230. Структурні зміни у пізньолатинському реченні: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.14 / О.П. Василевська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено структуру пізньолатинського речення, в якій відображено зміни, зумовлені поступовим переходом від синтетичної до аналітичної конструкції. Наведено погляди римських риторів та граматиків щодо послідовності елементів речення, які дозволяють зрозуміти той факт, що порядок слів у класичній латині був відносно вільним, не мав граматичного значення і належав до сфери стилістики. Вивчення структурних змін у пізньолатинському реченні здійснено на базі вербоцентричної концепції, тобто порядок послідовності елементів визначається їх положенням щодо дієслова-присудка. Досліджено позицію дієслова-присудка у головному та підрядному реченні, а також її зміни у порівнянні з положенням у реченні класичної латинської мови. Розглянуто положення щодо дієслова-присудка підмета, прямого та непрямого додатків, обставин й обставинних конструкцій різного типу у головному та підрядному реченні. Розглянуто розвиток конструкції - іменник і його означення: прикметник, займенник, числівник, дієприкметник, атрибутивний генетив. Визначено чинники, що зумовили зміни у структурі речення, зокрема, закономірний внутрішній розвиток мови, вплив класичної конструкції й екстралігвістичних факторів.

231. Структурні та жанрово-стилістичні особливості текстів інтерв'ю в сучасній французькій пресі (комунікативно-прагматичний аспект): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Н.Є. Гапотченко; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено комунікативні, прагматичні та стилістичні особливості інтерв'ю в сучасній французькій пресі. Розглянуто інтерв'ю як окремий жанр текстів преси. Проаналізовано основні складники комунікативних ситуацій і типові прагматичні прояви досліджених тестів. Установлено відповідні особливості мовленнєвого спілкування між журналістом-інтерв'юером і респондентом, характерні для діалогічної комунікації. Визначено основні види питальних мовленнєвих актів інтерв'юера. Виокремлено одиниці комунікативно-прагматичної моделі інтерв'ю. Одержано кількісні дані про структуру інтерв'ю у сучасній французькій пресі. Досліджено основні лексичні, морфологічні, синтаксичні, графічні стилістичні засоби, стилістичні фігури, які вживаються з метою реалізації комунікативних намірів і прагматичних настанов авторів інтерв'ю.

232. Структурні та функціональні особливості вторинної предикації в сучасній англійській мові (досвід формально-граматичного моделювання): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.Д. Карамишева; Київ. нац. лінгвіст. ун-т. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено структури вторинної предикації, відомі у традиційній граматиці як Complex Object, Complex Subject, For-to-Infinitiv Construction, Absolute Construction, Gerundial Predicative Costruction. Аналізовані структури згруповано за формою вторинного присудка, описано їх основні структурні типи та представлено дистрибутивні моделі. Визначено основні ознаки структур вторинної предикації та здійснено їх класифікацію на підставі входження в синтаксичну структуру речення, а саме: у структури первинної предикації, комплементації, модифікації й координації. Розроблено методику моделювання синтаксичних структур на прикладі формалізованого опису структур вторинної предикації, що є основою формальних моделей. Відзначено, що ці моделі можуть слугувати для оптимізації ефективності прикладних програм, що автоматично/автоматизовано розпізнають та опрацьовують мовні дані.

233. Структурні, логіко-семантичні і функціональні типи допустових речень у сучасній науковій мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Ковальова; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 18 с. - укp.
Вперше у вітчизняному мовознавстві досліджено особливості організації змісту допустового речення з урахуванням комплексу екстралінгвістичних і лінгвістичних засобів його формування та залежності від складу та номінативних і комунікативних характеристик семантичних компонентів. Під час аналізу семантичної структури речення для кожного семантичного компонента визначено характер співвідношень між його значенням, лексико-граматичним вираженням і функціональним спрямуванням. Вперше проведено дослідження логіко-семантичних, структурних і функціональних різновидів допустових речень на матеріалі суспільних текстів і виділено серед них функціонально-семантичні типи, що розрізняються за кількістю семантичних компонетнів, неоднорідністю складних смислових відношень та різним спектром синкретичних площин.

234. Структурно-композиційні та семантико-прагматичні особливості французького епістолярного роману XVIII - XX століть (на прикладі творів Ш. де Лакло, О. де Бальзака, А. де Монтерлана): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / О.Б. Рогоза; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено французький епістолярний роман як специфічне явище художньої прози, що походить від сполучення форми листа та жанру роману. Вивчено твори XVIII, XIX, XX ст. та висвітлено еволюцію французького епістолярного роману, що є виправданим під час дослідження закономірностей розвитку літературної мови та її стилістичної диференціації. Визначено місце епістолярного стилю у системі функціональних стилів та виявлено прагматичні характеристики французького епістолярного роману. Розкрито його структурні характеристики шляхом об'ємно-прагматичного членування. Розроблено структурну типологію даного роману, визначено композиційні фактори функціонування листів у ньому та встановлено форми передачі чужого мовлення. Проаналізовано лінгвостилістичні засоби створення художнього образу персонажа у французькому епістолярному романі, досліджено іронію у контексті теорії поліфонії О.Дюкро, а також функціонування інтертекстуальних зв'язків у даному романі.

235. Структурно-семантичні і комунікативно-прагматичні особливості висловлювань із концептом "порада": Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Бондарєва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філології. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексний аналіз висловлювань з концептом "порада" у сучасній українській мові на матеріалі художніх текстів останніх десятиріч XX - початку XXI ст. Установлено специфіку висловлювання-поради як некатегоричного мовленнєвого акту, спрямованого на спонукання адресата до виконання конкретної корисної для нього дії у майбутньому. Проаналізовано граматичну структуру речень та розглянуто інвентар мовних засобів (спеціалізованих і неспеціалізованих висловлювань, що вживаються комунікантами для вираження волевиявлення поради. Установлено закономірності їх вибору відповідно до комунікативної мети. Визначено іллокутивний потенціал висловлювань-порад. Виявлено причини виникнення додаткових семантичних і прагматичних характеристик, які накладаються у процесі спілкування на основне значення висловлювання і з'ясовано основні функціональні види поради. Описано комунікативну структуру мовленнєвого акту поради та встановлено іллокутивні характеристики кожної з його частин.

236. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. ХХ ст. - початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.О. Попова; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано новітні лексичні запозичення з англійської в українську мову останнього десятиліття XX - на початку XXI ст. За матеріалами сучасних лексикографічних джерел, періодики та телепрограм здійснено реєстр новітніх англіцизмів (близько 750 одиниць - 91 % нових лексем і 9 % нових значень). Виявлено переважання безпосереднього запозичення (80 %); у 20 % новітніх англіцизмів англійська є мовою-посередницею. З'ясовано, що найчисленнішими тематичними групами є "Економіка, банківська справа і фінанси", "Культура", "Комп'ютерна техніка і технологія", "Спорт", "Політика і суспільство". Визначено періоди у запозиченні англіцизмів в українську мову. Виявлено специфіку сучасного етапу, яка полягає у значному зростанні надходження англомовних лексем, спричиненому мовними факторами - потребою наведення мови на її номінаційно-лексичному рівні (мовної картини світу) до синхронної відповідності з її поняттєвою картиною, а також позамовними - інтеграцією України в міжнародні культурні та інформаційні процеси з урахуванням статусу англійської мови як засобу міжнародного спілкування, найінтенсивнішим за всі часи розвитку української мови екстралінгвальним та лінгвальним англо-американським впливом, надзвичайним прискоренням інформаційних процесів та глобалізації впливу мас-медіа.

237. Структурно-семантичні особливості синтаксичних конструкцій посесивності в сучасній українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Мішеніна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено типологію конструкцій посесивності та їх структурно-семантичні особливості у сучасній українській мові. Посесивність розглянуто як одну з універсальних категорій, що виявляється на семантико-синтаксичному рівні та відображає відношення між двома об'єктами коли один об'єкт сприймається як елемент особистої сфери іншого об'єкта (особи) або коли один об'єкт (особа) має право володіння чи користування іншим об'єктом (матеріальним). Зазначено, що посесивне значення реалізується на словотвірному, лексичному й синтаксичному рівнях. Одиниці всіх рівнів перебувають у системному зв'язку і становлять однорівневі та різнорівневі деривати. З урахуванням положень трансформаційного синтаксису виділено посесивну конструкцію, що конститується на базі дієслова мати. Висловлено тезу, що процес трансформації відбиває явище асиметрії між базовою й дериваційною одиницями на семантико-синтаксичному рівні. Зауважено, що аналіз причин асиметрії зазначених планів, ступеня трансформації ядерного речення дає змогу визначити співвідношення однорівневих та різнорівневих дериватів, а також шляхом порівняння виділити компоненти посесивних відношень, які відбуваються на семантико-синтаксичному й семантичному рівнях. Складність, багатокомпонентність значень посесивних предикативних конструкцій базується на семантичних опозиціях (активність/пасивність посесора; статичність/динамічність посесивного зв'язку, відчуваність /невідчуваність об'єкта володіння), що є релевантними у разі визначення характеру посесивного зв'язку, а також зумовлюють структуру й семантику посесивних конструцій.

238. Структурно-семантичні та функціональні особливості французьких інтенсифікаторів процесуальної ознаки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / І.В. Удовенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 22 с. - укp.
Здійснено системно-функціональне дослідження французьких адвербальних інтенсифікаторів процесуальної ознаки. Упорядковано інвентар суцільнооформлених адвербальних інтенсифікаторів та їх функціональних еквівалентів. Розроблено семантичну та семантико-етимологічну класифікації прислівників-інтенсифікаторів. Вивчено синонімічні відношення в системі інтенсифікаторів, з'ясовано їх глибинні взаємозв'язки всередині речення. Проаналізовано структурні та семантичні особливості роздільно оформлених інтенсифікаторів. Визначено сполучувальні можливості адвербальних одиниць з дієсловами різних лексико-семантичних груп. На підставі аналізу функціонування інтенсифікаторів у художньому тексті установлено їх комунікативну значущість та роль у створенні суб'єктивної модальності тексту, досліджено експресивну та прагматичну функції інтенсифікаторів.

239. Структурно-семантичні, стилістичні та текстові функції епітета в історичному романі (на матеріалі творів другої половини XIX - першої половини XX ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Красавіна; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено структуру, стилістичні та текстові функції епітета в історичних романах П.Куліша "Чорна рада", І.Нечуя-Левицького "Іван Виговський", А.Чайковського "Сагайдачний". Зафіксовані в аналізованих текстах епітетні словосполучення структуровано у функціонально-семантичне мегаполе "Козаччина", що об'єднує макрополя "Історична доба", "Україна", "Запорозька Січ", "Козацтво". У макрополі "Козацтво" проаналізовано мікрополя епітетних словосполучень "Віра", "Вороги/Союзники", "Зброя, національні клейноди", "Побут", "Одяг", "Коні". Простежено формування мовних стереотипів з національно-культурним компонентом у змалюванні зовнішнього і внутрішнього портрета козаків, гетьманів. Здійснено структурно-семантичний аналіз найчастіше вживаних епітетів і дистрибутів. Виявлено тенденцію переходу відносних прикметників козацький, запорозький, гетьманський у якісно-оцінні лексеми. Доповнено Словник епітетів української мови епітетними словосполученнями, прагматично-оцінний зміст яких взаємопов'язаний зі сприйманням доби Козаччини.

240. Суб'єктиво-об'єднані детермінанти в семантико-синтактичній структурі простого речення в сучасній російській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.В. Гейна; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено теоретичні засади детермінантних членів як самостійних поширювачів речення в цілому. Описано суб'єктно-об'єктивні детермінанти у структурному аспекті. На підставі домінантних семантичних ознак здійснено семантичну класифікацію цих структур, виявлено граматичні засоби вираження суб'єктно-об'єктних детермінантів, наведено їх семантико-синтаксичні моделі. У семантичному аспекті визначено комунікативні функції суб'єктно-об'єктних детермінантів та їх роль за модусно/диктумного членування висловлювання. У функціональному аспекті визначено роль суб'єктно-об'єктних детермінантів у формуванні семантико-синтаксичної структури речення. Описано функції облігаторних детермінантних компонентів основи в односкладних реченнях різних типів, з'ясовано моделі основ цих речень. Проаналізовано функціонування суб'єктно-об'єктних детермінантних структур у ролі факультативних членів у реченнях різних типів. Здійснено вивчення суб'єктно-об'єктної детермінації у компаративному аспекті з використанням російської та української мов.

