234. Формування в учнів початкових класів орфографічної грамотності у навчанні російської мови як другої: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.М. Зорька; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику керованого становлення в учнів III(IV) класів орфографічної грамотності у навчанні російської мови як другої на основі усвідомлення істотних для правопису властивостей звуків. Вперше використано метод групування фонетико-орфографічного матеріалу як систематизуючої основи для становлення правописної грамотності. Удосконалено методику формування орфографічної пильності як операції розпізнавання звукових орієнтирів звуко-буквенних орфограм; визначено систему таких орієнтирів, яка охоплює слабкі позиції голосних, парних шумних, м'яких приголосних, непарні за м'якістю приголосні. Доведено доцільність комплексного формуваня орфоепічних і орфографічних умінь на спільній фонетичній основі.

235. Формування загальнолюдських моральних цінностей старшокласників у процесі вивчення української літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Г.І. Бондаренко; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. - Луганськ, 2004. - 20 с. - укp.
Визначено сутність, структуру, критерії та рівні сформованості морально-духовних цінностей особистості. Вперше науково обгрунтовано та експериментально досліджено педагогічні умови, що забезпечують успішність процесу формування загальнолюдських моральних цінностей у старшокласників засобами української літератури. Розроблено та апробовано технологію його методологічного забезпечення. Висвітлено етико-педагогічні та духовні засади розвитку моральної культури учнів у процесі вивчення української літератури. Запропоновано систему нових форм, методів та засобів формування загальнолюдських моральних цінностей у старшокласників, експериментально підтверджено ефективність їх застосування. Доведено важливе значення творчої взаємодії учителя та учнів під час вивчення української літератури у загальноосвітній школі.

236. Формування образного мислення в обдарованих учнів основної та старшої школи засобами художньої літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / В.М. Коваленко; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2004. - 20 с.: табл. - укp.
Розроблено й експериментально апробовано систему творчих вправ і завдань поетапного формування образного мислення обдарованих учнів засобами пошуку оригінальності художнього образу в процесі його сприймання на матеріалі вивчення літератури рідного краю. Відповідно до психолого-педагогічних і методичних особливостей літератури простежено динаміку розвитку образного мислення обдарованих школярів після настанов на пошук новизни художніх образів, відзначено ефективність проведення зустрічей з митцями рідного краю. Запропоновано оптимальні методи і прийоми активізації образного мислення учнів, спрямовані на пошук самобутніх художніх образів та ідей як показників якості художнього змісту твору. Визначено критерії та рівні сформованості образного мислення схильних до творчості учнів.

237. Формування пізнавальних інтересів студентів немовних спеціальностей вищих навчальних закладів (на матеріалі вивчення іноземних мов): Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / І.В. Некоз; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. - Луганськ, 2004. - 20 с. - укp.
Обгрунтовано положення, що система засобів і способів управління формуванням активного, діяльнісного ставлення студентів до мови як засобу спілкування дає змогу управляти власне процесом формування в них пізнавальних інтересів. Розкрито суть поняття "джерела, умови, засоби формування новоутворень у процесі навчання", зокрема стосовно пізнавальних інтересів. Конкретизовано системні зв'язки між даними компонентами. Визначено педагогічні умови формування пізнавальних інтересів студентів до вивчення іноземних мов. Показано їх місце у структурі системних зв'язків джерел, засобів і умов формування даних інтересів. Розроблено методику діагностики рівня їх розвитку, а також модель управління формуванням пізнавальних інтересів студентів за умов модульного навчання. Наведено методичні рекомендації для викладачів іноземних мов для їх формування.

238. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.В. Баркасі; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2004. - 21 с. - укp.
Досліджено та обгрунтовано необхідність формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, визначено її суть і структуру. Теретично обгрунтовано модель процесу формування професійної компетентності, засоби її реалізації та компоненти (когнітивно-технологічний, соціальний, полікультурний, аутопсихологічний, персональний). Наведено критерії й охарактеризовано рівні даної компетентності, а також розроблено методику діагностики. Експериментально апробовано ефективність запропонованих педагогічних умов формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.

239. Формування риторичної культури студентів гуманітарних факультетів у навчально-виховному процесі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Я.В. Білоусова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Проаналізовано проблему виховання риторичної культури особистості студента на фоні розвитку освіти в Україні. Описано педагогічну модель структури риторичної культури сучасної молоді та систему творчих вправ і завдань, що сприяють вихованню риторичних якостей студентів гуманітарних факультетів вузів. Висвітлено педагогічні умови формування елементів риторичної культури.

240. Формування слухо-вимовних навичок у шестилітніх учнів у ситуації багатомовності: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / О.Є. Дем'яненко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). - О., 2004. - 21 с. - укp.
Розроблено методику формування слухо-вимовних навичок у шестилітніх учнів у ситуації багатомовності. Запропоновано систему завдань та лінгводидактичну модель формування слухо-вимовних навичок, що складається з трьох етапів: інформаційно-ознайомлювального, тренувально-коригувального та діяльнісно-комунікативного. Встановлено стадії та тенденції навчального процесу. Визначено педагогічні умови ефективної педагогічної роботи даного напрямку. Виявлено критерії, показники та рівні сформованості слухо-вимовних навичок українського, російського та англійського мовлення у шестилітніх учнів.

241. Формування та розвиток української термінології нафтогазової промисловості: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.М. Дорошенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 22 с. - укp.
Описано основні етапи формування української термінології нафтогазової промисловості, досліджено вплив мовних і позамовних чинників на склад української термінології даної промисловості у контексті її походження. Проведено лексико-тематичну класифікацію аналізованої термінології та висвітлено причини й особливості перебігу лексико-семантичних процесів в українській термінології нафтогазової промисловості. Досліджено структуру даної термінології, визначено шляхи та способи термінотворення. Запропоновано рекомендації щодо унормування та стандартизації української термінології нафтогазової промисловості та сучасному етапі.

242. Формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.В. Гоголь; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Обгрунтовано критерії та рівні сформованості у молодших школярів умінь естетично оцінювати художні твори, визначено психолого-педагогічні та методичні умови розвитку у дітей відповідних умінь. Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методичну систему роботи над текстом художнього твору, яка передбачає практичне ознайомлення учнів на рівні уявлень з окремими літературознавчими поняттями, доступними для засвоєння у початковій школі; використання на уроках читання оптимальних методів і прийомів роботи з текстом художнього твору, спрямованих на розвиток та вдосконалення естетичних оцінних суджень молодших школярів; збагачення досвіду емоційно-оцінної діяльності дітей.

243. Фразеологічні інновації в сучасній німецькій мові: когнітивний та функціональний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.Г. Лисецька; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Уперше здійснено комплексний аналіз фразеологічних інновацій (ФІ) та відмежовано їх від фразеологічних одиниць, проведено ідеографічну та семантичну характеристики. Показано провідну роль ФІ у процесі передачі національно-культурної інформації та інформації, що пов'язана безпосередньо з суспільно-політичними, економічними явищами, які відбувалися в Німеччині після 1989 р. Наведено узагальнену когнітивну модель ФІ та виявлено її основні концепти на основі ФІ. Досліджено функціонування ФІ як репрезентантів певних концептів у газетному дискурсі та визначено їх текстотвірні функції.

244. Фразеологія говірок центральної Слобожанщини (структурно-семантичний аспект): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Л. Плетнєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
До наукового обігу залучено значний фактичний матеріал та вперше в українській фразеології комплексно досліджено фразеологічний склад говірок центральної Слобожанщини. З'ясовано особливості семантики та структури фразеологізмів, виявлено та проаналізовано характерні структурно-семантичні моделі фразеологічних одиниць. Визначено особливості мотивації діалектних фразеологізмів з урахуванням духовної культури діалектоносіїв. Висвітлено взаємозв'язок окремих фразеологізмів з давніми віруваннями, традиціями, обрядами українців.

245. Функціональний опис тексту (на матеріалі творів російських поетів ХХ століття): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.В. Дорофєєв; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Розглянуто проблему аналізу та інтерпретації тексту в контексті лінгвістичного функціоналізму на матеріалах художніх творів. Досліджено особливості використання функціонального підходу в сучасній русистиці. Визначено специфіку функціоналізму як методології, що дозволяє розглядати об'єкт в аспекті його призначення, а не будови. Основні характеристики тексту проаналізовано з використанням принципів лінгвістичного функціоналізму. Наведено функціональний опис тексту як інструменту впливу на читача/слухача, розроблено найбільш відповідну вимогам функціонального підходу методику його аналізу. На підставі вивчення текстів художніх творів російських поетів XX ст. продемонстровано евристичний потенціал використання нової методики аналізу та інтерпретації тексту.

246. Функціонально-адаптивна система питання-відповідь у англомовному розмовному дискурсі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.В. Висоцька; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Вперше проведено комплексне дослідження діалогічної єдності питання - відповідь (ДЄПВ), що інтегрує внутрішньоструктурні мовні риси та екстралінгвістичні аспекти їх реалізації. Запропоновано визначення ДЄПВ як мікроодиниці дискурсу, здійснено моделювання її когнітивних основ. Описано структуру системи ДЄПВ, визначено релевантні чинники середовища, проаналізовано їх взаємодію. Встановлено наявність стійких кореляцій між репрезентаціями фактуальної/концептуальної інформації та макротемою, структурно-синтаксичними, структурно-семантичними, семантико-прагматичними характеристиками системи. Виявлено стійкі та нестійкі, ризоморфні кореляції між репрезентаціями інформації про соціальні ознаки комунікантів, їх стратегії та типом мікротеми, комунікативно-прагматичними характеристиками. Встановлено, що властивості діалогічної єдності питання -- відповідь зазнають впливу контекстуальних чинників і водночас конструюють їх, що відображає інтерактивність системи та середовища.

247. Функціонально-семантичне поле квантитативності в сучасній українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.А. Бронікова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 17 с. - укp.
Вивчено семантику, структуру та систему функцій функціонально-семантичного поля (ФСП) квантитативності в сучасній українській мові та з'ясовано особливості реалізації квантитативних функцій у категорійних ситуаціях з використанням текстів правових документів незалежної України. Проаналізовано різнорівневі засоби експлікації квантитативності, установлено параметри вираження реальної кількості через поняттєву категорію кількості, визначено ступені активності квантитативних функцій у конкретних категорійних ситуаціях та їх взаємдію з іншими функціями й ФСП, функціонально-стильову неоднорідність засобів квантитативності. Одержано дані про співвідношення семантики квантитативних функцій та їх поширеність у тексті.

248. Функціонально-стильові характеристики префіксальної номінації в сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.І. Миголинець; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 20 с. - укp.
Комплексно досліджено префіксальну номінацію (кодифіковану/некодифіковану), реалізовану ономасіологічними категоріями, у сучасній англійській мові. Здійснено поетапний аналіз функціональних характеристик даних категорій у тому вигляді, в якому вони проявляються в текстах різної стильової та тематичної орієнтації. Описано кодифіковані номінації, грунтуючись на фіксації репрезентативності ономасіологічних категорій, виявленні інтегральних та дистинктивних ознак їх інвентарної реалізації, установленні квантитавно-функціональних характеристик префіксальних одиниць у межах кожної з ономасіологічних категорій, аналізі особливостей синтагматичної репрезентації інваріантних/варіантних номінативних різновидів. Значну увагу приділено виконанню мікро- та макрофункцій префіксальними морфемами. Установлено репрезентативність кожної ономасіологічної категорії дериватами, що не є частиною мовного узусу, здійснено фіксацію словотвірної активності префіксальних одиниць. На основі морфем, активність яких перевищує 50 похідних утворень, показано основні тенденції їх лексико-граматичної сполучуваності.

249. Функціонування алофонів фонеми /r/ у мовленні дикторів Німеччини 1923 - 2003 рр. (інструментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Г. Васильченко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 22 с. - укp.
Досліджено алофонічне варіювання фонеми /r/ у період з 1923 р. до 2003 р. з наступною диференціацією на три історично зумовлених періоди: 1920 - 1940 рр. (довоєнний); 1950 - 1980 рр. (період розколу Німеччини); 1990 - 2000 рр. (період об'єднаної Німеччини). На прикладі алофонічного варіювання фонеми /r/ визначено тенденції "зсуву" артикуляції її приголосних варіантів у бік втрати ознаки напруженості, що виражається у превалюванні ленісних r-алофонів у сучасному німецькому вимовному стандарті з урахуванням комбінаторно-позиційних умов. Німецькі r-алофони розглянуто як систему фонів з диференціацією за способом та місцем творення, ступенем участі голосу (дзвінкості/глухості), а також з урахуванням їх ранжирування за ознакою сонорності (звучності) або консонантної сили. Досліджено взаємозв'язок історичного контексту з умовами усної презентації у ЗМІ (періоди Третього рейху, розколу Німеччини на НДР/ФРН та об'єднаної Німеччини) і обгрунтовано прагматчний аспект функціонування вібрантних r-алофонів у дикторському мовленні в інформаційних текстах. Створено базу акустико-артикуляторних характеристик німецьких r-алофонів на матеріалі окремо вимовлених слів та відрізків суцільного дикторського мовлення. Здійснено класифікацію позицій розподілу r-алофонів за ознакою "стабільний/нестабільний", що є визначальним під час вибору форми r-алофону (консонантний/вокалізований). Досліджено асимілятивні характеристики консонантних r-алофонів у превокальній позиції.

