117. Модерна концепція мистецтва у творчості Лесі Українки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / І.А. Веретейченко; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено модерну концепцію мистецтва у творчості Лесі Українки. З'ясовано особливості становлення модерністської парадигми письменниці в українському літературному процесі кінця XIX - початку XX ст., своєрідність її світовідчуття та світобачення. Досліджено феноменологічно-екзистенційні особливості творчого доробку Лесі Українки. На підставі аналізу образно-сюжетної, композиційної, стильової своєрідності зроблено висновок про відтворення письменницею вражень конкретного суб'єкта, її орієнтації на ціннісну позицію героя, тобто розкриття своєрідного морального космосу людини, що є тлом відображення центральної ідеї твору. Проаналізовано еволюцію письменниці від слова заангажованого, слова-зброї до утвердження самоздатності мистецтва. Висвітлено проблеми розвитку поневоленої, колоніальної культури. Зазначено важливість інтертекстуальних мотивів у драматургії Лесі Українки, оригінальність модерних реінтерпретацій міфології, біблійних мотивів, мандрівних сюжетів світової літератури у її творчості. Зроблено висновок, що еволюція творчості письменниці засвідчує шлях до креації власного авторського стилю в ранньому модернізмі, що реалізувалося в новоромантичному пориві ins Blau, в естетичному заглибленні митця в функції свідомості й підсвідомості. Показано органічну суголосність творчих концепцій Лесі Українки шуканням західноєвропейських модерністів кінця XIX - початку XX ст.

118. Модерні тенденції української романістики 20-х рр. ХХ ст.: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О.М. Журенко; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Зазначено, що творцями модерного роману були футуристи, а також письменники, які не належали до авангардистських угрупувань. Виділено дві моделі одного жанрового різновиду. У вивченні жанрової своєрідності аналізованих творів акцентовано увагу на визначенні або запереченні митцями-новаторами класичної моделі роману, що зумовлює різноспрямованість художніх пошуків у плані оновлення даного жанру. Романну творчість українських романістів-новаторів висвітлено на широкому тлі літературних явищ і культурних процесів, що відбувалися в Україні та Європі, а також у контексті ідейних і художніх переконань кожного з митців-експериментаторів. Модерний, експериментальний роман 1920-х рр. розглянуто як жанр синтетичний, в якому утвордження нового засобу художнього осмислення дійсності за допомогою ігрових категорій (пародії, мотивів маски, двійництва), сатири, іронії, мета-аспекту, жанрово-стильової дифузії, ведення творчого діалогу з читачем.

119. "Модні" слова в сучасній російській мові (на матеріалах тлумачних словників і мовленнєвої практики мас-медіа кінця XX - початку XXI ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.В. Бічай; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 20 с. - укp.
Виявлено параметри власне "модного" слова: орієнтованість на сучасність, новизна (оновлена семантика), частота й активність використання, універсальність (масове використання), словотвірна активність (включеність у словотвірну систему російської мови, наявність словотвірних рядів), демонстративність та ігровий момент (словесний вчинок, зміна номінації). Уведено поняття "модних" слів, що реалізується у корпусі загальновживаних слів, які перебувають у фокусі мовного смаку, мовленнєвої практики сучасної людини та ефектній позиції впізнавання завдяки незвичності їх залучення і семантики через належність до іншомовних та іншостильових слів, а також їх високій частоті та словотвірній активності. Наведено лексикографічне досьє на деякі "супермодні" слова з описом етапів їх входження у статус "модного" слова як такого. Показано різні дискурсивні прийоми введення "модних" слів у мовленнєву практику.

120. Модус і диктум у структурі речення: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01 / В.Д. Шинкарук; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 36 с. - укp.
Досліджено модус та диктум як два основні рівні у змістовній організації речення: модусний, що відображає ставлення мовця до повідомленого, тобто як він сприймає, оцінює чи кваліфікує певну мікроситуацію, відображену реченням; диктумний, що репрезентує реальну дійсність. Визначено критерії розмежування модусу й диктуму та їх співвідношення в семантико-синтаксичній структурі речення, а також установлено їх категорії та засоби вираження. Обгрунтовано взаємозв'язок лексичних, морфологічних та синтаксичних виразників модусних і диктумних значень у структурі речення. До наукового обігу введено поняття модусно-диктумної синтаксичної структури, установлено типові в сучасній українській літературній мові, серед яких - складнопідрядні речення зі з'ясовуваними та перехідними з'ясувально-причиновими й з'ясувально-умовними відношеннями, а також складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу несиметричної та зрідка - симетричної структури.

121. Музично-етнографічні записи та наукові дослідження фольклору Північного Причорномор'я (кінець XIX - XX століття): Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / С.І. Кириєнко; Київ. нац. ун-т культури і мистец. - К., 2003. - 19 с. - укp.
На підставі результатів вивчення літературних джерел охарактеризовано особливості трьох етапів заселення північного Причорномор'я та розглянуто методологію регіональних музично-фольклористичних досліджень. Зазначено, що найвизначнішими чинниками збереження етнічних традицій у регіоні є пісня та мова. Проаналізовано розвиток наукової роботи з документування та вивчення фольклору, з'ясовано послідовне посилення дослідницьких інтересів до музичної культури регіону та етнокультурної проблематики. Досліджено три етапи розвитку фольклористичної роботи: філологічно-історичний, музично-культурний та етномузикологічний. Сучасні тенденції музично-фольклористичної роботи в регіоні зумовлюють розширення спектра досліджень субетнічних груп українського населення та національних меншин. Виявлено домінування рекреативної діяльності в сферах збирання та пропаганди народної музики та включення її в тріаду "фольклор - фольклористика - фольклоризм". Розглянуто формування двох головних дослідницьких центрів - Одеси (з пріоритетним вивченням музичної культури національних меншин). Наголошено на необхідності створення координаційного центру з музично-фольклористичної роботи в регіоні.

122. Навчання учнів основної загальноосвітньої школи культурно-країнознавчої компетенції на уроках англійської мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л.П. Голованчук; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Виявлено місце та роль культурно-краєзнавчого аспекту спілкування у загальноосвітній школі. Визначено компоненти та структуру культурно-країнознавчої компетенції. Розглянуто загальні вимоги до навчальних матеріалів зазначеного характеру, сформульовано спеціальні вимоги до текстів-полілогів і текстів для навчання аудіювання та читання, а також творів пісенно-поетичного жанру. Виділено критерії відбору автентичних матеріалів культурно-країнознавчого характеру. Теоретично обгрунтовано та розроблено систему вправ для навчання культурно-країнознавчої компетенції в основній загальноосвітній школі. Сформульовано методичні рекомендації щодо використання цієї системи.

123. Наративні структури в українській новелістиці 80 - 90-х років ХХ ст. (типологія та внутрішньотекстові моделі): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / В.Г. Сірук; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено проблему наративної структури епічного твору в аспекті комунікативної абстракції художніх висловлювань. На основі буттєво-онтологічної аналітики наративу та функціональності мінімальних розповідних одиниць з'ясовано задану тенденційність. Розглянуто способи організації та буття розповідних текстів малої прози генерації восьмидесятників як центричні та ацентричні, лінійні та нелінійні типи, традиційні та нетрадиційні види наративних структур. Запропоновано безфабульні художні тексти позначати як наративну структуру з квазіісторією або мінімумом буття. Детально з'ясовано функціональність категорій "персонаж", "герой", "актор", "актант", що кваліфікуються як елементи-підструктури у виявлених типах наративних структур. Авторська система восьмидесятників прочитується шляхом залучення матеріальної субстанції - знака, що дає змогу визначити художньо-естетичні орієнтири цього покоління. Зазначено, що розкриттю наративного потенціалу прозових творів малого жанру сприяють виокремлені нюансові особливості розповідних інстанцій на відповідних рівнях художньої комунікації.

124. Науково-фантастичний дискурс А.Азімова: структурна організація та ідейно-смисловий зміст: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Т.П. Виродова; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено основний масив художньої спадщини А.Азімова як специфічного явища науково-фантастичного дискурсу, що дає змогу розглянути оповідання, повісті та романи письменника у контексті стійких принципів організації їх формально-композиційних структур та зважаючи на їх художньо-концептуальний зміст. Показано, що специфіка науково-фантастичного дискурсу, значною мірою сформованого вже в оповіданнях, визначається наявністю характерної для науково-фантастичної літератури тематики, широким використанням специфічної лексики наукового та псевдонаукового характеру, нових термінів і понять, що дають змогу створювати атмосферу далекого майбутнього, інших світів тощо. На ідейно-смисловому рівні азімовському дискурсу притаманні гуманізм та оптимістична віра в можливості людського розуму. Показано, що за великих оповідальних форм відбувається подальше збагачення дискурсу за рахунок ускладнення та масштабності ідейно-смислового концепту створюваного письменником макросюжету. Зроблено висновок, що сукупність відзначених рис є свого роду дискурсивною парадигмою А.Азімова, відзначеною тим рівнем художньої оригінальності та майстерності, що дає підставу для віднесення його творчості до великої літератури, чи літератури основного потоку.

125. Національно-культурна специфіка назв птахів в українській та німецькій мовах: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.17 / Л.В. Дробаха; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 20 с. - укp.
За допомогою компонентного аналізу виявлено спільні та розбіжні семантичні ознаки у назвах птахів української та німецької мов. Зазначено, що у ході зіставлення слів за параметром їх семантичної маркованості важливим є урахування компонента семантичної структури семеми - відтінку значення. Встановлено розбіжності між семантичним обсягом і змістом предметно-логічного компонента лексичних значень слів. На підставі результатів аналізу типів семантичних відношень лексичних одиниць виявлено їх різноманітну картину, особливо у випадках часткового збігу. За засобом і джерелом номінації визначено відповідники з коренями ідентичного та різноманітного значення, проведено аналіз внутрішньої форми слів. Серед словотвірних способів у ході зіставлення виявлено найхарактерніші для кожної мови. Дослідження формування метафоричних значень слів проведено у двох напрямках: аналіз переносних значень, що називають певні предмети, явища дійсності та оцінних значень слів. Зіставлення прислів'їв із назвами птахів розкрило образне світобачення у даних мовах, а дослідження семантики назв птахів - специфіку мовних картин світу українців і німців.

126. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.В. Городецька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 21 с.: рис. - укp.
Досліджено мову та особливості її функціонування відносно національної культури й етнічної свідомості. Роботу виконано у межах когнітивного, аксіологічного й етнолінгвістичного підходу до опису специфіки мов світу в мовознавстві. Описано базові національно-специфічні концепти британського суспільства та національного менталітету наприкінці минулого століття та їх відображення у сучасній англійській мові. Вивчено вербально-оформлені концепти, які складають ядро ціннісної системи Великобританії XX ст. і допомагають зрозуміти різноманітні фактори та процеси, покладені в основу категоризації світу британцями. Встановлено, що система цінностей у Британії розвивалась еволюційно. Основні національно-специфічні концепти можна представити у вигляді лексико-семантичнх полів, ядрами яких будуть ключові слова - PROSPERITY (процвітання), INDIVIDUALISM (індивідуалізм), CLASS (клас), FREEDOM (свобода).

127. Німецькі прізвища Закарпаття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.І. Головчак; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 20 с. - укp.
Комплесно досліджено німецькі прізвища Закарпаття. До наукового обігу введено та проаналізовано 1520 німецьких прізвищ не досліджуваного раніше антропонімічного матеріалу. Відзначено, що прізвищевий фактичний матеріал є першою спробою укладення повного списку німецьких прізвищ Закарпаття. Нетрадиційним є підхід до аналізу німецьких антропонімів у порівнянні до їх трактування в німецькій ономастичній літературі, зокрема пояснення допрізвищевої семантики твірних основ прізвищ, їх лексико-семантичної класифікації на категорії особових і неособових назв та їх поділу в межах цих категорій. У монографічних дослідженнях провідних німецьких ономастів (А.Баха, Й.-К.Брехенмахера, Г.Бауера, М.Горнунг, М.Готтшальда, В.Зайбіке, К.Кунце, В.Флейшера, Е.Шварца) німецькі прізвища проаналізовано переважно за мотивами номінації, що базується, здебільшого, на метафоризації та метонімізації. Досліджено вплив кількох офіційних мов на графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття.

128. Номінація одягу та взуття в середньополіському діалекті: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Г.І. Гримашевич; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 23 с.: рис. - укp.
Проаналізовано склад, структурну організацію, семантичну, формальну та просторову варіантність лексики одягу та взуття середньополіського діалекту. Визначено семантичну структуру даних лексем; виділено типи формального варіювання лексики на фонетичному, словотвірному, акцентному та граматичному рівнях; з'ясовано походження багатьох назв, встановлено мотиви номінації; виявлено словотвірні особливості даної лексики, а також розглянуто співвідношення між питомою та запозиченою лексикою, виявлено нову та архаїчну лексику. На підставі аналізу та картографування загальних назв одягу, назв верхнього одягу, плечового, який носять під верхнім, спіднього, назв сорочки та її деталей, поясного одягу, головних уборів та взуття виявлено сім діалектичних зон даної території: норинські говірки, верхньоубортські, середньоубортські, жеревські, узькі, слуцькі та говірки у межиріччі Ірша та Тетерева (черняхівські). Встановлено міждіалектні та міжмовні паралелі лексики взуття та одягу.