241. Сучасна російська антиутопія (1980 - 2000-і роки): традиції та новаторство (проза): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.О. Копач; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено еволюцію жанру антиутопії на матеріалі прозових творів російської літератури 1980 - 2000-х рр. (В.Войновича, Т.Толстої, Е.Лимонова. В.Пелевіна, О.Кабакова, Л.Петрушевської, А.Курчаткіна, М.Веллера). Розкрито суть поняття "антиутопія", його жанрове ядро, художні домінанти. Проаналізовано жанрові різновиди антиутопії (роман, повість, оповідання), розглянуто їх характерні особливості: своєрідність художнього моделювання й прогнозування, час і простір, еволюція героя, особливості конфлікту, мова, стиль. У російській антиутопії кінця XX - початку XXI ст. відзначено усталені ознаки й нові риси, що зумовили динаміку жанру. Антиутопію досліджено у контексті традицій російської та світової класики, а також провідних тенденцій сучасного літературного процесу.

242. Сучасна українська термінологія маркетингу: семантика та прагматика: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Д.П. Шапран; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено закономірності формування та сучасного розвитку української маркетингової термінології, подано їх лінгвістичну інтерпертацію. Проаналізовано джерела поповнення та з'ясовано метамовно-дериваційні особливості даної термінології. Визначено найпродуктивніші словотвірні моделі маркетингових термінів. Розглянуто особливості лексико-семантичної та структурної організації вивченої терміносистеми. Виявлено проблеми сучасної української маркетингової термінології та подано конкретні пропозиції щодо її внормування.

243. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / О.О. Мороз; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто суспільно-політичну лексику сучасної чеської мови у контексті компонентного аналізу та побудови лексико-семантичних полів (з урахуванням парадигматичних і синтагматичних відношень між словами), у яких функціонує та взаємодіє концептуальна, ідеологічна та тематична лексика. Висвітлено напрями динамічних процесів, які діють у середовищі даної лексики: метафоризацію в оцінювальній функції, неологізацію, переосмислення. Визначено напрямки семантико-функціонального розвитку даного корпусу лексики, описано механізми мовних змін.

244. Сучасний дитячий фольклор: семантичний, стуктурний, функціональний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / С.П. Кулинич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто український дитячий сучасний фольклор як неоднорідне та неоднозначне творчо багате явище. Визначено зміст поняття "сучасний дитячий фольклор", розглянуто особливості його становлення та функціонування в контексті дитячої вікової диференціації. Запропоновано концептуалізацію, методологічно нове обгрунтування специфіки сучасного дитячого фольклору. Досліджено вплив і прояви міфологічно-ігрової культурної традиції на певні рівні художньої структури сучасного дитячого фольклору, встановлено статус міфологічної основи сюжетів та мотивів, жанрів дитячої усної культури. Охарактеризовано спосіб об'єктивації сакрального в усній дитячій традиції та його основні моменти.

245. Сучасні українські прізвища північної Донеччини: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Ю. Булава; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено лексико-семантичні та словотвірно-структурнні особливості сучасних українських прізвищ північної Донеччини. На підставі результатів лексико-семантичного аналізу антропонімів установлено їх допрізвищеву семантику, виокремлено найчастіші антропооснови. Розкрито роль різних класів онімної й апелятивної лексики у формуванні прізвищ. У цьому аспекті визначено склад слов'янських і християнських імен та охарактеризовано семантику апелятивів української мови, відображених в основах прізвищ, що поглиблює уявлення про джерела національної ментальності. Класифіковано прізвища Донеччини з урахуванням їх словотвірно-структурної специфіки. Доведено, що аналізовані антропоніми утворилися двома основними способами словотвору - неморфологічним і морфологічним. Виявлено найтиповіші на досліджуваній території словотвірні моделі прізвищ. Укладено алфавітний та інверсійний словники сучасних українських прізвищ північної Донеччини.

246. Творчість Ахмада Шауки та Хафіза Ібрагіма в контексті оновлення єгипетської поезії кінця XIX - початку XX століть: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / В.О. Колодко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
У контексті розуміння еволюції арабської літератури як поліетнічного феномену, уперше у вітчизняній арабістці, з урахуванням надбань історії світової літератури, здійснено спробу послідовно висвітлити складний шлях розвитку єгипетської поезії на початку XX ст. На підставі системного аналізу художньої спадщини єгипетських неотрадиціоналістів (неокласиків) виокремлено історично сталі та функціонально активні структурно-змістові компоненти їх поетики, динаміку рецепції/трансформації традиційного матеріалу. Уперше проведено комплексне дослідження поезії Ахмеда Шауки та Хафіза Ібрагіма, розглянуто подібності та розбіжності й ейдології, генології, ідіостилях. Розроблено концепцію типового/особливого у взаємодії названих авторів з традиційною арабською поетикою. Осмислено соціопсихологічну функцію їх творчості.

247. Творчість Ернеста Хемінгуея в українському літературному процесі XX століття (рецепція і типологія): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Н.В. Чикирис; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. - Т., 2005. - 20 с. - укp.
Вивчено питання щодо сприйняття творчості Е.Хемінгуея українськими літературознавцями, а також з'ясування типологічних збігів та відмінностей доробку американського та окремих українських прозаїків XX ст. З метою визначення ролі творчості Е.Хемінгуея в українському літературному процесі проаналізовано особливості рецепції та фактори, що їх спричинили, систематизовано досягнення українського літературознавства у вивченні спадщини Е.Хемінгуея, досліджено переклади творів письменника та їх роль у міжлітературному спілкуванні, розглянуто його образ в українській літературі. Виявлено суспільно-, літературно-, а також психологічно-типологічні збіги у творчості Е.Хемінгуея та українських прозаїків (В.Стефаника, О.Турянського, Ю.Покальчука) в аспектах семантики, проблематики, пафосу, сюжету, героїв, форми, що дало змогу з'ясувати суголосні тенденції розвитку української й американської літератур першої половини XX ст.

248. Творчість Івана Величковського. Тематика, барокова образність: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Б.М. Бадрак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено історіографію творчості І.Величковського. Висвітлено значення літературної спадщини митця у формуванні та становленні поетичної системи українського бароко. Проаналізовано багатоплановість образів Святого Письма й агіо- та апокрифічних сюжетів у творчому доробку І.Величковського. Доведено домінантну роль барокового мислення та світосприйняття у формуванні поетики релігійної лірики І.Величковського. Досліджено тематику, образну систему та стилістичні засоби художньої виразності літературних творів письменника, виявлено джерела утворення їх образної системи. Запропоновано оригінальну інтерпретацію атрибутики релігійної, філософської та світської лірики митця. Християнські образи поетичних творів І.Величковського філософського змісту синтезовано в динамічну прагматичну систему, побудовану за законами природи та буття. Простежено розвиток загальнохристиянських ідей та способи їх актуалізації у світських творах письменника. Висвітлено зв'язок поетичного доробку староукраїнського майстра слова з богослужебною літературою. Укладено словник мови творів І.Величковського.

249. Творчість Ольги Кобилянської: калокагативне світовідчуття: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / К.С. Семенюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Здійснено естетико-етичний аналіз світоглядних засад у творчості О.Кобилянської. З'ясовано основні причини суперечностей в оцінках її творчості у літературно-художній критиці та визначено, що вони спричинені відсутністю розуміння цілісності світоглядних настанов художниці. Доведено, що формою осягнення світу є світовідчуття, визначальна характеристика якого - єдність "добра" та "краси", етичного й естетичного. Обгрунтовано думку, що така єдність на основі чуттєвості може бути визначена як "колагативне світовідчуття", що виражається у творчому доробку О.Кобилянської шляхом синтезу літературного, музикального та колористичного начал, поєднання реалізму, неоромантизму, символізму, імпрессіонізму, використання містицизму й міфологізму, надбання української та європейскої культур.

250. Творчість Станіслава Виспянського та українська література кінця XIX - початку XX століття: рецепція і типологія: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / М.С. Медицька; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. - Т., 2005. - 23 с. - укp.
Вивчено особливості різних рівнів рецепції та типології творчості С.Виспянського з відповідними явищами та процесами української літератури (УЛ) кінця XIX - початку XX ст. На підставі засад рецептивної естетики виявлено домінантні літературознавчі концепції в осмисленні творчості письменника польськими та українськими дослідниками. З використанням контактно-генетичного підходу проаналізовано впливи УЛ на його творчість на рівні образів, мотивів, характерів, сюжетів. З'ясовано спорідненість текстів з аналогічними явищами та процесами УЛ даного періоду та їх ідейно-естетичну самоцінність. Встановлено рівні типологічних характеристик творчості С.Виспянського, поетів - "молодомузівців", української драматургії, зокрема, тематичні, образні, фольклорно-міфологічні, сюжетно-композиційні, жанрово-стильові, архетипні, художньо-мисленнєві.

251. Текстова варіативність англомовної лірико-епічної поеми (на матеріалі британських та американських поем кінця XVIII - середини ХХ ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.Г. Саноцька; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 21 с. - укp.
Комплексно досліджено варіативність тексту англомовної лірико-епічної поеми (ЛЕП). Описано концептуальний простір, уточнено естетично значущі домінанти, визначено типологічні, жанрово-тематичні та мовні параметри ЛЕП. Здійснено систематизацію й аналіз варіативності фоно-, лексико- та синтактико-стилістичних виражальних засобів традиційних і новаторських, що дало підставу для твредження про єдину типологічну належність аналізованих поем, а також певні гіпотетичні параметри жанру. Доведено відносну стійкість функціонування парадигматичних класів у всіх поемах, а саме: перевагу статичної й описової парадигми над динамічною, абстрактних іменників - над конкретними, значну кількість складних іменників і прикметників, особових / присвійних / зворотних займенників. Базуючись на дослідженні емоційно забарвленої лексики, наведено твердження про існування спільних характеристик досліджених поем, а також єдиного типу тексту. Виявлені відмінності, які можна охарактеризувати як особливості індивідуального авторського стилю та формальних вимог до поезії певної епохи, на типологію тексту значною мірою не впливають. Визначено типологічну варіативність функціонування часів дієслів, а саме - теперішнього / минулого у межах одного контексту; архаїчних форм окремих дієслів, прикметників кольору, особливо white і black; особових / присвійних займенників, особливо групи "Г", а також іншомовної та графічно маркованої лексики. З'ясовано, що граматична форма Present Indefinite у текстах ЛЕП реалізує свій композиційно-стилістичний потенціал, створюючи описову, оповідну форми викладу та подвійну часову перспективу. Констатовано, що варіативність функціонування Present Indefinite не залежить від родової домінанти, хоча має певні відмінності реалізації у текстах з ліричною та епічною домінантами. Узагальнено функціонування комунікативних типів речень, що дало змогу підтвердити парадигму окличних речень і риторичних запитань для даного типу тексту. Побудовано схему лексико-синтаксичної та стилістичної структури ЛЕП і розроблено модель лінгвостилістичного опису інваріантної структури тексту ЛЕП, яка містить лексико-морфологічні, фоностилістичні, лексичні та мовно-стлістичні компоненти.

252. Теоретико-методичні засади аналізу художнього твору в шкільному курсі літератури: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / А.Л. Ситченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 40 с. - укp.
Розглянуто науково-методичні засади аналізу художнього твору в шкільному курсі української літератури. Здійснено історичне дослідження різних способів аналізу художнього твору в літературознавстві та методичній літературі. Висвітлено філософські засади процесу вивчення мистецьких творів, розкрито психолого-педагогічні передумови ефективного формування навичок літературознавчого аналізу. Узагальнено інноваційні системи навчання й обгрунтовано перспективи їх використання. Запропоновано теоретико-методичну модель формування в учнів основної та старшої школи умінь самостійно аналізувати художні твори. Розроблено навчальні проекти формувального (експерименального) літературознавчого аналізу для учнів V - XI класів. Створено методичну систему неперервного навчання школярів з метою формування умінь аналізувати художні твори різного роду (прозові, драматичні та ліричні) та виду (байки, балади, поеми). Експериментально доведено ефективність використання нової методики навчання.

253. Теоретичні основи формування методичної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / О.Б. Бігич; Київ. нац. лінгвіст. ун-т. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Досліджено проблему формування методичної компетенції (МК) учителя іноземної мови (ІМ) початкової школи з урахуванням сучасних тенденцій іншомовної професійно-педагогічної освіти. Виявлено сучасні тенденції професійної освіти майбутніх учителів й іншомовної освіти молодших школярів з використанням культурологічного підходу. Узагальнено особистісні та діяльнісні характеристики студенства як особливої соціальної категорії, змодельовано колективний результат методичної освіти вчителів ІМ початкової школи в аспекті загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Визначено рівні формування у студентів МК майбутнього учителя даного професійного напрямку. Удосконалено систему контролю формування МК за умов кредитно-модульної системи.

254. Теорія і практика вивчення української літератури у взаємозв'язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / С.О. Жила; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 40 с. - укp.
Розроблено теоретико-методологічні засади вивчення української літератури у взаємозв'язку з різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи. Розглянуто специфіку художнього сприймання різних видів образотворчості, взаємовплив мистецьких знань у сучасній шкільній освіті. Обгрунтовано засади інтеграції мистецьких знань у процесі вивчення української літератури. Створено методичну систему сприймання літератури у контексті різних видів образотворчості. Виявлено особливості трансформації літературних образів у конгеніальні суміжних мистецтв. Визначено напрями вивчення літератури у взаємозв'язку з різними видами мистецтв в українській та світовій літературах. Запропоновано моделі комплексної взаємодії мистецтв у дослідженому процесі.

