія виражає природну потребу людини у співробітництві на паритетних засадах, у взаємному визнанні людей одним одного. Доведено, що ствердження партнерських відносин на усіх рівнях політичного та соціального життя є суттєвим фактором становлення та розвитку громадянського суспільства.

89. Педагогічні засади виявлення та подолання насилля у підлітковому середовищі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / І.А. Хозраткулова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 21 с. - укp.
Проаналізовано сімейні та особистісні детермінанти насильницької поведінки в підлітків. Виявлено основні типи порушень сімейного виховання в підлітків хлопців і дівчат. Показано зв'язок різних типів порушення сімейного виховання з механізмами формування насильницької поведінки. Виявлено особистісні фактори, сприятливі для формування цієї поведінки, а також найбільш поширені типи акцентуацій підлітків, схильних до насилля. Показано особливості різних спогадів, що відображають життєвий стиль і ранні психологічні травми зазначеної групи дітей. Зроблено висновок про суперечливість особистісної структури аналізованої групи підлітків, пов'язаної з існуванням двох альтернативних тенденцій: зниження рівня соціального інтересу та підвищення потреби у схваленні. Виявлено неадекватність Я-концепції в підлітків, схильних до виявів насилля, а також їх основні життєві стилі, які є способом подолання дійсності.

90. Переоценка цінностей історії: історизм та історицизм: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.М. Перепелиця; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 20 с. - укp.
Здійснено філософсько-історичний аналіз проблеми переоцінки цінності історії та співвідношення історицизму й історизму в контексті сучасної методології. Доведено зв'язок сучасних концепцій множинності та відкритості історії, в яких має місце критика лінеарних моделей історичного розвитку, з історицистськими проектами К.Маркса та Ф.Ніцше. Історицизм поставлено як критичне, драматичне поєднання теорії та практики, що позначає "злам метафізики" та "переоцінку всіх цінностей". Висвітлено дискурсивну стратегію історицизму, орієнтовану на "відкритість іншому". Підкреслено, що історизм, як методологічний принцип вивчення історії, не можна відокремити від історицизму, бо він так само є ціннісним баченням історії. Втім, істори(ци)зми К.Маркса та Ф.Ніцше презентують нове мислення, що полягає у прагненні змінити світ відповідно до "природи" людини, яку кожний з них розуміє по-різному.

91. Права людини у природно-правовій думці неотомізму: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / С.П. Рабінович; Одес. нац. юрид. акад. - О., 2003. - 19 с. - укp.
Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

92. Принципи дидактики як об'єкт історико-філософської рефлексії: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / В.В. Кузьменко; Нац. металург. акад. України. - Д., 2003. - 18 с. - укp.
Обгрунтовано, що культурно-історична значущість принципів дидактики обумовлена тим, що вони виступають одночасно і пропедевтикою теорії пізнання, і умовою становлення цілісного образу людини. З'ясовано, що в історії філософії засади принципів дидактики виникли на перетині онтологічних, антропологічних та гносеологічних уявлень, які характерні для античності, середньовіччя, Нового часу та сучасності. Шляхом інтерпретації ейдетики Платона, ентелехії Арістотеля, антитези "сакральне-секулярне" Августина Блаженного, пансофізму Я.А. Коменського визначено, що трансформація принципів дидактики здійснюється динамічно через поступовість, послідовність, від простого до складного і статично - через доступність, наочність, цілісність. Уточнено, що причиною розподілу теорії пізнання та навчання у філософії XVII - XX ст. є бурхливий розвиток наукового знання, у зв'язку з цим, як необхідність для навчання, його логізація та формалізація, редукція до "sensus communis" або здорового глузду. На підставі історико-філософського аналізу творчості К.Д. Ушинського, С.Й. Гессена, В.А. Сухомлинського показано, що вітчизняна дидактика, з одного боку, виникає на перетині раціоналізму, позитивізму, а з іншого - хтонізму, кордоцентризму та визначена бінарним характером парадигми "Захід - Схід".

