255. Усічення як тип стуктурно-семантичного варіювання і спосіб трансформації у фразеології: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.П. Свердан; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Здійснено комплексний аналіз чинників та наслідків усічення українських фразеологізмів, що відбувається за умов взаємодії динамічних процесів у фразеології, синтаксисі, словотворі й лексиці. За дослідженими структурно-семантичними моделями повних інваріантів підтверджено системний характер цього процесу (як інших типів варіювання), простежено складний і динамічний взаємозв'язок мовних ресурсів та позамовних реалій, які його супроводжують. Визначено шляхи та способи усічення фразеологічних одиниць, відзначено більшу частотність цього явища у фразеологізмах, побудованих за моделлю речення. На базі когнітивно-процесуального моделювання фразеологічних одиниць у дії, результатів психолінгвістичного дослідження та контекстуального аналізу розкрито функції усічених фразеологізмів, їх реальні та потенційні стилістичні властивості.

256. "Фауст" Й.В.Гете і проблема духовної сутності людини в німецькій літературі на рубежі 18 - 19 ст.: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.04 / Б.Б. Шалагінов; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 40 с. - укp.
Проведено дослідження "Фауста" Гете з погляду кантіанської філософсько-естетичної парадигми. Розглянуто спорідненість твору з магістральними пошуками в гносеологічній, етичній, естетичній, художній царинах доби. Відзначено, що "містеріальність" "Фауста" виявляється в пориві героя до "нового життя" через подолання принад "емпіричної" моралі, яку втілює Мефістофель. Міфологічний субстрат розкривається як відтворення поетом життя природи в усьому її багатстві, розмаїтості, чудесах і комізмі. Утопію у творі потрактовано як ідею повернення людини до мислимої повноти духовного існування в єдності природи та культури. "Фаустінську" істину пов'язано з проблемою естетичного й етичного самовизначення особистості, її свободи. Для з'ясування жанрово-композиційної, загально-стильової своєрідності введено поняття "містеріального полістилізму". Досліджено специфіку комічного, міфологічну типологію головних персонажів. По-новому пояснено "складні місця" твору.

257. Філософська лірика Івана Франка: діалектика поетичної рефлексії: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Б.С. Тихолоз; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Запропоновано кваліфікувати статус філософської лірики в системі генерики як метажанровий різновид ліричного роду, суть якого визначає поетична (філософсько-лірична) рефлексія. З'ясовано місце філософської лірики в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І.Франка, її роль у кристалізації "філософської віри" письменника, систематизовано його погляди на філософську лірику як різновид "рефлексійної" поезії. З позицій діалектичної герменевтики запропоновано тлумачення ідейно-естетичних особливостей філософсько-ліричних творів, циклів, художньо-філософських концепцій поетичних книг. Визначено домінантні образно-смислові опозиції поетичної філософії збірок останнього десятиліття XIX - початку XX ст.:"ерос - танатос" ("Зів'яле листя"), "суще - належне" ("Мій Ізмарагд"), "сумнів - віра" ("Із днів журби"), "вічне - тлінне" ("Semper tiro"), які в загальному підсумку зводяться до універсальної діалектики ідеального та реального.

258. Філософсько-релігієзнавчий аналіз драматургічної та епістолярної спадщини Лесі Українки: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / Г.Ю. Смирнова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
З'ясовано культурно-історичні передумови виникнення та розвитку філософських, етичних і релігійних поглядів Лесі Українки. Досліджено причини звернення поетеси до Біблії та духовних традицій світової культури. Значну увагу приділено розгляду релігієзнавчої концепції письменниці, в якій розкрито основні положення щодо походження та сутності релігії, проблему співвідношення релігійного та етнічного, роль їх взаємовпливів у світовому розвитку та в історії України, а також аспект зв'язку віри й церкви з громадським, культурним і національним життям.

259. Флоролексеми в українській поезії II половини XX століття: функціонально-стилістичний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.І. Коломієць; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
З'ясовано роль флористичних одиниць у системі загальновживаної мови та визначено тенденцію розвитку асоціативно-смислових прирощень, ідейно-змістових узагальнень символічного характеру, а також - розширення стилістичних функцій у поетичному мовленні другої половини XX ст. Виявлено закономірності вживання флоролексем, з'ясовано чинники власне лінгвістичного та екстралінгвального характеру, які сприяють формуванню та розгортанню образно-зображальної та виражальної перспектив слова. Здійснено дослідження багатогранних можливостей рослинних найменувань і флористичних похідних з урахуванням лексико-семантичного оточення та прийомів введення флороназв у текстову організацію віршових творів.

260. Фольклористична діяльність П.О.Гнідича: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / С.В. П'ятаченко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено фольклористичну діяльність Павла Гнідича, проаналізовано народні пісні та прозу збірника "Матеріали з народної словесності Полтавської губернії", з'ясовано світоглядні переконання та методологічні засади вченого. Досліджено ступінь збереження та функціональну еволюцію фольклорного матеріалу, записаного П.Гнідичем, простежено зміни у його поетиці та семантиці. На підставі аналізу різноманітного в жанрово-тематичному, функціональному, структурному відношеннях фольклорного матеріалу зі збірника доведено, що прозовий і пісенний фольклор Роменщини із його специфічністю є органічною складовою загальнонаціональної культурної традиції.

261. Фольклористична думка в Галичині 20-30 років XX століття (К.Сосенко, Ф.Колесса, І.Свєнціцький): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / О.С. Шутак; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Відзначено високий рівень західноукраїнських учених в аналізі українського фольклору, які у своїх працях спиралися на досягнення української фольклористики та використовували досвід західно-європейської наукової думки. Особливу увагу звернено на методологію вивчення усної словесності К.Сосенка, Ф.Колесси та І.Свєнціцького, приналежність дослідників до українських і зарубіжних фольклористичних шкіл.

262. Фольклорне, художнє та публіцистичне мислення у контексті інтелектуально-образної еволюції. (Форми і методи вираження інформації у творчій свідомості етносу): Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.07 ; 10.01.08 / В.Д. Буряк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 38 с. - укp.
Концептуально узагальнено специфіку інформаційно-художньої свідомості, починаючи від міфологічного мислення, як початкової структури свідомісно-інтелектуальної організації, що вбирає увесь комплекс творчого сприйняття та переробки (відображення) інформації. Розкрито структуру образно-інтелектуальної комунікації умовно реального (міфологічного), відображеного (художнього) та реального (публіцистичного) мислення, генезис та еволюцію образної та жанрової інтерпретації інформації у контексті інтелектуалізації творчого мислення. Визначено параметри методу як сукупності прийомів практичного та теоретичного осмислення дійсності, акцентовано увагу на специфіці художнього та публіцистичного методу як системах відображення. Висвітлено еволюцію форм і методів свідомісного вираження факту у сфері національного відображення (ХІ - XVIII ст.), простежено формування національних образних архетипів, соціально-свідомісних домінант інтерпретації інформації, вироблення національного інформаційно-інтелектуального творчого потенціалу відображення, диференціація творчої свідомості на три типи мислення: умовно реальне (міфологічне), реальне (публіцистичне, наукове) та відображене (художнє). Досліджено національну інформаційно-художню свідомість ХІХ - ХХ ст., еволюційні процеси формування авторської модульності, акцентовано увагу на поступовому жанрово-інформаційному виокремленні публіцистичного мислення як особливого свідомісного горизонту інтерпретації факту. Доведено, що фольклорне мислення залишається визначальним у соціальному та творчому аспекті, наголошено увагу на проблемі "інформаційного анахронізму", необхідності формування творчих модуль-особистостей, національному свідомісно-інформаційному творенні у контексті глобалізаційних інформаційних процесів.

263. Фонетика, словозміна та соціолінгвістичний статус польської периферійної острівної говірки с.Красилівська Слобідка Хмельницької області: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / М.В. Юревич; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 22 с. - укp.
Розглянуто проблеми визначення тенденцій мовного розвитку соціальною структурою суспільства та впливу суспільних факторів на функціонування та розвиток мови, вивчення соціальних явищ і процесів через їх мовне відображення, де мова розглядається у ряді факторів, що впливають на суспільні процеси, а також встановлення основного механізму збереження польським населенням Красилівської Слобідки рідної мови. Для розв'язання даних проблем було використано синтез методів мікро- та макросоціолінгвістики, які перебувають у зв'язках взаємозалежності та взаємодоповнення, а також визначення шкали основних культурних цінностей із встановленням на ній позицій рідної мови.

264. Фонетична структура слова і особливості розвитку в німецькій мові (діахронічне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.В. Пересада; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 20 с. - укp.
Вивчено фонетичну структуру слова давньо-, середньо- та ранньоновонімецького періодів мови. Виконано аналіз слова з позицій єдиного комплексного підходу, що дає змогу порівняти різні за часом і за структурою словоформи. Відзначено, що послаблення перед- і післянаголошеної частин слова призводить до появи нових сполук приголосних у цих позиціях у ході розвитку мови. Показано, що приголосні та їх сполучення суттєво відрізняються в різних позиціях слова. Експериментально-фонетичне дослідження також підтвердило, що суттєвими є початкова, серединна та кінцева позиції. За результатами дослідження встановлено, що в ході розвитку мови діє компресія лінгвістичної інформації в межах однокореневого слова. Наведено ствердження, що слово має характерні "закони" розвитку, які повинні враховуватися під час розгляду його морфологічних і лексичних одиниць у діахронії, а також у разі реконструкції більш давніх форм.

265. Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / С.І. Сафарян; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Теоретично обгрунтовано дефініцію фонових знань як методичного терміна, визначено роль, іх місце у структурі літератури як навчального предмета, встановлено ієрархічну взаємозалежність і підпорядкованість фонових знань у даній структурі. Вперше запропоновано класифікацію головних видів фонових знань, охарактеризовано їх істотні ознаки. З'ясовано психолого-педагогічні особливості сприйняття даних знань учнями різних вікових категорій. Обгрунтовано та доведено ефективність використання фонових знань у процесі поглибленого вивчення ліричних, епічних і драматичних творів як важливого органічного критерія літературного розвитку учнів 10-х класів. Встановлено та статистично підтверджено ефективність використання фонових знань для правильного та поглибленого сприйняття художнього твору.

266. Формальне й семантичне варіювання моделі There-V-N(mod)-L у сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук.: 10.02.04 / Марина Миколаївна Медвідь; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.

267. Формально-синтаксичні і семантико-функціональні параметри дієприслівникових зворотів у структурі речення: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / З.І. Комарова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 22 с. - укp.
Досліджено внутрішню формально-синтаксичну організацію дієприслівникових зворотів та параметри їх функціонування у структурі простого ускладненого і складного речень. Уточнено граматичний статус дієприслівників і дієприслівникових зворотів. Виявлено валентнісні ознаки дієприслівника як другорядного предиката. Виділено конкретні моделі дієприслівникових словосполучень. Запропоновано методику трансформування простих речень з обставинним компонентом (дієприслівниковим зворотом) з метою з'ясування особливостей реалізації семантико-синтаксичних відношень у структурі простого неелементарного речення. Комплексно описано різні типи складних речень і складних синтаксичних конструкцій, утворених шляхом поєднання з дієприслівником (дієприслівниковим зворотом) однієї-двох (і більше) предикативних частин.

268. Формування готовності студентів вищих педагогічних закладів до іншомовного спілкування: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л.П. Гапоненко; Криворіз. держ. пед. ун-т. - Кривий Ріг, 2003. - 20 с. - укp.
Розкрито сутність готовності до іншомовного спілкування, виявлено основні характеристики даної здібності, визначено структурні компоненти її змісту, запропоновано критерії діагностики рівнів сформованості даного важливого показника професіоналізму у студентів. Вперше теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено технологію комунікативно-ситуативного моделювання, яка стимулює ріст рівня готовності студентів до використання іноземної мови як засобу спілкування. Конкретизовано сукупність педагогічних умов, які забезпечують результативність підготовки студентів до іншомовного спілкування.

269. Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення іноземної мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / О.А. Ціхоцька; Ін-т пробл. виховання АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розкрито специфіку гуманістично зорієнтованого виховання старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Виявлено педагогічні умови прилучення старшокласників до гуманістичних ціннісних орієнтацій, які сприяють цілеспрямованому та ефективному управлінню цим процесом. Доведено педагогічну доцільність формування гуманістичних ціннісних орієнтацій старшокласників під час вивчення іноземної мови. Обгрунтовано та експериментально перевірено виховні можливості навчального матеріалу з англійської мови.

270. Формування і розвиток української музичної термінології: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.З. Булик-Верхола; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Висвітлено основні періоди розвитку української музичної термінології, провідні тенденції термінотворення на кожному з досліджуваних історичних етапів. Розглянуто особливості лексико-семантичної та структурної організації української музичної термінології. Проаналізовано джерела поповнення музичної термінології, описано способи і засоби термінної деривації, визначено словотвірні моделі музичних термінів.