255. Теорія і практика становлення та розвитку української дошкільної лінгводидактики: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Т.М. Котик; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2005. - 40 с. - укp.
Уперше представлено системний, цілісний, науково обгрунтований опис української дошкільної лінгводидактики як наукової галузі. Описано й подано як систему методологічні орієнтири її розвитку. Побудовано теоретичне уявлення про сучасний стан лінгводидактики, а саме: суть, структуру, характер взаємозв'язків між елементами лінгводидактичної системи, особливості їх функціонування. Висвітлено історичні передумови та внутрішні чинники формування структури лінгводидактичної теорії. Визначено й охарактеризовано періоди та етапи її розвитку. Зокрема, наведено обгрунтування початкової межі становлення української дошкільної лінгводидактики як науки. Виявлено й описано традиції, тенденції та закономірності розвитку теорії обгрунтування змісту навчання, а також теорій керування процесом навчання та викладання засад науки. Обгрунтовано перспективи їх подальшого розвитку.

256. Теорія і практика формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку (на матеріалі морфології і словотворення): Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / К.Л. Крутій; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 44 с.: рис. - укp.
Запропоновано концептуально-методичний підхід до розв'язання проблеми формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку. Науково обгрунтовано й опрацьовано лінгводидактичну модель, яка була реалізована за етапами: пропедевтично-превентивним, репродуктивно-диференційованим, нормативно-адаптивним і діяльнісно-творчим. Уперше виокремлено й описано своєрідні періоди оволодіння дітьми правилами словозміни, формотворення та способами словотворення, які різняться змістом і ступенем усвідомлення мовних узагальнень. Одержано нові дані щодо обсягу, кількісного та якісного складу лексики сучасної дитини дошкільного віку. З'ясовано особливості формування граматично правильного мовлення в онтогенетичному розвитку дитини. Розкрито зміст феномена "граматична правильність мовлення". Визначено педагогічні умови, що сприяють підвищенню рівня оперування дошкільниками граматичними категоріями. Удосконалено систему методичної роботи з педагогічними кадрами. Розвинуто теорію та методику формування граматично правильного мовлення даних дітей, а також систему занять, яка передбачає пропедевтичне засвоєння дітьми широкого кола дотеоретичних знань практичної граматики на рівні усвідомлення та вживання граматичних категорій у зв'язному мовленні. Доведено доцільність застосування системи цілеспрямованої роботи щодо формування граматично правильного мовлення.

257. Теорія роману як жанру в українському літературознавстві: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.06 / Н.І. Бернадська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Вперше в українському літературознавстві запропоновано теоретичну модель жанру роману та здійснено спробу систематизації його різновидів за відомими критеріями класифікації. З'ясовано специфічні особливості родо-видових і міжвидових поєднань. Проаналізовано рецепцію українського роману в літературно-критичних статтях П.Куліша, М.Костомарова, М.Максимовича, П.Мирного, І.Білика, М.Драгоманова та наукових розвідках І.Франка, Д.Чижевського, М.Бахтіна, Д.Лукача. Досліджено основні етапи розвитку теорії роману у вітчизняному літературознавстві, обгрунтовано шляхи становлення та жанрової еволюції українського роману. Вперше проаналізовано соцреалістичний канон роману й обгрунтовано штучність і неорганічність терміну "роман-епопея".

258. Теорія та практика молодограматизму в українському і російському мовознавстві: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.М. Абрамічева; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено вплив молодограматизму на розвиток наукової думки в українському та російському мовознавстві 1870-х - 1930-х рр. у межах онтологічного, телеологічного та операціонального компонентів порівняльно-історичного методу. Основну увагу приділено прийомам і процедурам порівняльно-історичного методу в студіях молодограматиків та українських і російських компаративістів: генетичному ототожненню фактів, реконструкції архетипів, хронологізації та локалізації мовних явищ. Розкрито невиправданий "критицизм" деяких дослідників щодо молодограматиків. Досліджено розбіжності в поглядах та полеміку українських та російських лінгвістів даного періоду. Зазначено, що твердження молодограматиків та українських і російських компаративістів 1870-х - 1930-х рр. виявилися перспективними для мовознавства ХХ ст. - початку ХХІ ст.

259. Територіальна варіативність голосних і приголосних сучасної німецької мови (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Е.С. Бондаренко; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено функціонування німецьких голосних та приголосних фонем у підготовленому мовленні з урахуванням їх територіальної варіативності. Доведено, що реалізації фонем у мовленні неоднакові на всій території Німеччини, змінюються залежно від місцевості, змішуються північні та південні вимовні риси у середньонімецькій зоні, кожна інновація з'являється в певному місці і має свої зони поширення.

260. Термінологічна лексика як засіб когезії англомовного економічного тексту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.М. Рибачок; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено когезійно-когерентний потенціал термінологічної лексики в економічних текстах в аспекті когнітивно-комунікативної й антропоцентричної парадигми мовознавства. Визначено дискурсивний статус категорії когезії та когерентності, виявлено й описано лінгвокогнітивні та лінгвопрагматичні механізми її реалізації в дискурсі. На підставі вивчення економічного дискурсу як лінгвосоціокультурної взаємодії суб'єктів економічної діяльності здійснено системний аналіз когезійних засобів термінологічної лексики в лексико-семантичному, синтаксичному та функціональному аспектах. На підставі дискурсивного дослідження різних жанрів економічних текстів визначено механізм функціонування термінологічної лексики у даному контексті, спрямований на досягнення фахових і комунікативних цілей. Встановлено, що функціонування термінів визначається прагмасемантичними настановами економічного тексту та вибором когезійних засобів для адекватної репрезентації його формально-змістової цілісності. З'ясовано вплив соціокультурних та ідіостильових факторів у процесі трансферу інформації в економічному дискурсі.

261. Типологія дискурсивних одиниць в українському епістолярному мовленні: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Павлик; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Розкрито суть поняття дискурсивної одиниці в аспекті аналізу дискурсу. Установлено жанрологію епістолярних текстів, з'ясовано статус епістолярного мовлення в системі функціональних стилів. Здійснено комунікативно-прагматичну та функціонально-стильову характеристику дискурсивних одиниць українського листування. Визначено специфічні і загальнотекстові дискурсивні одиниці епістолярію як писемної форми мовлення, зокрема: директивні конструкції, наративні моделі, питальні та окличні речення, засоби вираження емоційного стану, маркери соціального статусу, засоби ініціалізації та завершення епістолярного тексту, стандартизовані формули звертання, привітання, усталені форми побажання, поздоровлення, віншування, вибачення, вдячності, запрошення.

262. Типологія епідигматичних відношень полісемічних флороназв та їх похідних у лексиці сучасної української мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Пітель; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2005. - 19 с. - укp.
Розкрито сутність явища епідигматики, досліджено природу внутрішньослівних і міжслівних відношень, встановлено їх мовну та позамовну зумовленість. Наведено характеристику народної етимології як вияву "асистемних" епідигматичних зв'язків і простежено її вплив на слова, що належать до макроепідигм з вершиною "назва рослини". Вперше встановлено та описано типологію формальних і семантичних інтра- та інтервербальних відношень слів макроепідигм флоролексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей, проаналізовано співвідношення семантичного обсягу вихідних та результативних одиниць. На підставі вивчення мотиваційних зв'язків між словами або семемами у макроепідигмах флороназв встановлено, що у кількісному відношенні та за рівнем регулярності найбільш важливим типом асоціативно-дериваційних епідигматичних зв'язків є метонімія, метафора та гіпо-геперонімія. Виявлено процеси словотворення, зумовлені відношеннями подібності та суміжності між самими мовними одиницями (окремі випадки префіксації, суфіксації та універбації).

263. Типологія станів мовної ситуації в Центрально-Східній Україні в першій половині XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Г.Л. Вусик; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 18 с. - укp.
З'ясовано визначальні фактори, які спричинили особливості мовної ситуації у Центрально-Східній Україні першої половини XX ст., висвітлено причини та наслідки білінгвізму, складено типологію білінгвальних ситуацій, а також описано еволюцію станів мовної ситуації у межах зазначеного географічного регіону. Уперше оприлюднено засекречені до недавнього часу архівні матеріали щодо мовної політики країни. Доведено, що мовна ситуація Центрально-Східної України протягом першої половини XX ст. була дисгармонійною. Відзначено, що однонаправленість національної політики сприяла створенню умов для незбалансованого, переважно російсько-українського, білінгвізму, який був обумовлений не тільки національним складом населення. У досліджений період на зазначеній території у місцях компактного проживання національних меншин спостережено, окрім білінгвізму - диглосію.

264. Типологія термінів спорідненості: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.17 / Л.Б. Ніколаєва; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 18 с. - укp.
Проведено типологічний аналіз термінів спорідненості (ТС). На матеріалі сорока неспоріднених мов (загальна вибірка складає 1 008 лексичних одиниць) досліджено структуру та семантику ТС. Запропоновано визначення терміну спорідненості як стилістично та емоційно нейтральної лексичної одиниці, основним змістом якої є позначення особи за спорідненістю. На підставі результатів типологічного аналізу морфологічної структури ТС у мовах набору виявлено шість структурних типів ТС: кореневі, афіксні, композити, афіксні композити, редупліковані та словосполучення. Відзначено, що ТС, які належать до ядра групи, представлені простішими за морфологічною структурою мовними одиницями у порівнянні з тими, що належать до її периферії. З'ясовано вплив ускладненння значення слова додатковими диференційними семантичними ознаками на його морфологічну структуру, що імовірно пояснюється "теорією маркованості". На підставі компонентного аналізу значень виявлено вісім диференційних семантичних ознак ТС, поєднання яких у семантичні набори залежить від таких екстралінгвістичних факторів, як шлюбні норми, сімейні регулювання, табу. З урахуванням характеру поєднання диференційних ознак ТС у семантичні набори виділено певні мовні типи. Здійснено поділ ТС на три зони полісемічності й обчислено коефіцієнт полісемічності. На підставі аналізу семантичної структури реципрокних ТС виділено п'ять типів термінів даної групи. Сформульовано ряд типологічних узагальнень імовірнісного характеру.

265. Типологія факультативних прислівних компонентів речення: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.І. Кухар; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Комплексно досліджено категорійну природу факультативних прислівних компонентів формально-граматичної структури речення, визначено критерії виокремлення цих компонентів за ознакою "обов'язковість/факультативність" і місце факультативних прислівних компонентів у системі інших компонентів речення. Розкрито механізм утворення цих компонентів з власне-синтаксичних і невласне-синтаксичних підрядних словосполучень, синтаксичні зв'язки та семантико-синтаксичні відношення між словами яких зберігаються під час транспортування словосполучень у речення. Описано формально-граматичні моделі факультативних прислівних компонентів з опорою на частиномовні властивості головного і залежних слів у підрядних словосполученнях. Установлено семантичні параметри типології факультативних прислівних компонентів, охарактеризовано сематичні типи цих компонентів: атрибутивний, об'єктивний, обставинний.

266. Трансформації сюжетів та образів у художній літературі (на матеріалі творів про Роксолану): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Дерменджі Омер; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 14 с. - укp.
Проведено комплексне дослідження функціонування у світовій літературі традиційного образу Роксолани та пов'язаного з ним сюжетного інваріанта. Трансформації сюжетно-образного матеріалу в національно-літературному та міжлітературному контексті проаналізовано на структурному та семантичному рівнях. Розглянуто питання встановлення типологічної та генетичної сутності літературного явища. Запропонована концепція відбиває багаторівневість інтерпретації образу Роксолани в культурному просторі та дозволяє розглядати цю інтерпретацію в контексті антиколоніалізму, фемінізму, орієнталізму.

267. Трансформація античних мотивів і образів у творчості Н.Королевої: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / К.О. Буслаєва; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено успадкування античних здобутків у творчості Н.Королевої. Визначено, що стиль її творчості є синтетичним, поєднує риси й тенденції різних культур, зазначено, що письменниця у своїх творах експлікує античні мотиви й образи на сучасну дійсність, протиставляє жорсткій реальності ідеальний світ, в якому, не зважаючи на вир пристрастей і запеклої боротьби, добро зрештою все одно перемагає зло. Мікрогалактика її творів становить собою вишукане поєднання суто українських класичних традицій з найкращою спадщиною світової літературної творчості, зокрема античністю. Концепція світобачення Н.Королевої репрезентує непереможну віру у перевагу священного над профанним, у незнищенність і всепереможність світових цінностей - Добра, Справедливості, Краси і Гармонії. Письменниця художньо зображує людське життя у нерозривому зв'язку з природою, у помірності краси душевної та тілесної.