250. Функціонування займенникових слів у структурі тексту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.В. Волчанська; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Вінниченка. - Кіровоград, 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено власне-анафоричні та катафоричні функції займенникових слів. На підставі класифікації ланцюгових зв'язків визначено схеми зв'язку речень у структурі тексту. Розглянуто типи мовлення, у яких переважає певний зв'язок. Зважаючи на те, що прономінативні слова завжди входять до складу бі- або поліконектора, зазначено, що за умови, якщо змістовий компонент конектора репрезентовано словом, частиною речення, окремим реченням або відрізком тексту, є підстави для визначення функціонального навантаження кожної групи прономінативних слів. З'ясовано функції займенникових слів у структурі теми й реми як категорій зв'язного тексту. З'ясовано основні схеми актуального членування.

251. Художні мемуари та автобіографічна повість в українській літературі 90-х років XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Г.О. Маслюченко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено українську автобіографічну прозу 90-х рр. XX ст., зокрема такі її жанрові різновиди, як художні мемуари та автобіографічну повість, в аспекті поетики художнього тексту. Проаналізовано автобіографічні твори В.Дрозда, І.Жиленко, А.Дімарова, Є.Іваничука, П.Наніїва, М.Невидайла, В.Лопати зазначеного періоду. Розглянуто їх тематичні центри та шляхи естетизації автобіографічного матеріалу. З'ясовано специфіку побудови образу автора, встановлено неоднорідність його естетичної природи. Доведено, що хоча в усіх творах наявне розщеплення образу автора на образи головного героя та оповідача, у художніх мемуарах І.Жиленко та В.Дрозда обидва вони є персонажами твору, в автобіографічних же повістях П.Наніїва, А.Дімарова, Є.Іваничука, М.Невидайла, В.Лопати персонажем є лише головний герой, тоді як оповідач представляє інтелектуальну позасюжетну субстанцію, голос за кадром, відповідно різниться й співвідношення їх функцій. Встановлено жанроутвірне художнє навантаження тематичних центрів та структури образу автора.

252. Художній діалог автора і персонажа в новітній українській прозі (90-ті роки XX ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.Б. Поліщук; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2004. - 19 с. - укp.
За результатами проведеного дослідження виділено дві найхарактерніші тенденції співвідношення автора й персонажа, що відрізняються специфікою втілення у тексті авторської позиції в сучасному прозовому творі. Зазначено, що особливості функцій автора та персонажа в романах Ю.Андруховича, Ю.Іздрика, В.Кожелянка обумовлюються ігровою природою постмодернізму, завдяки якій нівелюються їх особистості. Показано, що художній діалог автора та персонажа в українській постмодерній прозі розкривається у ставленні "автора-гравця" до персонажа, що функціонує у тексті як засіб авторської гри з атрибутами постколоніального буття, стереотипами, штампами суспільної свідомості, колоніальними ідеологемами, міфологемами, відомими явищами української та світової культури, літератури, мистецтва. Детально з'ясовано функціональність авторського "Я" у творах з означеною суб'єктивною позицією (проза Є.Пашковського, Пагутяк, О.Забужко), в якій спостерігається послідовна активізація суб'єктивного начала на тлі нівеляції особистості персонажа. На підставі дослідження української новітньої прози у контексті проблеми художнього діалогу автора й персонажа висвітлено індивідуальну стилістичну палітру творчості кожного з розглянутих сучасних прозаїків та з'ясовано специфіку сучасної прози в цілому.

253. Художньо-філософські шукання в романістиці Емми Андієвської: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.С. Смерек; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 20 с. - укp.
Здійснено комплексний ідейно-тематичний аналіз романістики Емми Андієвської у контексті міфоцентризму та романної умовності ("Герострати", "Роман про добру людину", "Роман про людське призначення"). За допомогою архетипного та текстуально-аналітичного методів висвітлено особливості міфоцентричного світу авторки, а також риси її індивідуального авторського міфу, здійснено поділ міфологічних мотивів за кількома критеріями. Досліджено специфіку романної умовності й формально-змістові засоби її вираження, розкрито філософський зміст романів, екзистенційну проблематику, визначено роль біблійної топіки, показано ігровий характер романів, з'ясовано значення гри та іронії у розбудові художньої дійсності. Відзначено прикметні особливості сюрреалістичного письма Е.Андієвської, охарактеризовано оніричну поетику та її види.

254. Художня природа "неокласичного" в поетичній творчості Миколи Зерова: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / В.І. Башманівський; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Розкрито художню природу "неокласичного" як одного з самобутніх явищ в українській літературі 1920-х рр. на основі творчої спадщини М.Зерова. Визначено причини прихильного ставлення поета до цієї канонічної віршової форми. З'ясовано тематичне розмаїття сонетів, що відтворює ставлення літератора до зразків світової культури, до сучасності та історії. Показано традиційність і новизну сонетів М.Зерова. Розглянуто суттєві риси "неокласичного", притаманні його поетичній манері: високу вимогливість до змісту та форми; вишуканість і досконалість у творчій практиці; культивування між традицією та новаторством; ідею елітарності, що визначається реальними людськими чеснотами та природною обдарованістю; розуміння літератури як мистецтва, незалежного від "класових", "партійних" й "ідеологічно-виховних" функцій.

255. Художня своєрідність п'єс О.Довженка, М.Куліша та Ю.Яновського про деформацію ментальності українського селянства: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / А.Ф. Шаргородська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено проблематику й ментальну основу української драматургії 1920 - 1950-х рр. Проаналізовано стан жанрово-стильових особливостей (на прикладі п'єси О.Довженка), взаємозв'язок ментальних, світоглядних категорій з художньо-образними чинниками їх відтворення в драмі та загальну естетичну ситуацію доби. З використанням сучасних літературознавчих концепцій досліджено питання поетики драматургії даного періоду, контекстуальної включеності в соцреалістичний канон, а також проаналізовано форми руйнації соцреалістичного канону авторською поетикою О.Довженка, Ю.Яновського, М.Куліша. Значну увагу приділено розробленню моделей розкодування канону, дешифрації його семіотичних полів, екстраполяції їх у сучасне літературознавче осмислення.

256. Часово-просторовий континуум у романах Франца Кафки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / В.Г. Притуляк; НАН України. Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Досліджено проблему творення художнього часу та простору в романах Ф.Кафки "Процес" і "Замок". Проаналізовано структуру художньо-естетичного простору літературних творів і взаємозв'язок соціально-історичного, авторського, авантюрного та психологічного часу з часом персонажа. Визначено засоби формування притчового звучання художніх творів. Висвітлено процес реалізації категорій простору в романах Ф.Кафки як спосіб вираження естетичних принципів митця. На підставі систематизації та узагальння існуючих теоретичних досліджень вперше проаналізовано особливості формування художнього простору у романах Ф.Кафки як ідейно-естетичної конструкції. Розглянуто питання художньої сигніфікації атрибутів простору та загальні принципи побудови художнього часу в романах письменника та специфіку відображення плину художнього часу у дискретній свідомості наратора та персонажа.

257. Шляхи формування рукописного зібрання інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України (1944 - 1961): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.09 / С.А. Захаркін; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Зроблено спробу реконструювати та аналізувати історію рукописного зібрання Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України у 1944 - 1961 рр., висвітлено шляхи його формування. Розглянуто основний шлях комплектування рукописних фондів інституту у даний період - передачу матеріалів зі споріднених установ (архівів, бібліотек, музеїв, науково-дослідних інститутів) на підставі урядових й академічних розпоряджень. Значну увагу приділено процесу централізації в Інституті архівних матеріалів з історії української літератури, що зберігалися в сховищі (1949 - 1955 рр.). Висвітлено специфіку комплектування фондів у разі придбання матеріалів у приватних осіб. Показано шляхи, факультативні для зазначеного періоду - одержання матеріалів у дарунок та передачу з неспоріднених установ (видавництв, редакцій періодичних видань). Зроблено висновок щодо визначальної ролі розглянутого періоду в історії формування зібрання.

258. Юридична термінологія української мови: історія становлення і функціонування: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.Б. Вербенєц; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Проведено комплексний типологічний аналіз юридичної терміносистеми української мови у контексті термінотворчих процесів сучасного світу, зокрема в польській мові. Досліджено шляхи становлення та розвитку національної юридичної термінології, її системні параметри, словотвірні особливості та потенціал, проаналізовано сучасні методи й типові моделі термінотворення та продуктивні лексико-семантичні процеси у даній сфері. Аргументовано взаємозалежність екстра- й інтралінгвальних факторів у формуванні особливостей терміносистеми національної мови в контексті розвитку субмови права інших народів. Вперше в науковий обіг введено фактологію з історії становлення української юридичної термінології, зокрема польсько-литовської доби. Розроблено принципи та методи укладання словника юридичної термінології філологічного типу, що відповідає сучасним комунікативним потребам.

1. Автобіографічний елемент у творчості А.О.Григор'єва: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Н.М. Філяніна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 18 с. - укp.
З'ясовано роль автобіографічного елементу в літературній і критичній спадщині А.О.Григор'єва. Показано визначальну роль даного чинника у відображенні своєрідності творчої особистості поета і критика. На підставі порівняльного аналізу біографічних фактів А.О.Григор'єва зі змістом та образною структурою його віршів і поем досліджено шляхи їх перевтілення в поетичні образи, своєрідність ліричного "я" та особливості літературної майстерності митця. Висвітлено історико-літературне значення та своєрідність мемуарної творчості А.О.Григор'єва, зокрема, його книги "Мои литературные и нравственные скитальчества" у контексті вивчення російської автобіографічної прози середини XIX ст. Проаналізовано автобіографічний елемент у літературно-критичних і театрознавчих статтях, рецензіях і нарисах А.О.Григор'єва, з'ясовано функцію відступів мемуарного характеру, вплив реальних подій його життя на визначення змісту та формування літературного стилю критика. Простежено характерне для творчості митця злиття жанрів статті, присвяченої дослідженню певного літературного, театрального або соціального явища з мемуарним нарисом. Розглянуто листи А.О.Григор'єва, що містять автобіографічний матеріал, спогади про події та осіб, які відіграли важливу роль у його житті. Доведено визначальну роль порівняльного аналізу у формуванні достовірного уявлення про автобіографічний елемент в різних видах творчої діяльності А.О.Григор'єва.

2. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.М. Гніздечко; Київ. нац. лінгвіст. ун-т. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено комунікативно-прагматичні особливості англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. Розкрито комунікативно-прагматичний, метакомукативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації з метою встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу висвітлено визначальну роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично / некатегорично-стверджувальної авторизації. Виявлено та доведено їх метакомунікативну природу. Розглянуто метадискурсивні вирази та встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Запропоновано дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії у сфері наукового спілкування.

3. Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Я.В. Пузиренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Вперше у вітчизняному мовознавстві на матеріалі кількох мов індоєвропейського ареалу з використанням комплексного підходу здійснено аналіз агентивно-професійних назв жінок у протиставленні двох форм їх існування: лексикографічної (в словниках і класифікаторах професій) та узуальної (в мовних текстах різної стильової належності та даних експериментальних досліджень - опитувань одного з соціальних стратів мовців). Вивчено особливості творення агентивно-професійних назв жінок у классифікаторах професій у синхронії та діахронії та встановлено їх термінологічний статус. З'ясовано основні чинники, які впливають на функціонування назв жінок в узусі. З використанням результатів гендерного дослідження проблем агентивно-професійної номінації жінок вперше сформульовано поняття "фемінізм" стосовно осіб чоловічої статі. Розроблено й апробовано методику проведення експериментальних досліджень з вивчення дериваційного потенціалу мови у процесі творення назв осіб жіночої статі та семантики суб'єктивного словесного опису мовцями агентивно-професійних назв жінок та осіб чоловічої статі.

4. Адаптація англійської онімної лексики в російській мові другої половини XX початку XXI ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.В. Сосніна; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено аналіз адаптації англійських власних імен у сучасній російській мові. На підставі вивчення всіх класів запозичених онімів у мові періодичних видань розглянуто основні напрямки їх фонетичної, морфологічної та структурної адаптації. Проведено порівняльне дослідження функціонування в російській мові англійської онімної лексики у XVIII - XIX ст. та другій половині XX - початку XXI ст. Розглянуто процеси морфологічної адаптації основних класів англійської онімної лексики. Встановлено, що введення в граматичну систему мови-реципієнта англійських онімів супроводжується їх співвіднесенням з категоріями роду, числа та відмінка. Досліджено структурну адаптацію запозичених онімів. Виявлено переважний фонетичний характер модифікації їх структурних елементів. Зазначено відсутність явища взаємозаміни під час передачі словотворчих формантів російською мовою. Розглянуто особливості атрибутивних відношень у системі англійської топонімії, реалізованих шляхом описових моделей. Досліджено здатність англійських запозичень вступати в синтаксичні відношення у складі російського речення. Особливу увагу приділено проблемі адаптації ірландських і шотландських прізвищ з компонентом Мак- та апострофом. Обгрунтовано доцільність перекладу англійських онімів російською мовою та збереження їх оригінального вигляду.

5. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.П. Карпчук; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Вивчено комунікативно-прагматичні характеристики категорії адресованості в офіційному та неофіційному дискурсах на матеріалі малих текстів, а саме: вступної статті законодавчого дискурсу та вступу науково-технічної статті (офіційний дискурс), а також анекдоту (неофіційний дискурс). Розкрито суть поняття "модель адресата" та її топологічні властивості, побудовано модель адресата офіційного і неофіційного дискурсів та власні моделі міжсуб'єктної інтеракції у межах офіційного та неофіційного дискурсів. Зазначено, що адресованість офіційного дискурсу субординованому інтелектуально-логічному адресатові-професіоналу/автоадресату, що є дорослою людиною, зумовлює добір адресантом продукційних і стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні еспліцитно вираженої інформації, раціональної оцінки, побудові дискурсу за жорсткою композиційною моделлю. Адресованість неофіційного дискурсу "рівному" "загальнопрофесійному" емоційно-інтуїтивному/інтелектуально-логічному адресатові, що диференціюється за віком, іноді за статтю та національністю, визначає добір адресантом продукційних та стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні імпліцитно вираженої інформації, емоційної оцінки, у побудові дискурсу за узуальною моделлю.

6. Аксіологічна прагмасемантика англомовного рекламного тексту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / М.Л. Крамаренко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 21 с. - укp.
За результатами дослідження встановлено, що комунікативно-прагматичною основою для реалізації оцінки у текстах побутової, науково-технічної, фінансової реклами, реклами у сфері шоу-бізнесу є психологічні пресупозиції, які співвідносяться з прагмарелевантними оцінними концептами рекламного повідомлення та детермінують його оцінний поняттєвий зміст. Виявлено та проаналізовано прагмарелевантні словотвірні, лексико-граматичні та синтаксичні оцінні засоби, а також стилістичні прийоми вираження оцінки у текстах англомовної комерційної реклами. Здійснено тематичну стратифікацію оцінних засобів залежно від прагмарелевантних оцінних концептів. З'ясовано типові позиції оцінки у структурно-композиційній моделі рекламного тексту. Розглянуто співвідношення вербальних оцінок і паралінгвістичних компонентів рекламного тексту.

7. Активні фразеотворчі процеси в українській публіцистичній і художній прозі кінця XX - початку XXI ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Г. Скиба; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Здійснено функціонально-стилістичний аналіз фразеологічних одиниць в українській публіцистичній та художній прозі кінця XX - початку XXI ст. Сформульовано визначення явища фразеотворення як вторинної фразеологізації, синхронічної динаміки фразеологічного сладу мови. Розкрито зміст поняття "активні фразеотворчі процеси" на підставі визначення сутності семантичної структури фразеологічної одиниці як цілісної номінації за компонентної нарізнооформленості, а також функціонально-стилістичного чинника. Запропоновано трактування даного явища як оновлення, перетворення фразеологізмів шляхом модифікації відомих фразеологічних моделей методами нарощення, скорочення, субституції за контекстуальних умов. Встановлено функціональну гнучкість фразеологізмів. Запропоновано розмежування активних фразеотворчих процесів на два типи - інтенсивні та екстенсивні. Визначено основні мовні та позамовні чинники, що сприяють динамізації якісних і кількісних змін фразеологічного складу української мови. Виявлено тісний зв'язок між динамікою суспільного життя та її відображенням у мові, зокрема у фразеологічній підсистемі, яка найоперативніше реагує на позамовні чинники. Досліджено продуктивні джерела поповнення фразеологічного складу сучасної української мови.

8. Альтернативні питальні речення у французькій мові: структура, семантика, прагматика: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / М.О. Вишнивецька; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше альтернативні питальні речення французької мови розглянуто в аспекті теорії інтегративної прагматики та рольової поліфонії, характерні тільки для аналізованих конструкцій. Досліджено структурні, семантичні та прагматичні особливості альтернативних питань у даній мові. Побудовано інваріантні мовні моделі та описано конкретні мовленнєві реалізації зазначеного типу речень.

9. Англійська лексика моди ХХ - ХХІ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.М. Коваленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено дослідження лексики моди в англійській мові XX - XXI ст. у когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах з урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. Визначено межі лексики моди й асоціативно-семантичні складники поняття feshion. Проаналізовано способи номінації та словотворення у межах лексики моди. Встановлено, що найбільш поширеними з них є афіксація, словоскладання, акроніми, внутрішня деривація, запозичення та утворення словосполучень. Розвиток лексики моди розглянуто у контексті соціокультурної еволюції. Особливу увагу приділено дослідженню когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць. Вивчено засоби вербалізації темпоральності, новизни, оцінності та кольору як ключових факторів у сфері моди.

10. Англійські запозичення в мові сучасної української реклами: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.А. Федорець; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 18 с. - укp.
Визначено особливості реклами як специфічної сфери функціонування мови. Уперше виявлено корпус запозичень англійського походження, які вживаються у рекламних текстах 1990-х рр. - на початку XXI ст. З'ясовано шляхи входження до лексичної системи сучасної української літературної мови нових шарів лексики англійського походження на позначення назв комп'ютерної та побутової техніки, видів спорту. Досліджено семантичні особливості новітніх запозичень, які увійшли до словникового складу сучасної української літературної мови шляхом мови реклами. Розглянуто способи адаптації англіцизмів на грунті української мови. Дослідження здійснено з використанням дистрибутивного, етимологічного, диференційно-понятійного, описового методів, а також методу зіставлення й елементів комплексного аналізу та синтезу. Проаналізовано специфіку функціонування сучасних рекламних текстів і способи використання англіцизмів у них.

11. Англомовна проповідь як специфічний вид мовленнєвого акту (фоностилістичне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.В. Рудік; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено фоностилістичне дослідження усної англомовної проповіді, яку розглянуто як комунікативний мовленнєвий акт з урахуванням притаманних йому специфічних екстралінгвістичних і лінгвістичних особливостей. На підставі дослідження текстів проповідей на лексичному, синтаксичному та просодичному рівнях виявлено специфічні категорії тексту проповіді - категорію сакральності та категорію інтертекстуальності, а також визначено набір лінгвістичних засобів, які беруть участь у створенні текстів проповіді і у диференціації видів проповідей та їх структурних частин.

12. Англомовний комерційний контракт: лінгвопрагматичний та лінгвокогнітивний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.Г. Наумова; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 20 с. - укp.
Вперше визначено роль і місце англомовного комерційного контракту в офіційно-діловому дискурсі. В аспекті когнітивно-дискурсивної парадигми знання встановлено закономірності конституювання комерційного контракту, з'ясовано його жанрово-мовленнєву специфіку та композиційно-структурну організацію. Вперше описано іллокутивно-інтенціональний алгоритм текстотипу "комерційний контракт" у вигляді білатерального комісиву, визначено когнітивно-семантичні джерела його формування, що базуються на специфічній, дискурсивно детермінованій концептосистемі. Вперше описано механізм вербального аранжування текстів англомовних комерційних контрактів з урахуванням системи лексичних, лексико-семантичних та граматичних засобів у їх взаємодії.

13. Антималоросійський дискурс української літератури 1920-х - початку 1930-х років (на матеріалі "Літературно-наукового вісника"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Т.Л. Шептицька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Уперше здійснено систематичне та концептуальне дослідження антималоросійського дискурсу української літератури 1920 - початку 1930-х рр. З використанням матеріалу "Літературно-наукового вісника" запропоновано інтерпретацію однієї з провідних проблем тогогочасного українського письменства та публіцистики - проблеми малоросійства. Доведено, що антималоросійський дискурс творчості "вісниківців" сформувався під впливом суспільно-політичних чинників. Зроблено висновок, що основні мотиви й образи антималоросійської парадигми "вісниківців" історично та генетично взаємопов'язані з концепцією національної критики та самокритики.

14. Архетип у романістиці Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Ю.Р. Матасова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Уперше в українському та зарубіжному літературознавстві здійснено архетипове порівняльно-типологічне дослідження романістики Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича. Виявлено специфіку функціонування у текстах романів американського та українського письменників архетипового шару як цілісної системи, що великою мірою визначає характер текстів. На базі теоретико-методологічної концепції текстуального аналізу, що грунтується на теоріях К.-Г.Юнга, Г.Башляра, М.Еліадзе, Н.Фрая, Дж.Кембелла, К.-П.Естес, Р.Жірара, Л.Фідлера, Є.Мелетинського, В.Топорова, М.Євзліна, С.Пригодія, Н.Зборовської, виведено типологію архетипів першостихій (архетипу Землі, і, зокрема, архетипів Матері-Землі, Каміння, Скелі, Домівки, Лабіринту, Вогню, Води), першообразів несвідомого (базових архетипів Матері, Анімусу й Аніми), демонічної міфологеми жінки-відьми, централізуючого архетипу Самості у його пов'язаності з архетипом Провідника та міфологемою героїчних пошуків, а також архетипових рис комплексу Homo Ludens у долях більшості героїв. Розкрито імплікацію тих культурологічних, національно та індивідуально маркованих чинників, що визначають характер архетипового шару романів Ф.С.Фіцджеральда та В.Домонтовича.

15. Асоціативно-семантична група як форма парадигматичної організації лексики (на матеріалі назв сезонів у російській мові): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Т.В. Слива; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено особливу лексико-семантичну парадигму - асоціативно-семантичну групу, що може бути частиною асоціативно-семантичної структури. Запропоновано гіпотезу, яка базується на лексемах, що входять до логіко-семантичної групи (АСГ) "пори року", що трактуються як вихідні слова асоціативно-семантичних груп (кауземи). У семантичній структурі цих слів виокремлено темпоральні, квалітативно-темпоральні та квалітативно-предметні ознаки, у межах яких кауземи семантично (на рівні "ядро - периферія") поєднані зі словами інших денотативних зон (рефлексемами). За допомогою асоціативного експерименту з'ясовано наявність асоціативного зв'язку між цими лексемами. Сукупність вихідної кауземи та рефлексем, упорядкованих у АСГ різних рівнів, трактується як асоціативно-семантична структура (АСС). З'ясовано, що найчисленнішою є АСС з кауземою зима, найменш численною - АСС кауземи осень. Усі структури об'єднують асоціативно-семантичні групи трьох рівнів, окрім АСС осень, яка представлена рефлексемами двох рівнів. Незважаючи на різноманітний кількісний і якісний склад асоціативно-семантичних структур, зазначено щодо наявності типової асоціативно-семантичної парадигми рефлексем, взаємопов'язаних з назвами пір року. рефлексеми реалізують аналогічні семантичні ознаки, а відмінності у складі денотативних зон зумовлені лише екстралінгвістичними причинами - квалітативними особливостями сезонів. Чим більше семантичних кроків відділяють рефлексеми від вихідної кауземи, тим більшою мірою вони різняться за значенням з рефлексемами інших АСС.

16. Атрибутивна конструкція з семантичним зсувом (на матеріалі поетичної творчості О.С.Пушкіна): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ге Яньлей; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
Розв'язано теоретичні та практичні проблеми, які стосуються системного вивчення поетичних конструкцій з семантичним зсувом. Розкрито суть поняття семантичного зсуву й атрибутивної конструкції з семантичним зсувом. Побудовано класифікації цих конструкцій у взаємозв'язку з певними критеріями. Наведено номенклатуру моделей конструкцій з семантичним зсувом та проаналізовано їх окремі компоненти (прикметники, дієприкметники, іменники).

17. Валентна і невалентна сполучуваність відприкметникових іменників у сучасній українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.І. Ващенко; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Долсіджено валентнісні властивості іменника як частини мови та виявлено спільні та відмінні риси непохідних морфологічних одиниць і відад'єктивних утворень. Охарактеризовано структурно-семантичні особливості відприкметникових іменників та їх вплив на формування валентності деад'єктивів. Вперше висвітлено валентнісні властивості відад'єктивних іменників з урахуванням їх структурних і лексико-семантичних особливостей. Виявлено специфіку валентної та невалентної сполучуваності відад'єктивних іменників. Встановлено особливості синтаксичних зв'язків та семантико-синтаксичних відношень деад'єктивів з власними поширювачами у порівнянні з валентнісними ознаками інших іменників, зокрема непохідних.

18. Вербалізація концепту кохання в сучасній англійській мові: когнітивний та дискурсивний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук / Г.А.. Огаркова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комплексне вивчення концепту кохання в сучасній англійській мові як складного ментального поняття, представленого в єдності його змістового, образного, ціннісного складових і дискурсивній реалізації. Наукове дослідження проведено у межах когнітивного, аксіологічного та психолінгвістичного підходу щодо опису культурної специфіки мов світу. Особливу увагу приділено вивченню вербально-оформлених уявлень про концепт кохання, об'єктивований в сучасній англійській мові різнорівневими лінгвістичними засобами: від лексем на позначення самого почуття до дискурсивної взаємодії закоханих. Показано, що кохання як вербалізована універсалія позначена в англійській мові культурною специфікою на когнітивному та дискурсивному рівнях і безпосередньо пов'язана з системою цінностей англомовної лінгвокультури.