271. Формування культури мовлення студентів-аграрників в умовах нижньонаддніпрянських говірок: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Галина Дмитрівна Берегова; Херсонський держ. ун-т. - Херсон, 2003. - 18 с. - укp.

272. Формування мовленнєво-комунікативних умінь учнів основної школи на завершальному етапі вивчення синтаксису: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / С.А. Омельчук; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Досліджено проблему формування мовленнєво-комунікативних умінь учнів у процесі вивчення синтаксису складного речення. На підставі аналізу теоретичних аспектів визначено зміст, оптимальні методи та прийоми роботи над формуванням комунікативної компетенції випускників основної школи на уроках української мови. Розроблено програму, яка містить інтеграцію синтаксичної теорії, функціональної стилістики та комунікативного синтаксису, що передбачає вивчення складних речень у функціонально-стилістичному та комунікативно-діяльнісному аспектах. Охарактеризовано систему конструктивних, мовленнєвих і комунікативних вправ, ефективність яких обгрунтовано теоретично та перевірено експериментально.

273. Формування та становлення фольклористики Волині у XIX - початку XX ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Я.С. Вернюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Системно досліджено набутки волинезнавства, проаналізовано розгортання наукових студій фольклору. Висвітлено внесок діячів культури, літератури, мистецтва, окремих наукових товариств, установ, їх різних підходів до вивчення фольклору цього регіону, піднесення фольклористики до вищого ступеня тогочасної науки. Здійснено спробу відійти від існуючої у радянську добу періодизації вивчення історії, етнографії, літературознавства, фольклористики, пристосованої до національно-визвольного руху в Росії, та подати системний аналіз через призму реалістичних соціально-економічних умов. Відзначено, що систематизація великої кількості розпорошених рукописних, писемних джерел, надала змогу розглянути явище фольклористичних зацікавлень Волинню на базі досліджень діячів науки, літератури, мистецтва трьох народів (українського, російського та польського) з метою висвітлення спільного та відмінного у їх розглядах та оцінках.

274. Формування тематичної групи "назви посуду" в сучасній українській літературній мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Й. П'яст; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Уперше в українському мовознавстві виокремлено та системно проаналізовано тематичну групу "назви посуду" на підставі лексикографічних матеріалів та етнографічних джерел. Систематизовано досліджуваний мовний матеріал за лексико-семантичними групами. Описано семантичну структуру кожної лексико-семантичної групи як результат аналізу парадигматичних відношень між лексичними одиницями. Зроблено системний лексико-етимологічний та словотвірний аналіз лексико-семантичних груп назв посуду в українській літературній мові. З'ясовано словотвірні типи та моделі номінативних і дериваційних засобів, які використовуються для мовної фіксації досліджуваного предмета дійсності. Виявлено вживання варіантних одиниць.

275. Формування українського національного характеру старшокласників у процесі вивчення літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Г.Л. Бійчук; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Формування українського національного характеру особистості розглянуто як процес якісних змін усіх його складових в ієрархії ціннісних орієнтацій особистості, актуалізації архетипів колективного підсвідомого українського етносу: землі, матері, батька, дому, Бога, "воїна-землероба", засвоєння особистістю національного ідеалу та ідентифікації з ним, формування вольових якостей характеру (внутрішньої організованості, дисциплінованості, цілеспрямованості, активності, сміливості, наполегливості, впевненості у собі). Встановлено, що оволодіння учнями змістом морально-етичних і літературознавчих понять, вироблення відповідних умінь і навичок самоаналізу, аналізу особливостей національного характеру письменника та його героїв сприяє формуванню образу представника своєї національної спільноти та ідеалу.

276. Формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів південно-східного регіону України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.Ф. Босак; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського {Одеса}. - О., 2003. - 20 с. - укp.
Розглянуто суть поняття "фонетико-орфоепічна компетенція" студентів філологічних факультетів. Визначено критерії, показники, рівні сформованості означеного феномену. Науково обгрунтовано лінгводидактичну модель формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів філологічних факультетів ВНЗ південно-східного регіону України. З'ясовано тенденції, закономірності, педагогічні умови даного процесу. Розвинуто методику формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів філологічних факультетів вищих закладів освіти зазначеного регіону.

277. Фраземіка в системі ідіостилю письменника (на матеріалі художньої прози Олеся Гончара і Павла Загребельного): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.І. Кохан; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.
На підставі матеріалу прози О.Гончара та П.Загребельного проведено різноаспектне дослідження фразеологічного стану творів художньої літератури, зважаючи на його вплив у формуванні індивідуально-авторського стилю. З'ясовано, якими чинниками зумовлюється добір письменником фразеологічного матеріалу і як у даному доборі виявляються риси зазначеного стилю. Розглянуто вплив на формування ідіостилю мовної традиції, тематики та проблематики твору, світосприйняття автора, ідеологічної системи, а також суб'єктивних авторських симпатій. Досліджено функціонально-стилістичне навантаження фразеологічних одиниць (ФО) як репрезентат особливостей творчої манери письменника. Проаналізовано текстотвірну функцію фразеологізмів, їх роль у створенні повного стилістичного забарвлення твору та його частин. Детально охарактеризовано вплив трансформації ФО й індивідуально-авторського фразоутворення на формування ідіостилю письменника.

278. Фразеологічна мікросистема "Поведінка людини" в українській мові (ідеографічний і аксіологічний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Ф. Грозян; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Досліджено корпус фразеологічних одиниць (ФО) української мови на позначення поведінки людини. Зазначено, що комплексне застосування ідеографічного та аксіологічного аспектів дозволило одержати нові результати щодо семантичної організації даного шару ФО, місця фразеологічної мікросистеми "поведінка людини" в структурі фразеологічної системи української мови. Використано досягнення сучасної психологічної, сексологічної, суїцидологічної наук, експериментальної психосемантики, деяких даних теорій, висновків етно- та нейропсихолінгвістичної галузей лінгвістики. У ідеографічному аспекті охарактеризовано їх тематичні поля - "агресивна поведінка людини", "девіантна поведінка людини", "просоціальна поведінка людини", "сексуальна поведінка людини". Визначено домінуючі типи структурно-граматичних моделей ФО. Розглянуто питання, пов'язані із типологією аксіологічно орієнтованих ФО. Запропоновано психосемантичний підхід щодо дослідження їх позитивного та негативного оцінювання значень. На основі психолінгвістичного аналізу показано зв'язок фразеологізмів із національним менталітетом.

279. Функціонально-прагматичний і лінгвоментальний аналіз чеських прагматичних кліше: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.03 / Н.Ф. Баландіна; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 38 с. - укp.
Зроблено функціонально-прагматичний аналіз значення чеських прагматичних кліше (ПК) - міжрівневих одиниць, значення та призначення яких сформовано мовою та мовленнєвою системами. Запропоновано сприймати значення ПК як відносно стабільно організовану референційну, емоційну та функціонально-смислову інформацію, одержану на перетині семантики та прагматики, зумовлену контекстуальністю та призначенням впливати на емоції, інтелект і поведінку комунікантів. Відзначено, що комунікативно-прагматична типологія ПК грунтується на функціонально-семантичних критеріях, насамперед на актомовленнєвих (ілокутивних) функціях. На цій підставі виділено ПК звертання, знайомства, вітання, прощання, ритуального та неритуального запиту інформації, привертання уваги, метатекстові оператори, прохання, пропозиції, запрошення, поради, похвали, компліменту, подяки, вибачення, згоди, незгоди, у межах яких виявлено додаткові ілокутивні підтипи. На базі спорідненості функціональних ознак утворено метакомунікативні, спонукальні, оцінні, співпереживання та негопозитивні ПК. Зроблено висновок, що кожен смисловий різновид грунтується не тільки на притаманних йому типізованих семантичних елементах пресупозиції вживання та функціях, а й на мовних і немовних індикаторах функцій, а також синтагматичних і парадигматичних зв'язках з іншими ПК.

280. Функціонально-семантична категорія модальності істинності в російській мові (на матеріалі науково-гуманітарного дискурсу): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.М. Кулєшова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розглянуто категорію істинності як модальної характеристики мовленнєвих одиниць (висловлювань і текстів), а також її проявів у науково-гуманітарних текстах. Показано, що модальність істинності виражає оцінку мовцем істинності змісту висловлювання, тобто відповідності між мовними знаками та фрагментами реальності, з якими вони співвідносяться. Запропоновано типологію модальних оцінок істинності, яка включає істинність висловлювань, речей, суті, аналітичну. Виділено шкалу істиннісних оцінок, яку складають крайні значення істини і хиби та проміжні значення істинності. Описано мовні засоби модальної оцінки істинності: прості розповідні речення, морфологічні форми часу та способу дієслів, лексеми з істиннісними значеннями у модальних і немодальних позиціях, складні синтаксичні конструкції, текстові засоби (повтори, анафори, контекст, посилання, структура тексту). Виявлено специфіку модальності істинності у науково-гуманітарному дискурсі, яка полягає у різноманітності та нечіткості істиннісних оцінок, їх ускладненості конотаціями, спрямованості на розуміння намірів автора з боку реципієнта.

281. Функціонально-семантичні параметри іменників з неповною числовою парадигмою: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Ю. Алтицева; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено функціональні та семантичні параметри іменників з неповною числовою парадигмою в сучасній українській мові. З'ясовано механізм взаємодії лексичної та граматичної семантики в іменниках різних лексико-семантичних розрядів (singularia tantum і pluralia tantum). Установлено первинні та вторинні функції категорії числа з урахуванням віртуальних і контекстуальних репрезентацій семантики кількісності. У словниковій формі виявляються первинні функції: словозмінна (спрямована на формально-структурну організацію слова та його зв'язків у синтаксичній побудові речення) і сигніфікативна (поєднана з категоріальною віднесеністю денотата в реальному світі. Показано, що вторинна функція класифікаційна - спрямована на розподіл іменників за парадигмами (повною та неповною), словотвірна функція категорії числа взаємодіє в процесах номінацій і в утворенні лексико-семантичних варіантів слова.

282. Функціонально-стилістичний підхід до вивчення сполучників і часток у загальноосвітній середній школі: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / І.А. Нагрибельна; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2003. - 23 с.: рис. - укp.
Проаналізовано стан викладання та рівень знань учнів про сполучники і частки, виявлено типові недоліки письмових робіт, частотність мовленнєвих порушень в учнівських висловлюваннях, здійснено їх діагностику і визначено шляхи подолання. Обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні передумови формування в учнів основної школи умінь використовувати сполучники і частки в мовленні. Створено, теоретично обгрунтовано й експерементально перевірено методику вивчення сполучників і часток на функціонально-стилістичній основі як оптимально можливу для формування комунікативної компетенції учнів основної школи.

283. Функціонування вторинної композиційно зумовленої номінації у художньому тексті (на матеріалі короткого англомовного оповідання): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.М. Микитюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Комплексно досліджено семантичні, прагматичні та лінгвостилістичні особливості засобів вторинної номінації персонажів у художньому тексті. Розглянуто комунікативні та прагматичні потенції одиниць вторинної номінації головних персонажів на різних ланках композиційної структури тексту, на локальному та глобальному дискурсних рівнях, у кількісному аспекті. Визначено та описано специфіку номінаційного ланцюжка як одного з засобів зв'язності тексту. Досліджено морфологічні та структурні характеристики вторинного найменування персонажа як обов'язкового та істотного компонента цілого тексту. Встановлено обернений зв'язок між кількістю лексем, що вживаються для номінації персонажів коротких оповідань, та емоційним напруженням елементів композиції - зі збільшенням кількості найменувань зменшується емоційна насиченість композиційного елемента.

284. Функціонування системи голосних фонем перед приголосним [r] у підготовленому і спонтанному мовленні (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі німецької мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.В. Ступак; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Функціонування системи голосних фонем перед приголосним [r] розглянуто у синхронічному аспекті, що порівнюється з діахронією. Доведено, що функціонування системи голосних фонем перед приголосним [r] у мовленні відрізняється від кодифікованої норми. Встановлено, що функціонування системи голосних зазнає впливу наступного приголосного [r], у разі чого кожний алофон фонеми /r/ вносить власну специфіку до реалізації кількісних та якісних характеристик голосних. Показано, що функціонування даних фонем перед приголосним [r] може призвести до виникнення нових фонем і перерозподілу системи голосних фонем німецької мови у даному синхронному аспекті.