93. Проблема відчуження в соціальній філософії Франкфуртської школи (спроба осмислення в контексті глобалістики): Автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.03 / О.Г. Льовкіна; АПН України. Ін-т вищої освіти. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Досліджено проблему відчуження в контексті соціальної філософії Франкфуртської школи, висвітлено причини, форми та наслідки процесу відчуження як на рівні соціуму, так і на рівні окремого індивіда. Окреслено шляхи оптимізації відчуження у фракфуртських мислителів. Розглянуто концепцію авангардного мистецтва як основи гносеологічно-естетичного варіанта подолання відчуження. Доведено, що концептуальний апарат аналізу проблеми відчуження, закладений представниками Франкфуртської школи, є актуальним для аналізу ряду сучасних проблем, пов'язаних з глобалізацією, таких як вестернізація суспільних ідеалів і цінностей, маніпулювання свідомістю за допомогою мас-медіа, тотальне економічне координування суспільством. Запропоновано концепцію духовного оновлення за допомогою авангардного мистецва як ефективний спосіб протидії інтелектуальному закріпаченню, морально-духовному занепаду та гуманізації освітньо-виховного процесу у сучасному українському суспільстві.

94. Проблема волі у філософській культурі України IX - XVIII ст.: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / І.З. Майданюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено специфіку прояву волі як складової української ментальності та як особистісної характеристики людини відповідно до сучасної концепції волі як спрямованості кожної людини до власного бажаного майбутнього. Проаналізовано особливості прояву волі до пізнання та творчості через комплексне вивчення історичних епох, найрепрезентативніших постатей цих епох та філософської спадщини діячів української історії та культури. Виділено тип українця, воля якого спрямована на пізнання навколишнього світу через самопізнання. Визначено, що воля до влади над собою в українців є засобом реалізації волі до влади над світом, яка не набуває форм маніпулювання чи абсолютного маніпулювання, а проявляється лише як воля до керування відносинами, а не людьми, що межує з відкриттям, породжує героїзм. Доведено, що з часів Київської Русі для керування відносинами між людьми в Україні стало характерним керування на основі розуму та мудрості, а не грубої сили та підпорядкування. З'ясовано, що з доби першого українського Відродження у філософській думці Україні простежено увагу до формування людини, яка скеровує власну волю на активну діяльність на благо суспільства, на користь собі та іншим, на формування національної ідеології за умов зростання зовнішньої експансії.

95. Проблема людини у філософській культурі Київської Русі: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / Т.В. Целік; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2003. - 21 с. - укp.
На підставі результатів історико-філософського аналізу екзистенціалів києво-руської християнської культури виявлено коло умонастроїв, які дозволяють зробити висновок про необхідність доповнення наявного підходу щодо середньовічного типу особистості як корпоративно визначеного. Доведено, що характером християнського світогляду та специфікою його функціонування у філософській культурі Київської Русі закладено підвалини для формування особистісної свідомості та начала, які відображені у ряді літературно-філософських пам'яток даної епохи. Зазначено, що дані положення екстраполюються на текст, який раніше не залучався до складу джерелознавчої бази філософської культури Київської Русі (так званий "Раскольничий манускрипт", відкритий В.М.Татищевим, виписи з якого значно доповнюють текст Іпатіїського літопису).