129. Об'єктні синтаксеми в структурі простого речення: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ф. Ледней; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 19 с. - укp.
Проведено системне дослідження об'єктних синтаксем у семантично елементарному та неелементарному простих реченнях на власне-семантичному, семантико-синтаксичному та формально-синтаксичному рівнях. Визначено статус об'єктних синтаксем у структурі речення. Залежно від семантичних типів керуючих предикатів виділено семантичні різновиди об'єктних синтаксем і розподілено їх за рангами. Досліджено семантичні процеси ускладнення даних синтаксем та з'ясовано їх лексичне наповнення. Описано центральні та периферійні відмінкові, а також прийменниково-відмінкові засоби вираження семантико-синтаксичної категорії об'єкта, розподілено їх за рангами.

130. Образна символіка у творах Т.Осьмачки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.Л. Чернюк; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
На підставі широкого матеріалу, що включає опубліковані й неопубліковані, рукописні, варіанти поезій, прозу, епістолярій, спогади, розглянуто художній світ Т.Осьмачки з погляду символізації образів. Встановлено, що художні образи переходять у символи у насиченій консистенції міфологічного (нерівномірного, циклічного), історичного, який базується на фактах соціального, політичного, культурного життя або календарного, а також екзистенційного (індивідуально-, моментально-вічного) часопросторів, що постали унаслідок розгортання фольклорного, націанально-соціального та літературно-мистецького дискурсів. Доведено, що конфлікти, які виникають у разі зіткнення даних дискурсів, долаються у художньому світі Т.Осьмачки на сакральному рівні.

131. Обрядова весільна лексика польської мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / Л.М. Бондарчук; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розглянуто загальну систему весільних обрядодій та окремих мірополів специфічних ритуалів польського весілля. Охарактеризовано принципи структурування обрядових парадигм, акцентовано увагу на семантичному та формальному їх вираженні. Здійснено граматичну класифікацію весільних номінацій та розглянуто граматичну, семантичну та дериваційну специфіку реалізації обрядових парадигм та їх підсистем. Подано стимологічні коментарі до окремих затемнених весільних обрядових одиниць польської мови.

132. Обрядові побажання: структура і семантика тексту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Г.В. Марченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено проблеми жанрової диференціації та класифікації українських побажань, визначено їх місце у системі жанрів української пареміології. Проведено комплексний аналіз побажань: побажання як фолькльорний текст та ритуал, розглянуто обрядово-ситуативний контекст вербальних побажань. З'ясовано особливості структурної побудови українських побажань, визначено їх текстові функції, охарактеризовано тематичний склад і семантику основних мотивів доброзичливості.

133. Обхідні календарно-обрядові пісні українців: структурно-семантичний та естетичний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Г.В. Сокіл; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Уперше комплексно досліджено обхідну календарно-обрядову поезію українців як цілісну систему річного землеробського календаря. Зібрано та проаналізовано значний за обсягом фактографічний матеріал, який розглянуто в загальнонаціональному контексті. До наукового обігу введено нові матеріали, архівні джерела різних збирачів та польові записи автора з Полісся, Надсяння, Опілля, Бойківщини. Проаналізовано домінуючі мотиви календарно-обрядових пісень, а також спільні засоби увиразнення фольклорного мовлення, значну увагу приділено його невербальному контексту - етнографічним та етномузикознавчим елементам.

134. Оказіоналізми у творчості Павла Загребельного: структурно-семантичний і стилістичний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.Г. Юрченко; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Виявлено структуру, семантику, частиномовну співвіднесеність нестандартних утворень; з'ясовано умови актуалізації внутрішньої форми оказіоналізмів і мотивації внутрішньотекстових зв'язків. Встановлено найбільш продуктивні засоби словотворення в ідіостилі письменника, зокрема, оказіональні (контамінація, редеривація, слово-, основоскладання, "вивільнення" афіксів або окремих сегментів слова, каламбурні "ігри" зі словом). Виявлено взаємозв'язок між окремими засобами словотворення та жанровою специфікою художнього твору. Простежено мотиваційні зв'язки між складними оказіоналізмами, з одного боку, та фразеологізмами, ремінісценціями, фольклорним мовним матеріалом - з іншого. Розглянуто оказіональність в ономасіологічному та характеристичному аспектах, визначено характеристичні функції індивідуально-авторських утворень. Встановлено критерії визначення ступенів експресивності оказіоналізмів.

135. Оказіональне слово в сучасній російськомовній газетно-журнальній комунікації (комунікативно-прагматичний та соціокогнітивний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / О.М. Дорофєєва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Надано характеристику російськомовної газетно-журнальної комунікації в аспекті специфіки її прагматичної спрямованості. Введено поняття "прагматичний потенціал оказіонального слова", розкрито його суть і структуру. Розглянуто оказіоналізми з погляду їх комунікативної ефективності, показано залежність їхньої прагматики оказіональної одиниці від комунікативної ціленастанови мовця. Описано прагматичні настанови, що реалізуються завдяки вживанню інновацій в газетно-журнальній комунікації. Виявлено характерні тенденції утворення та функціонування оказіоналізмів, визначено основні моделі їх конструювання у періодиці кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто досліджувану лексику в межах когнітивної соціолінгвістики та визначено понятійні сфери-джерела її поповнення.

136. Олександр Русов у науковому і громадсько-політичному житті України (друга половина XIX - початок ХХ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.Я. Рахно; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.
Визначено комплекс чинників, які вплинули на формування світогляду О.О.Русова та становлення його громадянської позиції. Досліджено наукову та громадсько-політичну діяльність. Проаналізовано внесок ученого в земську статистику, етнографію, філологію, історію, детально розглянуто його роботу в Південно-Західному відділі Російського географічного, у Харківському історико-філологічному та Вільному економічному товариствах та розкрито значення наукової діяльності. Проаналізовано участь О.Русова у земському конституційному, просвітницькому та національно-визвольному русі. Оцінено його внесок до наукового та суспільно-політичного життя України.

137. Омоніми в сучасній кримськотатарській мові (на рівні лексем і словоформ): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.13 / З.М. Саттарова; НАН України. Ін-т сходознав. ім. А.Кримського. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Розглянуто досягнення слов'янських та тюркських лінгвістів у галузі омонімії та полісемії слів, досліджено проблеми омонімії та полісемії в сучасній кримськотатарській мові, їх схожі риси та диференційні критерії. Основним розмежувальним критерієм омонімії та полісемії визначено характер семантичних відмінностей. Подано опис омонімічних явищ, на грунті комплексного підходу проведено синхронну класифікацію омонімів сучасної кримськотатарської мови, проаналізовано прості, складні та змішані омонімічні ряди. Визначено й описано шляхи виникнення омонімів, відповідно до чого виділено способи утворення двох груп омонімів: гомогенних, утворених семантичним та граматичним шляхами, і гетерогенних, утворених завдяки дії внутрішніх і зовнішніх ресурсів мови. Подано стислий словник омонімів та омонімічних явищ сучасної кримськотатарської мови.

138. Онімічний аспект проблеми ідіостилю письменника (на матеріалі зіставлення антропонімії у романах Григорія Тютюнника "Вир" і Василя Земляка "Лебедина зграя"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / А.В. Соколова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 19 с. - укp.
З'ясовано основні функції, специфіку добору та ужитку антропонімів у романах Г.Тютюнника "Вир" і В.Земляка "Лебедина зграя". Детально досліджено ситуації ужитку антропомоделей, які функціонують у аналізованих романах. Розглянуто співвідношення персонажа та його антропонімійного позначення, варіативності номінацій, проаналізовано іменування головних і другорядних персонажів. Показано, що в індивідуально-творчій трансформації використані оніми в обох письменників набувають додаткових значень, авторських конотацій, реалізуються на різних рівнях - змістовому, емоційно-експресивному, асоціативному. Зазначено, що структурні типи антропонімів, їх розподіл за частотою використання у тексті, особливості функціонування виразно вказують на відмінності авторської манери письма Г.Тютюнника та В.Земляка.

139. Опозиція "автор-герой" як жанротворчий чинник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Я.В. Масалха; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено проблему автора під онтологічним кутом зору. З'ясовано відношення автора як суб'єкта перетворено-поетичного буття: з обного боку - з біографічним автором, з іншого - з сукупністю фабульних персонажів твору. Виявлено перетворення характеру автора, що спричинилося результатом конфліктності цього буття. Розглянуто умови, за яких цей конфлікт може бути розв'язаним, а твір завершеним. Зазначено, що теоретичні висновки підкріплено аналізом поеми М.В.Гоголя "Мертві душі". Установлено, що М.В.Гоголь як автор авантюрного роману - перевертень М.В.Гоголя як автора поеми. Жанр "Мертвих душ" визначено як "поема-перевертень".

140. Опозиція фольклорної і літературної інтерпретації постаті Сави Чалого: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Ірина Андріївна Ярошевич; НАН України; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.

141. Особливості вживання лексико-граматичних і лексичних одиниць в авторському стилі (на матеріалі німецької художньої прози): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.В. Гіков; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
За допомогою квантитативного аналізу вивчено розподіл частоти вживання іменника, дієслова, прикметника, прислівника та особового займенника у сучасній німецькій художній прозі. Установлено, що найбільшою частотою вживання характеризуються іменники (35 %) та дієслова (27 %), що збігається з результатами аналогічних досліджень у інших мовах. Здійснено класифікацію та аналіз лексико-семантичного підкласу (ЛСП) слів, досліджено частоти їх реалізації, визначено переважання у вживанні того чи іншого ЛСП слів у певному авторському стилі. Обгрунтовано схожість між авторськими стилями за розподілом частот уживання ЛСП слів, подібність між окремими творами одного й того ж автора та лексико-семантичну стабільність авторського стилю. За результатами лексико-семантичного аналізу художніх творів установлено, що добір мовних засобів, частота їх вживання залежать насамперед від творчої індивідуальності художника-літератора. Зазначено щодо доцільності дослідження та порівняння виявлених закономірностей у вживанні ЛСП слів на матеріалі інших мов.

142. Особливості номінації запахів у сучасній французькій мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Інна Василівна Тарасюк; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003. - 21 с. - укp.

143. Особливості поетики та проблематика прози Ф.Дюрренматта: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / З.І. Кучер; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 18 с. - укp.
Уперше в українському літературознавстві досліджено художню прозу Ф.Дюрренматта (1921 - 1990 рр.) як цілісне естетичне явище у сукупності індивідуальних особливостей та найважливіших типологічних зв'язків з основними філософсько-естетичними напрямами, що характеризують стан сучасного культурного процесу. Визначено основні філософські та теологічні засади, що обумовили своєрідну структуру та загальний пафос прозових творів письменника. Проаналізовано найважливіші риси його індивідуальної художньої системи. Визначено основні етапи еволюції художньої прози, установлено тематичний та формальний зв'язок між прозовими творами різних періодів.

144. Особливості поетики творчості Джорджа Гасконя: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / О.Є. Лілова; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Зібрано та систематизовано наукову інформацію щодо вивченості літературної спадщини Дж. Гасконя в сучасному зарубіжному літературознавстві. Висвітлено життєвий і творчий шлях Дж. Гасконя, виявлено соціокультурні та біографічні чинники, які вплинули на формування світоглядних та естетичних орієнтацій письменника. З'ясовано характер взаємодії традиційного й новаторського в драматичних і поетичних творах цього літератора. Показано жанрово-стильову своєрідність першої версії роману Гасконя "Пригоди добродія F.J." та специфіку поєднання елементів поетики "romance" і "novel" в художньому просторі цього твору. В процесі зіставлення двох версій "Пригод добродія F.J." розкрито суть експерименту Гасконя-романіста. Розглянуто літературно-критичний трактат "Деякі настановчі нотатки" в контексті єлизаветинських дискусій про поезію. З'ясовано природу творчих новацій Дж. Гасконя та визначено його роль в історико-літературній сфері элизаветинської доби.

145. Особливості формування культури мовлення у професійній діяльності державних службовців: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / О.І. Козієвська; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Визначено напрями вивчення культури мовлення як самостійної мовознавчої дисципліни в українській і зарубіжній науковій літературі. Здійснено поглиблений аналіз теоретичних засад культури ділового мовлення у сфері державного керування та розкрито її основні комунікаційні ознаки. Проаналізовано сучасний стан проблеми законодавчого врегулювання мовного питання в Україні. Досліджено конкретну реалізацію мовних норм різних рівнів у мовленнєвій практиці державних службовців. Розроблено типологію мовних помилок, які зустрічаються у мовленні даних службовців, а також розкрито їх джерела, обгрунтовано шляхи і засоби попередження та виправлення. З'ясовано й типізовано різні наслідки інтерференційної взаємодії близькоспоріднених мов (української та російської) шляхом порівняння мовлення державних службовців з чинними нормами української літературної мови, констатації відхилень від цих норм і встановлення їх причин. Подано вичерпну характеристику мови пленарного засідання, з'ясовано його загальностильові та специфічні риси. Визначено місце у структурі офіційно-ділового стилю, проаналізовано мовленнєві засоби пленарних публічних промов. Удосконалено методологічне забезпечення формування культури мовлення державних службовців.