285. Хемінгуей і Гончар: взаємодія художніх систем: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Н.В. Яремчук; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 20 с. - укp.
Уперше в українському та американському літературознавстві здійснено порівняльно-типологічне дослідження взаємодії художніх систем антивоєнних романів Е.Хемінгуея та О.Гончара в аспекті традицій та новаторства. Визначено історичні, загальнокультурні, біографічні фактори та літературно-філософські традиції, що стали джерелом спільних і відмінних творчих здобутків прозаїків. Антивоєнні романи Е.Хемінгуея "Фієста", "Прощавай, зброє" та О.Гончара "Людина і зброя", "Циклон", що складають своєрідні дилогії, розглянуто в літературному контексті. Простежено джерела формування особливостей світогляду митців, що відбилися на художній системі романів. Досліджено низку психологічних, морально-етичних та інших проблем, порушених у романах обох письменників, у їх співвіднесеності з авторською "точкою зору." Висвітлено домінанти індивідуальних художніх систем прозаїків у типологічних зв'язках. З'ясовано специфіку основних граней інтелектуальної прози Е.Хемінгуея та О.Гончара. Проаналізовано сюжетно-композиційні параметри їх антивоєнних романів. Уперше розроблено певні принципи та методики порівняння та вивчення прози авторів як безперервний процес художньої еволюції та оновлення.

286. Хореографічна лексика сучасної російської мови у системно-семасіологічному та лінгвокультурологічному аспектах: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Н.Ю. Мацієвська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 17 с. - укp.
Проведено багатоаспектне вивчення хореографічної лексики у системно-семасіологічному та лінгвокультурологічному аспектах. Хореографічну лексику розглянуто як мікросистему, що досліджується у традиційному плані та у контексті нової лінгвістичної парадигми. Зазначену лексику виявлено як тематичну групу, що складається з чотирьох мікрогруп. Представлено інтерпретацію танцю у фольклорній та художній картинах світу, окреслено тенденції розвитку основних концептів російскої танцювальної культури - пляска, танец, вальс, скоморох, хоровод, трепак, які є ядром усієї мікросистеми хореографічної лексики. Зазначено, що аналіз досліджуваної мікросистеми є певним внеском у вивчення лексики у взаємозв'язку лінгвістичних і культурних чинників, а також зіставне дослідження культурно-маркованої лексики російської та української мов.

287. Художні функції автора і читача у творах Джона Барта та Дональда Бартелма 1950 - 1970-х рр.: конвенції та новаторство: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / В.В. Павленко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено художні функції автора та читача у творах відомих письменників-постмодерністів Джона Барта та Дональда Бартелма. У літературі постмодернізму відбувається радикальна зміна статусу та функціонування всіх елементів тріади - автора, тексту та читача. "Смерть автора" у постмодерністській практиці виразилась у позиції його принципового самовідсторонення, поданій у завуальованій формі, коли віддано перевагу непрямому, алегоричному вираженню своєї думки через голоси персонажів. Таким чином автор намагається залучити читача до процесу написання твору, проговорюючи його, як це робить Дж. Барт та Д.Бартелм, відтворює події таким чином, що виникає ефект безпосередньої читацької присутності у подіях. У зазначених творах зроблено спробу звільнення читацької свідомості, знайдено нові форми оповіді та контакту з читачем, змодельовано основні риси принципово нових типів оповіді. Аналізовані тексти свідчать про характерне для сучасної культурної ситуації намагання нелінійного мислення подолати опір традиційного письма. І хоча сучасні комп'ютерні технології вже вирішили дане завдання, створивши гіперреальність, комп'ютерний гіпертекст не є й не буде єдиною формою твору, де читач є абсолютно незалежним від автора. Тексти Дж.Барта та Д.Бартелма демонструють бажання письменників прорватися у багатомірний текстовий простір засобами писемної мови та втілити у життя новий вид тексту, функціонуючий як відкрита структура, що сама породжує зміст. Дослідження художніх функцій автора та читача у творах зазначених письменників відкриває перспективи осмислення естетики американського літературного постмодернізму середини XX ст.

288. Художній світ Миколи Хвильового: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 / Ю.М. Безхутрий; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 35 с. - укp.
Всебічно осмислено своєрідність авторського світобачення та світорозуміння, втілених у художніх текстах письменника, що увійшли до двох томів його "Творів", виданих у 1927 - 1928 рр. На підставі здійсненого аналізу розроблено загальну концепцію творчості М.Хвильового як письменника, який перебував у полі тяжіння модерністичної філософсько-естетичної системи. Розкрито головні способи експлікації художньої парадигми модернізму в його новелах і повістях і показано, що основою реалізованого у творах модерністичного світосприйняття Хвильового є перейняте пафосом трагічності усвідомлення світу як абсурдного, дисгармонійного та жорстокого, по суті, ворожого особистості, що відчужується від нього. Альтернативна ж дійсність, яка постає у вигляді типово модерністського міфу про художника-творця, здатного словом змінити світ, завжди ілюзорна й утопічна; парадоксальним чином даний міф послідовно деконструюється самим автором. Продемонстровано, що модерністична "філософія мистецтва" письменника зумовила відповідні виражальні засоби: дріб'язкова життєподібність ігнорується, причинно-наслідкові зв'язки між елементами сюжету змінюються асоціативними, а психолого-особистісні мотивації характеру - підкресленою емоційністю, гротескністю, визивною загостреністю й умовністю. Підтверджено прогностичність творчих ідей Хвильового, що виявляється насамперед у його "передбаченні" необарочного світовідчуття, притаманного людині та суспільству кінця XX ст.

289. Художній час як проблема онтології мистецтва: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.08 / Л.В. Колесникова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Зазначено, що всезагальність часу реалізується через особливості його існування та функціонування в різних сферах буття. Віддавна спроби оволодіння часом здійснювалися різними способами. Проаналізовано специфічну форму часу - художній час, який є способом існування мистецтва та відіграє роль каркасу художньої реальності світу мистецтва та окремих творів. Художній час є одним із засобів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтворення та творення, збереження та перетворення. У ХХ ст. відбуваються суттєві зміни в художній практиці. Поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. Майже одночасно з'являються безсюжетна література, безпредметний живопис, атональна музика, абстрактна скульптура. Здійснений аналіз показує, що зміни, які відбулися, свідчать про трансформацію художнього часу, а не про його знищення чи руйнування.

290. Художній часо-простір поезій Василя Барки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.О. Маланій; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Комплексно осмислено художній простір і час як модель поетичної світобудови та параметри вияву в цій моделі суті людської екзистенції. Зауважено, що поетичний простір В. Барки є простором поетичного переживання світу, основна антиномія його поетичного мистецтва - антиномія предмета та простору, динаміки та статики, енергії та спокою. Розглянуто проблему художнього часу, виявлено його онтологічну природу, досліджено співвідношення часових площин, сакральний і профанний час, значення пам'яті для людини, проблему збереження миті. Значну увагу приділено проблемі Вічності як категорії буття поза часом.

291. Художня реалізація універсальної картини світу в "Повісті врем'яних літ": Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Ю.А. Бєсєдіна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 21 с. - укp.
Досліджено універсальну картину світу в "Повісті врем'яних літ" (ПВЛ) у синхронічному аспекті та у діахронії її становлення. Подано теоретичну модель світу, визначено її складові, якими є світ і людина, особливості художньої реалізації такої моделі в середньовічному творі. Розкрито жанрову генезу та естетичну природу образу людини як компонента моделі світу середньовічного тесту. Установлено вплив жанрового канону на втілення окремих параметрів моделі світу в художньому тексті. З'ясовано можливості вияву авторської індивідуальності в початковому літописі. Наведено поняття свідомої та несвідомої інтертекстуальності ПВЛ та визначено тип авторства твору. Досліджено вихідні принципи моделювання світу в літописі, проаналізовано специфіку та структуру синтетичної моделі світу ПВЛ, її художньої реалізації. Розкрито вплив структурно-композиційних і жанрових особливостей літописного тексту на модель світу в ПВЛ.

292. Читач в українському літературно-критичному дискурсі першої половини ХХ століття: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.06 / Г.Р. Соловій; НАН України. Ін-т літ-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Узагальнено вітчизняні та зарубіжні теоретичні розробки понять "читач", "сприйняття", "інтерпретація" та їх взаємозв'язок з поняттями "автор" і "текст". Грунтуючись на теорії рецептивної естетики та її основних поняттях, зокрема, "імпліцитний читач", "експліцитний читач", "рецепція", "горизонт сподівань" тощо, презентовано моделі читачів та рецептивні настанови модернізму та соцреалізму, виходячи з їх філософсько-естетичних засад, особливостей художніх текстів та з урахуванням національної суспільно-культурної ситуації читання. Праналізовано імпліцитну та експліцитну модель читачів, рецепцію емпіричних читачів, вплив соціально-історичних умов на процес формування читацьких смаків, що дозволяє у новому ракурсі побачити характер змін та особливості розвитку української літератури. Показано жанрову, тематичну, сюжетно-композиційну, наративну та мовну новизну модерністських текстів, які імпліцитно орієнтовані на мислячого читача, здатного рефлексувати над прочитаним, декодувати зміст та отримувати насолоду від читання. Представлено також видозміни образу читача від раннього модернізму до авангардної рецептивної стратегії, котра підтверджує налаштованість митців провокувати публіку, руйнувати усталений "горизонт сподівань", нав'язувати читачам власні правила гри на території тексту. Висвітлено значення критики та українських періодичних видань першої половини XX ст. у процесі становлення "горизонту сподівань" українських читачів. Зазначено, що зіставлення імпліцитної читацької моделі у модернізмі та соцреалізмі вказує на відмінність рецептивних стратегій вказаних літературних напрямів. Зроблено висновок про вагому роль поняття "читач" у структурі художнього твору та у формуванні літературних напрямів.

293. Явище синкретизму поезії та прози в українській літературі барокової доби: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / К.Г. Борисенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 18 с. - укp.
Розглянуто питання синкретизму поезії та прози в українському письменстві XVII - XVIII ст., генезу цього явища, його природу, форми існування та особливості розвитку. Об'єктом дослідження є учительні книжки, полемічні трактати та панегірики XVII - XVIII ст. Зазначено, що композиційні, тематичні та жанрові особливості поєднання поезії та прози свідчать про потужну риторичну традицію, котра сформувалася в літературі того часу, а також вказують на розвиток тогочасних прозових та поетичних жанрів на засадах риторики.

1. Активні лексико-семантичні процеси в мові художньої прози кінця XX - початку XXI століть: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.В. Бондар; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексний аналіз найтиповіших змін у лексико-семантичній системі української літературної мови кінця XX - початку XXI ст., що знайшли відображення у мові сучасних прозових текстів. Установлено специфіку активних лексико-семантичних процесів, а саме: запозичень, жаргонізації, лексичної реактивності, детермінологізації, а також процесів формування нових значень, семантичних конотацій та часових мовних ідентифікаторів аналізованого періоду. Висвітлено основні екстра- та інтралінгвальні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі української мови, виявлено особливості взаємодії лексико-семантичних процесів у вербальній структурі прозового тексту, визначено місце досліджених мовних одиниць у словниковому складі сучасної української літературної мови та їх функціонально-стилістичні особливості. Запропоновано дефініцію поняття "лексико-семантичні процеси" та здійснено класифікацію активних лексико-семантичних процесів.

2. Англійські прикметники волевиявлення (парадигматичний та синтагматичний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / М.Ю. Бабенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Вивчено лексико-семантичну групу англійських прикметників волевиявлення з використанням антропоцентричного підходу до розробки мовної картини світу, на базі систематизації цієї групи лексики та виявлення принципів і особливостей її організації та функціонування. Виявлено статус і функціонування лексико-семантичної групи англійських прикметників з погляду семантики їх парадигматичних зв'язків, розглянуто взаємодію лінгвальних і екстралінгвальних факторів у формуванні лексичного значення одиниць групи, що досліджується. Розглянуто групи прикметників, утворених у процесі деривації одиниць з міжслівною та внутрішньослівною мотиваціями, описано макрокомпонентну структуру лексико-семантичного поля англійських прикметників волевиявлення. Проаналізовано умови реалізації даними прикметниками свого лексичного значення в структурі словосполучення. Досліджено особливості англійських прикметників, які мають функції арибута та предиката. Вивчено семантичні особливості образних значень та виявлено ступені образності прикметників волевиявлення.

3. Антинігілістичний роман М.С.Лєскова: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.В. Каданер; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Наведено новий підхід до вивчення творів М.С.Лєскова "Некуда" та "На ножах", які запропоновано визначити не як реакційно-охоронні, що знаходяться на периферії творчості письменника, а як значне художнє явище, що має самостійну цінність. Проведено ідейно-художній аналіз досліджуваних творів у контексті антинігілістичної літератури другої половини XIX ст. Визначено їх проблематику, уточнено типологію героїв. Вперше детально досліджено образи нігілістів-авантюристів. Виявлено нові дані щодо прототипів героїв романів "Некуда" та "На ножах". Дані твори вперше розглянуто не ізольовано, а в контексті творчості письменника та простежено еволюцію антинігілістичної теми в художній прозі М.С.Лєскова.