19. Вербалізація чуттєвих інтенцій у російському діалогічному мовленні (на матеріалі комунікативної ситуації "освідчення в коханні"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.О. Кушнір; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. - К., 2005. - 15 с. - укp.
Досліджено мовленнєві тактики (МТ) у комунікативній ситуації (КС) "освідчення в коханні" з урахуванням різноманітних факторів мовленнєвого спілкування - соціальних ролей комунікантів, лексико-синтаксичних засобів, невербальних компонентів комунікацій. МТ визначено як стереотипну модель мовленнєвої поведінки певного соціуму, за допомогою якої мовець намагається реалізувати свою комунікативну інтенцію у конкретній ситуації спілкування. На підставі аналізу фактичного матеріалу виділено МТ, яким користується ініціатор мовленєвих актів у КС "освідчення в коханні". Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти мовленнєвих актів і невербальні засоби спілкування комунікантів, які освідчуються в коханні. Завдяки здійсненому дослідженню встановлено залежність вибору МТ і невербальних засобів комунікації від соціальної ролі комуніканта. З'ясовано, що для успішного міжособистісного спілкування в КС "освідчення в коханні" вибір комунікантом найбільш психологічно доцільної форми вираження свого почуття має грунтуватися на експлікації емпатії, двоцентричного характеру любовних почуттів, здатності до ідентифікації та децентрації, що означає апріорне, безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на її природну індивідуальну неповторність.

20. Весняна календарно-обрядова поезія українців: регіональна специфіка та жанрова динаміка: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Т.Й. Міндер; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
На підставі історіографічного огляду джерел та наукової літератури охарактеризовано стан дослідження весняної календарної поезії українців. Установлено основний перелік видових назв весняних пісень. З'ясовано, які з відомих назв мають регіонально-локальний діапазон поширення, а також ті, що становлять загальнонаціональну традицію. Визначено основні функції весняних пісень та ігор. Виявлено жанрову специфіку весняних календарних пісень та здійснено класифікацію весняної календарної поезії. Висвітлено структуру репертуару: Наведено обрядово регламентовані статево-вікові характеристики виконавців пісенно-ігрових текстів. Проаналіозовано акціонально-оказіональний, календарний та хронотопний контекст виконання весняних танків. Прокартографовано найвідоміші образи та мотиви.

21. Вивчення творчості українських письменників ХІХ - початку ХХ століття як засіб формування християнських моральних цінностей у старшокласників: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / В.М. Варенко; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Визначено критерії сформованості вмінь і навичок, а також рівні розробки християнських моральних цінностей у старшокласників під час вивчення ними життєпису певного українського письменника, аналізу художнього твору чи образу-персонажа та виконання інших навчальних завдань. Визначено психолого-педагогічні та методичні умови формування й удосконалення в учнів відповідних умінь. Розроблено й експериментально перевірено теоретично обгрунтовану систему експериментальних уроків, спрямованих на формування християнських моральних цінностей на уроках української літератури. Удосконалено відповідні уміння та навички у старшокласників засобами літератури на основі цілеспрямованих форм і методів роботи на уроці традиційного й інноваційного характеру. З'ясовано, що запропонована методика значно підвищує рівень сформованості морально-етичних цінностей у старшокласників, сприяє їх духовному розвитку як особистості. Відзначено, що така система дозволяє створити умови для гармонійного саморозвитку і самовдосконалення.

22. Вигуки сучасної англійської мови (системний та дискурсивний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.В. Каптюрова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Розглянуто статус вигуків у системі частин мови, їх місце у цій системі, взаємодію з іншими членами цієї системи. Установлено комунікативно-прагматичні значення англійських вигуків: конвенційно-обумовлені та контекстуально-обумовлені. Серед вигуків/вигукових висловлень з конвенційно-обумовленими прагматичними значеннями проаналізовано вигуки-директиви та вигуки-експресиви. Установлено, що вигуки-директиви за своїм складом неоднорідні та відрізняються за ступенем категоричності, вживаністю в офіційній і неофіційній обстановці, за соціальним статусом комунікантів. Зазначено, що вигуки-експресиви відбивають багатий експресивний фонд сучасної англійської мови - від формул соціального етикету до емоційних реакцій і оцінок. Показано, що вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням залежать від контексту, ситуації, в яких виявляється їх конкретне значення. Вони класифікуються за емоційними характеристиками. Проаналізовано прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків, їх місце у дискурсі. Виявлено типи прагматично істотних зв'язків вигукових висловлень з іншими компонентами дискурсу, зокрема відношення прагматичного узгодження й прагматичного неузгодження, особливості інтеракціональних ходів у процесі спілкування.

23. Виховання доброчесності в учнів 7 - 9 класів загальноосвітньої школи засобими нової української літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / О.А. Степанова; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано дослідженість проблеми виховання доброчесності в учнів VII - IX класів загальноосвітньої школи засобами нової української літератури у філософській, психолого-педагогічній, культурологічній та медичній літературі. Висвітлено сучасні підходи до виховання моральної доброчесної особистості, з'ясовано суть і особливості впливу нової української літератури на виховання доброчесності в учнів VII - IX класів загальноосвітньої школи. Обгрунтовано критерії, показники, визначено рівні (високий, середній , низький і змішаний) ефективності виховання доброчесності у цих учнів, а також теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено його дидактичну модель.

24. Виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Л.М. Білас; Ін-т пробл. виховання АПН України. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено проблему виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Здійснено теоретичний аналіз поняття "національна самосвідомість" на міждисциплінарному рівні наукового знання. Систематизовано сучасні підходи щодо тлумачення сутності понять "нація" та "самосвідомість" як базових категорій національної самосвідомості. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості даної якості з урахуванням специфіки її вияву у таких сферах: інформаційно-когнітивній, емоційно-чуттєвій та рефлексивній. Вперше розроблено модель виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови як систему взаємопов'язаних компонентів: когнітивного (змістовно-інформаційного), технологічного, соціально-педагогічного (виховного), аксіологічного (емоційно-ціннісного). Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню рівня національної самосвідомості учнів старшого шкільного віку. Сформовано комплекс вимог щодо добору українознавчого компонента змісту з іноземної мови. Удосконалено форми, методи навчання та виховання національної самосвідомості старшокласників.

25. Відонімні утворення: структурно-семантичні і функціонально-стилістичні аспекти у мові сучасної публіцистики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Стасюк; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 18 с. - укp.
Розглянуто процеси утворення мовних одиниць різних рівнів від власних назв, систематизації різних типів відонімних утворень, зафіксованих на сторінках публіцистики кінця ХХ - початку ХХІ ст. з урахуванням їх структурних, семантичних і функціональних характеристик. Розкрито причини виникнення стилістичних конотацій в аналізованих одиницях, екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники їх виникнення. Визначено стилістичні функції відонімних утворень, а також номінативну, експресивну, емоційну, оцінну, імпресивну, інтелектуальну та інші функції відпропріальних похідних у публіцистиці.

26. Відтворення функціональної семантики українських часток у перекладах англійською та французькою мовами: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Б.М. Колодій; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано сучасні прийоми перекладу найуживаніших українських часток англійською та французькою мовами. Визначено, що функціональна семантика аналізованих українських часток у більшості випадків відтворена в перекладі цільовими мовами належним чином, але внаслідок застосування варіантних відповідників українських часток у перекладі англійською та французькою мовами в окремих випадках з'являються семи, нехарактерні для даних часток в оригіналі, що призовдить до неповного перекладу та необхідності використання додаткової інформації, відсутньої в оригіналі. Виявлено узуальні та суб'єктивні причини вибору перекладних відповідників досліджуваних українських часток. Проаналізовано специфіку відтворення в перекладі цільовими мовами такої характеристики українських часток, як виокремлення певного елемента та комунікативного типу та ступеня емоційного забарвлення речення, в якому вжито частку. Здійснено контрастивне дослідження прийомів перекладу українських часток і встановлено причини застосування схожих і відмінних способів перекладу аналізованих часток цільовими мовами.

27. Власні назви в російському рекламному тексті: лінгвістичний і функціональний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.А. Грушевська; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
Проведено дослідження власних назв (рекламних прагматонімів) у російському рекламному тексті в лінгвістичному та функціональному аспектах. Проаналізовано шляхи поповнення складу власних назв у рекламних текстах початку XX та XXI ст. Визначено їх функції та особливості використання. Досліджено взаємозв'язок ономастикону, характерного для певного періоду розвитку мови, з соціальними та культурними відносинами в суспільстві. Відзначено, що даний взаємовплив особливо помітний у процесі дослідження реакції мовців на сприйняття рекламної онімії у дискурсах зазначених часових періодів.

28. Вокальні мініатюри К.Дебюссі на слова П.Верлена в контексті камерно-вокальної творчості композитора: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 / С.В. Луковська; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. - К., 2005. - 18 с. - укp.
Проведено дослідження вокальних мініатюр К.Дебюссі на вірші П.Верлена у контексті камерно-вокальної творчості композитора. Виявлено специфіку музичної інтерпретації літературного першоджерела й особливості взаємодії поетичної системи оригіналу з художньо-естетичними принципами композитора. Вперше досліджено багаторівневі зв'язки К.Дебюссі та П.Верлена й обгрунтовано ймовірніть не лише творчих, але й особистих контактів митців-новаторів. З використанням відповідних методик дослідження поетичного тексту запропоновано самостійні методи аналізу поезії П.Верлена на семантичному, фонетичному, метричному та синтаксичному рівнях, що дозволило виявити особливості розвитку жанру вокальної мініатюри у творчості К.Дебюссі.

29. Вплив поетонімогенезу на образні можливості пропріальної лексики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Т.В. Чуб; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 21 с. - укp.
Вивчено вплив поетонімогенезу (онімізації, апелятивації, трансонімізації) на формування семантичних і образних можливостей поетонімів. Уперше досліджено трансонімізацію як засіб формування поетики онімів. Доведено, що семантика поетоніма є контекстною семантикою складної ієрархічної структури. На підставі зіставного аналізу змістової структури поетонімів в оригінальному творі та перекладах виявлено облігаторні та факультативні компоненти у семантиці іменувань, з'ясовано їх вплив на виражальні можливості поетонімів. Розглянуто аспект формування поетики онімів залежно від фонетичних, дериваційних, морфологічних і граматичних засобів. Вивчено синергатичну семантику та конгенеративну поетику онімів у словосполученнях. Відзначено, що результати дослідження дозволяють здійснити розробку принципів лексикографування поетонімів, що функціонують на базі прийомів трансонімізації та онімізації.

30. "Галицько-руські народні приповідки" Івана Франка, пареміологічний та пареміографічний аспекти, поетика текстів: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / С.М. Пилипчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Проведено комплексне дослідження збірника "Галицько-руські народні приповідки". У контексті сучасних теоретичних досліджень висвітлено погляди І.Франка щодо питань видової диференціації та генези паремій, співвідношення інтернаціонального та національного елементів у межах жанру. Структуровано методологічні принципи фіксації й упорядкування паремійного матеріалу. Значну увагу приділено особливостям семантики (первинній і вторинній) паремійних одиниць, вивчено питання їх функціонування. Детально проаналізовано художньо-виражальну специфіку паремій з застосуванням текстів даного корпусу.

31. Дебалканізація болгарських переселенських говірок в Україні: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.03 / В.О. Колесник; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2005. - 44 с. - укp.
Вперше досліджено визначальні риси граматичної структури болгарських переселенських говірок в Україні шляхом вивчення їх динаміки внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних факторів. Встановлено, що функціонування болгарських говірок понад два століття в оточенні інших слов'янських мов з типологічно відмінною граматичною структурою у відриві від діалектного континууму метрополії зумовило трансформацію таких власне балканських рис, як артикль, енклітичні форми займенників, посесивний датив, редуплікація, балканський кондиціонал, аналітичний спосіб творення вищого ступеня порівняння, майбутнього часу дієслів, да-конструкції. Відзначено більш послідовне функціонування архаїчних рис у діалектичному мовленні у порівнянні з літературною мовою та суттєві зміни і дебалканізацію говірок. Виявлено посилення даних процесів у 1950 - 1960 рр. з появою нового покоління з видозміненим мовним мисленням. Досліджено зміни категорії дейксису та втрату просторових артиклів. Відзначено сталість клішованої форми та відсутність подальшого розвитку артикля у досліджуваних говірках та його посилене вживання при власних іменах. Дебалканізацію з різним ступенем інтенсивності виявлено в різних підсистемах переселенських говірок. Доведено, що найбільш суттєвими є зміни серед лексичних балканізмів, а в граматичній структурі - в артиклевій системі та поступове заміщення загальних форм відмінковими.

32. Дидактичне моделювання змісту навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета для педагогічних навчальних закладів I - II рівнів акредитації: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / А.С. Гембарук; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Визначено та обгрунтовано компоненти змісту навчання іноземної мови та принципи його конструювання. Проаналізовано сучасний стан організації навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета, визначено вихідний рівень володіння іноземною мовою студентів першого курсу, охарактеризовано чинну програму та підручники на предмет відповідності їх змісту сучасним вимогам освіти. Запропоновано дидактичну модель змісту навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета для педагогічних навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації. Доведено й обгрунтовано необхідність виділення двох компонентів моделі - корективного та основного курсів, визначено їх зміст на основі комунікативного орієнтованого підходу.