268. Трансформація вербалізації в англо-українському перекладі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / О.В. Борисова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Обгрунтовано положення, що трансформація вербалізації є перекладацькою лексико-граматичною трансформацією, внаслідок якої в реченні перекладу збільшується кількість вербальних ознак. Виявлено та пояснено мовні, мовленнєві та комунікативно-перекладацькі причини застосування трансформації вербалізації. Визначено типи та види трансформації вербалізації: трансформація вербалізації в перекладі експліцитних слів і словосполучень (цей тип включає такі види, як вербалізація іменників, прикметників, неособових форм дієслова, прислівників) та експлікація-вербалізація під час передачі імпліцитних дієслівних сем (цей тип поділяється на структурну та контекстуальну експлікацію-вербалізацію). З'ясовано умови застосування трансформації вербалізації та виявлено особливості застосування досліджуваної перекладацької трансформації залежно від напрямку перекладу.

269. Увиразнення мовлення майбутніх учителів історії професійно орієнтованими фразеологізмами: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л.І. Прокопенко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). - О., 2005. - 21 с. - укp.
Досліджено проблему увиразнення мовлення майбутніх учителів історії професійно орієнтованими фразеологізмами (ПОФ). Запропоновано систему вправ і завдань, спрямованих на збагачення фразеологічного запасу студентів, формування вмінь використання професійно орієнтованих фразеологізмів у педагогічному спілкуванні. Науково обгрунтовано лінгводикдатичну модель увиразнення мовлення студентів історичних факультетів професійно орієнтованими фразеологізмами. Розвинуто методи та прийоми роботи з професійно орієнтованими фразеологізмами, організаційні форми навчання, що забезпечують ефективність цього процесу. Визначено критерії, показники, охарактеризовано рівні володіння професійно орієнтованими фразеологізмами. Розроблено систему вправ, навчальний словник-мінімум ПОФ, тестові завдання, яких впроваджено до практики навчання української мови у вищій школі.

270. Українська афористика: структурно-семантичний та функціональний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Шарманова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено дослідження структурно-семантичної та функціональної типології афоризмів у сучасній українській літературній мові в парадигмі антропоцентричного, когнітивного та прагматичного підходів. Уточнено концепцію параміологічної сутності афоризму, обгрунтовано його мовний статус і специфіку. Висвітлено основні підходи щодо лінгвістичної ідентифікації афоризмів. Узагальнено комплекс семантичних явищ, що становлять основу структурного моделювання афоризмів, досліджено зв'язки між їх семантичною, формально-граматичною організацією та комунікативною спрямованістю. В контексті функціональної парадигми проаналізовано комунікативні особливості мовних одиниць: місце афоризму в структурі макротексту, загальне емоційно-смислове поле, експресивні засоби образності й оцінності, реалізацію категорії адресантності. В процесі аналізу структурно-семантичних, функціональних і комунікативно-прагматичних аспектів української афористики використано теоретичні положення філософії, етнолінгвістики, етнокультурології, літературознавства, психології.

271. Українська біографічна проза першої половини XX ст.: жанровий аспект (за творами В.Петрова, С.Васильченка, О.Ільченка, Л.Смілянського): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Г.В. Грегуль; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено особливості формування та становлення української біографічної прози першої половини XX ст. Особливу увагу приділено комплексному аналізу жанрової специфіки творів В.Петрова ("Аліна і Костомаров" та "Романи Куліша"), С.Васильченка ("Широкий шлях"), О.Ільченка ("Петербурзька осінь") та Л.Смілянського ("Михайло Коцюбинський"). Досліджено проблемні питання формування біографічного наджанру. Конкретизовано зміст понять "біографічна повість", "художня біографія", "художня вигадка", "здогад". З'ясовано вплив "літературної політики" на формування біографічного твору першої половини XX ст. Досліджено специфіку літературного напрямку та виділено два жанрові різновиди біографічної прози першої половини XX ст. Проаналізовано особливості творів нарисового характеру та своєрідні ознаки біографічної прози традиційного художнього типу.

272. Українська дитяча книжка Східної Галичини: історико-книгознавчий аспект (друга половина XIX ст. - 1939 р.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.08 / Г.В. Корнєєва; Київ. нац. ун-т культури і мистец. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено особливості утворення і функціонування видавництв, товариств, спілок, які випускали українські дитячі книжки у Східній Галичині у другій половині ХІХ ст. - 1939 рр., наведено характеристику видавничих репертуарів, визначено шляхи книгопоширення. Представлено типологічний аналіз дитячих книжок, зокрема, соціально-функціонального та читацького призначення, еволюції змісту та різновидів видань. Висвітлено важливу роль друкованого слова у вихованні гармонійно розвинутої, національно свідомої та християнської особистості за складних історичних умов.

273. Українська мова в соціолінгвістичному аспекті: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Л.Т. Масенко; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 39 с. - укp.
Досліджено мовну політику, яку провадив радянський уряд в УРСР та проаналізовано сучасну мовну ситуацію в Україні, деформації якої спричинені процесами мовно-культурної асиміляції у період колоніальної залежності України від Росії. Радянську мовну політику проаналізовано у двох аспектах - зовнішньому, спрямованому на звуження функцій, сфер вживання та соціальної бази української мови, і внутрішньому, що виявлявся у втручанні органів влади у правописну, термінологічну та лексикографічну практики з метою нівеляції самобутніх рис української мови та штучної активізації процесів її зближення з російською мовою. Загальну характеристику мовної ситуації України здійснено за даними всеукраїнських соціологічних опитувань. Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовної ситуації Києва, визначено показники демографічної та комунікативної потужності української та російської мов у столиці, оцінні характеристики обох мов у київському соціумі, співвідношення двох мов у різних сферах вживання, виявлено ставлення киян до української мови як державної та зміни у масовій свідомості щодо перспектив розширення сфер вживання української мови. Досліджено явище змішування української та російської мов, розглянуто креолізований тип усного мовлення, сформований внаслідок домінування російської мови у міських середовищах, визначено ареал його поширення та місце у системі форм побутування української мови. Висвітлено шляхи подолання кризової мовної ситуації країни, визначено практичні завдання державної мовної політики.

274. Українська реалістична проза другої половини XIX ст. як історичне джерело: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Г.І. Карпенко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 16 с. - укp.
З'ясовано інформативні можливості української реалістичної художньої літератури другої половини XIX ст. як історичного джерела на прикладі творів І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, а також запропоновано певний варіант джерелознавчої методики аналізу художніх творів. Розглянуто джерела відомостей І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного про сучасну їм дійсність, висвітлено аспект оцінки письменниками-реалістами наслідків буржуазних реформ 1860 - 1870-х рр. та показано характерні для другої половини XIX ст. стилі громадської поведінки, мислення, а також образи типових представників доби (на матеріалі художніх творів). Виявлено особливості боротьби двох суспільних тенденцій (консервативно-феодальної та капіталітичної) у свідомості селянства, розглянуто питання щодо уявлення українського суспільства того часу про суспільний ідеал та охарактеризовано специфіку художніх творів як джерела історичного знання.

275. Український вербальний оберег: семантика і структура: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Є. Хомік; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше у вітчизняному мовознавстві комплексно охарактеризовано структуру та семантику українських вербальних оберегів, виявлено їх структурно-семантичні типи, визначено особливості оберегової лексики, специфіку її мотивації та семантичні моделі. Описано аналітичні та синтетичні номінації, до яких відносяться власні імена. З'ясовано будову та функціонально-семантичну значущість оберегових примовок, досліджено їх граматичні типи, простежено зв'язок з давніми віруваннями українського народу. Розглянуто тематичні групи оберегових замовлянь, міфопоетичну модель світу в українських оберегових замовляннях, вивчено композиційну будову оберегових текстів та основні засоби поетики. Проаналізовано зв'язок вербальних оберегів з предметними та акціональними оберегами, а також структурно-семантичні видозміни вербальних оберегів.

276. Український кордоцентризм: історико-філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Я.С. Гнатюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено історико-філософський аналіз феномена українського кордоцентризму. З'ясовано джерела виникнення, особливості становлення та форми прояву теоретичного вчення. Осмислено методологічну культуру основних шкіл історико-філософського українознавства. Проаналізовано евристичний потенціал психологічної школи та відзначено методологічні переваги культурологічної. Виявлено три аспекти українського кордоцентризму: креативний, акціональний та інтроспективний. Доведено визначальний вплив на формування української кордоцентричної філософії двох діаметрально протилежних типів мислення: художньо-образного (асоціативного) й аналітичного (логіко-дискурсивного), що обумовлює символічне та понятійне вираження основних концептів даного вчення - у вигляді міфу та теорії. Встановлено, що інтроспективний кордоцентризм завдяки поетичній формі свого прояву тісно пов'язаний з національним менталітетом українського народу.

277. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01; 10.01.06 / Г.В. Давидова-Біла; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Розглянуто типологічні риси ідеологічно-естетичного руху, етіологію українського авангарду, специфіку реалізації стильових напрямків (футуризму, конструктивізму, експресіонізму, сюрреалізму), характер авангардистського експерименту в межах кожного напряму. Літературний авангард осмислено як явище конкретно-історичне, дискурсивне та органічне в національній культурі. Історичному авангарду в Україні властива автентичність експерименту, виразність ідеологічних установок, функціональність, техніцизм, близькість до соціальних та наукових дискурсів. Повоєнний авангард об'єднує спадкоємні явища сюрреалізму і стильові ерзаци, частково актуалізуючи формалістичні пошуки попереднього періоду. Значну увагу приділено проблемі стилізації, яка призводить до поступового розчинення авангардистського експерименту в синхронних дискурсах.

278. Український мовленнєвий етикет: синтаксично-стилістичний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Мельничук; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено синтаксичну природу та стилістичні особливості конструкцій мовленнєвого етикету в українській мові (на матеріалі художньої творчості та епістолярію українських письменників та культурних діячів XIX - XX с.). Висвітлено формально-граматичний, семантико-функціональний, комунікативно-прагматичний, лінгвостилістичний і культурологічний аспекти вивчення етикетних конструкцій. Обгрунтовано пріоритетність поглибленого синтаксичного аналізу у комплексному дослідженні системи конструкцій мовленнєвого етикету з урахуванням формально-синтаксичних, семантико-синтаксичних, комунікативних і стилістичних особливостей. Введено поняття "етикет висловлювання". Охарактеризовано основні вияви спонукально-побажальної модальності. Проаналізовано структурні типи дієслівних та іменникових предикатів. Простежено явища фразеологізації й еліптизації структури етикетних висловлювань. Уперше в українському мовознавстві здійснено структурно-семантичну типологізацію конструкцій мовленнєвого етикету, які виражають привітання, подяку, вибачення, люб'язність, прощання, запрошення, побажання, поздоровлення (віншування), благословення, прихильність.

279. Український оказіонально-обрядовий фольклор: структурно-функціональний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / І.В. Гунчик; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано тексти народних молитов, замовлянь, заклинань, примовок та інших типологічно споріднених утворень, які розглянуто як самостійний вид української обрядової творчості. Базуючись на найбільш важливих досягненнях української та зарубіжної фольклористики, з'ясовано інваріантну структуру цих утилітарно-сакральних утворень як "ментифактів" фольклорного мовлення, виділено систему інваріантних апелятивних і експлікативних одиниць (формул) безсюжетного та сюжетного типів. У межах парадигматики обряду охарактеризовано функціональні особливості оказіональних творів у аспекті хронотопу, виконавця й адресата.

280. Український поліметричний вірш: природа і тенденції розвитку: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Н.І. Гаврилюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Досліджено історію виникнення та розвитку українського поліметричного вірша. На підставі результатів системного аналізу визначено джерела та тендецнії розвитку поліметричної поезії. Здійснено типологію поліметричних конструкцій з урахуванням жанрової належності художніх творів. Простежено динаміку розвитку поліметричного вірша та розроблено його класифікацію в укрїнській поезії XX - початку XXI ст. Вивчено художні та стилістичні особливості народнопісенних поліритмічних віршованих творів, нерівноскладового книжного вірша та постмодерністського типу поліметричної поезії. Акцентовано увагу на інтенсивності зміни розміру та метричній домінанті у складі поліметричних конструкцій.

281. Українські лексичні запозичення в польській літературній мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / Н.М. Совтис; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Вперше досліджено особливості поширення, відтворення та використання українських лексичних запозичень у польській літературній мові другої половини XVIII - кінця XX ст. З'ясовано соціально-історичні й культурні передумови проникнення українізмів у польську мову, встановлено критерії їх виділення та способи адаптації до мовленнєвих норм. Встановлено, що запозичення українських лексичних елементів у польську літературну мову другої половини XVIII - кінця XX ст. відбувалося усним (виникнення говірок і кресового діалекту) та писемним (засобами художньої літератури) шляхом. Зафіксовано близько 300-т українізмів, переважну більшість яких складають конкретні назви (90 %) з тематичним центром "людина". Найбільшу кількість запозичень засвідчено серед назв осіб і груп людей, анімальної, флористичної, побутової та військової лексики. Серед українізмів виділено суто українську лексику й спільнослов'янську, активізовану у польській літературній мові під впливом української (35 %), а також українські запозичення зі східних (50 %) та інших мов. Встановлено, що серед аналізованих українських лексичних елементів, які функціонують у сучасній польській мові, 54 % запозичено у XVI - XVII ст., 46 % - у XVIII - XIX ст. Встановлено найбільший вплив українізмів на формування лексичного складу польської літературної мови другої половини XVIII - кінця XX ст. у період романтизму та відзначено суттєву роль у процесі їх поширення польских письменників, які походили з етнічних українських земель.