4. Артикуляторний жест: онтологія і аналіз (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / З.В. Дудник; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 22 с. - укp.
Проведено дослідження субстанціальної структури артикуляторного жесту. Розглянуто онтологічні та гносеологічні аргументи фонетичного аналізу. Визначено роль мовця як джерела онтології, динаміки його виконавчих намірів і рівнів побудови рухів, що синтезують прояв природних, субстратних і функціональних компонентів субстанціальної структури. Встановлено її основні вияви, зокрема функціональних механізмів артикуляції, фонації, ініціації на матеріалі п'яти мов - української, російської, англійської, німецької, італійської - за особливостями виконавчого наміру. За рівнями рухової активності на основі акустичного матеріалу визначено загальні сутнісні характеристики артикуляторного жесту, а саме специфіку координаційних та інтеграційних вимовних зусиль у кожній з мов. Здійснено фонетичний аналіз текстових масивів українського та російського мовлення за ознаками координації та інтеграції дій у сполуках сегментів приголосний-приголосний і приголосний-голосний.

5. Аудіовізуальні мистецтва в системі професійної мовної підготовки майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л.В. Волошинова; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Уперше визначено місце аудіовізуальних мистецтв у вітчизняній практиці професійної мовної підготовки студентів вищих навчальних закладів. Розроблено та теоретично обгрунтовано модель використання їх художньо-естетичного, виховного, інформаційного та освітнього потенціалу в системі підготовки студентів-міжнародників. Запропоновано концепцію авторських телевізійних програм. Значну увагу приділено методичному забезпеченню застосування дидактичних і автентичних аудіовізуальних документів у процесі професійної мовної підготовки. Розвинуто принцип наочності як ефективного засобу навчання мови для спеціальних цілей, зокрема у професійній діяльності дипломатів. Досліджено питання вдосконалення процесу аналітичного спілкування студентів з екраном як професійної якості майбутнього фахівця в сфері міжнародних відносин.

6. Біологічна та медична лексика у лікарських порадниках ХVІ - ХVІІІ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.Г. Файчук; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Проведено дослідження староукраїнської біологічної і медичної лексики лікарських порадників XVI - XVIII ст. у етимологічному, семантичному й структурному аспектах. Максимально повно представлено староукраїнські назви рослин і тварин, назви форм ліків та лікарських препаратів. З'ясовано, що основу досліджених груп лексики становить власне українська лексика, ряд слів успадковано з праслов'янської мови, незначну частину складають іншомовні запозичення. Встановлено, що ботанічні, зоологічні й медичні назви мають свої структурні й морфологічні особливості, є семантично мотивованими і немотивованими.

7. В.К.Кюхельбекер - літературний критик (Ідеї. Жанри. Стиль): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.В. Тереховська; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2004. - 20 с. - укp.
Проаналізовано літературно-критичну спадщину В.К.Кюхельбекера в ідейному та формальному (жанровому, композиційному та стилістичному) аспектах. Висвітлено літературно-критичні погляди митця у контексті вивчення літературної думки першої чверті XIX ст., встановлено імена творчих однодумців та опонентів критика. Розглянуто основні джерела формування його філософсько-естетичних і літературно-критичних поглядів, встановлено зв'язок естетики критика-декабриста з філософією Шеллінга. Виявлено відображення архаїстичних переконань В.К.Кюхельбекера у його статтях, розглянуто їх структуру, особливості жанрової природи, композиції та стилю. Уточнено місце і значення В.К.Кюхельбекера в історії російської літературної критики 1820-х рр.

8. Варіантність і синонімія в умовно-наслідкових складних реченнях: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Бєляєва; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Розглянуто проблеми виявлення варіантів і синонімів у трьох типах складних речень з відношенням умови й наслідку. З метою розрізнення цих понять покладено протиставлення видозмін, тотожних у модальному та структурному наповненні, спільних зі стильовою віднесеністю й стилістичними прикметами, й одномодальних видозмін, близьких семантико-синтаксичним відношенням, але не тотожних формально-синтаксичними ознаками, стильовою належністю або стилістичним забарвленням. Перші з них - синтаксичні варіанти, другі - синтаксичні синоніми. Проаналізовано засоби вираження умовно-наслідкових відношень, що дало змогу вилучити з розряду умовних сполучник раз і визнати його причиновим сполучником, а також не розглядати в системі варіантів і синонімів речень з відношенням умови й наслідку сполучник аби зважаючи на те, що з його участю утворюються не власне умовні висловлення, а обмежувально-умовні.

9. Варіативність інтонаційної моделі висловлення-вибачення у мовленнєвій комунікації (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англійського діалогічного мовлення): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.Ф. Алексенко; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено структурні та функціональні ознаки просодичних підсистем, що зумовлюють варіативність інтонаційної моделі англійських висловлень-вибачень (ВВ). Встановлено соціокультурні контексти, які впливають на формування інтонаційної варіативності ВВ у мовленнєвій комунікації. На підставі дослідження експліцитних та імпліцитних мовленнєвих стратегій вибачення систематизовано функціональні та семантичні види англійських ВВ та здійснено їх класифікацію за ситуацією спілкування, прагматичною спрямованістю та ступенем емоційної насиченості, а також з урахуванням співвідношень соціальних статусів мовця та слухача. З'ясовано кореляцію функціональних і семантичних ознак ВВ з певними комплексами просодичних підсистем мовлення. Обгрунтовано та експериментально зафіксовано інваріантні ознаки, що формують просодію ВВ як одиницю інтонаційного рівня. Визначено варіанти просодичної ознаки інтонаційної моделі ВВ, які сприяють розрізненню їх функціональних і семантичних видів у офіційних і неофіційних ситуаціях спілкування.

10. Весільні пісні Поділля: функціонування, поетика, символіка: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / С.В. Маховська; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

11. Взаємодія невербальних та вербальних компонентів ситуації комунікативного домінування в англомовному дискурсі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.І. Барташева; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Вивчено взаємодію невербальних і вербальних компонентів комунікації, що використовуються у ситуаціях комунікативного домінування, яке має соціальні або ситуативні передумови. Досліджено функціонально-прагматичні особливості невербальних компонентів комунікативної поведінки домінантних індивидів та особливості номінації невербальних компонентів ситуації комунікативного домінування засобами сучасної англійської мови. Невербальними компонентами комунікації (НВК) є просодичні, кінесичні та проксемічні комунікативні компоненти. Запропоновано засоби їх номінації розподілити на групи номінацій просодичного, кінесичного та проксемічного компонентів відповідно. Визначено лексичний каркас номінацій НВК та встановлено основні засоби та принципи номінації невербальних компонентів комунікації соціально- та ситуативно-домінантних індивидів. Досліджено функціонування НВК у взаємодії з вербальними засобами, що дозволило упровадити понятття комплементарності невербальних і вербальних компонентів комунікації, у межах якої виділено два типи: квалітативну та кватитативну. Установлено основні чинники звернення соціально- та ситуативно-домінантних комунікантів до автономного використання НВК. Визначено принципи застосування НВК у комунікації соціально- та ситуативно-домінантних індивидів, виявлено соціально-дейктичну та образостворюючу функції невербальних компонентів.

12. Взаємодія словотворчих засобів із семантико-синтаксичною функцією суб'єкта: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Рембецька; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2004. - 19 с. - укp.
Обгрунтовано теоретичні засади функціональної взаємодії словотворчих засобів з семантико-синтаксичною функцією суб'єкта. Проаналізовано основні підходи щодо тлумачення понять словотвірної синонімії та словотвірної варіантності в українському мовознавстві, вказано на безпідставність класифікації спільнокореневих синонімів як словотвірних варіантів. З'ясовано семантичну специфіку діяча та носія стану, особливості їх словотвірної реалізації, встановлено потенціал корелятивних словотворчих суфіксів на позначення суб'єкта дії та суб'єкта стану, визначено межі їх функціонального зближення. Розмежовано синонімічні та псевдосинонімічні відношення між словотворчими суфіксами іменників, встановлено основні тенденції у розвитку синонімії та варіантності словотворчих суфіксів іменників - назв діяча та носія стану. Надано практичні рекомендації щодо доцільності вживання синонімічних іменникових суфіксів, враховуючи нові тенденції їх функціонування у сучасній українській літературній мові.

13. Взаємозв'язок у розвитку усного і писемного мовлення молодших школярів: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / В.І. Бадер; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 36 с. - укp.
Вперше науково обгрунтовано систему навчання усного й писемного стилістично диференційованого зв'язного мовлення молодших школярів, яка відображає зміст і форми педагогічного впливу на процес формування культури усного та писемного мовлення з урахуванням екстралінгвістичних та інтралінгвістичних факторів. Розроблено методику навчання усного та писемного мовлення у функціонально-стилістичному аспекті: зміст, форми, методи та прийоми, систему вправ. Досліджено проблему формування умінь і навичок молодших школярів сприймати, розуміти та продукувати усні й писемні тексти. Запропоновано систему уроків розвитку усного і писемного зв'язного мовлення, доведено, що мовленнєві вміння та навички учнів формуються саме в процесі роботи над текстами усної та писемної форм мовлення.

14. Вивчення творчості класиків української і зарубіжної літератури у школах Закарпаття (друга половина XIX - перша половина XX ст.): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Л.В. Маляр; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено специфіку вивчення творчості класиків української та зарубіжної літератур у школах Закарпаття другої половини XIX - першої половини XX ст. Розглянуто особливості розвитку шкільництва та гуманітарної освіти у контексті соціально-історичних і культурологічних обставин. Розкрито зміст шкільних курсів з літератури, принципи й мотивацію залучення творів красного письменництва до навчальних підручників і програм, розглянуто форми їх вивчення. Висвітлено внесок українських педагогів і культурно-освітніх діячів в організацію навчально-виховного процесу на національних засадах та популяризацію у краї кращих здобутків світової літератури. Обгрунтовано значення виявленого у процесі дослідження фактичного матеріалу для сучасної освітньо-виховної теорії та практики. Установлено, що вивчення української та зарубіжної літератур сприяє формуванню в школярів національної самосвідомості та загальнолюдських цінностей.

15. Виховна спрямованість змісту букварів в українських школах Закарпаття (друга половина ХІХ - кінець ХХ століття): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / О.Й. Фізеші; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 20 с.: рис. - укp.
Виявлено особливості процесу розвитку українського національного букварства на різних історичних етапах (творення букварів за умов глибокого занепаду культурного життя закарпатоукраїнського народу, коли політичною домінантою був великодержавний шовінізм у ставленні до представників неугорських національностей; утвердження суспільного ідеалу - загальнолюдської солідарності, рівності, доброчесності, працьовитості; збереження родинних традицій і неухильного дотримання релігійних постулатів у вихованні дітей; популяризація різних жанрів українського народного дитячого фольклору). Проаналізовано освітні пріоритети змісту українських букварів другої половини XIX - кінця XX ст., а також видрукуваних у першому десятилітті незалежності України. Обгрунтовано та доповнено дидактичні принципи структурування змісту шкільних підручників (природовідповідності, народності, краєзнавчості), запропоновано добір їх змісту з урахуванням напрацювань українських і зарубіжних учених у галузі дидактики початкової школи (енциклопедичності, сезонності, єдності загальнолюдського, національного й етнічного).

16. Відтворення ідіостилю Нікоса Казандзакіса в українських перекладах: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / С.Є. Перепльотчикова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Досліджено ідіостиль відомого грецького письменника Нікоса Казандзакіса та його відтворення в українських перекладах трьох романів митця. Вперше ідіостиль письменика розглянуто як систему індивідуальних концептів, яка виражена засобами певної мови і бере початок в національних мовних та концептуальних картинах світу. Обгрунтовано недоцільність синонімізації відповідників одиниць першотвору в перекладі внаслідок порушення асоціативних та значеннєвих зв'язків між одиницями мовної авторської та національної картин світу. Розкрито етнокультурну наповненість, значущість кожної одиниці поетичного ідіолекту та ідіостилю Н.Кізандзакіса. Визначено релевантні для його творів компоненти тексту, відтворення яких сприяє продукуванню повноцінного перекладу. Зазначено, що дане дослідження є першою в українській елліністиці спробою комплексно описати мовно-стилістичні оособливості прозового грецького художнього тексту та проаналізувати можливі труднощі перекладацького характеру.

17. Власна назва в композиційно-смисловій структурі віршованих текстів американської поезії: комунікативно-когнітивний підхід: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.М. Співак; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено власні назви як композиційні чинники американських поетичних текстів. Запропоновано визначення поняття композиції вірша та його композиційно-смислової структури на засадах когнітивної поетики. З використанням методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми лінгвістики реконструйовано концептуальні схеми композиційно-смислових структур та побудовано узагальнену модель композиції, що визначає порядок зчеплення семантичних вузлів, вербалізованих у фрагментах поетичного тексту. На підставі аналізу функцій та позицій власних назв виявлено набір стратегій і тактик композиції поетичного тексту. За результатами вивчення ономастичного складу американських поетичних текстів зроблено висновок, що впродовж XX ст. власні назви еволюціонували до рівня композиційних прийомів, завдяки оповідальності, набутої ними у процесі культурно-історичного розвитку американської спільноти.