96. Проблема мовлення в українській психології (на матеріалі наукової спадщини Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Н.М. Ільїна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

97. Проблема національного ідеалу в українській філософській думці першої половини XX століття: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.З. Кендус; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Проаналізовано вплив історико-культурного, соціально-політичного, релігійного чинників на формування уявлень про національний ідеал в масовій та філософській свідомості українського суспільства. Доведено, що національний ідеал розглядався вітчизняними мислителями як складна ціннісно-світоглядна категорія, що виражає прагнення до досконалості, уявлення про зразкове у суспільно-політичному та духовно-моральному бутті нації та її представників. Категорія національного ідеалу у вітчизняній філософії першої половини XX ст., втілюючи специфіку української ментальності та культури, знайшла свій прояв через два виміри - суспільно-політичний та особистісний. Зазначено, що суспільно-політичний вимір національного ідеалу характеризувався українськими філософами у контексті таких цінностей як нація, свобода, державність, а особистісний вимір знаходив свій прояв в образі української людини, яка формувалася на традиціях виховного та цінностях християнського та морально-політичного ідеалів особистості.

98. Проблема онтологічного статусу універсалій у філософії Середньовіччя: Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.05 / Г.В. Бокал; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Досліджено проблеми онтологічного статусу універсалій у філософії високої і пізньої класики, патристики та ранньої схоластики. На основі аналізу аксіом філософського світосприйняття в онтології Античності і Середньовіччя визначено один з вірогідних шляхів історико-філософської реконструкції поглядів тогочасних мислителів стосовно проблеми загального і одиничного. Встановлено, що розподіл представників ранньої схоластики на "реалістів" і "номіналістів" є недосконалою дослідницькою настановою і має умовний характер. Визначено ключові питання, що постали у дискусії з проблем універсалій в західній філософії XI - XII ст.

99. Проблема страждання в філософсько-етичній спадщині А.Шопенгауера і С.К'єркегора: компаративний аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Т.М. Ярошенко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 17 с. - укp.
Розкрито особливості філософських вчень А. Шопенгауера та С. К'єркегора, визначено та проаналізовано головні чинники, які обумовили їх своєрідність, визначено роль суб'єктивних чинників, пов'язаних з характером особистості та біографічними ньюансами мислителів. Досліджено філософсько-етичні твори А. Шопенгауера та С. К'єркегора, праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Розкрито проблему страждання через поняття кризи, хвороби, меланхолії, відчаю, песимізму. Значну увагу приділено проблемі страждання в онтології, антропології, етиці, аксіології, сотериології. Визначено суть страждання, його природу, змістовне наповнення, висвітлено його роль і значення для духовного життя людини. Наголошено, що проблема страждання, незважаючи на свій яскраво виражений особистісний характер, актуалізується та посилюється в кризові, переломні часи розвитку суспільства та культури. Вказано, що А. Шопенгауер і С. К'єркегор були одними з перших в Європі, які здійснили переведення проблематики кризових соціокультурних явищ на особистісний рівень людини та пошуку нею смислу життя. Розглянуто негативне/конструктивне значення страждання для духовного оздоровлення людини та суспільства.

100. Проблеми освіти в контексті соціально-філософського аналізу: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / М.С. Конох; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 40 с. - укp.
Розроблено концептуально-методологічний апарат сучасної соціальної філософії стосовно аналізу проблем освіти, що входять у коло питань філософії освіти. Обгрунтовано, що вирішення даних проблем може бути найбільш ефективним у разі комплексного підходу до них. Показано, що комплексність підходу полягає в плідному співробітництві соціальної філософії та філософії освіти та права. Зазначено, що даний підхід має велике практичне значення, тому що пов'язаний із конституюванням даних дисциплін як загальнообов'язкових для вищої школи України та можливістю використання їх для налагодження зв'язків між наукою, навчально-педагогічним процесом і практикою, зокрема промисловою.

101. Професійна деформація співробітників органів внутрішніх справ і шляхи її корекції: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.06 / Ю.В. Александров; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2003. - 18 с. - укp.
Досліджено умови виникнення і розвитку професійної деформації працівників різних підрозділів міліції, обгрунтовано способи її корекції та профілактики. Показано відмінності в характері та ступені прояву професійної деформації у працівників різних служб системи МВС, встановлено їх безпосередній зв'язок з особливостями протікання оперативно-службової діяльності. Наведено методи виявлення відмінностей, обумовлених саме специфікою правоохоронної служби, встановлено її вплив на особистісні характеристики працівників міліції, визначено їх роль у формуванні професійної деформації. Обгрунтовано положення про домінуючу роль специфіки оперативно-службової діяльності у формуванні професійної деформації. Показано можливість її діагностики та корекції за допомогою методу ділової гри. Доведено, що одним з головних чинників розвитку професійної деформації правоохоронців є нехтування правовою регламентацією з їх боку.