33. Дидактичні засади організації самостійної роботи з іноземної мови студентів вищих економічних навчальних закладів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / М.І. Смирнова; Ін-т вищ. освіти АПН України. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Досліджено дидактичні засади організації самостійної роботи студентів (СРС) економічних спеціальностей під час вивчення іноземної мови. Визначено місце та роль самостійної роботи в навчальному процесі ВНЗ і під час вивчення іноземних мов. Розкрито сутність СРС, встановлено її види та форми під час вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей на різних етапах професійної підготовки майбутніх фахівців з економіки. Виявлено педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності організації СРС. Обгрунтовано доцільність впровадження дидактичної моделі, яка поєднує традиційні засоби організації СРС з комп'ютерними технологіями. Встановлено, що запропонована модель та дидактичний комплекс, створений для її реалізації, сприяють підвищенню ефективності організації СРС під час вивчення іноземної мови.

34. Дидактичні та методичні засади формування у молодших школярів мотивації вивчення російської мови: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / О.В. Малихіна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 42 с. - укp.
Розглянуто актуальну проблему пошуку засобів підвищення мотивації навчання молодших школярів (для шкіл з російською мовою навчання) у контексті філософії освіти, втіленої в особистісно орієнтованій моделі. Обгрунтовано доцільність вирішення зазначеної проблеми засобами навчально-методичного комплексу, в якому провідною є мотиваційна функція, з дидактико-методичною системою вивчання російської мови. Побудовано загальну модель цього комплексу і конкретизовано її щодо навчання російської мови у початковій школі. Розроблено дидактико-методичну систему навчання російської мови дітей молодшого шкільного віку, в якій змістовий і процесуальний компоненти підпорядковані мотиваційному.

35. Динаміка конфіксальної деривації іменника української мови XI - XVIII століть: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Меркулова; Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 21 с. - укp.
З використанням значного фактичного матеріалу проаналізовано становлення іменникових конфіксів від праслов'янського періоду до XVIII ст., ступінь їх продуктивності упродовж досліджених періодів розвитку мови. Визначено рівень сформованості конфіксальних словотвірних типів, з'ясовано основні тенденції розвитку конфіксальної підсистеми іменника української мови XI - XVIII ст. З'ясовано, що у давній руськоукраїнській, середньоукраїнській та новоукраїнській мові високопродуктивними були конфікси з елементами -иіє і його континуантами (нн'а, -тт'а, -jа), -никъ та матеріально не вираженим постпозитивним компонентом. З набуттям українською мовою у XIV - XVIII ст. живомовних рис остаточно виформувались конфікси з фінальними частинами -окъ, -ко тощо, з'явилися двоелементні афікси з постпозитивними елементами -ук, -ій, -щизна. Відзначено, що поширеним явищем у системі конфіксального словотворення іменника української мови XI - XVIII ст. було вираження одного лексико-словотвірного значення за участю декількох афіксів: функціонально-семантичної дистрибуції конфіксальних формантів упродовж дослідженого періоду історії української мови, зумовленої інтра- й екстралінгвальними чинниками. Зроблено висновок, що іменникова конфіксальна підсистема, почавши своє становлення у праслов'янський період, до кінця XVIII ст. сформувала підгрунтя для свого подальшого розвитку у новій українській мові.

36. Динаміка складно-суфіксальної деривації іменників в українській мові XI - XVIII ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.М. Ліпич; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 22 с. - укp.
Досліджено становлення структури та розвиток семантики складно-суфіксальних іменників в українській мові XI - XVIII ст., висвітлено питання щодо словотвірної мотивації зазначених похідних, продуктивності формантів, які приймали участь у творенні композитів на різних етапах розвитку української мови, частоти вживання окремих компонентів у межах досліджених дериватів. Зазначено, що описані типи складень середньоукраїнської та новоукраїнської мов не мають істотних відмінностей у порівнянні зі словами аналогічної структури, зафіксованими давньоруськоукраїнськими пам'ятками. Відзначено, що загальний характер мотивувальної бази, способи поєднання компонентів композитів загалом відповідають існуючим раніше тенденціям. Запропоновано тезу, що специфіка змістових відношень між частинами складного слова, співвідношення особливостей внутрішньої та зовнішньої валентності полікореневих давньоруськоукраїнських лексем зберігається й у мові подальших періодів.

37. Дискурс А.Платонова в контексті наукових інтерпретацій: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / А.В. Терехова; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Визначено специфіку творчого методу А.Платонова у його ставленні до мови у співвідношенні з феноменом інтерпретації текстів письменника. Уперше встановлено ізоморфізм дискурсивної процесуальної інтерпретації та творчої процесуальності митця, що відображує унікальні особливості пам'яті як форми мовного існування. Досліджено концепцію осмислення дискурсу А.Платонова як унікального способу оперування мовою, який є виявом універсальних закономірностей мовного та творчого існування як всеосяжного процесу, позбавленого будь-якої жорсткої форми та єдиного напрямку, що реконструйований у "полі глобальних зв'язностей" між складниками єдиного тексту письменника у двох вимірах: світотворчому (автор - текст) і діалогічному (текст - читач/інтерпретатор).

38. Дискурс козацтва в поезії "української школи" польського романтизму: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / М.В. Брацка; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено дискурс козацтва в поезії маловідомих представників "української школи" польського романтизму, яка є інтегральною складовою культурної парадигми українсько-польського пограниччя. "Українську школу" розглянуто у взаємозв'зку з літературою, історією, фольклором українського народу. Відзначено, що ідейно-естетичним центром творів поетів цієї школи є образ козака, надзвичайно популярний і поширений у польській літературі першої половини XIX ст. внаслідок екстраполяції європейських романтичних тенденцій звернення до історизму та фольклоризму. Розглянуто численні втілення образу козака у поетичних творах польських романтиків "української школи" у порівняльно-типологічному аспекті. З'ясовано, що топіка козацтва акумулює усе різноманіття топічних парадигм (свободи, кохання, поразки, помсти, смерті) і характеризується амбівалентністю зображення. Вивчено ментальні уявлення поетів даної школи про козацтво. Етнічні стереотипи (козака-українця, поляка, татарина, єврея), що мають місце в поезії "української школи", висвітлено у взаємному контексті та на підставі опозиції "свій" - "чужий". Встановлено, що особливої важливості у літературі пограниччя набуває категорія "іншого".

39. Дискурсивні особливості інтернет-публікацій дебатів британського парламенту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Г.Л. Рябоконь; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 22 с. - укp.
Висвітлено питання щодо неориторичного підходу до аналізу дискурсу. Цей підхід, на відміну від адресат-орієнтованого, герменевтичного підходу, розвиває адресант-орієнтовані традиції, базуючись на яких є можливим моделювання стратегій/тактик побудови автором/-ами британського парламентського дискурсу, його плану змісту (семантики) та плану повідомлення (прагматики). Зауважено, що такий підхід дає змогу визначити, завдяки яким мовленнєво-мисленнєвим діям, а саме семантичним і прагмалінгвістичним стратегіям/тактикам побудови смислів дискурсу, використовуються закріплені за цими стратегіями/тактиками певні лексичні, лексико-синтаксичні й синтаксичні засоби конкретної мови. Водночас у відкритому політичному мас-медійному дискурсі, яким є інтернет-опублікований британський парламентський дискурс, семантичні та прагмалінгвістичні стратегії/тактики, вживані учасниками парламентських слухань для побудови їх повідомлень, є засобами безпосереднього комунікативного впливу на користувчів Інтернету. На підставі здійсненого аналізу встановлено закономірності вживання міжпропозиційних семантичних відношень, що утворюють реляційний каркас відповідних стратегій/тактик учасників британських парламентських дебатів. За результатами багатоаспектного комунікативного дослідження мовленнєвої діяльності учасників британського парламентського дискурсу одержано наукові дані про найсуттєвіші особливості реалізації комунікативної та когнітивної функції мови у британському парламентському дискурсі.

40. Драматургія Пантелеймона Куліша: духовні виміри, проблематика, жанровий діапазон: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.І. Ковпік; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - 20 с. - укp.
Виявлено й охарактеризовано найбільш яскраві прояви духовності в українській літературі та творчості П.Куліша в цілому, духовність дійових осіб, духовну наснаженість проблематики (окремо) драматургії малих жанрів та "драмованої трилогії". У контексті духовності вивчено драматургію П.Куліша: від добро- чи злотворчої цілеспрямованості внутрішнього світу (душі) й діяльності дійових осіб у навколишньомі світі (духу) й до духовної еволюції автора. Визначено, що твори драматургії П.Куліша писалися в два періоди: ранній (1860 - 1883 рр.) і зрілий (1883 - 1885 рр.). Вони є відмінними за формами виявів, характером духовності дійових осіб, автора й проблематики в межах жанру: якщо у творах першого періоду домінували дух і проблематика особистісних інтересів та діянь, то в духовно зрілих багатоактних п'єсах другого періоду процес духовного прозріння героїв і масштаби духовності значно глибші та ширші, показані в процесі поступу або їх деградації - аж до демонізму.

41. Евфемізація і дисфемізація у фразеотворенні говірок сходу України: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Мілєва; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. - Луганськ, 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено характер відбиття ареальними фразеологічними одиницями об'єктивної дійсності, установлено роль соціального, психічного та лінгвістичного чинників у формуванні евфемістичних і дисфемістичних стійких виразів. З'ясовано різницю між говірковими евфімізмами й дисфемізмами, указано на основні фактори, що їх диференціюють, а також визначають розмитість межі. Визначено способи творення евфімістичних і дисфемістичних фразеологічних замінників, роль окремих компонентів у формуванні евфемістичного й дисфемістичного нашарувань. З'ясовано основні ознаки давнього та сучасного табу. Проаналізовано явища, які можуть повторно лінгвізуватися "позитивними" чи "негативними" асоціатами: смерть, інтимні стосунки й подружнє життя, фізіологічні процеси людини, її пороки й вчинки, негативні риси, інтелектуальні здібності. Розглянуто зв'язок евфімістичних і дисфемістичних надслівних ареалізмів у межах одного фразеосемантичного поля.

42. Екзистенційний вимір духовності людини у творчості Григорія Сковороди: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / О.П. Шикула; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 16 с. - укp.
Вперше проведено комплексне дослідження проблеми екзистенційного виміру духовності людини у творчості Г.Сковороди. На підставі вивчення творчої спадщини видатних діячів і мислителів часів Київської Русі та доби бароко доведено, що екзистенційність і духовність належать до визначальних рис української філософії. Проаналізовано особливості проявів даних категорій у самобутньому філософському вченні Г.Сковороди. На підставі аналізу текстів українського мислителя встановлено, що переживання особою свого "буття у світі" є вихідним принципом духовної сутності людини. Розглянуто особливості трактування ідеї Бога у творчості Г.Сковороди, співзвучного з поглядами релігійних філософів-екзистенціалістів XIX - XX ст. (С.К'єркегора, Г.Марселя, К.Ясперса). Вперше проаналізовано екзистенційний зміст творчості Г.Сковороди у контексті таких модусів людського існування як страх, гріх, самотність, любов і відчай. Висвітлено погляди українського мислителя на внутрішню духовну свободу людини, досягнуту в результаті самопізнання та самовдосконалення та роль даного чинника у визволенні від обтяжливих спокус і негативного впливу зовнішнього світу. Доведено пріоритетність принципу діалогу у філософському мисленні Г.Сковороди як специфічного фактора духовного розвитку особистості.

43. Епістолярна спадщина В.Винниченка: адресування і стиль: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Т.В. Заболотна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 17 с. - укp.
Проаналізовано приватну кореспонденцію В.Винниченка у контексті епістолярної літературної критики. Розкрито роль його листування у літературному процесі першої половини XX ст. Розглянуто теоретичні аспекти дослідження епістолярної спадщини митця. На матеріалі приватної кореспонденції В.Винниченка, Олександра Олеся, Лесі Українки, Є.Чикаленка та М.Горького вивчено їх погляди щодо ролі та завдань літературної критики, охарактеризовано особливості функціонування епістолярних літературно-критичних оцінок та їх вплив на тогочасний літературний процес. Досліджено епістолярну публіцистику В.Винниченка та відкриті листи письменника. Висвітлено історію написання та публікації відкритих листів. Здійснено ретельний аналіз епістолярію В.Винниченка як першоелементів творчого процесу, на підставі якого запропоновано ряд істотних доповнень у вивченні творчої історії романів письменника.

44. Етикетна латиномовна поезія в українській літературі XVI - XVIII ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Л.Г. Шевченко-Савчинська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Розглянуто етикетні латиномовні твори української літератури, написані протягом XVI - XVIII ст., а саме різноманітні види етикетної поезії: панегірики (енкомії), епіталами, генеліакони, епіцедії, патетичні вірші, парамітетику, які оспівували людину, її земне життя і здобутки. До наукового обігу введено тексти української латиномовної етикетної поезії зазначеного періоду, здійснено їх опрацювання та детальне вивчення, що дало змогу реконструювати цілісну картину поступу українського письменства та простежити його тісний зв'язок з суспільними процесами.