18. Внутрішня форма та словотвірна семантика назв діяча у сучасній російській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.В. Бердник; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 19 с. - укp.
Аргументовано необхідність інтерпретації поняття внутрішньої форми як конституючого універсального компонента глибинної структури похідного слова, який вступає у відношення синтагматичної субординації зі словотвірним значенням і семантичним нашаруванням і дозволяє системно співвідносити зовнішню (номінативну) оболонку деривата з його лексичним значенням. Введено поняття внутрішньої гіпоформи (індивідуальної у будь-якої окремо взятої назви) та внутрішньої гіперформи (загальної для групи похідних слів у межах словотвірного типу). Відзначено, що специфіка та набір внутрішніх гіперформ груп похідних найменувань діяча на кожному окремому словотвірному етапі зумовлюють його своєрідність, неповторність і відмінність дериваційних типів. В основу когнітивного підходу щодо виявлення специфіки семантичної структури похідних назв діяча покладено облік типізованих пропозиціональних імплікацій: своєрідність синтаксичних і семантичних зв'язків і ступінь їх передбачуваності на підставі регулярності.

19. Гаївки в системі української весняної обрядової пісенності: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / О.М. Голубець; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 20 с. - укp.
Визначено ареал побутування гаївок, їх жанрову специфіку та місце у системі весняної обрядової народної поезії українців. Спростовано погляд на гаївки як лише галицьке явище. За часовими, тематичними та функціональними критеріями виділено давню та новітню форми цих творів, проаналізовано основні теми та мотиви у кожній з них. Досліджено сучасний стан фунціонування гаївок, висвітлено їх поетику, простежено характер історичних змін у сюжетах, мотивах та образах.

20. Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.09 / Н.Й. Кидибиц; Ужгород. нац. ун-т. - Ужгород, 2004. - 20 с. - укp.
Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Цей матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних назв, а також - від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

21. Градаційне відношення в структурі складних сполучникових конструкцій сучасної української мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Спільник; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Здійснено системний різнорівневий аналіз складних градаційних конструкцій з урахуванням їх структурно-граматичних, лексико-семантичних та комунікативних особливостей. Встановлено, що градація є змістовим відношенням, що формується у своєрідно організованих складних сполучникових конструкціях, структура та семантика яких зазнають суттєвого впливу їх комунікативної організації. Виявлено факт взаємодії градаційного значення з іншими типами змістових відношень - як основного в семантичній структурі таких висловлювань або як додаткового, супровідного.

22. Грецькі та італійські запозичення в кримськотатарській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.13 / А.С. Мазінов; НАН України. Ін-т сходознавства ім. А.Кримського. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Вперше проведено діалектологічний аналіз окремих гірських та південнобережних говорів кримськотатарської мови та встановлено їх зв'язок з румейськими та урумськими діалектами. Уточнено і проведено подальшу розробку структури лексем, визначених А.М.Меметовим як ранні запозичення. Переглянуто і розширено склад і кількість тематичних груп запозичень. Зроблено більш детальний і повний аналіз фонетичної, морфологічної та лексико-семантичної трансформації запозичених слів у кримськотатарській мові, поданий у роботах А.М.Меметова. Матеріали дослідження співвіднесено з особливостями діалектів і говорів сучасної кримськотатарської мови. Вперше здійснено спробу виділення та класифікації італійських запозичень у кримськотатарській мові. Зіставлено структури і типи грецької та італійської запозиченої лексики. Проаналізовано проблеми, супутні процесу запозичення іншомовної лексики: контактів і взаємовпливу мови реципієнта та донора, ареальних процесів запозичення іншомовної лексики, збереження найдавніших форм запозичення у великих регіонах і зонах осідлих тюркських народів.

23. Гуцульський театр Гната Хоткевича як мистецький та етносоціокультурний феномен: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.02 / О.Д. Шлемко; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. - К., 2004. - 23 с. - укp.
Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідення Гуцульського театру, створеного Г.Хоткевичем у 1910 р. у Галичині в гірському селі Красноїллі, виявлено феномен цього самобутнього мистецького та етносоціокультурного явища. З використанням нового концептуального підходу та залученням нових джерельних матеріалів здійснено детальну реконструкцію гастрольної діяльності Гуцульського театру, окремих сцен з його вистав, досліджено історію театру. Гастролі даного театру по Галичині та Буковині відбувалися у період з 1910 до 1912 рр., а концертної групи по деяких містах Наддніпрянської України та у Москві - березень - липень 1914 р. До репертуру театру належали оригінальні п'єси Г.Хоткевича, написано гуцульської говіркою, - "Довбуш", "Гуцульский рік", "Непросте" та перероблену ним п'єсу "Верховинці" Ю.Коженьовського, що відображали життя гуцулів у всіх його проявах. Відзначено, що феномен Гуцульського театру полягає у його генетичному зв'язку з традиційною культурою гуцулів, жертовній праці учасників театру, доланні протидії австрійсько-польської влади, унікальному поєднанні в своєму репертуарі гуцульської тематики та говірки, формуванні трупи з місцевих народних професіоналів, які були носіями фольклорних знань, чудово володіли мистецтвом слова, співу, танцю, гри на музичних інструментах, імпровізації. Зроблено висновок, що Гуцульський театр став мистецьким та етносоціальним феноменом не лише українського, а й світового театру.

24. Декаданс як проблема авторської свідомості в українській літературі кінця XIX - початку XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Р.П. Ткаченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Досліджено декаданс як проблему авторської свідомості ряду українських письменників межі XIX - початку XX ст., що зазнали впливу занепадницької літератури, в аспектах її художньої та літературно-критичної рецепції. Зазначено, що творчість В.Стефаника, А.Кримського, О.Плюща відбиває пережитий письменниками декаденський досвід і збагачена моментом рефлексивності. Зауважено, що важливу роль в українському літературному процесі "кінця віку" відіграла поміркована позиція І.Франка, за якою поєднувались симпатія до художніх новацій з етико-персоналістичною тенденцією. Розглянуто також питання передумов українського декадансу, його сутнісних характеристик як духовно-інтелектуального феномену, художнього напряму, проблему ніцшеанства як форму самосвідомості декадансу, перспективи взаємодії занепадницької естетики з естетикою модернізму.

25. Дериваційна репрезентація категорії оцінки у сучасній російській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Л.П. Летюча; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Виявлено засоби репрезентації категорії оцінки у морфемно-словотвірній структурі слова, установлено словотвірний потенціал слів усіх граматичних класів російської мови щодо їх здатності утворювати оцінні похідні. Визначено основні способи творення евалюативних іменників, прикметників, прислівників, дієслів та структурних слів: афіксація, складання, графіксація. У межах диференціації понять "аксіологічність" і "евалюативність", "об'єктивна" та "суб'єктивна оцінка" охарактеризовано різновиди квалюативів. З'ясовано, що найбільша кількість евалюативів мотивується іменниками, прикметниками, прислівниками; значно менша - дієсловами, вигуками, частками, займенниками. Зовсім не утворюють оцінних похідних числівники, сполучники, прийменники, дієслова-зв'язки, модальні слова. Зауважено, що у творенні евалюативів домінують суфіксальні афікси, а також можуть приймати участь префікси, префіксоїди, повторення основ. Зазначено, що конкретне значення поліфункціональних афіксів уточнюється контекстом.

26. Дидактичні засади навчання іншомовного читання молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Т.М. Яблонська; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Установлено психолого-дидактичні засади процесу іншомовного читання молодшими школярами, з'ясовано особливості сприйняття й осмислення відповідної друкованої інформації учнями початкових класів. Проаналізовано методи навчання зазначеного читання у педагогічній теорії та практиці та зазначено щодо їх недостатньої ефективності. Визначено дидактичні принципи цього виду мовленнєвої діяльності на основі особистісно орієнтованої технології навчання, а також компоненти змісту навчання іншомовного читання на початковому етапі вивчення іноземної мови. Обгрунтовано необхідність виокремлення цих компонентів з самого процесу читання та із загально-дидактичної концепції змісту навчання іноземних мов. Визначено умови здобуття лінгвістичних знань, формування мовних навичок та розвитку рецептивно-репродуктивних мовленнєвих умінь у молодших школярів. Розроблено дидактичну модель навчання іншомовного читання, а також систему взаємопов'язаних послідовних дій учителя та учнів у дослідженому процесі.

27. Дидактичні засади створення та застосування тлумачних словників в умовах інформатизації навчання: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / М.В. Лаптєва; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено проблему створення тлумачного словника (ТС) як ефективного засобу навчання на підставі аналізу його функцій. З використанням функціонального підходу обгрунтовано та розроблено інформаційну технологію створення різномовних навчальних ТС, визначено їх особливості за умов інформатизації навчання. Виділено критерії оцінювання ефективності різномовного навчального ТС, а також експериментально перевірено та підтверджено, що застосування даного словника, створеного за розробленою інформаційною технологією, у спеціально запроваджених видах навчально-пізнавальної діяльності, сприяє підвищенню якості знань учнів, формуванню їх пізнавальної активності та самостійності.

28. Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця XX - початку XXI століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / А.О. Худолій; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Висвітлено морфологічні та синтаксичні зміни лексичних одиниць у мові американської публіцистики. З'ясовано, що динаміка функціональних змін виявляється у появі новотворів, чисельність яких свідчить про їх комунікативну цінність і відповідний дериваційний потенціал. Досліджено активність та розвиток новотворів у мові американських публіцистичних текстів. За результатами аналізу динамічних явищ мови виявлено, що гнучкість лексичних одиниць у функціональному аспекті зумовлена раціональним і ощадним використанням внутрішніх мовних ресурсів. Значну увагу приділено концептуальним метафорам, оскільки вони є підгрунтям мовних змін в американській публіцистиці. Зазначено особливості семантичних змін у процесі словотворення. З'ясовано найбільш продуктивні способи словотворення, виявлено моделі творення нових лексичних одиниць у мові американської публіцистики. Розглянуто термінологізацію, транстермінологізацію та детермінологізацію, які супроводжуються розширенням словникового складу зазначеної мови. Установлено, що кількість термінів у повсякденному житті зростає, оскільки вони відповідають потребам комунікації.

29. Дистрибуція приголосних фонем в українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.С. Сеньків; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 19 с. - укp.
Проаналізовано сполучуваність приголосних фонем в українській мові. З'ясовано причини виникнення нових груп приголосних, встановлено інвентар консонантних сполук, що виступають у різних позиціях слова на різних часових зрізах, виявлено частотність кожної консонантної групи. Встановлено закономірності сполучуваності приголосних фонем в українській мові, а також чинники, що накладають певні обмеження на сполучуваність окремих консонантних одиниць. Розкрито особливості реалізації консонантних структур у мовленні. З'ясовано, що характер консонантних груп, що виступають у початковій, інтервокальній і кінцевій позиції слова, значною мірою залежить від його морфемної структури і обумовлений властивою українській мові загальною тенденцією до милозвучності. Проведено розмежування типових дистрибутивних структур, наявних в словах, що формують центр лексичної системи української мови, і нетипових, характерних для новозапозичених загальних і власних назв та рідковживаних лексем. Проаналізовано дистрибуцію приголосних фонем за допомогою методу впорядкованих пар. Визначено множину фонем, здатних розташовуватися після конкретної фонеми або передувати їй. Сполучуваність приголосних фонем у початкових, інтервокальних і кінцевих структурах відображено в окремих таблицях. Надано алфавітний перелік розглянутих дистрибутивних структур.

30. Дієслівна система арабської літературної мови: неправильні дієслова: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.13 / В.І. Рижих; НАН України. Ін-т сходознав. ім. А.Кримського. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено питання дієвідмінювання різних типів неправильних дієслів. На підставі аналізу арабських джерел розроблено правила правопису гамзи та злиття однакових приголосних, які необхідні, передусім, для дієвідмінювання гамзованих і подвоєних дієслів. Уперше представлено докладну класифікацію неправильних дієслів, за якою розмежовано правильні та неправильні дієслова на підставі відомих принципів, що використовуються в загальному мовознавстві з урахуванням традицій, які склалися в арабському мовознавстві. Подано повний список конкретних дієслів з усіма типами неправильностей. На підставі розробленої класифікації та перетворення слабких звукосполучень запропоновано нові положення щодо відмінювання слабких дієслів.

31. Екзистенційні мотиви в творчій спадщині В.Винниченка: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / Г.П. Бежнар; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексний історико-філософський аналіз екзистенційно-антропологічних мотивів у винятковій за формою та змістом творчості В.К.Винниченка у контексті української філософської традиції. З'ясовано основні філософсько-світоглядні засади творчості письменника, досліджено вплив на формування світогляду митця західноєвропейської та української інтелектуальної культури. Запропоновано тезу, що філософський дискурс митця-мислителя вписує його у контекст неакадемічного філософського дискурсу XIX - XX ст. та екзистенційної спрямованості української літератури початку XX ст. Обгрунтовано думку, що одне з центральних місць в історії української філософії належить творчому доробку В.Винниченка.