146. Особливості функціонування сталих словосполук фразеологічного характеру у пресі української діаспори США і Канади (1991 - 2000 рр.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / І.Ю. Сковронська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Здійснено комплексне дослідження комунікативного потенціалу сталих словосполук фразеологічного характеру (ССФХ), зафіксованих у матеріалах преси діаспори США та Канади в 1991 - 2000 рр. Узагальнено досвід вивчення фразеології, розглянуто виникнення української діаспорної преси даних країн, проаналізовано передумови та загальні аспекти зародження та становлення еміграційних процесів, виявлено умови функціонування ССФХ у мові преси в іноетнічному середовищі. З'ясовано комбінаторні властивості найуживаніших лексем у складі ССФХ, проаналізовано їх синонімічні, антонімічні та омонімічні властивості, визначено тематичні групи, висвітлено її роль у збереженні етнонаціональних ознак і консолідації світової української спільноти.

147. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / О.Л. Бєссонова; Київ. нац. ун-т ім.Т. Шевченка. - К., 2003. - 39 с.: рис. - укp.
Досліджено когнітивний та гендерний аспекти оцінного тезауруса англійської мови, зокрема особливості вираження оцінки в поняттях, що складають ціннісну систему носіїв мови. Розглянуто проблеми теорії оцінки як лінгвокультурологічної категорії, висвітлено питання категоризації дійсності за допомогою оцінної лексики, визначено специфіку концептуалізації значеннєвого простору оцінного тезуаруса, зважаючи на прояв такого соціолінгвістичного параметра, як гендер. Розроблено методику вивчення базових концептів у складі оцінного тезауруса природної мови, розглянуто специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок. З'ясовано особливості прояву оцінного компонента лексичного значення слова в різних частинах мови, описано основні семантичні типи оцінних іменників і дієслів, специфіку положення різних частин мови на одній шкалі. Зроблено висновок, що гендерний параметр впливає на сприйняття особистістю ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на специфіку вербалізації ціннісної картини у мовленнєвій поведінці.

148. Оцінно-образна номінація у структурі художнього тексту (на матеріалі української "малої прози" кінця ХІХ - початку ХХ століття): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / У.В. Соловій; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2003. - 24 с.: рис. - укp.
Розглянуто лінгвістичний статус категорії оцінки, з'ясовано її суть та структуру, проаналізовано основні класифікації типів абсолютної оцінки, розкрито прагматичну зумовленість функціонування власне оцінних та контекстуально оцінних номінацій у кваліфікативних мовленнєвих актах. На підставі грунтовного вивчення фактичного матеріалу (картотека налічує близько 6000 найменувань з кононативною оцінною семою) здійснено комплексний системний аналіз оцінно-образних номінацій з урахуванням їх структурно-семантичних, комунікативно-функціональних особливостей. Встановлено співвідношення об'єктивного (деонтичного, ознакового) та суб'єктивного (аксіологічного, власне оцінного) факторів оцінки в процесі активізації конотативних сем позитивного чи негативного характеру. З'ясовано роль внутрішньої форми слова як імпліцитного вияву оцінності. Проаналізовано ілокутивні функції, що актуалізуються оцінно-образними номінаціями. Згідно з результатами аналізу текстів "малої прози" кінця XIX - початку XX ст. доведено, що оцінно-образні найменування як стрижневі елементи окремих мовленнєвих актів і художнього тексту в цілому є характеризуючими, образотворчими компонентами, засобами текстотворення та структурування, а також індивідуалізації авторської манери письма.

149. Пародійна творчість К.С.Буревія: еволюція образу автора в пародіях Едварда Стріхи, політичний та естетичний дискурс, поетика комічного: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / В.В. Кисіль; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 16 с. - укp.
Уперше узагальнено та систематизовано окремі відомості, які стосуються жанру пародії та пародіювання у творчості К.С.Буревія, простежено еволюцію наратора, розвиток поета-містифікатора. Зазначено, що характерними рисами пародійної творчості К.С.Буревія є уміщення пародій у періодичних виданнях пародійованих літературних угруповань, творення текстового пародійного дискурсу, жанрова еволюція пародій, порушення табуйованих тем. На підставі проведеного дослідження встановлено, що К.Буревій приділяв особливу увагу літературно-критичному обгрунтуванню пародій Е.Стріхи. Запропоновано виділити окремий жанр літературної творчості - жанр покаянного листа, наведено його характерні ознаки.

150. Педагогічна лексика української мови XVI - XVIII ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ю. Зелінська; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 21 с. - укp.
Вперше в українському мовознавсті на підставі писемних пам'яток XVI - XVIII ст. зібрано та опрацьовано педагогічну лексику. На історико-культурному тлі розглянуто шляхи її формування, детально простежено динаміку розвитку семантики лексем, пов'язаних із педагогічною діяльністю, проаналізовано особливості їх функціонування. Явища української мови XVI - XVIII ст. зіставлено з фактами подальших періодів розвитку мови, що дає змогу встановити, якою мірою лексика даної сфери увійшла до лексико-семантичної системи нової української літературної мови.

151. Педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Т.В. Ваколюк; Нац. акад. Прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельницький, 2003. - 18 с.: табл. - укp.
Досліджено педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників у вищому військовому навчальному закладі, уточнено суть і зміст даного навчання. Обгрунтовано систему тестів для оцінювання його результативності. Розроблено модель педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів-прикордонників. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови: вдосконалення педагогічного керівництва, змісту та структури інтенсивного навчання; використання технічних засобів комп'ютерних технологій.

152. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю (на матеріалі вивчення іноземної мови): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / О.Г. Пиндик; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 21 с. - укp.
Висвітлено проблеми підвищення пізнавальної активності студентів. Розглянуто та проаналізовано теоретичне та практичне значення розмежування понять пізнавальної активності та пізнавальної діяльності. Розкрито роль самостійної роботи у розвитку пізнавальної активності студентів. Запропоновано методику мимовільного запам'ятовування та показано ефективність мінімаксного методу викладання англійської мови. Проаналізовано значення мовної підготовки у розвитку пізнавальної активності студентів у контексті структурної лінгвістики.

153. Педагогічні умови тестового контролю знань курсантів з іноземної мови: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л.С. Рабійчук; Нац. акад. Прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2003. - 18 с.: рис. - укp.
Визначено цілі, принципи, функції, об'єкти, види (підвиди), типи (підтипи), прийоми, засоби, способи, етапи та форми тестового контролю, його роль у навчальному процесі, а також діяльнісний аспект системи усного тестування: діяльність розробника тесту, адміністратора тестування, екзаменатора, тестованого. Встановлено та експериментально перевірено педагогічні умови тестового контролю знань курсантів з іноземної мови. Досліджено внутрішні механізми процесу тестування, обгрунтовано концепцію тесту комунікативної компетенції в усному мовленні, вимоги до його якісних характеристик (автентичності, інтерактивності, конструктивної валідності, надійності), уточнено специфікації комунікативно спрямованих тестових завдань. Запропоновано методичну модель тестування комунікативної компетенції в усному мовленні, наведено методичні рекомендації щодо розробки тестів і проведення тестування, оцінювання результатів тестування за допомогою шкали оцінювання.

154. Періодична преса як засіб оволодіння іноземною мовою студентами вищих технічних навчальних закладів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Н.В. Саєнко; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2003. - 21 с.: табл. - укp.
На підставі аналізу теоретичних джерел розглянуто суть засобів масової інформації, їх функції у навчально-виховному процесі у вищому навчальному закладі (ВНЗ), а також види, форми та методи використання їх у навчально-пізнавальній діяльності студентів, а також особливості роботи з газетою в технічному ВНЗ. Обгрунтовано етапи організаційної роботи студентів з газетним матеріалом, розроблено та експериментально перевірено технологію реалізації етапів: діагностично-підготовчого, змістово-процесуального, контрольно-коригувального. Доведено, що поетапна робота з періодичною пресою сприяє позитивним змінам у навичках читання, уміннях у говорінні, аудіюванні й написанні, а також підвищенню якості знань, збільшенню числа студентів, які мають стійкий інтерес до роботи з газетним матеріалом. Відзначено, що запропонований метод проведення зазначеної роботи дає змогу підвищення рівня потенціалу студента, зростання його прагнення до саморозвитку та самоосвіти, можливість вибору.

155. Підготовка майбутнього вчителя-філолога до проведення експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.А. Денисенко; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2003. - 21 с.: рис. - укp.
Визначено суть, компоненти та рівні готовності студентів-філологів вищого педагогічного навчального закладу до пошуково-експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи, розкрито зміст і завдання експедиційної народознавчої роботи та розроблено програму експедиційних досліджень. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутнього вчителя-філолога до проведення такої роботи з учнями, визначено педагогічні умови, які підвищують ефективність цього складного особистісного утворення. Запропоновано підготовку студентів-філологів до проведення експедиційної роботи з учнями здійснювати у процесі аудиторної та позааудиторної народознавчої діяльності, різних видів експедицій (фольклорної, діалектологічної, етнографічної, етнопедагогічної) та педагогічної практики.

156. Підрядні речення обставини причини в давньоанглійській мові: структура та функціонування: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.М. Семененко; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено давньоанглійські підрядні причинові речення, що перебувають у процесі активного формування у даний період. Відзначено, що основними маркерами гіпотаксису є сполучні засоби, які характеризуються полісемантичністю та не вказують на тип зв'язку в реченні. Показано, що поліфункціональність сполучників призводить до того, що в ряді випадків немає чіткої межі між причиновими, часовими, порівняльними та цільовими підрядними реченнями. Для мінімізації синтаксичної неоднозначності вживаються окремі моделі порядку слів у головному та підрядному реченнях - умовний спосіб дієслова, порядок розташування головного та підрядного речень. Дані ознаки підрядності характеризують окремі залежні предикативні одиниці, але не є обов'язковими для підрядних причинових речень у цілому. У зазначений період абсолютна дієприкметникова конструкція є єдиним типом незалежних неособово-дієслівних конструкцій, що може вважатися синтаксичним синонімом підрядного причинового речення.

157. Подільсько-середньонаддніпрянське суміжжя у світлі ізоглос: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.М. Тищенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 19 с.: рис. - укp.
На підставі результатів вивчення ареалогічних особливостей лексики визначено умовну межу між подільським і середньонаддніпрянським говорами. З'ясовано внутрішнє членування перехідного ареалу, виявлено міждіалектні зв'язки та паралелі сільськогосподарської лексики суміжжя, а також охарактеризовано специфічні явища у лексиці перехідних говірок. Запропоновано "Атлас сільськогосподарської лексики подільсько-середньонаддніпрянської межі", який містить 141 атомарних і 12 зведених карт. Зазначено, що у науковий обіг введено новий значний за обсягом емпіричний матеріал, що може бути використаний для укладання словника українських говорів та лексичного атласу української мови.

158. Поезія Аркадія Казки та її місце в літературному процесі перших десятиліть XX ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.С. Деркачова; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ, 2003. - 22 с. - укp.
На підставі висвітлення контексту доби, компаративного аналізу текстів А. Казки та тогочасних поетів визначено специфіку творів автора і доведено приналежність його лірики до філософської. Зазначено, що базуючись на цьому твердженні можна говорити про натурфілософські онтологічні критерії існування світу в текстах, створення особливого типу ліричного героя - філософа - спостерігача, ідею всезагальної гармонізації, виокремлення сфер реального та уявного існування, специфіку образної домінанти. Запропонована концепція аргументується логікою дослідження лірики Аркадія Казки. Принцип вибору творів та їх аналізу зумовлений не хронологією їх написання, а відповідністю у послідовності висвітлення аспектів творчості поета. Відбір компаративного матеріалу відбувався за принципом подібності чи яскраво вираженої антитетичності, що дозволило визначити константні особливості поезії А. Казки. Зауважено щодо ембріональної зосередженості поета на індуктивному сприйнятті оточуючого, що безпосередньо реалізується у новому погляді на прості та буденні речі, прагненні мандрів без просторово-часових обмежень, ідеї внутрішніх шукань. Шляхом дослідження текстової структури світу зроблено висновки про особливості лірики Аркадія Казки, основні з яких - споглядальна філософічність, активізація деструктивно-трагедійного дискурсу, створення нового ракурсу кордоцентризму, поліальтернативність сфер перебування ліричного героя, спрямованість діючих структур на досягнення гармонії, чітка формальна організація текстів.

159. Поезія Кристини Россетті у контексті естетики прерафаелітизму: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Є.С. Чернокова; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено морально-філософську проблематику, особливості психологізму, поетики та стилістики поетичних творів Кристини Россетті у контексті найбільш значущих естетичних і духовних явищ вікторіанської доби - прерафаелітизму та трактаріанства. Надано об'єктивну, історично обгрунтовану характеристику творчості поетеси та її рецепцію у сучасній науковій інтерпретації. Виявлено та узагальнено типологічні збіжності та особливості поезії Кристини Россетті та естетики прерафаелітизму. Проаналізовано семантико-поетологічні особливості її наративних поем і лірики у порівнянні зі зображально-словесною парадигмою творів Д.Г.Россетті та В.Моріса, взаємодію поезії та живопису прерафаелітів.