282. Українські народні замовлення: питання походження і поетики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / О.А. Соляр; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 16 с. - укp.
Уперше комплексно досліджено українські замовляння у контексті ритуальних дій, що їх супроводжують. Проаналізовано найважливіші світові міфологічні наукові дослідження з питань теорії та функцій магії, які дали змогу розглядати заклинальний жанр як словесно-акціонально-предметну тріаду. Висвітлено питання щодо впливу космогонічного міфу на формування змісту та структури українських замовлянь. Розглянуто найголовніші образи, притаманні фольклорним жанрам, обговорено їх символічні значення та функціональну роль у текстах. Значну увагу приділено комунікативним функціям замовлянь у контексті трьох основних законів міфологіки: аналогії, категорії належності та категорії містичної партиципації.

283. Феномен слова в духовному житті українського суспільства: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.03 / Т.І. Біленко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 44 с. - укp.
Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

284. Фольклорна традиція та авторське "Я" в поезії Василя Голобородька: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Ю.М. Шутенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено взаємодію усної колективної творчості з письмовою індивідуальною на прикладі порівняльного вивчення українського словесного фольклору та поезії В.Голобородька. Розкрито багатоаспектність фольклорно-літературного взаємозв'язку. Проаналізовано особливості трансформації в індивідуальній творчості В.Голобородька української народної наративної традиції, зокрема сюжети, мотиви, образи, символи казки в специфічному поетичному втіленні. Досліджено використання народної загадки як основи авторських метафор-загадок. Проаналізовано первісні табу та імена, розглянуто явище приховання (кодування) власних імен у поетичних творах В.Голобородька. Розглянуто народні замовляння як оригінальний спосіб вираження поетичної свідомості. Висвітлено особливості відображення притаманних народному світогляду магічно-ритуальних явищ у поезіях В.Голобородька. З'ясовано семантичний зміст поетичних символів митця у порівнянні з їх трактуванням у народній творчості й усталеними формулами фольклорної традиції. Особливу увагу приділено дослідженню домінантного в поезії В.Голобородька символу птаха.

285. Фольклорні джерела творчості Р.Бернса та В.Скотта в контексті "антиномія-вигадка": Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / К.В. Багратіон-Мухранська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Детально розглянуто фольклорні й історичні джерела творчості Р.Бернса та В.Скотта у контексті антиномії "історія-вигадка" на всіх етапах їх творчого шляху. Проведено вивчення народних і літературних балад і запозичення досвіду Р.Бернса В.Скоттом. Зроблено спробу довести гіпотезу про спільний історичний прототип таких знакових для шотландського та світового фольклору особистостей, як Томас Римач та Тем Лін. Наголошено на необхідності детального аналізу взаємозв'язку та взаємовпливу фольклору, історії та літератури. Виявлено закономірності трансформації фольклорних та історичних елементів у літературі, враховуючи всі принципові відмінності цих споріднених явищ. Наголошено на важливості розгляду їх взаємодії для глибшого розуміння менталітету народу та його творчості.

286. Фонетико-морфологічна структура кінця слова й особливості її функціонування в німецькій мові (діахронічне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.В. Гремалюк; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 22 с. - укp.
Уперше здійснено аналіз фонетико-морфологічної взаємодії у закореневій структурі словоформ та висвітлено особливості її зміни у різні періоди існування німецької мови. Виявлено, що типовим для кінця слова є поступове фонетичне послаблення звуків, зумовлене впливом лексико-граматичних факторів. З'ясовано, що послаблення у кінцевій частині слова корелює з фонетичним підсиленням, що припадає на кореневу морфему. На тлі загального послаблення зазначено щодо наявності фонетичного посилення деяких морфемних одиниць, яке виявляється у реалізації фонематичних диференційних ознак і стосується функціонування окремих суфіксів.

287. Фонетичні і словозмінні особливості рукописних апокрифічних збірників XVII - XVIII ст. у контексті становлення української літературної мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.С. Бичкова; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено мовні особливості західноукраїнських рукописних апокрифічих збірників XVII - XVIII ст. З'ясовано роль цих пам'яток в історичних процесах становлення української літературної мови. Охарактеризовано питомо українські риси вокалізму та консонантизму, засвідчені в апокрифічних збірниках, проаналізовано словозмінні тенденції. За результатами дослідження з'ясовано, що західноукраїнські рукописні апокрифічні збірники XVII - XVIII ст. повною мірою засвідчують характерні особливості української мови. Виявлено діалектичні риси, які знайшли відображення у текстах досліджених пам'яток і властиві сучасним південно-західним говорам. З'ясовано їх співвідношення з загальномовними явищами.

288. Формально-граматична і функціонально-семантична стратифікація імперативних конструкцій в українській мові ХVІ - ХVІІІ ст.: Автореф. дис... канд. філос. наук: 10.02.01 / І.Л. Шевчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено формально-граматичний та функціонально-семантичний статус імперативних конструкцій в українській мові XVI - XVIII ст. Визначено якісні та кількісні характеристики імперативної парадигми в українській мові досліджуваного періоду. Встановлено формально-граматичні параметри стратифікації імперативних конструкцій. Визначено класифікаційні ознаки синтаксичних констукцій зі значенням імперативності. Виділено ядерні та периферійні моделі. Визначено специфіку трасформації модальних імперативних значень і способи її реалізації. З'ясовано функціонально-семантичні особливості імперативних конструкцій і здійснено їх аналіз в формально-граматичному аспекті за такими рівнями: морфологічним (досліджено синтетичні й аналітичні форми наказового способу, інфінітивні конструкції), синтаксичним (розглянуто порядок слів у даних конструкція та засоби вираження другорядних членів речення), морфолого-синтаксичним (вивчено звертання, еліптичні та перформативні речення), інтонаційним (встановлено роль імперативної інтонації). З використанням функціонально-семантичного підходу виділено такі різновиди значень імперативних конструкцій: благання, вимога, дозвіл, заборона, заповіт, застереження, наказ, побажання, порада, пропозиція, прохання, рекомендація.

289. Формування в учнів старших класів умінь аналізувати пейзаж у прозових творах різних художніх систем: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Т.І. Дятленко; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Обгрунтовано критерії та рівні сформованості в учнів старших класів умінь аналізувати художній образ природи, визначено психолого-педагогічні та методичні умови розвитку в дітей відповідних умінь. Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методику роботи над літературним пейзажем, яка грунтується на практичному застосуванні старшокласниками знань про пейзаж як теоретико-літературного поняття та специфічних особливостей його у прозових творах різних художніх систем, а також передбачає поетапне виконання завдань визначеного типу, що передбачає відповідну процедуру розумових дій, максимально адаптовану до можливостей і потреб учнів. Установлено, що запропонована система роботи впливає на літературний розвиток учнів, стимулює творчу активність, адекватне сприймання найменших композиційних елементів тексту твору, формує естетичні смаки, національну самосвідомість старшокласників.

290. Формування естетичних почуттів старшокласників на основі взаємодії мистецтв у процесі вивчення літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л.М. Овдійчук; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Науково обгрунтовано й експериментально перевірено методичну систему, як дає змогу вчителю ефективно впливати на естетичні почуття учнів засобами взаємодії мистецтв. Доведено, що використання запропонованої системи уроків (комплексних, театральних, кіноуроків, уроків за "методою Чурльоніса", які забезпечують певний тип і вид мистецької взаємодії, таблиць "Мистецькі аналогії до програми з української літератури" та "Естетичні уподобання українських письменників", застосування ефективних методів, прийомів і форм роботи сприяють підвищенню в учнів рівня сенсорної культури й естетичного сприймання творів різних мистецтв, активізації інтелектуальної та емоційної сфери (поєднання раціонального та почуттєвого у процесі сприймання), осмисленню власних почуттів у процесі аналізу естетичних почуттів письменника, образу-персонажа, вмінню засобами слова передати духовно-чуттєву насолоду від творів мистецтва.

291. Формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх перекладачів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н.М. Соболь; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. - Т., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано суть і основні види професійного спілкування перекладача. Установлено, що формування індивідуального стилю професійного спілкування підвищує його ефективність. Обгрунтовано структуру індивідуального стилю професійного спілкування перекладача. Розроблено методику діагностування рівнів його сформованості. Базуючись на розробленій моделі формування зазначеного стилю спілкування визначено комплекс відповідних педагогічних умов. На підставі педагогічного експерименту доведено дієвість запропонованої моделі та педагогічних умов. Розроблено навчально-методичну документацію до спецкурсу "Професійне спілкування перекладача" та методичні рекомендації.

292. Формування комунікативних умінь і навичок учнів гуманітарних ліцеїв на уроках риторики: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / А.Ф. Курінна; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - 20 с. - укp.
З урахуванням вимог сучасної парадигми освіти теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування комунікативних умінь і навичок учнів VIII - XI класів шкіл нового типу (гуманітарних ліцеїв) на уроках риторики. Уточнено педагогічні умови ефективного використання запропонованої методики й удосконалено критерії визначення рівнів сформованості комунікативної компетенції старшокласників. На основі поетапного розподілу навчального матеріалу з урахуванням вікових особливостей і рівня підготовленості учнів розроблено зміст програми з риторики, використання якої дає можливість поступово поглиблювати, ускладнювати та удосконалювати теоретичний матеріал шкільного курсу з даної дисципліни. Обгрунтовано оптимальні шляхи формування комунікативних умінь і навичок учнів. Визначено основні джерела добору навчальних форм, типів і методів на уроках риторики. Розглянуто жанрову специфіку ділових, рольових, інтелектуальних ігор, розроблено різнорівневі домашні завдання та мовленнєво-мисленнєві вправи. Ефективність розробленої методики підтверджено експериментально.

293. Формування комунікативної компетенції фахівців митної служби в системі неперервної професійної освіти: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / О.О. Павленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 40 с. - укp.
Розроблено теоретичну модель формування комунікативної компетенції митника, а також модель його комунікативної підготовки. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади формування й розвитку комунікативної компетенції особового складу митних органів України. Запропоновано концепцію комунікативної підготовки як складової неперервної професійної освіти в Держмитслужбі з метою розвитку даної компетенції фахівця. Створено та експериментально впроваджено модель комунікативної компетенції фахівців митної служби України. Описано систему комунікативної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації митників, визначено суть і структуру такої підготовки. Розкрито суть понять "професійна освіта митної служби", "комунікативна компетенція фахівців митної служби" і "комунікативна підготовка особового складу митних органів". З застосуванням інтегрованого підходу висвітлено зміст зазначеної професійної освіти.

294. Формування культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків у вищих навчальних закладах: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О.О. Рембач; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2005. - 20 с. - укp.
Визначено суть, структуру, критерії, показники та рівні сформованості культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування цього спілкування. Розроблено поетапну методику формування культури ділового спілкування студентів у процесі вивчення спецкурсу "Культура ділового спілкування міжнародників-аналітиків" та проведення занять з іноземної (англійської) мови. Доведено важливу роль вивчення іноземної мови як другої фахової дисципліни у формуванні даної культури у майбутніх міжнародників-аналітиків.

295. Формування мовленнєвої компетентності учнів 5 - 7 класів у процесі засвоєння виражальних засобів української мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / І.В. Варнавська; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - 19 с. - укp.
Визначено наукові основи засвоєння виражальних засобів, методичне забезпечення розвитку мовленнєвої компетентності на уроках української мови та її місце в практиці роботи вчителів. Запропоновано методичну систему вправ роботи над виражальними засобами мови на уроках української мови в V - VII класах, обгрунтовано специфіку її використання. Доведено, що рівень мовленнєвих умінь та навичок підвищиться, якщо навчання мови здійснювати на текстовій основі, систематично використовуючи виражальні засоби. Наочне порівняння позитивних зрушень у рівнях мовленнєвої компетентності учнів експериментальних і контрольних груп у V - VII класах підтверджує ефективність навчання української мови за розробленою методикою, що забезпечує формування мовленнєвої компетентності у процесі засвоєння виражальних засобів мови.