32. Експресиви як сигнали підтекстової інформації (на матеріалі роману Ф.М.Достоєвського "Брати Карамазови"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / В.О. Вуколова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Визначено суть змістово-підтекстової інформації та підтексту як поняття, на якому базується її виділення. З'ясовано основні види підтекстової інформації, що експлікуються за допомогою власне авторизованих антропонімів, а також мовні засоби створення експресивних номінацій. Охарактеризовано функції антропонімів нульової авторизації як сигналів підтекстової інформації. Досліджено роль прецендентних висловів у формуванні глибинного смислу твору. Виявлено специфіку функціонування мовних одиниць, що зазнають виділення в тексті роману (заголовок, епіграф, присвята, пролог, початок твору, заключні рядки роману, епілог). Доведено особливе значення ретроспективної інтерпретації назви роману для адекватного розуміння підтексту, закладеного автором. Охарактеризовано особливості функціонування факультативних сильних позицій у межах вертикального контексту та фонових знань читача.

33. Емансипаційні тенденції в українській жіночій прозі кінця XIX - початку XX століть: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / М.А. Крупка; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено феномен жіночої прози кінця XIX - початку XX ст. Вперше здійснено осмислення жіночого письменства в контексті українського модернізму та гендерної перспективи пов'язаної з соціокультурним емансипаційним рухом. На рівні текстового аналізу розглянуто проблему творення нового літературного героя; запропоновано концепцію модерного жіночого персонажа. Простежено процес всебічного переосмислення гендерних стереотипів "новою" героїнею: від активного завоювання царини чоловічої реалізації (освіта, наука, професія) через зусилля поєднати реалізацію жінки як людини з обов'язками матері, дружини, громадянки до усвідомлення особистісної самодостатності. Розроблено періодизацію феміністичної літературної традиції та виявлено специфічні риси жіночого письма.

34. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронний аспект): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Скибицька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Проведено дослідження категорії епістемічної модальності у діахронному аспекті, розкрито шляхи формування та еволюції системи мовних засобів (морфологічних, синтаксичних, лексичних) її вираження у середньоанглійській мові у контексті граматичних засобів реалізації достовірності/недостовірності у давньоанглійській мові та у порівнянні з системою форм суб'єктивної модальності сучасної англійської мови. Встановлено динаміку розвитку значень категорії епістемічної модальності (достовірності/недостовірності, гіпотетичної модальності (припущення, передбачення) та модальності логічної необхідності, сформульованої як висновок на основі міркувань мовця про очевидні для нього факти, попередніх знань, звичайного стану речей, свідчень очевидців) в історії англійської мови. Показано процеси переходу від оформлення модальних значень закінченнями дієслова до вираження їх модальними прислівниками, частками, модальними словами, засобами складнопідрядного зв'язку у реченнях, за допомогою контексту.

35. Ерос як естетична і поетологічна проблема української прози 20 - 30-х років XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / А.А. Михайлова; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 18 с. - укp.
Розглянуто рефлексію еротичної свідомості як феномен культурно-мистецького розвитку 1920-х рр. Показано актуальність еротичної проблематизації української прози. Проаналізовано еротичні мотиви, алюзії, екзистенціали, концепти та модифікації еротичного героя в парадигмах авангардизму (конструктивізму, футуризму), неоромантизму, соцреалізму.

36. Етнокультурна наступність образів першоелементів буття в художній мові М.Гумільова та В.Хлєбникова: Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.02 / О.А. Петриченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Досліджено образи води, вогню, землі та повітря як складових етнічного передконцепту та індивідуально-авторських концептуальних систем М.Гумільова та В.Хлєбнікова. Виявлено факт реалізації та відображення у структурі інтенсіональних полів першоелементів матричної етноміфопоетичної передконцептуальної парадигми, не пов'язаний з іншими авторськими настановами, стильовими та композиційними особливостями. Обгрунтовано наявність етнокультурної лінії наступності у художній мові М.Гумільова та В.Хлєбнікова.

37. Етноспецифічні константи мовної свідомості: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / І.О. Голубовська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 38 с. - укp.
На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

38. Жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідальної структури художнього тексту (на матеріалі англомовної детективної прози 20 сторіччя): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.В. Дученко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 22 с. - укp.
Досліджено роль текстових категорій та лінгвістичних одиниць лексичного та синтаксичного рівнів, що створюють жанрову специфіку детективної прози. Виявлено особливість розповідної манери як засобу створення емоційно-інтелектуального напруження. Виділено конкретні мовні засоби втілення темпоральної структури тексту, тобто зображуваного хроносу. Виділено і таксономічно структуровано тематичне поле часу, зіставлено два типи висловлювань, що реалізують у мовленні структуру складнопідрядного речення з when-клаузом. Доведено, що варіативність видо-часової парадигми дієслівних предикатів корелює передусім з функціонально-синтаксичною перспективою висловлювання, тобто його тема-рематичним членуванням.

39. Жанрово-стильова своєрідність "Былей и небылиц" В.І.Даля: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Н.Л. Юган; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Розглянуто жанрово-стильову своєрідність чотирьох книг "Были и небылицы" (1833 - 1839 рр.) В.Даля як єдиного художнього цілого. Охарактеризовано складні поєднаня жанрових ознак і стильових пластів у кожному творі та виявлено принципи такого поєднання. Зіставлено роботу В.Даля над жанром і стилем "Былей и небылиц" з роботами інших авторів книг-циклів другої половини 1820 - 1830-х рр. Відзначено вплив новацій письменника, здійснених у циклі, на російську літературу в цілому. Проаналізовано творчу історію циклу, виявлено основні особливості роботи В.Даля над окремими його творами. Значно розширено перелік використаних автором в "Былях и небылицах" фольклорних казкових сюжетів. Досліджено питання застосування В.Далем неказкових жанрів усної народної творчості, описано їх функції в літературному творі. Проаналізовано особливості авторського використання лубочних текстів, уточнено проведені та розглянуто нововиявлені паралелі творів "Былей и небылиц" з шедеврами світової літератури.

40. Жанрово-стильова своєрідність малої прози Генрі Джеймса: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Н.В. Богиня; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 19 с. - укp.
Визначено жанрово-стильові особливості малої прози Генрі Джеймса; його роль у літературному процесі межі XIX - XX ст.; новаторські та традиційні риси творчості письменника у контексті основних художніх напрямків американської та європейської літератури досліджуваного періоду. Проаналізовано жанрові особливості малої прози Генрі Джеймса та його шлях до модернізації новелістичного жанру від "ранніх" оповідань до пізніх шедеврів. З'ясовано характер впливу митця на процес модернізації прози на початку XX ст. Висвітлено погляди письменника, його коментарі щодо напрямків його художніх пошуків та природи власного художнього новаторства.

41. Жіночі типи в російському романі 1860-х років: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / І.В. Івакіна; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Уперше представлено трансформацію "ідеального" типу в романах І.О.Гончарова, І.С.Тургенєва, М.С.Лєскова та Л.М.Толстого. Запропоновано типологію героїнь Ф.М.Достоєвського як різновидів "гордого" типу. Визначено внутрішні взаємодії між жіночими типами та на їх основі створено загальну типологію героїнь у романі 1860-х рр. У контексті її внутрішньої динаміки виявлено зрушення в літературному процесі другої половини 1860-х рр. від типу до особистості з наростаючою складністю типологічних ускладнень.

42. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, французької, англійської мов): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / І.І. Вакулик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філології. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Проведено аналіз системно-мовного і мовленнєвого функціонування термінів греко-латинського походження у межах термінологічних одиниць, що належать сучасним терміносистемам юридичних і економічних наук індоєвропейських і фінно-угорських мов. Описано відбиття у відповідних термінах ряду мов (української, російської, німецької, французької, англійської) семантичних процесів: синонімії, полісемії, антонімії. Вивчено участь у цих процесах терміноелементів класичного походження. Афікси та афіксоїди розглянуто як компоненти повного або часткового обрамлення сучасних термінів, структурна будова яких утворює ініціально-фінальний формантний код.

43. Значення преференційності та способи його вираження в українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / П.Б. Ткач; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Здійснено системний аналіз висловлень зі значенням преференційності з урахуванням їх структурно-граматичних, лексико-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей. З'ясовано, що преференційність є специфічним змістовим ставленням, яке формується на основі значення операціональної порівняльної оцінки й надає висловленню іллокутивної сили. Доведено, що найбільш адекватною формою вираження значення преференційності в українській мові є складне речення, оскільки його поліпредикативна структура більшою мірою відповідає поліпропозитивному змісту преференційних висловлень. Зроблено висновок, що реченням зі значенням преференційності властиві специфічні ознаки - формальні, формально-семантичні та власне семантичні. Установлено, що значення преференційності формується у своєрідно організованих конструкціях, які функціонують як різноманітні мовленнєві дії: репрезентативи, директиви, експресиви, комісиви.

44. І.О.Родіонов і літературний процес кінця XIX - початку XX століть: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Г.О. Гетманець; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
На підставі узагальнення наявних відомостей охарактеризовано життєвий і творчий шлях І.О.Родіонова, простежено його ідейно-творчу еволюцію. Проаналізовано роман "Наше преступление" у контексті російської прози кінця XIX - початку XX ст., присвяченої сільській темі. Висвітлено діяльність письменника як воєнного публіциста. Проаналізовано роман "Жертвы вечерние" у зіставленні з творами про громадянську війну російських радянських письменників. Охарактеризовано І.О.Родіонова як творчу індивідуальність, визначено найважливіші особливості його творчого методу. Надано об'єктивну оцінку літературної спадщини митця, її місця та значення в російській літературі XX ст.

45. Імпресіонізм в українській прозі кінця XIX - початку XX ст. (проблеми естетики і поетики): Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 ; 10.01.06 / Ю.Б. Кузнецов; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2004. - 40 с. - укp.
Системно досліджено імпресіонізм в українській літературі як повноцінну стильову течію, що виникла в кінці XIX ст. та розвивалась на початку XX ст. Уперше обгрунтовано показано якісну відмінність між літературним імпресіонізмом і живописом, доведено існування в українській літературі на межі даних століть психологічного імпресіонізму. Запропоновано нове поняття "актуальний хронотоп", який є головною категорією історичної поетики, що характеризує естетичний феномен імпресіонізму в мистецтві. Висвітлено розвиток та особливості категорії історичної поетики - кута зору автора, що є обов'язковою ознакою української імпресіоністської прози. Уперше послідовно досліджено особливості зображально-виражальних засобів імпресіонізму: предметність зображення, "психологічність" вираження, адже предмети та зовнішні явища світу в імпресіонізмі найчастіше символізують явища внутрішнього світу. Показано взаємозв'язок між змінами форм художнього письма та проблематикою - увага до внутрішнього як самоцінного, індивідуальності й неповторності людини, її духовного всесвіту. Показано, що для розуміння українського психологічного імпресіонізму, який становить специфіку національної літератури, визначальними є "філософія переживання" В.Дільтея, теорія М.Бахтіна про "вирішальні питання буття" та теорія В.Франкла про "трагедію внутрішнього життя".

46. Інформативно недостатні слова української мови: семантика, функції: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.М. Коваль; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2004. - 23 с. - укp.
З'ясовано лінгвальну природу інформативно недостатніх слів. Доведено доцільність виділення окремого класу лексем інформативно недостатньої семантики. Проаналізовано семантичну структуру даних слів, виділено й охарактеризовано їх основні лексико-семантичні групи. Показано здатність інформативно недостатніх лексем впливати на формально-граматичну структуру речення. Обгрунтовано зумовленість аналітизму формально-граматичного компонента інформативною недостатністю повнозначного слова. Установлено специфіку функціонування інформативно недостатніх слів у складі компонетів аналітичної будови формально-граматичної структури речення. Розкрито механізм співвідношення речового та граматичного значень у структурі формально-граматичного компонента аналітичної будови в українській мові.

47. Історико-ономасіологічне та когнітивне дослідження префіксальних неологізмів у англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Тетяна Миколаївна Сакал; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004. - 20 с. - укp.

48. Історико-педагогічна характеристика українських букварів кінця XIX - початку XX ст.: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / І.І. Козак; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Проаналізовано соціально-економічні умови та лінгводидактичні проблеми становлення українського букваря як основного засобу навчання дітей грамоти, висвітлено особливості вітчизняної букварної традиції кінця XIX - початку XX ст. Визначено внесок окремих педагогів (зокрема, А.Воронця) у справу становлення та розвитку методики навчання грамоти та підручникотворення, встановлено основні етапи даного процесу, охарактеризовано наукові ідеї в мовознавстві, психології та педагогіці досліджуваного періоду. Вперше виявлено альтернативні способи структурування навчального матеріалу у вітчизняній практиці букваротворення кінця XIX - початку XX ст., відомий алгоритм аналізу книг для навчання грамоти доповнено характеристикою мікро- та макроструктурних елементів букваря й поширено на новий клас підручників даної епохи та створених у період незалежності Української Народної Республіки (до 1920 р.)