160. Поетика Василя Голобородька: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О.В. Кузьменко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 18 с. - укp.
Розглянуто сюжетно-композиційну структуру творів поета, особливості їх суб'єктивної організації, роль фольклорних кодів, концептуальні образи-символи. Виявлено характерні риси в композиції його творів (градаційність, анафори, драматизовані елементи і наскрізну потрійність (три етапи або варіанти розвитку тематичного образу, три часопростори, три предмети чи їх якості, три дії, три герої, три обміни репліками), а тематичний образ часто закладений у назві поезії). Розглянуто такі основні концептуальні образи художнього світу поета, як образ України, української хати, національної спільноти та її представників, слова (мови). Шляхом монографічного аналізу творів "від першого слова до останнього" доведено, що кожен із компонентів Голобородькової індивідуальної поетики функціонує в єдиній системі, ідеї та проблеми сучасності втілюються в традиційних для української культури, але неповторно трансформованих образах та формах.

161. Поетика перформатива у творчості Андрія Бітова (на матеріалі "Книги подорожей"): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.А. Юдін; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розглянуто автобіографічні за жанром тексти, які складають цикл "Книга подорожей". Своєрідність художнього мислення автора, для визначення якої введений термін "поетика перформативу", вбачається у тому, що кожний художній текст побудований як складна автореференційна структура, тому історія, про яку розповідається у тексті, стає історією самого тексту. Доведено, що текст не просто відображає певні події, але сам виявляє характер події: виникає подія тексту. Даний характер тексту аналізується через автореференційні звертання автора до самого процесу писання, які визначаються як знаки авторської присутності. Подія тексту та авторське Я набувають центрального значення. Перформативний художній текст виступає як свідчення народження нового авторського Я у процесі текстуальної практики. Отже, історія, про яку розповідається у тексті, стає історією самого тексту, а історія автобіографічного героя - історією того, як герой стає автором. Автор і герой утворюють єдину перформативну структуру "автор - герой".

162. Поетика прози Марселя Паньоля: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / О.І. Кудінова; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 17 с. - укp.
Досліджено особливості поетики прозових творів французького письменника М.Паньоля. Вперше вивчено індивідуально-авторську парадигму мистецтва, проаналізовано іманентні коди творів митця, шляхи художньої трансформації національного менталітету Провансу в прозі письменника та наративну структуру його оповіді.

163. Поетика романів Салмана Рушді: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / Д.М. Мазін; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Уперше в українському літературознавстві системно досліджено творчість С.Рушді - одного з найпомітніших англомовних авторів, який разом з іншими письменниками незахідного походження репрезентує своєрідну течію сучасної літератури. Визначено специфіку художнього освоєння його східної тематики, авторське бачення проблеми Схід - Захід. Простежено генезу творчих інтенцій письменника, напрямки літературно-критичної рецепції його текстів у контексті постколоніальних, постмодерністських тенденцій сучасної літератури. На основі системного аналізу визначено поетологічні домінанти романів С.Рушді. Розкрито палімпсестний характер хронотопів, принципи опозиційної маркованості систем персонажів, особливості художньої актуалізації різних категорій дійових осіб. На основі аналізу синкретичного наративу визначено форми та функції оповідних стратегій у поетиці текстів С.Рушді, особливості взаємодії різних суб'єктів оповіді та наративних модусів. Зазначено поліваріативний характер поетики його романів, синкретизм східних та західних поетологічних рис на всіх рівнях структури художніх текстів.

164. Поетика українських народних прикмет: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / І.М. Пасічнюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Вперше здійснено аналіз масиву українських прикмет, що дозволяє вважати їх окремим самостійним жанром національного фольклору. Простежено історію публікації та дослідження прикмет у східнослов'янській фольклористиці, досліджено типологію цих прогностичних паремій, їх синтаксичні особливості, художні засоби виразності та ритміко-інтонаційні характеристики. Доведено, що процес трансформації прикмет у суміжні паремії (господарські рекомендації, приказки, тексти магічних дій, побажання, прокльони, примовки, гадальні паремії, загадки), розгортання текстів прикмет у наративні форми, а також їх здатність побутувати у народнопісенній ліриці засвідчують великі генеративні можливості прогностичного вислову.

165. Портретний опис у різних типах тексту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.В. Насалевич; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 16 с. - укp.
Зроблено спробу комплексного порівняльного дослідження портретних описів у текстах різних типів за різними критеріями, що дає змогу виявити набір тих ознак та особливостей, які визначають специфіку даного виду опису. Проведено багатовекторне вивчення композиційних особливостей включення портретного опису до тексту твору. Досліджено проблему мовленнєвих особливостей портретних описів у різних типах тексту, які характеризують специфіку їх сприйняття.

166. Постмодерністські акценти у творчості Емми Андієвської: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.А. Водолазька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Здійснено спробу системного аналізу прозової творчості Емми Андрієвської у контексті модерністського дискурсу та з'ясовано появу механізму виникнення рис постмодерністського письма. На матеріалі "Геростратів", "Роману про людське призначення", а також новелістики досліджено домінантні стилетворчі чинники творів авторки та вивчено генетичні й типологічні зв'язки творчості Е. Андрієвської з творчістю провідних європейських та вітчизняних майстрів слова. Розглянуто аксіологічні та естетичні орієнтації письменниці.

167. Прагмалінгвістичні аспекти літературно-критичної статті сучасної німецької публіцистики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т.В. Пєшкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Досліджено прагматичний, композиційно-структурний, когнітивний та паралінгвістичний аспекти літературно-критичної статті (ЛКС) сучасної німецької публіцистики. Розглянуто категорію оцінки та способи її прояву на прагматичному та пропозиційному рівнях. З'ясовано закономірності взаємодії композиційних та комунікативних блоків, слотів фрейма та компонентів тематичної будови, ілокуцій та пропозицій, вербальних та невербальних компонентів тексту ЛКС. Визначено поняття літературно-критичної статті та її основні ознаки, специфіку типів аргументації оцінки, значення суб'єктивного інформаційного пласта. Макропропозицію текста ЛКС описано за макроправилами Ван Дейка, обгрунтовано найбільшу прагматичну валентність ілокуції - констативну. Доведено вплив оцінності та похідності як основних ознак тексту ЛКС, на прагматичну стратегію, композицію, фрейм та макроілокуцію. Змодельовано дворівневий фрейм ЛКС. Описано горизонтальні пропозиційні та ілокутивні відношення, висвітлено особливості гібридності та креалізованості тексту ЛКС. Визначено основні ознаки літературно-критичної статті як гіпертексту в Інтернеті.

168. Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.Б. Козловська; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.
Виконано аналіз поверхневої та глибинної структур та засобів реалізації категорій інформативності (КІ) відповідно до домінуючої комунікативної інтенції та прагматичної настанови в нехудожньому типі тексту. Здійснено комплексний лексико-синтаксичний, композиційно-змістовний і прагматичний аналіз газетних повідомлень про погоду (ГПП). Розроблено композиційно-змістовну модель ГПП. Тексти інформаційного жанру проаналізовано з огляду на ефективність інформації за умов газетної комунікації. Ідентифіковано вербальні та невербальні засоби прагматичного впливу на читача. Виявлено "локальні" прагматичні настанови, що реалізуються в лінійно розгорнутих відрізках тексту розміром від речення до слова/словосполучення.

169. Преса УСРР в контексті політики українізації (20 - 30-ті роки XX ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.А. Коляструк; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
На підставі вивчення нових літературних джерел досліджено історію преси як об'єкта та суб'єкта політики коренізації. З'ясовано теоретичні принципи українізації в інформаційно-пропагандистській галузі, способи та методи її забезпечення. Визначено систему створення та функціонування української періодики, її матеріально-технічне становище, професійно-кадрове забезпечення, окреслено відповідні партійно-державні документи, які обгрунтовували діяльність періодики за умов українізаційного курсу. Значну увагу приділено вивченню культури мовлення преси та ролі мовного фактора преси у реалізації політики українізації. Простежено механізми впливу преси на масову свідомість, визначено методи та способи впровадження пресою радянських стереотипів у громадську свідомість. Висвітлено процес деформації національної свідомості під впливом преси, коливання ціннісних орієнтирів у національному самоусвідомленні нації та особи. Відображено діяльність цензури в обмеженні друкованого слова та національної думки.

170. Проблема мовлення в українській психології (на матеріалі наукової спадщини Б.Ф.Баєва та І.О.Синиці): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Н.М. Ільїна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

171. Проблематизація модерністських течій у художньо-естетичних пошуках Івана Кочерги: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О.П. Бодик; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено творчість І.Кочерги в соціокультурному контексті епохи переходу на нові світоглядні константи. Розглянуто проблематизацію модерністських течій як найважливіший фактор у художньо-естетичних пошуках І.Кочерги. Проаналізовано ранні символістські твори письменника, які з ідеологічно-кон'юнктурних причин були вилучені з літературного та наукового обігу. Висвітлено еволюцію поглядів драматурга (від опанування символізму у його спадкоємних зв'язках з романтизмом аж до постсимволізму, магічного реалізму та соцреалізму). Встановлено значення ранніх творів І.Кочерги у процесі відтворення еволюційного поступу української літератури.

172. Проблематика й особливості поетики романів і повістей Михайла Старицького: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 / В.Т. Поліщук; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 40 с. - укp.
Уперше системно досліджено романно-повістеву прозу М.Старицького, її місце в українському історико-літературному процесі рубежу ХІХ - ХХ ст. Розглянуто сім історико-пригодницьких романів і сім повістей різної проблематики. Проаналізовано методологічні основи творчості письменника (світогляд, історіософію, релігійність, естетику, стиль) та їх реалізацію в прозі митця. Висвітлено жанрово-стильові, сюжетно-композиційні особливості романів і повістей, їх проблематику, концепцію героя та образну структуру великоформатної прози М.Старицького. Вперше по-новому осмислено ряд важливих аспектів творчості письменника - релігійність, пригодництво, індивідуальний стильовий дискурс, жанрово-видове означення романів і повістей. Зазначено очевидні типологічні паралелі між творами М.Старицького і творами українських авторів: П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, П.Мирного, Б.Лепкого, М.Чернявського та ін. Наголошено, що прозова спадщина М.Старицького є важливою і невід'ємною частиною українського літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХ ст.

173. Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини XIX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Н.П. Смірнова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Визначено етапи становлення української фольклористики на матеріалі періодичних видань першої половини ХІХ ст. Наведено критерії, що зумовили появу наукового інтересу до усної народної творчості в Україні. Проаналізовано теоретико-методологічні питання, що виникли у процесі розвитку науки. Установлено, що опубліковані на сторінках періодики записи уснопоетичного матеріалу, примітки та коментарі до них, загальнотеоретичні статті розкривають рівень розвитку фольклористичної думки у даний період. Приділено увагу діяльності маловідомих дослідників усної народної творчості у першій половині ХІХст. Охарактеризовано публікації усної словесності на сторінках часописів, визначено їх місце та роль для укладачів майбутніх збірок. У творах тогочасних українських письменників простежено фольклорні джерела, розглянуто їх значення для становлення науки про усну словесність. Зазначено різні способи використання перекладу іншомовного фолькльору та уснопоетичних джерел літераторами.

174. Проблеми формування, функціонування та розвитку української пожежно-технічної терміносистеми: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Ф. Кучеренко; Харків. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.
Проаналізовано українську пожежно-технічну термінологію як окрему терміносистему сучасної української наукової мови. Означено етапи становлення, здійснено класифікацію термінів за тематичним принципом, виділено структурні та лексико-семантичні особливості терміноодиниць, визначено шляхи упорядкування терміносистеми.

175. Провідні художні моделі українського і грузинського романтизму (перша половина XIX ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / О.О. Мушкудіані; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2003. - 16 с. - укp.
Досліджено типологію українського та грузинського романтизму; проведено комплексний аналіз способів вираження авторської свідомості-чуттєвості в поезії О. Чавчавадзе, Г. Орбеліані, В. Орбеліані, Н. Бараташвілі, Л. Боровиковського, М. Костомарова, В. Забіли, М. Петренка, М. Шашкевича, Т. Шевченка та ін. Розглянуто художні візії історичного минулого, діалог із природою, естетику духовності інтимної лірики українських і грузинських романтиків. Окремі розділи присвячено розгляду художньої спадщини Т. Шевченка та Н. Бараташвілі в інтертексті світового романтизму, а також рецепції творчості грузинських романтиків українськими інтерпретаторами.

176. Проза В.Винниченка: проблеми текстології: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.09 / Т.В. Маслянчук; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Уперше багатоаспектно розглянуто текстологічні питання творчості В.Винниченка, історію багатотомних видань його творів в Україні. Досліджено едиційні проблеми творчості митця, питання персональної текстології (творчої волі, вибору основного тексту). На підставі аналізу авторського листування та щоденникових записів уточнено деякі факти життя і творчості письменника, висвітлено історію написання та видання його еміграційних творів.