296. Формування національної самосвідомості учнів 9-11 класів у процесі вивчення художніх творів історичної тематики (на матеріалі історичної прози): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / М.О. Давидюк; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Проведено теоретико-експериментальне дослідження формування національної самосвідомості учнів IX - XI класів загальноосвітніх шкіл у процесів вивчення художніх творів історичної тематики. Науково обгрунтовано та практично апробовано методику аналізу літературних прозових текстів у контексті вивчення жанрових констант історичних творів. Визначено оптимальні умови та ефективні шляхи створення ситуацій побудови особистісних смислів національного старшокласниками. З'ясовано виховний потенціал історичної прози, розроблено експериментальну методику формування національної самосвідомості учнів старших класів і доведено доцільність її застосування.

297. Формування оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх учителів української мови і літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л.І. Орєхова; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2005. - 21 с. - укp.
Уточнено зміст поняття "професійно-мовленнєва діяльність учителя української мови та літератури". Обгрунтовано сутність, критерії, показники та рівні сформованості оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності учителя української мови та літератури. Розроблено методику формування оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності студентів філологічних факультетів. З'ясовано тенденції та педагогічні умови формування оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх учителів української мови та літератури. Розроблено спецпрактикум "Оцінний компонент професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх учителів української мови та літератури", який рекомендовано використовувати в навчальному процесі як окрему учбову дисципліну або в курсі "Методики викладання української мови в школі" на філологічних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів.

298. Формування професійних інтересів студентів педагогічних училищ в процесі вивчення іноземних мов: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / А.В. Штифурак; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Обгрунтовано педагогічні умови процесу формування професійних інтересів студентів педагогічних училищ. Проаналізовано природу інтересу як психологічного феномену, етапи формування професійного педагогічного інтересу, його взаємозв'язок з мотивацією та пізнавальними інтересами. Значну увагу приділено віковим особливостям старших підлітків, професійним якостям учителя іноземної мови, розглянуто сучасні підходи до її викладання. На підставі проведеного аналізу з'ясовано, що позитивний вплив на формування професійних інтересів студентів педагогічних училищ у процесі вивчення іноземної мови має здійснювати: трансформація пізнавальних інтересів у професійні шляхом інтенсивного використання завдань квазіпрофесійного характеру; формування позитивної навчальної мотивації, пов'язаної з інтересами студентів; проведення психокорекційної роботи з метою усунення негативних психологічних рис, характерних для старших підлітків, зокрема, замкнутості, конфліктності, несформованості емпатії, тривожності, низької самооцінки; активне використання комунікативного підходу до викладання іноземних мов, що сприяє більшій концентрації уваги на змісті у процесі говоріння, а не на формі, інформативного насичення роботи, інтенсивнішого використання творчих завдань та рольових ігор. За результатами дослідження доведено позитивний вплив запропонованих форм і методів роботи на становлення молодого спеціаліста та формування позитивного ставлення до педагогічної діяльності, виявлено зростання професійного інтересу серед студентів, що брали участь у експерименті.

299. Формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н.Л. Замкова; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано психологічні та педагогічні аспекти формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов. Розглянуто сучасні наукові підходи щодо визначення змісту поняття "професійні якості". Обгрунтовано сутність, критерії та показники сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності. З'ясовано сутність індивідуального стилю та функції професійної діяльності. Визначено вимоги щодо методичного забезпечення процесу вивчення іноземних мов майбутніми менеджерами зовнішньоекономічної діяльності. Теоретично обгрунтовано ефективні педагогічні умови, що сприяють формуванню навичок професійного іншомовного спілкування. Розроблено й експериментально апробовано методику поетапного формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності.

300. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами діалогу культур: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.О. Калінін; Житомир. держ. ун-т ім. І.Франка. - Житомир, 2005. - 20 с.: рис. - укp.
Визначено сутність професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, її зміст та структуру, яка включає п'ять компонентів: цілемотиваційний (цілі, мотиви, потреби), змістовий (професійно значущі знання), операційно-діяльнісний (навички та вміння), особистісний (якості та здібності), рефлексивний (самооцінка, самоаналіз, самовдосконалення). Встановлено, що ключовою складовою професійної компетентності майбутнього вчителя у контексті нової мовної політики є соціокультурна компетенція, уточнено структуру її компонентів. Розроблено педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутнього вчителя засобами діалогу культур, доведено її ефективність.

301. Формування світоглядної культури майбутнього вчителя засобами української літератури: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / С.О. Дорогань; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

302. Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Т.М. Колодько; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрнутовано й експериментально перевірено умови формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов у процесі професійної підготовки у вищій школі на підставі використання системного та комунікативно-діяльнісного підходів. Уточнено зміст понять "компетенція", "компетентність", "соціокультурна компетенція майбутніх учителів іноземних мов" відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та комунікативного методу навчання іноземних мов. Визначено структуру соціокультурної компетенції майбутнього вчителя та охарактеризовано її основні компоненти. Встановлено особливості краєзнавчої, лінгвокраєзнавчої та соціолінгвістичної компетенції. Розроблено теорію та методику професійно-спрямованого навчання майбутніх учителів іноземних мов з використанням комплексу способів, засобів і прийомів, які забезпечують формування соціокультурної компетенції як важливого компонента професійної комунікативної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. Визначено рівні, критерії та показники сформованості соціокультурної компетенції. Встановлено умови, що позитивно впливають на розвиток даної якості й експериментально підтверджено їх ефективність. Розроблено й апробовано програму спецкурсу "Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземних мов".

303. Формування творчого потенціалу майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / С.В. Хмельковська; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). - О., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено проблему формування творчого потенціалу майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки. Науково обгрунтовано суть поняття "творчий потенціал учителів іноземних мов". Визначено структуру творчого потенціалу майбутніх учителів іноземних мов. Установлено критерії (творчі здібності - комунікативні, дослідницькі, дидактичні, рефлексійні; творчі якості - цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, ініціативність, здатність до міжособистісного спілкування, фантазія; особливості психічних процесів - критичність, дивергентність, пам'ять, увага; спрямованість на творчу діяльність; позитивне уявлення про себе, творчий інтерес, допитливість, потяг до нової інформації, до нестандартних дій), показники та рівневу характеристику сформованості творчого потенціалу майбутніх учителів-філологів. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано модель і методику його формування з застосуванням методу проектів і професійно-комунікативного навчання.

304. Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л.Т. Тишакова; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. - Луганськ, 2005. - 20 с. - укp.
Визначено психолого-педагогічні умови формування технологічної компетентності майбутнього фахівця іноземної мови, побудовано її теоретичну особистісно орієнтовану модель. Створено систему підготовки студентів для здійснення професійної діяльності на різних етапах системи неперервної освіти (дитячий садок - початкова школа - середня загальноосвітня школа - гімназія), що детермінована взаємодією особистісного, когнітивно-творчого та лінгво-дидактичного компонентів. Експериментально доведено, що високий рівень сформованості технологічної компетентності можна досягти у процесі професійної підготовки студентів на базі поетапного використання розробленої моделі у створеному технологізованому педагогічному середовищі. На підставі аналізу результатів експерименту встановлено, що протягом всіх його етапів у студентів формувалися професійні якості особистості, креативно-технологічні здібності, мислення, технологізована рефлексія.

305. Формування у дітей старшого дошкільного віку умінь будувати міркування: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.В. Харченко; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування у дітей старшого дошкільного віку вмінь будувати міркування, основу якої становить забезпечення на практично-емпіричному рівні процесу оволодіння дітьми мовленнєвими навичками та вмінням встановлювати та синтаксично оформлювати причинно-наслідкові зв'язки. Методику побудовано з застосуванням інтегрованого підходу, урахуванням мовленнєвого досвіду дітей і специфіки аналогійно-чуттєвого (інтуїтивного) засвоєння мови та мовлення у дошкільному віці. Встановлено перспективність використання нової педагогічної технології для поліпшення мовного розвитку дітей на рівні, необхідному для усвідомлення у I класі міркування як лінгвістичної одиниці у єдності мовних і композиційних особливостей. Удосконалено методику розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку та описано характерні для даного періоду лінгвістичні особливості міркування у спонтанних висловлюваннях. Визначено й апробовано ефективні умови, методи, організаційні форми, лінгвометодичні та дидактичні засоби навчання дітей міркуванню. Відзначено, що впровадження нової методики сприяє налагодженню перспективних зв'язків між старшою дошкільною та молодшою шкільною освітніми ланками у процесі навчання дітей міркуванню як функціонально-смислового типу мовлення.

306. Формування у старшокласників комунікативної компетенції в процесі вивчення іноземної мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Ю.П. Федоренко; Волин. держ. ун-т ім. Л.Українки. - Луцьк, 2005. - 20 с. - укp.
Уточнено науково обгрунтовані поняття "комунікативна компетенція", "ситуативне навчання", "мовленнєва діяльність". Визначено суть і структуру комунікативної компетенції старшокласників, яка складається з мовної, мовленнєвої, соціокультурної, соціолінгвістичної, дискурсивної та стратегічної компетенції. Обгрунтовано критерії, їх показники та рівневу характеристику сформованості у старшокласників комунікативної компетенції. Створено й експериментально апробовано модель формування у старшокласників комунікативної компетенції у процесі вивчення іноземної мови. Розроблено щоденник самоаналізу навчальних досягнень учнів, укладено збірник вправ для формування та підвищення рівня комунікативної компетенції у процесі вивчення іноземної мови.

307. Фразеологічні звороти, які не мають лексичних відповідників (семантичний, прагматичний та культурологічний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / В.В. Місеньова; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено фразеологічні одиниці російської мови, які не мають лексичних відповідників. Виявлено специфіку їх семантики та прагматики у порівнянні зі словами та фразеологічними зворотами інших типів. З'ясовано місце аналізованих фразем у російській мовній картині світу та їх когнітивну навантаженість. Визначено прагматичний потенціал зворотів, виявлено умови його реалізації в дискурсах різних типів. Розкрито природу реальної (неприхованої) та потенціальної (прихованої) образності. Доведено вплив інтеркультурних, національних і гендерних факторів на формування значень фразем, їх сприйняття та інтерпретацію. З урахуванням семантичних, прагматичних і культурологічних чинників запропоновано модель лексикографічного опису фразеологічних одиниць російської мови, які не мають лексичних відповідників.

308. Французький поетичний дискурс епохи середньовіччя: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / А.В. Скрипник; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комплексну лінгвокогнітивну, прагмалінгвістичну та структурно-семантичну характеристику французького поетичного дискурсу епохи середньовіччя. Уперше на матеріалі поезії як лінгвокогнітивного явища здійснено спробу виділення основних фреймів представлення світосприйняття та визначення їх лексичної та семної структури у поезії цього автора, що призвели до констатації домінантної ролі концепту "смерть". Уперше встановлено мовні засоби вираження цього концепту у середні віки та виявлено універсальні та специфічні характеристики його змісту та вираження у французькій поетичній мові даної епохи. Відзначено, що цей концепт є надзвичайно вагомим для наскрізного аналізу поезії будь-якої епохи, бо він відображає сутнісні поняття людства поза часовими межами його існування як віддзеркалення світоглядних, філософських, релігійних, а відтак і національно-етнічних уявлень даного народу.

309. Функціональні характеристики нелітерних знаків французької орфографії: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / О.В. Станіслав; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено функціональні можливості нелітерних знаків французької мови. Розроблено класифікацію вказаних графем і представлено їх функціональний опис. Встановлено, що інвентар нелітерних знаків французької орфографії складається з 18-ти одиниць, які відрізняються графічним зображенням та розташуванням. Виявлено, що нелітерні знаки французької писемної мови беруть участь в оформленні букви (діакритичні знаки), слова (дефіс, апостроф, інтервал) та міжслівного простору (знаки пунктуації, абзац, поля сторінки). Доведено, що досліджувані одиниці не мають безпосередніх фонетичних відповідників, але корелюють зі звуковою мовою та функціонують на різних рівнях мовної структури: графічному, орфографічному, лексичному, синтаксичному. Встановлено, що нелітерні знаки французької орфографії - це поліфункціональні графічні одиниці, які здійснюють такі основні функції: фонографічну, графомарковану, змісторозрізнювальну, прагматичну.

310. Функціонально-ономасіологічний аналіз дієслів на позначення емоційних станів у сучасній українській літературній мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Парасюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі функціонально-ономасіологічного аналізу емоційних дієслів виявлено, що у тексті повноцінною знаковою одиницею для позначення психічного стану може бути окрема лексема, словосполучення та слово з підрядним реченням. Доведено, що необхідним показником функціонального типу дієслова є його дистрибуція. З використанням статистичних показників виявлено функціональну значущість дієслів ЕС. За допомогою контекстуального аналізу визначено відмінності функціонально-ономасіологічних характеристик у мовному виконанні від мовної компетенції.