49. Історична динаміка експресивів негативної емоційності в англійському дискурсі XVI - XX ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.О. Биценко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено мовленнєві акти експресивів негативної емоційності в англійському дискурсі XVI - XX ст. як комплексу їх мовних, прагматичних, психологічних, когнітивних і соціальних характеристик. Визначено суть дискурсу негативної емоційності та уточнено прагматичний статус його мінімальної одиниці - мовленнєвого акту експресиву негативної емоційності, з'ясовано його прагмасемантичні типи за принципом психологічних станів. Діахронічно сталими в прагматичній системі експресиву негативної емоційності виявились: денотативний, іллокутивний та інтенціональний аспекти; ролі діахронічних змінних набувають адресантний, адресатний, ситуативно-контекстний і локутивний аспекти. Зазначено, що історичне варіювання окремих різновидів мовленнєвих актів експресивів негативної емоційності є різновекторним. Зроблено висновок, що загальною тенденцією їх історичного розвитку є звуження набору й зменшення частотності маркерів емотивності в усіх прагмасемантичних різновидах.

50. Історичні погляди М.П.Старицького: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.Ю. Обрусна; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено процес формування та особливості суспільно-політичного та історичного світогляду М.Старицького. Визначено історіософські засади творчості письменника, розкрито погляди митця щодо українського історичного процесу загалом та окремих його періодів і подій, зокрема, доби козацтва: Визвольної війни середини XVII ст., Коліївщини, антикріпосницьких рухів 1830-х рр. Встановлено внесок М.Старицького у розробку історичної схеми розвитку українського народу, дослідження визначальних періодів та подій історії України. З'ясовано значення творчого спадку письменника для подальшого вивчення історичного минулого нашої держави, його популяризації серед широких верств населення та розробки української національної ідеї.

51. Історичні романи Олександра Соколовського в літературно-критичному контексті доби: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.В. Литвиненко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 21 с. - укp.
Досліджено історичну прозу О.Соколовського у взаємозв'язку із естетично-філософськими реаліями його доби. Висвітлено генезу, ідейно-естетичну парадигматику художнього доробку белетриста, тематичну спрямованість його прози, специфіку індивідуального стилю письменника. На підставі аналізу всіх творів прозаїка у роботі з'ясовано закономірності еволюції проблематики й поетики його історичних романів і повісті, визначено художні здобутки та втрати митця. Запропоновано літературознавчу оцінку творчості О.Соколовського, з'ясовано її місце та роль у вітчизняному літературному процесі.

52. Категорія оцінки та засоби її вираження в публіцистичних та інформаційних текстах: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І.В. Онищенко; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2004. - 20 с. - укp.
З'ясовано співвіднесеність логіко-філософського та мовного аспектів категорії оцінки, визначено її структуру, проаналізовано семантико-прагматичні особливості реалізації оцінного значення. Досліджено структуру функціонально-семантичного поля оцінки в сучасній українській мові та виявлено його ядерні й периферійні компоненти. Описано комунікативно-прагматичні та мовностилістичні риси публіцистичного й інформаційного різновидів мовлення. Визначено та описано засоби вираження оцінки на лексичному, словотвірному, фразеологічному та синтаксичному рівнях, досліджено особливості їх функціонування в публіцистичних та інформаційних текстах. Зіставлено комунікативну зумовленість створюваного виражально-оцінного ефекту в основних різновидах публіцистичного та інформаційного стилів, наведено порівняльну характеристику оцінних засобів текстів у галузі публіцистики та інформації.

53. Когнітивна стуктура концепту "радість" (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Ю.Ю. Шамаєва; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Базуючись на інтегрованих методологічних засадах когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та лінгвосинергетики обгрунтовано когнітивну природу факту як категорію когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології. Визначено теоретико-методологічні принципи лінгвокогнітивного моделювання концепу РАДІСТЬ (КР), провідними з яких є теорія мовної свідомості, теоретичні принципи лінгвокогнітивного моделювання, концепції когнітивної семантики, загальна теорія метафори, теорії: концептуальної метафори, ментальних просторів та концептуальної інтеграції, лінгвістичного поля, прототипів, лінгвосинергетики. Змодельовано польову структуру КР, розмежовано її чуттєво-образне ядро та базовий шар. Виокремлено периферію КР, розроблено її когнітивну мапу-схему, базуючись на концептуально-метафоричних способах вербалізації КР. Виділено й систематизовано кореляти концептуальних метафор радості як концептуального референту. Охарактеризовано конфігуративно-енергеальний аспект лінгвокогнітивної моделі КР. Проаналізовано лінгвокультурологічні характеристики КР, виявлено аксіологічні домінанти американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної складових лінгвокогнітивної структури КР.

54. Когнітивно-семантичні аспекти метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману в сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.І. Потапова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Проведено комплексне дослідження когнітивної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману сучасної англійської мови. У структурі їх значення розглянуто частиномовний, словотвірний, лексичний та дискурсивний аспекти. На підставі аналізу частиномовної та словотвірної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману виділено предметні, предметно-процесуальні, функціональні, реляційні та процесуальні типи, встановлено їх ступінь зв'язку з контекстом (лабільність). Лексичну семантику даних номінацій проаналізовано шляхом метафоричного моделювання. Виявлено специфіку метафоричної моделі комунікативної події неправди/обману та описано способи її мовної об'єктивації. Виділено та систематизовано кореляти концептуальних метафор неправди/обману. Семантичну класифікацію метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману уточнено шляхом урахування когнітивних аспектів значення досліджуваних одиниць. Розглянуто дискурсивні конфігурації концептуальних метафор, що складають основу значення метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману.

55. Компаративні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови: шляхи утворення та ідеографія: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / К.І. Мізін; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексний аналіз компаративних фразеологічних одиниць (КФО) сучасної німецької мови з урахуванням взаємодії різнорівневих мовних одиниць у процесі первинного фразотвору. Визначено мовленнєві модифікації порівняльних фразеологізмів для виявлення змінного характеру семантики образу-еталона. Встановлено джерела походження німецьких КФО, виявлено основні шляхи і механізми їх утворення. На основі національно-культурної інформативності досліджуваних одиниць встановлено глибинні зв'язки між фразеологією й національним менталітетом, проведено ідеографічну категорізацію антропоцентричних порівняльних фразеологізмів з компонентом "психічна діяльність людини".

56. Комунікативні стратегії ввічливості у стереотипній мовленнєвій поведінці вікторіанської жінки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.І. Морозова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 20 с.: табл. - укp.
Вперше у вітчизняній лінгвістиці проведено комплексний аналіз мовленнєвої поведінки вікторіанської жінки, визначено прагмалінгвістичні особливості її дискурсу та набір типових для нього комунікативних ситуацій-стереотипів. Встановлено, що вікторіанська жінка як особистість є представником середніх/вищих класів, виразником вікторіанської ментальності, соціокультурних норм, носієм мовного стандарту епохи. Зазначено, що стереотипна мовленнєва поведінка вікторіанської жінки здійснюється у її дискурсі, де домінує принцип ввічливості: переважає позитивна ввічливість з пріоритетною стратегією стимулювання спільності інтересів; з негативних найбільш вживаною є стратегія запитання та ухильності. Визначено, що дискурс вікторіанської жінки включає ситуації: виявлення почуттів, світську бесіду, дискусії, плітки, флірт, розпорядження та повчання. Виявлено, що в екзостереотипі її мовленнєвої поведінки гендерний параметр має відносну значущість: позитивна ввічливість домінує в ситуаціях виявлення почуттів, світської бесіди і флірту; в інших випадках варіативність за ситуативним критерієм нейтралізується і залежить від моногендерного чи кросгендерного контексту спілкування.

57. Контрастивні тропи й фігури в американській поезії модернізму: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.С. Маріна; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено лінгвокогнітивні особливості оксюморона, антитези, іронії та гротеску в американській поезії епохи модернізму. Виявлено зміни, які відбуваються у семантико-когнітивній структурі даних стилістичних засобів в результаті еволюції парадоксального поетичного мислення від античних часів до сучасного періоду. Доведено, що вербалізація даного явища в контрастивних стилістичних засобах актуалізується на базі принципів іконічності та символьності, що визначають типи обмежень на їх формування та інтерпретацію. Обгрунтовано механізми утворення контрастивних образних засобів. Встановлено, що атрибутивне та ситуативне контрастивне мапування накладає обмеження на формування оксюморона й антитези та впливає на обсяг їх синтаксичної структури, а наративне контрастивне мапування виявляє протилежний ефект і сприяє поширенню іронії та гротеску в поетичному тексті.

58. Концепт ГРА в контексті слов'янських і германських культур (на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / В.Ф. Старко; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2004. - 16 с. - укp.
Досліджено експлікації концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах в аспекті антропоцентричної когнітивної лінгвістики. Введено поняття "підконцепт", "відтінок концептуальної ознаки", "концептуальна компетенція". Розроблено оригінальний метод концептуального аналізу. Встановлено структуру концептів, набори їх ознак, виявлено й описано підконцепти в складі концептів, досліджено міжконцептуальні зв'язки. На підставі зіставного аналізу концептів у чотирьох мовах встановлено збіг їх наповнення. Розглянуто явище концептуальної компетенції. Переглянуто принцип "родинних подібностей" Л.Вітгенштейна та принцип "паразитичної категоризації".

59. Концепція нації як духовної спільноти в художній та публіцистичній творчості Миколи Костомарова: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 / Я.В. Козачок; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 40 с. - укp.
Уперше досліджено творчість М.Костомарова системно, у контексті націєтворчо-культурницької ідеї. У зв'язку з суспільно-політичними реаліями доби другої половини XIX ст. розкрито параметри і духовний зміст діяльності вченого й митця, який формував українську національну спільноту. Вивчено параболічні історіософські мотиви, героїчні характери у творах М.Костомарова. Показано моральний універсалізм повісті "Сорок років", прогностичність антиутопії "Скотський бунт", антитоталітарний пафос прозових ("Кудеяр", "Син", "Холоп"), драматичних ("Кремуцький Корд") та інших творів. Проаналізовано публіцистику М.Костомарова як естетичне явище, здійснено її системне дослідження у контексті всієї творчої спадщини митця. Обгрунтовано необхідність уведення до українського літературного контексту XIX ст. російськомовних творів письменника. Зроблено висновок щодо багатогранності творчості М.Костомарова як фундаментальної в українській літературі, історіософії, фольклористиці, літературознавстві. Відзначено, що провідним чинником доробки митця є націєтворення, продовження діяльності Т.Шевченка щодо розбудови чуття, "моральної одності" (М.Грушевський) українців та їх самодостатності.

60. Кореферентність у сучасному українському текстотворенні: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.П. Куриляк; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 24 с. - укp.
Розкрито категоріальну сутність кореферентності, з'ясовано її текстотвірний характер, визначено види репрезентантів об'єктів дійсності, їх функціонально-стилістичні різновиди. Обгрунтовано типові та факультативні об'єкти репрезентації у художньому, науковому, епістолярному текстах, а також у друкованих текстах ЗМІ, розглянуто найбільш поширені моделі їх представлень. Висвітлено топіко- та образотвірну роль дескрипцій (конструкцій описового характеру), встановлено принцип формування кореферентних рядів співвказівними одиницями, простежено вплив внутрішньоформних значень кореферентних одиниць на формування імпліцитного змісту тексту. На підставі аналізу фактичного матеріалу (картотека налічує понад 11 000 референційно тотожних одиниць, які утворюють 520 кореферентних пар та 1 880 кореферентних рядів) здійснено дослідження функціонально-семантичного навантаження референційно тотожних номінативних одиниць. На основі аналізу кореферентних пар та рядів як типових моделей вербальних репрезентацій об'єктів реальної та художньо інтерпретованої дійсності встановлено універсальний текстотвірний характер категорії кореферентності.

61. Костянтин Фофанов як поет перехідного періоду (трансформація світовідчуття та стилю): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / Т.О. Чернишова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004. - 20 с. - укp.
Виявлено закономірність виникнення найзначніших транзитивних поетичних епох у російській літературі (передромантизму, передсимволізму та "протопоезії" межі XX - XXI ст.), які розглянуто як передсистеми, що мають типологічні ознаки. Визначено роль поезії передсимволізму в історико-літературному контексті. З застосуванням елементів синергетичного аналізу пояснено суть естетичних та стильових пошуків у перехідні періоди розвитку російської лірики. Уперше досліджено творчість К.Фофанова як поета перехідного періоду. У зіставленні з романтизмом як "системою-інваріантом" виявлено особливості "романтизму фофанівського типу". Виявлено "дияволістські" мотиви зрілої творчості К.Фофанова, що з'явилися внаслідок трансформації авторського світовідчуття. Охарактеризовано основні структурні тенденції в поетичній системі лірики митця, які відбивають її перехідний характер та мають ознаки ковергентності як принципу зближення та співіснування різних і суперечливих тенденцій.