102. Професійний стрес працівників органів внутрішніх справ України (концептуалізація, прогнозування, діагностика та корекція): Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.06 / О.В. Тімченко; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2003 - укp.
Подано концептуальну модель дослідження професійного стресу працівників органів внутрішніх справ, розкрито сучасні підходи до прогнозування можливих наслідків діяльності людини за умов впливу стрес-чинників підвищеної інтенсивності, проаналізовано біохімічні, фізіологічні, психологічні та поведінкові категорії виміру причин і ефектів професійного стресу, розглянуто ефективні методи психокорекційної та психопрофілактичної роботи обласних Центрів практичної психології при УМВС України.

103. Прояв та корекція ризику у студентів, які навчаються за різними освітньо-професійними програмами: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О.В. Вдовіченко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 17 с. - укp.
Досліджено особливості прояву ризику у студентів, які навчаються за різними освітньо-професійними програмами та розроблено цілеспрямовану систему його корекції. Уточнено суть поняття "ризик", концептуальні уявлення, що дозволяють зрозуміти механізми й умови його виникнення. Показано, що ризик є інтегральною властивістю особистості, яка грунтується на емоційно-вольових, інтелектуальних та інших ознаках, внаслідок яких, людина потрапляє до небезпечних ситуацій та прагне вийти з них. Розроблено тести для з'ясування проявів ризику у студентів у різних галузях діяльності. У психодіагностичному дослідженні встановлено, що вираженість ризику у студентів детермінується комплексом різних властивостей особистості, визначивши які можна підвищити ефективність процесу корекції його небажаних проявів.

104. Психологічна готовність до писемного мовлення дітей старшого дошкільного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.І. Карабаєва; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Показано, як на основі розвитку мислення дошкільників, зокрема, узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікації, встановленні причиново-наслідкових зв'язків, розуміння взаємозалежностей, здатності до розмірковування, спостережливості, творчої уяви, можна сформувати у дітей деякі прийоми виразності в усному висловлюванні та з використанням графічних форм, самостійного їх застосування, що у цілому, сприяє основній меті підготовки дітей до оволодіння писемним мовленням. Доведено, що за умов забезпечення розвиваючого навчання: підвищення розумової активності дітей, застосування завдань проблемного характеру та різноманітних видів діяльності на заняттях стає можливим ефективне формування психологічної готовності дошкільників до оволодіння писемним мовленням у школі.

105. Психологічна готовність старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / А.О. Денисенко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2003. - 17 с. - укp.
Вивчено особливості прояву психологічної готовності старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин. Уперше на підставі результатів теоретико-експериментальних досліджень визначено поняття психологічної готовності до подружніх взаємовідносин як відносно стійкий стан особистості, що характеризує певну систему соціальних установок, сімейних цінностей, орієнтованих на позитивні подружні взаємовідносини. З'ясовано види психологічної готовності до подружніх взаємовідносин та їх провідні детермінанти. Установлено, що рівень психологічної готовності представлений неоднозначно: у дівчат він вищий, ніж у юнаків. Розкрито вираженість індивідуальних проявів і провідних факторів, що обумовлюють психологічну готовність старших підлітків та юнацтва залежно від життєвого досвіду, віку та статевих властивостей. Розроблено й апробовано систему цілеспрямованого формування психологічної готовності старших підлітків до подружніх взаємовідносин. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей психологічної підтримки юнакам і дівчатам старшого підліткового та юнацького віку шляхом використання новітніх виховних технологій.