311. Функціонально-семантична категорія інтенсивності дії: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.20.01 / О.М. Попенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Досліджено функціонально-семантичну категорію інтенсивності дії в сучасній українській мові, що перебуває у тісному взаємозв'язку з категоріями експресивності та оцінки. Визначено ознаки виділення дієслів з семантикою інтенсивності дії. Описано засоби вираження інтенсивності в сучасній українській мові. Запропоновано один з можливих варіантів класифікації родів дієслівної дії у складі функціонально-семантичного поля дієслів інтенсивної дії, окремі розряди яких реалізують семантику інтенсивності у центральних зонах та на периферії зазначеного поля. Проаналізовано дієслова інтенсивної дії у семантичному, словотвірному та функціональному аспектах на матеріалі вибірок зі Словника української мови в 11-ти томах, текстів української літератури кінця XIX - XX ст., у сфері яких виявляється специфіка реалізації досліджених дієслів. Описано групи (підгрупи) функціонально-семантичного поля дієслів інтенсивної дії за спеціальними ознаками, охарактеризовано типи зв'язків між його мікрополями та зони перетину з суміжними функціонально-семантичними полями. Охарактеризовано дієслова інтенсивної дії за внутрішніми інтенційними ознаками та синтаксичною сполучуваністю.

312. Функціонально-семантичні особливості дієслівних операторів гумористичної модальності (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): Автореф. дис... канд. філол наук: 10.02.04 / А.А. Марчишина; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Вперше здійснено функціонально-семантичний аналіз дієслівних операторів гумористичної модальності у текстах сучасної англомовної художньої прози. У науковий обіг введено поняття гумористичної модальності тексту та дієслівного оператора модальності. З'ясовано, що основним середовищем функціонування дієслівних модальних операторів є гумористична ситуація, для виділення якої з тексту використано спеціальну модель у вигляді формального аналога висловлення з такими обов'язковими компонентами, як дієслівний оператор гумористичної модальності, його контекстуальне оточнення та сема у значенні дієслівного оператора, реалізація якої надає контексту значення гумористичної модальності. На підставі використання критерію подібності продукованого гумористичного ефекту моделі гумористичної ситуації згруповано у блоки. Проаналізовано семантичну структуру та тематичну дистрибуцію операторів гумористичної модальності та визначено їх основні функції (референційну, операційну, регулятивну, сугестивну). Досліджено особливості використання та встановлено поліфункціональні властивості дієслівних операторів гумористичної модальності в художньому тексті.

313. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.П. Тимощук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 19 с. - укp.
З використанням нового емпіричного матеріалу вперше комплексно й системно вивчено функціонування фразеологізмів (ФО) у тексті романів Й.Рота та визначено характерні мовні ознаки індивідуального стилю письменника на фразеологічному рівні. Проведено повну інвентаризацію ФО мови окремого автора на базі сучасних загальномовних і фразеологічних одно- й двомовних словників, психолінгвістичного експерименту та порівняльного аналізу. Визначено авторську фразеологічну картину світу Й.Рота, базуючись на матеріалі узуальних і модифікованих ФО. Проведено їх кількісний, якісний і порівняльний аналізи. Розвинуто теоретичні положення, що стосуються потенційних можливостей використання та функціонування ФО в художньому тексті.

314. Хрононіми як особливий розряд власних імен: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / С.А. Реммер; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 19 с. - укp.
Уперше встановлено багатоаспектну характеристику хрононімів як особливого розряду власних імен (ВІ), а саме: подано визначення хрононіма, виявлено його особливості та відміності від інших ВІ; висвітлено взаємозв'язки хрононімії з концептом "час", культурою народу; розроблено термінологічну мікросистему, що дозволяє диференціювати різні види хрононімів; наведено класифікацію хрононімів за різними ознаками; досліджено особливості хрононімної номінації, семантики хрононімів, установлено склад хрононімної лексики та відображення його різними типами конструкцій, проаналізовано хрононімію як функціональну систему, описано елементи у їх взаємодії, розглянуто специфіку природи хрононімів, що виявляється у процесі функціонування цих ВІ за різних стилей мовлення; з'ясовано особливості варіювання хрононімів, їх стилістики й ортографії, охарактеризовано основні тенденції у функціонуванні хрононімів.

315. Художнє відтворення ідеї державності Київської Русі у російській історичній прозі 30-х років XIX ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / С.В. Кузнецов; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано принципові положення російських історіографічних концепцій XVIII - першої третини XIX ст. щодо проблем витоків, становлення та розвитку державності на Русі. З'ясовано причини художнього звернення М.Загоскіна та О.Вельтмана до проблеми державності. Виявлено своєрідність художньої проблематики їх історичних творів в аспекті відповідності розвитку історичної думки Росії перших десятиріч XIX ст. Досліджено проблеми витоків і сутності державної влади, походження правлячої династії на Русі, специфіки національного характеру як важливого фактора успішності процесів державотворення. Показано роль історичних джерел і значення власне авторського, письменницького вибору, пошуку, рецепції історичного матеріалу. Розглянуто ідейно-тематичний зміст, особливості образної системи творів "Аскольдова могила" М.Загоскіна, "Святославич" та "Райна, королева Болгарская" О.Вельтмана в художньому та історіографічному аспектах. Визначено особливості трансформації історичної достовірності в художній вимисел, уточнено портретно-психологічні характеристики історичних осіб, хронотопні параметри текстів. Виявлено подібне та відмінне в проблемно-аналітичних та інтерпретаційних аспектах творів прозаїків і досліджено специфіку художньої еволюції ідеї державності Русі в її формозмістових виявах.

316. Художній час і художній простір у драматургії (на матеріалі української літератури XVII - XVIII ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Р.А. Козлов; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2005. - 20 с. - укp.
Розроблено концепцію художнього часу та простору в драматургії, яка базується на функціональному структуруванні цих явищ, виокремленні конструктивної, індивідуально-психічної та концептуальної підструктур та визначенні їх співвідношень, які залежать від видових ознак твору. Запропоновано методику аспектного хронотопного аналізу твору драматургії. З використанням наведених теоретичних положень, висновків і методики здійснено хронотопний аналіз найвагоміших і найбільш досліджених творів української народної та давньої літературної (XVII - XVIII ст.) драматургії, класифікованих за жанрово-історичним принципом.

317. Художня парадигма моралі в прозі українських письменників кінця ХІХ - початку ХХ ст. (народнорелігійний аспект): Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 / Л.М. Горболіс; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 36 с. - укp.
На підставі дослідження історичних джерел і маловідомих архівних матеріалів висвітлено погляди українських письменників кінця XIX - початку XX ст. на релігію, церкву, витоки, сутність та особливості релігійної моралі народу. Проаналізовано маловідомі факти літературного процесу, зокрема ставлення письменників до україномовної Біблії та проповіді, а також їх співпраця з духовними особами у сфері культурного та просвітнцького життя. Досліджено особливості художнього відображення ідеалу людини віруючої, моральні норми народу та рівні усвідомлення Істини, явленої в образі християнського Бога. Доведено пріоритетність релігійної моралі у художніх моделях взаємин героя з громадою. Проаналізовано роль відображення культури поведінки та мислення, способу життя літературного персонажа у відтворенні релігійних моральних норм народу. З'ясовано значення етнічного сакрального у формуванні концепції героя. Встановлено вплив релігійної моралі на художнє відображення гедоністичного світосприймання літературних персонажів. Виявлено роль релігійної моралі народу у художньому освоєнні проблем збереження довкілля, пошанування тваринного світу та рослинності. Доведено органічний зв'язок народних релігійних поглядів з первісними віруваннями.

318. Художня своєрідність поезії Ліни Костенко (інтертекстуальність і феномен агону): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / І.В. Пономаренко; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Базуючись на новій концептуальній засаді, розглянуто національний і світовий контекст творчості Ліни Костенко. Запропоновано цілісне й органічне трактування репрезентативних якостей художньої природи творчості поетеси, які висвітлюють переплетення рис національної та світової духовності у поезії Л.Костенко як інтертекстуальність і феномен агону. Проаналізовано палімпсести культури, а також механізми дії ліричного конфлікту у поетичних жанрах, а також творах інтегрованого типу (драматичній поемі, віршованому романі). Простежено взаємозв'язок життєвої позиції Л.Костенко, яка є по-сковородинськи принциповою та непоступливою, з формами вираження авторської свідомості та позиції майстра.

319. Ціннісні структури сучасного рекламного дискурсу (на матеріалі російської комерційної та політичної реклами): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Т.В. Гулак; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі результатів вивчення текстів комерційної та політичної реклами досліджено ціннісні структури сучасного російського рекламного дискурсу. Здійснено зіставний аналіз двох типів рекламного дискурсу та виявлено принципові відмінності у ціннісних структурах, які є невід'ємною частиною картини світу, що створюється російською рекламою, а також міру відповідності ціннісної картини світу російської реклами загальнокультурній і національно-мовній картині світу. Завдяки порівняльній характеристиці різних ціннісних структур виявлено загальні риси та відмінності в семіотичній, прагматичній і комунікативній організації комерційної та політичної реклами. Визначено особливості та прагматичні функції оцінок, що включають об'єкт реклами в ціннісну картину рекламного дискурсу. Охарактеризовано маніпулятивні засоби рекламної комунікації, взаємопов'язані з формуванням ціннісних переваг адресата.

320. Часова дистантність художнього твору як проблема перекладу (на матеріалі перекладів "Кентерберійських оповідей" Дж.Чосера сучасною англійською, німецькою, українською та російською мовами): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Н.М. Рудницька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено спробу системного дослідження монографічного характеру процесу перекладу хронологічно віддалених творів з урахуванням його відмінностей від перекладу текстів сучасною мовою. Визначено специфічні ознаки першотвору, обумовлені його часовою віддаленістю, що потребують застосування додаткових перекладацьких прийомів для адекватного відтворення у перекладі та описано способи їх передачі. З'ясовано, що серед труднощів перекладу, спричинених особливостями мов і способами їх використання для найменування об'єктів й опису ситуацій, у процесі перекладу хронологічно віддаленого художнього твору найважливішими є відмінності в реальності, що описується. Запропоновано систему компенсаційних засобів, необхідних для адекватного відтворення у перекладі експресивності вербальної агресії дійових осіб художнього твору, віддаленого значною мірою часовою дистанцією. Виявлено основні чинники, які необхідно враховувати у разі виконання прагматично адекватного перекладу хронологічно віддаленого художнього твору. Висвітлено способи передачі специфічних ознак твору, взаємопов'язаних з його хронологічною дистантністю, у перекладі. Показано своєрідність передачі таких ознак у разі перекладу українською мовою. Проаналізовано існуючі способи прагматичної адаптації перекладу старих творів, наведено пропозиції щодо виконання прагматично адекватного перекладу хронологічно віддаленого художнього твору.

321. Чеська ботанічна номенклатура в аспекті питомих та запозичених назв: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / А.М. Комаровська; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Комплексно проаналізовано чеську дендронімну лексику у етимологічному та семантико-словотвірному аспектах. Висвітлено питання історичного становлення та сучасного функціонування ботанічної номенклатури. Визначено питомий і запозичений шари чеських дендрономенів. З'ясовано, що окрім лексики, успадкованої з праслов'янської мови, здавна відомих слов'янських слів, творення власне чеських назв, словниковий склад дослідженої групи поповнювався також лексикою іншомовного походження. Показано, що чеські назви дерев, кущів та їх плодів, а також похідні утворення від них мають словотвірні особливості. Досліджено специфіку творення від чеських дендрономенів зменшувальних назв, похідних на позначення місцин, зайнятих рослинністю певного різновиду, збірних назв дерев або кущів одного виду; назв напоїв і слів на позначення осіб як виконавців певної дії або роду занять.

322. Щоденник як форма самовираження письменника: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / К.Я. Танчин; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. - Т., 2005. - 20 с. - укp.
Висвітлено жанрову природу письменницьких щоденників, становлення теоретичних засад для виокремлення місця щоденника серед інших жанрів документалістики. Проаналізовано жанр щоденника як цілісну структуру, позначену виробленими власними канонами, в порівнянні зі специфічними рисами суміжних жанрів. Досліджено суб'єктивні та об'єктивні передумови щоденникового письма - від задуму як пошуку відповідної форми до її втілення. Розглянуто типологію щоденника, розкрито специфіку щоденникового письма за допомогою авторського самороз'яснення, феномен "літературного щоденника". Виділено особливі естетичні категорії, властиві щоденнику.

323. Явища еліпсису в мові сучасної української публіцистики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Богатько; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 24 с. - укp.
Досліджено стилістично-виражальний потенціал неповних речень в українському газетному мовленні кінця XX - початку XXI ст. Розмежовано власне-неповні, неповні еліптичні та неповні приєднувальні речення як окремі типи неповних конструкцій, породжених еліпсисом, з'ясовано їх структурні та семантичні особливості. Проаналізовано параметри вживання в газетних текстах власне-неповних речень, висвітлено їх експресивно-оцінні потенції у ролі газетних заголовків. Показано специфіку приєднувальних речень у системі синтаксичних засобів експресивного газетного мовлення, виявлено їх синтаксичні зв'язки та семантичні відношення з основним реченням.