62. Культурні стереотипи в українській народній казці: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Н.Б. Годзь; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004. - 19 с. - укp.
Досліджено тексти народних казок, записаних в різних регіонах України та які належать до різних історичних періодів. Виділено та розглянуто систему культурних стереотипів як одного з провідних чинників, що формують і зберігають особливості українського етносу, його ментальну специфіку. Проведено порівняльно-зіставний аналіз з залученням текстів казок інших етносів: які мають спільні історичні та мовні корені, а також територію існування; не мали (мають) спільного територіального середовища. Зазначений аналіз проведено за чотирнадцятьма основними категоріями-константами ("друг/ворог", "свій/чужий" тощщо), внаслідок чого виявлено здатність фольклорних текстів накопичувати культурні стереотипи, підтверджено їх стійкість до впливу часу та культурних стереотипів інших етносів, а також здобуто цікаві наукові результати стосовно етнічних особливостей культурних стереотипів українців, їх ідентичності.

63. Лексико-граматичне поле ітеративності в сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.П. Біскуб; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 24 с.: рис. - укp.
Вивчено поняття "ітеративність" як один з аспектуальних способів дії, побудовано лексико-граматичне поле ітеративності сучасної англійської мови, а також досліджено способи комп'ютерної формалізації ітеративних індикаторів в електронних лексикографічних джерелах. Проведено системний аналіз, виявлено та охарактеризовано кількісний, просторовий та часовий параметри ітеративності, визначено критерії побудови та основні параметри лексико-граматичного поля ітеративності, яке може бути охарактеризоване як гетерогенна система відкритого типу, що містить сукупність різнорівневих засобів вираження ітеративного значення. За методом польового аналізу виявлено два центри даного поля, які відбивають значення абсолютної та нульової ітеративності, що передаються лексичними індикаторами "always" та "never" відповідно, побудовано шкалу градації ітеративного значення, яка характеризує стосунки між центрами поля та периферією. Охарактеризовано часову та модальну віднесеність аспектуального значення повторюваності. Систематизовано способи формалізації ітеративного значення, визначено алгоритм генерації лексичних фреймів для відтворення аспектуальних параметрів дієслів. Створено показовий комп'ютерний лексикон для уніфікованого представлення лінгвістичної інформації та електронний корпус ітеративних індикаторів. З використанням методу селективної вибірки здійснено відбір систем конкордансів ітеративних індикаторів зі Світового Банку англійської мови. Створено програму автоматизованого перекладу англійських ітеративних індикаторів на українську мову.

64. Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичної промови (на матеріалі виступів Шарля де Голля і Жака Ширака): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / М.Д. Гулей; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2004. - 19 с. - укp.
Запропоновано новий комплексний підхід до вивчення лексико-граматичних особливостей та композиційної структури французької президентської політичної промови. На підставі останніх досягнень лінгвістики тексту, загальної теорії дискурсу, теорії комунікативних відносин, прагматики й теорії аргументації політичну промову визначено як тип політичної комунікації. На базі методу прагматичної інтерпретації текстів та дослідження лексичних дефініцій здійснено лінгвостилістичний аналіз текстів промов Президентів Франції Шарля де Голля і Жака Ширака, виявлено основні закономірності їх композиційної структури - трихотомічної схеми, яка складається з вступного, основного та заключного комунікативних блоків. В антропоцентричному аспекті детально охарактеризовано аргументацію як чинник комунікативно-прагматичної спрямованості політичної промови та встановлено її значущість для впливу на аудиторію слухачів. За таксономічним принципом класифіковано лексико-граматичні засоби у текстах політичних промов, встановлено їх типологію та роль у створенні моделі комунікативної ситуації.

65. Лексико-семантична група слів з просторовим значенням у німецькій мові (діахронічне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Романова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 20 с. - укp.
Запропоновано комплексний підхід до вивчення розвитку семантики та форм німецьких слів з просторовим значенням з метою виявлення їх первісної мотивації. Досліджено семантичні характеристики та функціонування словоформ: Raum 'простір', Mark 'межа кордон', Mitte 'середина, центр', nahe 'близько', fern 'далеко', hier 'тут', da 'там', hin 'туди', her 'сюди', ab 'із, з, від', an 'біля, поряд, у, на, до, по' у різні періоди розвитку німецької мови. Зауважено, що аналіз здійснено з використанням давньо-, середньо-, ранньо- та нововерхньонімецьких текстів, загальний обсяг яких складає 900 000 слововживань) та даних лексикографічних праць німецької мови. Установлено, що позначення простору виникли завдяки усвідомленню вихідного протиставлення у даних народів понять 'свій / чужий, інший'. З'ясовано хронологію зародження позначень простору у давньонімецькій мові. Визначено й висвітлено особливості розвитку семантики досліджених одиниць у діахронічному аспекті. Проведено лінгвістичну реконструкцію праформ та виявлено первісну мотивацію номінативних одиниць. Виявлено, що механізмами словотворення сучасних німецьких слів з просторовим значенням слугують лінгвокогнітивні операції розгортання денотативного первісного значення лексем і модифікації характеру зчеплення афіксальних морфем.

66. Лексико-семантичне поле "жестикуляція" в мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників і текстів): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.П. Попік; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2004. - 23 с.: рис. - укp.
Досліджено семіотичну проблему співвідношення вербального та паравербального кодів людської комунікації. Вивчено вербальне означення кінеми, що трактується як протознак. У семантичній структурі вербалізованої кінеми виділено три обов'язкових вузли, що входять в означуване вербалізованої кінеми: "що рухається", "як рухається" та "для чого рухається". Зазначено, що вербалізовані кінеми, зареєстровані в словниках, є конституентами мовного лексико-семантичного поля (ЛСП) "жестикуляція", мовленнєві позначення кінем, тобто знакових жестів, утворюють мовленнєві ЛСП "жестикуляція". Показано, що ядерно-периферійна будова поля у мові підпорядковується семантичному принципу гіперо-гіпонімічних відношень між його конституентами, а у мовленні - принципу комунікативної активності, попиту номінованих жестів.

67. Лексична ідіосистема в поезіях М.Вінграновського: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.К. Гливінська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 18 с. - укp.
Досліджено особливості функціонування лексичної підсистеми у поетичній мові М.Вінграновського. З метою увиразнення індивідуальних словесно-виражальних пріоритетів письменника до аналізу залучено тексти інших поетів-шістдесятників - І.Драча, Л.Костенко, Б.Олійника, Д.Павличка. За результатами опрацювання фактичного матеріалу установлено вагоме функціональне навантаження антропоморфізованих слів (субстантивних одиниць, що зазнають метафоричного переосмислення за принципом уподібнення людині), кольорономінацій, лексем з меліоративною конотацією, оказіоналізмів у художньому мовленні М.Вінграновського. Досліджено склад, квантитативні характеристики, структурно-семантичні особливості, стилістичні функції виявлених релевантних одиниць.

68. Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.Н. Бук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 17 с. - укp.
Розроблено методику виділення лексичної основи української мови (ЛОУМ), що полягає у порівнянні й аналізі частотних списків підкорпусів текстів основних функціональних стилів української мови з урахуванням покриття тексту. Уперше мінімімалізований словник української мови виділено та з'ясовано на матеріалі корпусу загальним обсягом 1 700 000 слововживань, що, за класифікацією слововживань, починаючи з Браунівського корпусу (Brown Corpus), належить до середніх. Уперше укладено частотні словники розмовно-побутового, наукового та офіційно-ділового стилів української мови, що є завершеними самостійними працями. Проаналізовано внутрішню організацію ЛОУМ, а саме: виявлено, які лексико-семантичні й тематичні групи та поля творить її склад, визначено основні семантичні відношення між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях, з'ясовано, які ономасіологічні сфери покривають її одиниці.

69. Лексична сполучуваність компонентів сталих дієслівно-субстантивних виразів типу to give a smile, to have a look, to make a suggestion у сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.І. Федоренко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 24 с. - укp.
Досліджено специфіку та закономірності лексичної сполучуваності компонентів сталих дієслівно-субстативних словосполучень нефразеологічного характеру - фразеоматичних комплексів (фразем) типу to give a smile, to have a look, to make a suggestion у сучасній англійській мові. Базуючись на принципах корпусної лексичної граматики досліджено комбінаторні властивості дієслів широкої семантики do, give, get, have, keep, make, put, take у складі сталих дієслівно-субстативних словосполучень. Уперше встановлено семантичний об'єм іменників, які сполучаються зі вказаними широкозначними операторами. Розглянуто основні типи парадигматичного зв'язку, в якому перебувають сталі словосполучення внаслідок лексичної варіантності дієслівних компонентів (сполучення-синоніми та сполучення-конверсиви). На підставі аналізу доведено, що сполучуваність компонентів сталих дієслівно-субстативних виразів лексично та семантично мотивована: заповнення позиції іменного компонента програмується набором змістових ознак дієслова.

70. Лексичні інновації іншомовного походження в сучасній російській мові (на матеріалі мови ЗМІ останнього десятиріччя ХХ - початку ХХІ ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 05.05.03 / Т.М. Полякова; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Проведено цілісний лінгвістичний аналіз живого процесу оновлення словникового складу російської мови, виявлено лексико-семантичну, словотвірну та функціональну специфіку іншомовних неологізмів на зламі XX ст. Встановлено особливості функціонування неозапозичень у таких малодосліджуваних мовленнєвих сферах, як творча діяльність пострадянського соціуму та галузь політтехнологій, визначено динамічні процеси серед типів іншомовної лексики. Досліджувані інновації розглянуто як рухливий лексичний простір.

71. Лексичні одиниці мікросистеми "Рослини" в українських фольклорних текстах: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / В.В. Галайчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 20 с. - укp.
Систематизовано лінгвофольклористичну термінологію щодо лексичних одиниць зі специфічно фольклорною семантикою. Запропоновано типологію "рослинних" фольклоризмів за значенням у текстах фольклору. Визначено їх характерні синтагматично-парадигматичні зв'язки. Проаналізовано внутрішню форму та з'ясовано народнотворчу основу мотивації українських назв рослин. Установлено залежність окремих фукціонально-семантичних ознак фітонімів від ментальності авторів фольклорних текстів.

72. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / М.В. Гусар; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Досліджено семантичні, структурні та прагматичні особливості приватних газетних оголошень (ПГО) в сучасній британській періодиці. ПГО розглянуто як складову особливого типу дискурсу - споживацько-інформаційного, що визначається за двома критеріями - функцією тексту (інформуванням) і його адресатом (споживачем інформації). Виявлено основні семантичні структури ПГО, запропоновано класифікацію оголошень. Виокремлено оферативні ПГО, оголошення-запити й оголошення-оповіщення. Встановлено, що ПГО належить до креолізованих текстів, що визначено наявністю у композиційній структурі двох кодових систем: вербальної та невербальної. На підставі дослідження інтенціонального змісту ПГО виявлено дві ілокутивні сили: інформування (реалізується експліцитно) і спонукання (представлено імпліцитно). Визначено основні комунікативні цілі адресантів ПГО: інформування, вплив і досягнення комунікативного успіху. Зазначено, що для їх втілення застосувуються комунікативні стратегії інформування, привернення уваги та основні постулати мовленнєвої комунікації: якості, кількості, відношення, способу та ввічливості. Розглянуто максиму скромності в оферативних і шлюбних оголошеннях. Встановлено, що їх особливістю є фактор бенефактивної спрямованості дій на адресата.

73. Лінгвокогнітивні особливості комунікації у сфері екології (на матеріалі сучасної англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.О. Розмаріца; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 20 с. - укp.
На основі когнітивного та дискурсивного підходу досліджено комунікації у сфері екології. Обгрунтовано виділення екологічного дискурсу, запропоновано його визначення, розглянуто особливості та принципи організації. На підставі аналізу мовного матеріалу виокремлено основні дискурсотворчі концепти, що складають семантичну базу сучасного англомовного екологічного дискурсу. Вивчено шляхи вербалізації даних концептів в англійській мові під впливом процесу екологізації суспільної свідомості, досліджено аксіологічні одиниці, характерні для комунікації у сфері екології. Відзначено аргументативний характер екологічного дискурсу. Встановлено, що його основними комунікативними стратегіями є стратегії переконування та тиску. Виділено п'ять моделей адресантно-адресатної конфігурації. Проаналізовано засоби реалізації комунікативних стратегій у конкретних моделях адресантно-адресатної конфігурації.

74. Лінгвокультурологічні особливості ознакових слів в англомовних текстах Євангелія: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Олена Олександрівна Жихарева; Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2004. - 19 с. - укp.

75. Лінгвокультурологічні особливості протокольних промов у оригіналі та перекладі (на матеріалі українських та американських текстів): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Р.В. Поворознюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2004. - 20 с. - укp.
Вперше досліджено лінгвокультурологічні особливості перекладу протокольних промов у американо-українській площині. Проведено всебічний аналіз протокольного дискурсу. Створено класифікацію лінгвокультурологічних особливостей за явищами мови та видами трансформацій, які здійснюються в процесі переклад