45. Етномовний та соціолінгвістичний аспект острівного писемного дискурсу: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.03 / Е.П. Стоянова; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Уперше в українській славістиці представлено комплексний етномовний і соціолінгвістичний аналіз писемного дискурсу болгарського острівного ідіому, який функціонує в Україні протягом XIX - XX ст. Теоретично обгрунтовано варіативність лексичного рівня стосовно материкової етномовної системи, чинників перебування за межами материкового мовного масиву. Системно досліджено закономірності філіації до рівня комунікативно розвиненої, стилістично диференційованої та ієрархічно стратифікованої комунікативної субсистеми, що реалізується останнім часом у взаємодії з національною мовою та співіснує зі спорідненими інонаціональними мовами. Установлено, що нормування місцево острівного койнезованого ідіому імпліцитно чи експліцитно залежить від офіційних мовних норм у державі-донорі, а також - від соціолінгвістичної ситуації, що існує у державі-реципієнті. З'ясовано роль соціального субстрату у спрямуванні цього процесу до регіональних або матеріальних норм. Виявлено головні чинники затримання варіативних лексичних норм з метою врахування особливостей, збереження та подальшого розвитку острівного етнічного ідіому.

46. Етнопедагогічні засади формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Р.С. Дружененко; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2005. - 18 с.: табл. - укp.
Теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методичну систему з формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи на засадах етнопедагогіки, що передбачає залучення традицій народної педагогіки, основ народної дидактики, народної психології та врахування етнолінгвістичних, етнопсихологічних, етнолінгводидактичних наукових досліджень. Розкрито зміст даної методики, який полягає у цілеспрямованому впровадженні народнодидактичної системи принципів, методів, засобів навчання, диференціації та засвоєнні учнями національно-культурного компонента рідної мови, оволодінні етнознаннями та фомуванні вмінь і навичок стосовно створення національно-культурних текстів різних типів, стилів, жанрів мовлення. Зазначено, що етнопедагогічна основа навчання рідної мови забезпечує духовний розвиток школярів, фомування позитивних рис характеру та національних почуттів.

47. Етнотипи та їх художні стереотипи в українському анекдоті (на матеріалі видань XIX століття): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / О.О. Стоколос-Ворончук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
Уперше в українській фольклористиці здійснено системно-комплексне осмислення національної специфіки етнотипів у аспекті жанру анекдоту, народних етностереотипів. Узагальнено трактування цього жанру у працях учених і запропоновано свою дефініцію анекдоту. Доповнено фактичні дані стосовно тематичного розмаїття анекдоту на етнотематику. Досліджено проблему видозміни творів сміхових жанрів.

48. Жанрова диференціація і поетика українського історичного оповідання XIX - початку XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / І.Д. Бабенко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено системне дослідження еволюції українського історичного оповідання XIX - початку XX ст. у контексті сучасних концепцій розвитку жанру. Розвинено й поглиблено різноаспектне вивчення співвідношень історичної достовірності та художнього вимислу, жанрової диференціації, поетики та типології історичного оповідання з урахуванням запропонованих світоглядних й естетичних позицій. До наукового обігу введено історико-літературний матеріал, з використанням якого є можливим здійснення дослідження історії жанру. Згруповано за жанротвірними ознаками та поетикальними особливостями та проаналізовано твори Г.Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки, Марка Вовчка, П.Куліша, О.Стороженка, Д.Мордовця, І.Нечуя-Левицького, Т.Зіньківського, П.Рев'якіна, С.Воробкевича, Л.Старицької-Черняхівської, С.Бердяєва, М.Грушевського, О.Романової, Г.Коваленка, М.Олельковича, О.Левицького, М.Уманця, Б.Грінченка, І.Франка, М.Яцківа, О.Єфименка, Дніпрової Чайки, В.Пачовського та інших авторів. Розглянуто попередні уявлення про еволюційні процеси, типологічні тенденції та рівні художньої цілісності історичного оповідання.

49. Жанрово-стильові особливості художньо-біографічної прози 80 - 90-х років XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / І.М. Акіншина; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено розвиток жанрово-стильової системи художньо-біографічної прози кінця XX ст. Зазначено підвищення інтересу читачів до документалістики, що є причиною збільшення життєписної літератури. Базуючись на історико-теоретичних працях вітчизняних і зарубіжних науковців, проаналізовано українські художні життєписи 1980 - 1990 рр. у контексті аналогів світової літератури. Наголошено на появі в останні роки специфічної категорії творів, які слід вважати художньо-біографічними тільки умовно. Такими творами є життєписи легендарних або міфічних героїв, біблійних персонажів. Зауважено, що починаючи з 1990-х рр. в Україні відбувається процес зростання національної самосвідомості, реабілітовано імена багатьох діячів науки, культури, політики, що призвело до розширення тематики життєписної літератури. Акцентовано увагу на процесі зростання нових суміжних форм реалізації біографічного матеріалу.

50. Жанрово-тематична парадигма паломницької прози в китайській та європейських літературах ХVІ - ХVІІІ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Н.А. Кірносова; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Запропоновано парадигму паломницьких творів нового типу ("література вимислу"), згрупованих відповідно до акцентованої в них проблематики, розкрито вплив цієї проблематики на поетологічні особливості текстів. На підставі релігійного та психологічного контекстів виявлено типологічні сходження в паломницькій прозі віддалених літератур. Підкреслено невипадковість актуалізації мотиву паломництва саме на межі середньовіччя та Нового часу, коли активно переглядалася роль національного компоненту в формуванні світосприйняття людини на Заході і Сході. Визначено характерні для культур Заходу і Сходу в XVI - XVIII ст. тенденції у ставленні до природи, суспільства і традиції. Проаналізовано відображені в паломницьких творах жанрові та стильові тенденції доби бароко в Європі та епохи Мін в Китаї. Значну увагу приділено засобам представлення в літературі нової концепції людини, часу та простору, присутності автора. Підкреслено значну роль паломницької прози в літературах передновочасної доби.

51. "Забута" проза В.В.Вересаєва 20 - 30-х років XX століття (романи "В тупике", "Сестры"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.Л. Безкоровайна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Проаналізовано художні твори В.В.Вересаєва післяреволюційного періоду. Досліджено місце романів "В тупике" та "Сестры" у художній спадщині письменника в контексті ранньої радянської прози про революцію, громадянську війну та епоху індустріалізації. Розкрито ідейно-художню своєрідність даних творів, визначено внесок митця у вирішення традиційної для літератури теми долі російської інтелігенції. Описано особливості поетики романів у співвідношенні з процесами оновлення реалізму в літературі початку ХХ ст., зроблено висновок про творчий метод В.В.Вересаєва.

52. Засоби вираження внутрішнього мовлення в художньому тексті: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.А. Сєнічева; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
Наведено визначення внутрішнього мовлення (ВМ) як лінгвістичної категорії, представленої у аспектах: психологічному - понятійною категорією, що має зовнішньоситуативний і прагматичний зміст; фізіологічному - мовленнєвою категорією, яка враховує сприйняття та породження мовленнєвого акту; лінгвістичному (психолінгвістичному) - конотативною категорією, яка враховує локутивні та перлокутивні ефекти мовця (автора). На підставі аналізу зображеного явища в російських, українських і англійських художніх текстах середини XIX - на початку XX ст., описано типи та підтипи ВМ, засоби його вираження у тексті, зокрема, включні, видільні та включно-видільні. На підставі результатів дослідження цих засобів в аналізованих мовах показано типовість і розбіжність вираження ВМ.

53. Засоби вираження вольової модальності в текстах кодексів України: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.Г. Рогожа; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 24 с.: рис. - укp.
Розкрито суть поняття вольової модальності (ВМ) у сучасному офіційно-діловому контексті, визначено засоби реалізації модальності з урахуванням лексичних, морфологічних, реченнєвих параметрів законодавчих документів. Виділено тип реальної ВМ, який передбачає вираження у ствердній формі реальності предикативних відношень, повідомлення про які не супроводжуються суб'єктивної оцінкою з боку мовця. Наведено уявлення мовця про об'єктивну дійсність з можливим правом вибору відповідної ситуації, зумовленої волевиявленням суб'єкта дії. Здійснено структурний та композиційний аналіз речень, текстів кодексів в аспекті їх модальної організації та комунікативного завдання.

54. Засоби публіцистичної виразності та дієвості (на матеріалах памфлетів і нарисів Миколи Хвильового): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / А.М. Микитенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Вивчено публіцистику М.Хвильового, проаналізовано певні суперечливі питання у теорії журналістики. Досліджено естетичну концепцію письменника, здійснено всебічне дослідження засобів комічного та діалогізму в його творах на базі циклу "Камо градеши" та памфлету "Дві сили", а також системний аналіз нарисової творчості. Доведено, що різні види сміху та діалоги є не лише проявом емоцій, а несуть у памфлетах суттєве змістове навантаження. У нарисах М.Хвильовий вдається до натяків і зашифровування думок, виявлення яких дозволяє стверджувати, що публіцист розвивав критичний напрямок у пресі часів тоталітаризму.

55. Звукосимволічні властивості початкових приголосних звукосполучень у сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.Л. Львова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 22 с. - укp.
Вперше за допомогою психолінгвістичних, структурних і квантитативних методів здійснено комплексний аналіз символічних значень і функціонального навантаження у тексті англійських початкових звукосполучень приголосних. З використанням квантитавних методів побудовано фоносемантичне поле, що відображає парадигматичні зв'язки між досліджуваними фоносполученнями. Вперше встановлено семантичні ознаки всіх тридцяти початкових приголосних сполучень сучасної англійської мови та доведено існування залежності між вживанням певних звукокомплексів та конотацією тексту. На підставі одержаних даних обгрунтовано припущення про обумовленість підвищення інтенсивності використання початкових сполучень не лише явищем звукового символізму, але й частотою вживання певних слів. Виведено формулу для знаходження фонетичного значення поетичних, прозових та публіцистичних текстів на основі досліджуваних словосполучень.

56. Значення прийменника і основні типи смислів прийменникових словосполучень (на матеріалі англійських прийменників at, by, with): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.П. Гулкевич; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 18 с. - укp.
Проведено комплексне вивчення прийменників англійської мови at, by, with, об'єднаних спільною ознакою невизначеної близькості, на лексико-сематичному та синтаксичному рівнях, а також в лексикографічному, когнітивному та функціональному аспектах за методиками, розробленими В.С.Ільїшем, Г.П.Ятелем, Г.Г.Почепцовим (старшим) та С.О.Гурським. Виокремлено деякі відношення, в які вступає прийменник і виявлено його узагальнений інваріантний тип відношень. Доведено, що інваріантне значення прийменника є реальним явищем, зафіксованим у вживанні прийменників at, by, with, об'єднаних смисловою ознакою невизначеної близькості. Проаналізовано семантику прийменника за допомогою об'єктивних експериментальних методик (дослідження співвідношення "значення - смисл" і процесів трансформацій). В науковий обіг впроваджено нові терміни для відтворення інваріантного значення англійських прийменників at, by, with (для at - узагальнений тип відношень статичної, для by - динамічної та для with - сумісної точковості).

57. Іво Андрич і Україна: контакти, рецепція, типологія: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Н.Л. Білик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексне вивчення літературних взаємин видатного сербського письменника І.Андрича з українською культурою у межах системних рівнів: контактів, рецепцій, типологій. Систематизовано та проаналізовано перекладені українською мовою твори письменника, присвячені митцеві праці українських дослідників, встановлено, що завдяки цим перекладам презентовано творчу концепцію митця, створено цілісне бачення мистецької спадщини І.Андрича. Грунтовно вивчено й високо оцінена українськими літературознавцями та критиками своєрідність художніх здобутків письменика, . Висвітлено невідомі в Україні факти особистих контактів І.Андрича з діячами української культури. Розкрито типологічні сходження й аналогії в історичних романах митця, П.Загребельного та О.Гончара щодо змістових і формотворчих елементів. Зауважено, що виявлені літературні явища свідчать про існування іманентних проявів обумовленості виникнення й позитивного характеру взаємин І.Андрича з українською художньою літературою.

58. Ідіостиль Ю.Клена у контексті інтелектуалізаторських мовних традицій українського неокласицизму: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.М. Черевченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено стильову модель поетичної мовотворчості Ю.Клена у контексті її взаємозв'язків з відповідними художньо-філософськими традиціями світової літератури. З'ясовано її стилетвірні чинники, зокрема процеси формування макро- та мікрообразів, смислової багатоплановості поетичного тексту, шляхів його інтелектуалізації, а також індивідуальну інтерпретацію поетом ідейно-стильової парадигми творчої манери київських неокласиків. Розглянуто мовностильові засоби інтелектуалізації поетичного мовлення митця, найбільш виразними з яких є мовні одиниці етноміфологічного, культурологічного, історіософського, філософського характеру. Зауважено, що лексична система характеризується використанням груп лексики, різних за походженням (народнорозмовна, старослов'янська, діалектна, просторічна, запозичена), тривалістю перебування та місцем у мовній системі (архаїчна, індивідуально-авторська, історично та культурно маркована). Відзначено, що новітні тенденції розвитку модерністичної літератури зумовлюють естетичне використання фонетичних засобів. Поет, зокрема, вдається до прийому семантизації близькозвучних слів. Зазначено щодо стилістичної увиразненості синтаксичної структури творів Ю.Клена, яка характеризується тенденцією до її ускладнення.