177. Пропедевтика порушень письма у першокласників з вадами мовлення в умовах білінгвізму: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / В.А. Козлова; Ін-т спец. педагогіки АПН України. - К., 2003. - 21 с. - укp.
Визначено складові вивчення усного та писемного мовлення, показники та критерії стану вербальних і невербальних процесів, розроблено методику їх дослідження. Виявлено особливості прояву розладів усного мовлення та письма за умов білінгвізму. З метою комплексного попереджувально-корекційного навчання двомовних учнів запропоновано спеціальний підбір методичних засобів і прийомів поетапного формування системи унормованих вимовних, лексико-семантичних, граматичних, орфографічних навичок з чітким розмежуванням елементів мовних систем двох споріднених мов у межах програмованих вимог.

178. Просвітницький ідеал людини та його образна інтерпретація у повістях Т.Шевченка: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.В. Гетьман; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Комплексно досліджено прозову спадщину Т. Шевченка за критерієм формування та розвитку в ній просвітницької концепції людини та її образного втілення. Проаналізовано генетичні контакти й типологічні перегуки повістей Шевченка з європейськими та українськими просвітницькими традиціями. Досліджено особливості системи персонажів як авторської інтерпретації просвітницької позитивної програми. Акцентовано увагу на функціях наратора в прозі Шевченка, який перезентує авторський погляд на світ і людину та ідеал людини органічно входить у світ Шевченкових повістей та реалізується в образах і "голосах" позитивних персонажів.

179. Просодичні засоби реалізації зв'язності тексту англійської прозової байки (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.І. Тараненко; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Систематизовано функціональні, структурні та семантичні ознаки усної реалізації англійської прозової байки. Експериментально встановлено основні закономірності взаємодії просодичних засобів у забезпеченні зв'язності її тексту, а також розроблено алгоритмічний метод аналізу фабул різних за прагматичною спрямованістю текстів байок. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено функціонування інваріантної та варіантних просодичних моделей актуалізації зв'язності елементів фабули тексту англійських прозових байок з різнополярними етичними ідеями.

180. Психологічні засади особистісно-креативного підходу в навчанні студентів університету (на матеріалі іноземної мови): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / І.В. Кукуленко-Лук'янець; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2003. - 22 с.: рис. - укp.
Проаналізовано теоретичні підходи щодо особистісно орієнтованого навчання та дані креативної лінгвістики. Здійснено науково-теоретичний аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень стосовно засобів активізації креативного потенціалу особистості. Визначено внутрішньоособистісні критерії, які ускладнюють розкриття креативності суб'єкта та потребують подальшої корекції. Наведено психолого-педагогічні принципи побудови особистісно-креативного підходу. Розроблено модель даного підходу, яка включає такі компоненти: концептуальний (теоретичне уявлення про креативну мовну особистість); психодіагностичний (виявлення креативності та особистісної проблематики студента); психокорекційний (вирішення особистісних проблем студента, що ускладнюють розкриття його креативності); креативно-розвивальний (активізація креативних здібностей особистості). Експериментально перевірено особистісно-креативний підхід у навчально-виховній роботі зі студентами вищого навчального закладу у процесі навчання англійської мови.

181. Психологічні особливості породження наративу як засобу саморозвитку особистості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.М. Шиловська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 22 с. - укp.
Визначено типи текстів-наративів та чинники, що впливають на їх породження. Виділено особливості наративу, що відрізняють його від інших видів текстів. Розкрито рівні функціонування наративу залежно від того, наскільки особистість вміє конструювати та реконструювати історію свого життя, приймати власний досвід та трансформувати його у зв'язну розповідь. Виявлено психологічні умови, за яких використання наративу в процесі психологічного консультування є ефективним та апробовано треніг саморозвитку особистості, спрямований на усвідомлення та прийняття власного досвіду, з дітьми молодшого шкільного віку та юнаками.

182. Психологічні особливості читання тексту іноземною мовою студентами з різним когнітивним стилем: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / С.І. Бондар; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Проаналізовано підходи до проблеми читання, представлено психологічну характеристику тексту, зокрема, іншомовного, розкрито процес розуміння та його особливості у процесі читання. Виділено принципи вивчення поняття когнітивного стилю як інструмента, способу переробки інформації. Розглянуто історичні аспекти вивчення когнітивних стилів у вітчизняній та зарубіжній психології, визначено їх типологію та застосування у особистості та діяльності на сучасному етапі розвитку психології. Наведено результати експериментального дослідження когнітивних особливостей прояву стилів студентів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі читання іншомовного тексту. Розроблено та апробовано систему завдань з формування прийомів читання даного тексту з урахуванням когнітивного стилю кожного студента. Доведено, що урахування даних стилів "полезалежності", "поленезалежності", "імпульсивності", "рефлексивності" у процесі навчання іноземної мови суттєво впливає на підвищення ефективності читання іншомовного тексту.

183. Психолого-педагогічні умови подолання комунікативних бар'єрів у процесі вивчення іноземної мови: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.В. Яковлева; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Виявлено психолого-педагогічні умови подолання комунікативних бар'єрів у студентів першого курсу під час вивчення іноземної мови, та створено програми діяльності щодо реалізації виявлених умов. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми психологічних бар'єрів у спілкуванні. Розкрито специфіку вивчення іноземної мови. Емпірично досліджено особливості прояву комунікативних бар'єрів та чинники їх виникнення в процесі вивчення іноземної мови студентами першого курсу. Виявлено психолого-педагогічні умови подолання та попередження комунікативних бар'єрів: підвищення навчальної мотивації, оволодіння навичками спілкування, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в групі. Теоретично обгрунтовано та апробовано програму колективно-розподіленої діяльності з елементами психотренінгу, спрямовану на реалізацію виявлених психолого-педагогічних умов подолання даних бар'єрів. Завдяки кількісному та якісному аналізу результатів дослідження під час розробки спеціальної програми, її експериментальної перевірки доведено ефективність та необхідність її включення до навчального процесу як засобу профілактики комунікативних бар'єрів і підвищення на цій основі якості оволодіння студентами іноземною мовою, а, водночас, їх особистісного зростання загалом.

184. Психолого-педагогічні умови формування української ментальності учнів основної школи (на матеріалі уроків української літератури): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.О. Видолоб; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Розкрито суть та зміст української національної ментальності як психологічного та педагогічного поняття. Проаналізовано основні теоретичні здобутки у її вивченні. Експериментально досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування української ментальності на базі використання в навчально-виховному процесі особистісно зорієнтованих технологій розвитку кращих рис українського народу. Обгрунтовано зміст зразків української літератури та фольклору та психолого-педагогічні умови їх ефективного використання на уроках гуманітарного циклу та в позаурочний час, розглянуто суть необхідних для цього засобів з метою формування в учнів основної школи української національної ментальності.

185. Реалізація принципу неперервності у профорієнтаційній роботі зі старшокласниками та фаховій підготовці студентів - майбутніх словесників: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О.Г. Лук'янченко; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2003. - 17 с. - укp.
Уперше обгрунтовано принцип неперервності у профорієнтованій роботі зі старшокласниками та фаховій підготовці студентів - майбутніх словесників через систему відбору та використання краєзнавчого матеріалу. Запропоновано систему навчальної та дослідницької роботи з розвитку мовлення старшокласників і студентів на підставі засад лінгвоукраїнознавства з урахуванням наступності у науковому пошуку, що підвищує рівень підготовки майбутнього вчителя-словесника. Доведено, що взаємодія форм і методів неперервності лінгвістичної освіти старшокласників і студентів як засобу ранньої профорієнтації підвищує рівень підготовки майбутнього вчителя-словесника, а доцільність активного залучення засобів краєзнавства до навчально-виховного процесу сприяє національно-патріотичному вихованню майбутніх педагогів, орієнтує молодь на самопізнання, а також формує культурну пам'ять молодого покоління. Виявлено, обгрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови реалізації принципу неперервності у профрієнтаційній роботі зі старшокласниками та фаховій підготовці даних студентів. Розвинуто лінгвоукраїнознавчий підхід до використання явищ національної культури у навчанні.

186. Релігійна термінологія сучасної французької мови: генеза, семантика, функціонування: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Є.Г. Жерновей; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
На підставі результатів аналізу релігійної термінології французької мови, її генетичної й лексико-семантичної структури, аспектів функціонування релігійних термінів у різних текстових жанрах установлено: базою для творення релігійної термінології стали латинська та давньогрецька мови, а також власне французькі утворення; запозичення з інших мов складають незначну частину термінів. Відзначено, що лексико-семантичні процеси в межах релігійної термінології сучасної французької мови виявляють специфічні риси: категоріальну багатозначність, міжсистемну антонімію, дублетність синонімів. Визначено, що ядром та центром функціонально-семантичного поля сакральності є біблеїзми та християнізми, а периферії - терміни нехристиянських релігій. Частотний аналіз фунціонування генетичних пластів релігійних термінологічних одиниць (РТО) в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження. Зазначено, що функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів.

187. Родинне виховання учнів 5 - 8 класів у процесі вивчення української літератури: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Т.О. Яценко; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2003. - 20 с.: табл. - укp.
Представлено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методичну систему родинного виховання учнів V - VIII класів загальноосвітньої школи у процесі вивчення української літератури. Розглянуто ефективні методи та прийоми, спрямовані на засвоєння учнями цінностей родинних виховних традицій під час аналізу художніх творів родинної тематики. Установлено, що запропонована методика сприяє розвитку дослідницько-пошукових здібностей учнів, усвідомленому сприйняттю ними художнього тексту, позитивно впливає на формування особистісних якостей школярів, вихованню у них любові й пошани до батьків, почуття єдності родинних зв'язків, гордості за свій родовід.

188. Розвиток абстрактної лексики в ранньонововерхньонімецькій мові (на матеріалі полемічних текстів XVI ст.): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Медведовська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Комплексно досліджено німецькі абстрактні іменники в діахронії, зокрема абстрактні іменники - поняття Реформації 1518 - 1525 рр., які увійшли до сучасних терміносистем. Теоретично обгрунтовано новий методологічний підхід до проблем розмежування абстрактних та конкретних значень та дослідження абстрактної лексики в діахронії. Лексичну абстракцію розглянуто як польову структуру в семантиці, запропоновано шкалу для визначення ступеня абстрактності лексичних одиниць та їх окремих значень. Всебічно проаналізовано абстракті іменники - словотвірні та семантичні неологізми ранньонововерхньонімецької (РНВН) мови, розглянуто їх тематичні групи, екстра- та інтралінгвістичні причини їх появи, порівняно значення періоду РНВН у різних авторів - прибічників і противників реформації. Проведено статистичний аналіз вживання неологізмів в текстах РНВН, частотності способів словотвору та видів семантичної деривації. За результатами дослідження визначено ключове значення РНВН для формування сучасного німецького словника абстрактної лексики та розвитку лексичної абстракції в семантичній системі взагалі. Уточнено роль окремих авторів Реформації в процесі формування нових терміносистем, визначено деякі характерні закономірності словотвору та семантичної деривації німецьких багатозначних абстрактних іменинників в діахронії.

189. Розвиток мовної освіти у середніх і вищих навчальних закладах Великої Британії другої половини XX ст.: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / О.Ю. Кузнецова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2003. - 43 с. - укp.
Проведено історико-ретроспективний аналіз становлення та розвитку мовної освіти у навчальних закладах Великої Британії (на матеріалі навчання іноземної мови), науково обгрунтовано особливості та виявлено етапи розвитку теорії та практики навчання мов у країні. Досліджено вплив педагогічних теоретичних настанов у педагогіці країни у досліджуваний період на формування концепцій навчання мов. Проаналізовано теоретичні концепції, що домінували у навчанні іноземних мов у навчальних закладах Великої Британії у другій половині XX ст. Розкрито трансформації у визначенні мети, формуванні змісту, організації зазначеного навчання у середніх школах країни. Досліджено стан та визначено особливості підготовки студентів з іноземних мов у вищих навчальних закладах. Проаналізовано цілі, зміст, організацію педагогічної підготовки та перепідготовки викладачів у даній сфері. Виявлено тенденції розвитку мовної освіти у середніх і вищих навчальних закладах країни, проведено порівняльний аналіз тенденцій її розвитку у Великій Британії та в Україні. Визначено шляхи використання британського науково-практичного досвіду цієї освіти в Україні за сучасних умов. Введено до наукового обігу невідомі та маловідомі дані й матеріали, пов'язані з розвитком теорії та практики навчання у даних навчальних закладах у Великій Британії.

190. Розвиток мотивації оволодіння іноземною мовою в умовах вищого військового навчального закладу: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / О.М. Гринчишин; Нац. акад. Держ. Прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельниц., 2003. - 18 с. - укp.
Висвітлено психологічні аспекти розвитку мотивації оволодіння іноземною мовою за умов навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ). Проведено психологічний аналіз мотивів оволодіння іноземною мовою у курсантів ВВНЗ. Розроблено психологічну модель мотивації оволодіння іноземною мовою. Визначено концептуальні підходи до побудови психологічної моделі мотивації. Обгрунтовано теоретичні засади оволодіння іноземною мовою на підставі спілкування за умов ВВНЗ.