106. Психологічна освіта старшокласників як чинник їх життєвого самовизначення: Автореф. дис. канд... психол. наук: 19.00.07 / С.М. Панченко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Наведено результати дослідження процесу життєвого самовизначення старшокласників, психолого-педагогічних умов його підтримки та стимулювання засобами психологічної освіти. Обгрунтовано сутність життєвого самовизначення та його психологічні особливості в юнацькому віці. Зроблено спробу структурувати суб'єктивні складові-детермінанти життєвого самовизначення. Здійснено психолого-педагогічне дослідження ефективності запровадження психологічної освіти для старшокласників як чинника їх життєвого самовизначення. Розроблено та апробовано експериментальну програму спецкурсу з психології для старшокласників, методичні поради щодо його запровадження. Результати формувального експерименту на базі шкіл Сумської області показали: озброєння старшокласників базовими знаннями та первинними техніками з галузі психології як однієї з центральних антропологічних дисциплін є ефективним засобом їх життєвого самовизначення та особистісного саморозвитку. Показано, що розроблений зміст курсу психологічної освіти, спеціально організована пізнавальна, комунікативна, предметно-практична та творча діяльність учнів стимулюють та якісно збагачують важливі складові психологічної організації особистості: світоглядну, ціннісно-цільову, мотиваційно-потребову, гармонійною єдністю яких забезпечується життєве самовизначення старшокласників.

107. Психологічне забезпечення ефективності професійної діяльності підрозділу охорони: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.03 / Р.А. Калениченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Визначено особливості та фактори, що впливають на ефективність професійної діяльності у взаємозв'язку з психологічним кліматом у підрозділі охорони. Наведено теоретичний та експериментальний аналіз результатів психологічного забезпечення ефективності їх діяльності, показано важливість проведення психодіагностичної та психокорекційної роботи. З'ясовано, що застосування психологічної оптимізації психологічного клімату підрозділу роти охорони суттєво покращує міжособистісні, міжгрупові стосунки, що зумовлює ефективність військово-професійної діяльності. Розроблено програму психологічного забезпечення оптимізації ефективності професійної діяльності даного колективу та доведено ефективність її використання військовослужбовцями експериментальної групи у комплексі психологічного забезпечення професійної діяльності, надано практичні рекомендації щодо використання її у військах.

108. Психологічне здоров'я підлітків та його оцінка в умовах загальноосвітнього навчального закладу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.М. Колотій; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 20 с. - укp.
Визначено показники оцінки психологічного здоров'я особистості: індивідуально-психологічні особливості індивіда, соціально-психологічну адаптацію, реалізація його соціальних потреб та здатність до саморозвитку. Надано їх характеристику та проведено апробацію. На підставі результатів дослідження особливостей формування психологічного здоров'я 363-х школярів віком 11 - 13-ти років визначено психологічні характеристики підлітків з різними ступенями реалізації соціальних потреб, соціально-психологічної адаптації, саморозвитку. Створено математичні моделі взаємовпливу психологічних чинників на формування психологічного здоров'я підлітків. На підставі факторного аналізу визначено три типи психологічного здоров'я підлітків різної статі, а також його рівні, які вказують на якісність індивідуального розвитку: несформованого психологічного здоров'я, розвинутого та абсолютного.

109. Психологічне проектування модульно-розвивальних занять у загальноосвітній школі: Автореф. дис. канд... психол. наук: 19.00.07 / М.Б. Бригадир; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Висвітлено ідеї, принципи та умови конструювання організаційного соціуму за психологічними параметрами. Проаналізовано способи наукового конструювання інноваційних моделей освітньої взаємодії модерністського та трансформаційного типів й обгрунтовано технологічні інваріанти їх організації (допроектні, дидактичні, освітні). Описано предмет і властивості процесу створення проектів організаційних форм навчання на метатеоретичному рівні аналізу функціонування освітн