59. Іменний словотвір західнополіського говору: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Г.Л. Аркушин; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 44 с. - укp.
На підставі вивчення значного обсягу діалектного матеріалу наведено детальний опис словотворення іменних частин мови - іменника, прикметника, числівника та займенника. Виділено основні види словотворчого афікса та його варіанти, зумовлені фонетичними особливостями говірок. Запропоновано класифікацію словотвірних типів іменників і прикметників, виявлено деривати з рідковживаними афіксами та уніфіксами, а також оказіональні утворення. Відзначено значну відкритість і вільність діалектного словотворення, а також великий ступінь варіативності. Розроблено й апробовано методику аналізу говіркового словотворення, яку рекомендовано використовувати у процесі дослідження інших українських діалектів.

60. Індивідуально-диференційоване навчання читати молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Т.Б. Суржук; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса). - О., 2005. - 21 с. - укp.
Досліджено проблему навчання читання молодших школярів з урахуванням особливостей психічного розвитку стосовно оволодіння навичкою читання. Запропоновано та впроваджено методику зазначеного навчання. З'ясовано вплив індивідуального та диференційованого навчання читання. Наголошено на важливості забезпечення успішної взаємодії основних видів мовленнєвої діяльності для всього мовного розвитку дитини, зокрема читання. Розкрито причини відставання в оволодінні навичкою читання, а саме: недостатнє відпрацювання вмінь використовувати продуктивні способи читання, читання з помилками, зниження темпу та виразності. Розроблено спеціальні завдання з метою відпрацювання кожного з компонентів, які утворюють у цілому техніку читання. Опрацьовано систему вправ, що забезпечує вирівнювання учнів у оволодінні навичкою читання. Визначено, що основними критеріями їх систематизації є спрямованість з метою прийому та видачі інформації (рецептивні, репродуктивні, рецептивно-продуктивні, продуктивні) та комунікативність.

61. Інтелектуальна проза В.Петрова: жанрово-стильові особливості: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Н.В. Мариненко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Проаналізовано жанрово-стильову специфіку інтелектуальної прози В.Петрова (Домонтовича). Досліджено особливості інтелектуальної наповненості авторських текстів. Вивчено риси індивідуального стилю письменника, а саме: широке використання культурно-історичного контексту, символів, метафор, інтелектуальних елементів, орієнтованих на відповідний інтелектуальний досвід читача, а також іронічність, критичність авторської думки у висвітленні проблем діалогу між суспільством і мистецтвом, самоідентифікації особистості за умов конфлікту природи та цивілізації, історичної національної перспективи. Зазначено, що філософічність творів В.Петрова (Домонтовича) свідчить про глибоке інтелектуальне за змістом і модерне за формою засвоєння митцем провідних ідей свого часу, що значною мірою поширює уявлення про українську літературу XX ст.

62. Інтертекстуальна основа художньої прози В.Домонтовича (на матеріалі романів "Дівчина з ведмедиком", "Доктор Серасікус" та "Без грунту"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Т.В. Белімова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 19 с. - укp.
З використанням методу постструктурального літературознавства висвітлено особливості побудови текстів романів В.Домонтовича, які відображають авторську суб'єктивність. Досліджено відмінні риси діалогічних моделей автора - героя та автора - читача. Розглянуто авторський, літературний та історико-культурний контексти аналізованих романів, зумовлені діалогічним зв'язком між власним словом письменника про світ і здобутками вітчизняної та європейської культур. Проаналізовано інтертекст прози В.Домонтовича, матеріалізований цитатами, алюзіями, ремінісценціями, дискурсивними сходженнями з писанням Старого та Нового завітів, з міфотворчістю А.Данте, Т.Кемпійського, М.Гоголя, О.Уайльда, М.Рильського, О.Пушкіна, Г. да Верони, Г.Х.Андерсена, Ж.Дюамеля, Й.-Г.Гете, В.Гюго, П.Пікассо, В.Канінського, Клее, Гогена. Численні діалогічні моделі, що присутні у текстових масивах досліджених творів, є свідченням високої ерудиції автора, енциклопедичного характеру його знань. Зроблено висновок, що романи В.Домонтовича є одними з найкращих зразків європейської інтелектуальної прози XX ст.

63. Інтертекстуальність у драматургії Михайла Булгакова: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.І. Кобзар; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2005. - 20 с. - укp.
Здійснено багатоаспектний аналіз міжтекстових зв'язків у драматургії М.Булгакова, досліджено форми та функції поняття "інтертекстуальність" і його співвідношення з поняттям "інтертекст", визначено підхід до вивчення конкретно-історичних проявів інтертекстуальності в літературі. Показано значення даної категорії для формування сюжету й композиції, хронотопу, мотивів, образної системи, жанрово-стильових особливостей драматургії М.Булгакова. Твори митця розглянуто крізь призму традицій і новаторства, а також взаємодії різних художніх систем на початку XX ст.

64. Інтонаційна організація тексту радіорепортажу (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі французької мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / О.В. Семенова; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено особливості функціонування інтонаційних компонентів у створенні інваріантної інтонаційної моделі тексту французького радіорепортажу. Зауважено, що семантичний, синтаксичний і фонетичний рівні мови знаходяться у безпосередній залежності від контекстного оточення, що становить систему тісно пов'язаних і однонаправлених елементів смислу. Відзначено, що взаємодія цих рівнів сприяє створенню певної фоностилістичної моделі тексту французького радіорепортажу. Обгрунтовано інваріантні й варіантні інтонаційні ознаки основних структурних одиниць (ритмічних груп, синтагм, фраз) тексту радіорепортажу, що виражаються його мелодичними часовими й динамічними характеристиками. Одержано нові дані про участь інтонаційних засобів в актуалізації комунікативного центру радіорепортажу, уточнено роль пауз та її основні диференційні ознаки у делімініації його тексту.

65. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX - початку XXI ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.М. Архипенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 20 с. - укp.
Розглянуто проблему адаптації іншомовних лексичних запозичень в українському мовному середовищі (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX - початку XXI ст.). Запропоновано новий підхід щодо визначення ступеня засвоєння запозичення у мові та мовленні, що базується на поділі всього процесу адаптації на три етапи (початковий, поглиблений і повного освоєння), для кожного з яких розроблено перелік диференційних ознак на всіх рівнях мовної системи. Встановлено причини виникнення запозичень і досліджено їх вплив на результати адаптації іншомовних слів. Визначено доцільність і перспективність використання запозичених лексем у складі словника української мови. Досліджено процес активного вживання іншомовного слова у мові та мовленні та наведено результати експериментальної перевірки засвоєння деяких англіцизмів пересічними носіями мови. Створено прогностичну модель подальших напрямків реалізації англіцизмів, запозичених в кінці XX - на початку XXI ст. як приклад відображення ефективності використання запропонованого підходу щодо вивчення проблеми лексичної адаптації іншомовних слів.

66. Іспанська народна казка: жанрово-композиційний та лінгвопрагматичний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Н.В. Мастилко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі використання комплексного підходу досліджено жанрово-композиційну та лінгвопрагматичну специфіку іспанськьих народних казок, зафіксованих на письмі зі збереженням автентичної форми та змісту текстів. Розглянуто вплив жанрових особливостей казкових оповідей на їх мовне оформлення та формування структурно-змістової організації тексту. Створено інваріантну композиційну модель іспанських народних казок. Наведено класифікацію досліджуваних одиниць відповідно до їх семантичної структури та змісту, описано культурно-національні особливості кожної з визначених груп. З'ясовано прагматичні функції незмінних структурно-змістових компонентів іспанського казкового тексту, способи та засоби вербалізацій в них авторських інтенцій. Класифіковано та проаналізовано функції усно-розмовних елементів в іспанских казкових текстах та їх вплив на посилення ілокутивної сили висловлення. Досліджено лексико-синтаксичні засоби інтенсифікації прагматичного впливу в іспанських народних казках.

67. Історико-героїчні перекази українців: генеза, структура, поетика: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.07 / В.В. Сокіл; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 34 с. - укp.
Комплексно досліджено історико-героїчні перекази як цілісну систему. Зібрано й проаналізовано значний за обсягом матеріал, який нагромаджувався впродовж століть і становить національний фольклорний фонд. Уперше в українській фольклористиці висвітлено історію України від найдавніших часів до початку XX ст., а саме: княжі часи; боротьбу українців з монголо-татарськими та турецько-османськими поневолювачами; козацько-гетьманську добу; гайдамаччину та опришківство. На базі усних джерел з'ясовано роль та місце видатних осіб в історичному процесі. Висвітлено теоретичні питання щодо поетики жанру. Значну увагу приділено функціональній природі жанру, зокрема, ролі вимислу та його впливу на жанр, показано, яким чином формується фольклорна біографія героя, а також значення простору й часу. Розглянуто жанрову своєрідність естетичної категорії героїчного в історичних переказах. Значну увагу приділено системі художніх засобів вираження.

68. Історична проза в кримськотатарській літературі ХV - ХVІІІ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.10 / Н.С. Сейтяг'яєв; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. - К., 2005. - 20 с. - укp.
На підставі аналізу творів кримських істориків, матеріалів архівів і досліджень висвітлено аспект зародження кримськотатарської історіографії у контексті золотоординської літератури, її розвитку у складі придворної літератури Кримського ханства та поступового загасання в Османській імперії наприкінці XVIII - XIX ст. Досліджено проблему фольклорних коренів письмової історичної традиції Золотої Орди та форм участі фольклору у розвитку історичної прози Кримського ханства. Виявлено паралелі між історичною прозою та сучасною їх кримськотатарською придворною поезією, історичною прозою інших народів (турецькою, узбецькою, перською, російською). Приділено увагу проблемам літературного канону та вияву авторської індивідуальності у творах національної історіографії. Здійснено спробу наукової періодизації розвитку кримськотатарської історичної прози XV - XVIII ст. Виділено три періоди, відповідно до яких розглянуто літературно-культурний процес у Кримському ханстві. Охарактеризовано основні особливості поетики національних історичних творів. Проаналізовано зміни, що відбулися у даній прозі протягом XV - XVIII ст.

69. Історична топонімія Криму: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.13 / В.А. Бушаков; НАН України. Ін-т сходознав. ім. А.Кримського. - К., 2005. - 36 с. - укp.
Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

70. Історіографія поезії Ліни Костенко: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Р.С. Мариняк; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено принципи формування історіософії в українському гуманітарному просторі та здійснено аналіз поезії Л.Костенко, розглянуто вплив національної історіософії на специфіку авторського мислення. Базуючись на матеріалі лірики поетеси, здійснено аналіз християнського та загальнолюдського вимірів етичних домінант в їх історіософському вияві. Висвітлено світогляд українського суспільства середини XVII ст., репрезентований у "Марусі Чурай", у аспекті аксіологічних вартостей, постульованих в історіософії авторки. Розглянуто філософію поразки у романі "Берестечко" у контексті роздумів про формування політичних пріоритетів у кризовій ситуації. Л.Костенко постулює свою історіософію не шляхом створення масштабного історичного тла, а тотального занурення у внутрішній світ непересічної (геніальної) особистості.

71. Історія лексико-семантичної групи "плати - податки - повинності" в українській мові ХV - ХVІІІ століть (на матеріалах українських пам'яток): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.І. Крехно; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексне дослідження номінації плат, податків, повинностей в українській мові XV - XVIII ст. З'ясовано склад і джерела поповнення словника, проаналізовано закономірності внутрішньої організації. Досліджено системні відношення. Виявлено специфіку еволюції та функціонування макросистеми лінгвістичної одиниці. Запропоновано лексико-тематичну та структурно-граматичну класифікацію лексичного матеріалу. У дослідженому фрагменті словника виявлено тенденцію до уніфікації семантичних трансформацій, чіткої регламентації дериваційних процесів. Акцентовано на специфічній властивості номенів лексико-семантичної групи виражати те саме номенклатурне значення різними структурно-граматичними моделями. Зауважено, що певну частину номінативних одиниць уперше введено до наукової сфери, уточнено семантичну структуру ряду слів. З'ясовано окремі об'єктивні критерії адекватності семантичного реконструювання.

72. Категорія безвідносної міри ознаки в слов'янських і германських мовах: семантика, структура форм: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Л.О. Дорошенко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 20 с. - укp.
На матеріалі сучасних слов'янських і германських мов (української, російської, англійської) здійснено загальнотеоретичний і типологічний аналіз семантико-словотвірної категорії безвідносної міри ознаки (КБМО). Визначено критерії виділення ядерних/неядерних площин КБМО у слов'янських і германських мовах, установлено структуру концентрично-кільцевої організації категорії та наповненість її кіл. Вивчено особливості парадигматичної структури КБМО, ієрархію синтетичних й аналітичних засобів вираження категорії, розглянуто продуктивність словотвірних засобів утворення безвідносно-ступеневих прислівникових/прикметникових форм у досліджених мовах. Значну увагу приділено виявленню функціонально-стилістичних особливостей безвідносних прислівникових/прикметниковх форм у слов'янських і германських мовах.