191. Розвиток навчальної термінологічної лексики у процесі розбудови української системи освіти (кінець XIX - початок 1930-х рр. XX століття): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / В.І. Авраменко; Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Науково проаналізовано генезу навчальної термінологічної лексики в процесі розбудови української системи освіти (наприкінці XIX - на початку 1930-х рр.). Розкрито провідні етапи розвитку навчальної термінолексики (кінця XIX - початку XX ст., 1917 - 1920 р., 1920 - 1933 рр.) та виявлено основні тенденції розвитку навчальної термінологічної лексики в освітньому процесі зазначеного періоду. Висвітлено особливості становлення української термінолексики предметів гуманітарного та природничо-математичного циклів. Визначено роль і значення єдиної уніфікованої термінології у прогресивному поступі національної освіти, зроблено висновки про можливість використання набутого досвіду в практиці вітчизняної школи.

192. Розвиток писемного мовлення учнів 4(3) класів на уроках української мови у школах з російською мовою навчання: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / О.А. Павлик; Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2003. - 18 с.: рис., табл. - укp.
Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику розвитку писемного мовлення учнів IV(III) класів на уроках української мови, що грунтується на транспозиційно-корекційному підході й містить етапи: підготовчий (актуалізація спільних з російською мовою текстологічних знань та вмінь), формуючий (розвиток текстотвірних та комунікативних умінь, засвоєння специфічних лексико-граматичних засобів української мови), підсумковий (удосконалення всіх груп умінь писемного зв'язного мовлення). Зазначено, що запропонована методика є результативною за умов урахування вмінь з різної мови, міцності знань та сформованості мовленнєвих умінь з російської мови, дотримання диференційованого підходу до їх розвитку, забезпечення мотивації мовленнєвої діяльності школярів через зміст текстового матеріалу, ефективні прийоми роботи з ним, застосування доступних творчих завдань. Установлено, що якість та успішність процесу розвитку українського писемного мовлення школярів суттєво залежить від загального рівня розвитку дітей, урахування вчителем специфіки навчання української мови, рівня знань та вмінь школярів з російської мови, етнічного складу учнів, плинності педагогічних кадрів.

193. Розвиток християнської писемної культури в Україні: етно-конфесійна специфіка: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / С.М. Піддубна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Обгрунтовано етно-конфесійну специфіку християнської писемної культури в Україні як певний культурний процес, який дозволяє прослідкувати зміни в часі й стані таких об'єктів писемної культури, якими є християнська православна паристика, ораторська, агіографічна, паломницька література, полемічні, повчальні твори, а також твори художньої літератури, в яких є наявною християнська символіка. Показано історичні шляхи Священного Писання в українській писемній культурі та визначено його найважливіші віхи. Висвітлено етно-конфесійні прояви формування української писемної культурної традиції в християнській літературі, які вплинули на формування менталітету як сфери певних моральних, соціально-психологічних орієнтацій, що складають специфіку світовідчуття, сприймання та світобачення українського народу на певних історичних етапах його розвитку. Виявлено етно-конфесійні прояви біблійних мотивів і символів у сучасній українській художній літературі, які несуть велике моральне навантаження й застосовуються авторами літературних творів для того, щоб акцентувати увагу читача на етичному аспекті твору, щоб викликати відповідну реакцію моральної свідомості адресатів їх літературного звернення.

194. Романи Юрія Хорунжого і українська історико-біографічна проза 60-90-х років XX ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / А.М. Меншій; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено історико-біографічні романи Ю. Хорунжого "Борвій", "Злет і заземлення Григорія Полетики", "Любов маєш - маєш згоду", "Вірую" в контексті української історико-біографічної прози 1960 - 1990 рр. Простежено мистецьку еволюцію письменника в жанрі художньої біографії. Установлено типологічні ознаки романів, визначено засоби використання асоціативно-психологічної організації біографічного матеріалу, ідейно-естетичну роль історичних документів у художньому відтворенні подій та характерів. Розкрито специфіку творення образу головного героя в художніх життєписах. З'ясовано місце романів серед творів цього жанру й логіку ідейного, художнього, проблемно-тематичного зв'язку творчості письменника з попередниками й сучасниками, показано його новаторство в жанрі історико-біографічного роману.

195. Сакральний театр у генезі театральних систем: Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.: 17.00.01; 17.00.02 / О.Ю. Клековкін; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. - К., 2003. - 24 с. - укp.
Розглянуто тезу М. Бахтіна про свято як первинну форму культури. Досліджено сакральний театр, його феномен, динаміку та внутрішню єдність, яка організує його зсередини на рівні системи жанрів, висуваючи на перший план домінантний жанр - містерію, яка ініціює формування театральних систем. Театральну систему розглянуто як сукупність сценічних жанрів і прийомів втілення (інсценізації), актуальну для певної суспільної групи міфологічної події (сакрального сюжету).

196. Семантико-синтаксична організація речень з дієслівними предикатами мовлення: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.Г. Ніколаєва; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 27 с. - укp.
З'ясовано семантичну суть предикатів мовлення та визначено їх класифікаційні межі. Встановлено, що формування структурних типів речень з дієслівними предикатами мовлення зумовлюється валентнісними особливостями предикатів, типом варіантної актуалізованості валентності предиката та несубстанціальними характеристиками предикатів. З'ясовано типи реалізації структурних схем речень з предикатами мовлення, встановлено варіанти структурно-морфологічного їх втілення, здійснено диференціацію та класифікацію основних типових значень дієслівних речень з предикатами мовлення, а також виявлено, що явище асиметрії у синтаксичних конструкціях спостерігається у разі змістової трансформації пропозиції, за наявності детермінантів або у випадку лексичних особливостей компонентів структури.

197. Семантико-синтаксична структура речень з чотиривалентними предикатами: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Куц; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено зв'язок категорії валентності дієслова з семантико-синтаксичною структурою елементарного речення. Установлено кількісний та якісний склад чотиривалентних дієслів. Проведено їх семантичний та словотвірний аналіз, визначено типи семантико-синтаксичної структури речень, породжених цими дієслівними предикатами, закономірності реалізації їх облігаторних і факультативних валентностей, кореляції семантичної та формально-граматичної структури елементарних двоскладних й односкладних речень з чотиривалентними дієсловами руху, преміщення та конкретної фізичної дії. Вивчено особливості поширення їх структури прислівними узгодженими та детермінантними другорядними членами речення.

198. Семантико-стилістичне явище гри слів в українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Т. Тимчук; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2003. - 14 с. - укp.
Проведено комплексний аналіз явища гри слів в українській мові - з різними підвидами даного явища, на різних мовних рівнях і на матеріалі різних стильових і жанрових різновидів. Докладно описано функціонування даного явища у межах будови слова (у морфеміці та словотворенні), граматичних і лексико-граматичних категорій морфології, синтаксичних конструкцій, фразеологічних та інших стійких мовних зворотів. Уточнено й розширено класифікацію типів семантико-структурної побудови висловлень з елементами гри слів.

199. Семантико-функціональні особливості німецьких висловлень-прислів'їв: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / В.В. Прутчикова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено семантико-функціональні особливості висловлень-прислів'їв німецької мови як номінативно-комунікативних одиниць у їх статичному та динамічному аспектах. Системно описано семантико-прагматичні особливості висловлень-прислів'їв з позицій їх мовленнєвого впливу. Висловлення-прислів'я розглянуто як моделі соціально-типізованої мовленнєвої поведінки, які включають мовні та соціальні аспекти. Уточнено статус висловлень-прислів'їв як комунікативно автосемантичних мовленнєвих одиниць, з'ясовано особливостї формування функціональної перспективи та визначено стратегії експліцитного або імпліцитного впливів на партнера по комунікації, спираючись на мовні перспективи семантичної структури, комунікативні категорії та прагматичне значення. Описано участь висловлень-прислів'їв в організації дискурсної когерентності, тобто у процесі прагматичної експлікації пропозиціально-тематичних відношень між окремими мовленнєвими актами (локальною когерентністю) та прагматичної зв'язності усього дискурсу у цілому (глобальною когерентністю). Висловлення-прислів'я розглянуто як висловлення "неособистого мовлення" з двоплановою семантикою, які мають одночасно дві лінії впливу на партнерів по комунікації та належать до конвенціональних засобів передачі непрямих дидактико-моралізуючих висловлень, що ідіоматично застосовуються як "прагматичні заготовки" для мовленнєвої діяльності.

200. Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.П. Задорожна; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 20 с. - укp.
Проведено лексико-семантичний аналіз фразеологічного фонду німецької мови, розглянуто особливості вживання лексичних одиниць у складі фразеологізмів і вільно в тексті, досліджено сполучуваність слів та їх лексико-семантичні підкласи з використанням статистичних методів. Створено нову класифікацію фразеологічних одиниць з урахуванням ступеня зв'язку між компонентами лексичних біномів, який визначається з застосуванням критерію chi2 і коефіцєнта взаємної спряженості K. Запропоновано поділ фразеології як науки, що вивчає лексичні біноми зі встановленим стабільним (фразеологічним) зв'язком, на лексичну та семантичну. Їх одиницями є відповідно біноми типу "слово" + "слово" (лексична фразеологія), "слово" + "лексико-семантичний підклас" та "лексико-семантичний підклас" + "лексико-семантичний підклас" (семантична фразеологія), це дає змогу їх використання під час укладання частотних (в тому числі фразеологічних) словників.

201. Семантичні та функціональні властивості абстрактних іменників французької мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / З.Ф. Піскозуб; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Досліджено абстрактні іменники французької мови у син- та діахронічному аспектах і питання їх сучасного функціонування. Здійснено семантико-функціональний аналіз даних іменників через призму їх еволюції. Зазначено, що до уваги взято абстрактні іменники ХVI - XVIII ст. - епохи зародження та розвитку класичної французької мови, що дало змогу зрозуміти сутність еволюції сучасної французької абстрактної мови. Встановлено, що опозиція абстрактне/конкретне виступає як константа еволюції французької іменникової лексики. Доведено, що аналіз абстрактних імен з погляду теорії референтності засвідчив, що іменник може функціонувати конкретно та абстрактно залежно від місця, яке він займає в ієрархічній лексичній опозиції гіперо-гіпонімічного типу. Значну увагу приділено аналізу семантики абстрактних іменників сучасної французької мови. Зазначено, що це дало змогу ствердити, що тяжіння лексем до транспозиції у множину та здатність до мінливості виступають як релевантні риси еволюції французьких абстрактних іменників і водночас як домінанта їх лексико-семантичних модифікацій.

202. Семантичні, прагматичні та структурні особливості висловлювань із запереченням заперечення (на матеріалі сучасної французької мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / І.В. Музейник; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Здійснено комплекне дослідження висловлювань із запереченням заперечення у французькій мові у межах інтегративної прагматики. Встановлено, що на підставі вживання у висловлюванні двох негативних значень дане висловлювання набуває стверджувального змісту, тобто відбувається перехід із негативного поля до позитивного. Доведено, що інформативне значення висловлювання, яке виникає у результаті заперечення заперечення, може бути еквівалентним стверджувальному та мати характер посиленого - послабленого твердження. Визначено прагматичні характеристики заперечення заперечення та виявлено залежність семантичного результату вживання у висловлюванні двох негативних значень від аргументативної (прагматичної) спрямованості висловлювання. Здійснено аналіз прагматичних і семантичних особливостей оцінки висловлювань, що, зокрема, містять заперечення заперечення, у французькому дискурсі та рекламі.

203. Середньонаддніпрянсько-степове діалектне порубіжжя у світлі ізоглос: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.В. Щербина; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 23 с. - укp.
Досліджено середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу, ареальну стратиграфію та наведено системний опис назв одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Проаналізовано репертуар, структурну організацію номенів у межах парадигм, виділено тематичні та лексико-семантичні групи як основні типи угруповань лексики. На підставі карт "Атласу лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового зарубіжжя" (175 карт з коментарями) виявлено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму. Окремі зони та групи говірок виділено на підставі відмінностей у репертуарі й особливостях лексичного вираження маніфестантів аналізованих сем, співвідношення інноваційних та архаїчних назв, семантичної спеціалізації, варіативності фонетичної структури лексичних одиниць.

204. Символізація значення слова в українському фольклорному мовленні (на матеріалі фауноназв у казках, піснях і пареміях): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / З.С. Василько; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2003. - 20 с. - укp.
За допомогою картотеки прислів'їв, казок і пісень, укладеної за матеріалами академічних видань проаналізовано тематичну групу лексики на позначення реалій фауни. На матеріалах фольклорних текстів різного жанру проведено перше комплексне дослідження тематичної групи фаунолексем щодо формування у них символічного компонента значення слова, здійснено спробу ідеографічного опису даних лексем української мови, наведено їх етноконцептуальні моделі. Простежено тенденції розвитку лексичної системи мови взагалі, зважаючи на місце у ній даних мовних одиниць. Доведено, що національномовна картина світу, якою вона є в українських піснях, казках, прислів'ях, відтворює мовний, мовленнєво-творчий та світоглядний образ народу. Встановлено, що фольклорні контексти чи не найбільшою мірою увиразнюють загальну структуру значення слова, яке на численних прикладах фаунолексем універсалізується у тріаді слово (побутова назва) - образ (метафоризована назва) - символ (етнокультурна назва).