324. Якісні прислівники на -ly в лінгвокогнітивному аспекті (на матеріалі англійської художньої прози): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.І. Лопатюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Вивчено структурно-синтаксичні, синтаксичні та функціональні особливості якісних прислівників на -ly, що виражають категорію якості у художньому тексті, базуючись на положеннях когнітивної лінгвістики. Під час здійснення дослідження використано текст Британського національного корпусу загальним обсягом 16 377 726 слів. Установлено належні до мови-системи базові синтаксичні моделі та їх мовленнєві реалізаційні варіанти. Визначено прототипічну структуру вираженої дослідженими одиницями мовної категорії якості, відтворено картину реалізації лексичних фреймів з якісними прислівниками на -ly, розкрито функціональний потенціал даних одиниць.

1. Демонологічна лексика української мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.І. Тяпкіна; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2006. - 19 с. - укp.
Представлено демонолексику як розгалужену, неоднорідну систему з усіма властивими їй ознаками. У межах системи виділено лексико-семантичні групи - "Відьма", "Некродемономени", "Перевертень", "Змій", "Чорт", кожна з яких має домінанту - часто родову назву (біс, відьма, ворожбит, знахар, мавка, перевертень, чаклун, упир, чорт). Найголовнішими механізмами розвитку лексико-семантичної системи демонологічних найменувань є фомування значень на базі існуючих понять, словотворення, запозичення. Еволюцію аналізованої лексико-семантичної системи простежено на рівні якісних і кількісних характеристик складових одиниць. Розширення семного складу лексичного значення спричинене відображенням у ньому елементів кількох картин світу: язичницької, що характеризується шанобливим становленням до духів природи та християнської з різко негативною оцінкою демонів зла. Як загальномовні одиниці демономени притаманні більшості стилів мови, проте у межах кожного з них вони набують певних семантичних модифікацій.

2. Дзеркальна гра набутками культури: романтична та постмодерністська модель (на матеріалі романів М.Шеллі "Франкенштейн, або сучасний Прометей" і П.Зюскінда "Парфуми. Історія одного вбивці"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Л.В. Пікун; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Розглянуто романтичну та постмодерністську моделі реалізації дзеркальної гри культурними набутками. Розкрито сутність феномену гри в межах романтичної та постмодерністської традиції. Проаналізовано організацію та втілення дзеркальної гри набутками культури у романах М.Шеллі "Франкенштейн" та П.Зюскінда "Парфуми". Висвітлено особливості романтизму та постмодернізму, що утворюють певний сценарій гри і систему ролей. Досліджено дзеркально-ігрову діяльність учасників гри, яка у романтизмі та постмодернізмі пов'язана зі зміною структури особистості, індивідуалізацією механізмів, що кодують інформацію. Визначено відмінності дзеркальних механізмів у ігрових моделях літератури романтизму і постмодернізму. Доведено здатність постмодерністського дзеркала конструювати структуру на ігровому просторі роману "Парфуми", у якому створюється різнорівнева фікція та надається головна роль читачу.

3. Дискурс індивідуальної пам'яті в сучасному французькому романі (1970-ті - 2000 рр.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Ю.Ю. Павленко; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Проаналізовано романи провідних французьких письменників сучасності. Визначено параметри дискурсу пам'яті в аспекті конструювання суб'єктом (героєм-оповідачем) самоідентичності. Досліджено дієгезу пам'яті сучасної псевдоавтобіографії, яка віддзеркалює просвітницькі та романтичні зразки. Висвітлено особливості часової організації дієгези пам'яті на основі дисперсії, що реалізується у переплетенні різних часових пластів. Визначено специфіку сучасного французького роману, розкрито тему пам'яті у контексті конструювання індивідом самоідентичності.

4. Іменники зі значенням подібності: способи творення та сфери використання: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ф. Тилик; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2006. - 19 с. - укp.
Розкрито механізми розвитку й особливості формування дериваційного значення подібності у підсистемі афіксального словотворення іменника сучасної української мови. З'ясовано лінгвальну природу імен зі згаданими значеннями. Теоретично обгрунтовано ідею розвитку на базі демінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих форматів унаслідок їх переосмислення - брати участь у творенні похідних з семантикою схожості. Визначено словотвірну структуру таких іменників, виявлено склад афіксів, що беруть участь у творенні дериватів зі значенням подібності, ступінь їх продуктивності, функціонально-семантичну диференціацію. Установлено джерела номінації, сфери функціонування дериватів, утворених на основі подібності. З'ясовано принципи мотивації похідних. Розкрито тенденції розвитку афіксальної підсистеми іменників з семантикою схожості.

5. Інтертекстуальність як проблема перекладу (на матеріалі англомовних перекладів української постмодерністської прози): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Л.В. Грек; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 18 с. - укp.
Вивчено проблему відтворення інтертекстуальності у перекладі в українських прозових постмодерністських творах. Визначено інтертекстуальність як вкраплення в текст інших текстів у вигляді цитат, алюзій та ремінісценцій. Розкрито вплив визначальних рис постмодерністської поетики, зокрема гри та іронії, на характер відтворення у перекладі інтертекстуальності як провідної ознаки постмодернізму. Висвітлено особливості перекладу інтертекстуальних одиниць у постмодерністському творі, описано їх форми залежно від тексту-джерела. Досліджено способи перекладу інтертекстуальних одиниць та наведено критерії їх оптимального застосування під час перекладу постмодерністського твору.

6. Історичні зміни в морфемній будові слів сучасної української мови (перерозподіл та ускладнення): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Плахоніна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2006. - 20 с. - укp.
Здійснено системне дослідження історичних змін у морфемній будові слів української мови, зокрема виявів процесів перерозподілу й ускладнення, а також їх взаємозв'язку в основах слів іншомовного походження. Розкрито суть зазначених процесів та сфери їх дії. Визначено основні причини ускладнення основ іншомовних слів. Проаналізовано їх наслідки періоду XIV ст. до сьогодення. З'ясовано причини перерозподілу основних питомих слів, його межі та наслідки. Запропоновано розмежування типів ускладнення залежно від характеру кореневої морфеми, що виділено в іншомовних словах, та перерозподілу залежно від наслідків цього процесу. Виявлено взаємозв'язки процесів ускладнення та перерозподілу в основах досліджених слів з субституцією іншомовного словотвірного елемента.

7. Концептний зміст фрейму "Збройне протистояння" у російській культурно-мовній традиції: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / У.О. Карпенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Досліджено концепти у структурі фрейму "Збройне протистояння" російської культурно-мовної традиції. Уточнено первісне значення слова "концепт", етапи та підходи до його вивчення, структуру, а також проаналізовано наявні у сучасній науці визначення цього феномену та поняття концептосфери. Здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. На підставі аналізу теоретичних даних виведено три антиномії концепту. Обгрунтовано фреймовий підхід до аналізу концептів. Виявлено понятійні значення та з'ясовано зміст концептів ядра фрейму "Збройне протистояння" - позиції ім'я дії (сформованої концептами "Война", "Бой", "Сражение", "Битва", "Брань", "Поединок", "Набег"), а також визначено концептне наповнення периферійних фреймових позицій актант-суб'єкт ("Воин", "Герой", "Товарищ", "Молодец", "Брат", "Сын"), актант-об'єкт ("Враг"), мотив ("Родина", "Мир", "Победа", "Свобода", "Слава", "Месть"), властивості антанта ("Отвага", "Смелость", "Удаль", "Мужество"). За допомогою зіставлення виведених значень з англійським та італійським матеріалом виявлено типові та специфічні для російської культури концепти.

8. Концептуальна семантика субстантивних композитів-бахуврихі (на матеріалі антропосемічної лексики сучасної англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Г. Васильєва; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Вивчено концептуальні особливості антропосемічні субстантивні композити-бахуврихі (АСКБ) у сучасній англійській мові. Установлено взаємозв'язок лексичного значення композитів, їх ономасіологічної структури та відповідної концептуальної структури в аспекті когнітивної природи номінації. Утворення АСКБ у сучасній англійській мові розглянуто як вербалізацію структури репрезентації знань про людину та контекст її називання. Визначено макрокомпонентний склад лексичного значення досліджених композитів. Проаналізовано референційну та категоріальну семантику їх конституентів, подано типологію семантичних зв'язків, що їх об'єднують. З'ясовано роль концептуальної метонімії, концептуальної метафори та когнітивного контексту в утворенні й інтерпретації аналізованих антропосем. За допомогою фреймового моделювання представлено концептуальну структуру номінативного простору АСКБ, розкрито її пояснювальні можливості.

9. Кореферентність нерозкладних компонентів у структурі речення: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Максим'юк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2006. - 20 с. - укp.
Досліджено умови кореферентності нерозкладних компонентів у структурі речення (на матеріалі художньої творчості українських письменників і культурних діячів XIX - XX ст.) та типологію синтаксично неподільних і семантично неподільних словосполучень в українській мові. Запропоновано новий підхід до дослідження проблеми синтаксичної номінації й ономасіології, семантично-синтаксичної валентності опорного слова словосполучення як носія певної номінативності й інформативної достатності/недостатності, яка визначає тип синтаксичного зв'язку (вільного чи синтаксично зв'язаного). Охарактеризовано основні типи синтаксично неподільних словосполучень, сформованих на основі комплетивних (доповнювальних) відношень, та субстативні словосполучення з обов'язковим атрибутивним компонентом. З'ясовано, що інформативна недостатність синсемантичних іменників значною мірою послаблює їх номінативні потенції. Атрибутивний компонент бере на себе роль "уточнювача", "наповнювача" семантики головного компонента для того, щоб позиційно стійке словосполучення слугувало самодостатнім номінативним знаком. До семантично неподільних зараховано чотири види нерозкладних компонентів, а саме: з фазисним і партетивним значенням, з займенниковим компонентом найбільш узагальненої семантики, тавтологічні та метафоричні словосполучення. Поняття кореферентності синтаксично нерозкладних компонентів доповнює лінгвістичну теорію відомостями про обов'язкову та факультативну синтаксичну сполучуваність, природу синтаксичних зв'язків та ізофункціональність компонентів реченнєвої структури.

10. Лексика на позначення паравербальних дій у семантичному і функціональному аспектах: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / В.В. Ганєчко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Уперше у вітчизняному мовознавстві здійснено аналіз семантичної, функціональної та концептуальної специфіки дієслівних та іменних одиниць щодо позначень усмішки та сміху на матеріалі чотирьох європейським мов - слов'янських і германських. Описано функціонування лексем у складі висловлення, що репрезентує комунікативну подію. Виявлено семантико-синтаксичні стереотипи її репрезентації у тексті. Проаналізовано вживання одиниць з метою позначення паралінгвістичних дій усмішки та сміху з мовленнєвими актами різних типів (репрезентативами, деклеративами, комісивами). З'ясовано двоплановий характер значення досліджуваних одиниць, а також встановлено їх мовоспецифічні та спільні семантичні складники у чотирьох мовах. Стосовно паралінгвістичного аспекту комунікації розвинуто підхід до вивчення природи комунікативної дії шляхом опису семантики відповідних одиниць.

11. Лексико-семантичні та граматичні характеристики англійського дієслова у художньому тексті: лінгвостатистичний аспект (на матеріалі популярних політичних романів): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / В.В. Жуковська; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2006. - 20 с. - укp.
Здійснено лінгвостатистичне дослідження системних і функціональних характеристик англійського дієслова у художніх творах жанру популярного політичного роману. Показано, що лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні властивості дієслова взаємодіють у мовленні. Ця взаємодія проявляється у взаємозв'язку лексико-семантичних і морфологічних, лексико-семантичних і синтаксичних, морфологічних і синтаксичних характеристик дієслова. Зазначено, що взаємозалежність частот є одним з проявів цієї взаємодії. Установлено взаємозв'язок між семантикою дієслова та частотою груп його словозмінних форм, семантикою дієслова та типом і частотою моделей його граматичної сполучуваності, частотою груп словозмінних форм дієслова та типом і частотою моделей його граматичної сполучуваності. Доведено, що дієслова й іменники суспільно-політичної семантики мають жанротвірний потенціал і забезпечують реалізацію прагматичної спрямованості творів жанру популярного політичного роману. Установлено залежність між жанром твору, його темою й авторським використанням дієслівної та іменникової лексики певної семантики.

12. Лінгвоаксіологічна семантика агентивних номінативних одиниць із формантом -er у сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.В. Гончарова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2006. - 19 с. - укp.
Розкрито ономасіологічну та семасіологічну специфіку агентивних номінативних одиниць з формантом -er у сучасній англійській мові, викладено новий комплексний підхід до аналізу їх лінгвоаксіологічної семантики. Досліджено лексико-семантичне поле агентивних номінативних одиниць з формантом -er та визначено структуру конотативного макрокомпонента їх семантики. Наведено асоціативно-тематичні номінативні характеристики діячів у контексті семи оцінки та смислових конотацій, а також об'єднаних агентивних номінативних одиниць. Представлено семантичну класифікацію агломеративної кластеризації інваріантної моделі "Людина - діяч" за чотирма кластерами, досліджено переосмислення семантики агентивів