73. Категорія суб'єкта в політичній промові (на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / М.С. Дорофеєва; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Запропоновано комплексний підхід до вивчення форм самопрезентації суб'єкта мовлення в політичній промові федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду. Проаналізовано технології мовленнєвого впливу на аудиторію. Доведено, що інваріантними параметрами категорії суб'єкта в аспекті лігвістики, філософії та логіки є полісемантичність і функціональна асиметрія. У прагматиці категорію суб'єкта визначено як самопрезентацію індивіда в ситуації мовлення за допомогою засобів лексичного, синтаксичного та текстового рівнів. Категорію суб'єкта розглянуто як вагомий мовний фактор впливу на адресатів політичної промови. На підставі даних семантико-прагматичного аналізу виявлено, що на рівні макроструктури промови мовні засоби ідентифікації промовця організуються в стратегії, а на рівні речення - об'єднуються в тактики самопрезентації суб'єкта мовлення. Проведений кількісний аналіз засобів самопрезентації канцлерів ФРН повоєнного періоду дозволяє стверджувати, що використання промовцем переважно "активних" або "пасивних" тактик самопрезентації залежить від таких прагматичних факторів, як комунікативна ситуація та адресованість промови.

74. Категорія теперішності та засоби її реалізації в англомовному художньому дискурсі (на матеріалі прозових творів XIX - XX століть): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.В. П'ятничка; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Класифіковано семантичний потенціал англійського презенса та визначено структури, що передають кожне зі значень теперішності за певних умов функціонування. Досліджено особливості вираження презентності художньому дискурсі різнорівневими мовними засобами, що реалізують категорії часу, часової віднесеності та часової орієнтації. З'ясовано умови реалізації теперішності модальними словами, структурами наказового й умовного способів дієслова, апеляційними та іменними засобами. Проаналізовано таксисний зв'язок неперфектних форм інфінітива, герундія, Participle I з центром первинної предикації та підтверджено прикладами здатність цих безособових форм за певних умовних ситуацій виражати віднесеність до теперішності. Здійснено структуризацію функціонально-семантичного поля теперішності й аналіз функціонування у ньому мовних засобів вираження теперішності за ядровою, навколоядровою, близькою, віддаленою та найвіддаленішою периферійними зонами.

75. Кількісні способи дієслівної дії в українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Сидоренко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено кількісні способи дієслівної дії як лексичну периферію моноцентричного функціонально-семантичного поля аспектуальності. Здійснено структурно-семантичний аналіз дієслівних одиниць, що об'єднуються у розряди кількісних способів дієслівної дії. З'ясовано особливості взаємодії граматичної категорії виду, абстракції "граничності/неграничності", розрядів лексико-граматичної семантики кількісних способів дієслівної дії. Розглянуто дієслівні предикати як реалізатори значення кількості у тісному взаємозв'язку з логіко-поняттєвими категоріями кратності й інтенсивності, які знаходять своє вираження у системі дієслівних значень.

76. Когнітивно-дискурсивна концептуалізація часу в сучасні німецькій мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Ю.С. Бєлозьорова; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2005. - 22 с. - укp.
Здійснено комплексне когнітивно-комунікативне вивчення особливостей концептуалізації часу у німецькій мові. Доведено, що "час" постає у мовній картині світу як концептополе, конституетами якого є гіперконцепти "екзистенційний час" і "метричний час" та їх спадні таксони - концепти та гіпоконцепти. Значну увагу приділено питанням з'ясування когнітивно-семантичних передумов виникнення метафори часу та побудови їх структурно-сітьової моделі. Детально розглянуто шляхи та способи знакового відображення часової локалізації подій і станів у трьох типах дискурсу - розмовно-побутовому, офіційно-діловому та публіцистичному. Описано механізм вибору лексичних, граматичних і лексико-граматичних засобів реалізації темпоральних відношень у мовленні, з'ясовано шляхи актуалізації синтагматичних значень часових форм у певному контекстуальному оточенні. Визначено причини та наслідки контурування певних маркерів залежно від типу дискурсу й комунікативного регістру, а також схему взаємодії різнорівневих засобів аранжування темпоральної сітки дискурсу з урахуванням ергономічних і синергічних чинників.

77. Кодифікаційно-інтерпретаційні особливості текстів міжнародних нормативно-правових актів (на матеріалі англомовних версій МНПА ХХ - ХХІ ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Ю.В. Юлінецька; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено лінгвістичні аспекти інформаційно-інтерпретаційного простору міжнародних нормативно-правових документів. Значну увагу приділено механізмам кодування та первинної, тобто адресатної інтерпретації тексту міжнародного нормативно-правового акту (МНПА), а також процесам сприйняття, з'ясування вихідної інформації реципієнтом та її вторинної адресатної інтерпретації. Проаналізовано та класифіковано різні види дефініцій як основних елементів інформаційно-інтерпретаційних блоків МНПА. За результатами дослідження виявлено тенденцію до використання розгорнутих дефініцій, у яких компоненти (дефінієндум, дефінієнс і маркер тотожності) представлено в експлікацитній формі, що дає змогу найбільшою мірою зблизити їх первинне та вторинне тлумачення. Описано механізми й особливості інтерпретаційної діяльності реципієнта, з'ясовано області його дискреції. Вивчено різні засоби тлумачення. Відзначено домінуючу роль лінгвістичного аналізу у порівнянні з інтертекстуальним і конвенційними підходами.

78. Комплексний контроль рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / В.В. Осідак; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Визначено компоненти та структуру англомовної граматичної компетенції та розроблено методику організації її контролю. Розглянуто вимоги комунікативного підходу щодо організації контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу вищого мовного навчального закладу. Уточнено мету, функції, види та форми комплексного контролю. Обгрунтовано ситуативно-функціональний підхід щодо організації граматичного матеріалу для контрольних завдань і встановлено критерії їх класифікації. Розроблено систему контрольних вправ для визначення рівня сформованості англомовної компетенції. Розглянуто циклічно-граматичну модель функціонування системи комплексного контролю на першому курсі вищого мовного навчального закладу. Підтверджено ефективність запропонованої моделі та системи контрольних завдань у процесі експериментального навчання. Наведено методичні рекомендації щодо організації комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу вищих мовних навчальних закладів.

79. Композиційна роль безеквівалентної лексики в поетичному тексті: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ю. Тупиця; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 21 с. - укp.
Визначено особливості поетичного тексту, що стосуються сильних позицій у його композиції. З'ясовано й доповнено визначення явища безеквівалентності у лексичній системі сучасної української мови. На підставі аналізу поетичних текстів та іншомовних текстів-відповідників визначено роль безеквівалентної лексики як сильної позиції у композиції даного тексту. Розмежовано безеквівалентні лексичні одиниці з урахуванням семантичних, функціональних, прагматичних та інших особливостей за групами: власні назви, слова-символи, реалії. Зіставлено іншомовні тексти та з'ясовано композиційну роль дослідженої лексики у поетичному тексті як сильної позиції, що створює етнокультурну картину світу у межах поетичної моделі, оскільки безеквівалентна лексична одиниця перебуває в асиметричних відношеннях з іншими домінантами тексту.

80. Комунікативно-когнітивні особливості вербальної інтеракції зі стороннім реципієнтом (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.Г. Воронцова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено прагматичний різновид вербальної інтеракції, що передбачає присутність у антропологічному просторі взаємодії, окрім стандартних учасників спілкування (мовця та слухача - активних реагентів), третього антропокомпонента - стороннього реципієнта як комунікативного актанта з нестандартною комунікативною перспективою спостерігача. Установлено, що дана інтеракція є різновидом поліактантної комунікативної взаємодії, у межах якої спостерігаються розмежування двох рівнів відносин: між активними реагентами, які взаємодіють в експліцитному режимі ітеракції; між активними реагентами і стороннім реципієнтом, які взаємодіють в імпліцитному режимі інтеракції. Доведено, що комунікативна релевантність стороннього реципієнта як суб'єкта спілкування виявляється у його здатності являти собою детермінанту комунікативної поведінки активних реагентів інтеракції. Досліджено реалізацію стороннім реципієнтом двох гетерогенних стратегічних ліній - рецептивно-інтерпретаційної та реактивно-комунікативної. Першу представлено як комунікативно-когнітивну діяльність інтерпретації стороннім реципієнтом предмету думки активних реагентів інтеракції, вона є інтродуктивним етапом для здійснення стороннім реципієнтом комунікативного реагування на комунікативну подію, представлену як актуалізацію ним другої стратегічної лінії - реактивно-комунікативної стратегії.

81. Конфесійна лексика у творчості українських поетів 60-80-х років ХХ століття (семантико-стилістичний аспект): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.І. Браїлко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено семантико-стилістичні особливості конфесійної лексики, зокрема у поетичному мовленні. З'ясовано лінгвістичну природу конфесійно маркованої лексики, принципи її відокремлення від суміжних тематичних груп, одиниць інших функціональних стилів. Визначено семантичну структуру конфесійних онімів, здійснено їх класифікацію. Проаналізовано стилістичну реалізації й значеннєві трансформації конфесійних онімних і відонімних одиниць у творах українських репресованих поетів 1960 - 1980 рр. Описано різні шляхи утворення від конфесійних стилістем особливих видів власних назв - заголовків і оказіонімів, а також продукування від конфесійних онімів індивідуально-авторських новацій. Доведено, що конфесійний стиль сучасної української літературної мови, незважаючи на припинення розвитку 1940 - 1980-х рр. в Україні, являв собою потужне джерело поповнення виражальними засобами поетичного мовлення.

82. Конфронтативні мовленнєві жанри: комунікативно-прагматичний та мовний аспекти (на матеріалі української, англійської та польської мов): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.В. Дерпак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 16 с. - укp.
Розглянуто мовно-прагматичні особливості основних мовленнєвих жанрів (МЖ), які реалізуються у межах конфліктного дискурсу. Досліджено характерні риси зазначеного дискурсу, вплив на його перебіг певних чинників, а саме: емоційної напруги, міжособистісних установок суб'єктів, їх комунікативного статусу. Визначено глобальні комунікативні стратегії спілкування за умов конфлікту та запропоновано типологію конфронтативних МЖ відповідно до їх комунікативної мети. Описано критерії розмежування даних жанрів. На підставі "паспорту мовленнєвого жанру" установлено основні лінгвістичні та екстралінгвістичні параметри категорично-спонукальних і негативно оцінних МЖ. Описано мовні засоби їх реалізації у лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному аспектах з використанням матеріалу сучасної української, англійської та польської мов. Значну увагу приділено експліцитним й імпліцитним способам вираження МЖ, мовні риси яких розглянуто у контексті ефективності реалізації певних комунікативних тактико-стратегічних дій.

83. Концепт "козацтво" в історичному дискурсі: перекладознавчий аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / С.П. Запольських; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2005. - 20 с. - укp.
Досліджено особливості репрезентації та передачі концепту "козацтво" в історичному дискурсі засобами англійської мови та встановлено закономірності його відтворення у перекладах. Проаналізовано жанрово-стилістичні особливості та складові елементи історичного дискурсу, які впливають на специфіку вербалізації концептів. Відзначено, що інтертекстуальність історичного дискурсу ускладнює виявлення його комунікативно-мовленнєвої модальності та є однією з причин вживання у текстах слів з різних стилістичних прошарків. Обгрунтовано необхідність класифікації елементів дискрусу на ядрові та периферійні, що уможливлює застосування таких стратегій їх передачі, як "форенізація", як засіб збереження "чужих" мовленнєвих елементів та "адаптація", спрямована на їх пристосування до норм цільової мови. Запропоновано методику перекладацького аналізу концепту "козацтво", яка передбачає окреслення поняттєвого поля та класифікацію репрезентативних елементів, а також виділення мікрополів, інтерпретацію їх компонентів і виявлення потенційних труднощів перекладу. Обгрунтовано необхідність узгодження семантики елементів концепту в контекстах гіпотекстового, текстового та гіпертекстового рівнів. Проаналізовано прийоми відтворення репрезентативних елементів англійською мовою. Відзначено, що у більшості випадків концепт "козацтво" в історичному дискурсі передано належним чином, однак в окремих випадках помилковий вибір стратегії, неузгодження семантики відповідника у хронотопному або характерологічному контекстах є причиною його неадекватної перевербалізації.

84. Концепт "степ" в українській мові: словникова, текстова і психолінгвістична парадигма: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Є. Єфименко; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005. - 19 с. - укp.
Досліджено засоби експлікації концепту "степ" в українській мові як превербального знання про світ та найзагальніші уявлення про його реалії. Проведено структурно-семантичний, дериваційний, синтагматичний і текстовий аналіз слів, що належать до лексико-семантичної групи (ЛСГ) "степ". Виявлено їх семантичну структуру, інтегральні ознаки поєднання та лексико-семантичні варіанти (ЛСВ) в одній ЛСГ. Встановлено синонімічні відношення ЛСВ, їх диференціальні та інтегральні семи, на базі яких уточнено певні ознаки концепту. Проаналізовано дериваційні відношення слів даної групи в лексичній системі, зокрема ряди похідних, що мотивуються словами групи. Досліджено сполучуваність слів зазначеної ЛСГ, яка виражає набуті ознаки концепту та виявлено найбі