205. Синтагматичні та парадигматичні властивості прикметників кольору в німецькій мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / С.О. Кантемір; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - О., 2003. - 20 с. - укp.
Зазначено, що зіставний аналіз результатів семантичної та лексичної сполучуваності дає змогу виділити три спільні, найбільш типові групи синтагматичних партнерів прикметників кольору: іменників на позначення зовнішності людини одягу та взуття, а також флори. На парадигматичному рівні встановлено, що проаналізована мікросистема проявляє себе як угрупування мовних елементів зі спільним денотатом, які різняться між собою відношеннями несумісності. Спостережено, що парадигматичні відношення між досліджуваними словами вказують на властивість прикметників кольору в словосполученнях не заміщувати, а доповнювати один одного. Через те в їх дистрибуційних характеристиках (у порівнянні з іншими досліджуваними словами) зафіксовано більше спільних ознак, аніж відмінних, тобто всі досліджені прикметники кольору становлять тісну лексико-семантичну мікроструктуру, члени якої поєднані між собою різними за силою та характером зв'язками та виявляють позитивну кореляцію.що займають центр мікросистеми. Виявлено, що центральна позиція вказаних прикметників у мікросистемі кольору зумовлена їх мовною функцією та роллю у відображенні об'єктивної реальності.

206. Система фонетичних засобів актуалізації смислу висловлювання (експериментально-фонетичне дослідження англійського емоційного мовлення): Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / А.А. Калита; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 32 с. - укp.
Запропоновано новий функціонально-рівневий підхід щодо аналізу особливостей взаємодії фонетичних засобів актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. Зазначено, що дослідження грунтується на принципі збереження прагматичного потенціалу висловлювання. Доведено, що це дозволило поділити мовленнєвий простір функціонування даних висловлювань за їх емоційно-прагматичним потенціалом на три рівні: низький, середній, високий та зробити їх класифікацію. Встановлено інваріантні моделі просодичного оформлення смислу англійських емоційних висловлювань, реалізованих на різних рівнях комплексної взаємодії прагматичних, емоційних факторів та інших мовних і позамовних критеріїв. Визначено вплив смислу даного висловлювання та ситуативно-прагматичних змінних на спектральні характеристики голосних, а також на інтонаційне оформлення висловлювання та фоносемантичний ефект від взаємодії засобів сегментного та надсегментного рівнів. Зазначено, що даний підхід дозволив описати інваріантні просодичні моделі актуалізації смислу у межах трьох найбільш узагальнених груп або класів англійських емоційних висловлювань.

207. Системні та функціональні характеристики англійських прислівників місця та напрямку: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Л.М. Коцюк; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 18 с. - укp.
Проведено аналіз системних і функціональних особливостей просторових одиниць. Встановлено семантичну структуру прислівників above, away, back, close, far, forward, here, home, north, outside, straight, there, визначено особливості їх синтаксичної та лексичної сполучності у текстах художньої та наукової прози. Доведено, що дані прислівники є важливою частиною системи лексичних засобів сучасної англійської мови на позначення просторових відносин, яка характеризується особливостями своєї структури та функціонування (частотою, поширеністю, синтаксичною та лексичною сполучністю) на рівні лексико-семантичних варіантів, конкретних й семантичних груп прислівників у текстах художньої та наукової прози.

208. Складні номінативні одиниці в структурі займенниково-співвідносних ототожнювальних речень: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Нітенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.
Здійснено системний різнорівневий аналіз складних номінативних одиниць "те + підрядна частина" в структурі займенниково-співвідносних ототожнювальних речень, описано особливості їх формальної та семантичної організації. Розкрито роль лексико-семантичного наповнення підрядної частини у складі номінативних блоків із корелятом те, передусім у контексті предикатних лексем, у формуванні значення цих складних номінантів та особливостей їх функціонування, детально описано такі лексеми. Охарактеризовано номінативні можливості блоків, зазначено можливість їх використання в якості назв подій, предметів, істот, місця. Показано залежність явища асиметрії ототожнювальних речень від функції номінативних блоків у їх складі, описано умови трансформації та руйнування блоків у структурі таких конструкцій. Виявлено чинники, які зумовлюють здійснюваний мовцем вибір на користь номінативного блоку, встановлено стильову приналежність конструкцій, що містять блоки "те + підрядна частина".

209. Складнопідрядні речення з підрядними означальними в сучасній польській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / О.С. Баранівська; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Розкрито теоретичні аспекти складнопідрядних речень з підрядними означальними в сучасній польській мові, проаналізовано особливості цього типу речень і сполучні засоби, їх первинні функції та еволюцію в процесі функціонування. Наведено класифікацію складнопідрядних речень на підставі формальних, структурних і семантичних ознак, визначено основні структурно-семантичні та формально-граматичні особливості цього типу речень, уточнено відмінності між окремими підтипами підрядних означальних речень. Доведено, що в польській мові складнопідрядні речення з підрядними означальними і прості речення з відокремленими дієприкметниковими зворотами є функціонально-семантичними еквівалентами, однак цей процес взаємопереходу чи трансформації залежить від стилю і граматичних особливостей, в якому функціонує ця синтаксична одиниця. На матеріалі оригінальних і перекладних текстів (польських джерел українською мовою) виявлено спільні та відмінні характеристики підрядних означальних речень в обох мовах. Зазначено, що, не враховуючи спільне походження (беручи до уваги розвиток структури складного речення в слов'янських мовах), граматична природа підрядних означальних речень польської та української мов не завжди є однаковою, що простежується за порівняльного аналізу (на грунті двох мов).

210. "Слово о полку Ігоревім" і Новгород-Сіверщина: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.С. Воїнов; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Проаналізовано історичні зв'язки літопису "Слово о полку Ігоревім" з Новгород-Сіверщиною, літературні та культурні традиції регіону, мову видатної літературної пам'ятки. Уперше досліджено топонімічні паралелі до лексики "Слова о полку Ігоревім", що існують в даному регіоні. Виконано цілісний історіографічний аналіз перекладів, переспівів, досліджень, літературних ремінісценцій "Слова", створених літераторами Новгород-Сіверщини. На підставі аналізу характерних особливостей мови регіону та існуючих на її території топонімів зроблено висновок про новгород-сіверське походження "Слова о полку Ігоревім" і його автора, про значний внесок літераторів до вивчення та популяризації даної пам'ятки.

211. Словотвір ад'єктонімів у сучасній словацькій літературній мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / І.М. Шпітько; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Описано словотвірний потенціал словацької ад'єктонімії. Ойконіми, які є структурною базою для творення ад'єктонімів, класифіковано за лексико-семантичними, граматичними ознаками, способами творення, структурою, формантами, визначено фонемну структуру фіналі. Досліджено словотворчі засоби словацької ад'єктонімії: суфікси та морфологічні явища (чергування приголосних фонем, усічення ойкоформантів, інтерфіксацію, накладання морфем), які найменш досліджені у словацькому мовознавстві. Зазначено, що морфонологічні явища перетворюють семантичну твірну основу у структурно твірну. Описано механізм творення ад'єктонімних дериватів від простих (кореневих і суфіксальних) і складених ойконімів. Виявлено словотвірні моделі словацької ад'єктонімії, продуктивність ад'єктонімних суфіксів. Відзначено результати процесів нормування словотворення ад'єктонімів у словацькому мовознавстві від різних структурних груп ойконімів. Визначено основні закономірності та тенденції творення ад'єктонімів у сучасній словацькій літературній мові.

212. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Е.Т. Дерді; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 21 с. - укp.
Досліджено спеціальну термінологію юриспруденції, що дає змогу одержати цілісну картину інвентаря правничої терміносистеми на сучасному етапі розвитку англійської мови та висвітлено загальнотеоретичні питання, що стосуються процесів виникнення, розвитку та функціонування англійських термінів права як одиниць первинної та вторинної номінації. Доведено, що для сучасної англійської юридичної термінології характерною є подвійна мовна основа. Поряд зі словами та виразами, що притаманні національній мові, побутують терміни-слова та терміни-словосполучення, запозичені з класичних та сучасних європейських мов. Установлено роль словотвірних елементів в утворенні юридичних термінів та продуктивні моделі термінотворення сучасної англійської правничої термінології. Доведено, що визначений набір основ і словотвірних елементів зумовлюють професійне розуміння фахівців у галузі юриспруденції, виступаючи своєрідними провідниками наукової інформації. Показано специфіку процесів вторинної номінації в англійській термінології юриспруденції. Виявлено й описано лексико-семантичні особливості одиниць юридичної підсистеми англійської мови. Показано, що семантичні відношення всередині термінологічного поля юриспруденції відіграють принципово важливу організуючу роль в окремих її ланках. Зазначено, що соціальний чинник належності людини до простого громадянина або до представника юридичної фахової спільноти є визначальним для термінологічної насиченості текстового рівня дискурсу правової субмови зовнішніми і внутрішніми юридичними термінами.

213. Соціальність філософії мови Мартіна Гайдеууера: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / І.А. Пантелєєва; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 18 с. - укp.
Розглянуто соціальність філософії мови німецького філософа М.Гайдеууера, яка грунтується на принципах соціальної філософії розуміння. Узагальнено ключові методологічні настанови філософа щодо визначення шляхів осягнення мови філософії. Показано наочність філософської мови М.Гайдеууера, соціальний зміст його специфічної термінології, визначено особливості та способи вираження філософської мовної концепції вченого. Проаналізовано ситуацію, яка склалася навколо української філософської мови, визначено тенденції її подальшого розвитку. Висвітлено герменевтичну філософію М.Гайдеууера, еволюцію герменевтичної тріади, представлену В.Дільтеєм, М.Гайдеууером, Г.-Г.Гадамером. Зазначено, що постійна апеляція до соціального буття, соціальний аспект екзистенціалізму, використання повсякденної мови як філософської, кодування філософської мови соціальними змістами - усе це складові внутрішньої соціальності філософії мови М.Гайдеууера.

214. Соціолінгвістична категорія домінантності та її реалізація в англомовному політичному дискурсі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / В.А. Ущина; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Висвітлено комунікативно-інтеракціональну організацію та семантико-прагматичні особливості вербалізації соціолінгвістичної категорії домінантності за інституційно-конвенційних умов політичних дебатів. Домінантність розглянуто як динамічну інтерактивну сутність дискурсивного плану, природним середовищем якої є діалогічне мовлення як компонент людської взаємодії. Здійснено її аналіз відповідно до екстралінгвістичних факторів контексту політичних дебатів: ситуації спілкування, комунікативної мети та фактора адресата. Визначено особливості вербалізації домінантності на інтеракціонально-конверсаційному та прагма-семантичному рівнях політичного дискурсу. Виділено та проаналізовано два типи домінантності - інтеракціональну та риторичну. Досліджено та систематизовано її сукупні інтеракціональні кроки, які названо ініціативними. Запропоновано стратегії інтеракціональної та риторичної домінантності, а саме - мовленнєві стратегії контролю над чергуванням реплік як дискурсивне виявлення інтеракціональної домінантності та стратегії позитивної самопрезентації та негативної подачі опонента як стратегії риторичної домінантності. З'ясовано, що мовленнєва реалізація комунікативних стратегій риторичної домінантності відбувається відповідно до виявлених семантико-стратегічних кроків. Простежено структурно-семантичні особливості їх мовної організації.

215. Соціофонетична варіативність вимови політичних діячів Німеччини: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Д.О. Петренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Проаналізовано актуальні проблеми сучасної фоностилістики та соціофонетики, визначено особливості варіювання мовлення носіїв німецької мови Німеччини на рівні вимови. Розроблено теорію варіантності у галузі соціофонетики німецької мови. Встановлено зміни правила реалізації німецьких голосних і приголосних у мовленні політиків Німеччини. Розглянуто ситуативний метод, тобто вивчено мовні особливості мовлення у різних ситуаціях спілкування (офіційних і невимушених), та пов'язаний із цим вибір мовцями певного стилю вимови.

216. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту: Автореф. дис... канд. фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / О.В. Боровська; Львів. держ. ін-т фіз. культури. - Л., 2003. - 20 с.: рис. - укp.
Визначено співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту, описано сучасний стан термінологічної системи галузі та окреслено шляхи та перспективи її поповнення та збагачення, а також зроблено комплексний науковий аналіз процесу розвитку та формування. Визначено основні екстра- та інтралінгвістичні чинники впливу на терміносистему. Проаналізовано автентичні та інтернаціональні шляхи творення спортивних термінів.

217. Становлення й розвиток терміносистеми художнього розпису в українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ю.Й. Рисіч; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 20 с. - укp.
Відтворено поетапне формування та розвиток термінології мистецтва художнього розпису, укладено її періодизацію. Визначено сукупність екстралінгвістичних чинників, що зумовили становлення терміносистеми, зокрема в площині релігійних, торговельно-економічних, культурно-політичних зв'язків українського та інших народів в аспекті розвитку науки й техніки розпису. Доведено, що системність, якої досягло мистецтво художнього розпису на позамовному рівні, визначає внутрішньомовну його організованість. Специфічні риси терміносистеми художнього розпису як конкретно галузевої у складі української національної термінології висвітлено через з'ясування лексико-семантичних, словотвірних, граматичних особливостей її структурної організації, виявлення спектра семантико-парадигматичних зв'язків між її складниками, функціонально-стилістичного потенціалу термінів.

218. Становлення молодшого школяра як суб'єкта писемного мовлення (в умовах культурологічно орієнтованого навчання): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / В.Ф. Литовський; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Доведено можливість здійснення у повному обсязі за умов початкової школи задуму Л.С.Виготського щодо розвитку в молодшого школяра писемного мовлення через гру та малювання. Виявлено евристичний потенціал уявлень, запропонованих Л.С.Виготським, Е.Еркіним про розбудову дитиною удаваної ситуації гри та дитяче малювання як процеси побудови текстів своєрідними засобами. Розкрито роль діалогу молодшого школяра за наявними та уявними співрозмовниками у становленні його суб'єктом писемного мовлення. Показано, що створення молодшим школярем вихідних засобів знакового опосередкування власної поведінки та послідовна трансформація ним цих засобів обумовлена наявністю та розв'язанням ним плідних суперечностей власного самовизначення у загальнолюдській та національній культурі.

219. Стереотипи породження та сприймання журналістського твору (на матеріалі газетних текстів): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / Л.В. Завгородня; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Досліджено роль стереотипів у процесах масової комунікації, встановлено механізм виникнення, функціонування та сприймання мовних стереотипів у газетних текстах. Наведено результати досліджень соціальних стереотипів у різних науках (соціопсихології, філології, психолінгвістиці, журналістиці), визначено роль стереотипів у процесах масової комунікації, зокрема у формуванні перцептивного образу у свідомості людини. На підставі аналізу мовних стереотипів газетних текстів з функціонально-семантичної точки зору та погляду структури показано, що поняття стереотипності у журналістських творах стосується одиниць різних мовних рівнів - лексичного, синтаксичного, а також композиційної будови текстів. Експериментально досліджено інформаційні очікування читацької аудиторії Черкаського регіону, її стереотипів сприймання газетних текстів. Проведено тематичний і жанровий моніторинг регіональної преси, охарактеризовано функціональну наповненість заголовкового комплексу та толерантність газетних публікацій.

220. Стилізація усно-розмовної мови в текстах сучасної української драматургії: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Ожигова; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2003. - 23 с. - укp.
Досліджено явище стилізації усно-розмовної мови в текстах, які створили сучасні українські драматурги - І.Андрусяк, І.Бондар-Терещенко, Я.Верещак, Н.Ворожбит, О.Гончаров, Л.Демська, В.Діброва, К.Демчук, О.Ірванець, О.Кирилова, О.Миколайчук-Низовець, Н.Неждана, О.Погребінська, В.Сердюк, О.Сліпець, В.Фольварочний, С.Щученко. На тлі загальної тенденції до демократизації літературної мови, лібералізації норм, використання в художніх текстах периферійних пластів лексики (зниженої, вульгаризмів, жаргонізмів, арготизмів) простежено механізми активної взаємодії усно-розмовних і книжних елементів, визначено засоби інтелектуалізації мовних партій персонажів. Із використанням методу стилістичного експерименту виявлено особливості функціонування усно-розмовних одиниць у текстах сучасної драми. Застосовано метод соціолінгвістичного аналізу з метою диференціювання мовно-соціальних типів, виявлення часових і соціальних маркерів, а також з'ясування місця сучасного драматургійного дискурсу в розвитку літературної мови. За допомогою методу інтерпретування декодовано факти художньої мови та визначено їх рецепцію, зважаючи на стилістичну доцільність. За методом асоціативно-семантичного та компонентного аналізу вивчено лексичні та фразеологічні явища сучасних драм, установлено відношення синонімізації та механізми гри слів.

221. Стилістика роману І.С.Тургенєва "Дворянське гніздо": Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / І.Р. Сапрун; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено мовностилістичну організацію роману І.С.Тургенєва "Дворянське гніздо". Здійснено детальний опис словесно-художньої структури, визначено стилістичну своєрідність основних семантичних сфер цього твору - оповідної ситуації та зображеного світу, виявлено прийоми їх актуалізації. Установлено динаміку позицій оповідача, всебічно розглянуто мовностилістичні елементи тексту, які знаходяться у тісному зв'язку з позицією оповідача, зі структурою точок зору, представлених у романі. Проаналізовано основні стилістичні прийоми впровадження "чужої" мови до авторської оповіді у романі "Дворянське гніздо", описано структурні форми даної мови, виявлено їх стилістичні функції. Уперше охарактеризовано конвергенції у творі І.С.Тургенєва. Визначено роль наскрізних мотивів, а також основних конструктивних принципів у формуванні тексту. Виділено та описано основні різновиди пейзажного малюнку у "Дворянському гнізді", з'ясовано їх мовностилістичну специфіку та функції. Детально проаналізовано використання виражально-зображальних засобів для створення образів персонажів різного плану, розглянуто дані засоби у їх загальній спрямованості щодо втілення авторського задуму.

222. Стилістичні та семантичні характеристики конотативної системи сучасної німецької фразеології: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.А. Оніщенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 18 с. - укp.
Проведено аналіз конотативних компонентів фразеологічних одиниць (ФО) німецької мови в їх системних відносинах з метою визначення ролі конотативних співзначень у семантиці фразеологізмів, шляхів та чинників їх виникнення, впливу конотації на реалізацію парадигматичних відносин у фразеології, виявлення особливостей сполучуваності конотатів ФО та мовних засобів їх вираження. Із застосуванням узуалізації ФО виділено три базових типи конотатів: оцінно-експресивний, функціонально-стилістичний та історико-культурний. Виявлено, що характер конотації у ФО залежить від внутрішньої форми ФО, історично обумовлених стереотипних уявлень, а також особливостей концептуальної метафори. Відзначено, що вивчення парадигматичних відносин у фразеології з конотативних позицій показує залежність фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії, омонімії та варіантності від наявності та характеру сполучуваності спільних та диференційних конотатів. На підставі результатів дослідження взаємодії конотатів виділено особливості їх сполучуваності (обов'язкову, повну, неповну та нульову), а також визначити основні засоби мовного вираження, окремі конотовані лексеми-конституенти ФО, а також переосмислення ФО в цілому на основі семантичного зсуву - метафори, метонімії та їх різновидів.

223. Стилістично забарвлена лексика кримськотатарської мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.13 / Е.Ш. Меметова; Ін-т сходознав. ім. А.Кримського НАН України. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Розглянуто формування кримськотатарської мови та її функціональних стилів. Відзначено, що наявність стилістичної градації спостерігається ще в XI ст. (поділ на тилин сёз - "усне мовлення" і битиг сёз"писемне мовлення" введено Ю.Баласагунським). Розкрито диференційні ознаки стилістичо маркованих засобів мови, на базі яких виділяється безпосередньо стилістично забарвлена лексика кримськотатарської мови. Вказано основні ознаки, на яких повинна базуватися мовна норма. Визначено основні принципи стилістичної диференціації її лексики, за основу взято приналежність слова одного з функціональних стилів або відсутність у даного слова функціонально-стилістичної закріпленості, емоційну забарвленість слова та його експресивні можливості. Проведено функціонально-стилістичну диференціацію лексики кримськотатарської мови, виділено усно-розмовний і книжно-писемний різновиди. В усно-розмовній лексиці розглянуто лексику безпосередньо розмовну та лексику діалектно-просторічну. Проведено структурний аналіз книжно-писемної лексики та виділено лексику наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів і лексичний склад мови художньої літератури.

224. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики: Автореф. дис... канд. філол. наук.: 10.02.01 / Б.О. Коваленко; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Здійснено комплексний, цілісний аналіз функціонування стилістично зниженої лексики у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Встановлено, що звернення до функціональної своєрідності газетно-публіцистичного стилю на сучасному етапі є актуальним у зв'язку з різкою активізацією у даний період уживання стилістично зниженої лексики у мові українських газет і з недостатньою вивченістю функціонування стилістично зниженої лексики сучасної української мови. Проаналізовано мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю, визначено джерела формування та поповнення стилістично зниженої лексики у мові сучасної української публіцистики. Охарактеризовано особливості вживання у мові газет розмовної, просторічної, жаргонної лексики, некодифікованих іншомовних запозичень і діалектизмів, описано типи словотворення та закономірності використання стилістично зниженої лексики у ЗМІ, а також виявлено її функції в авторській мові газетних матеріалів.

225. Стильові домінанти поезії Тодося Осьмачки: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.М. Маринкевич; Дніпропетр. нац. ун-т. - Д., 2003. - 19 с. - укp.
Вперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз стильових домінант поезії Т.Осьмачки у контексті європейського модернізму із застосуванням системно-аналітичного підходу, історико-функціонального, порівняльно-типологічного та біографічного методів дослідження. Доведено, що головні складові ідіостилю Т.Осьмачки - домінанти різних типів творчості (експресіонізму та сюрреалізму), органічно поєднані з ознаками українського фолькльору. З'ясовано характер та еволюцію експресіоністичних і сюрреалістичних тенденцій у ліриці митця, розглянуто своєрідність вияву у ній апокаліптичних візій, інтерпретації образу міста як онтологічного феномена. Вперше наведено механізми моделювання сюрреалістичних образів у поезії Т.Осьмачки, оригінальність рецепцій та трансформації традиційного матеріалу (українського фолькльору) на жанрово-стильовому, а також на рівні мотивів, образів і ритміки.

226. Стратегії домінування в аргументативному дискурсі: гендерний аналіз (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / К.В. Піщікова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено гендерні закономірності конфліктної формалізованої мовленнєвої взаємодії, що спрямована на встановлення комунікантами контролю над інтерацією та виключає можливість досягнення компромісу, з використанням інструментарію та принципів дослідження теорії акомодації, а саме техніки міжсуб'єктного контролю. Зазначено, що стратегії домінування в конфліктній мовленнєвій взаємодії складаються з мовленнєвих тактик, які класифіковано за принципом "сильної", або експлікованої, та "слабкої", або імплікованої; визначено формальні та змістовні тактичні мовленнєві ходи. Визначено, що гендерне диференційоване використання стратегій і тактик домінування, виявлене під час аналізу, полягає у більшій стабільності та впевненості мовленнєвої поведінки юнаків і більшій маневреності мовленнєвої поведінки дівчат. Встановлено, що юнаки ширше використовують формальні тактичні мовленнєві ходи, спрямовані на утримання ініціативи говоріння незалежно від статі опонента. Дівчата більше використовують змістовні тактичні мовленнєві ходи, проте в змішаних парах комунікантів вони також широко використовують формальні та тактичні мовленнєві ходи, спрямовані на перехоплення ініціативи. Виявлені закономірності пояснюються впливом соціальних гендерних стереотипних і позиційних ролевих приписів публічної дискусії та конфліктом між ними.

227. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв'ю (на матеріалі сучасної англомовної преси): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Г.П. Апалат; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 19 с. - укp.
Досліджено структурні, семантичні та прагматичні особливості текстів-інтерв'ю сучасної англомовної преси в аргументативному, комунікативно-прагматичному та лінгвокогнітивному аспектах. Встановлено особливості аргументації в інтерв'ю, розглянуто аргументативні тактики респондента, інституційні та неінституційні характеристики даних текстів. Запропоновано модель прототипового тексту-інтерв'ю, яка сполучає змістово-функціональні та формально-структурні параметри. Даний текст розглянуто як вторинний текс, похідний від усної розмови інтерв'юера та респондента. Зазначено, що аналіз змістово-функціональних і формально-структурних параметрів дозволив визначити текст-інтерв'ю як гібридний текст, що містить елементи інтерв'ю та звіту. Залежно від ступеня наближеності тексту-інтерв'ю до тексту-звіту, виділено інфільтровані, контаміновані, амальгамовані та акомодовані тексти. Досліджено комунікативні стратегії й тактики інтерв'юера та респондента у тексті-інтерв'ю.

228. Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах (на матеріалі французької, іспанської та італійської мов): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Н.Я. Стрілець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 20 с. - укp.
Доведено, що витоки частини французької, іспанської та італійської соматичної фразеології лежать у народній латині. Виявлено лексико-семантичні зміни та синтаксичні тенденції в структурі соматичних фразем (СФ) романських мов, які характеризують процес їх успадкування від народної латини. Показано, що визначальним чинником корелятивності французьких, іспанських та італійських СФ є психологічно-соціальний чинник. Виявлено основні шляхи та конвергентно-дивергентні чинники метафоризації та метонімізації СФ, визначено найчастотніший компонент з найбільшим ступенем ідіоматизації. Визначено, що фонетичний чинник відіграє важливу роль у творенні та фіксації фразем. Виділено основні фонетичні явища, які сприяють ідіоматизації соматичних фразем та домінанти, характерні для французької, іспанської та італійської мов. Виявлено основні структурні типи романських СФ та основні стуктурні дивергенції. Охарактеризовано вплив соціокультурного чинника на появу фраземних корелятів, виявлено їх основні джерела та шляхи походження. Визначено роль екстралінгвістичного чинника як такого, що сприяв появі соматичних фраземних корелятів на рівні мови й мовлення. Розглянуто особливості функціонування фраземних запозичень та кальок. Описано роль семантичної контамінації у процесі фразеологічного калькування та основні її шляхи. Відзначено основні чинники дивергенції значень французько-іспансько-італійських соматичних псевдоеквівалентів.

229. Структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості інтрасуб'єктних мовленнєвих актів (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.І. Романишин; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 22 с. - укp.
Розгл